До листа токіппо від



Сторінка38/82
Дата конвертації27.06.2018
Розмір2.47 Mb.
ТипПрограма
1   ...   34   35   36   37   38   39   40   41   ...   82
Оновлена програма з біології для 6 – 9 класів забезпечує перехід від предметоцентризму до дитиноцентризму, щоб «теза навчати учня, а не викладати предмет» стала дієвою, а не залишалася гаслом. На підставі компетентнісного підходу, знання мають бути не «мертвим багажем», а ключем до розв’язання проблем, забезпечення успішної самореалізації в соціумі, облаштування особистого життя. Сьогодні неможливо навчити дитину всього, значно важливіше сформувати в неї потребу в неперервній освіті. Тому зміст навчального матеріалу визначено з огляду на корисність, потрібність його за межами школи.

У пояснювальній записці оновленої програми розкрито компетентнісний потенціал навчального предмета «Біологія», його внесок у формування10 ключових компетентностей, визначених Концепцією Нової української школи.

Змінена структура програми орієнтує вчителя на визначальне місце очікуваних результатів навчання. Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів (вимоги щодо рівня їх підготовки), встановлені Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти (постанова Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1392), є обов’язковим мінімумом для отримання документа про базову середню освіту. Вони задані в діяльнісній формі і є основою для розробки матеріалів для оцінювання результатів навчання, проведення державної підсумкової атестації.

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів поділяються на три складники, що відповідають складникам компетентності: діяльнісний (діяльність/уміння), знаннєвий (знання), ціннісний (ставлення). У результативній частині програм зроблено акцент саме на уміннях і ціннісних ставленнях, що формуються в учнів при вивченні кожної теми. Це дозволяє зосередити увагу саме на діяльнісному підході. До знаннєвого складника, враховуючи пропозиції учителів, що надійшли під час обговорення, включено перелік обов’язкових термінів, якими учень оперуватиме після вивчення кожної теми.

Змістова частина програми є похідною очікуваних результатів навчання. У ній відображенні елементи змісту, які забезпечують формування компетентностей і наскрізні змістові лінії.

У кожній темі програми визначено предметний зміст, що розкриває спільні для всіх навчальних предметів наскрізні змістові лінії: «Екологічна безпека і сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров'я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність». Наскрізні змістові лінії є засобом інтеграції навчального змісту і відображають провідні соціально й особистісно значущі ідеї, що послідовно розкриваються у процесі навчання і виховання учнів. Вони в певній мірі корелюють з ключовими компетентностями, опанування яких забезпечує формування ціннісних і світоглядних орієнтацій учня, що визначають його поведінку в життєвих ситуаціях. Реалізація наскрізних змістових ліній полягає у відповідному трактуванні навчального змісту тем і не передбачає будь-якого його розширення чи поглиблення вивчення. У пояснювальній записці зазначено, на що орієнтувати учнів кожного класу, а в описі змістових ліній показана дотичність кожної з них щодо формування ключових компетентностей.

У змісті в межах кожної теми виділено до 40 % програмового матеріалу в опційне навчання - цей матеріал виділено у програмі курсивом. Учитель може включати ці питання у навчальній процес у повному обсязі, або частково, обираючи з опцій ті питання, які ввижаються найбільш корисними і доцільними, зважаючи на рівень підготовленості класу, матеріально-технічне забезпечення школи тощо.

Впорядковано вимоги до проектної діяльності: вказано на пріоритет проведення дослідницьких проектів, вилучено теми інформаційних проектів («проектів»-рефератів). Учитель може пропонувати іншу, не зазначену у програмі, тематику проектів. Наведена у програмі кількість годин на вивчення певних навчальних тем є орієнтовною, учитель може її змінювати а також може змінювати послідовність вивчення тем в межах одного навчального року без порушення логіки викладання.

Курс біології дев’ятого класу завершує природознавчий цикл базової загальної середньої освіти і покликаний сформувати у випускників основної школи ключеві компетентності, які забезпечують знання та розуміння фундаментальних принципів біології, осмисленні уміння, сформовані навички, усвідомлене ставлення до вибору шляху подальшого навчання відповідно до своїх інтересів і здібностей.

Основна концептуальна ідея нової навчальної програми з біології для 9 класу загальноосвітніх навчальних базується на реалізації функціонального, системно-структурного та екологічного підходів і передбачає засвоєння знань про живу природу як цілісну систему, що має відповідні рівні організації (молекулярний, клітинний, організмовий, популяційний, екосистемний, біосферний) з притаманними їм ознаками життя. Такий підхід надає можливість розглядати біологічні поняття як приклади вияву загальнобіологічних закономірностей, спрямовувати навчальну діяльність учнів на опанування сутності понять, застосовувати узагальнений підхід для пояснення процесів життєдіяльності, розуміти біологічну картину світу, формувати екологічну, генетичну і гігієнічну грамотність, оцінювати роль знань з біології для суспільного розвитку.

Так, у 9 класі поняття спадковості і мінливості займають одне з центральних місць при вивченні курсу. Знання основ цитології є підґрунтям для виявлення молекулярних основ спадковості і мінливості. Спадкові зміни – мутації – пов’язані зі зміною матеріальних основ спадковості і тому є ключовим механізмом еволюції. Знайомство з особливостями мутаційного процесу забезпечує розкриття творчої ролі природного добору (збереження корисних для організму мутацій у наступних поколіннях). Поняття реалізації спадкової інформації в ході онтогенезу продовжується розвиватися під час вивчення екології у зв’язку з дією зовнішнього середовища на формування організму.

В оновленій програмі біології для 9 класу оптимізовано навчальне, психологічне і фізичне навантаження школяра за рахунок скорочення описового, складного для засвоєння матеріалу, що не має світоглядного і прикладного значення, у тому числі про будову молекул речовин, органоїдів клітини, хімічних основах клітинного метаболізму, формах природного добору; перенесення складних теоретичних понять з основної у старшу школу.

Зміст оновленої програми відображає сучасні уявлення біологічної науки про живу природу, посилена прикладна її спрямованість. Так, у зміст програми 9 класу включено такі актуальні питання сучасної науки, як генетична та клітинна інженерія, генетично-модифіковані організми тощо.

Наскрізна змістова лінія «Здоров'я і безпека» в оновленій навчальній програмі для 9 класу відображена системно в усіх її темах. Це дозволяє розкрити ознаки та причини здоров’я/патології, визначити роль ендогенних та екзогенних чинників, забезпечити набуття учнями діяльнісних здібностей та безпечної поведінки.

Змістова лінія «Екологічна безпека та сталий розвиток» програми розкриває роль факторів зовнішнього середовища, взаємозв’язок зі своїм довкіллям, наслідки порушення умов довкілля для функціонування різних рівнів життя, визначення діяльнісних аспектів подолання екологічних проблем та досягнення збалансованого розвитку.

Вивченням питань, що належать до змістової лінії «Громадянська відповідальність», прагнуть сформувати громадянську позицію щодо збереження заповідних територій як основного чинника збереження біологічного різноманіття, рівноваги у біосфері. Так, до діяльнісного складника очікуваних результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів теми 8. «Надорганізмові біологічні системи» додано:

- бере участь у природоохоронній діяльності та дотримується екологічної культури в повсякденному житті та ставлення;

- формує громадянську позицію в галузі збереження довкілля.

Важливе завданням навчання біології - оволодіння учнями дослідницькою компетентністю: володіння біологічними методами дослідження, використання знань на практиці, уміння формулювати цілі, проблему, гіпотезу дослідження, планувати, здійснювати експеримент, аналізувати його результати, робити висновки.

У 9 класі посилено увагу до вивчення методів біологічних досліджень у пізнанні окремих явищ живої природи шляхом включення у «Вступ» змістового блоку «Біологія як наука. Основні методи біологічних досліджень». Важливо, щоб учні не тільки пояснювали їх значення, а й могли використовувати їх у самостійних наукових дослідженнях. Враховуючи, що дев’ятикласники ще не мають досвіду практичної наукової діяльності, вчителю слід сформувати поняття про сутність загальнонаукових, конкретно-наукових методів і принципів дослідження в біології, уявлення про планування і організацію наукових експериментів, показати, чим експеримент відрізняється від спостереження. У «Вступі» продовжується поглиблення знань про ознаки живого, біологічні системи, рівні їх організації, методи біологічних досліджень та практичне значення біологічних знань для благополуччя існування людства. До опційного віднесено такий результат діяльності, як: усвідомлює значення внеску учених, у тому числі українських, у розвиток галузей біології.

У розділі «Клітина» представлені хімічний склад клітини, її структури і функції, обмін речовин та способи збереження і реалізації спадкової інформації. Така логіка подачі матеріалу дозволяє сформувати в учнів поняття про клітину як основну структурно-функціональну одиницю життя і сприяє кращому засвоєнню наступних розділів. Тому розділ програми вперше розглядає будову та функції клітини не по окремих органелах, а по функціональних клітинних системах: (спадковий апарат, білоксинтезуюча система клітини та інші). У кожній системі розглядаються її компоненти, їх функції, особливості взаємодії частин функціональної системи та взаємодія цілісної системи з іншими.

Тема «Закономірності успадкування ознак» присвячена вивченню основних закономірностей і механізмів передачі спадкової інформації, виникненню різних форм мінливості, які забезпечують процес мікроеволюційних змін у популяціях. Значна увага приділяється проблемам генетики онтогенезу, медичної генетики. Основна мета теми зорієнтувати учнів на урозуміння важливості генетичного консультування та молекулярних методів діагностики задля народження здорових дітей, на глибоке засвоєння впливу на потомство шкідливих звичок батьків: тютюнокуріння, вживання алкоголю, наркотичних речовин.

Виокремлення теми «Еволюція органічного світу» має дидактичне значення у формуванні інтегральної компетентності. Застосовуючи базові біологічні та екологічні знання, отриманні під час вивчення всіх курсів біології, учні під час вивчення теми встановлюють причини біологічного прогресу (розквіт комах, птахів, ссавців, покритонасінних рослин), пояснюють різноманіття організмів як результат ускладнення їх організації, роблять висновок про єдність органічного світу, що проявляється через його розмаїття.

Розвиток понять про зв’язок організму з зовнішнім середовищем реалізується в процесі вивчення тем «Надорганізмові біологічні системи» та «Біологія як основа біотехнології та медицини». Доцільність структурування навчального матеріалу обґрунтовується тим, що опанування поняттями попередніх тем забезпечує бачення учнями причинно-наслідкових зв’язків і цілісність живої природи. Розкриваючи зміст тем, учителю важливо акцентувати увагу школярів на можливості використання набутих знань у повсякденному житті для вирішення прикладних задач: збереження біологічного різноманіття, рівноваги в біосфері; участь у природоохоронній діяльності; оцінки використання генетично-модифікованих організмів на природні екосистеми і здоров’я людини; застосування теоретичних знань та практичних навичок у сфері бізнесу з дотриманням екологічної безпеки та сталого розвитку суспільства.

Практична частина програми біології 9 класу спрямована на поглиблення, розширення і узагальнення знань, отриманих учнями в процесі самостійного навчання і дослідницької діяльності. Виконання практичних робіт «Розв'язання елементарних вправ зі структури білків та нуклеїнових кислот» та «Розв’язання елементарних вправ з реплікації, транскрипції та трансляції» сприятиме усвідомленому засвоєнню теоретичних понять, виявленню рівня сформованості уміння порівнювати та застосовувати знання у дещо зміненій ситуації. Із програми вилучено практичну роботу «Порівняння будови та процесу розмноження клітинних та неклітинних форм життя».

У процесі вивчення біології 9 класу важливо продовжувати розвивати пізнавальний інтерес у школярів, пропонуючи самостійну роботу з різними джерелами інформації: науково-популярною літературою, відеоматеріалами, ресурсами Інтернету тощо. Позитивно мотивують навчальну діяльність школярів і методи навчання такі як: розв’язання проблемних завдань, створення дослідницьких проектів. В оновленій програмі уточнено теми окремих проектів, зокрема: «Складання власного родоводу та демонстрація успадкування певних ознак (за вибором учня) / родовід родини видатних людей (за вибором учня)»; дослідницький проект «Виявлення рівня антропогенного / техногенного впливу в екосистемах своєї місцевості».




: attachments -> article -> 115
article -> Панасовський Ігор Вікторович Лисянка 2015р. Анотація велике значення для розвитку активної розумової діяльності в навчанні має не тільки засвоєння навчального матеріалу, а й контроль І самоконтроль знань. Біля 70% урок
article -> Урок «Поняття про колір. Змішування кольорів»
article -> Економіко-географічна характеристика Індії
article -> Настилання підлог керамічними плитками
article -> Методичні рекомендації до самостійної роботи з дисципліни «історія україни» для студентів окр «Молодший спеціаліст»
article -> Навчання біології на основі технології розвитку критичного мислення учнів
article -> «Складання автобіографії, резюме»
115 -> Виноградівська зош І-ІІІ ст
115 -> Лисичанським упсзн спільно з громадською міською організацією Союз Чорнобиль розробляється проект програми соціального захисту громадян постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   34   35   36   37   38   39   40   41   ...   82


База даних захищена авторським правом ©referatu.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка