До планування роботи



Сторінка75/122
Дата конвертації30.05.2018
Розмір1.79 Mb.
ТипПротокол
1   ...   71   72   73   74   75   76   77   78   ...   122
    Навігація по даній сторінці:
  • Читець.
Читець:

Допоки нас чекають наші мами,

І доки виглядають нас батьки,

Провідуймо, та не лише листами,

Хоч дорогі їм і скупі рядки.
Коли неждано вдарять в дзвони далі,

Тоді на все, на все знайдеться час,

Але ні сльози, ні вінок печалі,

Уже ніщо не виправдає нас.

Заниє жаль у щедрім слові «мама»

І чайкою здригнеться синя вись.

Провідуймо і завжди пам'ятаймо,

Що можем запізнитися колись.


(О. Богачук)
(Звучить пісня А. Горчинського на слова М. Луківа «Цвіте черешня в мами на городі».)
Ведучий 1. Дитинство починається з теплих материнських та батьківських рук, рідної домівки. Ця аксіома є актуальною для всіх часів і народів. Та, на превеликий жаль, оця найсвятіша, найніжніша пора, перші кроки у світ дорослих нерідко починаються з чужих людей та інтернатських закладів. Діти-сироти, діти-напівсироти. Кому з них краще? Не знаю. Мабуть і тим, і тим погано. Не знають батьківської ласки. Ніхто їх не приголубить, і це тоді, коли батьки живі-здорові!

Ведучий 2. Нема війни, а діти сиротіють, Сумують вдень і плачуть уночі, Все дивляться в вікно і відійти не сміють, В полоні вічного чекання живучи...
Чекають уже не вірячи ні в що, виглядають найдорожчих, найрідніших людей, не розуміючи, чому вони їх покинули, чому не прийдуть і не візьмуть на руки, не пригорнуть, як колись, не заберуть додому, щоб уже ніколи не розлучатись.

Студент 3. Замислимося над такими цифрами: сьогодні дітей-сиріт у дитячих будинках більше, ніж після Великої Вітчизняної війни. Серед них 90 % становлять діти-сироти, які мають живих батьків. Де ж ці батьки? Гірко дізнаватися, що більшість таких батьків або добровільно відмовились від рідних дітей внаслідок аморального способу життя, або з тієї ж причини були позбавлені місцевою владою батьківських прав. Ми всі в майбутньому станемо батьками. Я звертаюсь до вас зі словами застереження: не допустіть, щоб і ваші діти поповнили дитячі будинки, зробіть усе, щоб сім'я ваша була міцна, здорова і дружна. Бо сім'я для дитини — не тільки перше гніздо, а й школа життя, тому немає для неї більшого горя, ніж сирітство.

Читець. Кривда.
У Івася немає тата.
Не питайте тільки чому.
Лиш від матері ласку знати
Довелось хлопчині цьому.
Він росте, як і інші діти.
І вистрибує, як усі.
Любить босим прогоготіти
По ранковій колючій росі.
Любить квіти на луках рвати,
Майструвати лука в лозі.
По городу галопом промчати
На обуреній, гнівній козі.
Але в грудях жаринка стука,
Є завітне в Івася одно
Хоче він, щоб узяв за руку
І повів його тато в кіно.
Ну, й нехай би смикнув за вухо,
Хай нагримав би раз чи два,
Все одно він би тата слухав
І ловив би його слова...
Раз Івась на толоці грався,
Раптом глянув - сусіда йде.
Ти пустуєш тута, - озвався,
-А тебе вдома батько жде...
Біг Івасик, немов на свято,
І вибрикував, як лоша,
І, напевне, була у п'ятах
Пелюсткова його душа.
На порозі закляк винувато,
Але в хаті - мама сама.
- Дядько кажуть, приїхав тато,
Тільки чому ж його нема?...
Раптом стало Івасю стидно,
Раптом хлопець увесь поблід -
Здогадався, чому єхидно
Захихикав сусіда вслід.
Він допізна сидів у коноплях,
Мов уперше вступив у гидь,
З оченят, від плачу промоклих,
Рукавом витирав блакить.
А вночі він шугнув через грядку,
Де сусідів паркан стирчав,
Вибив шибку одну з рогатки
І додому спати помчав...
Бо ж немає тим іншої кари,
Хто дотепи свої в іржі
Заганяє бездумно в рани,
У болючі рани чужі...
(В. Симоненко)

Ведучий 1. Є два бажання, виконання яких може скласти справжнє щастя людини: бути корисним і мати спокійну вість. І ще маги величезні сили душевні, аби осуджувати сваволю, жорстокість, ставати на повний зріст перед усіма людьми.

Ведучий 2. Україна пам'ятає свого вірного сина, безстрашного гуманіста Василя Стуса, 65 річницю з дня народження якого ми святкували у 2003 році. На його честь було встановлено пам'ятник. Його девізом були слова:
«Допомогти, зарадити, вступитись, стражденного в нещасті прихистить,
І зважитись боротися, щоб жити, Та зважитись померти, аби жить.»
Це був крик совісті, програма подальшого життя і боротьби. Великий приклад самопожертви заради щастя усіх. Такий заповіт В. Стуса - бути добродієм. Жити, творячи добро, щоб звільнити свою душу від скверни і зла, щоб просвітліти і піднестися над буденністю і марнотою.

Ведучий 1. А для того, щоб бути людиною з гармонійною душею, потрібно багато працювати над собою, вміти відрізняти людяність, гуманізм від жорстокості і свавілля, контролювати свої вчинки та намагатись ставитись до оточуючих так, як би ви хотіли, щоб ставились до вас.

Ведучий 2. Душа в процесі щоденного спілкування з іншими людьми має стати досконалою. Вона немов дорогоцінний камінь проходить стадії обробки, шліфування. І кожен з нас має вибрати, яким шляхом іти, яким випробуванням піддати свою душу, адже поряд з позитивним завжди існує негативне, поряд з людяністю жорстокість. Для того, щоб перемогти жорстокість, треба зібрати всі цінності людського духу для боротьби з нею.

Ведучий 1. Людяність - це намагання залишитись людиною, зберегти чисту совість у різних життєвих ситуаціях. Це не тільки свідчення духовної сили людини, а й намагання врятувати людину від духовної смерті, що часто страшніше від смерті фізичної.

Читець.
Не зобидь ні старця, ні дитину,
Поділись останнім сухарем.
Тільки раз ми на землі живемо,
У могилу не бери провину.
Зло нічого не дає, крім зла,
Вмій прощати, як прощає мати.
За добро добром спіши віддати,
- Мудрість завше доброю була.
Витри піт солоний із чола
І трудись, забувши про утому,
Бо людина ціниться по тому,
Чи вона зробила, що могла.
Скільки сил у неї вистачало,
Щоб на світі більше щастя стало, -
Для зла й неправди
Планета замала!
(Лунають дзвони, усі учасники виходять на сцену.)

Ведучий 1. З давніх-давен церковні дзвони, окрім богослужіння, повсюдно використовувались і як набат для сповіщення про якесь лихо, біль, били на сполох під час пожежі, ворожого нашестя.

Ведучий 2. Сьогодні дзвони б'ють на сполох, закликаючи нас до милосердя і доброти. Бо тільки милосердя робить нас справжніми людьми.
Друзі! Добродії! Поряд з нами живуть, а може доживають свої останні дні ті, кому допомогти можемо тільки ми. Сьогодні, зараз, бо завтра може бути пізно.
Люди! Будьмо милосердні! Бо життя немилосердне до того, хто не вчинив милосердя.
Завершуючи нашу зустріч, хочу подякувати всім учасникам за допомогу, слухачам за те, що знайшли терпіння вислухати нас. І на останок хочу процитувати слова нашого великого пращура князя Володимира Мономаха, який говорив: «На світанні, побачивши сонце, з радістю прославляйте день новий і скажіть: Господи, дай мені віку до ліку, щоб я честю, совістю і добром виправдав життя своє».

Нехай вам щастить завжди і в усьому!


Класний керівник групи ККТ-9 Херсонського вищого професійного комерційного училища Клименко О.В.

Сценарий агитбригады




: download -> version -> 1462521282 -> module
version -> Музична І театральна культура 17 18 ст
version -> «Валеологічне виховання дітей дошкільного віку, як фактор формування здорового способу життя»
version -> Активізація роботи бібліотеки по формуванню
version -> Реферат на тему: " Стан навколишнього середовища України. Екологічна політика. Охорона природи на державному та міждержавному рівнях"
version -> Методичні рекомендації щодо викладання уроків для стійкого розвитку «Моя щаслива планета» розділ Система уроків-зустрічей для 3 класу курсу за вибором «Моя щаслива планета»
version -> План-конспект із "Захисту Вітчизни" 11-клас №11. Тема. Влаштування загороджень. Мета
version -> Комунальний заклад
version -> Зигзаг удачі
version -> Охорона навколишнього середовища від забруднення викидами сульфуровмісних речовин
module -> Система освіти в нашій країні вступила в період фундаментальних змін, що характеризуються новим розумінням цілей освіти, новими концептуальними підходами до розробки І використання навчальних технологій


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   71   72   73   74   75   76   77   78   ...   122


База даних захищена авторським правом ©referatu.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка