Д політ н., в о. професора Седляр Ю. О



Сторінка43/108
Дата конвертації18.03.2019
Розмір4.91 Mb.
ТипПротокол
1   ...   39   40   41   42   43   44   45   46   ...   108
2. 15 травня 1948 р. повинна була проголосити про свою незалежність держава Палестина. Арабські країни (на територію Палестини вступили регулярні війська Єгипту, Сирії, Лівану та Йорданії. Уряди цих країн, а також Саудівської Аравії та Ємену оголосили війну Ізраїлю) 15 травня нападають на Ізраїль. Ізраїль ретельно підготувався до такого перебігу подій і тому проблем у нього не виникло. Ізраїль використовуючи підтримку і США і СРСР зумів отримати перемогу. Біля Криму базувалася повітрянодесантна девізія яка складалася з євреїв, якою командував Робінович. Вони могли вилетіти до Близького Сходу щоб допомогти браттям по крові. 20 липня 49 року Ізраїль отримує перемогу, населення якого було 650 тисяч чоловік всього.

Арабські країни кожен анексують частину Палестини (Західний сектор – Йорданія; Сектор газу – Єгипет). Формально було заключено перемир’я. В липні 1949 року розпочинаються переговори між Ізраїлем і Арабськими країнами на грецькому острові Ротос. Звідси ротоська форма переговорів (одна держава в одній кімнаті, інша в другій, а між ними – ООН). Ні про що принципово не домовилися. Війна закінчилася. Виникла проблема: 900 тис. Палестинців які жили на підмандатній території опинилися у положенні біженців. Проблема була заморожена. Деякий час саме Палестинська проблема відійшла в бік, бо з’являється інша проблема.

Ізраїль нарощує військово-економічний потенціал. 50-ті роки Єгипет найбільший за територією і населенням виходить на перший план, тому що в 52 році в Єгипті проходить військовий заколот на чолі з організацією “вільні офіцери” на чолі з Г.А. Насером. Він розумів, що потрібно отримати серйозного союзника. Зондування до кого приєднатися до США чи до СРСР. В цей час помер Сталін, США надає допомогу Ізраїлю. Єгипет вирішує дуже серйозний економічний і промисловий крок – побудувати Асуанську греблю. Вона потребувала дуже значних коштів. Єгипет звертається до міжнародного банку реконструкції і розвитку про надання кредиту. Банк погодився за умови повного контролю над економікою країни і Єгипет повинен розірвати відносини з соціалістичними країнами. Це було занадто. На території Єгипту знаходиться Суецький канал через який проходить дуже багато суден і 85% отримує франко-англійська компанія. 26 липня 56 року Президент Насер проголошує націоналізацію Суецького каналу. Англія і Франція, збентежені, скликають у Лондоні конференцію по Суецькому каналу (серпень 1956 р.). Приїжджають США. З’являється план Далакса (Даллеса). Він пропонує створити міжнародне правління суецьким каналом за участю Єгипту. Єгипет отримує право на справедливий прибуток, з цих грошей Єгипет повинен виплатити компенсацію франко-англійській компанії. Повинна була також створитися арбітражна комісія. Це була розумна позиція але це не співпадало з планами Г.А. Насера, тим більше, що гроші вже пішли і за спиною Хрущов. Англія і Франція звертаються зі скаргою до Ради Безпеки. Ніякої реакції. Після цього вони готують операцію “мушкетер”. Вони хотіли залучити США, але там готувалися до президентських виборів.

В цей час іде загострення ситуації в Угорщині. Тому багато союзників не вдалося привернути. Тільки Ізраїль. Починається підготовка троїстої агресії проти Єгипту. 30 жовтня 1956 року починається наступ Ізраїлю на Синайському півострові. 31 жовтні англо-французькі війська висаджуються в районі Суецького каналу. Розпочинається війна. 1 листопада було скликане Засідання ООН але ні до чого не призвело. Було зрозуміло, що Єгипет не встоїть. Але тут втручається Микита Сергійович Хрущов. 5 листопада 56 року з’являється телеграма МЗС СРСР Шепілова. Зміст: СРСР готовий послати у Єгипет військово-повітряні і військово-морські сили а також застосувати ракети, чого на той час нічого у СРСР не було. Це був відкритий блеф. Англія і Франція насторожилися. Загальмувався процес. 15 листопада знову повторюються наступи і тут з’являється друга заява Радянського уряду. Послів Англії, Франції і Ізраїлю викликають вночі в Міністерство ЗС. “відповідні органи СРСР не будуть перешкоджати виїзду громадян-добровольців, які захочуть допомогти Єгипту у боротьбі”. На другий день війна закінчилася. Єгипет би програв цю війну з військової точки зору, але він отримав серйозну політичну перемогу.

СРСР вважав суецьку кризу розквітом Радянської дипломатії. Хрущов вважав що Близький Схід вже наш. США вже обрали Ейзенхауера на повторний термін. Англія і Франція пішли з цього регіону. З’являється вакуум сили. з’являється доктрина Ейзенхауера-Далеса: США заповнюють вакуум сили і з допомогою грошей заповнюють всю цю територію собою.

З одного боку іде політична підготовка в Єгипті. В 1958 році (лютий) створюється ОАР – об’єднана арабська республіка, яка об’єднала Єгипет і Сирію, потім Ємен. Окрім цього дуже серйозна допомога йде з боку СРСР.

На момент 67 року Насер вважає, що все готове і 22 травня 67 року Єгипет закриває Тиранську протоку (Порт Хайфа) – блокує морський порт Ізраїлю. Блокада порту – це агресія. Але формально війна не проголошувалася з боку Єгипту. Ізраїль не дуже зрадівши і розуміючи, що це чітко спровокована агресія розпочинає війну, яка ввійшла в історію під назвою 6-денна війна. СРСР заявив – ми на боці арабів. Результатом 6-денної війни була окупація палестинських (арабських) земель. Ізраїль окупував Сектор Газа, Синайський півострів, Східну частину Єрусалиму, Західний берег річки Йордан, Голландські висоти і Сірійське місце Ельунейтра. Ніхто такого не чекав. Для СРСР був шок. Насер хотів піти у відставку. Група підтримки (300 тис. людей зібралася, щоб не ішов) і де Насер залишився. В 1967 році СРСР розриває дипломатичні відносини з Ізраїлем, переходить повністю на бік арабів і розпочинає підготовку до війни. В Єгипті було розгорнуто 18 батарей, перекинуто 18 МІГів.

На межі 60-70х років ситуація змінилася. Помер Насер. Президентом стає прем’єр-міністр А.Садат. Він хотів двох союзників. З одного боку – СРСР, з іншого боку є ще і США. Поступово відносини з СРСР погіршуються. В січні 1973 року підготовка до нової війни вступає на нову стадію. Робиться загальне командування всіх ведучих арабських країн в регіоні. СРСР натякав недвомовно, що араби неготові до війни. У євреїв окрім субот є абсолютно один святий день на рік – Судний день (Йом кіпур). В 1973 році він був 6 жовтня. Амаль Садат чув, що в цей день взагалі нічого робити не можна. Іудейська релігія тільки дві речі які можна робити – врятовувати людське життя і захищати батьківщину. Цього Садат не знав. За 3 години країна була мобілізована. Провідну роль зіграли США, вважали що це не по-людські. Перекинули велику кількість зброї до Ізраїля через Португалію (там була дозаправка літаків).

Перемога знову була на боці Ізраїлю. Проблема законсервувалася. Садат вирішує зробити іншим шляхом – пропонує мирний шлях врегулювання. В вересні 1978 року Садат зустрічається з прем’єр міністром Ізраїлю і вони підписують два документи: Рамки мирного врегулювання. Зміст – земля в обмін на мир. Ізраїль – ви нас не чіпаєте, ми повертаємо всі окуповані землі і залишаємося в рамках створеної ООН держави. З іншого боку існувала проблема Палестини. Біженці не погоджувалися на існування Ізраїлю. Організація Визволення Палестини на чолі вже тоді з Ясіром Арафатом виступала проти. Ізраїль, підкреслюючи, що його плани серйозні передає Синайський півострів Єгипту через рік.




Каталог: wp-content -> uploads -> 2018
2018 -> Програма І робочий план конкретно-соціологічного дослідження Методи збору соціологічної інформації
2018 -> Робоча програма навчальної дисципліни політична комунікація та інформаційна безпека (Частина 2) Ступінь магістра
2018 -> Політична історія миколаївщини
2018 -> З методикою навчання
2018 -> Навчально-методичний комплекс
2018 -> Конспект лекцій з дисципліни
2018 -> Програма навчальної дисципліни Політична історія україни Ступінь бакалавра
2018 -> Навчально-методичний комплекс


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   39   40   41   42   43   44   45   46   ...   108


База даних захищена авторським правом ©referatu.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка