Державний професійно технічний навчальний заклад



Скачати 232.69 Kb.
Сторінка1/6
Дата конвертації17.09.2018
Розмір232.69 Kb.
ТипУрок
  1   2   3   4   5   6


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКА ОБЛАСНА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ

ДЕПАРТАМЕНТ ОСВІТИ І НАУКИ

ДЕРЖАВНИЙ ПРОФЕСІЙНО – ТЕХНІЧНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ ЛІЦЕЙ»


Проблемна тема

"Використання активних форм і методи роботи на уроках  історії та правознавства"
 

Опис досвіду роботи

викладача

Павленко

Влади Владиславівни


Біла Церква

2015

Актуальність теми

Становлення України як правової, демократичної соціальної  держави передбачає високий рівень правової культури кожного громадянина і суспільства в цілому, яка тісно пов’язана із загальною культурою суспільства, ґрунтується на її засадах, слугує відображенням її розвитку. Разом з політичною, моральною, естетичною культурою вона складає єдине ціле – соціальну культуру суспільства. Правова культура є складовою частиною і найважливішою засадою демократії.

В умовах розбудови незалежної демократичної правової держави все більшого значення набуває правова освіта молоді. Перед вчителем стоїть завдання не повідомити матеріал і перевірити знання, а виявити досвід учнів щодо викладеної вчителями інформації. Змінилася режисура уроку. Учні співпрацюють у діалозі з вчителем, висловлюють свої думки, діляться інформацією, обговорюють те, що пропонують однокласники, відбирають під керівництвом вчителя той матеріал, що закріплений науковими знаннями.

Тому одним з найважливіших завдань курсу правознавство є підготовка учнів до життя, набуття ними навичок правомірної поведінки, пошуку шляхів вирішення життєвих ситуацій відповідно до норм права. Реалізувати ці завдання, з огляду на складність курсу, я вважаю, можливо, лише максимально наблизивши уроки правознавства до життя, спонукаючи учнів бути не спостерігачами, а активними учасниками тих процесів, відносин, які лягли в основу викладення предмета, залучаючи їх до спільної діяльності в процесі пізнавального пошуку.

Ще Я.А.Каменський зазначав: «Якщо навчання дається дитині важко, то в цьому передусім винні методи, якими її навчають». Це твердження не втратило своєї актуальності і сьогодні.

Ефективність процесу навчання значною мірою зумовлена методами його реалізації. Оскільки головною метою навчання демократії у школі є вироблення в учнів навичок брати участь у суспільному житті та впливати на його хід, то значною мірою воно повинно відходити від традиційної форми викладання. Тому, поряд із традиційними методами викладання, доцільно використовувати новітні — що ґрунтуються на таких засадах:

·        Формування у процесі навчання цінностей громадянського суспільства та позитивного ставлення учнів до них.

         Забезпечення взаємозв'язку між методами викладання i практикою громадянознавства через створення мікроклімату у школі, який ґрунтується на принципах співробітництва, справедливості, демократичності, дотримання прав людини тощо.

·   Поглиблення розвитку кооперації в умовах навчально-виховного процесу на рівнях «учень — учень», «учень — учитель».

·     Використання активних та інтерактивних методів навчання, що забезпечує залучення учнів до постановки питань, дослідження проблем, процесу формулювання рішень.

·        Вивчення суперечливих питань за допомогою критичного аналізу різних поглядів.

·        Залучення учнів до процесу розв'язання суспільних проблем через зміну особистої поведінки, активної участі у громадському житті на місцевому piвнi.

Вирішальне значення у розумовому розвитку дитини відіграє цілеспрямоване навчання учнів, у ході якого вони оволодівають знаннями, вміннями та навичками. Для розумового розвитку учнів важливо не тільки формування фонду знань, але й своєрідних розумових прийомів, операцій, добре відпрацьованих та закріплених, які можна віднести до розряду інтелектуальних умінь.

Найголовніше завдання вчителя в будь-якій ситуації - створити в класі творчу атмосферу, більше того, педагог повинен розуміти психологічну сутність цього процесу. Це насамперед не насильне навчання, а заохочення до пізнання, повага інтелектуальної сили дитини.

Я давно усвідомила, що викладання правознавства в школі сьогодні вимагає від учителя творчого підходу, особливо у виборі методичних прийомів і засобів наочного матеріалу, перенесення акценту викладання на цілеспрямоване навчання, тобто на визначення структури і змісту навально – пізнавальної діяльності учня.

Досвід моєї роботи показує, що монологічні підходи у висвітлені правознавчого матеріалу уже не стимулюють учнів до активного сприйняття понятійного апарату, не розвивають мислення та уяву, не прищеплюють навички роботи з додатковою літературою.

Сьогоднішнім учням потрібен зовсім інший темп викладання: потрібні ділові і рольові ігри, проблемні групи, різні активні форми навчання, які вже давно успішно застосовуються в багатьох країнах світу. Ці завдання повною мірою вирішують активні форми і методи навчання, які мають ряд переваг серед інших методів.  Учитель правознавства основну мету своєї роботи з учнями повинен вбачати в тому, щоб не тільки ознайомити їх з основами теорії  державно правових явищ, а й розвивати  критичне мислення, вміння спілкуватися, брати участь у суспільному житті.


Каталог: files -> mater
mater -> Тема досвіду
mater -> Програма національно-патріотичного виховання учнів ліцею на уроках історії та позакласнії роботі
mater -> Сучасні вимоги до уроків спецдисциплін у професійному ліцеї ірочко Любов Володимирівна
mater -> Інформаційний пакет факультету прикладної математики
mater -> Про затвердження Випуску 1 "Професії працівників, що є загальними для всіх видів економічної діяльності" Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників Із змінами І доповненнями, внесеними
mater -> Інформаційний пакет факультету прикладної математики
mater -> Інформаційний пакет факультету прикладної математики


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©referatu.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка