«Екологічне виховання дітей дошкільного віку через призму використання сучасних інноваційних технологій»



Сторінка17/17
Дата конвертації23.12.2017
Розмір1.07 Mb.
1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   17


ВИСНОВКИ

Дослідивши психолого-педагогічні основи екологічного виховання у дітей дошкільного віку, можна зробити наступні висновки:

1. Екологічне виховання – систематична педагогічна діяльність, спрямована на розвиток у людини культури, взаємодії з природою.

2. Завдання екологічного виховання полягає в нагромадженні, систематизації, використанні екологічних знань, вихованні любові до природи, бажання берегти і приумножувати її, у формуванні вмінь і навичок діяльності в природі. Зміст його полягає в усвідомленні того, що світ природи є середовищем існування людини, тому вона має бути зацікавлена в збереженні його цілісності, чистоти, гармонії. Екологічне виховання неможливе безуміння осмислювати екологічні явища, робити висновки щодо стану природи, виробляти способи розумної взаємодії з нею. Ці уміння учні набувають на уроках та в позаурочній діяльності. Водночас естетична краса природи сприяє формуванню почуттів обов'язку і відповідальності за її збереження, спонукає до природоохоронної діяльності, запобігання нанесенню збитків природі [27].

3. Дошкільне дитинство – сенситивний період розвитку дитини, який відіграє важливу роль у формуванні моральних особистісних рис, що включають і екологічну культуру. Наступність уроботі дошкільної та початкової ланок освіти є важливою умовою неперервності та ефективності екологічного виховання дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку. Сформовані в дітей у дошкільному виховному закладі знання про природу, які складають основу екологічної культури, екологічного світорозуміння, екологічної вихованості, повинні розширюватися і поглиблюватися школі.

4. Педагогічний експеримент спрямований на формування основ екологічної культури особистості дошкільника. Для здійснення цієї мети педагогічний колектив дошкільної установи творчо моделює необхідні педагогічні технології та їхні компоненти:



  • зміст екологічного виховання в дошкіллі (апробує ефективність різних виховних програм, визначає оптимальний варіант проекту Базового компонента дошкільної освіти з урахуванням специфіки дошкільного дитинства, коли пріоритетними є розвиток і виховання, залучення дитини до різних видів діяльності, де задіяні її фізичний, психологічний та соціальний потенціали, узгоджує робочу програму з кафедрою педагогіки, психології та методики навчання Обласного науково-методичного інституту післядипломної освіти, затверджує її в обласному управлінні освіти);

  • зміст та форми організації виховної роботи через реалізацію авторських програм;

  • на науковій основі залучає до природоохоронної роботи з дітьми батьків, громадські організації;

  • комплексний підхід, що передбачає розвиток чуттєвої сфери, спрямований на емоційно-ціннісне ставлення до природного довкілля;

  • експериментує методи і прийоми творчої діяльності вихователів, керівників гуртків, ґрунтуючись на принципах гуманізації, що орієнтують на виховання цілісної особистості, здатної до самовираження через позитивний діалог з природою.

5. Досліджуючи проблему наступності в ознайомленні з природою дітей 6 і 7 років в умовах діяльності навчально-виховного комплексу "школа-дитячий садок", було встановлено, що ефективність її реалізації є важливою умовою результативності формування в дітей емоційно-ціннісного ставлення до природи (позитивний емоційний відгук, інтерес, усвідомлення цінності компонентів природи), їхньої пізнавальної компетентності стосовно природи (обсяг, правильність і повнота, осмисленість, міцність та дієвість знань) та екологічно доцільної поведінки (навички бережливого ставлення до природи, уміння доглядати за рослинами та тваринами).

6. У дошкільних закладах екологічне виховання дітей доцільно розглядати насамперед у моральному аспекті, оскільки в основі ставлення людини до світу природи мають лежати гуманні почуття, тобто усвідомлення цінності будь-якого прояву життя, а отже – бажання захистити і зберегти його. Формуючи в дитини гуманний погляд на природу, педагог повинен допомогти їй зрозуміти: людина і природа тісно пов'язані між собою, тому турбота про довкілля є водночас турботою про людину, про її майбутнє, а отже, те, що завдає шкоди природі, шкодить і нам самим. Недбалі дії, внаслідок яких руйнується природа, є аморальними. Нищення довкілля є наслідком занепаду особистості і її моральних вартостей.


СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ


  1. Абрамова Г.С. Возрастная психология: Учеб пособ. – М.: Академический проект; Екатеринбург: Деловая книга, 2000. – 624 с.

  2. Богуш А.М., Лисенко Н.В. Українське народознавство в дошкільному закладі: Навч. посіб. – 2-гевид., переробл. і допов. – К.: Вища шк., 2002. – 407с.

  3. Божович Л. Проблемы формирования личности. – М.: Педагогика, 1995. – 264 с.

  4. Бондарчук Е.М., Бондарчук Л.И. Основы психологии и педагогики: Курс лекций. – К.: МАУП, 1999. – 168 с.

  5. Возрастные возможности усвоения знаний / Под ред. Д.Б. Эльконина и В.В.Давыдова. – М.: Просвещение, 1966. – 442 с.

  6. Воїнственний М.А. Стойко С.М. Охорона природи: Посібник для вчителів. – К.: Радянська школа, 1977. – 142 с.

  7. Воспитание и развитие детей в процессе обучения природоведению: Пособие для учителей. – М.: Просвещение, 1981. – 152 с.

  8. Выготский Л.С. Педагогическая психология / Под ред. В.В. Давыдова. – М.: Педагогика, 1991. – 479 с.

  9. Деребо С.Д., Ясвин В.А. Экологическая педагогика и психология. Ростов-на-Дону: Издательство "Феникс", 1996. – 480 с.

  10. Дьяченко В.К. Сотрудничество в обучении: О коллективном способе учебы: Кн. для учителя. – М.: Просвещение, 1991. – 192 с.

  11. Екологічна освіта і виховання: досвід та перспективи. – Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. – Київ: Центр екологічної освіти та інформації, 2001. – 248 с.

  12. Журнал "Дошкільне виховання" за 2003-2005 роки.

  13. Заброцький M.М. Основи вікової психологи. Навчальний посібник. –Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2001. – 112 с.

  14. Занюк С.С. Г Психологія мотивації та емоцій: Навч. посібник для студентів гуманіт. факультетів ВНЗ. – Луцьк: Ред.-вид. відд. Волин, держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 1997. – 180 с.

  15. Карпенчук С. Теорія і методика виховання. – К.: Вища школа, 1997. – 261 с.

  16. Конанко О. Соціально-емоційний розвиток особистості. – К.: Освіта, 1998. – 255 с.

  17. Крутецкий В.А. Основы педагогической психологии. – М.: Просвещение, 1972. – 255 с.

  18. Лозниця В.С. Психологія і педагогіка: Основні положення: Навч. посіб. – К.: Екс-об., 1999. – 304 с.

  19. Нарочна Л.К. та ін. Методика викладання природознавства: Навч. посібник / Л.К. Нарочна, Г.В. Ковальчук, К.Д. Гончарова. – 2-е вид., перероб. і допов. К.: Вища школа, 1990. – 302 с.

  20. Падалка О.С., Нісімчук А.С. Педагогічні технології. – К.: Українська енциклопедія ім. М.П. Бажана, 1995. – 252 с.

  21. Пакулева Л.Т. Методика преподавания природоведения. – М.: Просвещение, 1990. – 192 с.

  22. Педагогика: Учеб. пособие для студентов пед. ин-тов / Под ред. Ю.К.Бабанского. – М.: Просвещение, 1983. – 608 с.

  23. Плохій З. Формування екологічно мотивованої діяльності дошкільнят // Дошкільне виховання. – 2005. – № 7. – С. 19-21.

  24. Реан А.А. Социальная педагогическая психология. – СПб: Питерком, 1999. – 416 с.

  25. Стєльмахович М.Г. Українська родинна педагогіка: Навч. посібник. – К.: ІСДО, 1996. – 228 с.

  26. Український садочок: Читанка: У 3 кн. / Упоряд.: Д. Чередниченко, Г. Кирпа. – К.: Смолоскип, 1997. – 208 с Кн. 3: Метод, додаток до читанки для українського дошкілля.



Додаток
Гра, як відомо, найкраще сприяє засвоєнню дітьми чогось нового, тому всистемі екологічного виховання пропонуємо кілька дидактичних ігор.

Дидактичні ігри

Квіти – чи не найпрекрасніше диво рослинного світу на всій планеті. Вони викликають захоплення досконалістю форм, різнобарв'ям, духмяністю. Малята бачать їх усюди: вдома, в садочку, на вулицях, під час прогулянок на природу. Яскраві голівки квітів збуджують інтерес малят, викликають бажання помилуватися ними, торкнутися їх ручками. Підтримуючи зацікавлення цими рослинами, дорослі мають змогу розвивати у дітей естетичний смак, виховувати любов до природи.

Доглядаючи кімнатні квіти, спостерігаючи за рослинами, які прикрашають територію садка під час занять з природознавства та безпеки життєдіяльності, дошкільнята більше дізнаються про наших зелених друзів.

Закріпити та розширити знання малят про рослини допоможуть дидактичні ігри.

Гра "Квітка, квітка, де твоя домівка?"

Матеріал: нагрудники із зображеннями квітів, сонця, хмарки; таблички-ілюстрації, на яких намальовані клумба, кімната, ліс, степ.

Мета: поглиблювати знання про місця поширення тих чи інших квітів; розвивати зв'язне мовлення, увагу, пам'ять; виховувати любов до природи, естетичний смак.Вихователь розставляє таблички (клумба, кімната, степ, ліс) у різних місцях приміщення, оздоблених відповідними декораціями. Дітям роздають нагрудники із зображеннями квітів і пропонують зайняти свої місця. Починається гра. Квіти "сплять" у своїх будиночках, а гравці Сонечко і Хмарка чекають трохи осторонь.

Вихователь.

Вранці прокинеться Сонечко,

Погляне на луки й поля,

До нас зазирне у віконечко,

Щоб квіточка кожна росла.
Сонечко підходить до кожної оселі, торкається квітів, вони прокидаються і вибігають на середину кімнати, беруться за руки і ведуть хоровод (рухаються в різні боки, роблять "пружинку" тощо). Уцентрі утвореного кола танцює Сонечко.
Сонечко

Прокиньтесь, любі квіти,

Я – Сонечко яскраве,

Я хочу звеселити

Дерева, луки, трави.

А нумо разом грати

І день новий вітати.
З'являється дитина-Хмарка, прикладає руку до вуха – прислухається до веселого гомону квітів і Сонця.

Вихователь

Та не сподобалося Хмарці, що навкруги все сяє, що квіточки кружляють у танці й Сонечко співає.

Хмарка заходить у коло, забирає Сонечко і відводить убік від інших дітей. Повертається до гурту малят, імітуючи дощик.


Хмарка

Спритний дощик, пустотливий

Від краплинок і до зливи,

Від хмаринок до калюж

Тут і там стриба чимдуж.

(В. Зорік)


Тим часом вихователь забирає картки із зображенням клумби, лісу, кімнати, степу.Вихователь
Дощик заплутав стежинки,

Змішалося все навкруги.

І квіти не знайдуть хатинки,

Бо змито було всі сліди.

Діти-квіти намагаються знайти свої будиночки.

Вихователь

Щоб доріжки всі знайти

Й до хатиночок дійти,

Треба відповіді знати

І загадки відгадати.


Вихователь називає по черзі ознаки певної місцевості, де знаходиться домівка тих чи інших квітів. Діти, які впізнали опис свого будиночка, піднімають руки, вихователь ставить на місце потрібну картку, а Хмарка відводить квіти за правильною адресою.
Усадку біля паркану

Посадили квіти,

Щоб раділи

І дорослі,

І маленькі діти.

(Клумба).

Може, там колись бували,

Де ростуть високі трави.

Але річки не течуть

І дерева не ростуть.

Тоді часу ви не гайте,

Цю місцевість називайте.

(Степ)

Зима за вікнами лютує,



А у нас тут все квітує.

(Кімната).

Здогадайтеся, малята,

Де дерев росте багато.

Дикі звірі де живуть,

Ягоди й гриби ростуть.

(Ліс).
Гра "Посади квітку"

Матеріал: картки із зображеннями квітів (волошок, хризантем, айстр, лілій, півників або інших, на вибір); ігрове поле, на якому білі клітинки чергуються з уже заповненими; кубик, фішки за кількістю гравців.

Мета: розвивати зв'язне мовлення, увагу, уяву, логічне мислення; узагальнювати знання дітей про квіти, знайомити з творчістю українських поетів.

Вихователь роздає малятам картки порівну. Діти по черзі кидають кубик і відповідно до числа, яке випало, роблять потрібну кількість кроків фішкою. Якщо рахунок зупиняється на білій клітинці, дитина бере одну зі своїх карток, називає квіточку і розповідає про неї те, що їй відомо з власного досвіду або від дорослих, потім "саджає" її. Якщо фішка стала на клітинку, де вже є квітка, то гравець має сказати, як вона називається і деросте, а вихователь розповідає вірш або казку про цю рослину. Виграє той, хто перший "посадить" усі квіти.

Гра "Квітка до квітки"

Матеріал: картки із зображеннями найпоширеніших квітів для всіх дітей (кожний малюнок має бути у двох примірниках).

Мета: розвивати синтетичне мислення, зв'язне мовлення, логіку, увагу, спостережливість, пам'ять; учити складати розповіді за малюнками; виховувати шанобливе ставлення до природи.

Одну з карток кожної пари розрізати на нерівні частини, а цілі зображення повісити на дошці, пронумерувавши їх. Дитина отримує розрізану картку, складає з частин ціле. Після цього піднімає руку, називає свою рослину, а також номер картки на дошці, яка відповідає складеному малюнкові. Далі з допомогою вихователя розповідає про неї.

Вихователь добирає матеріал для гри на власний розсуд. Разом із запропонованими квітами можна розглянути й інші рослини.

Гра "Третій зайвий"

Матеріал: нагрудники із зображенням квітів (фізаліс, деревій, цикорій, барвінок, звіробій тощо).

Мета: поглиблювати знання про квіти (де ростуть, які на вигляд, ко-jjin цвітуть, для чого потрібні); розвивати зв'язне мовлення, пам'ять; виховувати любов до природи, естетичний смак.

Діти групуються по двоє, а потім ці пари дітей утворюють коло. Малятам роздають нагрудники. Роль ведучого спочатку виконує вихователь. Він ходить довкола дітей, потім зупиняється біля якоїсь групки і стає позаду однієї дитини. Отож у цій групці тепер не двоє, а троє гравців. Той, біля кого став ведучий, має вже іншу пару, а друга дитина стає "зайвою". Вона піднімає свою картку, називає квіточку, намальовану на ній, виходить у центр кола і розповідає про цю рослину. Після цього стає ведучим. Гра закінчується, коли всі діти розкажуть про свої квіти.

Розглядати треба квіти, які діти вже знають.

Гра "Пори року сперечалися: яка краще заквітчалася"

Матеріал: картки, зображення яких поділено навпіл: з одного боку намальовано квітку, а з другого – емблему певної пори року (наприклад, сніжинка для зими, сонце для літа).

Мета: поглиблювати знання про пори року та час цвітіння певних рослин; розвивати увагу, спостережливість, пам'ять, логічне мислення; виховувати бережливе ставлення до рослин.

Вихователь роздає дітям картки і пояснює, як співвідносяться квіти і позначки пір року на них. Наприклад, рослини, що цвітуть восени, намальовані поряд з пожовклим листочком, а ті, що розпускаються весною, подані разом із зображенням талого снігу.

Після цього малюки утворюють коло посередині кімнати. Вихователь стає в центрі і починає гру словами:

Пори року сперечалися: Яка краще заквітчалася.

Далі пропонує дітям відгадати загадки:
Сніг на полях,

Лід на річках,

Віхола грає, –

Коли це буває?

(Взимку).

Тане сніжок,

Квітне лужок,

День прибуває, –

Коли це буває?

(Навесні).

Сонце пече,

Липа цвіте,

Хліб достигає, –

Коли це буває?

(Влітку)

Голі поля,

Змокла земля,

Дощ поливає, –

Коли це буває?

(Восени).


Відгадавши загадку, діти, квіти яких належать до щойно названої пори року, піднімають свої картки і називають себе.

Далі вихователь називає у довільному порядку ознаки пір року, а діти мають швидко відреагувати: якщо називаються, наприклад, ознаки зими, то гравці – зимові квіти – мають присісти.

Зима:

1) падає сніг;



2) можна кататися на лижах і санчатах;

3) люди зустрічають Новий рік (присідають бальзаміни, алое, фікус тощо).

Весна:

1) на річках скресає крига;



2) птахи повертаються з вирію;

3) з'являється перша травичка (присідають пролісок, нарцис, конвалія, волошки та інші весняні квіти).

Літо:

1) можна ходити босоніж;



2) різні фрукти й овочі на столі;

3) люди купаються і засмагають (присідають мак, звіробій, лілея, ромашка і т. д).

Осінь:

1) збирають урожай;



2) відзначають День знань;

3) листя жовтіє (присідають хризантеми, айстри та інші осінні квіти).

Виграє та пора року, гравці-квіти якої були найуважнішими.

Додаток
Сліди на снігу

Заняття для старшої групи

Мета: продовжувати формувати уявлення про те, що взимку сніг утворюється з водяної пари і що під снігом тепліше, аніж на поверхні. Поглиблювати уявлення про різноманітність опадів узимку, про явища в природі (снігопад, хуртовина, заметіль). Вчити орієнтуватись у природному середовищі, виділяти найважливіші ознаки зими.

Розвивати у дітей здатність встановлювати причинно-наслідкові зв'язки між явищами.Сприяти розвиткові мовлення дітей: вчити знаходити слова, які описують властивості снігу: холодний, мокрий, білий, лапатий, пухкий, розсипчастий, іскристий.Виховувати бажання милуватися природою, берегти довкілля, піклуватися про птахів.Попередня робота: вивчення віршів, загадок, прислів'їв про зиму; підготовка досліду, проведення спостережень.

Матеріал: пляшки з водою, лопата, сніжинки.

Вихователь читає загадку:

– Хто наткав полотна аж від лісу до вікна? І сміється-задається:

– Ось така ширина! (Зима)

– Прояку пору року ця загадка? Правильно, про зиму. Подивіться, який іскристий сніг! Це чарівниця зима розсипала срібло по землі: ніби простелила килимок. Подарувала крижані діаманти берізкам, кленам, ялинкам. Скрізь встигає трудівниця зима. Все старається зробити вчасно. Не так і довго їй владарювати – всього три місяці.

– Хто назве зимові місяці? (Відповіді дітей).

– А хто хоче розповісти вірш про.зиму, який ми вивчили вчора?

Хтось із дітей читає вірш Н. Забіли. Зима

Одяглися люди в шуби,

Натопили тепло груби.

Білки гріються в дуплі,

Миші в норах у землі.

Сплять ведмеді

в теплих лігвах,

Сосни в інею застигли.

І під кригою на дні

Сплять у річці окуні.

А під снігом в підземеллі,

В земляній м'якій постелі,

Де немає світла дня,

Причаїлося зерня.

Там не холодно зернинці –

Спить вона, мов на перинці,

Й тихо снить хороші сни

Про веселі дні весни.
– Хто скаже, чому зернинці тепло? Адже зимою всім холодно. (Відповіді дітей).

– Зараз перевіримо, чи правильні ваші відповіді. Ви пам'ятаєте, який дослід ми виконували? Як ви гадаєте, що сталося з водою в пляшці, яку ми з вами закопали в сніг? (Відповіді дітей).

– Що ж, підійдімо і подивімося, чи справді вода замерзла. (Діти розглядають пляшку, аналізують).

– А як ви думаєте, що сталося з тією водою в пляшці, яку ми залишили на поверхні. (Відповіді дітей).

– Уважно подивімося. (Розглядають).

– Отже, доходимо висновку: під снігом тепліше, ніж на поверхні.

– Коли багато снігу, це добре чи ні? А чому? (Відповіді дітей).

– Правильно. Сніг, наче м'яка ковдра, зігріває землю, й сховані під шаром снігу рослини і насіння не замерзають навіть у найлютіші морози.

– Послухайте-но, як про трудівницю зиму сказала поетеса Марія Познанська.
Грудень

... Здорова будь, зима у білій шубі!

Ти нам також і дорога, і люба,

Як і весна, як літо, і як осінь.

Це ж ти полям постелиш сніжну постіль

І ковдрами із снігу пуховими

Укриєш від морозу всі озимі:

Де взимку буде снігу з головою –

Улітку вродить урожай горою!
– Діти, будь ласка, повторіть два останніх рядки. Як ви їх розумієте? (Відповіді дітей).

– Це так. Люди здавна спостерігали явища снігопаду і придумали багато прислів'їв. Ось і ми з вами також вивчали їх, давайте згадаємо.

1. Багато снігу – багато хліба.

2. Снігу багато – на добрий урожай.

3. Січень без снігу – літо без хліба.

4. Сніг, мов з рукава.

– А чи тане сніг взимку? (Тане).

– Так, у нашій місцевості інколи випадає багато снігу. Часто буває відлига. Приносять її теплі вітри з далекого Атлантичного океану.

– Що утворюється зі снігу? Куди зникає тала вода? (Відповіді дітей).

– Правильно, вона випаровується і підіймається в повітря, там охолоджується і перетворюється на крихітні кристалики льоду та на сніжинки. Сніг – це безліч крихіток-сніжинок. Вони можуть мати різні візерунки, розміри, але кожна з них має тільки шестигранну будову. На заняттях з малювання та аплікації ми вже розмовляли про це.

– Яким буває сніг? (Холодним, мокрим, пухким, білим, лапатим, легким, вологим, розсипчастим).

– Якщо ми візьмемо на долоню трохи снігу, що з ним станеться? (Він розтане).

– А чому? Візьміть його в руки. Спробуйте щось зліпити з нього. Коли найкраще він ліпиться? А коли не ліпиться? (Коли сильний мороз, він пухкий і не ліпиться.Найкраще ліпиться, якщо відлига).

– Але під час відлиги часто бувають снігопади. Великі снігопади, якщо сніг іде кілька днів поспіль, завдають чимало шкоди. Тоді кучугури з'являються на шляхах та вулицях. Зупиняється рух транспорту. Під вагою снігу ламаються гілки дерев, обриваються електричні дроти. У такі дні спеціальні машини розчищають дороги, залізничні колії.

– А коли сильний вітер зі снігом, як назвати це одним словом? (Заметіль, хуртовина).

– Ми з вами вивчили вірш Т. Коломієць "На возі" про хуртовину, згадаймо його.


Подивіться – по дорозі

Торохтить зима на возі,

Мотузяні віжки смиче,

Хуртовину в поміч кличе.

А тим часом хуртовині

Славно спиться на перині.

Нагулялась на весіллі

В молодої заметілі.

Нагулялась, натомилась,

Спать надовго завалилась.

Що тут вдієш? По дорозі

Торохтить зима на возі,

Мотузяні віжки смиче,

Хуртовину в поміч кличе.


– А тепер подивіться довкола – про що нам може розповісти сніг? (Сніг може розповісти про те, хто тут ходив).

– Чиї сліди ми бачили на снігу, а деякі і зараз бачимо? (Сліди собаки, кота, пташок, дітей, гілочок, що падають з дерева).

– А якщо немає ніяких слідів, то що це означає? (Відповіді дітей: сніг недавно випав, і ще ніхто не встиг пройти).

– А я ось недавно бачила сліди мишки і навіть замалювала стрілочками, як вона рухалася. Мишка ніби щось писала.

Простежимо за рухом мишки і спробуємо почитати. (Діти разом з вихователем "читають" – зима).

– Чиї сліди найчастіше ми з вами бачили? (Сліди птахів).

– Які птахи живуть біля нас улітку? Які прилітають лише з настанням холодів? (Синички, снігурі з'являються пізньої осені, а горобці і ворони живуть біля нас завжди).

– Чим харчуються птахи взимку? (Насінням бур'янів, ягодами горобини, калини, глоду, шипшини.Переселяються ближче до людських осель у парки, сади).

– Чому? (Відповіді дітей).

– Важко всім пташкам узимку – холодно й голодно. Отож кожному з нас треба їм допомагати: розвішувати годівниці, класти туди насіння, крихти хліба. Погодуємо своїх крилатих друзів узимку, а вони віддячать нам навесні веселим щебетанням.

– А ще, діти, птахи – чудові "синоптики", тобто ті, хто передбачає погоду. Вчіться бути спостережливими, придивляйтеся до снігурів, сорок, ґав, горобців узимку і ви теж зможете передбачати зміни погоди. Ось заспівав снігур, а сорока заховалась під покрівлю – буде хуртовина. Добрими віщунами змін погоди є ґави. Передзавірюхою вони гучно каркають, зграями купаються в снігу. Якщо ж високо в небі побачите тихий танок ґав – готуйтеся до снігопаду. Перед посиленням вітру вони тихо сидять на нижніх гілках дерев; а сіли дружно на землю – чекаймо відлиги.

– А зараз підемо далі по нашій Екологічній стежині і будемо роздивлятися, хто ще любить приходити до нас в гості. (Діти роздивляються сліди на майданчику і розповідають про побачене).


Додаток
На гостини до Весни

Контрольне заняття для старшої групи

Програмовий зміст: закріпити знання дітей про характерні ознаки весни (явища навесні), про життя рослин, птахів, тварин; повторити правила поведінки у природному оточенні; закладати основи екологічної культури. Активізувати зв'язне мовлення, словник, вправляти у виразному співі пісень, читанні закличок, прислів'їв, у загадуванні загадок. Виховувати любов до народної творчості, розвивати уяву, мислення, увагу до поетичного слова, естетичні почуття. Формувати бережливе ставлення до живої природи,

Матеріал: загадки, заклички, вірші про пори року, прислів'я; екологічні заборонні знаки; площинні зображення двох дерев – у зимовому та весняному вбранні, а також різних дерев та листочків, весняних квітів, птахів; кружечки червоного, білого, жовтого та зеленого кольорів (для кожної дитини по чотири), "чарівна" торбинка; паперові пташки, ласощі.

Хід заняття

Під звучання мелодії А. Філіпенка "Веснянка" (в запису) діти заходять до зали, вітаються з гостями й сідають на килимок.

Вихователь. Діти, яку пору року нагадує вам ця мелодія? А зараз яка пора року? (Відповідідітєй). Так, сьогодні нас зібрала в цій залі улюблениця людей, тварин і рослин красуня Весна. Як ви гадаєте, чому вона найулюбленіша для всіх? (Відповіді дітей). Правильно, навесні все навколо оживає після холодної зими. Весна дарує нам тепло, красу, радість, квіти. Дарує кожному те, що йому потрібне і що він хоче мати. Ось чому в усіх любо й весело на душі.

Вихователь повідомляє дітям, що Весна запросила їх до себе на гостини. Ця мандрівка буде весела й цікава, але нелегка, бо попереду деякі випробування. Пропонує поглянути навкруги: чи не залишила Весна чогось незвичайного? Діти знаходять торбинку. Розв'язують її і виймають звідти конверт. Вихователь читає лист.

"Доброго дня, любі діти! Пишу вам я, Весна-Ясна. Ось ви й виросли, невдовзі попрощаєтеся з дитячим садком і підете до школи. Тож мені дуже хочеться, щоб ви гуртом завітали домене – відвідали моє Зелене Царство, познайомилися з моїми молодшими братиками та сестричками – рослинами, пташками, звірятами. Але щоб потоваришувати з ними, ви маєте відповісти на всі запитання й виконати всі завдання, які знайдете в торбинці. А коли прийдете до мене на гостини, будьте обережними, щоб не зашкодити тим, хто живе в парку, в лісі, на лузі й біля річки ".

Вихователь. То як, діти, виконаємо завдання Весни та її братиків і сестричок? (діти погоджуються). Ось перше випробування. Весна знає, що наш народ склав про неї багато загадок. їй цікаво, які ж загадки відомі вам. Діти загадують загадки про весну.


Де весна проходить, там травиця родить.

Старий дід мости намостив, молода прийшла – мости розвела.

З кінцем зими прийде вона,

Улюблениця всіх... (весна).

Тільки сонечко пригріло, То й розтанув білий килим.

Клен радіє – певно, зна:

В гості йде до нас ... (весна).

Вихователь. А які прислів'я про весну ви знаєте?

Діти розповідають прислів'я.

Проліски – очі березня.

Грак на горі – весна надворі.

Навесні згори припікає, а знизу морозить.

В березні кожух і без ґудзиків теплий.

Прилетів лелека – весну приніс здалека.

В квітні ластівка день починає, а соловей закінчує.

Квітневий день рік годує.

Сон на зиму відклади, а діло в квітні зроби.

Травень ліс наряджає, літо в гості чекає.

Хто спить весною, той плаче зимою.

Хочеш їсти калачі – не спи весною на печі.


Вихователь. Колись давно наші прадідусі та прабабусі веселими піснями закликали в гості чарівницю-весну.

А ви знаєте якусь веснянку? (Діти водять танок "Ой минула вже зима").

Я гадаю, Весна задоволена вами. Зазирнемо знову в торбинку й подивимося, що Весна нам іще приготувала.

Виймає другого конверта, читає лист:

"Посилаю вам чотири кольорових кружечки. Скажіть, якій порі року відповідає кожний колір ? (Діти називають).

Пропоную пограти у гру "Пори року". Нехай вихователька зачитає вам ось ці рядки з віршів, а ви маєте визначати, про яку пору року йдеться, і піднімати кружечок відповідного кольору ". Діти грають у гру.


Все оживає, і все розквітає,

Теплий вітрець нас усіх звеселяє.

Всюди струмочки веселі біжать,

З вирію друзі пернаті летять. (Весна)

Де не гляну я надворі –

Всюди бачу білий колір.

Ліс, і поле, і діброва

В білі вбралися обнови. (Зима)

Сад дозріває, річка тече,

Над головою сонце пече. (Літо)

В зеленім лісі побував

Якийсь художник – і поволі

Дерева перефарбував

У золотисто-жовтий колір. (Осінь)


Вихователь. Чому весна має зелений колір? (– Зеленіють травичка, кущі, дерева). А чому навесні все зазеленіло? (– Пригріло сонце, й стало тепліше). Як називаються дерева, які навесні вдягаються в листя, а восени скидають його? (– Листяні). Назвіть ЇХ. (– Береза, клен, каштан, дуб, тополя...). А як називаються дерева, які не скидають свого зеленого вбрання? (– Хвойні). Назвіть їх. (– Сосна, ялина, туя, кедр, смерека, модрина). Пригадайте дерева, які ростуть на ділянці нашого дитячого садка. (Діти називають).

Проводиться гра "З якого дерева листочки?".

Вихователь виставляє зображення різних дерев і виймає з третього конверта листочки, які надіслала Весна: діти мають віднайти кожному його маму-деревце.

Вихователь. Молодці, добре впоралися ще з одним завданням Весни. Всі листочки віднайшли своїх мам. А зараз ви слухатимете музику та мої слова і під них уявлятимете себе маленькими деревцями. Ось так.

"Я – дерево. Я росту у весняному лісі. Мої ноги – то коріння у прохолодній землі. Моє тіло – міцний стовбур, мої руки – тоненькі гілочки. Вони піднімаються до неба, відчувають сонячне тепло, вбирають його, і воно розливається по всьому тілу. Я – дерево. Я бавлюся з вітром, який гойдає мої тоненькі гілочки. Я вмиваюся краплинами дощу й радію його прохолоді. Я – дерево".

Діти медитують у супроводі тихої мелодії та неспішних слів дорослого.

Вихователь. Уже нашим деревам, квітам, кущикам і травичці пити захотілося. Давайте допоможемо їм – закличемо дощик. (Діти промовляють закличку "Іди, іди, дощику"). Який веселий весняний дощик! Усі йому раді, всіх він напуває своєю водичкою. Пригадайте, які дощі були восени. (–Холодні, сильні, з вітром, сумні). А тепер давайте запросимо до себе весняне сонечко. (Діти промовляють закличку "Вийди, вийди, сонечко"). Ви гарно закликали сонечко, то вже й квіти розквітли. Які весняні квіти ви знаєте? (Діти називають). А які квіти з названих вами ростуть у наших квітниках? (Відповіді дітей).

Проводиться гра "Лісові квіти". Вихователь показує зображення різних квітів (із четвертого конверта від Весни). Діти плескають у долоні, коли демонструється весняна лісова квітка.

Вихователь. Бачу, ви знаєте різні квіти. Вони прикрашають наше життя. А хто дарує нам радість своїм щебетанням та співом? (– Птахи. Вони радіють весні, співають веселі пісні). Ще якою важливою справою вони займаються? (Відповіді дітей). Правильно, навесні птахи в'ють гнізда, відкладають яйця, висиджують пташенят. До нас повертаються птахи, які зимували в теплих краях.

Проводиться гра "Птахи, що зимують, та перелітні птахи".

Дітям роздають картинки (з п'ятого конверта). Ті, в кого зображення птахів, які зимують, підбігають до зимового дерева, а ті, в кого перелітні, -до весняного. Гра повторюється кілька разів.

Вихователь. Чому перелітні птахи навесні прилітають до нас, а не залишаються в теплих краях? (Відповіді дітей). Так, птахи завжди повертаються туди, де вони з'явилися на світ і зросли. Вони мостять гнізда й виводять пташенят на рідній землі. На зиму ж відлітають у вирій, щоб наступної весни знову повернутися до нас. А яку користь приносять птахи? (- Вони знищують комах – шкідників саду, лісу). Як ми турбувалися про них узимку? (– Підгодовували насінням, крихтами).

Проводиться рухлива гра "Котилася торба". Повторюється кілька разів.

Вихователь пропонує наступне завдання Весни (з шостого конверта): пригадати назви мешканців лісу – звірів. Діти пояснюють, що таке дикі тварини, називають їх, розповідають про зміни в житті їжачків, білочок, зайців, ведмедів навесні.

Вихователь. Ви багато дечого знаєте, і Весна зі своїми друзями задоволена вами. Вони чекають на вас – запрошують до себе на гостини: до парку, лісу, річки, на луку. Але перш ніж ми підемо, давайте пригадаємо, як узагалі треба поводитися на гостинах. (– Треба бути чемним, не галасувати, не смітити, нічого не ламати). У природи також є свої закони і правила поводження. Весна зі своїми друзями хочуть вам про це нагадати за допомогою ось таких знаків (виймає їх із сьомого конверта). Ці знаки називають заборонними, тому що вони забороняють робити зле для живої природи.

Діти розглядають та обговорюють знаки.

НЕ СМІТИ

Гуляючи наприроді, не слід засмічувати місця свого перебування. Не можна залишати "на згадку" просебе пляшки, бляшанки, клапті паперу, поліетиленові торбинки тощо. Об бляшанку можуть поранитись і тварина, і людина; а різні побутові рештки забруднюють землю, заважають рости рослинам.


НЕ РВИ КВІТИ


Коли зірвати квітку, вона перестає пахнути, швидко в'яне й помирає. Раніше люди не знали цього правила, а багато хто не зважає на нього й сьогодні. Це призвело до того, що чимало квітів зникли взагалі, й зараз ми не можемо милуватися їхньою красою.

НЕ РУЙНУЙ


У мурашниках живуть мурашки, а вони корисні для природи. Мурашки розпушують землю, щоб туди краще проходили повітря та вода; вони збирають рештки із землі, щоб вона була чистою, родючою; знищують шкідників рослин.

НЕ ЛОВИ МЕТЕЛИКІВ


Від дотику пальців людини з крилець метеликів осипається пилок, ушкоджуються тендітні крильця, й комахи гинуть.

НЕ ГАЛАСУЙ


Ліс, поле, лука – це домівки звірів, пташок, комах. Вони там живуть – хто працює, хто відпочиває. І заважати їм голосною музикою, криком не можна, бо це їх лякає.


Вихователь. Ось ми й познайомились із заборонними знаками. Коли ви гулятимете в лісі чи парку, пригадайте їх, щоб ненароком не завдати шкоди ні тваринці, ні рослинці. Не чіпайте птахів, комах, риб, не зашкодьте їм, і природа віддячить вам. Пам'ятайте: вони господарі, а ви гості. Письменник Михайло Пришвін сказав: рибі потрібна вода, пташці – повітря, звірові – ліс, степ, гори. А людині потрібна Батьківщина. Отже, оберігати й берегти природу означає оберігати й любити свою Батьківщину.
Якщо людина добре серце має,

Вона іде у світ добро творить.

В її очах любов і ласка сяють,

Така людина сонечком горить.


– Будьте і ви, як маленькі сонечка. Творіть добро, оберігайте природу, садіть дерева, кущі, квіти. Любіть нашу землю-матінку, і вона відповість вам любов'ю та щедрістю, і пануватимуть у світі мир та злагода.

Вихователь зачитує дітям останнього листа з чарівної торбинки: "Любі хлопчики й дівчатка, вас люблять всі звірятка, і жучки, і павучки. А ми, веселі білченятка, посилаємо вам солодощі і своє фото. Ми віримо, що ви теж любите звіряток і комашок, допомагаєте взимку птахам, підгодовуєте їх. Тож відкривайте пакунок із гостинцями. Смачного вам! Весна, білченята та їхні друзі".



Діти частуються ласощами.

Каталог: Files -> downloadcenter
downloadcenter -> Сучасні здоров ’ язберігаючі технології в дошкільному навчальному закладі
downloadcenter -> Технічне обслуговування та ремонт системи мащення
downloadcenter -> Не сама дитина має пристосувати себе до наших методів, а навпаки, наші методи мають бути пристосовані до кожної дитини
downloadcenter -> Модель сформованості бібліотечно-бібліографічних умінь та навичок школярів
downloadcenter -> М. Тернопіль 2005 р. Методичний посібник
downloadcenter -> Річний план роботи мелихівського навчально виховного комплексу
downloadcenter -> Урок систематизації та узагальнення знань; урок-подорож «Космічна подорож»
downloadcenter -> Раціональне використання коштів моєї родини
downloadcenter -> Урок-подорож 1 Тема : Материки Землі Мета
downloadcenter -> Міжнародний день/місячник


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   17


База даних захищена авторським правом ©referatu.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка