Інноваційні педагогічні технології в процесі



Скачати 332.86 Kb.
Сторінка1/9
Дата конвертації26.02.2018
Розмір332.86 Kb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9

Інноваційні педагогічні технології

в процесі поглибленого вивчення літератури: «за» і «проти» (червень 2007)



ЮРІЙ КОВБАСЕНКО,

директор Гуманітарного інституту

КМПУ ім..Б.Д.Грінченка,

кандидат філологічних наук, доцент


Інноваційні педагогічні технології в процесі

поглибленого вивчення літератури: «за» і «проти»


Бездумне використання навіть найкращої педагогічної концепції може завдати більше шкоди, ніж принести користі.

Б.Спок

Україна вливається до європейської і світової спільноти, а її освіта – до європейського і світового освітнього простору. Тому закономірно, що наша держава чимдалі більше орієнтується на освітні стандарти (куррикулум /curriculum/) країн-учасниць Болонського процесу. Зміни в українській освіті зараз помітні не лише експертам, а й пересічним громадянам. Наприклад, саме тут слід шукати причини введення і 12-річного терміну навчання в школі, і 12-бальної шкали оцінювання навчальних досягнень учнів, і їхнього незалежного зовнішнього оцінювання, і інших здійснених і майбутніх інновацій в українському шкільництві.

Не можна заперечувати того факту, що свого часу як радянська, так і закордонні освітні моделі мали багато своїх “плюсів” і “мінусів”. Але зараз сáме ми входимо до Європейського співтовариства, а не навпаки, тому українська освіта повинна враховувати європейські вимоги, стандарти (куррикулум) і тенденції, зокрема – прагнення до технологізації освітнього процесу (в т.ч. до використання інноваційних педагогічних технологій), скерованої на отримання запрограмованих і прогнозованіших, ніж це має місце за традиційних підходів, освітніх результатів. Зарубіжні педагоги взагалі вважають технологічний підхід “впровадженням у педагогіку системного способу мислення” (Т.Сакомото).

Водночас “дослідники нового напрямку педагогічної діяльності (технологізації і компетентнісного підходу в освіті. – Ю.К.) обґрунтовано стверджують, що закордонні педагогічні технології, що їх успішно використовують у західному соціокультурному середовищі, не варто та й безперспективно переносити в діяльність вітчизняних педагогічних систем. Національні моделі слід розбудовувати, керуючись національними потребами та особливостями” [1]. Тому зараз дуже важливо знайти той оптимальний варіант у застосуванні інноваційних педагогічних технологій, який би дозволив органічно поєднати все найкраще із закордонного та українського педагогічного досвіду, з обов’язковим урахуванням наших освітніх потреб і можливостей.

Дослідженню різних аспектів проблеми технологізації освітнього процесу, в т.ч. використання інноваційних педагогічних технологій, зараз приділяється велика увага як за кордоном (Л.Андерсон, В.Безпалько, Дж.Блок, Б.Блум, Р.Вільямс, Д.Гіббонс, Т.Гілберт, Н.Гронлунд, В.Гузєєв, А.Калмиков, Б.Майєчак, А.Мархвіда, Р.Мейджер, В.Монахов, М.Поташник, Ф.Резніков, А.Ромішовськи, Г.Селевко, А.Скетчер, Є.Якушина та ін.), так і в Україні (Н.Волошина, О.Ісаєва, В.Кізенко, О.Пометун, О.Савченко, А.Ситченко, І.Тараненко, Г.Токмань, В.Шуляр та ін.). А щодо літературної освіти, то слід відзначити, що протягом лише останніх двох років у наших фахових виданнях з’явилася ціла низка методичних розробок і рекомендацій щодо використанням інноваційних технологій у процесі викладання конкретних літературних тем і програмових розділів (Г.Бійчук, Л.Богдан, О.Драч, І.Єфімова, О.Литвиненко, Т.Матюшкіна, С.Сіптарова, О.Скобельська, О.Сутула, І.Тригуб, А.Фасоля, Н.Химера, І.Хроменко, З.Шевченко, І.Юсипович та ін.) [2].

Разом з тим, питання підвищення ефективності застосування інноваційних педагогічних технологій під час викладання (в т.ч. профільного, поглибленого) конкретних навчальних дисциплін, зокрема – предметів літературного циклу, потребують подальшої наукової розробки та апробації. Адже лише у разі застосування науково виважених і практично перевірених дидактичних схем і моделей у процесі викладання конкретних навчальних дисциплін ці схеми й моделі набувають “плоті й крові”, дають вагомі й реально вимірювані освітні результати.

Водночас важливо постійно дбати про те, щоб школярі не лише вивчали окремо взяті теми й розділи будь-якої навчальної дисципліни, а й набували під час їхнього опанування надпредметних, ключових компетентностей, які можуть їм знадобитися в майбутньому дорослому житті. Адже “справжня революція в навчанні полягає не лише в змісті шкільної системи. Вона полягає в навчанні того, як учитися, як думати, у вивченні нових методів, які ви можете використати для розв’язання будь-якої задачі, що виникає перед вами в будь-якому віці” [3].

Практика показала, що вчителів-предметників цікавлять не тільки і навіть не стільки ті можливості, що їх надає використання інноваційних педагогічних технологій як таке, тобто не “прив’язане” до їхньої конкретної навчальної дисципліни, не зорієнтоване на її зміст. Адже й на уроці фізкультури можна використати інноваційну технологію (скажімо, мультимедійну презентацію траєкторії польоту м’яча до баскетбольної корзини). У подібних випадках використання деяких інноваційних педагогічних технологій можна прирівняти до використання (хай і осучасненого, на незрівнянно вищому технічному рівні) добре відомих ще від радянських часів технічних засобів навчання (ТЗН), яке саме по собі є явищем позитивним, але все ж сьогодні недостатнім. Звичайно, опанувати технічні засоби навчання, в т.ч. комп’ютер, потрібно вчителю не лише інформатики, а й будь-якого предмета. Адже в умовах інформаційного суспільства культура користування комп’ютером і/або Інтернетом без жодних перебільшень стала органічною складовою загальної культури людини. Проте концентрація уваги вчителя-предметника не стільки на викладанні за допомогою технічних засобів навчання його навчальної дисципліни, скільки на самому процесі застосуванні ТЗН (зокрема комп’ютера) нагадує націлювання уваги студента консерваторії виключно на влаштуванні музичних інструментів замість власне гри на них.

А вчителів-словесників цікавить передовсім те, як певна технологія може допомогти їм у викладанні їхнього предмета (“Української літератури”, “Зарубіжної літератури”, різних інтегрованих літературних курсів), надто ж – які внутрішні, іманентні дидактико-естетичні потенції літератури як художнього феномену і навчальної дисципліни інноваційна педагогічна технологія допомагає активізувати; які нові шанси (порівняно з традиційною моделлю навчального процесу) може їм дати використання цієї технології під час викладання літератури, в т.ч. у класах із її поглибленим вивченням.

Усе сказане свідчить про те, що вирішення низки питань, пов’язаних із застосуванням інноваційних педагогічних технологій в процесі поглибленого вивчення літератури, є актуальним для сучасної української освіти.



Каталог: files -> ІНФОРМАЦІЯ ДЛЯ ВЧИТЕЛІВ
files -> Урок 2 Тема. Архітектура кам'яний літопис століть
files -> Реферат на тему : Застосування альтернативних джерел енергії в сільському господарстві
files -> Закон України,,Про охорону навколишнього середовища ''
files -> Конспект уроку Національні парки Африки. Стихійні явища природи. Екологічні проблеми
files -> Уроках «Художньої культури»
files -> «Україна і Африка»
files -> Уроків з географії 7 класу з теми: «Африка» Вчитель географії П’ятак С. В
ІНФОРМАЦІЯ ДЛЯ ВЧИТЕЛІВ -> Метод проектів


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9


База даних захищена авторським правом ©referatu.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка