Історична І життєва правда «України в огні» О. Довженка



Скачати 170.1 Kb.
Сторінка7/10
Дата конвертації18.10.2018
Розмір170.1 Kb.
ТипУрок
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10
«Історики» - (досліджували неприховану правду війни)

  • «Україна в огні»… Коли читаєш, стає моторошно від тих злочинів, що робили німці на нашій землі, стає страшно від того зла, що робили самі українці, зраджуючи себе і свою Батьківщину. Але все це – неприхована правда війни, неприхована правда історії українського народу.

Страшний був час! «Незліченними ешелонами вивозили в Німеччину українських людей», «клали цілі родини додолу вряд і стріляли, підпалюючи хати». Було і вішання, і ґвалтування жінок, було таке, що однімали дітей у жінок і кидали у вогонь. За діточками плигали туди і нещасні матері, щоб не жити після загибелі їхніх дітей. Горіли села, освітлюючи усе навкруги. Здалека можна було побачити страшні заграви, які відкликалися у серцях людей гнівними прокльонами та сльозами. За ці прокльони їх знову вбивали та гнали до Німеччини, як рабів, як волів. Страшне знущання, шо й зараз викликає гнів, гнів за зневажену, знівечену землю українську, гнів за знищених людей, за людей, почорнілих та посивілих за моторошні роки війни.

Але не треба закриватися від цієї страхітливої правди, говорячи, що все давно минуло! Ні, ця правда повинна залишитися, щоб постійно нагадувати Усім забудькуватим, що таке справжня війна, війна з крові, м’яса, війна з трупів та пожеж, війна із сліз та відчаю. Проте було не тільки це. Була ще і «класова боротьба», яка і в роки війни сіяла недовіру, підозрілість, пробуджувала лихі почуття. І йшли брат на брата, не шкодуючи кулі один для одного; і йшов син на батька, бо тремтіли тільки за своє життя. Не знали українські люди історії своєї, бо було відбито у них пам’ять партійними гаслами, портретами Сталіна та чужою ідеологією. Зрівняв усі народи цей «великий» вождь, забравши й історію, і Бога, і власну сім’ю у людей, де кожен ладен був викрити один одного, щоб отримати нагороду. Яка вже тут незалежність, коли чесне ім’я України було підло втоптано у багнюку?! Були такі люди, котрі розстрілювали всіх направо і наліво, не розібравшись у справі, відкинувши усе людське. Але були й такі, які віддавали своє життя за Україну, за її щастя, за її незалежність.

Ось страшна правда війни, ось страшна правда історії. Висітиме ця правда над нашим народом як повсякчасне нагадування про ті злочини, що робили самі українці, йдучи тернистим шляхом до своєї незалежності. І хай це нагадування назавжди залишиться в серцях людей, закликаючи ніколи більше не робити таких жорстоких помилок. Це нагадування про страшну війну хай назавжди відіб’є охоту розпочинати новий жах. Саме про це правдивий твір Олександра Довженка «Україна в огні».

  • «Нажаль, за життя О.Довженко не побачив свій твір опублікованим. «Україні в огні» судилася гірка доля. Твір був не тільки не втілений у задуманому фільмі, а й обернувся для автора справжнім лихом: саме через нього О.Довженко потрапив у немилість до Сталіна. Виявляється, філософська концепція «Україна в огні» не відповідала сталінським поглядам стосовно загостренням класової боротьби з просуванням радянського суспільства до соціалізму. Берія на засіданні політбюро вигукнув: «Ти вождю пожалів десять метрів плівки. Не хотів зобразити вождя. Гордість тебе заїла, от і гинь тепер. Що твій талант, якщо не вмієш працювати? Ти жодного епізоду в картинках йому не зробив. Пожалів!»


Вчитель історії:

  • Як О.Довженко відреагував на це?

  • 28 листопада 1943 року

«Заборона «України в огні» сильно пригнобила мене. Ходжу засмучений і місця собі не знаходжу. І все ж таки думаю: хай вона забороняється, Бог з ним, вона все одно написана… промову виголошено. Я написав оповідання чесно, отак, як воно є і як бачу життя і страждання мого народу».

Вчитель історії :

Чи характерні події змальовані в цій кіноповісті для Синельниківщини?

Очікувані результати:

м. Синельникове героїчно захищали 1-2 жовтня 1941р. від німецьких окупантів бійці 95-го прикордонного загону. Загинула третина особового складу.

В балці біля хутора Красного було розстріляно 500 євреїв міста.

Біля села КислянкаСинельниківського району знаходився концентраційний табір (матеріали знаходяться у збірнику Дніпропетровського держоблархіву «Спадщина» – наказ шефа Васильківської управи Штейбренна старості Дебальцівськоїсільуправи від 5 лютого 1943р.)

В результаті: Курсько-Орловської операції Червона Армія перейшла в рішучий наступ на великій території. Ставкою була поставлена задача розгромити ворога на Південному Крилі радянсько-німецького фронту, визволити Донбас і Лівобережну Україну; Крим і вийти до Дніпра, захопивши 22 плацдарми на його правому березі.

Війська Південно-Західного фронту вийшли до Дніпра південніше Дніпропетровська у вересні 1943 року.

21 вересня бійцями 25 гвардійсько-стрілецької дивізії; 44-гсд; 333-гсд; 35- гсд; 47-гсд; 57-гсд. було визволено м. Синельникове, а Синельниківський район з 19 по 25 вересня.

За наказом Верховного Головнокомандувача (№ 23 від 23.09.1943р.) за звільнення нашого міста від німецько-фашистських загарбників встановлено іменувати: 333-я Синельниківська стрілецька дивізія та 25-а гвардійська Червонопрапорна Синельниківська стрілецька дивізія.

За мужність при форсуванні Дніпра було присвоєно звання Героя Радянського Союзусинельниківцям: Петру Малишеву, Василю Адаменко, Миколі Мелашенко, Василю Авраменко, Дмитру Білокопитому, Якову Никоненко.

Наші земляки брали участь у штурмі Берліна: Яков Азаров, Григорій Петренко, Яков Нелюб, який стояв в караулі під час підписання Акта капітуляції Німеччини. Володимир Мельник захищав Ленінград 900 днів; Василь Голубченко стояв в караулі під час роботи Ялтинської конференції, Микола Марченко пройшов всю війну на Чорному морі на крейсері «Молотов».



  1. Учениця читає вірш «День Перемоги» Ф.Малицького

У день голубого квітучого маю

До тебе, людино, звертаюсь, волаю.

Залиш на хвилину щоденні турботи,

З собою побудь у глибокій скорботі.

Згадай чоловіка, товариша, брата,

Дружину, сестру чи посивілу матір.

Усіх, хто кував перемогу й загинув

За тебе, за мене, за всю Батьківщину.

Хто фронтом звитяги йшов поруч з тобою,

Боровся з фашизмом і гинув в бою.

Хто месником смілим тоді партизанив

І ворога нищив героєм незнаним.

Згадай їх усіх, замордованих, вбитих,

І гідно живи їх життям недожитим.



Учитель історії:

Зараз прошу всіх на уроці вшанувати пам’ять наших співвітчизників, полеглих під час Другої світової війни хвилиною мовчання.




  1. Звучить аудіозапис пісні «Перемога» (Петро Клименко)

  2. Робота з текстом (випереджувальні завдання, робота в групах)



Каталог: attachments
attachments -> Тема. Роль вірусів у природі та в житті людини мета
attachments -> Курсова робота з художньої культури з теми виконала курсант
attachments -> Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України
attachments -> Панасовський Ігор Вікторович Лисянка 2015р. Анотація велике значення для розвитку активної розумової діяльності в навчанні має не тільки засвоєння навчального матеріалу, а й контроль І самоконтроль знань. Біля 70% урок
attachments -> Державний вищий навчальний заклад
attachments -> Урок «Поняття про колір. Змішування кольорів»
attachments -> Тема уроку. Ліки загального доступу та їх застосування під час надання першої медичної допомоги
attachments -> Економіко-географічна характеристика Індії
attachments -> Психологічна культура як складник професіоналізму викладача
attachments -> Тема. Абсолютна І відносна висота точок місцевості. Зображення на плані нерівностей поверхні на плані та карті


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10


База даних захищена авторським правом ©referatu.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка