І. Актуальність проекту



Скачати 149.41 Kb.
Сторінка1/15
Дата конвертації10.05.2018
Розмір149.41 Kb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   15

І. Актуальність проекту

Люби природу не як символ

Душі своєї,

Люби природу не для себе,

Люби для неї.

Максим Рильський.

Із розвитком цивілізації та науково-технічного прогресу, бурхливим зростанням кількості населення на Землі, обсягів виробництва та його відходів проблеми стосунків між природою та суспільством дедалі загострюються. Страшною дійсністю стали отруєні річки та моря, задушливе, шкідливе повітря, загублені ліси, сотні зниклих видів рослин і тварин, загроза кліматичних аномалій, ерозія та майже повсюдне повне знищення грунтів у аграрних районах. Такі екологічні катастрофи, як вибух на ЧАЕС, пожежа нафтових свердловин у Перській затоці, свідчать, що забруднення довкілля нині не має меж. Людство стоїть на порозі екологічної катастрофи: парниковий ефект; зменшення озонового екрана в стратосфері; проблема чистої води; кислотні дощі; причиною 70% ракових захворювань у людей та тварин є порушення взаємодії організму і навколишнього середовища; щорічно планета втрачає десятки видів тварин, які заносяться в Червону книгу.

Екологічне виховання сьогодні, як ніколи, є надзвичайно актуальним. Воно покликане забезпечити молоде покоління знаннями про взаємозв’язок природи і суспільства, допомогти зрозуміти багатогранне значення природи для громади і кожної людини зокрема. Природа – це першооснова існування людини, а людина – частина природи. Тому завдання сучасної школи – виховати свідоме ставлення до природи, почуття відповідальності за довкілля як загальнолюдську цінність.

Метою екологічного виховання є формування активної природоохоронної позиції. Екологічне виховання здійснюється за допомогою комплексу природоохоронного й екологічного навчання, що ґрунтується на шкільній освіті, пропагуванні екологічного світогляду.

У масовій практиці організації екологічної освіти очевидна проблема суперечностей :



  • між усвідомленням необхідності розв’язувати екологічні проблеми і нерозумінням особистої ролі в цьому ;

  • між бажанням виявити власну екологічну позицію в різних сферах діяльності і домінуванням у школі спрямованості на одну сферу ;

  • між авторитетом батьків, вчителів, друзів , вчинки яких не завжди екологічно доцільні , і особистою екологічною позицією ;

  • між знаннями про важливість екологічно доцільної поведінки та нерозумінням , як можна поступитися деякими шкідливими вчинками, що сприймаються як норма ( збирання березового соку , новорічні ялинки ) ;

  • між відтворенням школярами екологічних знань та рівнем їх застосування на практиці ;

  • між соціальною потребою в захисті природи та утилітарним ставленням до природи;

  • між об’єктивною цілісністю екологічної культури школярів та нескоординованістю , безсистемністю, непослідовністю зусиль вчителів у формуванні екологічної культури .

Екологічна освіта – це освіта , яка допомагає зрозуміти і засвоїти поведінку людини стосовно навколишнього середовища, що припускає формування екологічної культури як окремих осіб , так і суспільства в цілому .

Загальноосвітні навчальні заклади є тими закладами , які мають найбільший вплив на формування особистості , можуть виховувати в дитини почуття відповідальності за свою поведінку , а також прагнення до створення гармонії між людьми та іншими формами життя .


Екологічна освіта має базуватися на таких принципах :

  1. Глобальність.

  2. Високоморальність.

  3. Систематичність .

Екологічне виховання здійснюється на всіх етапах навчання у школі. На кожному з них ставиться певна мета, завдання, добирається відповідна методика з огляду на вікові особливості школярів.

Перший етап ( 1 – 4 класи ) – формуються перші уявлення про навколишній світ, про живу й неживу природу, про ставлення до природи, що виявляється в конкретній поведінці на емоційному рівні.



Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   15


База даних захищена авторським правом ©referatu.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка