І як би не змінювався світ, куди б не закинула тебе доля, завжди зберігай у серці ті



Скачати 86.86 Kb.
Дата конвертації17.09.2018
Розмір86.86 Kb.
ТипУрок

... і як би не змінювався світ,

куди б не закинула тебе доля,

завжди зберігай у серці ті

духовні скарби, які дісталися тобі

у спадок від попередніх поколінь...”

А. Сокіл
 Основна мета моєї роботи як вчителя музичного мистецтва -формувати творчу, духовно багату, фізично здорову особистість на матеріалі музичної спадщини українського народу.
Вдосконалення системи музичного виховання молоді торкнулось, насамперед, питань використання українського національного фольклору. І педагоги і музиканти одностайні в тому, що віковічні духовні традиції українського народу повинні стати надбанням молоді. Прилучення учнів до українського музичного фольклору є одним із шляхів духовного відродження України. сьогодні шкільні програми повертаються до вивчення історії українського народу та фольклору. Надзвичайно важливо ознайомити молодь з багатою спадщиною української народної творчості та донести до неї глибину та важливість цього явища для становлення особистості з багатим внутрішнім світом та патріотичним запалом.

Все згадане вище обумовлює актуальність та необхідність використання народних традицій рідного краю на уроках музичного мистецтва як засіб формування національної етнокультури. Адже музика є складовою частиною народної творчості, тому повноцінне сприймання пісенних жанрів неможливе без їх зв’язку з іншими видами фольклору.

Урок музичного мистецтва та позакласна музично-виховна робота у школі залежить від багатьох умов і принципів, які визначають успішність роботи вчителя музичного мистецтва і якими йому необхідно керуватись в процесі художньо-естетичної діяльності . Народні традиції рідного краю і пов'язана з ними система музичних знань, умінь і навичок учнів визначають основний зміст моєї роботи як вчителя музичного мистецтва і тому керуючись цими принципами я:

-      залучаю дітей до пошуку і збору зразків народної музичної творчості (пісень, інструментальних мелодій, ігор, театралізованих дійств) ;

-      масово залучаю школярів до проведення календарно-обрядових  свят, театралізованих дійств і інших культурно-мистецьких заходів;

-      проводжу в рамках шкільного уроку музичного мистецтва комплексного вивчення музичних та літературних фольклорних джерел з метою формування в учнів міцних асоціативних зв’язків між народною музикою, літературою і образотворчим мистецтвом;

-      індивідуальну музично-виховну робота вчителя музичного мистецтва з учнями;

-      залучаю до процесу музично-естетичного виховання школярів батьків та людей старшого покоління;

Виходячи з вище названих принципів та з метою ефективного проведення музично-естетичної роботи з учнями на уроках музичного мистецтва та в позаурочний час беру за основу народні традиції рідного краю, які є одні з основних засобів художньо-естетичного впливу на духовний світ школярів, на сферу їх емоцій і почуттів, на їх морально-естетичне виховання.

 Визначення мети навчання мистецтва в основній школі зумовлене основними функціями мистецтва:


  • естетичною,

  • навчально-пізнавальною,

  • духовно-виховною,

  • комунікативною,

  • емоційно-терапевтичною.

Програма розроблена відповідно до Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти. Вона ґрунтується на засадах особистісно зорієнтованого, компетентнісного, діяльнісного та інтегративного підходів. Особистісно зорієнтований підхід забезпечує розвиток в учнів індивідуальних художніх здібностей (музичних, образотворчих та ін.), творчого потенціалу. Компетентнісний підхід сприяє формуванню ключових предметних і міжпредметних компетентностей, насамперед загальнокультурних і художньо-естетичних.

Метою навчання мистецтв в основній школі є особистісний художньо-естетичний розвиток учнів, виховання у них ціннісно-світоглядних орієнтацій у сфері мистецтва, розвиток комплексу ключових, міжпредметних і предметних компетентностей у процесі опанування художніх цінностей і способів художньої діяльності,

Навчання мистецтва ґрунтується на принципах: наступності між початковою, основною і старшою школою; поєднання загальнолюдського, національного та етнокраєзнавчого аспектів змісту освіти; інтегративності, спрямованості на поліхудожнього виховання учнів; креативності (пріоритет творчої самореалізації); варіативності змісту, методів, технологій; діалогічності; полікультурності й толерантності.

Відповідно до програми «Музичне мистецтво» учні повинні знати і розуміти:



  • музичну культуру рідного краю;

  • особливості аранжування народної та академічної музики;

  • специфіку традиційної та сучасної обробки народної музики;

  • особливості виразно виконувати пісні, створювати елементарний супровід до них;

  • порівнювати оригінальні музичні твори та їх аранжування;

  • застосовує: знання та вміння з аранжування народної музики у власній виконавській творчості.

У старших класах відбувається усвідомлення учнями єдності етнографічного матеріал із сучасною українською музичною культурою. Тому намагаюся залучити школярів до участі в ансамблях народної музики, до організації обрядових дійств, до створення проектів, презентацій, участі у конкурсах тощо. Через складність навчальної програми ми не можемо використовувати українську народну пісню, безпосередньо вивчаючи її як окремий вокальний твір У п’ятому класі є тема «Народна музика», котра є важливою у вивченні народних традицій рідного краю, особливостей народних пісень і танців, розмаїтті народних музичних інструментів. Діти навчаються виразно виконувати народні пісні з елементами театралізації, зокрема обрядові, побутові, історичні та ін., інтерпретувати зміст прослуханих музичних творів, розрізняти звучання українських народних інструментів тощо.

У цьому ж класі при вивченні теми «Давні українські осінні обряди» я ознайомлюю учнів з поняттям «осінні народні обряди»,з особливостями осінніх календарних пісень. Цей урок проводжу у формі концерту на якому звучать зажинкові, жнивні та обжинкові пісні рідного краю, що характерні для Тернопільщини в тому числі і Монастирищини.

«Пісня живе серед нас» - ця тема присвячена особливостям українських народних побутових пісень і має на меті познайомити з розмаїттям народних побутових пісень,зокрема з колисковими, ліричними, весільними, жартівливими, танцювальними, дитячими та ін..

В ході уроку пропоную дітям виконати одну з пісень,яку люблять співати у їхній родині та долучитися до виконання музичного проекту «Пісні моєї родини», метою якого є організація фольклорної експедиції,збір колекції народних українських пісень родин у сімейний музичний альбом. Результатом цього проекту має стати виготовлений альбом пісень з ілюстраціями та фотографіями. Окрім цього діти виготовляють разом «Квітку побутових пісень», на пелюстках якої записують різновиди побутових пісень нашого краю.

У 5 класі є тема «Народні інструменти» при вивченні якої діти знайомляться з такими народними інструментами як сопілка, бандура, бубон. На музичне сприймання пропонується послухати «Запорізький марш» у виконанні оркестру народних інструментів і на цьому ж уроці я знайомлю учнів з нашим земляком, талановитим сопілкарем і кларнетистом артистом оркестру національного заслуженого академічного українського народного хору України ім.. Г Верьовки Василем Кунцьом.

При вивченні теми «Давні українські зимові обряди» учні знайомляться з жанрами українських календарних пісень; колядок, щедрівок, віншівок та народними традиціями їх виконання на зимових святах,особливостями проведення зимових свят Тернопільщини, Учні записують народні колядки та щедрівки своєї місцевості на диктофон, записують текст, оформлюють дитячий новорічний пісенник.

Підсумковий урок по темі «Народна музика» припадає в переддень Новорічних та різдвяних свят тому окрім виконання колядок та щедрівок обов’язковими були засівання і щедрування, а також обряди й ігри з масками маланка», «коза » та ін…

У 7 класі При вивченні теми «Музична культура рідного краю» я ознайомлюю учнів з особливостями музичної культури свого краю, з іменами композиторів, виконавців, назвами музичних колективів та закладів Тернопільщини, вчу знаходити про них необхідну інформацію на цьому ж уроці знайомлю дітей з нашим земляком заслуженим артистом України актором Львівського академічного (нині національного) українського драматичного театру ім. М. Заньковецької. Брилинським Юрієм Богдановичем, який провів свої дитячі роки в селі Горішня Слобідка Монастириського району.

Під час проведення уроку пропоную учням виконати творче завдання: створити скарбничку музичної культури свого рідного краю за зразком, назвати ті імена композиторів та виконавців, назви колективів і закладів, які є на Тернопільщині.

На домашнє завдання пропоную учням приєднатися до створення проекту «Музична культура мого краю», метою якого є навчитися знаходити музичні записи творів про рідний край та упорядковувати диск із ними у форматі mp3.

У 7 класі при вивченні теми «Пісні рідного дому», я продовжую роботу над засвоєнням понять «вокальна музична культура рідного краю», «вокальні шедеври рідного краю» і знайомлю з творчістю С. Крушельницької. Акцентую увагу на тому, що свого часу Соломія Крушельницька була визнана найвидатнішою співачкою світу, народилась вона на Тернопільщині.

На етапі проведення уроку «Музичне сприймання» пропоную для слухання українську народну пісню «Через сад-виноград» у виконанні С. Крушельницької.

У 7 класі при вивченні теми «Етнічна музика» знайомлю дітей з особливостями української етнічної музики (лемківської) ,з історією її розвитку,наводжу приклади застосування етнічної музики в творах композиторів,виховую ціннісне ставлення до етнічної музичної культури рідного краю,інтерес до творчості виконавців етнічної музики. На уроці використовую мультимедійну презентацію

При вивченні нового матеріалу здійснюю музичну подорож з етнічною музикою.

На цьому етапі ознайомлюю учнів з творчістю гурту «Kozak System»,чиї композиції мають етнічне звучання, лідер гурту Іван Леньо народився в місті Монастириську і гурт неодноразово був гостем фестивалю лемківської культури «Дзвони Лемківщини».

На домашнє завдання пропоную приєднатися до проекту«Етнічна музика мого народу»,мета якого створити презентацію про лемківську етнічну музику.

У 7 класі при вивченні теми «Фольклор та сучасна стилізація» маю на меті ознайомити дітей із стилями сучасної фольклорної музики,із фольк-оперою Є. Станковича «Коли цвіте папороть». Літературною основою опери стали національний фольклор і народні обряди. В опері відтворено традиції святкування народного свята Івана Купала і пропоную дітям долучитися до музичного проекту «Альбом стилізацій». В ході виконання цього проекту пропоную послухати музичний альбом стилізованих українських народних пісень,зробити до кожної пісні ілюстрацію,оформити кожну сторінку альбому українськими народними орнаментами та елементами та презентувати його рідним та друзям.

Поєднання отриманих на уроках музичного мистецтва спеціальних знань, умінь та навичок з етнографічним матеріалом найбільш яскраво висвітлюється у позакласній роботі. Конкурси, концерти, фестивалі, дослідницька діяльність дають змогу представити креативність школярів. Результатами роботи є особиста участь та успішні виступи дітей на конкурсах та фестивалях різних рівнів складності. Це шкільні й районні фольклорні конкурси та фестивалі, різдвяні дійства, громадські акції, приурочені до святкових днів, зокрема:

Районний огляд вертепів; участь в районному огляді гаївок; Андріївські вечорниці; традиції моєї родини; «Молитва за Україну»; «Свята Покрова».

Отже, народна музична культура повинна визначати зміст музично-естетичного розвитку школярів, стати основою знань, умінь і навичок, оволодіння якими необхідне для їх повноцінного духовного і інтелектуального розвитку.



 І тому уроки музичного мистецтва повинні ґрунтуватись на вивченні народних традицій рідного краю, які увібрали глибинний досвід багатьох поколінь і є неоціненним загальнолюдським надбанням.

Переконана, що такий підхід сприяє досягненню головної мети - формуванню в учнів музичної культури як важливої й невід’ємної частини їхньої духовної культури. Саме використання елементів фольклорного матеріалу на уроках музичного мистецтва наближає школярів до сформованих протягом століть уявлень про українську ментальність, генетичний код нації.

Вважаю, що моделювання навчально-виховного процесу з опорою на матеріал музично-етнографічної скарбниці нашої нації сприяє життєвому самовизначенню сучасного школяра як свідомого громадянина, патріота своєї Батьківщини, готового брати активну участь у розбудові держави.
Каталог: bitstream -> 123456789
123456789 -> Енергетика України І проблеми енергозбереження
123456789 -> Реалізація компетентнісного підходу до навчання на уроках та в позакласній роботі з географії
123456789 -> Робоча програма з дисципліни «Природні ресурси України» Курс: 3 Семестр: 5
123456789 -> Навчально-методичний посібник для самостійної роботи Для студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів
123456789 -> Навчальний посібник для студентів вищих медичних навчальних закладів
123456789 -> З досвіду роботи вчителя хімії нвк «Лановецька загальноосвітня школа №1 I-III ступенів- ліцей»
123456789 -> Опис досвіду актуальність досвіду


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©referatu.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка