Інтернет як засіб формування стійкої мотивації до вивчення англійської мови мови Зміст



Скачати 273.01 Kb.
Сторінка1/3
Дата конвертації01.05.2018
Розмір273.01 Kb.
ТипЗакон
  1   2   3


Інтернет як засіб формування стійкої мотивації до вивчення англійської мови мови
Зміст
Вступ ...................................................................................................2

Розділ 1


Об’єкт,закономірності, шляхи та засоби формування............ 4

    1. Що вважати об’єктом формування......................................... 4

1.2. Шляхи та засоби формування мотивації…............................. 6

1.3. Інтернет як засіб формування мотивації................................. 9

Розділ 2.

Використання Інтернету в процесі оволодіння англійською

мовою……………………………….................................................. 12

2.1 Методичні рекомендації щодо використання Інтернету

в процесі вивчення англійської мови…….......................................12

2.2. Вплив Інтернету на формування стійкої мотивації................ 19

Висновки ........................................................................................... 22

Список використаних джерел...........................................................25

Вступ
Проблема мотивації навчання є однією з найважливіших проблем педагогіки та психології, над вирішенням якої працювало та працює багато науковців, зокрема Є.Ільїн, Г.Розенфельд, В.Чирков, З.Шапіро, Ф.Денер, Є.Лонкі, Д.Мак-Маллін, Дж.Стефен, К.Левін , А.Маслоу, Д.К.Маккеланд, г. Мюррей, Х.Хекхаузен, Р.Кеттел, Г.Сковорода та ряд інших.

Існує багато праць вітчизняних та зарубіжних науковців, у яких висвітлена дана проблема з різних точок зору, що забезпечує ефективне вирішення питання формування стійкої мотивації до предмету вивчення та навчально-виховного процесу. Однак розвиток суспільства та поява альтернативних джерел інформації, зокрема виникнення кіберпростору, створює для вчителя, котрий є помічником у процесі засвоєння знань, формування вмінь та розвитку здібностей учня, додатковий засіб формування мотивації, яка лежить в основі всіх учнівських успіхів та невдач.

Основною метою навчання на уроках англійської мови залишається передовсім формування комунікативної компетенції учня, розвиток навичок практичного застосування лексико-граматичних норм іноземної мови. Першочергове завдання вчителя полягає у створенні умов для практичного засвоєння іноземної мови, які були б оптимальними для кожного учасника процесу навчання, вибір таких методів роботи на уроці та в позаурочний час, які б забезпечили високий пізнавальний інтерес та давали б можливість для самореалізації усіх суб’єктів навчальної діяльності.

Використання Інтернет-ресурсів забезпечує досягнення певних цілей:



  • Реалізація особистіснозорієнтованого підходу в навчанні;

  • Здійснення диференціації та індивідуалізації навчання;

  • Урізноманітнення форм роботи на уроці;

  • Забезпечення доступу до англомовних джерел інформації та можливість спілкування безпосередньо з носіями мови;

  • Вирішення ряду дидактичних завдань: збагачення активного лексичного запасу, формування та розвиток вмінь та навичок читання, аудіювання, говоріння та письма, формування мотивації до вивчення англійської мови;

  • Формування вмінь спілкування та налагодження зв’язків із людьми з різних куточків світу;

  • Прискорення надходження інформації , що дозволяє системі навчання крокувати у ногу з часом та вчасно реагувати на зміни в суспільстві.

Із зазначеного вище витікає, що актуальність обраної теми : “Інтернет як засіб формування стійкої мотивації до вивчення англійської мови. ” є очевидною та обумовлена затребуваністю педагогічних знань про використання Інтернету як засобу здійснення навчально-виховного впливу на особистість учня в існуючій системі освіти.

Об’єктом дослідження є процес навчання з використанням Інтернет-технологій.

Предметом дослідженням став вплив використання альтернативних джерел інформації та засобів зіткнення з суспільним досвідом [ Інтернет ] на формування мотиваційного компоненту навчання.

Теоретичне значення роботи визначається її внеском у розвиток таких технологій навчання, що сприяють співвідношенню методики викладання англійської мови в школі з розвитком нових інформаційних технологій.

Її практична цінність полягає у розробці методичних рекомендацій із застосування Інтернету як засобу формування мотиваційного компоненту навчання.

Метою даної роботи є вивчення можливостей використання Інтернет-ресурсів на уроках англійської мови як засіб навчання, виховання, комунікації, джерела інформації та дослідження впливу використання Інтернету на формування стійкої мотивації до вивчення англійської мови.

Гіпотеза – за певних умов частота використання Інтернету як засобу навчання прямо пропорційна рівню пізнавальної активності та ефективності досягнення мети навчання.

Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків та списку літератури.

Перший розділ присвячено огляду праць вітчизняних та зарубіжних дослідників, у яких висвітлено проблему формування мотивації, з метою визначення об’єкта, шляхів, засобів, особливостей та закономірностей даного процесу. В цьому розділі також зроблено спробу встановити дієвість використання Інтернету як засобу формування стійкої мотивації до участі в навчально-виховному процесі.

В другому розділі представлені рекомендації щодо використання Інтернету в процесі оволодіння англійською мовою та спроба встановлення залежності рівня вмотивованості пізнавальної діяльності від частоти використання Інтернету як засобу навчально-виховного впливу.

Розділ І

Об’єкт,закономірності, шляхи та засоби формування.



    1. Що вважати об’єктом формування?

Мотивація є основою будь-кого виду діяльності, тому важливою умовою ефективної організації пізнавального процесу є формування у школяра стійкої мотивації до участі в ньому.

Розвиток теорій мотивації має багаторічну історію та широкий спектр відкриттів, згідно з твердженням Є. Ільїна, в закордонній психології існує близько п’ятдесяти різних теорій: ціннісні, диспозиційні, ситуаційні тощо.

Існує також ряд досліджень, присвячених проблемі розвитку та формування мотивації - Р.Вайсмана,Л.Фрідмана, А. Маркова, А.Орлова та ін., завдяки яким можна зробити висновки, що:


  • мотивація це сукупність причин психологічного характеру, що пояснюють поведінку людини, а мотив є внутрішньою енергією, що спонукає людину до діяльності. На думку Є. Ільїна “Мотив – складне психологічне утворення, яке має вибудувати сам суб’єкт.»;

  • мотиви можуть бути усвідомленими та неусвідомленими, зовнішніми та внутрішніми, які своєю чергою поділяються на процесуальні, результативні та саморозвиваючі. У своїх працях Є.Ільїн також зазначає, що мотив навчальної діяльності це “….цілий ряд факторів, що обумовлюють виявлення навчальної активності: мотиви, мета, настанови, почуття обов’язку, інтереси. ”;

  • мотиваційна поведінка – це результат дії двох чинників: особистісного та ситуаційного;

  • особистісний чинник– це потреби, мотиви, настанови, цінності;

  • ситуаційний чинник – зовнішні умови, наприклад: поведінка інших людей, оцінки й реакції оточення;

  • стимул – спонукальна причина (звичайно зовнішній вплив), що суб'єктивно сприймається й викликає спрямовану активність людини. У деяких випадках стимул може стати мотивом, для чого людина мусить усвідомити стимул, «переробити» та відбити його у свідомості.

Велику увагу вивченню питання формування мотиваційної сфери людини приділяв американський психолог А. Маслоу, який запропонував відому класифікацію людських потреб за ієрархічно організованими групами, пояснюючи послідовне виникнення основних: фізіологічних, соціальних, пізнавальних, естетичних.

Визначення закономірностей формування мотивації у дітей шкільного віку знаходимо у працях Л. Божовича, котрий з одного боку вказує на фізіологічну основу джерела активності дитини – “…потреба у їжі, теплі, русі тощо, а також потреби функціонального розвитку мозку, наприклад потреба у спілкуванні. ” а з іншого наголошує на необхідності вважати кожну людину “диспозиційно та ситуативно детермінованою ”, що для нашого дослідження має важливе значення, оскільки питання формування ситуативної мотивації для нашого дослідження є визначальним.

У дитини молодшого шкільного віку формується система ставлення до себе, оточуючих, навколишнього середовища, в підлітковий період основними лініями розвитку мотивації стають самопізнання, самоствердження та самовираження, а на етапі ранньої юності, в період завершення розвитку мотиваційної сфери, інтереси, схильності та здібності мають велике значення для професійного та соціального самовизначення.

Отже об’єктом формування слід вважати всі компоненти мотиваційної сфери: диспозиції [мотиви], потреби та цілі - та обирати оптимальні шляхи та засоби формування з урахуванням означених закономірностей.




    1. Шляхи та засоби формування мотивації.

Шляхи вирішення проблеми формування мотивації можуть бути двох видів.

Перший шлях полягає в тому, що учень отримує спонукання, цілі, ідеали,які потрібно перетворити на реально діючі мотиви. Цей шлях є дієвим за умови високого рівня довіри до вчителя та середовища, в якому здійснюється процес навчання.

Другий шлях це залучення учнів до певної діяльності, спираючись на їхні потреби, а організація діяльності має викликати в учасника позитивні емоції, тим самим породжуючи бажання приймати активну участь у подібній діяльності, що сприятиме формуванню стійкої мотивації.

У науковій літературі поширена думка про те, що спрямованість особистості, її основні та відносно незмінні ставлення до основних аспектів життя (до світу, суспільства, праці, інших людей, до себе) визначаються загальними смисловими утвореннями.

Узагальнюючи результати психологічних досліджень, Б. Братусь наголошує на деяких специфічних особливостях смислових утворень:

• смислові утворення можуть існувати як в усвідомленій формі, так, і (що трапляється дуже часто) у неусвідомленій;

• смислові утворення не піддаються прямому, безпосередньому контролю і суть словесним, вербальним впливам.

Нагадаємо слова О. Леонтьсва про те, що особистість не навчають — а виховують.

Загальні методичні принципи виховання (О. Асмолов, I. Бех):

• включення особистості у значущу діяльність;

• зміни соціальної позиції особистості в референтній групі;

• урахування домінуючої мотивації особистості при конструюванні виховного процесу;

• цілеспрямоване створення емоційно збагачених виховних ситуацій;

• особистісно розвивальне спілкування;

• використання співпереживання як психологічного механізму у вихованні особистості;

• систематичний аналіз вихованцем власних вчинків і вчинків інших, з'ясування їх наслідків для референтної групи.

Г.Розенфельд визначає такі категорії (фактори) мотивації навчання:

1. Навчання заради навчання, без задоволення від діяльності або без інтересу до предмета викладання.

2. Навчання без особистих інтересів та користі.

3. Навчання для соціальної ідентифікації.

4. Навчання заради успіху або страху невдач.

5. Навчання з примусу або під тиском.

6. Навчання, що ґрунтується на поняттях і моральних зобов'язаннях або на загальноприйнятих нормах.

7. Навчання для досягнення мети у повсякденному житті.

8. Навчання, що ґрунтується на соціальній меті, вимогах та цінностях.

Найзначущішим, найдієвішим і найефективнішим внутрішнім стимулом є прагнення до пізнання нового, що ґрунтується винятково на інтересі до предмета пізнання.

Визначальним аспектом формування ціннісносмислової сфери особистості є її емоційні переживання. Як стверджують психологи, серед розмаїття людських емоцій величезний виховний потенціал має почуття радості.

При цьому радість має бути передумовою і наслідком певної поведінки особистості. Попередньо пробуджене почуття радості мають продовжувати аналогічні переживання, зумовлені активною пізнавальною діяльністю дитини щодо опанованої моральної вимоги чи норми. Як наслідок виникає первинний особистісний смисл певної норми, вона в такому ціннісному вираженні стає спонукою, мотивом відповідного вчинку.

3 викладеного випливає важливий з погляду педагогіки висновок про необхідність використання у процесі виховання взаємозв'язку, що існує між переживанням радості, пізнавальними процесами і поведінкою особистості.

Далі визначимо можливості різних дидактичних засобів для формування навчально-пізнавальної мотивації учнів. Друковані навчальні матеріали дозволяють, наприклад, підвищити рівень поінформованості, розширити світогляд учнів, дають можливість постійного використання як якихось зберігачів інформації. Натуральні об'єкти дозволяють актуалізувати увагу школярів, викликають їхнє здивування, цікавість, зацікавленість. Макети та моделі задіюють асоціативну пам'ять учнів, викликають замилування твором рук людських, допитливість, інтерес, бажання виготовити що-небудь власними руками. За допомогою лабораторних пристроїв і матеріалів розвиваються практичні вміння, навички, що підсилює значущість дітей у власних очах; формуються їхні творчі здібності та значущість діяльності.

Аудиторні засоби навчання розвивають уміння слухати та чути, формують музичну культуру, інтерес до техніки, дозволяють поглибити почуття прекрасного і зробити доступними твори мистецтва, унікальні малюнки та фотографії. Аудіовізуальні засоби дозволяють формувати всебічну культуру, цілісність світосприймання, розширюють пізнавальні вміння й навички. Дидактичні засоби забезпечують розвиток пізнавальних здібностей учнів, оволодіння конкретними знаннями, самоконтролем і самокорекцією своїх дій, компонентами навчальної діяльності.

Комп'ютери дозволяють підтримувати інтерес учнів до досягнень сучасності, прагнення до оволодіння електронною технікою, за допомогою якої можливі швидкість та якість розрахунків, набір та оформлення текстів, знайомство з розвивальними іграми, програмами; здійснюється певна орієнтація у професійній сфері. Засоби масової інформації підвищують поінформованість школярів, розвивають їхню загальну культуру, знайомлять з різноманітними підходами до ряду проблем.

Ефективність використаних учителем дидактичних методів і засобів для розвитку мотиваційної сфери учнів багато в чому залежить від їх чисельності, а отже, забезпечується умілим вибором організаційних форм.

Отже видається можливим словооформити наступний висновок, що формування мотивації слід здійснювати шляхом залучення учнів до певної діяльності, спираючись на їхні потреби та організовувати процес з метою викликати в учасника позитивні емоції, тим самим породжуючи бажання приймати активну участь у подібній діяльності, що сприятиме формуванню стійкої мотивації. Крім того, обираючи засіб формування мотивації слід враховувати його універсальність та здатність задовольняти пізнавальні, естетичні, соціальні та самоактуалізуючі потреби дитини, тим самим стимулюючи прагнення дитини до пізнання нового.


1.3. Інтернет як засіб формування мотивації

Одним з найбільш революційних досягнень за останні десятиліття, що значно вплинуло на освітній процес в усьому світі, стало створення всесвітньої комп’ютерної мережі, що одержала назву Інтернет, що буквально означає “міжнародна мережа” (англ. international net). Використання кібернетичного простору (cyberspace) у навчальних цілях є абсолютно новим напрямком загальної дидактики і приватної методики, тому що зміни, що відбуваються, торкаються всі сторони навчального процесу, починаючи від вибору прийомів і стилю роботи, кінчаючи зміною вимог до академічного рівня що навчаються.

Сьогодні при вживанні слова «Інтернет» найчастіше мається на увазі саме веб і доступна через нього інформація, а не сама фізична мережа, що призводить до різноманітних юридичних колізій та правових наслідків.

В англійській мові якщо слово «internet» написано з малої літери, воно означає просто об'єднання мереж (англ. interconnected networks) за допомогою маршрутизації пакетів даних. У такому разі не мається на увазі глобальний інформаційний простір. У вітчизняній технічній літературі також іноді роблять такий розподіл понять.

На сьогоднішній день Інтернет – це практично нескінченний інформаційний ресурс, він є всесвітнім джерелом знань, глобальним і загальнодоступним по своїй суті,саме у такому сенсі ми вживаємо дане слово у дослідженні.

Сучасний Інтернет має також дуже багато соціальних та культурних граней. Він є універсальним середовищем для спілкування, розваг та навчання. А в цілому Інтернет — це віддзеркалення сучасного суспільства та світосприйняття.

Відомий психолог Віктор Франкл вказує на основну відмінність між тваринами та людьми, яка полягає у відсутності соціального аспекту існування перших та його пріоритеті для останніх, що підтверджує нашу думку про виняткову важливість для людини засобів зв’язку як можливості побудови відносин зі світом, в якому вона живе.

Таким чином логічно припустити, що використання подібних засобів в навчально-виховному процесі є доцільним. Що стосується Інтернету, який поєднує в собі комунікативні, інформативні, виховні, освітні та інші функції – за умови правильного використання - то застосування його глобальних можливостей дозволяє значно підвищити пізнавальний інтерес учнів.

Вже не новина, що Інтернет серед учнів є пріоритетним джерелом інформації, позбавляючи цього статусу вчителя та залишаючи йому роль мотивуючу, координуючу та контролюючу, тому дбати про стійку мотивацію, координувати та контролювати процес набуття учнем власного досвіду і засвоєння знань, необхідних з суспільної точки зору, є завданнями, що визначають зміст учительської професійної компетентності.

Навчальна ж діяльність — це основна форма активності учня, спрямована на зміну самого себе як суб'єкта навчання. Відповідно до принципу єдності свідомості й діяльності, сформульованого С. Л. Рубінштейном, навчальна дія як цілісність складається з двох компонентів: мотиваційного (спонукання) та виконавського.

Відповідно до психологічної формули «інтерес - стимул - реакція на стимул - мотив дії - сама дія», позбавивши дитину стимулу, не варто чекати від неї успішного вирішення навчальних завдань. Роль стимулу цілком може відігравати Інтернет, з огляду на його популярність, універсальність та функціональність.

Психолого-педагогічні особливості використання інформаційно-комунікаційних технологій у процесі навчання достатньо розкрито в роботах багатьох вчених, таких як О.Бахтіна, Ю.Бикова, Б.Гершунського, М. Голованя, М.Жалдака, Ю.Жука, О.Желюка, В.Лапінського, П.Маланюка, І.Мархеля, Н.Морзе, В.Сергієнка та ін. Використання комп’ютерної техніки в професійному навчанні показано в роботах Р.Гуревича, М.Кадемії, І.Петрицина, Г.Рубіної, Б.Яскули та ін.

Використання Інтернету як джерела інформації забезпечує доступ до знань, які іншим шляхом учень не здобуде. Створення інформаційно-освітнього середовища в Інтернеті дозволяє реалізувати один із принципів демократизації освіти – доступність якісної освіти: незалежно від місця проживання чи інших об’єктивних причин учень повинен не тільки отримати суму знань з предмету, а й сформувати достатній рівень компетенції, необхідний для подальшого його використання в професійній діяльності та продовженні освіти. Особливо це стає актуальним сьогодні, коли відчувається різниця у результатах зовнішнього незалежного оцінювання знань учнів сільських і міських шкіл.

Отож застосування Інтернету з мотивуючою метою відповідає обраному нами шляху формування мотивації учня, дозволяє задовольнити потреби фізіологічні [потреба у враженнях як умова розвитку мозку], соціальні [оскільки Інтернет це засіб комунікації], пізнавальні [адже Інтернет є джерелом інформації], естетичні [ Інтернет-ресурси дають найширші можливість для задоволення цієї потреби, забезпечуючи доступ до культурної спадщини людства] та самоактуалізуючі [ сприяючи самопізнанню, саморозвитку, самореалізації учня].


Розділ 2. Методичні рекомендації щодо використання Інтернету в процесі вивчення англійської мови

2.1 Використання Інтернету в процесі оволодіння англійською мовою.


Викладання іноземних мов повинно відповідати вимогам часу, опиратися на останні досягнення, прогресивні здобутки науки та техніки.

Комп’ютерні навчальні програми в навчанні англійської мови, вважає Е.Л. Носенко , стали використовуватися з 80-х рр. XX в. Говорилося про те, що автоматизовані навчальні системи (АОС) відносяться до так названих комбінованих технічних засобів навчання. Вони призначені для реалізації за допомогою комп’ютера, що працюють у діалоговому режимі, функцій по пред’явленню навчальної інформації в зручній для сприйняття формі, індивідуалізованому керуванню навчальною діяльністю в ході програмованого, проблемного навчання; контролю знань, а також для забезпечення доступу до обчислювальних, інформаційно-довідкових і інших ресурсів комп’ютера.

Як же можна оптимально використовувати Інтернет в процесі оволодіння англійською мовою?

Детальні інструкції щодо використання Інтернету в процесі оволодіння іноземною мовою розробили вчителі англійської мови Марк Warschauer, Хайді Shetzer, і Крістін Мелоні [Олександрія, Вірджинія]. Автори описують, яким чином Інтернет може бути використаний для різних типів викладацької діяльності, а ознайомлення з ними значно полегшує процес використання Інтернет-ресурсів в педагогічній діяльності. Широкий набір технологій, в тому числі електрона пошта, дошки обговорення, веб-авторинг, пошукові системи, програмне забезпечення управління курсом, мультимедіа авторинг програмного забезпечення, а також різні інші пов'язані з ними технології: Common Gateway Interface (CGI), графічний Interchange Format (GIF) , (HTML), Об'єднаний Photographics групи експертів (JPEG), Serial Line Internet Protocol (SLIP), і "те, що ви бачите, що ви отримаєте" (WYSIWYG).

Відтак Інтернет є дуже корисним для викладання англійської мови тому, що за його допомогою можна:


  • здійснювати збір інформації , в тому числі різного роду матеріалів для використання в класі. Існує величезна кількість матеріалу для аудіювання, читання, письма, граматики, лексики і культури, що дає можливість вибрати відповідні матеріали для учнів з різними інтересами та рівнем володіння англійською мовою;

  • підписатися на списки розсилки, пов'язані з TEFL / TESL, і обмінюватися інформацією з іншими вчителями;

  • підписатися на електронні журнали та інформаційні бюлетені, або по електронній пошті або за допомогою World Wide Web і йти в ногу з новими тенденціями викладання англійської мови, пошук нових цікавих публікацій;

  • проводити консультації з видавцями на щодо навчальних матеріалів;

  • організувати "keypal" обмінів, і студенти можуть обмінюватися листами зі своїми keypals і отримати досвід листування з людьми з усього світу;

  • здійснювати подорожі в різні куточки світу, відвідувати визначні місця, стати свідками видатних подій.

  • отримувати новини з різних джерел в Інтернеті тощо.

В практиці використання Інтернету доцільно послуговуватись інструкціями Дональда Weasenforth, Університет Джорджа Вашингтона, згідно з якими в процесі вивчення курсу фонетики англійської мови слід:


  • дивитися і слухати онлайн відео. Сайти, такі як YouTube.com містять відеокліпи з фонетики;

  • слухати звуки ігор по Інтернету, використання звукової гри посилює сприйняття звуків англійської мови. Використовуючи пошукові системи, типу "безкоштовні ігри онлайн ",ви зіткнетеся з безліччю сайтів з іграми, доступних для гри онлайн;

  • брати участь у звуковий діяльності. Відвідайте веб-сайти, такі як starfall.com, і натисніть на "Вчіться читати" . Натисніть на стрілку з написом "Start", яка включає звучання коротких слів. Є також сайти, такі як kidzone.ws, де ви можете надрукувати безкоштовно звуковий лист.

  • читати, роздруковувати і завантажувати навчальні матеріали з таких сайтів як phonictalk.com, де педагог знайде широкий спектр інформації .

вважається, що Інтернет може вивести процес оволодіння англійською мовою на новий рівень завдяки певним видам діяльності.Це комунікація, інформація та публікація. Комунікація здійснюється за допомогою електронної пошти (WORLD WIDE WEB). Завдяки інтернету актуальна і автентична інформація стає доступною. Існують прихильники ідеї навчання мови виключно за допомогою Інтернету. Але більшість викладачів вважають за краще використовувати інтернет поряд з традиційними засобами навчання.

У існуючих працях на тему використання Інтернету з навчальною метою існує думка про те, що Інтернет - це джерело додаткових матеріалів для викладача при підготовці до заняття. Використання Інтернету на уроці не має сенсу на самому початковому етапі навчання мови. У курсах для початківців вправи на закріплення граматики і лексики цілком традиційні (це звичайнісінькі вправи, різниця полягає в тому, що учні бачать їх не на папері, а на моніторі). Позитивний момент лише в тому, що в багатьох випадках можна відразу дізнатися чи правильно виконаний той або інша вправа. Однак на запитання: «чому це не правильно і як буде правильно?» Повинен відповідати вчитель. Існує таке явище в методиці викладання англійської мови за допомогою Інтернету як Інтернет - проект. У ході роботи над проектами (з використанням ресурсів інтернету) учні застосовують і розширюють свої мовні знання, отримують велику країнознавчу інформацію. Інтернет - проект зустрічається в 2-х видах:


  • www - Проект.

www - проект розрахований на те, що учень отримує завдання, для виконання якого йому необхідно знайти інформацію в Інтернеті і надати потім результати свого пошуку. Наприклад, при проходженні теми «Квартира» учні отримують завдання «сходити» (в інтернеті) в бюро з продажу нерухомості та «купити» або «зняти» квартиру або будинок. У процесі роботи учні отримують актуальну країнознавчу інформацію про побут американців, економічну сторону досліджуваної країни (курс валют, вартість); легко запам'ятовують лексичний матеріал у ході роботи над проектом.

  • e - mail - Проект.

Існують 2 види письмової комунікації в Інтернеті: синхронна (chat) і асинхронна (e-mail). У chat учасники обмінюються письмовими повідомленнями, але роблять це в режимі реального часу. Цей метод ефективний для індивідуального вивчення мови. В аудиторії ж цей вид діяльності важко реалізувати. Крім того, потрібно володіти мовою на досить високому рівні. У синхронній письмовій комунікації існує можливість продумати, виправити, переписати свій текст (це важливо особливо для початківців).

е- mail - Проект проводиться за участю 2х або декількох груп учнів з різних країн, для яких мова є іноземною. Участь носіїв мови не доцільно, тому що мовної, а отже, і змістовний рівень комунікації вони навряд чи може зацікавити. Учням важливо те, що тексти складаються не для вчителя з метою продемонструвати свої знання і отримати за те оцінку, а для партнерів однолітків (а ми знаємо як важлива думка підлітка підлітку), щоб передати їм цікаву інформацію або обговорити актуальні проблеми.

Наприклад, гра «одіссея» У грі беруть участь 5-6 груп з різних країн. Кожна група вибирає кодове ім'я. Учасники гри не знають, де живуть їхні партнери. Мета полягає в тому, щоб учасники як можна швидше вгадали, в якій країні перебуває інші групи, і як можна довше не розкривали своє місцезнаходження.

Навчальні теле - і відео програми. При використанні теле - і відео апаратури знімаються мовні труднощі сприйняття інформації (тому що при незнанні будь - яких слів (іноземних) розкрити зміст можна за допомогою «картинки»). Перед переглядом фільму необхідно ввести і закріпити нові слова. Так само знімаються можливі труднощі розуміння змісту фільму (фільм можна зупинити і переглянути незрозумілий уривок ще раз). Після перегляду ефективні методи: питання - відповідь , за допомогою яких відбувається перевірка розуміння фільму ефективного використання імітаційних діалогів.



Все викладене вище дозволяє нам зробити висновок про те, що використання Інтернету має всі можливості стати визнаною та широко вживаною технологією навчання.


Каталог: download -> version
version -> Старокостянтинівський районний методичний кабінет Рослинні годинники Напрям: Рослини навколо нас
version -> Музична І театральна культура 17 18 ст
version -> «Валеологічне виховання дітей дошкільного віку, як фактор формування здорового способу життя»
version -> Активізація роботи бібліотеки по формуванню
version -> Реферат на тему: " Стан навколишнього середовища України. Екологічна політика. Охорона природи на державному та міждержавному рівнях"
version -> Методичні рекомендації щодо викладання уроків для стійкого розвитку «Моя щаслива планета» розділ Система уроків-зустрічей для 3 класу курсу за вибором «Моя щаслива планета»
version -> План-конспект із "Захисту Вітчизни" 11-клас №11. Тема. Влаштування загороджень. Мета
version -> Комунальний заклад
version -> Зигзаг удачі
version -> Охорона навколишнього середовища від забруднення викидами сульфуровмісних речовин


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©referatu.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка