До листа токіппо від



Сторінка77/82
Дата конвертації27.06.2018
Розмір2.47 Mb.
ТипПрограма
1   ...   74   75   76   77   78   79   80   81   82
Технології викладено у вигляді переліку процесів обробки різних матеріалів, з якого учитель і учні спільно обирають найбільш доцільні для виготовлення проектованого виробу.

Перераховані для кожного класу технології використовують як основні. Однак при виготовленні виробів застосовуються й додаткові технології чи техніки обробки матеріалів. Додаткові технології та техніки можуть виходити за межі зазначеного переліку. Основну технологію можна застосовувати як додаткову в інших виробах.

При цьому одна й та ж сама технологія може використовуватися як основна не більш як двічі в одному класі протягом навчального року. У класах, що не поділяються на групи, під час вибору об'єкта проектно-технологічної діяльності необхідно планувати не менш як дві основні технології (крім об’єктів, виготовлення яких передбачає застосування однієї технології: писанка, гарячі напої тощо). Це потрібно для того, щоб учні мали рівні можливості у виборі технологій із технічних і обслуговуючих видів праці.

Для того, щоб учні набували під час навчального процесу корисних побутових навичок, у програмі передбачено розділ «Технологія побутової діяльності та самообслуговування». Цей розділ реалізують як окремі маленькі проекти, що не входять до загального обсягу проектів програми. Їх виконують в будь-який час не порушуючи при цьому календарний план. Наприклад, за цим розділом можна працювати після завершення основного проекту; перед закінченням чи на початку чверті, семестру, навчального року; у ті дні, коли учні не можуть виконати заплановану роботу з певних причин (багато відсутніх, відсутність підготовки до уроку, релігійні чи шкільні свята тощо). На виконання кожного проекту відводиться 1-2 год.

При плануванні навчального процесу учитель самостійно формує теми, які учням необхідно засвоїти, зважаючи на обрані для виготовлення об'єкти проектування, визначає і планує необхідну кількість навчальних годин, необхідних учням для вивчення відповідних процесів з обробки матеріалу тощо. Така академічна автономія учителя «обмежена» лише запланованими очікуваними результатами навчально-пізнавальної діяльності учнів, які визначають логіку його підготовки до навчального року, семестру, розділу чи окремого уроку.

Для складання календарно-тематичного планування, визначення змісту навчального матеріалу вчителю доцільно працювати за таким алгоритмом:

Крок 1. Обрати об’єкти проектно-технологічної діяльності учнів (проекти) та визначити їх кількість;

Крок 2. Обрати основні та, за потреби, додаткові технології для проектування й виготовлення кожного обраного виробу;

Крок 3. Спланувати очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів;

Крок 4. Визначити орієнтовну кількість годин, необхідних для виконання кожного проекту;

Крок 5. Сформулювати теми та зміст уроків із проектування та виготовлення кожного об’єкта проектно-технологічної діяльності учнів;

Крок 6. Спланувати теми та зміст уроків із технології побутової діяльності та самообслуговування.

Учні старшої школі в 2016-2017 навчальному році незалежно від профілю навчання (крім технологічного) освоюють навчальний предмет технології (трудове навчання). Навчальна програма має модульну структуру і складається з двох частин – інваріантної та варіативної. Основою інваріантної складової є базовий модуль «Проектні технології у перетворюючій діяльності людини». На вивчення базового модуля у 10-11 класах відводиться по 12 годин. Вивчення другої частини програми передбачається в обсязі 20 годин (один варіативний модуль). Модулі слід обирати з урахуванням побажань учнів, матеріально-технічної бази навчальних шкільних майстерень, фахової підготовленості вчителя. Це дасть можливість учням, незалежно від профілю навчання, оволодіти практичними технологіями, які викликають зацікавленість. Варіативний модуль для 10 – 11 класів можна обрати лише один раз у 10 або 11 класах. Варіативні модулі мають засвоюватися старшокласниками через проектну діяльність, результатом якої є творчий проект.

Перелік варіативних модулів до навчальної програми «Технології. 10-11 класи»:



  1. Технологія бісерного плетіння на дротяній основі.

  2. Технологія художнього різьблення по дереву.

  3. Технологія геометричного гострокутного гуцульського різьблення.

  4. Основи лісового господарства.

  5. Технологія виготовлення малих архітектурних форм.

  6. Технологія вишивання технікою мережки.

  7. Технологія художнього набивання на тканині.

  8. Технологія плетіння спицями.

  9. Технологія рельєфного різьблення.

  10. Технологія розпису на склі.

  11. Технологія соломоплетіння.

  12. Технологія інкрустації виробів з деревини.

  13. Технологія токарної обробки деревини.

  14. Технологія вишивання стрічками.

  15. Технологія виготовлення м’якої іграшки.

  16. Технологія вишивання шовковими стрічками.

  17. Технологія писанкарства.

  18. Технологія клаптикового шиття (печворк).

  19. Технологія хлібопекарського та кондитерського виробництва.

  20. Технологія об’ємної вишивки.

  21. Технологія виготовлення листівок.

  22. Технологія ниткової графіки.

  23. Технологія художньої обробки деревини випилюванням.

  24. Технологія в’язання гачком.

  25. Технологія дизайну інтер’єру.

  26. Технологія пірографії (випалювання на деревині).

  27. Технологія дизайну шкільних та офісних меблів.

  28. Технологія ручного розпису тканини.

  29. Технологія виготовлення штучних квітів.

  30. Технологія ліплення.

  31. Технологія ручного ткацтва.

  32. Технологія виготовлення подарункових упаковок.

  33. Технологія виготовлення дитячого одягу.

  34. Технологія дизайну предметів інтер’єру.

  35. Об’ємне комп’ютерне моделювання.

  36. Технологія виготовлення виробів із сучасних деревних матеріалів.

  37. Технологія аплікації з текстильних матеріалів та фурнітури.

  38. Технологія виготовлення народної ляльки-оберега.

  39. Технологія матчворку (конструювання із сірників).

  40. Технологія вишивання весільних рушників.

  41. Технологія вишивання сорочки.

  42. Технологія вишивання бісером.

  43. Технологія бісерного ткацтва.

  44. Технологія декупажу.

  45. Технологія пошиття швейних виробів (із суцільнокроєним рукавом, на основі нічної сорочки).

  46. Технологія конструювання та моделювання швейних виробів.

  47. Технологія конструювання жіночого одягу.

  48. Технологія пошиття плечового виробу з капюшоном (за журнальною викрійкою).

  49. Технологія пошиття домашнього взуття.

  50. Технологія печворку в’язаного гачком.

  51. Технологія валяння виробів.

  52. Технологія мозаїки по деревині (маркетрі).

  53. Технологія макетування зброї.

  54. Технологія електротехнічних робіт (виготовлення електрофікованих виробів).

  55. Технологія довбарства.

  56. Технологія виготовлення виробів із екструдованого пінополістеролу.

  57. Технологія художньої в’язі.

  58. Технологія шкіряної пластики.

  59. Технологія ремонту та виготовлення меблів.

  60. Технологія виготовлення штучних приманок для вудіння риби.

Особливістю технологічного профілю є широкий перелік спеціалізацій, за якими може здійснюватися навчання (наказ Міністерства освіти і науки від 01.10.2008 № 893):

  • Деревообробка.

  • Кулінарія.

  • Основи дизайну.

  • Агровиробництво.

  • Будівництво. Опоряджувальні роботи.

  • Енергетика.

  • Конструювання та моделювання одягу.

  • Легка промисловість.

  • Матеріалознавство та технологія конструкційних матеріалів.

  • Металообробка.

  • Основи бджільництва.

  • Технічне проектування.

  • Українська народна вишивка.

  • Художня обробка матеріалів.

  • Швейна справа.

  • Технології сільськогосподарського виробництва.

За наявності відповідного грифа Міністерства освіти і науки профільне навчання може здійснюватися за авторськими програмами з інших, не передбачених переліком спеціалізацій.

У межах технологічного профілю також можлива професійна підготовка старшокласників. Наказом Міністерства освіти і науки № 904 від 23.09.2010 р. затверджено Типові навчальні плани та Типові програми професійно-технічного навчання для учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Зазначені плани та програми розроблено з метою узгодження Державних стандартів професійно-технічної освіти та навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів.

Професії, за якими здійснюється професійно-технічне навчання відповідно до Типових навчальних планів та Типових програм розділено за трьома групами у залежності від кількості годин, що відводиться на їх опанування.

До першої групи відносяться:



  • «Продавець (з лотка, на ринку)»;

  • «Водій автотранспортних засобів категорії «В»»;

  • «Водій автотранспортних засобів категорії «С»»;

  • «Манікюрниця»;

  • «Штукатур».

На опанування зазначених професій відводиться до 480 годин навчального часу: 6 годин на тиждень в 10 та 11 класах за рахунок технологічного профілю (наказ МОН від 27.08. 2010 № 834, додаток 10) та 10 робочих днів навчальної практики у 10 класі.

До другої групи відносяться:



  • «Вишивальниця»;

  • «Агент з організації туризму»;

  • «Оператор комп'ютерного набору»;

  • «Різьбяр по дереву та бересту»;

  • Інтегрована професія – «Швачка, Кравець».

На опанування зазначених професій відводиться до 540 годин навчального часу: 6 годин на тиждень в 10 та 11 класах за рахунок технологічного профілю та 20 робочих днів навчальної практики у 10 класі.

До третьої групи відносяться:

- «Секретар керівника (організації, підприємства, установи)»;

- «Касир (на підприємстві, в установі, організації)»;

- «Перукар (перукар-модельєр)»;

- «Молодша медична сестра з догляду за хворими»;

- «Офіціант»;

- «Секретар-друкарка»;

- «Слюсар з ремонту автомобілів»;

- «Столяр будівельний».

На опанування зазначених професій відводиться до 680 годин навчального часу: 6 годин на тиждень в 10 та 11 класах за рахунок технологічного профілю, по 2 години на тиждень в 10 та 11 класах за рахунок варіативної складової навчальних планів та 20 робочих днів навчальної практики у 10 класі.

Збільшення часу навчальної практики передбачається тільки для професійного навчання з метою забезпечення потрібної кількості навчальних годин. Збільшення навчальної практики можна уникнути за рахунок виділення (збільшення) годин з варіативної складової навчальних планів.

У випадку, коли кількість годин на опанування професії менша передбаченої навчальними планами, рекомендуємо запроваджувати профільні курси та курси за вибором профорієнтаційного спрямування, які мають відповідний гриф Міністерства.

Здійснення професійно-технічного навчання в загальноосвітніх навчальних закладах та міжшкільних навчально-виробничих комбінатах можливе і за іншими професіями, за умови дотримання вимог Державних стандартів професійно-технічної освіти.

Змістове наповнення технологічного профілю може складатися з декількох курсів за вибором «Професійні проби». Такі курси освоюються учнями послідовно. Програми таких курсів повинні мати відповідний гриф МОН України.

Курси за вибором «Професійні проби» можуть освоюватися за рахунок варіативної складової навчальних планів учнями, що навчаються за будь-яким профілем.

Навчання з обслуговуючих та технічних видів праці на уроках трудового навчання від­бувається окремо. Поділ класів на групи здійснюється відповідно до нормативів, затверджених наказом Міністерства освіти і науки Укра­їни від 20.02.02р. № 128, і відбувається за наявності в класі більше 27 учнів для міських шкіл та більше 25 для сільських. Якщо кількість учнів у класі не дає змоги здійснити поділ на групи на гендерній осно­ві, можна скористатись іншими варіантами формування груп: з пара­лельних чи наступних класів; поділ на групи за рахунок варіативної складової навчального плану.

Під час роботи в навчальній майстерні на кожному уроці треба звертати увагу на дотримання учнями правил безпечної роботи, виробничої санітарії й особистої гігієни, навчати їх тільки безпечних прийомів роботи, ознайомлювати із заходами попередження травматизму.

Важливою складовою технологічної підготовки школярів є знання ними основ графічної грамоти. Вивчення курсу креслення передбачено в 11 класах технологічного напряму в обсязі 2 год. на тиждень за навчальною програмою «Креслення. 11 клас» для загальноосвітніх навчальних закладів (лист Міністерства освіти і науки України від 19.11. 2013 р. № 1/11-17681) .

У 8-11 класах креслення може вивчатися як курс за вибором за навчальною програмою «Креслення» для загальноосвітніх навчальних закладів (лист Міністерства освіти і науки України від 19.11. 2013 р. № 1/11-17679).

Розпочинається вивчення креслення в 7 класах спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням предметів технічного (інженерного) циклу. Вивчення предмета здійснюється за навчальною програмою «Креслення. 7-8 класи» (лист Міністерства освіти і науки України від 19.11. 2013 №1/11-17674).


: attachments -> article -> 115
article -> Панасовський Ігор Вікторович Лисянка 2015р. Анотація велике значення для розвитку активної розумової діяльності в навчанні має не тільки засвоєння навчального матеріалу, а й контроль І самоконтроль знань. Біля 70% урок
article -> Урок «Поняття про колір. Змішування кольорів»
article -> Економіко-географічна характеристика Індії
article -> Настилання підлог керамічними плитками
article -> Методичні рекомендації до самостійної роботи з дисципліни «історія україни» для студентів окр «Молодший спеціаліст»
article -> Навчання біології на основі технології розвитку критичного мислення учнів
article -> «Складання автобіографії, резюме»
115 -> Виноградівська зош І-ІІІ ст
115 -> Лисичанським упсзн спільно з громадською міською організацією Союз Чорнобиль розробляється проект програми соціального захисту громадян постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   74   75   76   77   78   79   80   81   82


База даних захищена авторським правом ©referatu.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка