Питання про соціальну суть вічових зборів



Скачати 360.81 Kb.
Сторінка2/4
Дата конвертації10.09.2018
Розмір360.81 Kb.
ТипРеферат
1   2   3   4
2. Питання про соціальну суть вічових зборів

Звернемось до питання про соціальну суть вічових зборів, обминувши поки що надзвичайно складне питання про віче як орган влади. Для розв’язання цього питання ми будемо користуватись лише тими даними, які справді говорять про віча, про вічові збори.

Як ми бачили, віче, що веде своє походження від племінних сходів, продовжувало існувати і в Київській Русі а дофеодальний період. При розвитку феодалізму вічові збори і далі скликались. Скликають їх в основних адміністративних центрах — Києві, Чернігові, Новгороді та ін. Оскільки, міста дедалі більше починають перетворюватись у центри феодального панування, то всілякі наради, які могли претендувати на якесь значення, безперечно, повинні бути нарадами основних феодальних груп або груп, так чи інакше зв’язаних з феодалами — можливо, великих торговців і одночасно землевласників, торговців-посередників у торгівлі об’єктами данини. Але, повторюю, в жодній параді, яка могла б претендувати на якесь політичне значення, основною силою не могла бути демократична маса міста — дрібні торговці, ремісники, наймити і всілякі плебейські елементи. Якби такі наради були і якби цим елементам і вдалось накинути свою волю феодальній верхівці, то остання знайшла б силу ці рішення анулювати. Думка Ключевського про те, що основною силою віча є демократична маса міських торговців і ремісників, звичайно, повинна відпасти, як відпали всі його погляди на соціальну суть давньої Русі. Якщо Сергеєвич такою силою вважає народ, тобто всю масу міського населення, то це кінець кінцем та ж маса міських торговців і ремісників. Але звернемось до текстів і перевіримо, хто ж був керівною силою на вічових зборах, які зовнішньо й були зборамишироко демократичними.

Візьмемо ті вічові збори, що збирались не під час воєнних дій в обложеному місті, зокрема, візьмемо нараду киян у 1113 р. під час великого київського повстання. Літопис неназиває її вічем, але вона могла ним бути; в усякому разі,, всі дослідники називають її вічем. Здавалося б, що ця нарада повинна була б бути дійсно демократичною. Але факти говорять про інше.

«Наутрия же, в семы на 10 день, свет створиша Кияне, послаша к Володимеру, глаголюще: «поиди, княже, на стол отен и деден». Се слышав Володимер, плакася велми и не поиде жаляси по брате. Кияни же разъграбиша двор Путятин тысячьского, идоша на Жиды и разъграбиша я. И послашася паки Кияне к Володимеру, глаголюще: «поиди, княже, Киеву; аще ли не поидеши, то веси, яко много зло уздвигнеться, то ти не Путятин двор, ни соцьких, но и жиды грабити, и паки ти поидуть на ятровь твою и на бояры и на манастыре, и будеши ответ имел, княже, оже ти манастыре разграбять». Се же слышав Володимер, поиде в Киев» 29.

Навіть поверховий аналіз дозволяв нам установити, що нараду скликала не широка маса (маса грабувала двір Путяти, тисяцького і робила погроми), а верхівка феодального суспільства, налякана повстанням міських мас.

Візьмемо другі вічові збори — коло Турової Божниці в 1139 р. Ці збори складались з киян. Але хто були ці кияни — літопис виявляє дуже добре — вічовики були на конях і, звичайно, озброєні; отже, це не дрібні торговці й ремісники, а основна київська феодальна група, тісно зв’язана з Мономаховичами, яка в душі лишилась васалами Мономахового дому; це пізніше було доведено подіями — вигнанням Ігоря і запрошенням Ізяслава.

Дуже характерні вічові збори в Києві в 1147 р., хоч літопис і не називає їх вічем, коли кн. Ізяслав двічі сам скликав бояр, дружину й «киян всех». А на одних зборах фігурував і митрополит. Але так само ясно, що керувала цими зборами феодальна верхівка.

Візьмемо вічові збори в Полоцьку в 1159 р.: «В том же лете совет зол свещаша на князя своего полочане, на Ростислава, на Глебовича и тако приступиша хрестное целование... и послаша в тайне к Рогволоду Борисовичів Дрьютьску».

Знову безперечно, що це були збори не широких міських мас, а феодальної групи, зв’язаної з кн. Рогволодом. Якщо ми візьмемо і всі інші дані літопису, які говорять про нараду жителів міст, то скрізь ми можемо промацати їх класову феодальну суть. Нам здається, що цілком відповідно до загальних наших поглядів на суть влади в Київській Русі ми можемо встановити, що основною соціальною силою, на яку спиралось віче, були феодальні міські групи, а не широка міська демократія — торговці й ремісники 56*.



Каталог: download -> 152


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©referatu.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка