Доповідь вихователя Гулаги О. П. на семінарі-парактикумі від



Скачати 109.83 Kb.
Сторінка1/4
Дата конвертації06.05.2018
Розмір109.83 Kb.
ТипРеферат
  1   2   3   4

Доповідь вихователя Гулаги О.П.на семінарі-парактикумі від 26.01.2016

Екологічне виховання: методи, ігри, досліди, культура. Реферат



Основні методи екологічного виховання засобами народних традицій. Ігри як засіб екологічного виховання. Застосування екологічних дослідів для формування екологічної культури. Авторські пропозиції щодо формування екологічної культури в процесі навчання молодших школярів

Основні методи екологічного виховання засобами народних традицій. Народні традиції ставлення до природи широко використовуються як метод екологічного виховання особливо серед учнів молодших класів.

З основних методів екологічного виховання засобами народних традицій можна відзначити наступні:



  • пояснювально-ілюстративний;

  • репродуктивний;

  • метод проблемного навчання;

  • частково-пошуковий;

  • дослідницький.

Так, у рамках пояснювально-ілюстративного методу можна повідомляти учням інформацію про навколишнє середовище і народні традиції, формувати відповідне ставлення до природи (розповідь, пояснення), друкованого слова (підручник, додаткова література), наочних посібників (картин, схем, натуральних природних об’єктів тощо), практичного показу способів діяльності у природі (догляд за рослинами на пришкільній ділянці, догляд за тваринами у кутку живої природи тощо). При цьому діти слухають, читають, спостерігають, спів ставляють нову інформацію про природні об’єкти з раніше засвоєною і запам’ятовують. Користуючись цим методом, вчитель доводить до відома учнів зміст, суть і значення народних традицій ставлення до природи.

Для формування в учнів навичок і вмінь, а водночас і для досягнення другого рівня засвоєння знань, вчителю необхідно спрямувати діяльність школярів на неодноразовому відтворенні здобутих раніше знань про народні традиції ставлення до природи (іншими словами застосовувати репродуктивний метод). Наприклад, вчитель називає народні прикмети про пори року, а учні пригадують подібні, вивчені раніше, або взяті з власного життєвого досвіду.

У рамках методу проблемного навчання, вчитель може ставити проблему перед учнем, сам її вирішувати, але при цьому показувати шлях вирішення в його протиріччях, розкривати хід своїх думок. Цей метод дає можливість учителю показати дітям зразки наукових знань про природу, наукового вирішення проблем взаємозв’язку між неживою і живою природою, а учням, в свою чергу, – стежити за ходом думки, логікою доведення і засвоювати знання про цілісність природи. Безпосереднім результатом проблемного викладу матеріалу буде засвоєння способу і логіки вирішення тої чи іншої проблеми або певного типу проблем, але ще без уміння застосовувати їх самостійно.

Скажімо, за допомогою цього методу вчитель може пояснити учням другого класу на уроці з теми “нежива і жива природа” суть таких народних прикмет: “ластівки літають низько перед дощем”, “риби вистрибують з води і ловлять комах – на дощ”. Учитель ставить перед учнями проблему: „Чому птахи перед дощем спускаються нижче до землі, а риби вистрибують із води?” Проблемний виклад учителеві доцільно будувати на науковому матеріалі: перед дощем значно підвищується вологість повітря, крила комах зволожуються, стають важкими, і ті спускаються нижче до землі.

Комахами живляться птахи і риби. Тому перед дощем птахи літають низько над землею, а риби вискакують із води, щоб зловити комах.

Таким чином, вчитель переконує учнів у цілісності природи.

У рамках частково-пошуковою методу вчитель може спрямувати діяльність школярів на самостійному виконанні окремих кроків до пошуку знань про природні об’єкти. Наприклад, за допомогою цього методу у третьому класі на уроці природознавства: “Підсумки спостережень за неживою і живою природою та працею людей (весняний сезон)” вчитель може обговорити з учнями прислів’я: “Квітень – з водою, травень – з травою”. Насамперед учителю слід звертатися до спостережень самих учнів, до вже набутих знань, життєвого досвіду. Діти мають висловлювати свої думки: чому ж, коли у квітні багато вологи, то у травні розкішні трави. Усі відповіді учнів вчитель має узагальнювати і робити висновок про взаємозв’язки у природі, про залежність росту і розвитку рослин від атмосферних опадів тощо.

Застосовуючи дослідницький метод, необхідно враховувати його основну мету – навчити учнів самостійно пізнавати природу. Доцільно пропонувати такі завдання, які забезпечували б творче застосування учнями знань про природу при вивченні курсу „Я і Україна” і „Природознавство”, оволодіння рисами творчої діяльності, поступове зростання складності природознавчих проблем. Крім того, вчитель має контролювати хід роботи учнів, перевіряти підсумки роботи і організовувати їх обговорення. Зокрема, використовуючи цей метод, шляхом спостережень можна звіритись з народними прикметами.

Цілком природно, що в навчальному процесі дослідницькі завдання потребують тривалого часу. Тому цей метод рекомендується вчителю використовувати переважно в позакласній роботі.

Нижче наводяться види роботи вчителя з учнями відповідно до застосування того чи іншого методу на уроках “Я і Україна” та „Природознавство”.



Методи, що застосовуються в процесі екологічного виховання молодших школярів

Види роботи

1. Пояснювально – ілюстративні

бесіда

пояснення

художня розповідь

опис


відповіді на запитання

2. Репродуктивні

завдання екологічного змісту

спостереження за сезонними змінами у природі

застосування опорних схем

варіативні завдання



3. Проблемного викладу

пояснення

спостереження

бесіда


4. Частково-пошукові

загадки

ребуси


кросворди

вікторини

цікаві вправи

фенологічні оповідання

застосування опорних схем


5. Дослідницькі

спостереження за сезонними змінами у природі

перевірка народних прикмет про взаємозв’язки в природі шляхом спостереження

проблемні завдання


 

Ці методи екологічного виховання засобами народних традицій виконують наступні завдання:



  • допомагають учням оволодіти елементарними екологічними знаннями;

  • дохідливо пояснюють взаємозв’язки компонентів системи “людина – суспільство – природа”;

  • дають можливість свідомого розуміння дітьми естетичної цінності природи;

  • дають можливість досить легко і усвідомлено використовувати знання про народні традиції у власному спілкуванні з природою.

Розрізнення окремих методів екологічного виховання засобами народних традицій має важливе значення для розуміння і організації різноманітних видів діяльності учнів. Проте це не значить, що в реальному навчальному процесі ці методи необхідно відокремлювати один від одного. Навпаки, щоб досягнути потрібних результатів, їх доцільно реалізовувати в поєднанні один з одним.


Каталог: Files -> downloadcenter
downloadcenter -> «Екологічне виховання дітей дошкільного віку через призму використання сучасних інноваційних технологій»
downloadcenter -> Сучасні здоров ’ язберігаючі технології в дошкільному навчальному закладі
downloadcenter -> Технічне обслуговування та ремонт системи мащення
downloadcenter -> Не сама дитина має пристосувати себе до наших методів, а навпаки, наші методи мають бути пристосовані до кожної дитини
downloadcenter -> Модель сформованості бібліотечно-бібліографічних умінь та навичок школярів
downloadcenter -> М. Тернопіль 2005 р. Методичний посібник
downloadcenter -> Річний план роботи мелихівського навчально виховного комплексу
downloadcenter -> Урок систематизації та узагальнення знань; урок-подорож «Космічна подорож»
downloadcenter -> Раціональне використання коштів моєї родини
downloadcenter -> Урок-подорож 1 Тема : Материки Землі Мета


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©referatu.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка