Київська міська рада



Дата конвертації31.05.2018
Розмір1.73 Mb.

КИЇВСЬКА МІСЬКА РАДА

IІІ сесія VІI скликання

Стенограма

депутатських слухань,

проведених 27 серпня 2015 року

по темі “Про Генеральний план м. Києва”
Головуючі:

Київський міський голова

В.В.Кличко
Заступник міського голови - секретар Київської міської ради

О.Ю.Резніков

м. Київ

<--- 27 Августа 10 ч 01 м 56 с ---- Другий --->

Резніков О.Ю.: ... зараз тут будуть відбуватися депутатські слухання, які відповідно до приписів цього Регламенту можуть бути проведені з питань, які становлять суспільний інтерес.

Президією Київської міської ради було відповідно затверджено порядок денний депутатських слухань. Зараз я вам його оголошу, цей порядок денний, але я би хотів звернути увагу принципово, щоб було розуміння. Це не сесія Київської міської ради, тут не будуть прийматися ніякі рішення, ніхто не буде голосувати за затвердження чи скасування, чи відхилення будь-яких проектів.

Мета депутатських слухань - це обговорення актуального питання, в даному випадку мова йде про Генеральний план міста Києва, і відповідно сьогодні буде проведена фахова дискусія, є доповідачі, які затверджені відповідно рішенням Президії Київської міської ради.

Під час слухань я прошу всіх зберігати спокій, незважаючи на те, чи подобається вам позиція, чи не подобається. Ми з вами всі в цивілізованому суспільстві, в демократичному суспільстві. Тому, будь ласка, вислуховуйте!

Якщо у вас виникають заперечення чи запитання, я прошу в письмовому вигляді передавати їх мені, головуючому, і я буду намагатися кожному дати можливість з порушеного питання порядку денного задати запитання, але, в першу чергу, я наголошую, що це є депутатські слухання.

Згідно з Регламентом право на обговорення мають депутати Київської міської ради, які зареєстровані в відповідний спосіб, але, оскільки Регламент передбачає, що в нас на депутатських слуханнях повинні бути і можуть бути присутні представники громадськості, то в нас вхід є вільним, нікому не забороняється бути присутнім. Тут, будь ласка, ми запрошуємо.

Єдине прохання, реєструйтеся для того, щоб було розуміння хто в нас у гостях. Я прошу зберігати спокій! І навіть представникам громадськості так само буде дана можливість задати запитання доповідачам і відповідно в обмежений Регламентом спосіб провести обговорення.

На кожне питання порядку денного ми відводимо не більше години. У нас є, буде 6 питань порядку денного, тому нам необхідно буде в спокійному робочому режимі вкластися в цей регламент.

Очікується відповідно, якщо не встигаємо до обіду, то оголосимо обідню перерву на годину для того, щоб можна було перекусити, відпочити і продовжити нашу роботу.

Я, будь ласка, закликаю бути чемними, толерантними, поважати один одного, критикувати позицію, а не критикувати особистість.

Шановні колеги! Дозвольте вам доповісти! Ось в мене вже, бачите, пані Олена записалася на 1, 2, 6 питання. Прошу всіх привітати її ініціативу і так само записуватися відповідно до обговорення.

Таким чином, шановні колеги, сьогодні депутатські слухання про Генеральний план міста Києва. Порядок денний наступний: питання 1 "Про правові підстави розробки Генерального плану міста Києва та його принципові рішення". Ні для кого не є секретом, що точаться дискусії


<--- 27 Августа 10 ч 04 м 56 с ---- Седьмой --->

- чи мали право розробляти Генеральний план, чи це є новий Генеральний план, чи це зміни до Генерального плану. І багато інших юридичних питань, які турбують суспільство, експертне середовище, і відповідно депутати Київської міської ради мають бути пізніше, визначатися, яку дати оцінку відповідно, в тому числі правову, тому, що відбувається під назвою "Розробка Генерального плану міста Києва".

Питання 2-е, яке буде розглядатись, "Про збереження історико-культурної спадщини, ландшафту та історико-архітектурного середовища міста".

Перепрошую, я зразу буду говорити, хто є доповідачами.

По питанню 1-му порядку денного буде доповідати Целовальник Сергій Анатолійович - директор Департаменту містобудування та архітектури, головний архітектор міста Києва.

Питання 2-е, "Про збереження історико-культурної спадщини, ландшафту та історико-архітектурного середовища міста", доповідач Пламеницька Ольга Анатоліївна - директор НДІ пам"яткоохоронних досліджень Мінкультури України.

Питання 3-є, яке буде обговорюватись, "Про забезпечення соціальних нормативів розвитку об"єктів освіти, науки, охорони здоров"я, культури та спорту", доповідач Нечаєва Тетяна Серафимівна - заступник начальника з нормативно-методичних питань КО "Інститут Генерального плану міста Києва".

Питання 4-е, яке буде обговорюватись сьогодні, заслуховуватись, "Про основні напрямки розвитку транспорту та вуличної мережі", доповідач Халілов Рашид Ісаєвич - головний інженер ДП "Інститут "Київдормістпроект" ТОВ НДПІ "Київпроект".

Питання 5-е, "Про охорону навколишнього природного середовища та інженерну інфраструктуру", доповідач Соболєв Ігор Олексійович - начальник інженерно-планувального управління КО "Інститут Генерального плану міста Києва".

Питання 6-е, "Про результати громадських слухань Генерального плану міста Києва серед населення та врахування думки громади міста", доповідач Кудєлін Андрій Євгенович - перший заступник директора Департаменту містобудування та архітектури.

Шановні колеги! Нагадую, що я чекаю від вас активності запису і передачі мені ваших побажань щодо задання запитань або виступів. Відповідно на перше питання в нас відводиться година.

Сергію Анатолійовичу, скільки у вас часу на виступ планується? Значить, до 20-ти хвилин пропонується на основну базову доповідь. Після того можливість обговорення серед депутатів, які присутні, відповідно будуть бажати прийняти участь в обговоренні, запитання від громадськості, в тому числі чекаю від вас. Будь ласка, записуйтесь! І потім відповідно заключне слово, знову ж таки доповідачу дозволяється регламентом протягом однієї хвилини.

Шановні колеги, я пропоную розпочати!

Сергію Анатолійовичу, будь ласка, до трибуни! Питання 1-е порядку денного "Про правові підстави розробки Генерального плану міста Києва та його принципові рішення". Будь ласка!

Целовальник С.А.: Доброе утро, уважаемые коллеги, гости и все


<--- 27 Августа 10 ч 07 м 56 с ---- Перший --->

заинтересованные люди.

Я бы просил 20 минут, даже не знаю, получится, но постараюсь.

Вы знаете, что я - архитектор, не юрист, поэтому так громко звучит "правові підстави". Я просто обозначу какие-то моменты, потом, наверное, я думаю, в вопросах и ответах более фахово, более профессионально ответят те специалисты, которые этим вопросом пристально занимаются, и может быть это там обсудится в дискуссии. Но я бы там акцент сделал на второй части объявления, о том, что в принципиальных направлениях разработки Генплана я бы хотел несколько слов тоже сказать.

Вы знаете, если можно, чтобы снять напряжение, потому что меня тут немножко напрягли уже с утра, но я хочу просто, чтобы снять напряжение не только с себя, но и с вас, привести такой пример, что когда-то в 70-е годы Марк Порт, архитектор, президент ... (нерозбірливо) архитекторов Эстонии, в центральной прессе советской он сделал сравнение, которое вызвало дискуссию, сравнение между деятельностью режиссера театрального и архитектора, тем более градостроителя.

Он сравнил: режиссер работает с труппой, коллективом, создает, но единовластно, единоначально создает произведение, скажем, спектакль, а потом его выставляет на суд зрителей и тогда может либо случиться, либо не случиться успех.

Архитектор тоже работает с коллективом авторов, но разница, он сказал, в том, что в процессе работы нет директивного руководства в архитектурной среде, потому что мы работаем в сонме, в тьме-тьмущей законов, норм, всяких настанов, требований и так далее, и так далее. И очень часто идеи, которые изначально закладывались, в процессе реализации в проекте часто противоречивым влияниям подвержены и в результате не совсем все то, что ожидалось изначально увидеть.

И если ... (нерозбірливо) в этой связи театральный термин Станиславского, то на работу, на коллектив, который работал над Генеральным планом, осуществлялась который год уже внешняя такая фраза, наверное вы догадываетесь какая, "не верю" - фраза была все время, "не верю".

А работать приходилось в предлагаемых обстоятельствах - это политическая, часто завязанная на бизнесе заангажированность части населения, это социальная напряженность, это системный кризис по всем направлениям. И разработчиков все это заставляло многократно рефлексировать над тем, что сделано, возвращаться снова и снова к тому, что делалось.

И я в этой связи думаю, что, хочу выразить благодарность не в качестве подкупа, а просто благодарность тем, что наше, скажем, общество наше, киевляне, уже созрели настолько, что не дают спуску




<--- 27 Августа 10 ч 10 м 57 с ---- Другий --->

проектировщикам, не только проектировщикам, но и заказчикам, и помимо нашего собственного аудита, собственного контроля над разработкой, так же очень сильно действует на работу и внешний контроль.

Поэтому ту работу, которая была осуществлена в течение, считайте с 8-го года, это уже семи лет, мы сегодня представляем на суд. Это очередное обсуждение, это слушание, это попытка показать все-таки работу, а не останавливаться только на лозунгах "Ганьба!" и так далее.

Я как руководитель и как заказчик, как руководитель не авторского коллектива, как вы понимаете, а заказчик службы заказчика, только лишь 5 лет назад заполучил эту функцию контроля. И я вспомнил Салтыкова-Щедрина, как говорят: "Не корысти ради, а токмо волею пославшей мя супруги!" ...(нерозбірливо) занимаюсь этим вопросом.

И в течение этих 5 лет, должен вам сказать, заверить вас, хотя это не воспринимается снаружи, наш коллектив, особенно мои заместители, скрупулезно и внимательно контролировали работу над Генпланом, который к тому времени, к нашему приходу, имел определенные достижения, скажем так. Все это время мы слышим постоянно одну и ту же фразу: "Не верю!".

Я не хочу никого упрекать, хочу просто попросить, и я уже вижу, что это получается, попросить просто дать возможность высказаться специалистам, которые будут после меня выступать, детально рассказывая о Генеральном плане, для того, чтобы мы хоть один раз познакомились с тем, а что же все-таки ребята у вас, как говорят, в рюкзаке, что вы сделали, почему все время пугают этой работой и пытаются на этой основе останавливаться.

Ну, сверхзадача, которая поставлена перед нами, я думаю, она достаточно интеллигентная и может быть выполнена так же интеллигентно. Поэтому с театром покончим и давайте поговорим о том, что записано в названии моего выступления.

О правовых моментах я очень коротко скажу. Указ Президента, затем решение Киевсовета 262/262 дали основание Киевсовету поручить исполнительному органу своему разрабатывать Генеральный план. Почему это случилось, почему это произошло? Это чуть позже я скажу. Это другая сторона вопроса.

Работа легитимная, она ведется в соответствии с тем решением, которое является правовым, легитимным, и на этот счет у меня есть заключение, могу его потом передать. Довольно-таки объемное заключение на 8 страницах, юридическое,


<--- 27 Августа 10 ч 13 м 57 с ---- Седьмой --->

и специфический язык, который мне не дано повторить вслух. Почему вообще этот вопрос возникает, я объясню там тем, кто не совсем посвящен.

Дело в том, что работа началась, будем говорить правильно, уже в 2009 году, а вот в 2011 году вышел, был принят закон Украины 3038 "О регулировании градостроительной деятельности". И в этом законе есть пункт, который говорит, что все генеральные планы, действующие на этот момент, являются бессрочными. И вот здесь возникла коллизия, которая легко совершенно снимается.

Однако некоторые люди, которые настроены против этого Генерального плана, не буду говорить о причинах, они у каждого могут быть разные, но я в числе некоторых, я перечислю, это и политическая заангажированность, в том числе. Этот пункт вызывает ту самую точку, контрапункт, на котором люди пытаются ... (неразборчиво).

Я не буду говорить, как принимался этот закон, как он готовился, сколько обсуждений было с нашим участием и опытом вместе с Минрегионбудом, в то время Министерством будивництва, архитектуры и коммунального хозяйства, попыток внести изменения и как мы их ... (неразборчиво).

Одно могу сказать точно, что в тот период времени, когда денег в бюджете государственном не было на разработку генеральных планов, а это достаточно емкие и дорогостоящие работы, было принято решение, сначала нашли такое уникальное слово "актуализировать генеральные планы и всю проектную градостроительную документацию на местах".

Что это значит, мало кто понимал, потому что для актуализации нужны были все те же деньги, то есть разработка топографии, топосъемок, разработка новых позиций и так далее, и так далее. Поэтому было принято решение вот так вот считать их бессрочными и дальше как пойдет.

Разница в том, что закон Украины не имеет обратной силы, что к этому времени абсолютное право Киевсовета принять решение о разработке нового Генплана было в силе, поэтому мы обязаны его выполнить и мы идем этим путем. С вашей помощью общей все недоработки, замечания и так далее вносятся и, я думаю, будут внесены для того, чтобы, когда будет принято общее решение о том, что Генеральный план выставлять на утверждение или нет, Киевсоветом, это будет все учтено. Теперь, я еще раз повторяю, что в вопросах и ответах детали юридического основания могут быть скрыты.

Я вам хочу сказать, что в этом Генеральном плане ... Я прошу прощения, что мне для это сделать? Вот так вот слышно?

Резніков О.Ю.: Будь ласка, ближче до мікрофону, Сергію Анатолійовичу!

Целовальник С.А.: Хорошо! Спасибо за замечание! Так что мне

<--- 27 Августа 10 ч 16 м 57 с ---- Перший --->

повторить или поверите на слово, что я...

З зали: Тумбочку ... (нічого не чути).

Целовальник С.А.: Яку тумбочку?

З зали: (Нічого не чути).

Резніков О.Ю.: Шановний, присідайте, зараз поправимо. Добре. Дякую!

Целовальник С.А.: Сейчас слышно, если так буду говорить. Хорошо.

Значит, немного все-таки я направлю о принципиальных решениях Генерального плана и о том, над чем, собственно, велась работа.

В Генеральном плане Киева... Генеральный план Киева рассматривает столицу как систему расселения на международном, макрорегиональном, национальном и локальном уровнях.

Главная задача или сверхзадача Генерального плана у нас в процессе работы вот этих пяти лет - это человекоцентричность. То есть, во главу угла ставятся экологические вопросы, социальные ставятся, человек как таковой.

Например, вы знаете, наверное, почему это делается? Потому что мы стараемся идти в ногу с мировыми тенденциями. В мире сейчас, мир демонстрирует кардинальную смену общечеловеческих ценностей от идеи "жить, чтобы работать" к идее "работать, чтобы жить". Ну, а город в этом смысле, Далай-лама еще называл: "Большой город - это умение жить вместе". Вот мы его демонстрируем, мы пока еще не уничтожили друг друга и стараемся найти вот это вот умение, выработать умение жить вместе.

В Генеральном плане рассмотрены, изучены, проанализированы конкретные преимущества и ограничения развития города Киева.

Вы понимаете, я могу гарантировать вам, что в этой работе авторским коллективом на начальном этапе была проведена огромная уникальная, раньше такой работы не было, анализа городских ресурсов территориальных и прочих, прочих, прочих.

Вот главным конкурентным преимуществом Киева является уникальное сочетание ценнейших природных ландшафтов и историко-культурного наследия мирового значения. То что мирового, мы с вам знаем, уже у нас ЮНЕСКО охраняет некоторые наши всемирные памятники.

И вот в этой связи главная задача руководства Киева как такого и нас, всех киевлян вместе взятых, в том, чтобы эффективно использовать, сохранить эту уникальную нашу черту не только для сегодняшнего, но и для будущих поколений.

В числе преимуществ Киева также находится его чрезвычайно выгодное геополитическое положение на, скажем, он находится на мировой такой урбанистической оси, которую еще Збигнев Бжезинский в своей основной работе там последних лет, он назвал так, что поскольку центр экономической мощи сдвигается на Восток, то это создает угрозу сохранению культурных ценностей, которые представляет Запад.

И в этой связи он нашел, он нашел, не мы нашли, что Киев


<--- 27 Августа 10 ч 19 м 57 с ---- Седьмой --->

генетически, географически должен стать местом дислокации межконтинентального совещательного органа, призванного разрабатывать рекомендации по гармонизации социально-культурных, экономических приоритетов развития, это в 2012 году, совсем недавно, в его работе "Стратегическое видение Америки и кризис мировой системы власти". И вот Киев на этой глобальной ...(неразборчиво) оси. А ось - это Лондон, Париж, Берлин, Варшава, Киев, Москва, Владивосток, скажем вот такая. И наша такая роль не оставлена без внимания в Генеральном плане.

Мы понимаем, что мы должны всячески развивать те возможности скрытые, те ресурсы, заложенные в этой геополитической точке, для того, чтобы мы выполняли такую международную важную функцию.

Исходя из этого, сформулирована стратегическая цель развития города, его видение на ... я скажу, на 40-50 лет, потому что дальше тяжело увидеть. Это только вождь племени ирокезов смотрел на 150 лет вперед, на семь поколений, и мы так еще не научились работать.

Киев позиционируется в этой связи как место международных встреч и на стыке цивилизаций. Извините за такие слова высокие! Но когда есть глобальная цель, стратегическая, то это уже не то, что по выражению китайского полководца, знаете, тактика без стратегии - это шум перед поражением.

Поэтому я думаю, что с учетом международного опыта, а также с учетом отставания Киева по всем показателям от европейских столиц и, вот дайте мне сказать об отставании. Потому что мы привыкли считать, что у нас все хорошо, поэтому нам только осталось нарисовать красивый Генплан. А я должен сказать, что и эти моменты были проанализированы и учтены в новом Генеральном плане.

Вот системный кризис, в котором находится город, это экономический, финансовый, социальный, инфраструктурный и экологический.

Объясняю, это данные физические.

Экономика не достигла уровня 90-х годов сегодня, киевская.

ВВП в расчете на одного занятого в 8 раз меньше среднего показателя европейских столиц. Не отвечают таким показателям и структура, и продуктивность экономики Киева.

Ожидаемая продолжительность жизни киевлян, внимание, на 8 лет меньше, чем в среднем по европейским столицам.

Ниже уровень доходов и жизнеобеспеченность. В полтора раза ниже стандартов ООН. В ООН на душу предполагается 33,5 метра квадратного жилой, у нас в полтора раза ниже, но средняя стоимость жилья, одного метра квадратного, в 1,3 выше, чем в этих странах, у нас.

Например, в Европе 2-3-летнего дохода семьи достаточно для приобретения жилья, в Австрии - 5,2 среднегодовой зарплаты, в Гондурасе - 4,7 зарплаты, в Киеве - в 4,5 раз больше. 15 лет - это


<--- 27 Августа 10 ч 22 м 57 с ---- Другий --->

норма.


Посещаемость Киева туристами - в 4 и 6 раза меньше, чем в европейских столицах. Там вдвое больше музеев, театров и вдвое больше посещаемость.

Например... Пример, который меня всегда убивает, говоря о туризме. Литва - население всей Литвы, с учетом миллиона выехавшего, меньше населения Киева и в 13-м году Литва на туризме заработала 2,2 млрд. дол., а вся Украина, включая Киев, в 4 раза меньше.

По обеспеченности офисами Киев в 2,5 раза отстает от Будапешта, в 3,5 от Праги, в 4 от Братиславы, в 4,5 от Варшавы, а мы эти города взяли за стимул, к которому мы стараемся приблизиться.

Неудовлетворительные жилищные условия, через болезни, травмы, которые являются причиной заболеваний, в Европе 100 тыс. смертей в год. В Киеве вообще данных нет.

С учетом этого отставания по всем показателям... (нерозбірливо) столиц, главные направления все-таки развития Киева мы выбрали, положили и они были утверждены в Концепции, которая была в 10-м году схвалена Київрадою.

Главное направление развития - это передовая наука, в тому числе, разработка и трансфер, IT-технологии. Дело в том, что мы в этом вопросе очень сильны.

Развитие высокой культуры, опирающееся на самобытные достижения Украины, обогащенные мировым, европейским опытом элитного университетского образования, но, здесь пауза, только в 12-м году, если я не ошибаюсь, или в 13-м, наш университет Шевченка вошел в 500 лучших заведений учебных мира и то на 483 месте. Так вот, элитное университетское образование, которое должно массово привлекать иностранных студентов. В то же время разнопрофильного, прежде всего международного, туризма.

Вот эти направления взяты как основные для того, чтобы вывести город из положения, в котором он сегодня находится. Эти направления позволяют реализовать стратегическую цель, так как все это экологически безопасные, высокодоходные, высокотехнологичные направления, обеспечивающие киевлян высокой занятостью с высокими зарплатами, которые соответствуют амбициям столичных жителей.

Для улучшения имиджа я скажу, что международные исследования 13-го года показали, что Украина по среднему показателю интеллектуального уровня граждан занимает 2 место в мире и, конечно, Киев в этом вопросе играет ведущую роль.

К числу ограничений развития, я говорил о стратегических



<--- 27 Августа 10 ч 25 м 57 с ---- Перший --->

преимуществах наших, которые заложены в разработке.

К числу ограничений развития Киева, помимо территориального фактора, относятся такие как резкое несоответствие между его заслуженными амбициями войти в круг мировых городов, о которых я говорил, и нынешним состоянием городского хозяйства - это и критическая изношенность инфраструктуры, крайне неблагоприятная экологическая ситуация, преимущественно архаическая структура экономики, противозаконность застройки десантирующими высотками, создающими...

Почему я об это говорю? Потому что это создает угрозу потери яркого своеобразия нашего в мировом культурном наследии и соответственно в туризме как таковом.

Территориально Киев развивается по линии, скажем так, польский городовед такой Малиш, он давненько уже вывел такой закон, который называется, это развитие города, территории, закон, который называется "Метод ...(нерозбірливо) анализа". Вот Киев строго идет по этому пути. То есть, развиваются те территории, которые требуют наименьших вложений, наименьших затрат экономических. И когда они доходят до своего порога, требуются уже единоразовые очень крупные финансовые вложения для того, чтобы преодолеть этот порог.

Пример приведу. Киев в свое время вышел на левый берег и для того, чтобы ему осваивать строительство на левом берегу, нужно было единовременно, здесь сидят уважаемые мной строители, герои Украины, которые могут подтвердить, что когда Киев вышел на левый берег, надо было единоразово строить мосты, насыпать территории, это были колоссальные средства. И вот этот порог был преодолен и дальше развитие пошло уже более-менее по равномерному финансовому вложению.

Так вот, есть момент этот, что может наступить... наступит определенно следующий порог, но, дай, Бог, чтобы он был преодолеваем, потому что Владимир Ильич Нудельман вывел еще один термин, новый термин, он назвал "непреодолеваемый порог". Это, например, такой порог, что мы упремся в природный фонд, природный, и не сможем его преодолеть, или для того, чтобы нам перейти этот порог, нужны будут несказанные финансовые затраты, которые невозможно будет изыскать.

Препятствием также в этом вопросе, это я говорю о тех наших ограничениях, которые есть у нас. Препятствием может стать и конфликт интересов города и области.

Я не буду сейчас раскрывать эту тему долго и очень тонко, но у нас годами, десятилетиями, а можно сказать всегда, потому что до сих пор этот вопрос не решен, у нас не состоялось на уровне правительств, области и Киева, не состоялось


<--- 27 Августа 10 ч 28 м 57 с ---- Другий --->

сотрудничество.

Все выглядит годами так, что то, что не может быть размещено в Киеве по условиям большой концентрации людей, предположим выносится, негативное, выносится за пределы Киева и негативно воспринимается жителями области. И мы никак не можем найти этот путь, хотя 4 года назад был подписан Меморандум из 24-х статей между двумя властями, казалось бы все основные моменты там были учтены, ни-че-го не сделано по причине, которая остается за пределами моего выступления.

Так вот, этот конфликт между областью и городом может быть и в таком виде, например, действующий Генеральный план, по которому мы работаем и развиваемся сегодня, предусматривает практически удвоение территории столицы и размещение на новых территориях трети будущего строительства.

Я поясню, 64 тыс. га за пределами городской черты, а город 83,5 тыс. га, вот вам и величина, и 38% жилья, не только жилья, а вообще строительства размещено на этих территориях. Это и Гатне, и Южная Борщаговка, и Никольская Борщаговка, и так далее.

Эти люди, которые там живут, в этих селах, понятия не имеют о том, что Киев имеет амбиции на застройку этих территорий, они развиваются там и никогда в жизни не видели этой работы, и они ее не согласовывают. Тем не менее Генеральный план 2002 года был утвержден Киевсоветом без согласования с местными советами, с районными советами области и с областью как таковой. Это привело к тому, что этот документ сейчас... (нерозбірливо) регулирования Киева не может быть использован.

Я сделаю такое одно отступление, попробуйте сейчас перенести острие критики на территорию, скажем, Вишневого или Гатного, там, где вы захотите построить дом на полном основании, которое вам предоставляет Генеральный план-2020. Пойдите и поговорите там с людьми.

То предложение, которое было высказано руководителем Генерального плана о том, что сегодня городской администрации надо не теряя времени скупать, пока не поздно, землю за пределами городской черты, потому что она видите ли недорогая - 500 дол. за сотку. Это просто абсурд, потому что без инфраструктуры в поле построить дом, скупая землю даже по 500 дол. за сотку, что нереально, вызовет примерно такую...

Вот господин Шилюк может подтвердить, он знает, сколько стоит даже на 20-м микрорайоне Троещины дом панельный 25-этажный, сколько стоит там метр квадратный и вот, для того, чтобы построить такой дом в поле без дороги, без инфраструктуры


<--- 27 Августа 10 ч 31 м 58 с ---- Седьмой --->

по этой идее, якобы на территории Киева за пределами городской черты, это нужно будет заплатить 2,5 тысячи долларов за метр. Кто это сделает, я не знаю.

К сожалению, разработка, я должен не ... чтобы вы меня правильно поняли, вина в данном вопросе не накладывается ни на кого, в том числе не на разработчиков. Разработчики мыслили категориями и идеями, которые еще с Генерального плана 1966 года, Генерального плана 1986 года провозглашались о создании большого киевского столичного округа. И, единственное, что на тот период времени, наверное, может быть под влиянием Минэкономики, под влиянием Минфинансов, под отсутствием законодательной базы люди пошли территориальной экспансией на ту территорию.

Сегодня закон нам позволяет, оставляя ту же самую идею создания не округа, я не хочу это московское слово употреблять, я не хочу употреблять "регион", тоже слово неприятно звучащее, я назову это так, как, в принципе, согласились все специалисты называть - "Киевская столичная агломерация".

Так вот, она будет создана стопроцентно, но не на основе территориальных смещений границ Киева, не на основе территориальной экспансии, а на основе закона о добровольном сотрудничестве территориальных громад, где по принципу Франции, того же Лиона, того же Парижа, будут договора заключаться между громадой Киева или района киевского в зависимости, как выборы покажут, и местной властью на той территории, на которую переносится функция. И вот такая солидарная ответственность, построенная на принципе доверия и развития территориальных громад, она приведет, я уверен, к успеху. И эти идеи закладываются в этом Генеральном плане в то же время.

К сожалению, тот Генеральный план, тот, действующий сегодня, который разрабатывался, как вы понимаете в 2000 году, в 2001 и в 2002 он был утвержден, он имел, я не скажу, что это просчеты, имел заданную цифру, которая спущена Министерством экономики, по населению, например, и по автомобилизации, такие, что они были превышены в ближайшие же годы развитием Киева.

Почему это было, произошло? Потому что, к сожалению, в то время, при разработке Генерального плана это время совпало со стагнацией экономики и развития Киева.

Предполагалось, что население вообще у нас не будет увеличиваться значительно. Но если пересчитать сейчас все, то с 2 млн. 865 тыс., на 2000-ый год планировалось 2 млн. 650 тыс. человек. Цифра спущенная и навязанная Министерством экономики, естественно проектировщики ее заложили в Генеральный план. Но с учетом, скажем


<--- 27 Августа 10 ч 34 м 58 с ---- Другий --->

тех включений, которые предполагались за границами Киева, - это 2 млн. 780 тыс. Так вот, предполагалось, что за 20 лет до 2000 года, ну, 18-19 лет, всего лишь население увеличится на 13 тыс. человек.

Пример привожу, что на сегодня, на 1 января 15-го года, уже этот порог превышен на 200 тыс. человек, а если взять фактическое население - 240 тыс. человек у нас в Киеве. Считайте. Я для красоты образа вам скажу, что это большой областной центр. У нас сегодня крутятся в Киеве 240 тыс. человек, никаким образом не участвующие в финансировании Киева и развитии Киева, используют наше тепло, наши дороги, все что хотите. Вот такая ситуация. Эти вопросы не были учтены в Генеральном плане. То есть, вот этот вот областной центр, которого мы с вами здесь потребляем и испытываем от этого сложности, они отсутствуют.

Занижен был уровень автомобилизации. Если вспомнить, то в этом Генеральном плане на 2000-й год предполагалось 300 автомобилей на 1000 жителей. Из этого были расчеты и транспортной артерии, пропускной способности, и все корреспонденции, и прочее, прочее. Так вот, на сегодня уже 1,1 млн. автомобилей в Киеве, не считая тех, которые с востока сейчас прибыли, вы по номерам видите, как много машин с номерами ВВ, ВН и так далее. Уже 350 автомобилей сейчас на 1000.

И, кстати говоря, к той схеме, которая была утверждена в том Генеральном плане, к сожалению, транспортные артерии основные проходили через центр Киева, чего мы в этом Генеральном плане избегаем. Мы пропускаем это, так как позже будет доклад по транспорту.

Я не сказал вам еще о том, что... Ну, наверное я не буду уже говорить. Идея агломерации у нас сохраняется и мы ее будем строить на этом законе, о котором я говорил. Конечно, Киев будет выходить за пределы своей черты, но не территориальным включением в свою территорию, а именно тем, что будут договорные отношения размещения того или иного вида деятельности или услуг.

Я думаю, что вот на этих основных моментах, на которых я сейчас остановился, я буду заканчивать для того, чтобы дать слово коллегам моим, которые более детально и точно расскажут каждый по своей теме детали. Могу только сказать вам, что Генеральный план прошел


<--- 27 Августа 10 ч 37 м 58 с ---- Перший --->

необходимые, этот Генеральный план, необходимые согласования. Он прошел экспертизу государственную, он был показан, попытка показать его была на Минрегионе, но она был сорвана. И Минрегион поручил Союзу архитекторов, Національній спілці архітекторів України, провести фахово, что называется, дослідження по этому вопросу, исследование. Оно было проведено, вот есть рекомендации, которые написаны профессионалами, на 24-х страницах за подписью президента Союза архитекторов.

Эти все моменты и рекомендации, которые здесь изложены, многие из них уже учтены и будут учитываться и в дальнейшем.

Поэтому я просил бы вас сегодня выслушать моих коллег по разделам и потом обсудить вопросы, которые вызывают у людей...

Да, еще один момент последний скажу, что вызвало серьезные нарекания, раздел проекта, который назывался у нас "Историко-архитектурный опорный план и охранные зоны".

Объясню. Генеральный проектировщик - Институт Генерального плана в Киеве, коммунальная организация, была генеральным проектировщиком. Эту работу выполнял Інститут пам"яткоохоронних досліджень, который относится к Министерству культуры. И само же Министерство культуры высказало серьезные замечания к этому разделу, и мы предоставили возможность новому руководству этого института, там поменялось практически все, включая и само министерство.

И в короткие сроки с нашей помощью была сделана корректировка этого раздела и он сегодня представлен у нас там в холле на стендах в большом масштабе, тоже можно с этим ознакомиться.

Спасибо вам за внимание! Я на этом, с вашего позволения, закончу и предоставлю слово коллегам.

Резніков О.Ю.: Хвилиночку, пані Олено, будь ласка, я вам дам слово, ви записані, присядьте, будь ласка!

Шановні колеги! Я нагадую, що ми маємо можливість задавати запитання доповідачу. Я прошу записуватись. От у мене, тут представники громадськості передали, хто бажає задавати запитання по різних пунктах, і депутатам, які бажають виступити, так само записуватись.

Сан Санич, будь ласка, в нас є система реєстрації. Тому що електронної тут немає, тому є прохання...

Записуйтесь. На виступ чи на запитання? На обговорення. Добре.

З зали: Выступят все, я не знаю... Может все выступят и тогда будут... Это же была вводная часть, что ж по ней выступать. Давайте все выступят.

<--- 27 Августа 10 ч 40 м 58 с ---- Седьмой --->

Резніков О.Ю.: Шановні колеги, будь ласка, демократія - це процедура! Записуйтесь і передавайте мені на стіл, я буду всім давати можливість: або задати запитання, або прийняти участь в обговоренні!

Шановні колеги! Поки що з депутатів для обговорення на це питання порядку денного записались депутати Єскіна, Головня Роман, Омельченко, Шилюк, чотири депутати.

Я прошу, будь ласка, Діденко, по цьому пункту, по першому, так? Чи є ... пані Олено, я ж не дав вам ще слова! Будь ласка, шановні колеги, чи є запитання до доповідача? Немає.

Тоді, будь ласка, Олена Єскіна! ...Пані Олено, ви ж не одна! 120 депутатів, кожна хвилини... Пані Олено, будь ласка, почекайте!

Єскіна О.О.: Дайте мені хоча б три хвилини, я за одну просто не встигну фізично!

Резніков О.Ю.: ... Пані Олено! У нас бажаючі від громадськості виступити, є бажаючі від депутатського корпусу! Будь ласка, намагайтесь концентровано висловлювати свою думку! Починайте, будь ласка!

Єскіна О.О.: Доброго дня, шановні колеги, шановні кияни! Шановний Сергію Анатолійовичу! Серед правових підстав, про які ви згадали у вашому виступі, був посил лише на указ Президента, без номера, без дати і так далі, і рішення Київської міської ради.

Я підкреслюю, жодних правових підстав, жодних, для розробки нового Генерального плану не існує. Той указ Президента, на який ви посилаєтесь, за №157 від 25 лютого 2008 року, не містить жодних вимог щодо розробки нового Генплану. Там міститься лише вимога щодо доопрацювання чинного Генерального плану.

Далі, до цього указу Президента був ще план організації виконання завдань, визначених у зазначеному указі Кабінету Міністрів України, де головним виконавцем була Київська міська державна адміністрація з доопрацювання саме чинного Генерального плану, який не було виконано.

Далі, розпорядження наступне, Кабінету Міністрів України за №891, де йдеться про затвердження інвентаризації земель міста Києва до ІІІ-го кварталу 2011 року з метою визначення особливо цінних земель історико-культурного призначення. Воно теж не було виконано. А ці


<--- 27 Августа 10 ч 43 м 58 с ---- Другий --->

правові норми мають вищу юридичну силу ніж рішення Київської міської ради. До речі, Київська міська рада спочатку прийняла рішення з коригування чинного Генплану-2020, а потім неправомірно прийняла рішення щодо розробки нового Генплану.

Далі, присутнє нецільове використання бюджетних коштів у особливо великих розмірах, тому що юридичних підстав для розробки нового Генплану не було, і суми понад 16 мільйонів гривень, які були витрачені на розробку нового Генплану, були витрачені не за цільовим призначенням.

Крім того, тендер був проведений протиправно за процедурою закупівлі в одного учасника. Тобто ця процедура не мала права бути застосованою. Вона була застосована з посилкою на відсутність конкуренції. Тобто розробник усіх попередніх Генпланів, Інститут Генерального плану, дочірнє підприємство "Київпроекту", це не конкурент, а спеціально створений, штучно створений для структури, яка і отримала це державне замовлення. Спочатку вона була названа по одному, а потім перейменована в Інститут Генерального плану, який має таку саму назву з розробником, який розробляв усі попередні Генеральні плани.

Далі, перший референдум киян, який був організований Поповим і так і не був проведений, на нього також були витрачені значні бюджетні кошти. Це теж повинно отримати відповідну оцінку.

Далі, наголошую на тому, що станом на 2010 рік завдання щодо розробки Генерального плану не було виконано і звернення на продовження робіт також не було від розробника, а це означає, що з 2010 року взагалі не було жодних підстав виділяти на розробку нового Генерального плану кошти. Взагалі не було виділяти, а після цього тим паче.

Далі, розробники, які були задіяні до отримання цього державного замовлення, не мали відповідної кваліфікації і не відповідали кваліфікаційним умовам згідно до вимог тендеру. Вони (розробники) не мали відповідної ліцензії на момент укладання договору.

Я можу уточнити, що ліцензія




<--- 27 Августа 10 ч 46 м 58 с ---- Перший --->

на 2008 рік була відсутня. Потім вона з"явилась на 2009 - 2013 роки, це ліцензія пані Сердюк, яка виконувала саме частину щодо розробки історико-архітектурного опорного плану.

У зв"язку з тим, що я вже перерахувала, жодних правових підстав для розробки нового Генерального плану просто не існує і відповідно зараз немає теми для депутатських слухань. Тому що це є правопорушення, яке містить ознаки злочину. І ми з вами тут не маємо чого обговорювати.

Тому що повинен бути, перш за все, проведений аудит чинного Генерального плану ...(нерозбірливо) і інвентаризація всіх земель з їх подальшим поверненням, тих земель, які були протиправно відчужені, в комунальну власність.

Дякую!

Резніков О.Ю.: Пані Олено, дуже вам дякую!



Будь ласка, наступний Головня Роман, будь ласка! (Оплески).

І прохання, шановні колеги-депутати, ваші пропозиції, пані Олено, в тому числі, будуть дуже прийнятними, оскільки в кінці депутатських слухань, на завершення, ми зможемо з вами сформулювати протокольні доручення, проекти розпоряджень і таке інше. Тому прохання ваші пропозиції бути готовими сформулювати для того, щоб ми ефективно відпрацювали сьогодні депутатські слухання. Вони для того і скликані, щоб провести дискусію, з"ясувати, де є критичні моменти, де є позитивні, воно нам потрібно, не потрібно і так далі, і куди ми будемо з вами разом рухатись.

Будь ласка, Роман Головня!

Головня Р.Г.: Доброго дня, шановна громада! Доброго дня, шановні спеціалісти, колеги-депутати!

Я хочу ще раз акцентувати увагу, перше питання, ми чули досить таку серйозну і глибоку доповідь, але мені здається, мало було по суті поставленого питання про саме правові основи прийняття нового Генерального плану, було сказано.

Перше, вертаючись до цього питання і саме до розробки Генерального плану 2025.

Починаючи із здорової логіки і раціонального використання коштів управління містом, постає питання перше. Чому, якщо і навіть розробляється новий Генеральний план, він розробляється до 25-го року, фактично на п"ять років, коли існує до 20-го року один Генеральний план? І потім ми витрачаємо величезну купу коштів організаційного ресурсу для того, щоб розробити новий Генеральний план всього на п"ять років.

Я думаю, що це питання риторичне і багато хто з вас сьогодні в цій залі відповідь на це питання знає. Це перше.

Друге. Вертаючись до тих обгрунтувань, які були сьогодні сказані, можливо трохи повторю попереднього доповідача. Акцентуючи увагу на Указі Президента, я хочу конкретно зачитати той пункт, який

<--- 27 Августа 10 ч 49 м 58 с ---- Другий --->

стосується саме Генерального плану.

Там сказано наступне, пункт другий, абзац перший: "Ужити в установленому порядку невідкладних заходів щодо збереження, відтворення та охорони історико-культурного середовища в місті Києві, зокрема щодо перегляду Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, з метою визнання територій, що мають особливу історико-культурну цінність історичних ареалів міста та встановлення режиму використання цих територій".

Фактично мова йде про коригування і розроблення історико-культурного опорного плану в місті Києві. Ці коригування повинні були бути внесені згідно з указом Президента в даний Генеральний план, а ми в результаті маємо рішення Київради і фактично розроблений Генеральний план, який за оцінкою дуже багатьох фахівців є неякісним.

Що стосується громадських слухань. В 2005 році були проведені теж громадські слухання. Київрадою було прийнято резолюцію саме по питанню історико-культурної спадщини і збереження зелених зон, що також впливало на Генеральний план.

Тепер, що стосується розробки Генерального плану і врахування тих правил, яких потрібно було би дотримуватися, - це громадські слухання. Вони не були проведені. Це основне.

Ми сьогодні в громади повинні, перш за все, спитати, що вони хочуть, яку вони бачать інфраструктуру свого міста, свого мікрорайону, свого двору. Ці обговорення не були проведені. І фактично ті всі новшества, які сьогодні з"являються в Генеральному плані, по суті і по факту є тими гарячими точками, які є сьогодні в Києві, де йдуть протистояння на забудовах. Усім нам відомо, що цих змін внесено тисячі, і фактично це тисячі нових конфліктів, які виникнуть в Києві і будуть...

Резніков О.Ю.: Пане Романе, час. Три хвилини...

Головня Р.Г.: І будуть результатом протистояння. Було сказано, що Мінрегіонбуд заслухав і дав на доопрацювання.

Резніков О.Ю.: Пане Романе, завершуйте, будь ласка!

Головня Р.Г.: Я завершую. Я зараз внесу пропозиції. Але він не дав своєї резолюції. Тепер щодо пропозицій. Я пропоную наступне: припинити... Київська міська рада, щоб прийняла рішення припинити подальшу розробку Генерального плану-2025.

Друге, визнати дані роботи, щоб нами кошти були потрачені недаремно, визнати дані роботи попереднім моніторингом розбіжностей Генерального плану-2020 і тих рішень, які прийняла Київська міська рада щодо внесення змін. Цих рішень було прийнято дуже багато.

Третє, розробити рішення


<--- 27 Августа 10 ч 52 м 59 с ---- Седьмой --->

щодо початку робіт по коригуванню діючого Генерального плану згідно з Законом України "Про врегулювання містобудівної діяльності". Дякую!

Резніков О.Ю.: Дякую!

Будь ласка, Сан Санич Омельченко!

(Оплески).

Омельченко О.О.: Доброго дня, шановна президія! Доброго дня, шановні колеги, і буду сподіватись, наші однодумці!

Перше, ще ніколи за всі роки в Київській міській раді і адміністрації не роздавали такий стратегічний документ на обговорення сьогодні при реєстрації, а роздавали його за 10, в гіршому випадку, 5 днів, щоб можна було ознайомитись з документом. Це процедура, це у ваш адрес, шановна президія!

Друге питання. Сергій Анатолійович! Я в школі на той час вивчав російських класиків і українських на рівні і горджусь тим, що я знаю державну, рідну мову, і російську велику мову, великого народу, не маючи Президента Росії на увазі.

Ви - державний службовець і ви зобов"язані в залі Київської міської ради доповідати на державній мові. (Оплески).

І третє, на якій підставі ви дезінформуєте залу в своєму наступному слові?

Питання перше, шосте питання "Про результати громадських слухань Генерального плану", - не було громадських слухань Генерального плану нового, і не Генерального плану, а проекту, треба писати, Генерального плану. Не було!

Друге, ви довели до зали, що коли приймали в 2002 році на 20 років, до 2020 Генеральний план, не було погоджено прилеглих територій до міста Києва. Ми не можемо сьогодні Київ представити без розширення території і земель. Це помилка принципова у вашій ідеології. А погодження були! Було рішення



<--- 27 Августа 10 ч 58 м 59 с ---- Другий --->

постійної комісії містобудування, архітектури та землекористування стосовно вивчення Генерального плану.

Ми займалися цією проблемою більше року і зібрано достатньо матеріалів, і так, як час невеликий, я скажу вам тільки основні позиції, до чого прийшла робоча група в комісії.

Вбачається підставою для розроблення проекту Генерального плану-2025 Указ Президента "Про невідкладні заходи щодо розвитку Києва" та рішення Київради.

В указі Президента, хочу підкреслити, зазначено тільки перегляд Генерального плану з можливостями... метою визначити території, що мають особливу історично-культурну цінність, та проголошення пріоритетним розвитком науки, культури та туризму.

На жаль, в основних положеннях проекту Генерального плану історико-культурної спадщини не враховано, особливо не враховано історико-культурна спадщина міста Києва.

Більше ніж 2 тис. га землі переглянуто і виведено з історико-опорного плану.

Далі. Є інші ключові дві позиції до Генерального плану. Розроблення окремим документом історико-архітектурного опорного плану. І стосовно відповіді-листа Міністерства культури та погодження опорного плану йдеться... Тільки почалася робота та створена науково-методична рада, створена тільки тимчасова комісія, результатів яких ми ще не бачили і не знаємо.

Також другий окремий документ - це розділ інженерно-технічних заходів цивільного захисту, який стосовно листа Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій, частково погоджено, але із зауваженнями. Тобто ми його можемо рахувати як непогоджений.

Отже, з двох розділів Генерального плану, два розділи зовсім не прийняті. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів "Про затвердження порядку проведення експертизи містобудування" не надані висновки такі як: земельні, охорони культурної спадщини, охорони праці, енергозбереження, пожежні, техногенні, ядерні, які є обов"язковими.

Що стосовно експертизи, необхідності проведення, ми отримали, але отримали тільки техніко-економічні показники. 18 сторінок, як невід"ємну частину із зауваженнями, ні комісія, ні робоча група не отримали, тобто теж це враховується як не погоджений документ.

Крім того, ні в Указі Президента, ні в Державних будівельних нормах, ні в діючому законодавстві не передбачена можливість та процедура розробки до прийняття



<--- 27 Августа 11 ч 01 м 59 с ---- Седьмой --->

Генерального плану в період дії чинного.

Також немає процедури скасування чинного та прийняття нового Генерального плану, тобто законні підстави для розробки і прийняття Генерального плану відсутні.

Але з того, що замовником та профільним і проектним інститутами була проведена значна і велика робота по розробці проекту Генерального плану, зібрано багато показників, то з нашого боку ми рекомендуємо, керуючись нормами ДБН, а це є для нас основний документ, прийняти зміни до Генерального плану стосовно пункту 6.1 ДБН, а так на використання цього створити робочу із залученням представників КМДА, Національної спілки архітекторів України та громадських активістів для спільного напрацювання змін до Генерального плану, зібрати вихідні дані та показники за станом на 01.01.2016 року, доопрацювати історико-архітектурний опорний план та всі розділи Генерального плану з урахуванням надання зауважень.

Розробити та прийняти плани зонування територій Києва, тобто містобудівний регламент та чіткі правила забудови в місті Києві, особливо центральної її частини.

Розробити і прийняти відповідно до пункту 4.8 ДБН п"ятирічний етап Генерального плану, який стане основою для роботи нової каденції Київради, в якому передбачити всі необхідні заходи сталого розвитку Києва та очікування результатів за визначенням джерел фінансування цих заходів, погоджених з бюджетною комісією та Департаментом економіки та інвестицій КМДА.

Основну увагу в цьому етапі Генерального плану приділити розвитку історико-культурної спадщини столиці та модернізації інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури.

Передбачити, що п"ятирічний етап Генерального плану приймається кожним новим скликанням Київради та в кінці каденції депутати та КМДА звітують за результатами впровадження етапу Генерального плану.

Планувати бюджет міста з урахуванням необхідних ... (нерозбірливо) фінансування заходів, визначених у п"ятирічному етапі Генерального плану.

Публічно оприлюднити всі заходи, визначені у п"ятирічному етапі Генерального плану, та очікувані результати із зазначенням джерел фінансування. Дякую!

Резніков О.Ю.: Дякую! Будь ласка, депутат Шилюк Петро, прошу!

Шилюк П.С.: Доброго дня, шановні учасники обговорення! Я хочу вам сказати, рано чи пізно Генеральний план все рівно буде прийнятий. Тому для того, щоб розвивалось місто, потрібно, щоб був плановий і нормальний Генплан для розвитку міста.




<--- 27 Августа 11 ч 04 м 59 с ---- Другий --->

Я не буду критикувати. Я хотів би зупинитися на пропозиціях до Генерального плану.

Діючий Генплан до 2000-го року обговорювався і розроблявся більше 2-х років. Прийняли Генплан, затвердили на сесії до 2000-го року.

Чим він сьогодні незручний? Тим, що ми з вами, і тут присутні багато людей, які мають до цього відношення, дуже багато зробили порушень Генерального плану на сьогоднішній день. Виходить так, що потрібно для того, щоб затвердити і зробити зміни цих всіх порушень, потрібно приймати новий Генеральний план.

Тому в мене перша пропозиція, я ще раз хочу сказати, що, рано чи пізно, буде все рівно новий Генеральний план, але потрібно розробити відповідальність за порушення Генерального плану.

Я при вузькому обговоренні Генерального плану говорив, що Генеральний план, я правда не сказав, як бідний, а сказав як Коран, ніхто не має право порушувати. Так ось, я хочу сказати, що потрібно розробити положення відповідальних за порушення Генерального плану. Це перша пропозиція.

Друга пропозиція. Всі ті порушення, які на сьогоднішній день є, ми повинні з вами узаконити для того, щоб зняти соціальну напругу. Ті об"єкти, які розпочаті будівництвом, напрасно... (нерозбірливо) улибаєшся, ми дуже створюємо велику соціальну напругу.

Там, де вже ведеться будівництво, я тільки вчора в ефірі виступав і розказував, ми з вами породили при руководстві брутально ошуканих, які до сьогоднішнього дня, 1900 чоловік, які лише на 30%, для того, щоб "Еліти-Центр" вирішити питання, потрібно такими темпами, як ми працюємо, ще працювати 40 років. Тому тут немає чого строїти улибки.

Нормальна пропозиція, де розпочаті об"єкти будівництвом, їх потрібно затвердити, закінчити, тому що там інвестори внесли кошти і понесли затрати.

Слідуюча пропозиція. То, що сказав Сергій Анатолійович, шановний, без...

(Шум у залі).

Шилюк П.С.: Хорошо... посидіть, будь ласка! То, що ви сказали, не приєднувати території... Ми не зможемо... (нерозбірливо) місто Київ, без приєднання територій. Є вихід. Який? Реконструкція 5-поверхівок. Більше 5 мільйонів, сьогодні в місті Києві є закон, який... (нерозбірливо) на 5-поверхівки. Але ми сьогодні не ведемо цієї програми. У нас немає ні закону, ні... ні, ну закон є, але програми реконструкції 5-поверхівок немає.

Тому перепропозиція. При розвитку міста Києва

<--- 27 Августа 11 ч 07 м 59 с ---- Перший --->

потрібно займатись реконструкцією п"ятиповерхівок.

А по приєднанню. Ви розумієте, буде 1,5 млн. населення, сьогодні 2 млн. 800, і не приєднувати території. Ви знаєте, нормативна база на гектар території 490-450 населення, потрібно приєднувати. В законному порядку, так.

Дякую за увагу!

Резніков О.Ю.: Дякую!

Будь ласка, депутат Діденко! Будь ласка, прошу!

Діденко, потім Карпенко.

Діденко Я.О.: Доброго дня! Ярослав Діденко, представляю Печерський район з гордістю, це рідний район.

Проведена дуже велика робота, я бачу. Я - не професіонал у всіх кресленнях, економіст. Тому можу сказати відверто, що половину з цього я не розумію.

На сьогодні мій рідний район, центральна частина, Печерськ, адміністративний Печерський район, потерпає від незаконних забудов.

На жаль, ми, громадські активісти, голови будинкових комітетів, які роками відстоюють наше право на гідне життя, втратили реально всю інфраструктуру: торговельну, транспортну, все це обслуговує людей, які приїжджають до вас, щодня працюють, а потім увечері їдуть.

На жаль, ми, мешканці центральних районів, залишаємось без належної поваги до нашого відношення.

У вигляді експерименту, ви знаєте, була навіть ідея відмовитись від нас, вона йшла ініціатива, відмовитись від МАФів. Як з"ясувалось, як експеримент, ми просто цими МАФами, мешканці, не користуємось, вони обслуговують людей, які приїжджають до нас працювати, потім їдуть.

Нам не вистачає дитячих садочків. Кожний печерський дитячий садочок зараз на 100 запланованих дитячих місць має 200 відвідувачів, дітей.

Половину дитячих садочків на Печерську ми просто втратили за 25 років незалежності. Вони були реально вкрадені.

У дитячому садочку на вулиці Інститутській, напроти Нацбанку, й досі працює офіс, займаючи третину приміщень, де мають навчатися діти.

У мене питання до розробника як представника територіальної громади, до вас.

Скажіть, будь ласка, я знаю позицію зараз усіх наших громадських активістів, не лише з Печерського, але й з інших районів.

Громадські слухання, які проводились, чи вважаєте ви дійсно, що вони були відкритими? Що дійсно всі мешканці будинків, вулиць знають перспективну забудову, вони бачать свою вулицю, що на ній буде збудовано в наступні п"ять років? Я відповідаю за вас: не знають.

Чи впливають мешканці зараз на ці перспективи? Чи можуть вони визначити їх? На жаль, можу сказати: ні,




<--- 27 Августа 11 ч 11 м 00 с ---- Другий --->

не впливають.

Підтримуючи Сан Санича, при всій емоційності його виступу, хочу сказати: "Дійсно не бачимо розширення міста. Нам реально тісно в нашому рідному місті. Нам потрібні нові території. Місто має зростати територіально". Тому ці збільшення на 100 га, які там передбачені, мені здається, це замало. Ну, там цифру треба уточнити. Це потрібно розвивати.

Я розумію, що без Генерального плану місто працювати не може. Він потрібен. Я так і не зрозумів, чим був поганий старий Генеральний план? Де звіт за його виконання? Ми теж його не побачили. Ми приймаємо новий.

Тому в мене питання. Чи може нам потрібно провести такі ж депутатсько-громадські слухання і послухати стан виконання? Чи хоча б якийсь такий план, щоб візуально побачити, що виконано, а що не виконано, що враховується новим Генеральним планом. Це такі думки як депутат центру міста.

Особливо мені дуже приємно побачити Печерськ без нових забудов. Я маю на увазі Липки, Печерськ, Звіринець, на яких жодної нової забудови. Я сподіваюся, так і залишиться. Дякую!

Резніков О.Ю.: Дякую! Будь ласка, колега Карпенко! Підготуватися Віктору Глебі. Будь ласка!

Карпенко А.Я.: Всім доброго дня! Анатолій Карпенко, Троєщина.

Шановні колеги! Звичайно, над Генеральним планом треба працювати і вносити корективи в нього, тому що життя не стоїть на місці. Ми всі розуміємо, що іноді життя вносить свої корективи.

У мене дуже багато запитань до цього проекту Генерального плану, але я хочу зупинитися на одній проблемі Троєщини.

Уже десь близько 30 років усі влади говорять про метро на Троєщину. Без метро Троєщина задихається. Лінію звичайно треба будувати. Але я з великим розчаруванням узнав, що лінія метро по новому Генеральному плану повинна пройти по просп. Маяковського. Абсолютно я як житель Троєщини і мої виборці категорично проти.

Метро по Бальзака - да. Метро по просп. Маяковського - ні. І це скаже кожен троєщанин. Чому?

По-перше, вартість. По просп. Маяковського близько 30 млрд. грн, з них половина піде на перекладення мереж. Метро по Бальзака - легке поверхневе метро буде коштувати близько 3,5 млрд. і можна зробити цю роботу буквально за 2-3 роки, метро по Маяковського десь 10-12 років. Розумієте? Люди вже втомилися чекати,


<--- 27 Августа 11 ч 14 м 00 с ---- Седьмой --->

тому ж прошу, звертаюсь до розробників - давайте виважено відноситись до того, що ви пропонуєте, і враховуйте бажання жителів.

Я б взагалі такі слухання почав би робить з будинку, з ОСНу, з кварталу, з району, а потім би основне переніс у цей зал і прийняли б нормальний Генеральний план.

Тому я ... (нерозбірливо) прислухайтесь до того, що просять жителі Києва, і Генеральний план може бути прийнятий, і він дасть розвиток нашому місту. Дякую!

(Оплески).

Резніков О.Ю.: Дякую!

Будь ласка, Віктор Глеба, громадський діяч, експерт державного управління в галузі містобудування! Прошу! Підготуватися Сергієнку, Інститут міста, будь ласка!

Глеба В.: Доброго дня! Я вітаю громаду і представників найкращої з президій!

Хочу декілька слів сказати про здивування, які панують зараз у залі серед громадськості, чому доповідав Целовальник цей новий Генплан. Очевидно, тому що цей Генплан зовсім не той Генплан, який доповідали Присяжнюк і Броневицький в 2011 році.

Очевидно, це різні два Генплани, з цього треба почати. Показники цих двох Генпланів дійсно різняться, тому я коротко про показники.

Почати треба з того, що історія Генплану, його затвердження, почалася з такого документа як Стратегія регіонального розвитку. І тут є показники однієї категорії земель. Увага: землі житлової громадської забудови - 21% від загальної території міста.

Беремо інший документ, який в Указі Президента фігурує, це програма охорони захисту земель. Читаємо показники: землі житлової громадської забудови - 32%. Так, 21, 32, чи може якийсь інший показник?

Так, дійсно нам сьогодні роздали презентаційні матеріали Генерального плану. Давайте ми подивимось, що тут у презентаційних матеріалах на сторінці 11! Будь ласка, я прошу всіх, хто тримає ці матеріали, подивіться, на сторінці 11 написано: землі житлової та громадської забудови, 16 тис. 640 га або, скільки ви думаєте? 19,9% від загальної кількості території. Різниця колосальна!

І питання в тому, якщо ми зараз розглядаємо Генеральний план, то ми його повинні розглядати як громадськість, як фахівці, як архітектори. І почати треба з математики, тому що Генеральний план - це математика, в першу чергу це економіка.

В стратегії економіка показана - 6 тис. га резервних територій. Шість тисяч, ось цей документ, всі його можуть побачити!

Дивимось Генеральний план, я скачав вчора із сайту розробника




<--- 27 Августа 11 ч 17 м 00 с ---- Перший --->

показники, - 8 тис. га.

То яка в нас кількість? Хто зведе на сьогодні математику? Яка кількість земель, зелених насаджень, рекреаційних, транспортних та інших водних поверхонь? Не пляшуть цифри в десятки гектарів.

Шановні, це несерйозно. Якщо не буде відповіді на ці питання, є звернення відповідне від громадських організацій... Не псуйте мені звук, будь ласка, оператори.

Є звернення, відкрите звернення від громадських організацій, "Фундація "Відкрите суспільство", ще десять організацій тут підписались. Я офіційно вручаю пану Резнікову.

І звучить воно так, відкрите звернення з приводу проекту Генерального плану, яким робиться спроба узаконити земельні махінації та системні порушення чинного Генерального плану Києва до 2020 року.

Прошу підтримати! Дякую!

(Оплески).

Резніков О.Ю.: Хочу звернути увагу, що це поки що перша пропозиція, принаймні викладена письмово. Тому я би хотів, щоб ви, шановні колеги, переймали цей досвід і ваші пропозиції, щоб дійсно залишився ефективний вихід із цієї ситуації, будь ласка, письмово подавайте ваші пропозиції, вони всі будуть опрацьовані.

Будь ласка, колега Сергієнко, Інститут міста, прошу! І підготуватися... Одну хвилиночку! Вже, Ольга Анатоліївна Пламеницька, готуйтесь, зараз буде вже ваш розділ.

Сергієнко О.І.: Я тільки, не колега, я представляю громадську організацію "Інститут міста".

По суті. Перше, я практично погоджуюсь з кожним словом шановного головного архітектора, тому що той Генплан, який ми зараз маємо, він страшенно відірваний від реальної ситуації.

Але друге, по суті той Генплан, який розроблений, зараз пропонується, нічим не кращий чинного Генплану.

Чому? Тому що він розроблений на тих самих засадах планової економіки, де прогнозується чисельність, звідси виводиться потреба в житлі, дитячих садках, школах, дорогах і таке інше.

Ці підходи при ринковій економіці, а тим більше в її самому жахливому кланово-олігархічному варіанті, не працюють.

Може людина приїхати, не дивлячись на той Генплан, влаштуватись в Києві на роботу і спокійно жити.

Вам показували цифри.

Ми ж у 2006 році, наша організація підрахувала реальне населення Києва. Ми вийшли тоді на цифру




<--- 27 Августа 11 ч 20 м 00 с ---- Другий --->

4,1 мільйона. Після нас Елла Лібанова, Інститут соціології, вони теж підрахували і вийшли... ну, трошки менша у нас була там, 3,7. В 2009 році під час кризи перевезення в метро впали на третину. Це чітка статистика, яка показує приливи і відливи робочої сили.

Тому планувати за старими підходами і засадами - це фікція. В нас є шановні академіки, які підготували не один Генплан. Можливо вони знають, які методики працюють в таких ось умовах ринкової економіки.

Тепер третє. Планувати Генплан до визначення стратегії розвитку міста - це ставити воза поперед кобили. Те, що показував пан Глеба тут, стратегію, - це фількина грамота, вибачте, вона абсолютно передвиборчий документ, який був написаний фондом Ахметова на потребу пана Попова.

В нас є прийнятий Закон України "Про засади державно-регіональної політики", яким усі області і місто Київ зобов"язані розробити Програму регіонального розвитку, або Стратегію регіонального розвитку. Є методика. Які критерії, що саме повинно бути в цій стратегії для того, щоб вона відповідала законодавству.

Коли ми визначимо цю стратегію, коли ми визначимо візію або бачення міста, яким ми бачимо Київ через 15 років хоча б, тоді вже можна під цю візію розробляти Генеральний план, хоча би в якихось його основних рисах. Скільки в нас дійсно відсотків буде житлової забудови, скільки промислової, скільки громадської і таке інше, тому що інакше важко якісь інші параметри задавати. Припустимо є чудова ідея Льва Парцхаладзе. Давайте, в нас промзони дуже великі, давайте їх винесемо за місто. Але в мене запитання. В кожній промзоні є свій господар. Чого це він раптом буде переїжджати за Київ? Це його власність. Так само реконструкція хрущовок. Проблема є, але все це є власністю громадян.


<--- 27 Августа 11 ч 23 м 00 с ---- Другий --->

Просто так прийти і сказали, що я вас реконструюю, не вийде.

Тому як висновок. Наша пропозиція така. Вносити лише необхідні, вкрай необхідні корективи в чинний Генплан, а паралельно розробити Стратегію розвитку міста і вже потім коригувати Генплан, як це по закону, у відповідності до цієї стратегії. Дякую!

Резніков О.Ю.: Дуже вам дякую! Будь ласка, Пламеницька Ольга Анатоліївна! Прошу! "Про збереження історико-культурної спадщини, ландшафту та історико-архітектурного середовища міста". Вона є директором НДІ пам"яткоохоронних досліджень Мінкультури України.

Нагадую, будь ласка, колеги, записуємося. Колега Єскіна записалася. Представники громадськості: Кожушко по цьому питанню, Шевчук Тетяна записалася на друге питання.

Будь ласка, колеги, якщо хтось бажає прийняти участь в обговоренні, передавайте мені запис.

Прошу, будь ласка, починайте! Скільки вам треба часу? 15-20 хвилин. Будь ласка, у нас є на це питання година.

Пламеницька О.А.: Шановні народні депутати! Шановні колеги! Шановні присутні! В першу чергу я би хотіла звернутися до керівництва Київської міської адміністрації і до колег-архітекторів. Зробіть що-небудь з акустикою цього залу. Обговорювати серйозні питання, коли б"ють по вухах децибели і половину не чуєш, просто неможливо. Це вирішальні питання, я думаю, це недорого коштує. Така моя перша пропозиція.

Тепер щодо питання збереження пам"яток культурної спадщини в місті Києві. Я попрошу показати кілька кадрів панорами, якими я просто хочу ввести в ситуацію. Це панорама Афін. Наступний, будь ласка! Це панорама Парижа. Це панорама Будапешта.

А тепер подивіться, будь ласка, на те, як виглядає місто Київ. Тут йшлося про те, що ми повинні сформувати бачення міста Києва і повинні зрозуміти, яким ми хочемо його бачити в майбутньому.

Те, що ми бачимо тут, скоріше нагадує такі, я би сказала, архітектурні колажі. Якоїсь концептуальності і співвідношення історичної забудови і сучасної теж, на жаль, немає.

Задача історико-архітектурного опорного плану і проекту зон охорони в тому, щоб виробити таке бачення, щоб на панорами пам"яток ЮНЕСКО не накладалися новобудови, щоб вони їх не перекривали, щоб історична панорама Києва з боку лівого берега




<--- 27 Августа 11 ч 26 м 00 с ---- Другий --->

і з інших, бо ми переважно обговорюємо тільки водну панораму, але в міста є ще інші дуже цікаві панорами, щоб це вдалося зберегти.

Я розумію, що тут багато питань піднімається, але одне з найбільш дратівливих - це якраз охорона культурної спадщини. Можливо навіть за цим питанням громадськість не помічає більш важливих, я маю на увазі транспортні питання, соцкультпобуту і так далі. Дійсно, історико-архітектурна спадщина є тим камертоном, який визначає відношення до Києва як до історичної столиці України. Тому я попробую зняти напругу по цих питаннях і поставити деякі такі акценти.

Я розумію, що часто говорять про історико-архітектурний опорний план і не дуже розуміють, що це таке. Я скажу буквально в двох словах.

Історико-архітектурний опорний план складається з двох частин, власне історико-архітектурний опорний план, як опора, на яку наноситься все, що відомо на сьогоднішній день про культурну спадщину міста Києва. Це кресленик, можна його показати, ось... Там можна збільшити центральну частину, щоби було зрозуміло. На цей кресленик наноситься все, що нам відомо на сьогодні про місто, пам"ятки архітектури, містобудування, історії, природи, археології, межі діючих на сьогодні заповідників, земель історико-культурного призначення, а землі історико-культурного призначення - це території пам"яток архітектури і заповідники. Крапка, більше нічого.

На цей кресленик ми наносимо цю інформацію, яка для нас слугує підосновою, з якої ми вже приймаємо рішення щодо обмежень містобудівної і архітектурної діяльності. Система обмежень встановлюється на другому кресленику, який називається зони охорони пам"яток. Не маючи першого, ми не можемо зробити друге. Перш ніж прийняти рішення, де можна будувати, а де не можна, ми повинні знати... (нічого не чути)... Ну тут явно проблеми існують з акустикою в цьому залі.

Тому історико-архітектурний опорний план - це є комплексний документ, який складається з двох частин. Я розумію, що досить складно говорити про те, що його... Він є основою Генерального плану будь-якого, але його можна розглядати і окремо від Генерального плану.

Вперше історико-архітектурні опорні плани почали



<--- 27 Августа 11 ч 29 м 00 с ---- Седьмой --->

розробляти у 80-х роках і часто це було без випередження розробки генпланів міст, а часто навздогін. Я би сказала, що це є самостійний документ, який дозволяє зрозуміти, що собою в історичному плані являє місто.

Тому я хочу закцентувати такий момент: давайте не будемо розглядати історико-архітектурний опорний план в контексті Генплану-2020 чи 2025. Він повинен бути самостійним документом, який дозволяє скласти уявлення про історичну спадщину Києва і зрозуміти нашу стратегію.

Тепер я скажу буквально два слова про історію розроблення історико-архітектурного опорного плану, тому що всі знають, що були якісь колізії, але напевно не всі знають, що конкретно відбувалось.

В 2000 році Інститут теорії історії та архітектури під керівництвом Миколи Мефодійовича Дьоміна отримав завдання на розробку такого документа у складі Генплану до 2020 року. Цей документ був розроблений. І от через фактично дев"ять років після його розроблення поступило замовлення на новий історико-архітектурний опорний план, який виконував Інститут пам"яткоохоронних досліджень під керівництвом Олени Михайлівни Сердюк.

Цю роботу робили два роки - 2009-2011. Після цього і до тепер тривали постійні суперечки щодо її концепції, змісту, підходів. І я особисто вважала, що робота закінчена де-юре і де-факто. Коли я очолила інститут, а це сталося три місяці тому, тепер ще моїм відкриттям було усвідомлення того, що робота де-юре не завершена. Тобто з виділеного фінансування на цю роботу залишилось аж 118 тис., за які інституту доручили скоригувати роботу, яка розроблялась перед тим п"ять років.

На сьогоднішній день ми опинились в ситуації, коли та інформація, яка представлена тут на екрані, це результат - два місяці і п"ять днів працює колектив інституту. І наша задача якби змінити візію Києва, змінити пере... (нерозбірливо) ставлення до історико-архітектурного опорного плану, виходячи з цілої низки зауважень, які висловлювались до попереднього опорного плану.

Які були претензії до старого опорного плану? Історичні ареали не охоплювали всієї історичної території міста. Це перше. Я беру найбільш важливі.

Друге, недостатньо була врахована історико-культурна спадщину, маю на увазі всі типи і види пам"яток.

Я скажу...(нерозбірливо), наприклад, казус, на опорному плані не було


<--- 27 Августа 11 ч 32 м 01 с ---- Перший --->

показано Андріївську церкву.

І регламенти щодо будівельної діяльності, які встановлюються в обмеженнях висотних та в інших параметрах, вони не відповідали, скажімо, базовим засадам охорони культурної спадщини.

Я скажу тільки один такий приклад. Київ має дуже складний рельєф. І висотне обмеження 27 метрів для всіх історичних територій очевидно виглядає дивно. Де будівля буде стояти в низині, де вона буде стояти на пагорбі? А скрізь 27 метрів. Такий механічний підхід звичайно не є науковим. І щодо цього були справедливі нарікання.

Я попрошу показати там, схемка, яка називається, ось вона. Це ми зробили таку комп'ютерну модель рельєфу центральної частини Києва. Найсвітліші плями - це найвищі, і відповідно найтемніші - це найнижчі. Тут показані тільки червоним пам"ятки архітектури національного значення. І чорним - те, що ми називаємо дисгармонійні будівлі.

До дисгармонійних будівель ми віднесли будівлі виключно підвищеної висотності. Хоча до цієї категорії відносяться різні об"єкти, скажімо, промислові, які в історичній зоні псують панорами і так далі.

Ми взяли тільки один критерій - це висотна забудова.

І от подивіться, така цікава закономірність. От великі фіолетові кружки - це найвищі точки Києва, які ми бачимо в панорамі, які, власне, формують панораму міста. І навколо них групуються:

а) па"ятки архітектури;

б) висотні будівлі.

Очевидно, навіть перегляд такої нескладної схеми змушує замислитись, чи правильно ми визначаємо місця установки висотних будівель.

Напевно не можна сказати, що не можна будувати висотки. Можна і треба, бо в центрі і домінанти в місті завжди потрібні.

Але, очевидно, треба було б спочатку визначити концепцію висотного будівництва, виходячи із засад збереження спадщини. Визначити ті місця, де вони, скажімо, в містобудівних вузлах необхідні і доцільні. І категорично визначити ті місця, де будувати не можна.

Ті фотографії попередні, які я вам показувала, якраз підтверджують те, що будується, очевидно, доволі випадково.

І тому було поставлено завдання скоригувати історико-архітектурний опорний план.

Я би сказала, що коригування було приблизно відсотків на 80, враховуючи дуже обмежений термін.

Що нам вдалося зробити?

Значить, необхідно було врахувати всі види культурної спадщини.

Будь ласка, покажіть


<--- 27 Августа 11 ч 35 м 01 с ---- Другий --->

історико-архітектурний опорний план. Він ще не є в такому презентабельному вигляді для експозиції, це робочий матеріал, він... Це з Автокаду пере.... Можна ще більше збільшити трохи! Там він... Центральна частина... Наступний кадр.

Були враховані всі ви... Ні-ні, наступний. Це, до речі, опорний план попередників, де дуже, я би сказала, схематично були показані... Ось це, будь ласка! Так! Велика червона така пляма розтягнути - це буферна зона об"єктів культурної спадщини ЮНЕСКО, яка по дніпровських схилах з"єднує внизу Лавру, а зверху Софію Київську.

Що було зроблено? Всі види спадщини ми нанесли на історико-архітектурний опорний план. Це пам"ятки всіх видів національного, місцевого значення, так звані, щойно виявлені. Це така категорія, яка до занесення до Державного реєстру вважається пам"яткою і називається це - щойно виявлена. Можу сказати, що в цій категорії пам"ятки перебувають іноді по 10-15-20 років. Ось такий в нас казус. Так звані об"єкти, які пропонуються до внесення до реєстру. Тобто 4 види.

Далі, наша новація. Ось тут зеленими плямами позначена історична забудова, якої не було на попередньому опорному плані.

Що таке історична забудова? Це будівлі, які мають незаперечну цінність. З різних причин їх не взято під державну охорону, але вони формують так звану "картину міста". Якщо пам"ятки архітектури дисперсно розкидані по території міста, то історична забудова формує видові фронти і фактично цементує цю структуру. Таким чином можна говорити про панорами вулиць, про перспективи. Місто вже стає єдиним цілим. Ми сприймаємо його поквартально, а не в вигляді окремих тих червоних і оранжевих цяточок, які позначають відповідно забудову національно-місцевого значення.

Ми позначили чорним дисгармонійні будівлі. Можу сказати, що вони ще тут не всі, тому що... Ну, як ми позначаємо дисгармонію? Ми їздимо по місту, фотографуємо, потім виходимо в GOOGLE, в Яндекс і там є прекрасні матеріали, які дозволяють прив"язати до топооснови побачене. Але я мушу сказати, що Яндекс і GOOGLE, тобто супутники, не встигають за нашими забудовниками. Наприклад, Васильківське укріплення, яке знаходиться в тилу будинку Дома проектів, на сьогоднішній день територія пам"ятки - це... Можна трошечки вверх і по діагоналі... Вверх... Піднімайте вверх.

<--- 27 Августа 11 ч 38 м 01 с ---- Седьмой --->

Я хочу Васильківський... бульвар Лесі Українки, зірка, ось вона з"являється, ще трішки підніміть! Лівіше тягніть, лівіше, навпаки, ще тягніть у той самий бік, в протилежний! Я хотіла показати, права частина екрану повинна з"явитись. От якраз ця зірка - це є територія Васильківського укріплення, там, де є башти і залишки валів. Так от, темним позначена дисгармонійна забудова, яка фактично посіла територію укріплення. Вона, на жаль, тут показана не вся, тому що там те, що називається "живого місця не має", але план ми поки що не отримали.

Тоді виникає питання, що таке є територія пам"ятки, якщо вона суцільна забудова? І от, власне, задача опорного плану виявити, по-перше, спадщину, по-друге, проблеми. І тоді на другій стадії, яка називається вже "визначення меж і режимів охоронних зон", ми повинні врахувати це все і встановити регламенти, як діяти так, щоб зберегти те, що ще можна зберегти, і не погіршувати ситуацію, яка склалась в подібних ситуаціях.

Що було зроблено нами? Перше і, я вважаю, це принципове, ми змінили концепцію до такого поняття як "історичний ареал міста".

У Генеральному плані і в історико-архітектурному опорному плані попереднього взірця було три історичних ареали. Це був великий історичний ареал, який називався "центральний", який охоплював абсолютну всю центральну частину Києва, приблизно від Куренівки до Печерська, і до, я би сказала, аж до Шулявки. Потім був Пуща-Водицький ареал і Південний, це Звіринецький і Феофанія.

У кого з киян виникають асоціації з Києвом "Центральний" і "Південний"? Жодних асоціацій!

Що таке історичний ареал? Це територія, яка була освоєна в певний історичний період, від якої збереглись сліди розпланування і забудови і яка несе в собі характерні ознаки конкретного історичного періоду і періоду освоєння міста.

Тому розглядати місто очевидно треба як територію, яка формувалася в часі і просторі, починаючи від Старокиївської частини, Печерської частини, те, що ми називаємо "нова забудова", Шулявка, Куренівка, Печерськ, Липки. І тут у нас виникають асоціації не просто з історичними районами




<--- 27 Августа 11 ч 41 м 01 с ---- Перший --->

міста, а з певною структурою забудови, аурою і тим, що ми хочемо зберегти саме в цьому історичному районі.

Тому ми прийняли концепцію роз"єднати ці великі ареали на історично-детерміновані території, які несуть у собі от, власне, ознаку міста Києва як багатошарового давнього міста.

І у нас на сьогодні визначено 17 історичних ареалів - це Старокиївський, Подільський, Липський, Печерсько-Звіринецький, нова забудова, Лук"янівсько-Татарський, Куренівський, Солом"янський, Шулявский, Байково-Батиївський, Жулянський, ВДНГ, Лисогірський, Пуща-Водицький, Пирогово-Китаївський і два ареали на лівому березі - це Соцмісто і ДВРЗ.

У тому полягає наша новація.

Тобто наші 17 ареалів відповідають стадіальному розвитку Києва і несуть певну інформацію щодо структури міста.

Ми збільшили площу історичних ареалів. У деяких місцях збільшили, в деяких - зменшили. Зменшили там, де не було що зберігати. Були такі частини міста, де, крім висоток, не залишилось нічого. Тому ясно, що ці території треба було вилучити з історичних ареалів.

Натомість після обстеження історичної забудови з"явилися території, які просто необхідно взяти під охорону, і таких територій ми додали тисячу 706 гектарів, ця цифра може десь на 10-15 гектарів ще відрізнятись, це в нас робочий підрахунок.

Тому всі об"єкти на історико-архітектурному опорному плані отримали маркування, тобто кожна пам"ятка має свій номер. Цей номер відображений в списку. В списку є автор, датування, адреса і таким чином кресленик і список між собою співвідносяться. До кожного об"єкта є фотографія.

На сьогоднішній день на відміну попереднього опорного плану, де цього не було і де треба було за адресним принципом розшукувати об"єкти, кожен об"єкт можна знайти і подивитись, що це таке, які підстави були для взяття його на державний облік.

Також нанесено цінну забудову, цінне розпланування і дисгармонійну забудову.

Проаналізований зв"язок ландшафту, розміщення пам"яток архітектури і дисгармонійної забудови.

І тут, на жаль, діагноз дуже поганий, тому що дисгармонійна забудова, так сталось історично, всі хочуть будувати поблизу пам"яток архітектури. Це приємно.

І очевидно до того часу, поки ми не визначимось в Генеральному плані міста, що нам робити з історичною територією і з принципами



<--- 27 Августа 11 ч 44 м 01 с ---- Другий --->

забудови, я би запропонувала ввести мораторій на нове будівництво. (Оплески).

Це, мені здається, єдиний вихід, який може обмежити на сьогодні цю лавину намірів. Поки що це наміри. Але до нас в інститут приходять забудовники, які просять розробити обгрунтування на будівництво. Вони називаються історико-містобудівні обгрунтування.

95% просять обгрунтувати спорудження 20-24-поверхових будівель. Ось тільки вчора до мене подзвонив якийсь замовник і сказав скромно: "У мене 7 поверхів". Я кажу: "Приходьте. Ми вам зробимо." А 24, то я завжди питаю: "У вас уже є готовий проект?" - "Так." Ну, хто ж під готовий проект розробляє історико-містобудівні обгрунтування?

Цей документ, в принципі, має право на існування, але на етапі, коли тільки виділено ділянку під забудову і архітектора треба зорієнтувати, в якому ключі йому працювати з цією ділянкою. Як правило, буває навпаки. Коли архітектор уже висловив своє творче Я і задовольнив забудовника в квадратних метрах і кубометрах, вони згадують, що Інститут пам”яткоохоронних досліджень, приносять нам проектні пропозиції і просять обгрунтувати цей проект.

Я за три місяці кількох відправила. Причому добре платять - 150 тисяч, будь ласка! Ну, є межа, яку ми переступити не можемо.

Тому я не проти історико-містобудівних обгрунтувань в цілому, я вважаю, що треба прийняти нову методику як підготовки, чітко визначити для чого і на якій стадії вони розробляються, з чого вони складаються. І це різко обмежить наміри забудовників використовувати цей документ, я би сказала, в неправильних цілях.

Що ще ми пропонуємо в новому історико-архітектурному опорному плані? Категорично відмовитися від уніфікованого обмеження висотності, де 27 метрів, де аж 26,5. Хто в змозі півметра оком піймати? Ніхто, абсолютно! Тому ми пропонуємо на даній стадії, поки не буде зроблено наступний документ, я про це скажу, виходити не вище сформованої і збереженої історичної забудови в історичних ареалах. (Оплески).

Я вже казала, що можна будувати будівлі висотні. Ну, висотні - це питання... В кожній містобудівній ситуації висотність має бути обмежена своїми параметрами.

Наступна стадія, після того, як закінчаться всі перипетії з



<--- 27 Августа 11 ч 47 м 01 с ---- Другий --->

Генеральним планом, я впевнена, що вони закінчаться, тому що місто не може жити без Генерального плану. Тут правильно було сказано паном Глебою, це і економіка, в першу чергу, це і архітектурна концепція, і історична концепція, але я думаю, що ми повинні вийти на якийсь консенсус.

Наступною стадією повинна бути розробка зонінга. Що таке зонінг? У нас немає великого досвіду в Україні по розробленню зонінга. Наразі тільки розробляється методика і для Києва вона має бути особлива. І в цьому плані вже є наробки.

Зонінг - це визначення функціонального призначення кожної ділянки міста, але щодо історичних ареалів, я би сказала, що необхідно йти далі. Це має бути не тільки функціональне призначення, це має бути обмеження параметрів по висоті, по структурі членувань фасаду, наприклад, по архітектурі, можливо навіть по колористиці. Щоб ми вийшли на таку ситуацію, коли щодо кожної ділянки є регламент. Приходить архітектор, отримує цей регламент і йому не потрібно історико-містобудівне обґрунтування, він просто виконує встановлені приписи і вони вже його обмежують.

Для того, щоб ці приписи сформувати, необхідно обійти всю історичну частину міста, ділянку за ділянкою, і прописати для кожної ділянки свої індивідуальні правила забудови. Ось так я бачу роботу в історичному середовищі. І тільки після цього мораторій можна знімати. Ну, все повинно бути науково обгрунтовано.

Коли буде такий мораторій на землі історичної частини міста, тоді можна говорити про визначення тих частин міста, де немає таких обмежень. Такі частини міста вже з"являються на межі з історичними ареалами.

Ну, наприклад, якщо їхати по просп. 40-річчя Жовтня і дивитися на Московську площу, то виникають асоціації з Манхеттеном. Більше жодних асоціацій. Цю частину території ми вилучили з історичних ареалів, тому що там уже нічого не залишилося.

Очевидно, я собі би уявляла Київ як такий оазис цієї історичної центральної частини, навколо якої можливо можна збудувати і Дефанс, але в Парижі Дефанс один, а сам Париж, як я вже показувала на першому слайді, - це унікальна містобудівна панорама, яка з усіх боків проглядається, і там є одна монпарнаська вежа, яку, до речі, парижани не дуже люблять, і є Дефанс, якому відвели кусочок і туди водять туристів показувати. Ось такий є Париж.

Ну, наші керівники, вони їздять на захід, милуються прекрасною архітектурою, приїжджають до себе і як ширма у нас одягається.


<--- 27 Августа 11 ч 50 м 02 с ---- Седьмой --->

Чомусь не хотять архітектуру бачити в Києві! І тому Київ у нас перетворився на такий конгломерат, я би сказала, такий еклектичний, на півдорозі між минулим і сучасним.

Таким чином, я буду завершувати, я думаю ще трішки пояснила, що таке історико-архітектурний опорний план, як я вже сказала, дві частини: що є і що робити.

І наша задача, ось ми зафіксували, що є, поки я тут виступаю, мої співробітники ще продовжують доводити, як то кажуть, цей документ. Погодьтесь, що за два місяці і п"ять днів охопити місто Київ нереально! Ми титанічні зусилля робимо! Якби нам ще дали два місяці, ми б зробили це набагато краще! За ті два роки, які була можливість займатись Києвом, можна було б вилизати до камінчика цей опорний план. На жаль, у нас такої розкоші немає!

Тому я можу сказати, що Інститут пам"яткоохоронних досліджень зробить все, щоб надати максимально коректно, максимально наукову інформацію розробникам Генерального плану, можливо це дещо змінить певні позиції. Я думаю, що змінить, бо ми працюємо навздогін.

Я би просила все-таки розглянути Генеральний план, перш ніж виносити вердикти, як тут вже прозвучало. Я розумію, багато слушних речей сказано, але, очевидно, варто спочатку послухати, проаналізувати, а потім уже обговорювати. Ну, так прийнято взагалі!

І опорний план, я постаралась вам максимально стисло розказати, я думаю, що коли ми його закінчимо, це не буде секретом, він буде вивішений в Інтернеті. Будуть всі списки пам"яток, ми їх перевіряємо. Їх близько 4 тис. цінних об"єктів, вони в нас усі вже обліковані. Всі побачать потенціал Києва!

Я думаю, що можливо дещо зміниться і в головах архітекторів, і громадськість теж змінить певні свої такі, я би сказала, таке роздратування по відношенню до цього документа, для того були підстави, але ми намагаємось максимально якби цю напругу зняти.

Дякую за увагу! (Оплески).

Резніков О.Ю.: Дякую, пані Ольго!

Шановні колеги, записалися до виступу депутати міськради Єскіна, Гусовський, депутат Верховної Ради Новак Наталія, представники різних громадських організацій Кожушко, Шевчук, Олексієнко і Турчин. Якщо хтось хотів виступити, будь ласка, прошу передати мені сюди на президію ваше бажання виступити. Будь ласка, записуйтесь і я з задоволенням дам вам слово! Я озвучив тих, хто вже записались.

Будь ласка, Олена Єскіна, питання? Запишіться! Я вам дам можливість задати запитання.

Колеги, коли ви записуєтесь, я вас прошу дуже вказувати, яке питання порядку денного
<--- 27 Августа 11 ч 53 м 02 с ---- Перший --->

вас цікавить для обговорення. Тому що, коли ...

З зали: ... обговорення плану.

Резніков О.Ю.: Значить, у нас обговорення плану розділено на 6 пунктів, я їх озвучив із самого початку.

Тому, будь ласка, шановні, буду дуже вам вдячний, коли зможу давати вам слово відповідно по питаннях порядку денного для того, щоб ми з вами рухались ефективно.

Пані Олено, будь ласка, розпочинайте!

Єскіна О.О.: Перш за все, хочу подякувати пані Ользі Анатоліївні за дуже змістовну доповідь, дуже відчувається її бажання дійсно зробити цю роботу якісно та на належному рівні.

Але в мене питання наступне є до розробників Генерального плану.

Попередниця пані Сердюк займалась цією роботою з 2008 року, навіть не маючи на це ліцензії. І 95% робіт було прийнято за відповідними актами і не було складено жодного документа з якимись претензіями до якості цих робіт.

Ми сплатили з міського бюджету на оплату робіт пані Сердюк мільйон 700 наших коштів. Зараз пані Пламеницька за 100 тисяч за два місяці робить по суті таку ж саму роботу, як робила пані Сердюк з 2008 року. Це скільки вона років її робила? Сім, так, за мільйон 700. І це результат? Ми повинні, перш за все, надати цьому належну оцінку. Це, по-перше.

По-друге, у мене є запитання до пані Пламеницької.

Я, на жаль, не побачила, тому що не видно в масштабі, чи увійшли до зон охорони ...(нерозбірливо) ландшафту урочище Горбачиха, Жуків острів, Ольжин острів і там ще сусідні острови, Лівобережний центр і там зона, яка входила раніше в зону охоронного ландшафту до Старообухівської траси.

Крім того, я зараз подивилась детальний план території цієї зони, охороною якої займаємося вже багато років і ніяк не можемо довести до завершення. Унікальний природний ландшафт Юрковиця, якому півтора мільйона років. Там знаходяться три пам"ятки національного значення, три пам"ятки археології. І Городище часів Київської Русі ІХ сторіччя, матеріали Зарубинецької, Трипільської культур, Кирилівська стоянка і так далі.

Але там, де знаходиться Юрковиця, верхня частина, чомусь на цьому ДПТ, це звільнені промислові зони, де запланована житлова забудова, з якою




<--- 27 Августа 11 ч 56 м 02 с ---- Другий --->

активісти ніяк не можуть розібратися. Всупереч приписам Управління охорони культурної спадщини і так далі. Унікальна природна пам"ятка забудовується - Юрковиця. Так само, як і Щекавиця.

Тому хотілось би почути, яким чином це відображено на історико-архітектурному плані, який зараз готується.

Останнє питання. Чому би не збільшити строк? Який є сенс поспішати? І надати пані Пламеницькій той час, який потрібний для того, щоб зробити якісний документ, але цей документ не повинен бути в складі документа, який немає юридичних підстав для його створення.

Я думаю, що було би доцільно прийняти рішення цих депутатських слухань щодо проведення аудиту чинного Генерального плану, аудиту його виконання, в тому ж числі і історико-архітектурного плану, який є його складовою частиною, і доручити тоді пані Пламеницькій внести зміни саме до цього документа, а не до документа нового Генерального плану, який немає жодних юридичних підстав для свого створення і фінансування якого є теж протиправне. Це нецільове використання коштів міського бюджету, вибачайте! Це те, що ми зараз обговорюємо. Дякую!

Резніков О.Ю.: Дуже вам дякую!

Будь ласка, Сергій Гусовський, прошу!

Єскіна О.О.: А, я ще хочу додати, що ці чиновники і Сердюк, підняти питання щодо притягнення їх до відповідальності.

Резніков О.Ю.: Пані Олено, буду вам вдячний, письмову пропозицію, як це зробив Роман Головня, ось мені вже подали, і також само від організації "Відкрите суспільство", вони подали письмово. Так буде легше потім опрацьовувати. Дякую!

Будь ласка, Сергій Гусовський!

Гусовський С.М.: Доброго дня, шановні колеги, кияни! Є кілька проблем, про які хотілося би сказати зараз.

Перше проблема - це відсутність стратегії міста. Який сенс довго сперечатися з приводу Генплану, коли немає стратегії міста? Ми не знаємо, куди рухається місто, ми не знаємо пріоритетів розвитку міста і обговорюємо Генплан.

Дуже слушне було зауваження пана Сергієнка. Я думаю, що це є головною проблемою сьогодення міста Києва.

По-друге, я би сказав, що є дуже така локальна проблема, в тому числі етичного характеру. Я не побачив сьогодні в порядку денному заслуховування рекомендацій від Національної спілки архітекторів України. Чому? Це дуже дивно.

Я пропоную дати можливість


<--- 27 Августа 11 ч 59 м 02 с ---- Седьмой --->

громаді послухати про ці рекомендації. Там 24 сторінки тексту, причому це не як критиканство, це є дуже фахова робота, фахова, з точки зору, аналізу того Генплану, який зараз пропонується. Окрім цього, вже зрозуміло, що є багато сумнівів з приводу колективів, які працювали, зокрема, над цим Генпланом-2025.

І тому, коли ми говоримо, що треба його розглядати, і це дійсно необхідно робити, і треба його вдосконалювати, треба над ним працювати до того, як навіть вести мову будь-яку про прийняття цього Генплану, то виникає дуже серйозне питання: а хто саме буде працювати над цим Генпланом, хто саме буде вдосконалювати Генплан, хто саме буде працювати над новим Генпланом міста Києва? Є велике питання з цього приводу.

І четверта проблема, яку хотілося б підняти, це бурхливі події, які постійно протягом цього року, наприклад, протягом цієї каденції Київської міської ради, відбуваються з детальними планами територій.

Ви знаєте, що детальні, я думаю, що ні для кого не є секретом, що зараз детальні плани територій фінансуються приватними структурами.

Я думаю, що ті, хто тільки починає вчитися в слідчих органах на слідчих, вони знають, що шукайте того, кому це вигідно. Тут немає що шукати, кому це вигідно!

І, окрім того, що приватні структури фінансують детальні плани територій, детальні плани територій ще й включаються в порядок денний засідань Київської міської ради в порядку невідкладності.

Ви собі можете уявити, що може бути невідкладністю для прийняття таких важливих документів як детальний план території?

Тому ми, як політична сила, звісно, мова йде про об"єднання "Самопоміч", бачимо для себе такі завдання як початок активної роботи з приводу розробки стратегії міста.

По-друге, це консультація з приводу створення інституції, яка буде спроможна розробити досконалий і відповідальний Генеральний план міста.

І, третє, дуже локальна така дія, це створення запобіжників цьому хаотичному прийняттю детальних планів територій. І, звісно, так само треба буде розбиратись з історико-містобудівними обгрунтуваннями, які є абсолютно вакханалією, яка губить наше місто.

Дякую!


(Оплески).

Резніков О.Ю.: Дякую, пане Сергію!

Будь ласка, Новак Наталія, народний депутат України, прошу!
<--- 27 Августа 12 ч 02 м 02 с ---- Перший --->

Новак Н.В.: Шановні присутні! Ми сьогодні розглядаємо достатньо важливе питання, для будь-якого міста, мабуть, це основне питання.

Я хочу сказати, що Генеральний план не може бути компанєйщиною напередодні виборної кампанії. Це знадно серйозний документ.

Що таке Генеральний план? Це конституція міста, конституція розвитку міста.

Вдало попередня влада і попередня рада витерли ноги об попередню конституцію, тобто попередній Генеральний план. І не знайшли нічого кращого, як забути про передній Генплан і прийняти новий Генплан.

Переді мною виступаючі вже сказали, що відповідно до діючого законодавства цей план не може бути новим Генеральним планом.

Ми, якщо дотримуватись законодавства, можемо говорити тільки про внесення змін до діючого Генерального плану, щоб це відповідало законодавству.

Крім того, не можна йти вперед, не провівши ревізію, які були зроблені помилки і чому вони були зроблені.

Получається сьогодні так, що розробниками нового Генерального плану є ті самі люди, які нищили старий Генеральний план. Тому що вони повинні були моніторити старий Генеральний план, вони повинні були волати на сесіях Київської міської ради перед громадськістю, що йде тотальне порушення Генерального плану.

Натомість ті люди, управління містобудування, архітектури, зараз департамент, які повинні будуть слідкувати за дотриманням, вони, навпаки, брали участь в корупції щодо недотримання Генерального плану. Тому, де гарантія того, що помінявши один Генеральний план на інший, у нас щось зміниться в місті?

Попередні виступаючі казали про стратегію розвитку міста, про концепцію розвитку міста, якої, чесно кажучи, немає. Так, звісно якась стратегія приймалась при Попові, але це також була компанєйщина.

І тому ми сьогодні не знаємо, яким ми хочемо мати місто. Ми хочемо, щоб воно було Мюнхен, чи воно було схоже на Прагу. Відповідно ми вже не отримаємо ні Мюнхена, і ні Прагу, тому що дуже постаралась наша влада, щоб ми вже не змогли повернути колишній історичний облік міста.

Треба сказати, що говорячи про обговорення, є норма і Конституції, і Закону "Про місцеве самоврядування", де дійсно гласність, прозорість органів влади є основною нормою.

І можу сказати, що не проводились обговорення діючого Генплану. Коли я спілкувалась з Рябікіним, він мені сказав: так, в 11-му році проводились обговорення Генплану. По-перше, це вже пройшло. По-друге, в цю редакцію Генплану були вже внесені зміни. І тому звичайно цей Генеральний план




<--- 27 Августа 12 ч 05 м 02 с ---- Седьмой --->

повинен пройти реальне обговорення...

Резніков О.Ю.: Пані Наталіє, три хвилини!

Новак Н.В.: Крім того, треба сказати, що повинні не тільки окремі райони міста Києва прийняти активну часть в обговоренні, тому що це стосується мешканців конкретно взятих районів. А, мабуть, і фахівці, конкретно фахівці повинні обговорити архітектурний, історико-архітектурний план, зібратися, конкретно зібратися екологам, зібратися транспортникам...

Резніков О.Ю.: Пані Наталіє, завершуйте, будь ласка!

Новак Н.В.: Я завершую. Тому, коли у нас буде тотальне обговорення, всебічне обговорення Генерального плану, тільки такий Генеральний план може стати конституцією міста.

І наостаннє, який, як кажуть, гвоздь програми цього Генерального плану? А це 22 млн. квадратних метрів житла, які планується побудувати в місті Києві, тобто це мрія будь-якого забудовника.

І от сьогодні, у цьому Генеральному плані повинен бути знайдений баланс між мешканцями міста і між забудовниками. Наразі цього немає, тому що транспортні питання в цьому Генеральному плані не вирішені, проблеми інфраструктури, а саме: водопостачання, енергопостачання, вони також мають питання.

Тому я вважаю, що сьогодні його не можна прийняти, треба абсолютно по-новому до нього підійти і організувати, по-перше, обговорення громадські і тільки громадськість вирішить, чи необхідно, чи можемо ми приймати такий Генеральний план, зміни до нього, чи не можемо. Сьогодні про це говорити зарано!

Резніков О.Ю.: Дякую, пані Наталіє!

(Оплески).

Резніков О.Ю.: Будь ласка, голова громадської ради при Міністерстві культури України Кожушко Богдан Васильович! Прошу!

Кожушко Б.В.: Дякую за надане слово! Я був у числі тих членів робочої групи, створеної в 2011 році в управлінні охорони культурної спадщини, тоді воно було ще головне управління, самостійний структурний підрозділ, яка розглядала розроблений колишнім керівництвом інституту... (нерозбірливо) Інституту пам"яткоохоронних досліджень історико-архітектурний опорний план. Більш недолугого документа в моєму житті не доводилось бачити на свої власні очі.

Я дуже радий, що змінилась ситуація, змінилась політична ситуація, змінилась ситуація в Міністерстві культури, що привело до зміни нового директора, нового складу інституту. І документ на сьогоднішній день, я думаю, що буде виготовлений якісний, є для цього підстави.

Єдине, що я хотів би запитати в Ольги Анатоліївни ... (нерозбірливо) для себе тут, діючий ДБН вимагає землесхему історико-культурного призначення, про що було сказано сьогодні, але я так і не зрозумів, чи є вона, чи не є в проекті історико-архітектурного опорного плану.


<--- 27 Августа 12 ч 08 м 02 с ---- Другий --->

Це треба обов"язково зробити, тому що ясно, що в попередників його і близько не було, вони і не думали його робити.

Тепер друге, дуже коротко. Про історико-містобудівне обгрунтування. Ви всі прекрасно розумієте, що це був механізм, за допомогою якого і зруйнували Київ, пробують руйнувати Одесу, Львів і всі історичні місця, де є цікаві для забудови.

Я почув сьогодні... Спасибі за позицію інституту, що вони не підтримують історико-містобудівні обгрунтування, які, до речі, були записані інститутом попереднім у текстовку історико-опорного плану як головний документ, який визначає висотність, площу і все інше, але я не почув іншого, виготовляє, на превеликий жаль, ІМО не тільки інститут... (нерозбірливо) Мінкультури, виготовляє ще кілька центрів. Як бути з ними?

Зараз ми... Схема така, що ми пропускаємо всі ІМО через науково-методичну раду і вже науково-методична рада Мінкультури вирішує їхню якість, але я хотів би, щоб це було відбито в нашому документі.

Далі. Питання висотності. Питання висотності, дійсно згідний, його, можливо, дійсно треба було би розписати так, як сказала Ольга Анатоліївна. Те, що вона пропонує не вище історичної забудови - це супер, ми до того не могли просто дійти, знайти спільної згоди, тому що важко нам було дійти. Якщо так пройде, я тільки за і двома руками підтримую те все, що вона сказала, єдине що, вона сказала, що 27 метрів було... Це було неправильно, але я задаю всім запитання, сидячим тут у залі, якби дотримувалися чинної норми - 27 метрів, яка на сьогодні діє, правда, вона глибоко схована там не в тексті рішення Київради, яким затверджений Генплан-2020, а в додатках до нього, але вона там є, то ми би мали сьогодні таке жахіття, яке ми сьогодні маємо в Києві? На відповідь думайте самі.

Ще одне. Про зонінг коротко. Про зонінгову документацію. Дуже важливо. Я був присутній на нараді і присутні тут у залі також були на цій нараді, це була нарада в Міністерстві культури, де було домовлено, що Інститут пам"яткоохоронних досліджень буде долучений до виготовлення зонінгової документації. Я дуже хотів би, щоб усе... Там було би керівництво Київради, Київської міської державної адміністрації, відповідні підрозділи, я хотів би, щоб... (нерозбірливо) залишився в силі. Все, дякую! І пропозиції я Вам просто передам.

Резніков О.Ю.: Добре, чекаю пропозиції.

Депутат Костюшко, будь ласка! Підготуватися Шевчук Тетяні.

Костюшко О.П.: Добрый день! Я звичайно, відверто кажучи, не збирався виступати, але після виступів кількох моїх колег, я думаю, що буде правильно сказати два слова.

Шановні колеги! Особливо депутати! Беріть, будь ласка, приклад з людей, які фахово сьогодні... Ось тільки що пішла людина і залишила

<--- 27 Августа 12 ч 11 м 03 с ---- Перший --->

свої зауваження, свої пропозиції.

Від депутатів ми на сьогоднішній день чуємо, від Верховної Ради чи там від міської ради, тільки, знаєте, балачки: погано, некрасиво, ми будемо проти. Чому проти, де проти, де боротьба ідей? Де ваш альтернативний план?

Команда мера розробила план. Подобається, не подобається. Скажіть, будь ласка, ви принесли свій альтернативний? Хтось розробив його? Вам не подобається концепція? Критикуйте концепцію. Натомість пропонуйте щось інше.

Дайте, будь ласка, мені виступити.

Тобто на сьогоднішній день просто, крім голослівної критики, немає нічого. Я би дуже хотів, щоб ми були схожі на нормальний маленький київський парламент, де в нас була би боротьба ідеологій, що, наприклад, фракція інша розробила інший план, ось він, його так само запропонували, його обговорили і таке інше.

І тому хотів би наголосити на тому, що на критику має право тільки той, хто зробив краще. Якщо ви краще не зробили, будь ласка, навіть не виходьте до цієї трибуни, навіть не говоріть про те, що ми колись десь щось зробимо. Зробите, будете говорити. Дякую за увагу!

Резніков О.Ю.: Будь ласка, шановні колеги! (Шум у залі).

Шановні колеги! Я хочу вам нагадати, ми всі проживаємо з вами в демократичній цивілізованій країні. Якщо вам не подобається риторика виступу, це не означає, що треба поводити себе не по-людськи.

Будь ласка, кожний має право на думку, я вам це нагадую. Якщо комусь щось не подобається, будь ласка, йдіть в інше місце і там між собою сваріться, бийтесь і так далі. Тут цивілізований процес, професійна дискусія. Подобається вам, не подобається, критикуйте позицію, а не особистість.

Хто буде порушувати порядок у залі, я буду змушений просити покинути цю залу. Тому що ми маємо вийти звідси, з цієї зали, з розумінням.

Цей проект, який на сьогоднішній день є, чи він вартий того, щоб продовжувати з ним працювати, чи він вартий, щоб його завершити, чи його переробляти і так далі, і так далі. Питання складні, цікавлять все місто, цікавлять спільноту. Будь ласка, давайте без балагану.

Тетяна Шевчук, прошу!

Шевчук Т.Б.: Дякую! Мені дуже сподобалась ваша промова зараз. І я хочу наголосити на тому, що ми дійсно - столиця правової незалежної демократичної держави. І все має відбуватися в нашій державі, в нашій столиці у відповідності до норм чинного законодавства, ратифікованих міжнародних угод і рішень, які приймала сама Київрада, які є у відповідності до Конституції обов"язковими до виконання на території міста Києва.

У 2002 році був узгоджений таким рішенням діючий Генеральний план розвитку міста Києва на період до 20-го року.

Мені дуже сумно чути, що в нас немає Генерального плану. Тобто ви визнаєте, що рішення Київради не потрібно виконувати.

Коли розроблявся цей Генеральний план, до речі, кваліфікованим інститутом, професіоналами, які

<--- 27 Августа 12 ч 14 м 03 с ---- Седьмой --->

отримали державну премію, передували цим роботам концепція, стратегія, був розроблений історико-архітектурний і історико-містобудівний опорний плани, які є складовою діючого Генерального плану, і на виконання Указу Президента від 2008 року мали бути доопрацьовані і виконуватись, коригуватись і проводитися дії, які мають відбуватись в певні періоди розвитку столиці і розвитку Генерального плану.

Необхідно було провести інвентаризацію земель, необхідно було розробити зону охорони пам"яток і все це необхідно було робити в рамках діючого, а нині безстрокового Генерального плану розвитку міста Києва. У 2011 році він набув такого статусу у відповідності до Закону "Про врегулювання містобудівної діяльності", пункт 3-ій прикінцевих положень.

І зараз, коли ми говоримо, що немає стратегії, немає концепції. Зробіть щось краще! Це продукт мера. Мер був разом з київською громадою проти цього продукту, Генплану-2025.

І зараз громадська рада при Головному управлінні МВС України в місті Києві вже має рішення про створення робочої групи, до якої будуть залучені всі експерти, всі фахівці в галузі землекористування, містобудування, архітектури, економічних злочинів, тому що кошти, які розтрачені, вони розтрачені нецільовим чином. Тому що є вказівка вищих актів юридичної сили - це Указ Президента, програма, план дій, яка була розроблена на виконання цього Указу Президента, де, до речі, КМДА є виконавцем плану дій. І немає жодних звітів про виконання Указу Президента, немає навіть контролю за виконанням цієї програми. Також не виконуються розпорядження Кабінету Міністрів, які також зазначають КМДА виконавцем дій певних у рамках розвитку діючого Генерального плану.

І передуючи цьому слуханню, ми направляли голові Київської міської ради звернення, що необхідно, якщо немає чого боятися розробникам, то необхідно подати звернення до ...

Резніков О.Ю.: Пані Тетяно, завершуйте, будь ласка!

Шевчук Т.Б.: Я завершую! Подати звернення до Державної фінансової інспекції і відновити зупинену перевірку, і розпочати правовий процес з"ясування, на що були витрачені




<--- 27 Августа 12 ч 17 м 03 с ---- Другий --->

кошти, який продукт ми маємо, чому не коригується діючий Генеральний план, чому за період 2002-2015 років не виділялися кошти на коригування і внесення змін і чому ми маємо 2 тис. рішень незаконних землевідведень, які лягли в основу цього проекту Генерального плану-2025, і його хочуть узгодити саме для цього. Зверніться, будь ласка, в Кабінет Міністрів, Генеральну прокуратуру... (Оплески).

Резніков О.Ю.: Дякую! Пані Тетяна, ваше звернення письмове є. Воно так само вже лежить в матеріалах, які вже опрацьовуються. Дуже вам дякую! За вашим підписом, до речі.

Будь ласка, Олексієнко! Підготуватися Турчин.

Олексієнко І.С.: Честно говоря, я вот нахожусь здесь и не могу понять, что здесь сейчас происходит. Почему отсутствует мэр, который должен слушать громадськисть, почему отсутствуют все его замы, почему отсутствует зам по здравоохранению, благодаря которому у нас уменьшается количество здравоохранений, тобиш поликлиник, больниц, которые... И в последствии мы узнаем, что их не будет.

Почему нету пани Старостенко, которая опикуеться школами и садиками, а потом случайно узнает, что у нас уменьшается количество садиков и школ, а она этого не знает.

Почему этих людей, которые должны здесь быть и которым должны мы задавать вопросы, и которые должны слышать общественность. Почему здесь их нет? Здесь происходит... Знаете, такое...

Резніков О.Ю.: Пані Олексієнко, зупиніться, будь ласка!

Олексієнко І.С.: Нет.

Резніков О.Ю.: Ні, зупиніться!

Олексієнко І.С.: Я предлагаю всем присутствующим...

Резніков О.Ю.: Виключіть мікрофон, будь ласка, Олексієнко!

Олексієнко І.С.: Можете выключать!... (Відключений мікрофон).

Резніков О.Ю.: Пані Олексієнко..

Олексієнко І.С.: (Нічого не чути).. Я предлагаю данный Генеральный план, который...

Резніков О.Ю.: Пані Олексієнко, давайте ми не будемо з вами сваритися. Не влаштовуйте тут балаган! Давайте, будь ласка... Я вам нагадую, послухайте мене. Тут відбуваються депутатські слухання, на яких доповідають відповідно люди, затверджені на Президії, і це було повідомлено, і оприлюднено в порядку денному. Особи, яких ви назвали, не є розробниками Генерального плану і до його розробки не мають відношення.

Відповідно, пані Олексієнко, припиніть, будь ласка, сварку. Олена Єскіна, я вас дуже попрошу, це ваш помічник. Я нагадую, що йде порушення регламенту. Я просто нагадую. Зараз йдуть депутатські слухання. Ви можете висловлювати свою позицію як представник громадськості стосовно питання порядку денного, яке називається "Збереження історико-культурної спадщини, ландшафту та історико-архітектурного середовища міста".

Я вас дуже прошу, давайте не будемо влаштовувати тут політичних




<--- 27 Августа 12 ч 20 м 03 с ---- Перший --->

виступів, може ви збираєтесь на вибори.

Тому, будь ласка, пані Олексієнко, я вас прошу завершити ваше обговорення, яке стосується питання порядку денного.

В іншому випадку я змушений буду позбавити вас слова. Обирайте, ви говорите про Генеральний план, розділ 2-й порядку, або ви залишаєте цю трибуну і ми даємо слово іншим представникам громадськості, які хочуть обговорити дійсно питання, які їх турбують. Обирайте.

З зали: (Нерозбірливо).

Резніков О.Ю.: Це депутатські слухання.

Я ще раз повторюю для особливо обдарованих. У вас є питання по історико-культурному опорному плану? Немає.

Будь ласка, пані Турчин, я вас прошу!

Турчин С.І.: На жаль, мені трохи запізно дали слово, тому що скоріше по першому питанню я хотіла виступити, нехай буде зараз.

Значить, я представляю громадську організацію "Галагани 1", яка тут представляє інтереси мешканців мікрорайону Галагани проти багатоповерхової забудови на проспекті Перемоги, 71-а, це Святошинський район.

Квартал, в середині якого ведеться будівництво, складається з будинків 5-ти і менше поверхів, але на новому Генплані він уже позначений як квартал середньо- та багатоповерхової забудови.

Тобто будівництво, незаконність якого місцеві жителі намагаються довести вже кілька років, уже отримало свою офіційну прописку на Генплані. Хоча за визнанням директора Департаменту містобудування Сергія Целовальника замовником навіть не було отримано містобудівних умов.

Більше того, відповідно до міської програми реконструкції кварталів застарілого житлового фонду земельна ділянка, на якій ведеться будівництво, вона призначалась як площадка для будівництва стартового будинку. Це добре відомо, Сан Санич Омельченко, на жаль, його вже теж немає, але хотілось особисто поставити йому питання, бо це саме він підписував той договір оренди в 2004 році. Але натомість ця земельна ділянка використана замовником будівництва просто як для локальної забудови, яка дуже ущільнює, яка дуже підвищує щільність населення в цьому існуючому кварталі.

Я також розумію, Олексію Юрійовичу, чому ви завчасно попередили, що Генеральний план немає ніякого відношення до внутрішньо-квартальних забудов. Да, саме тому, що з приводу цих забудов буде якнайбільше




<--- 27 Августа 12 ч 23 м 03 с ---- Седьмой --->

претензій від громадськості, тому що самі ці забудови, вони якраз є самими проблемними і від них потрібно завчасно попередньо і категорично відхреститися.

І взагалі всі ці громадські обговорення навколо нового Генерального плану, вони нагадують якесь зрежисоване театральне дійство. На роль громовідводу призначений Сергій Целовальник. Я не хочу якось його виправдовувати, але хочу сказати, що він не вирішує проблем, з якими звертається до нього обурена громадськість.

Були в нас після перших депутатських слухань ...

Резніков О.Ю.: Пані Світлано, три хвилини! Будь ласка, завершуйте!

Турчин С.І.: Вони були ще в травні і круглий стіл. Я хочу запитати, то був призначений наступний круглий стіл по проблемі забудови, чому його відмінили? Вже літо закінчується, питання не вирішується.

Резніков О.Ю.: Пані Світлано, дякую!

Будь ласка, Сергій Дюжев, прошу! Наступний Володимир Гусаков, прошу готуватися!

Дюжев С.: Я хочу вернуться к содержанию этого пункта и такой вопрос как бы на понимание к разработчикам этого раздела. Я знаю госпожу Пламеницкую как талантливого ученого и ответственного специалиста. Я доверяю ее, так сказать, тем планам и идеям. Но возможно она не всегда успевает прочитать этот текст, который составляет основные положения.

Тут есть такие у меня вопросы. Есть такой раздел "Основні напрямки забезпечення, збереження та охорони культурної спадщини". Есть такой пункт "Заборона будівництва висотних будинків та споруд, а також будинків та споруд, де підвищена поверховість, на території заповідників, буферних та охоронних зон ...(нерозбірливо) ландшафту".

Возникает вопрос. Оказывается, можно споруды до 16-и этажей размещать на территории заповедника прироохоронных зон. Тут редакция, написано двусмысленно, что она требует какой-то переработки либо уточнения, что здесь написано.

Второй момент, очень важный, - зона охорони пам"яток. Здесь, в этом тексте, который мы читаем, есть ссылки, например, что зона охоронного ландшафту затверджена розпорядженням КМДА и так далее, скоригована відповідно до затвердженої містобудівної документації.

А вы помните, 2007, 2008 год, когда был массовый дерибан земли вокруг Феофании, ... (нерозбірливо), Жуковому острову, то есть тогда была искусственно


<--- 27 Августа 12 ч 26 м 03 с ---- Другий --->

ликвидированы фактически охоронные зоны. Здесь в тексте ссылка, что они как бы действуют до сих пор.

Третий момент. Охоронная зона памятки... (нерозбірливо) паркового мистецтва национального значення "Феофанія". Опять же, скориговано в те же годы, 2007 год в соответствии с различными такими містобудівними обгрунтуваннями, которые и ликвидировали эти охранные зоны.

Тем более, хочу напомнить, что урочище Феофания, заповедное, было в те годы на 30 га с южной стороны отрезано, переведено из заповедного фонда вообще в лесную территорию.

Тогда, вы помните, была идея передать господину Януковичу под его резиденцию 30 га леса, так до сих пор этот отрезанный кусок в документах и по охранной зоне, и в Генеральном плане данном отрезанный висяк. Надо это вернуть... (нерозбірливо) образа. И тут же, кстати, ни слова не сказано про охранные зоны Музея народной архитектуры и побуту, которые тоже были урезаны до фактически размеров противопожарных разрывов, то есть они были заготовлены, охранные зоны, под массовую застройку. Мы от них отказались, и надо сказать, в этом решении здесь учтено, их там нет в застройке, кроме подъезда к Музею народного архитектурного побуту около Голосеевского леса, а в тексте остаются упоминания на эти скошированные охранные зоны.

Следующий тезис. Граничная допустимая высота и так далее объектов вирішується на основі планозонування. Но план зонування... (нерозбірливо) разрабатывается исключительно на базе решения Генеральных планов. Нельзя в Генеральном плане отсылать эти регламенты на потом, что некий разработчик из зонинга эти все вопросы решит. Они не решат, они будут...

Я хочу разбить тезисы господина Гусовского... (нерозбірливо). Кто и как будет теперь эту задачу решать? Ясно, что она на порядок сложнее и условия гораздо усложнились. Тут есть два момента, создание коллектива, который способен это сделать из тех, кто это будет... Межведомственный коллектив какой-то, может быть временная творческая группировка специалистов, которая распалась по многим организациям.

Второе, во всей этой работе до сих пор, действительно, у нас очень архаичная и ветхая, устаревшая методология проектирования, отсутствуют базовые градостроительные исследования разработки, которые будут положены в основу этой стратегии и так далее. Спасибо!

Резніков О.Ю.: Дуже вам дякую!

Будь ласка, Володимир Гусаков, президент Національної спілки архітекторів України. Прошу!

Гусаков В.: Уважаемые депутаты! Уважаемые присутствующие! Я хотел бы коротко очень проинформировать вас о том, что проектные материалы Генерального плана, о котором сегодня идет речь, до 2025 года, так называется, рассматривались Национальным союзом архитекторов на протяжении последних 4-х месяцев.

<--- 27 Августа 12 ч 29 м 03 с ---- Перший --->

К этому причастны обращения Министерства регионального развития, руководства города. И, скажем так, задача была поставлена профессионально, скажем, проинструктировать, рецензировать, скажем, эту работу. И мы, так сказать, абстрагировались в ней от всякого рода, скажем, правовых коллизий, которые там существуют и которые сегодня активно обсуждаются. И наша задача была чисто профессионально посмотреть эту работу, что сделано, в каком направлении она идет, в том или нет, по нашему мнению.

Но самое главное, мы кроме, скажем, рецензирования, параллельно работали с авторами и заказчиком. И задача у нас была такая - максимально помочь с решениями там, где они еще не найдены.

И вообщем у нас сложилось достаточно интересное сотрудничество, я считаю. Вот мы очень многие вопросы смогли, скажем, в ходе обсуждений, дискуссии, там, круглых столов и так далее, прийти к определенным решениям.

Результатом являются рекомендации, которые мы передали руководству города, они есть в комитете містобудування і архітектури Київради.

И главный вывод - это все-таки, что сделано, очень большая работа. Очень большая, достаточно в сложных условиях.

Вот сегодня депутат Гусовский говорил об отсутствии стратегии. Да, фактически она формально есть вроде бы, и понятно в каких условиях она создавалась, но в то же время весьма невнятная, то есть не понято, к чему мы стремимся, чего мы хотим сделать, в конечном счете, с городом Киевом во всех аспектах, в тому числе, скажем, таких даже как наука, образование, там, промышленность, ее перспективы, будем мы промышленным городом, не будем. То есть, здесь очень нечеткие ответы и исходная база весьма сложная.

Кроме того, три раза менялось руководство города. Естественно, конвертация происходила определенная, приходилось, так сказать, учитывать это обстоятельство.

Но, тем не менее, рекомендации, скажем, наши подготовлены. Мы считаем, что базовый материал очень неплохой, он наработан хорошо, особенно то, что касается изучения резервов, территориальных резервов застройки города, это проделана колоссальная работа впервые в истории города, мы раньше не владели этой ситуацией и думаем, что ее, эту тему, естественно, стоить продолжать. Мы готовы участвовать и дальше в поиске решений.

И несколько слов, поскольку я получил слово в разделе історико-культурної спадщини города, я хочу сказать, что тоже очень лестные слова в адрес Пламеницкой и ее команды, поскольку мы вместе в Союзе архитекторов




<--- 27 Августа 12 ч 32 м 04 с ---- Другий --->

фактически находили ту методологию, к которой сейчас мы пришли, и, собственно, мы считаем, что это будет прекрасный материал для дальнейшей работы и для дальнейшей жизни города. Поэтому спасибо за внимание! Извините, что мало времени.

Резніков О.Ю.: Дякую, пане Володимир!

Будь ласка, Валєєва Ольга! Прошу!

Валєєва О.: Я хочу звернутися до громадських активістів так, як депутат. Все-таки найцінніше в місті Києві - це кияни. Ми дуже поважаємо історичні пам"ятки, але давайте поважати спочатку один одного, громадян. Те, що деякі громадські активісти в погоні за популізмом забувають про своїх колег, інколи дискредитують, інколи використовують громадські об"єднання для вирішення якихось своїх завдань.

Будь ласка, пані Шевчук, ви загубили громадську раду при головному управлінні, того що ви опікувалися тільки питанням Генплану. За півроку громадська рада загубила себе.

Що стосується рекомендації звернути увагу, у мене ще будуть інші, до Генплану. Чітко прописати те, яка буде відповідальність людей, які будуть, скажімо так, порушувати цей Генплан. Відповідальність і, якщо якісь приймаються рішення відносно історичних будівель - це повинно бути рішення не більшості, а десь 2/3 голосів переважної більшості, того що це дуже важливо, навіть коли там признається будівля в аварійному стані, то все ж таки може краще реконструкція чи ще щось, але це повинна бути переважна більшість, не більшість голосів, а 2/3. Дякую!

Резніков О.Ю.: Дякую! Шановні колеги! Я хочу звернути увагу, що питання, які звучать під час ваших виступів, вони фіксуються доповідачами і згідно з Регламентом після завершення обговорення доповідачі будуть додатково мати можливість виступити і відповісти на ваші вже узагальнені запитання. Вони всі готуються і нотуються.

Я попрошу Нечаєву Тетяну Серафимівну, заступника начальника нормативно-методичних питань "Інституту Генерального плану" до трибуни!

Ми переходимо до обговорення "Забезпечення соціальних нормативів розвитку об"єктів освіти, науки, охорони здоров"я, культури та спорту".

В мене є кілька записаних виступаючих по цьому третьому питанню, які бажають виступити з обговорення даного питання. Ласкаво запрошую, записуйтеся, будь ласка!

Нечаєва Т.С.: Уважаемые депутаты и участники слушаний! Уже говорилось о том, что главное направление переработки, которая была произведена за последние годы после рассмотрения концепции,




<--- 27 Августа 12 ч 35 м 04 с ---- Седьмой --->

было смещение всех акцентов и выявление человеконаправленности всех показателей и решений Генерального плана.

Надо отметить, что в целом все показатели принимали сейчас, на данный момент в соответствии с социальными стандартами Украины, отраженными в действующих государственных нормах. Но это в общем-то этап достижения в дальнейшей перспективе уже общеевропейских показателей. И вот эта черта генеральных планов, их преемственность, она практически постоянно имела место.

Так, действующий Генеральный план разрабатывался в период действия Генерального плана, утвержденного законно в 1986 году, до окончания его срока действия и без отмены этого Генерального плана. В чем-то учитывались его решения, в чем-то были пересмотрены.

Аналогично и в данный момент была детально проанализирована и реализация действующего Генерального плана, вынесены на опорные планы и в показатели все его решения, в частности все отводы, сделанные в соответствии с детальными планами Печерского района, Шевченковского района и другой документации, к тому моменту разработанной. Но после этого произведен капитальный пересмотр, кардинальный, всех этих решений в связи с многочисленными, а их пришло около тысячи, писем от граждан Киева и от общественных организаций по этому пересмотру.

Но только хочу кратко отметить, что сняты полностью отводы на Жуковом острове, сняты отводы в Конче-Заспе, по Столичному шоссе, и это все уже отражено в представленных чертежах. Это тоже одно из социальных главных направлений Генерального плана - сохранить и увеличить зеленые зоны, в чем нам очень помог активист Дюжев, принимавший непосредственное личное участие в разработке этого раздела, за что мы ему очень благодарны.

Кроме того, с учетом историко-культурных ограничений на треть практически уменьшена расчетная строительная емкость, то есть уменьшены объемы. И теперь во все те отводы выборочные в центральной части города, которые вызывали возмущение граждан, или, например, на востоке, по Никольско-Слободской, тоже вызывавший шок возмущения, в этом уже представленном варианте снятый из расчетов и из чертежей. Поэтому вот на это хотела бы обратить внимание!

Мы, проведенный комплексный системный анализ реализации выявил, что продолжает падать обеспеченность, например, всеми учреждениями образования, прежде всего, детскими садиками. Если в период завершения первой очереди,




<--- 27 Августа 12 ч 38 м 04 с ---- Перший --->

11-й год - обеспеченность была 85%, то к 15-му году уже у нас в целом по Киеву на сто мест в детских садах - 127 детей реально. Не было учтено количество новорожденных. Учтено увеличение контингента детской группы. Такой получился просчет. Это бывает в прогнозах. А дети продолжают рождаться и пополняют эти очереди в детские сады.

Поэтому в части стандартов социальных обслуживания детского и образования контингентов предлагается теперь в проекте в пересчетных числах увеличение емкости в 1,4 раза.

Очевидно, некоторые активисты просто еще не знакомы с этими цифрами. Поскольку все материалы открыто размещены на сайтах, они имеют эту возможность. В 1,4 раза.

Кроме того, рассчитаны конкретные адресные объекты на ближайшие пять, может быть до семи лет. Мы не можем четко говорить о том, что это удастся реализоваться в пять лет по финансовым причинам. Но в целом это позволяет нам при...

Тут нужно сделать прорыв. Потому что положение действительно катастрофическое с детскими учреждениями. Нужно строить, примерно, вводить по два детских садика ежегодно и таким образом в целом в Киеве, я приведу вам цифру, ввести в эксплуатацию за вот этот период, пять - семь лет, до 107-ми тысяч увеличить рабочих мест, то есть, извините, детских мест в целом или на этап семь лет наметить строительство не менее 26-ти объектов. Это вполне реальный план для города Киева.

Я надеюсь, что все депутаты, тут присутствующие, и уважаемый очень депутат Ескина, и другие поддержат эту цифру о необходимости ее реализации.

Далее. Сейчас эти планы уже начали реализоваться. Вообще, вот тут отличие, как и в предыдущем. Вот Генплан был разработан, а продолжал пять лет разрабатываться предыдущий Генплан, реализовываться, вплоть до 2006-2007 годов, период действия. Это характерная особенность динамического города Киева, что каждый раз через 10-15 лет разрабатывается в общем-то новый документ, и это соответствует сейчас закону о стандартизации, где четко определено, что пересмотр документа заканчивается, означает полную корректировку и выпуск нового документа. Это законодательное определение, принятое сейчас, понятие "пересмотр".

Далее. Та же проблема детских садиков.

<--- 27 Августа 12 ч 41 м 04 с ---- Другий --->

Понятно, что с ростом детей, а у нас нет никаких административных методов по ограничению количества детей в городе Киеве, это естественно. Эта волна накрывает школы. Я опять-таки думаю, что, уважаемые депутаты поддержат решение этого Генплана по увеличению емкости школьных учреждений так же в 1,4 раза и количество строительства школ на ближайшие 5-7 лет в каждом районе города.

При этом предусматривается и форма школьного образования, и старшие классы будут реформироваться и профориентироваться, и будет развиваться, кроме того, дистанционное обучение с учетом потребности и контингента детей с какими-либо нарушениями мобильности. Опять-таки в школьных учреждениях нового поколения и в детских садах обязательно проектируются бассейны, физкультурные залы, компьютерные залы с тем, чтобы эта новая система образования была конкурентоспособной и достойной столичного европейского города.

Теперь по охране здоровья. Здесь так же надо сказать, что находится в практически в плохом состоянии эта система. Вот сравнение показателей реализации, в первую очередь, 11-го года и современные показатели поддерживают это.

Предлагается реформа... Предложенная реформа, внедрить ее в системе медицинской помощи, то есть, это в первую очередь в микрорайонах - это развитие функций семейного врача, амбулаторных функций, пунктов скорой помощи. Ну, я думаю, что тоже никто из депутатов не может выступить против этого решения. Все его поддержат.

Далее. Центры вторичной помощи. Уже высокоспециализированные. И новое направление - центры третьего уровня помощи - это клиники с приглашением и международных специалистов.

И, наконец, очень важное направление, которое ранее полностью отсутствовало, - это оказание паллиативной медицинской помощи. Это и хосписы для онкологических больных... (нерозбірливо) формами рака, для тяжелых сердечно-сосудистых больных, пациентов, ну, например, с последними стадиями болезни Паркинсона. Эти объекты очень важны для Киева и их размещение и развитие поддержали во время общественных слушаний, на которых индивидуально каждому обратившемуся были даны ответы, практически все обращавшееся население города.

Для того, чтобы достигнуть этих социальных стандартов, необходимо в каждом микрорайоне развивать идею центра рядом с домом, чтобы в каждом микрорайоне имели возможность дети и население заниматься спортом, физкультурой и оздоровляться.



<--- 27 Августа 12 ч 44 м 04 с ---- Седьмой --->

Для этого предусматриваются большие мероприятия, рассчитанные по восстановлению и ремонту спортивных площадок и по размещению таких объектов в том случае, когда строятся, или новостройки, или новые, допустим, многофункциональные общественные центры. В составе этих центров развивать и искусственный лед, и бассейны, и прочие учреждения для оздоровления.

Кроме того, согласно предложению нашего соавтора Дюжева, развивается сеть спортивных парков. Вы предлагали это и мы это учли. Они предусматриваются и в районе, для населения и Троещины, и для населения Оболони, то есть, вот для тех более отдаленных районов, которые в общем-то не имеют возможность возить детей и сами ездить только в объекты центральной части.

Тоже касается объектов культуры и спорта. Вот, например, во время очень громкого скандального протеста населения, в котором депутат Ескина, уважаемая, принимала очень активное участие, по Никольско-Слободской, мы согласно вашим предложениям, эти объекты исключены из Генерального плана и из расчетов, тогда как в Генеральном плане, утвержденном в 2002 году, предполагалось строительство автострады по берегу, полный снос, тотальный, Русановских и Воскресенских садов и там строительство огромного многоэтажного массива. Мы с учетом ваших предложений сняли эти решения и они отсутствуют в расчетах Генерального плана. Именно за счет этого понижена строительная емкость и уменьшены очень объемы строительства на территориях.

Некоторые участники, эксперты говорили нам о том, что согласно действующим нормам завышены объемы строительства объектов культуры. Но, тем не менее, пока что мы эти цифры оставили, но ведется работа по пересмотру норм. Причем пересмотр норм, как вот может подтвердить министерство, предполагает выпуск нового нормативного документа - планировка и застройка территории в отличие от действующих ДБН 36092.

В этом документе предлагаются как-бы новые подходы, новые показатели. И мы вот с учетом опыта переработки генеральных планов Киева дали туда целый ряд предложений и по нормативам, и по процедурам, которые, надеемся, будут учтены.

И главное, что, нам кажется, надо учесть, это вернуть право Киева, как и других городов, Магдебургское еще право, разрабатывать и устанавливать, утверждать правила застройки и нормативы застройки города. Города в Украине очень разные. Одни развиваются быстро, другие - медленно.


<--- 27 Августа 12 ч 47 м 04 с ---- Перший --->

И для быстроразвивающихся городов безусловно необходимо постоянное обновление Генерального плана, как это происходит и в Германии, и в других странах Европейского союза.

Благодарю за внимание!

(Оплески).

Резніков О.Ю.: Дякую!

Я прошу, записався до слова представник громадської організації "Молода країна" Пещерін Андрій, будь ласка! Прошу!

І підготуватись представнику громадської організації "Труханів острів", Каленська, прошу, готуйтесь.

Пещерін А.: Доброго дня! Пещерін Андрій, громадська організація "Молода країна".

Ми вже багато років займаємось допомогою дітям, насамперед, це спорт. Створено багато спортивних організацій, секцій, діти займаються.

І тепер по суті. Я повністю згоден з попередніми виступами. Пан Сергієнко виступав, голова "Самопомочі" в Київраді виступав, чи місту потрібна стратегія.

І це дуже добре, що в Генплані дуже враховуються історико-культурні цінності, там офіси, транспорт, соціалка, це дуже добре. Але всі ми були дітьми і кожен з нас, я маю на увазі те покоління, що зростало ще до 91-го року, мав можливість займатись спортом, кожний. Можна було ходити в секцію. Далеко не треба було ходити, тренери приходили до нас.

Що зараз у державі? По-перше, грошей немає, це я вам кваліфіковано, допомоги немає ніякої. Ну, добре. Це не добре, але так є. Раніше крали, зараз війна, грошей немає на дітей.

Але хоч не руйнуйте те, що є. Скільки вже об"єктів спортивних у Києві пішло під приватизацію? Скільки збудовано там, розрушено? Це спеціалісти знають.

І зараз у Генплані, це попередньо я тільки подивився там в Інтернеті, є деякі спірні питання з цього приводу. Я просто прошу якось це врахувати. Ми ...(нерозбірливо) письмове звернення, я наведу декілька прикладів.

Кожне нормальне європейське місто, ми багато подорожуємо, наші спортсмени входять в збірну України по сноуборду і дуже непогані в нас результати в інших видах спорту. Кожне європейське місто найменше, наприклад, має льодові палаци. Скільки їх у Києві залишилось? Я вам скажу - чотири.


<--- 27 Августа 12 ч 50 м 04 с ---- Другий --->

Це, якщо візьмете процент, в Канаді, наприклад, в одному місті - 20, у нас - 4. Ну, це добре. Ладно, 4, може хтось знайдеться і побудує. В нас який є спорт на Україні? Є футбол, олігарх ним займається і, скажу так, ДЮСШ не передбачені, а, вірніше, навіть футболісти займалися в дитячих школах, але зараз вигідніше купити іноземця, поставити і ось у нас уже успіхи в команді.

Так ось, поки що те, що я побачив на Генплані, це тема ще почалася з молодою командою Черновецького. Перший приклад - це Київський іподром. Черновецький, Попов, Бондаренко, всі хочуть поставити... Віллу побудувати, ще щось. В кожному європейському місті є один-два-три іподроми. В Мюнхені ми були в червні, поки що на Генплані я це бачу, це місце вже як... Як воно в них там? Забудова багатоквартирна до 9 поверхів. Може я помиляюся, я не спеціаліст з Генплану.

Другий приклад. Труханів острів. Статус його не визначений і там... Це питання ви вже чули. Просто прошу врахувати, що не потрібно руйнувати ті бази, кілька ще залишилося директорів баз, кілька вже пішло, на жаль. Просто не потрібно руйнувати бази, які там існують, веслування і так далі. Вони існують і це потрібно врахувати в деталізації.

Якщо буде детальний план робити олігарх якийсь знову, то знову буде ось так вот, бази підуть геть, а будуть пляжі, бази, ну ви зрозуміли. Просто прохання до Генплану врахувати, що є діти і дітям потрібно десь займатися спортом. Дякую!

Резніков О.Ю.: Дуже дякую!

Будь ласка, пані Каленська, громадська ініціатива "Труханів острів"! Чи спілка правильно, напевно, так? Спілка. Будь ласка!

Каленська К.О.: Здравствуйте! Мы посмотрели тоже Генплан и мы видим Труханов остров... Мы объединяем, как вот "Молода країна" сказала, объединяем, и директора баз здесь были, и тренеры, и федерации водных видов спорта.

С 50-60-х годов на Трухановом острове существует спортивная инфраструктура и на базах занимаются и воспитываются чемпионы и Украины, и Европы, и мира по водным видам спорта. Эти базы никуда не делись, они есть, но на Генплане они не учтены


<--- 27 Августа 12 ч 53 м 05 с ---- Седьмой --->

вообще, там просто зеленое пятно, но базы работают, базы развиваются, вернее, не развиваются, но работают ДЮСШ, и тренируются наши сборные по водным видам спорта, то вот мы в письменном виде предоставим такую просьбу включить эти базы в развитие. Мы согласны, что должен быть ландшафтный парк, что зеленая зона Труханового острова не должна затрагиваться, не должна застраиваться, она должна существовать.

Мы просим не забывать о существовании спортивной инфраструктуры, потому что дети занимались и занимаются, и представляют, наши сборные представляют Украину на больших соревнованиях как Европы, так и мира. Тем более, существуют проекты, существуют рабочие группы по разработке заходів, по розвитку Труханового острова как спортивной зоны, как рекреационной зоны, как зоны, часть зоны готова до заповидання с 2002 года.

И вот такая просьба, мы ее письменно передадим Генплану - учесть существование спортивных баз.

Резніков О.Ю.: Прохання - передавайте, бо ...

Каленська К.О.: Мы ее оформим и передадим, потому что мы вчера только ... (нерозбірливо). Дякую!

Резніков О.Ю.: Чудово! Дуже дякую!

Будь ласка, Сергій Дюжев, прошу!

Дюжев С.: Тут было упомянуто мое имя, я тут как бы воспользовался репликой. Действительно я был участником, разработчиком многих разделов, ряда разделов Генплана, двух предыдущих генпланов ... (неразборчиво) и действующих, и привлекался как консультант к разделам как раз вот рекреационной, туристической, курортной, заповедной и ... (неразборчиво) социальные вопросы пригородной зоны.

Вот если бы ... (неразборчиво), я понимаю, что даже авторы, разработчики этого документа не были до конца самостоятельны в окончательных своих суждениях. Мы знаем, что есть серьезные у нас бизнес-интересы, которые влияют на наши решения. Частично, да, действительно, вот, скажем, Левобережный центр. Даже если вы посмотрите, Никольская Слободка, там даже в этих документах мы видим нормальный стометровый разрыв и там парковая зона нарисована... И то, что там строится, это даже нарушает вот эти идеи. То есть там, в этом случае разработчики учли многие позитивные вещи.

Но, к сожалению, есть ряд вещей, которые не позволяют стабилизировать, солидаризироваться до конца. Мы ж развиваем рекреационную сферу. Опять же "Бионик Хилл" мы видим, ... (неразборчиво) в лесопарковой зоне уничтожает... (неразборчиво) разрушает сердце левого нашего легкого города.

Быковня, я не хочу детализироваться, эти 250 га леса уходят по очень таким неприличным поводам, как-будто для бойцов АТО




<--- 27 Августа 12 ч 56 м 05 с ---- Перший --->

и так далее. Это некрасиво.

Горбачиха, посмотрите, наша ...(нерозбірливо) диаметр. Мы все время боролись, чтобы это был Труханов остров, все наши острова. Горбачиха входит в нашу центральную рекреационную зону, а там нарисована житлова громадська забудова. Это нельзя делать, это большой вызов нашим всем профессионалам и всем нашим наработкам.

Такой момент. Вот мы посчитали ...(нерозбірливо) зеленых насаждений общего пользования по городу Киеву. Тут, к сожалению, из-за того, что устранены из схемы решения размещения строительства ...(нерозбірливо), многие зеленые зоны остаются застроенными по идее Генплана, то уровень обеспеченности зоны, к сожалению, общего пользования у нас не растет.

Если мы посмотрим современный уровень, ну, плюс 18,5, это с большой натяжкой, 18,5. И на перспективу, если мы вычленим лесопарковые территории, которые переходят в качестве ...(нерозбірливо) парков, зеленых территорий загального користування, у нас уровень обеспеченности остается тот же, ничего мы нового.

И когда многие депутаты говорят, докладывают, что мы тут создали 50 новых скверов и так далее, ничего нового не создано. Это вы перевели с помощью и разработчиков Генплана, с помощью депутатов мы перевели ранее незаконно отчужденные скверы, вернули статус сквера, скверы назвали своим именем и не больше. И новые, там хорошо проведена реконструкция, благоустройство, вылучили те заброшенные парки, которые были ...(нерозбірливо) соседи. Новых ...(нерозбірливо) нету.

Вы поймите, проблемы рекреационного обеспечения социальной жизни города находятся сегодня под сердечным ударом. И 90% тех конфликтов, если вы посмотрите, припадают на зеленую рекреационную зону и историческое ядро города Киева.

Значит, тут надо искать ответы, надо отойти, снять эти проблемные территории. Тем более, ДБН при разработке Генерального плана Киева предусматривает, что мы можем выделить в этом Генеральном плане те проблемные территории, которые были навязаны, ...(нерозбірливо) разработчикам Генерального плана предыдущей властью, которые, будем говорить, там 3 тыс., 5 тыс. нарушений.

Мы не можем своим именем легализировать в этом документе, не можем. Потому что ответственность будет перенесена не на тех, кто уехал, исчез и спрятался, а на нынешнюю власть, разработчика, они будут на себя брать ответственность. Просто они подтвердят то, что было незаконно сделано предыдущей властью.

Мы должны это дело остановить и перейти из правового поля в законоподобное поле, то есть, доработать по правилам в профессиональной сфере, не нарушая законы, и на новой теоретической, методологической, методической основе решать стратегическое изменение города Киева.

Спасибо!

Резніков О.Ю.: Дякую, пане Сергію!

Шановні колеги, я оголошую обідню перерву. Ми збираємось з вами в цій залі о 14-й годині і продовжуємо нашу з вами роботу.

Будь ласка, година перерви. Смачного! Відпочивайте і набирайтесь сил для продовження нашої роботи згідно з порядком денним. Дякую!

ОБІДНЯ ПЕРЕРВА.


<--- 27 Августа 14 ч 01 м 53 с ---- Другий --->

Резніков О.Ю.: ... порушувати протокол змушений, бо ми продовжуємо нашу з вами роботу. Я запрошую до слова по питанню порядку денного стосовно депутатських слухань про Генеральний план міста Києва, а саме: "Основні напрямки розвитку транспорту та вуличної мережі".

Доповідає Халілов Рашид Ісаєвич - головний інженер ДП "Інститут "Київдормістпроект" ТОВ НДПІ "Київпроект".

По цьому питанню досить велика кількість записалися бажаючих. Якщо ще є, прошу записуватися. У мене 4 виступи вже є. Будь ласка, будьте активними! Прошу!

Халілов Р.І.: Добрый день всем!

Резніков О.Ю.: Прошу ближче до мікрофону! Колеги, хто там сзаді сидить, пересідайте ближче, тому що акустика, ну, на жаль, така яка є, тому вам буде краще чути. Будь ласка, підходьте ближче, щоб усім було зручно. Будь ласка!

Халілов Р.І.: Как уже говорили предыдущие докладчики и выступающие о том, что еще не окончательно известна концепция развития города Киева и так далее, и тому подобное, по другим разделам. Я хочу вам сказать, что по отрасли транспорта есть достаточно четкая ясность и стратегия развития транспортной отрасли Украины и города.

Со вступлением Украины в международные транспортные организации и структуры... (нерозбірливо), ряд международных соглашений, конвенций и других документов по вопросам транспортных систем и перевозок стал первым шагом, с которого началась интеграция транспортного комплекса Украины в международной транспортной системе.

Дальнейшая интеграция Украины в международную транспортную систему предусматривает присоединение к существующим международным транспортным коридорам. Создание таких транспортных коридоров является, в принципе, общегосударственным направлением развития транспортного комплекса всей Украины.

Мы знаем, что эти транспортные коридоры приняты вторым европейским сообществом, 10 международных транспортных коридоров, из которых 4 проходят через территорию Украины. 2 из этих транспортных коридоров, непосредственно один заканчивается в Киеве, второй проходит касательно Киева.

Украина приняла решение о продлении еще одного,
<--- 27 Августа 14 ч 04 м 54 с ---- Другий --->

третьего, международного транспортного коридора, 5-го, с запада до Киева тоже.

Таким образом, через Киев, в Киеве заканчивается третий международный транспортный коридор, который идет с запада. 5-й транспортный коридор так же идет с запада и 9-й транспортный коридор, который идет с юго-запада и проходит касательно Киева по внешнему обходному кольцу, и идет в направлении северо-востока.

Кроме того, с 3-м транспортным коридором внешним обходным кольцом совпадает так называемый международный коридор Азия-Европа или Европа-Азия, который далее по нашей территории проходит в харьковском направлении, то есть на юго-восток.

Эти транспортные коридоры конечно же диктуют основные направления развития всего транспортного комплекса Киева.

Международная практика показывает, что международные транспортные коридоры наиболее эффективно работают, можно сказать, что не работают эффективно, если на них не создаются так называемые крупные транспортно-складские комплексы. Это новизна для нас.

Мы предусмотрели в Генеральном плане на этих международных транспортных коридорах три крупных транспортно-складских комплекса, которые, в принципе, и являются одновременно как бы киевскими транспортными комплексами.

Эти международные коридоры накладывают отпечаток и на киевский комплекс внешнего транспорта. Киевский узел внешнего транспорта включает железнодорожный транспорт, воздушный транспорт, автомобильный транспорт, речной.

Железнодорожный узел с 5-ю радиальными подходами со стороны Фастова, Коростеня, Нежина, Гребенки и Мироновки объединены в пределах города полукольцами, так называемыми северным и южным полукольцами.

Автомобильный транспорт представлен Центральным автовокзалом на Московской площади и 6-ю автостанциями: "Полесье", "Подол", "Южная", "Дачная", "Дарница" и "Выдубичи".

Воздушный транспорт.

<--- 27 Августа 14 ч 07 м 54 с ---- Седьмой --->

Воздушный транспорт представлен международными аэропортами "Борисполь" и "Киев". И водный транспорт представлен грузовыми портами на Подоле и Речным вокзалом, и причалами в Днепре, на Днепре.

Основные мероприятия по развитию железной дороги подчинены принятому Генеральному плану решением о включении развитого Киевского железнодорожного узла в систему общегородского скоростного рельсового пасажиротранспорта и использование ее в освоении городских пассажирских перевозок.

Для решения данной задачи, в принципе, принято, для пропуска транзитных грузовых потоков в обход города предусмотрено строительство Южного железнодорожного обхода Киевского узла. Обход предусматривается проложить в коридоре с автодорожным обходом. Он начинается в районе станции "Клавдиево" с ответвлением от направления Киев-Коростень и выходит в районе села Большая Дымерка на действующую железную дорогу в направлении Киев-Нежин. При этом предусмотрено генеральной схемой развития железнодорожного узла до 2025 года в северный обход по Киевскому морю и по ценнейшим зонам ...(неразборчиво) междуречья Десны и Днепра, и так далее, признано Генеральным планом неэффективным и не поддержано это решение, оно здесь не присутствует, его здесь нет.

Также предусмотрено вынос сортировочной работы со станции "Дарница" на предусмотренном на железнодорожном входе новую сортировочную станцию в районе села Большая Дымерка, которая, вот та, о которой я и говорил, это и есть крупные, вот эти новые транспортно-складские комплексы.

Строительство на станции "Дарница" с выносом сортировки пассажирско-технической станции, локомотивной и моторно-...(неразборчиво) депо.

Мы знаем, что и сегодня существующая на Киев-Пассажирском не справляется с теми потоками пассажирского транспорта, ...(неразборчиво) парк и так далее, поэтому по принятому решению о создании второго вокзального комплекса в городе Киеве, это второй вокзал Дарница-Пассажирская и на Дарница-Пассажирской создается локомотивное моторно...(неразборчиво) депо и пассажирская техническая станция


<--- 27 Августа 14 ч 10 м 54 с ---- Другий --->

для реализации и серьезного внедрения киевского железнодорожного... в работу, так как городской пассажирский транспорт, рельсовый скоростной, есть очень узкое и тонкое место - Петровский мостовой переход железнодорожный.

З зали: (Нічого не чути).

Резніков О.Ю.: Девушка, я прошу прощения, вы... Девушка, пожалуйста, ведите себя прилично! Хорошо? Вы проснулись. Я вас... Успокойтесь, пожалуйста!

З зали: (Нічого не чути).

Резніков О.Ю.: Успокойтесь! Татьяна, можете успокоить вашу соседку, пожалуйста! Потому что вы либо идите и не пейте больше алкоголь, и не приходите сюда на заседание...

З зали: (Нічого не чути).

Резніков О.Ю.: Я слышу по вашей несвязной речи о том, как вы, говорите... Пожалуйста, успокойтесь! У нас по Регламенту докладчик в течение часа имеет право и должен выступать столько времени, сколько ему дал председательствующий. Еще минимум 20 минут. Пожалуйста, прекратите! Подайте, пожалуйста, в суд на меня за то, что я имею право или не имею. Спасибо! Продолжайте, пожалуйста, не обращайте внимания!

Халілов Р.І.: Для включения, как я уже сказал, Киевского железнодорожного... Для освоения пассажирских перевозок - это основные мероприятия - реконструкция Петровского моста со строительством вторых путей и транспортная развязка в районе остановочных... (нерозбірливо) Левый берег для того, чтобы наши северные и южные полукольца...

З зали: Можно и мне слово?

Халілов Р.І.: Я не вам говорю.

З зали: Я понимаю. Но здесь....

Резніков О.Ю.: Я прошу працівників міліції підійти сюди і припинити порушення громадського порядку! Дякую! У вас сидить поруч голова громадської організації при Київському міському управлінні внутрішніх справ. Я думаю, вона дасть оцінку неправомірності ваших дій. Пані Тетяна, ви ж керівник громадської організації? Проведіть роз"яснювальну роботу, будь ласка! Дуже вам вдячний!

З зали: (Нічого не чути).

Резніков О.Ю.: Нет, запишитесь и я дам вам слово. Пожалуйста. Вы сотрудничаете с милицией? Я не вас спрашиваю. Сотрудничаете? Проведите разъяснительную работу, пожалуйста! Спасибо.

Продовжуйте! Включіть мікрофон!

Халілов Р.І.: Транспортная развязка в районе левого берега для того, чтобы северо-южные полукольца, так называемые, работали в полном объеме как кольца. Вынос грузовых дворов Киев-товарный, Киев-Днепровский, грузового двора Киев-Петровка, закрытие малодеятельных подъездных путей, сооружение дополнительных главных путей на участках Киев-Московский, Дарница-Жуляны, Глеваха, Дарница-Бровары, Киев-Мировновка, создание трех транспортно-складских комплексов, о которых я уже


<--- 27 Августа 14 ч 13 м 54 с ---- Перший --->

говорил.

Отправление пассажиров, дальнее формирование пассажирских поездов, в дальнем, в местных сообщениях, после введения в эксплуатацию Дарницкого, Дарницы-Пассажирской, будет осуществляться от этих двух вокзалов "Киев-Пассажирский" и "Киев-Дарница".

Автобусный транспорт. Построены более 30-40-ка лет автостанции. Автовокзал и автостанции морально и физически устарели, не соответствуют ни технологическим требованиям относительно обслуживания пассажиров, их подвижного состава, ни градостроительным критериям их размещения.

С целью улучшения обслуживания пассажиров и перевозчиков междугородного ...(нерозбірливо) сообщения, исключения движения автобусов городскими улицами намечено строительство двух современных международных автовокзалов в районе жилого массива Теремки, который уже построен и вводится в эксплуатацию, и на Левом берегу - на Харьковской площади. При этом Центральный автовокзал на Московской площади, автостанции "Подол", "Южная" и "Дачная" ликвидируются.

Автостанции "Дарница" и "Полесье" предусмотрены под реконструкцию, строятся пять новых современных автостанций на Троещине: "Лесничество", "Одесская", "Новобеличи", "Героев Днепра".

Эти автостанции, как правило, на конечных станциях действующих линий метрополитена с тем, чтобы пассажиров пригорода можно было с созданием пересадочных узлов пересадить на городской транспорт.

Речной транспорт выносится с города, реконструируется, вернее, грузовой ...(нерозбірливо) порта выносится с города на Украинку в составе ТСК (транспортно-складского комплекса).

Речной вокзал предполагает реконструкцию и реконструкции подлежат существующие причалы. Речной транспорт как средство пассажирского транспорта в Генеральном плане использовать не предусмотрено. Еще транспорт используется как туристический, в повестке зона отдыха, сообщение с рекреационными территориями.

Воздушный транспорт. Намечено сооружение, вернее, уже реализованы по мере, по ходу разработки Генерального плана дополнительные терминалы в международном аэропорту "Борисполь". Терминал построен в международном на сегодня аэропорту "Жуляны".

Зарезервирована территория для нового аэропорта в Рославичах, на перспективу
<--- 27 Августа 14 ч 16 м 54 с ---- Другий --->

со строительством этого аэропорта, аэропорт "Киев-Жуляны" переводится в разряд деловой авиации.

Перейдем к блоку улично-дорожной сети. К Киеву подходят 14 автодорог общего пользования государственного значения. 5 из них международных, совмещенных с международным транспортным коридором, о которым я говорил, 2 национальных, 7 региональных и 22 территориальных.

Основу... (нерозбірливо) сети составляют радиальные и хордовые магистрали - продолжение этих внешних и автодорожных подходов со стороны Овруча, Ковеля, Чопа, Одессы, Луганска, Харькова и Чернигова. Две полукольцевые магистрали на правом берегу и участки меридиональных магистралей на левом.

В последнее десятилетие отмечается резкий рост уровня автомобилизации, а соответственно интенсивности движения, и наша улично-дорожная сеть не справляется отчасти с этими нагрузками.

Ситуация еще обостряется тем, что через активизацию межрегиональных и межгосударственных связей провоцируется рост потоков транзитного транспорта через город Киев. Из-за отсутствия внешнего автодорожного потока эти потоки вынуждены пользоваться территорией города, улично-дорожной сетью города и соответствующие нагрузки на улично-дорожную сеть. Дороги конечно не выдерживают и страдают от этого, еще и экология, учитывая, что порядка 70% выбросов - это автотранспорт.

Основными стратегическими направлениями в развитии улично-дорожной сети Киева в Генеральном плане приняты создание системы обходных магистралей для пропуска транзитных по отношению к городу транспортных потоков, строительство дублеров внешних автодорожных подходов к городу в обход населенных пунктов для обеспечения непрерывности движения, строительство новых транспортных переходов через Днепр, строительство магистралей в обход центральной части города, в том числе для реализации этой задачи и туннелей, повышение плотности магистральной сети, создание условий для реализации системы улавливающих паркингов, освобождение проезжей части магистралей от стоящего транспорта, созданием сети организованных мест временного хранения автотранспорта, применение передовых методов организации управления дорожным движением.

Предусматриваемые Генеральным планом


<--- 27 Августа 14 ч 19 м 54 с ---- Седьмой --->

мероприятия по развитию улично-дорожной сети направлены на дальнейшее комплексное развитие узла внешних автодорог и магистральной сети города с учетом сети международного транспортного коридора, формирование сети магистралей непрерывного движения, усовершенствование существующей сети магистрали. Определяющим элементом в структуре магистральной сети города естественно являются транспортные переходы через реку Днепр.

Генеральным планом на расчетный строк в пределах города Киева предусматривается строительство трех новых и достройка построенного за период разработки Генерального плана Дарницкого мостового перехода с его левобережными и правобережными подходами. Эти мостовые переходы и транспортные переходы через Днепр предполагаются на севере от Оболони, это продолжение нашей киевской окружной дороги, естественно, продолжение строительства Подольского мостового перехода с его правобережными и левобережным подходами и продолжение, улица Академика Заболотного - это продолжение киевской окружной дороги в районе села Чапаевка.

Кроме того, два транспортных перехода предусмотрены на внешнем кольце в районе Украинки и в районе Вышгорода через Киевское море. Это в составе внешнего обхода города.

Развозка магистральной сети от потока транспортного, именно от потока транзитного транспорта - одна из приоритетных задач, которые ставит перед собой, решение которой ставит перед собой этот Генеральный план.

Строительство внешнего автодорожного кольца на расстоянии 35-50 км от города, мы предполагаем, что незначительно снимает транзитные потоки. И поэтому для снятия от городской улично-дорожной сети для нас является приоритетным развитие, реконструкция и строительство переходов на нашем киевском большом кольце, что значительно снизит именно транзит с улично-дорожной сети самого города. Поэтому эти переходы транспортные на продолжение Заболотного и выше Оболони считаем как первоочередными мероприятиями для снятия транзитов с улично-дорожных сетей города.

Также первоочередным является, естественно, Подольский мостовой переход, строительство Большой окружной дороги от улицы Богатырской


<--- 27 Августа 14 ч 22 м 55 с ---- Другий --->

до Оболонского проспекта. Строительство продолжения Суздальской через железные дороги до улицы Волынской для создания уже дублера на самом напряженном участке малого кольца нашего. Реконструкция проспекта 40-летия для того, чтобы создать... это единственный участок на хордовой магистрали непрерывного движения, единственный участок, где соблюдается, наблюдаются серьезные заторы транспортных потоков из-за ее 4-х полос движения, хотя на этой магистрали с юго-запада на северо-восток везде наблюдается 8 полос движения с реализацией транспортных развязок в разных уровнях.

Генеральным планом, как я уже говорил, так же предусматриваются свои строительства двух автодорожных тоннелей на правобережном подходе. В принципе, изначально при первой попытке... При разработке Генерального плана нами предусматривался ряд тоннельных переходов.

В силу того, что эти тоннельные переходы достаточно дорогостоящие и так далее, мы их отнесли на далекую перспективу, а в пределах расчетного срока сохранили два тоннельных перехода на правобережном подходе до Подольского мостового перехода с выходом на Чорновола и на правобережном подходе до Дарницкого мостового перехода с выходом на железнодорожное шоссе в районе примыкания улицы Киквидзе.

Предусмотрен ряд мероприятий для создания хордовых магистралей в обход центральной части города, это в тени железной дороги, с тем, чтобы можно было те потоки, которые сегодня двигаются, пользуясь центральными улицами, которые не имеют дублеров, можно было бы в объезд центральной части, с одной стороны, с загрузкой центральной части и вместе с тем убрать с центральной улично-дорожной сети транзитные потоки по отношению к центру города.

Городской пассажирский транспорт. Развитие городского пассажирского транспорта направлено на транспортное обеспечение, предусмотренное Генеральным планом территориального развития. Для решения этих задач Генеральным планом предусматривается дальнейшее развитие скоростных видов транспорта.

В Генеральном плане мы предполагаем, что


<--- 27 Августа 14 ч 25 м 55 с ---- Перший --->

скоростные виды нашего транспорта - это метрополитен, скоростной трамвай и несколько подходов к железной дороге, достаточно развитая сеть в городе и мы ее активно включаем именно в реализацию освоения городских пассажироперевозок.

Мероприятия, направленные по развитию железнодорожного узла, могут нам позволить освободить киевское кольцо от транзитных грузопотоков и использовать это кольцо как скоростной рельсовый вид транспорта, так как это делается во всех европейских городах.

Кратко остановлюсь на основных видах этого скоростного вида транспорта - это метрополитен.

Генеральным планом предусмотрено развитие, дальнейшее развитие метрополитена. Общая длина в пределах расчетного смогла составить 97 км, количество станций - 81, пересадочных узлов между станциями - 6.

Отдельно. Святошино-Броварская линия развивается на западе города. Продолжаем со станции "Академгородок" до остановочного пункта железной дороги "Новобеличи" с созданием здесь комплексного пересадочного узла. И здесь же предполагаем разместить автостанцию с выносом автостанции "Дачная" и со строительством моторо-вагонного электродепо, эта линия достаточно длинная и нормативом требует депо в каждом, два депо для обслуживания этой линии.

Кроме того, предполагаются вторые выходы на станциях "Вокзальная", "Университет" и строительство, достройка второго выхода на станции "Дарница" через Броварской проспект с тем, чтобы на это время в принципе можно было бы подвозить пассажиров с Троещины и с Радужной, до строительства метро на Троещину именно к этой станции, и несколько разгрузить ситуацию на одном том выходе, куда подвозятся те названные мною потоки.

Куреневско-Красноармейская линия развивается в южном направлении. За период разработки Генерального плана уже построены, введены станции "Демеевская", "Голосеевская", "Васильковская", "Выставочный центр", "Ипподром" и "Теремки". Предполагается развитие, еще ее дальнейшее развитие за Теремками, "Одесская", станция "Одесская", комплекса, опять-таки автостанции с выносом туда



<--- 27 Августа 14 ч 28 м 55 с ---- Седьмой --->

автостанции "Южная" и освобождением международного класса автовокзала "Теремки", которые сегодня могут работать, как принять пригородные маршруты, то есть освободим и превратим ее действительно в международного класса автовокзал и со строительством ...(неразборчиво) депо, длина этой станции тоже требует, предполагается строительство второго депо.

Кроме того, на этой линии предусматривается ответвление, и при строительстве станции "Ипподром", за станцией "Ипподром" уже в конструкциях предусмотрено ответвление в сторону Окружной дороги для подвязывания к метрополитену международного автовокзала "Теремки" и дальнейшее ее продление к Дмитра Луценка с тем, чтобы застраиваемые сегодня, предполагаемые к застройке жилым строительством территории Теремков можно было бы обеспечить также скоростным видом транспорта.

Сырецко-Печерская линия продлевается на север в сторону жилого массива Виноградарь и со станциями "Мостицкая", ... (неразборчиво) и "Маршала Гречка". И здесь, я должен сказать, что претерпело изменение в отличие от предыдущего, от действующего Генерального плана.

В связи с принятым решением о застройке достаточно серьезной мощности территории совхоза "Пуща-Водица" под жилищное строительство мы откорректировали прохождение трассы и ввели ее как-бы в тело этой застраиваемой территории. И таким образом получили достаточно хороший выход к территории, не подлежащей к строительству, это в районе кладбища, Берковецкого кладбища. Но можно построить там достаточно хорошее депо, которое для этой линии тоже требуется, в восточном направлении, тоже отличие от действующего Генерального плана, который предполагал эту линию повернуть по Бориспольской к вокзалу "Дарница-Пассажирская".

Мы считаем это необоснованным решением и продлеваем эту линию метрополитена к остановочному пункту "Лесничество" с созданием там также крупного пересадочного узла: метрополитен, железная дорога и наземные виды пассажирского транспорта.

Считаем, что "Дарница-Пассажирская" с включением киевского железного узла ... до киевского железнодорожного в систему городского пассажирского транспорта подводить туда метрополитен специально не


<--- 27 Августа 14 ч 31 м 55 с ---- Другий --->

имеет смысла.

Подольско-Воскресенская линия. Она пролегает с юго-западной части города от Жулянского путепровода через Вокзальную, Соломенскую площадь, Севастопольскую и далее с пересадкой на "Вокзальной", на "Лукьяновской", на "Тараса Шевченка", по строящемуся мостовому переходу через сады.

Предполагаем далее ее продлить по Стальского с поворотом на бульвар Перова, по Маяковского с заведением ее по Цветаевой в перспективной территории развития. Это значительное отличие от действующего Генерального плана.

Считаем, что при таком населении этого жилого массива и дальнейшем его развитии одной линии скоростного вида транспорта, так как это было в действующем Генеральном плане... по Бальзака, тем более с ее маршрутизацией, недостаточно.

По Маяковского эта линия проходит по телу застройки, учитывает перспективу развития этого жилого массива и позволяет нам сохранить второй вид рельсового транспорта - это скоростной вид транспорта, который на участке, вы знаете, все киевляне, уже построен и дальнейшее его строительство вдоль левого берега, поскольку потоки на этой линии будут такими, что соответствуют скоростному трамваю, или можно ее назвать в перспективе линия... легкий рельсовый транспорт.

Я завершаю и говорю о том, что первая очередь этой линии запроектирована от станции "Подольская" до станции "Радужная".

Считаем, что этот проект подлежит корректировке с перемещением станции "Радужная" до существующего остановочного пункта и подведением туда скоростного трамвая, на первое время может серьезно работать на пересадках, и продлением на правом берегу не от Подольского... до существующей станции "Лукьяновская", это будет станция "Глыбочицкая", и там предполагается соединительная ветка, которая нам позволит обеспечить эту линию подвижным составом, и она может работать без тупиков и т. д., и т.п. Она обеспечит нормальное функционирование этой линии первой очереди.

Ну, наземный пассажирский транспорт, он абсолютно подчинен развитию скоростных видов транспорта как подвозящий транспорт, единственное, что могу сказать, что с развитием троллейбусных линий, конечно, мы предполагаем... Мы не сторонники


<--- 27 Августа 14 ч 34 м 55 с ---- Седьмой --->

пустить троллейбусные линии по магистрали улично-дорожной сети, это по ...(неразборчиво) магистралям, магистралям общегородского движения. А их можно, автобусные маршруты в живых массивах по этим районным улицам поменять на троллейбусные маршруты со временем, поскольку это и экологически, и с точки зрения эффективности лучше, чем автобус, тем более, что перевозная способность автобуса и троллейбуса одинаковы.

Спасибо большое!

Резніков О.Ю.: Будь ласка, шановні колеги, записалися до виступу, прошу Дехтярук Віктор! Це ініціативна група "Самбурки", прошу, будь ласка! І підготуватись, Репінський Андрій, це "Корчувате - наш дім" відповідно.

Будь ласка, прошу!

Дехтярук В.І.: Шановна громадо, мене вже представили, представлятись не буду. У нас проблеми, які ми обговорюємо, на превеликий жаль, ми обговорюємо проблеми мертвонародженої дитини. Але, якщо вже ми змушені обговорювати ці проблеми, то треба її обговорювати, будувати будинок не з даху до фундаменту, а з фундаменту, але це було порушено. Якби ці проблеми, які зараз ми послухали на прикладі розвитку транспортної інфраструктури, обговорили на місцях хоча б на рівні районів, вони були б, якісь писанки зроблені, далі узагальнені, тоді б була б якась стратегія, а так тут стратегії немає.

Ми повторюємо, ми намагаємось створювати нову інфраструктуру, яка буде виправляти помилки, невиправлені помилки цієї структури, яка неправильно розвивалась, і це буде замкнуте коло.

Приведу конкретний приклад. Розв"язка, яка, якби зараз показали південно-східний район Києва, розв"язка в районі Корчувате. Вона давно назрівала і були нормальні проекти, але через нехватку коштів зробили частково реконструкцію. І відповідно там є погодження Генплану, погодження Київської адміністрації, все таке інше. Але, як її зробили? Там почала розвиватися залізнична магістраль. Відповідно інтенсивність руху поїздів збільшилась. Давайте робити розв"язку! Зробили розв"язку таким чином, що на Конча-Заспу можна проїхати на швидкості 160 км, а люди, які знаходяться в цьому




<--- 27 Августа 14 ч 37 м 55 с ---- Перший --->

регіоні, годинами стоять через те, що утворились пробки. І де швидкісний проїзд?

Інший приклад. Проспект Науки, зробили прекрасну магістраль з урахуванням стратегії розвитку. Але з"являється така інфраструктура як Водоканал, поставила свою невеличку автоколону і тут же поставили для себе світлофор.

Інша інфраструктура, яка порушила, забудовники, між іншим, це зло загальне для Києва. Їм треба в Олімпійське чи там Панорамне містечко заїжджати, тому що туди почали їздити мерседеси, все, ставимо свій світлофор і проспект Науки задихнувся, швидкість руху в нього зменшилась в два рази завдяки тому, що...

Тому, якщо будується стратегія розвитку, то повинна спочатку врахувати недоліки, які виникли, виправити їх, наладити структуру, яка буде нормально функціонувати, а потім розвивати їх. Тому що якщо ми розвиваємо щось, а те, що створили занепадає, то ніякої стратегії в такому розвитку немає. І тут мова вже заходить про якість київської влади.

Резніков О.Ю.: Пане Віктор, три хвилини пройшло. Завершуйте, будь ласка!

Дехтярук В.І.: "Громадська думка" звертається до місцевої адміністрації, вони кажуть: ми нічого не можемо зробити, тому що узурпувала владу київська влада.

То, панове, якщо ви перейняли владу районну, то ви повинні інтенсивніше працювати, у вас всього 125 чоловік. Ви не можете виконувати ті функції, які виконували раніше райони. І тут уже напрошується питання Генплану взагалі до перегляду самої концепції управління таким мегаполісом як Київ.

Дякую! Там ще багато питань, але...

Резніков О.Ю.: Дуже дякую!

Будь ласка, запрошую пана Андрія Репінського, "Корчувате - наш дім", громадська організація. Прошу, пане Андрію, будь ласка!

І підготуватись, Писарець Ігор Олександрович, будь ласка!

Репінський А.: Шановна президія, шановні присутні! Дякую за можливість виступити і хочу озвучити також проблемні питання транспорту південної частини Голосіївського району. Це дійсно питання реалізації другої черги розв"язки на примиканні проспекту Науки до Столичного шосе. До речі, якщо не брати перспективу взагалі, то проект затверджений, питання тільки фінансів.

І другий транспортний об"єкт на нашій території - це реалізація вже, продовження вулиці Кіквідзе до Столичного шосе, воно там називається "Виконання правобережних з"їздів". Який теж, проект затверджений, але питання тільки фінансування і можливо там якісь технічні питання треба вирішувати.

У частині взагалі комплексної схеми транспорту по південній


<--- 27 Августа 14 ч 40 м 55 с ---- Другий --->

частині, я не буду за весь Київ казати, а буду за Голосіївський район. Бажано би провести якусь нараду, можливо в райдержадміністрації чи в профільному департаменті із залученням усіх фахівців, бо коли ми потім виходимо на детальні плани, то виникають зауваження до магістральних схем, до внутрішніх проїздів.

Якщо сказати в частині взагалі Генерального плану, щоб я вже другий раз не брав слово, то доцільно було би провести по кожному району громадські слухання, напрацювати те, що бажає місцева громада по кожному району, а потім уже виходити на реалізацію Генерального плану і розробку більш детально детальних планів, зонування та іншої містобудівної документації.

На жаль, ми маємо вже урок, що громадські слухання, які проведені були в 2005 році, залишаються не реалізованими. Громада висловлює свої пропозиції і бажання, а бачимо, що до реалізації дуже далеко. Дякую за надану можливість виступити! Прошу, Олексій Юрійович, щоб було Ваше якесь доручення провести такі обговорення в райдержадміністраціях.

Резніков О.Ю.: Дякую! А ми вже ось записуємо всі напрацювання і, в тому числі, одна з ідей вже не перший раз звучить, як мінімум 10, обговорюємо 10 районів. Дякую!

Будь ласка, запрошую, Ігор Олександрович Писарець, член Національної спілки архітекторів України! Прошу, будь ласка, архітектор! Підготуватися пані Агеєвій!

Писарець І.О.: Я не збирався виступати. У мене були деякі запитання і побажання до розробників Генерального плану і замовників.

Щоб не повторюватися по тих важливих питаннях, які вже були обговорені, я хотів би зробити акценти на такі важливі для міста Києва питання як інженерно-технічні заходи цивільної оборони.

Вверх по течії міста Києва розташована Київська ГЕС, є загроза її прориву, є розрахунки по підтопленню території. Якщо покажете Генеральний план міста Києва, зону планувальних обмежень, то ви побачите там величезну... (нерозбірливо) територію Дніпра, яка має загрозу підтоплення. Це в тому числі частина лівобережного масиву,
<--- 27 Августа 14 ч 43 м 56 с ---- Перший --->

сади Воскресенські, Русанівські, Осокорки і далі нижче за течією території Київської області.

Розглянувши Генеральний план, я побачив там деякі міроприємства, але на мій погляд потрібно зробити дуже серйозний акцент на саме гідротехнічних спорудах і можливо навіть, в першу чергу на відновленні тих дамб, тих гідротехнічних споруд, які мають захистити місто Київ від повені та від надзвичайних ситуацій. Тому ми просили розробників Генерального плану зробити особливий акцент на цю роботу. Я розумію, що вона є для службового користування.

Тепер про більш приємні речі, скажімо, стосовно річкового транспорту.

Кругом, і в інформації, яка йде в засобах масової інформації, говориться, що Київ - чудове місто, воно має красиву ...(нерозбірливо) територію. Але ця територія особливо в частині центрального міста, Печерськ, ніяк не зв"язана з Дніпром.

І попередній виступаючий сказав, що вирішили винести річковий транспорт з міста Києва. Я думаю, що це була оговорка по Фрейду. Насправді дійсно необхідно виносити грузопасажирський транспорт, що передбачено Генеральним планом, а річковий транспорт, на мій погляд, треба розвивати. Для цього не потрібно великі капіталовкладення, потрібно створити набережні, причальні набережні, скажімо, а вже як заповнити транспорту структуру - це вже, я думаю, бізнес допоможе місту Києву.

Тоді інші питання, якщо ви дозволите, я звернусь до розробників і ми на рівні консультацій там дамо свої пропозиції.

Резніков О.Ю.: Буде чудово. Дуже вам дякую!

Прошу, пані Агеєва, будь ласка, голова громадського комітету "За збереження Біличанського лісу"! Прошу!

Агеєва В.: Шановні слухачі! 01 травня 14-го року Біличанський ліс отримав статус об"єкта природно-заповідного фонду загальнонаціонального значення, національного природного парку і став частиною національного природного парку "Голосіївський".

На жаль, проектанти при розробленні схеми транспорту грубо проігнорували статус Біличанського лісу як об"єкта природно-заповідного фонду.

<--- 27 Августа 14 ч 46 м 56 с ---- Седьмой --->

Чому для збереження природи національного природного парку дуже важлива цілісність його території?

Дороги розтинають територію, вони заважають пересуванню людей, міграції тварин, вони заводять автотранспорт у ліс. Люди заїжджають на автомобілях, розводять багаття, викидають сміття.

Біоценози навкруги автодоріг деградують. Це дуже потужний антропогенний вплив на природу. Я вже не кажу про автомобільні спалини, які шкодять рослинам і тваринам.

Так от, на жаль, в цих матеріалах, які ми побачили, це що стосується схеми зовнішнього транспорту, вулично-дорожня мережа, ми бачимо, що продовжується політика руйнування природного комплексу "Біличанський ліс" автомагістралями.

Зокрема, ще з 2007 року люди протестували проти появи дороги Ірпінь-Київ, яка розпинала Біличанський ліс навпіл, бо в цій дорозі не було ніякої транспортної необхідності. Існуючі проблеми можна було вирішити за рахунок розширення Гостомельської траси двічі за ті самі гроші.

Незважаючи на протести людей, в 2011-му році під Євро був здійснений все-таки цей екологічний злочин. А що ж ми бачимо в оновленому проекті Генерального плану?

До цієї дороги Київ-Ірпінь пропонується зробити відгалуження біля житлового масиву Новобіличі та біля селища Романівка. Причому біля селища Романівка робиться відтинок, який поєднує її з Великою окружною дорогою, потужними міжнародними магістралями, зокрема планованою магістраллю Європа-Азія, і цим значно посилиться її природо-руйнівна функція для національного природного парку. При цьому житловий масив Новобіличі, де мешкає більше 40 тис. людей, стає жертвою цього рішення всупереч заявленій меті розробників Генерального плану не виводити транзитний автотранспорт на існуючі житлові масиви.

Якщо ви покажете мені цю схему (зовнішній транспорт) ... (нічого не чути, говорить не в мікрофон).

Резніков О.Ю.: Три хвилини! Будь ласка, завершуйте!

Агеєва В.: Вулична мережа. Заплановані дві під"їзні дороги до так званого технополісу "Біонік Хілл" через лісовий масив. Рішення Київради щодо "Біонік Хілл"


<--- 27 Августа 14 ч 49 м 56 с ---- Другий --->

досі не відмінені. Будівництво цих доріг знову порушує цілісність лісу і обійдеться нам у тисячі зрубаних дерев.

Крім того, планується додаткова сітка автодоріг між смт. Коцюбинським та так званим Гостомельським громадським центром. Усі ці планувальні рішення розрізають Біличанський ліс на частини, фрагментують його і знищують його як природний комплекс. Такі рішення планувальні не мають права бути реалізовані.

Резніков О.Ю.: Дякую!

Будь ласка, Григорій Мельничук, рада з урбаністики міста Києва. Прошу!

Мельничук Г.: Доброго дня всім! Я не буду робити загальну оцінку Генплану, я скажу лише по транспортних питаннях.

По-перше, практично в ці тижні завершується робота над транспортною моделлю Києва, тобто ми отримуємо нарешті актуальні на сьогодні дані, за якими можна оцінювати реально існуючі на сьогодні транспортні потоки. Як говорять мені транспортники, то нинішні дані базуються... Нинішня транспортна схема базується на даних, що були зібрані ще в 80-х роках.

Я прошу мені відкрити район парку "Нивки" на цій схемі, станція метро "Нивки". Знову ж таки загальна тенденція цього Генерального плану в частині транспорту - це подальша... Ні-ні, там була на тій схемі, на транспорті. Так, все вірно, залиште, будь ласка!

Загальна тенденція - це продовження автомобілецентричності. Це питання і підземних переходів, які не мають бути в центральній частині міста, не має бути підземних переходів на Хрещатику, в іншому центрі.

Найкричущий приклад автомобілецентричності - це плани побудови швидкісної автодороги через парк "Нивки". Тут, на жаль, дуже погано видно, тому що розробники чомусь обрали майже непомітний білий колір для позначення планованих магістралей, але можна побачити, що вздовж залізниці передбачається будівництво автодороги, однієї з так званих хордових магістралей, тобто це швидкісна дорога, яка має пройти через парк.

На сьогоднішній день залізниця практично не заважає мешканцям навколишніх районів - це Нивки і Сирець - відпочивати, там знаходяться озера і до того ж, додам, що там дуже складний рельєф. Тобто така дорога коштуватиме
<--- 27 Августа 14 ч 52 м 56 с ---- Другий --->

дуже великі кошти, особливо це стосується розв"язки біля метро "Берейстейська", де залізниця проходить під метрополітеном і під проспектом Перемоги. Там трирівневий перетин.

Тепер прошу відкрити район станції метро "Лук"янівка"! Воно знаходиться поруч. Трохи збільшить! Лук"янівка за попередніми оцінками транспортної моделі, знову ж таки, ми очікуємо її дані, аби оцінити транспортну схему в повній мірі. Лук"янівка входить в вісімку найпотужніших, найнавантажених транспортних вузлів і, закріплюючи нинішню ситуація, ми перетворюємо її на велику-велику пробку.

Ми знаємо, що на Лук"янівці будується багато нових будинків і скоро буде винесено на сесію Київради детальний план території забудови мотоциклетного заводу. Знову ж таки, забудова житлом без створення нових автомобільних доріг. Мова йде про продовження вулиці Білоруської для з"єднання її з вулицею Дорогожицькою. Це необхідне рішення, аби створити дублера магістралі по вулиці Мельникова і розвантажити площу. Будівництво житла плюс відсутність транспортного покращення - це додаткова пробка.

По громадському транспорту. Абсолютно немає розвитку трамвайної мережі, немає поєднання лівобережної і правобережної частин. Є лише невеличкі додатки. Найдивніше, що немає, наприклад, приєднання лінії по вулиці... в районі кінотеатру колишнього "Аврора" до пересадочного вузла на станцію "Троєщина".

Велике питання - це взагалі метро на Троєщину, тому що має бути розроблено і підготовлено альтернативний варіант, і додатково оцінено, чи таким чином будувати, чи можливо доцільніше вести міську електричку в місті з трамваєм.

Резніков О.Ю.: Я вам дуже дякую!

Будь ласка, запрошую Соболєва Ігоря Олексійовича, начальника інженерно-планувального управління Інституту Генерального плану. Будь ласка, питання "Про охорону навколишнього природного середовища та інженерну інфраструктуру".

Колеги, це 5 пункт. Прошу записуватися! Є вже бажаючі виступати. Хто, можливо, тут... (нерозбірливо) так само чекаю від вас вашої ініціативи.

Соболєв І.О.: Доброго дня, шановні присутні! В складі Генерального плану, як уже зазначалося, розглянуто та проаналізовано інженерне забезпечення міста.

Інженерна інфраструктура взагалі є дуже витратною галуззю міського господарства


<--- 27 Августа 14 ч 55 м 56 с ---- Перший --->

і хронічна відсутність коштів на заміну, ремонт, реконструкцію інженерних мереж та об"єктів з кожним роком тільки погіршує свою загальну ситуацію.

На сьогоднішній день до основних проблем інженерного забезпечення міста, от нами виділено, витяг приніс, ресурсу, резерву електро- та теплопостачання.

На сьогоднішній день в зоні дії джерел електро-, теплопостачання існують дефіцити. Самі джерела перенавантажені та нерівномірно розташовані на території міста по відношенню до споживачів ресурсів.

Також на сьогодні спостерігається понижений рівень надійності системи газопостачання, магістральне кільце газопроводів навколо Києва на сьогоднішній день розірване і велика кількість мереж, газових мереж, є тупиковими.

На сьогоднішній день в Києві присутня застаріла технологія очистки та знезараження води. Знезараження, всі знають, відбувається в нас хлором. Це як би відповідно погіршує якість води питної.

Недосконала система відведення, очищення господарсько-побутових стоків. Це Бортницька станція аерації, яка потребує докорінної реконструкції. Також дюкери, які потребують постійної уваги і загрожують не тільки місту, а й всім населеним пунктам за течією Дніпра, загрожують техногенною та екологічною катастрофою. Потім мулові поля в Бориспільському районі, які теж на сьогоднішній день уже перенавантажені.

Також погіршує екологічну ситуацію в місті Києві - це відсутність очисних споруд дощової каналізації на випусках у водні об"єкти. А ті п"ять споруд, які на території міста є, вони побудовані по застарілих технологіях і не є ефективними.

І загальна проблема - це високий рівень зношеності мереж та об"єктів інженерної інфраструктури.

Незважаючи на ті проблеми та враховуючи запланований розвиток міста, були визначені заходи по розвитку інженерної інфраструктури. В частині енергозабезпечення передбачається нових джерел електроенергії та електропідстанції - це газотурбінна установка на Дарницькій ТЕЦ, будівництво третього енергоблоку на ТЕЦ-6, доведення генерації ТЕЦ-5 до встановлених потужностей.

Також передбачається будівництво чотирьох електропідстанцій із 330 кіловольт, дві з них - на території міста, дві - за межами, в межах приміської зони.

А також передбачається будівництво 18-ти підстанцій із 110 кіловольт та реконструкція існуючих підстанцій в 35-110 кіловольт.




<--- 27 Августа 14 ч 58 м 56 с ---- Седьмой --->

Передбачається реконструкція, модернізація та розширення існуючих джерел тепла. Це станція теплопостачання один, яка знаходиться в районі вокзалу, СТ-2 - це Рибальський острів, також 12-ть районних котелень та існуючі теплові мережі також потребують реконструкції. Покриття перспективної теплопотреби передбачається шляхом будівництва нових джерел тепла.

Підвищення рівня надійності транспортування газу передбачено шляхом створення кільця, зовнішнього кільця високого тиску, кільцевання існуючих мереж, будівництво та реконструкція газорозподільчих станцій та газорегулюючих пунктів.

У частині водопостачання та водовідведення передбачено: необхідно провести реконструкцію Дніпровської та Деснянської водопровідних станцій з переводом процесу знезараження на гіпохлорид натрію.

Також запропоновано зарезервувати територію острова Великого для можливості в подальшому будівництва перспективного водозабору.

Також необхідно виконати реконструкцію 18-ти насосних станцій на території міста, закінчити будівництво гідровузла "Оскорки Північні", виконати будівництво нових гідровузлів, магістральних водоводів та водопровідних мереж.

Також передбачається забезпечення водопостачання, каналізування районів садибної забудови. Це мікрорайон Ширма, Мишоловка, село Троєщина, Биківня, мікрорайон Жуляни, а також у житлових районах Нивки, Сирець та інших.

Для сталого функціонування та розвитку системи каналізації передбачається обов"язкова першочергова реконструкція Бортницької станції аерації зі спорудженням технологічної лінії по обробці та утилізації мулу. Це дасть змогу зняти навантаження з існуючих мулових майданчиків.

Також якби основна ідея, яка закладена в Генеральному плані, це розділення каналізаційних стоків міста Києва на праву та лівобережну частину. Лівобережна частина передбачає скид на Бортницьку станцію аерації, а для правобережної частини пропонується будівництво правобережних очисних споруд і для їх розташування запропонована територія Обухівської промзони. Але для остаточного визначення необхідна робота Київської та обласної адміністрацій розробка відповідного техніко-економічного обгрунтування та визначення цього і вибору цього місця для їх розміщення.

Також передбачена реконструкція насосного обладнання на 11-ти існуючих каналізаційних насосних станціях, будівництво нових каналізаційних станцій.




<--- 27 Августа 15 ч 01 м 57 с ---- Другий --->

Також обов"язково необхідно виконати закінчення будівництво другої нитки Головного міського колектора, тому що перша нитка вже показує сьогодні вже свої проблеми, закінчити будівництво Південно-західного колектора.

Також серед заходів передбачено проведення ремонтів, реконструкцій існуючих засобів відведення дощових вод - це розчистка закритих і відкритих русел малих річок, меліоканалів, обов"язкове будівництво мереж дощової каналізації на територіях нової забудови в районах малоповерхової та приватної забудови.

Необхідно виконати реконструкцію існуючих очисних споруд, як я вже зазначав, та на всіх випусках у водні об"єкти обов"язково потрібно побудувати очисні споруди дощової каналізації.

Серед усіх заходів, які зазначені в Генеральному плані, є виділені першочергові, невідкладні... серед яких в частині електропостачання, наприклад, це обов"язкове збільшення трансформаторної потужності на підстанціях 330 кВт "Північна", "Малокиївська", реконструкція ТЕЦ-5, будівництво підстанції "Західна".

З чим пов"язані сьогодні ці заходи? Сьогодні Київ, власне, генерація міста становить усього 45% від загального споживання електроенергії. Все інше ми отримуємо від об"єднаної енергосистеми через електростанції 330, їх пропускна здатність на сьогоднішній день уже обмежена, тому необхідне впровадження цих заходів, обов"язкове.

Для покриття на сьогоднішній день уже існуючого дефіциту та забезпечення надійного теплопостачання передбачається будівництво другої черги районної котельні "Позняки", це дасть можливість відключити споживачів лівобережжя від ТЕЦ-5, тим самим розвантажити її і перенаправити теплові потоки на такі дефіцитні райони правобережжя як, наприклад, Теремки.

Також передбачається, як уже зазначалося, реконструкція ТЕЦ-5, технічне переозброєння станції теплопостачання і збільшення її потужності до 700 гКкал на годину та реконструкція районних котелень "Біличі", "Здолбунівська", "Теремки", "Жуляни" і "Центральна Дегтярівська".

Також нами запропоновані заходи по енергозбереженню. Наприклад, запропоновано використання теплоелектроакумулюючих установок для опалення та гарячого водопостачання в адміністративних будівлях, в

<--- 27 Августа 15 ч 04 м 57 с ---- Перший --->

дитячих садках, школах тощо.

Тобто пропонується використання за трьохзонним графіком: вночі нагрівання води і потім її використання за більш дешевим тарифом, і потім вдень її використання.

Так, для підвищення якості води та надійності системи водопостачання до першочергових заходів якраз віднесена реконструкція Дніпровської, Деснянської водопровідних станцій, будівництво цехів з виробництва низькоконцентрованого гіпохлориду натрію, встановлення санітарних зон від водозаборів та водоочисних, вони на сьогоднішній день є порушеними, там підійшла забудова впритул до перших поясів із зон центральної охорони, це резервування острова Великого, вже зазначалось, завершена реконструкція висотної станції "Виноградар", "Крутогірна", завершення будівництва гідровузла "Оскорки Північні".

По водовідведенню першочерговими є, це, звичайно, будівництво малого переробного заводу, реконструкція Бортницької станції аерації, реконструкція дюкерних переходів через Дніпро, реконструкція першої нитки Головного міського колектора і завершення будівництва другої нитки Головного колектора.

Переходячи до охорони навколишнього середовища.

У складі Генерального плану розблено відповідний розділ, в якому проаналізовано природно-кліматичні умови міста, сучасний стан навколишньо-природного середовища, визначено природно-охоронні заходи, на основі яких складено еколого-містобудівний прогноз. При тому розглянуто сучасний стан геологічного середовища, водного басейну, атмосферного повітря. Проаналізовані такі фізичні фактори впливу як електромагнітне випромінювання, радіаційне, акустичний вплив. Визначено та встановлено санітарно-захисні зони від промислових та комунальних підприємств.

Щодо геологічного середовища. Найбільш поширеними і небезпечними процесами на території міста Києва на сьогоднішній день є зсувні процеси, які займають порядку 5% території міста. І для попередження та захисту території від зсувів передбачено проведення безпосередньо протизсувних робіт на зсувонебезпечних ділянках та розробка генеральної схеми та програми інженерного захисту території міста від зсувів.

Це дасть можливість в комплексі визначити заходи протизсувні, тому що об"єкти, які на сьогоднішній день будуються, вони вирішують тільки свої локальні задачі і в цілому не вирішують проблеми міста

<--- 27 Августа 15 ч 07 м 57 с ---- Седьмой ---->

по зсувонебезпечних територіях. Також до небезпечних факторів відноситься таке явище, як підтоплені території міста, значні території в нас простежуються в долинах річок Либідь, Нивка, в заплаві Дніпра. Підтопленими на сьогоднішній день вважаються майже 22% території міста.

Для захисту від підтоплень необхідно обов"язково розробити комплексну програму по виявленню та ліквідації підтоплень, здійснити розчистку та модернізацію наявних дренажів русла малих річок, провести капітальний ремонт інженерних мереж з метою зменшення втрат води з них.

Також було запропоновано щодо затоплень і в складі розділу інженерно-технічних заходів цивільного захисту, цивільної оборони, в складі розділу охорони навколишнього середовища зазначено. І це було вимогою Головного управління в місті Києві Державної служби з надзвичайних ситуацій та обов"язкова розробка проекту захисту існуючої та перспективної забудови від можливих повеней різної небезпечності, а також від можливого прориву дамби Київської ГЕС. Ця робота в нас закладена в Генеральному плані, вона обов"язково потребує реалізації.

Щодо водного басейну. За результатами спостережень якість води в басейні Дніпра в цілому відповідає нормам гранично допустимої концентрації. Але зафіксовані за окремими показниками деякі перевищення негативно впливають на стан річки Дніпро, це мінімальна швидкість руху води.

Всі знають, що в нас Дніпро на сьогоднішній день становить собою просто озеро, яке зарегульоване між гідроелектростанціями.

Також шкідливо впливає теплове забруднення Дніпра технологічними стоками, скидами ТЕЦ-5, яка працює по прямоточній схемі, і звичайно ...(нерозбірливо) процеси самоочищення Дніпра порушують самовільно території, самовільно забудовані території для дачного будівництва, які є на правому і лівому березі за межами міста.

Що стосується малих річок, таких як Либідь, Нивка, Сирець, Віта...(нерозбірливо), Горенка, то можна сказати, що майже всі вони не відповідають вимогам рекреаційно-побутового водокористування та мають незадовільний стан.

В основному це якраз відбувається із-за того, що туди потрапляють неочищені стоки з території міста, тобто дощова каналізація, яка не має очисних споруд.

Також до погіршення санітарно-екологічної ситуації водного середовища міста призводить порушення регламенту використання території прибережних захисних смуг.

Місто Київ

<--- 27 Августа 15 ч 10 м 57 с ---- Другий --->

може тільки похвалитися тим, що розроблений проект прибережно-захисних смуг, і інші міста України можуть цьому тільки заздрити, але в нас получається, що цей проект розроблений, затверджений, але межі прибережно-захисних смуг не винесені в натуру, не встановлені, не закріплені в установленому порядку. І ми сьогодні маємо такі ситуації, що подекуди ресторани розташовані в межах прибережно-захисних смуг та інші об"єкти, які порушують режими, які передбачаються Водним кодексом України.

Для вирішення проблем захисту водного басейну необхідно завершити розробку та затвердити програму загальноміських заходів щодо відродження та впорядкування водних об"єктів, прийняти її до неухильного виконання, забезпечити обмеження господарської діяльності та встановити дієвий контроль за дотриманням прибережно-захисних смуг, виконати будівництво очисних споруд дощової каналізації. Це дозволить зменшити ризик екологічної катастрофи - це розділення на правобережні і лівобережні очисні споруди стоків.

Рівень забруднення атмосферного повітря на території міста, незважаючи на значний спад промислового виробництва, класифікується як помірно небезпечний для здоров"я населення. Основними джерелами забруднення є теплоенергетичні об"єкти і автомобільний транспорт.

Я хотів би трошки виправити Рашида Ісаєвича, він сказав 70%, але на сьогоднішній день викиди автотранспорту становлять приблизно 84% від загальної кількості всіх викидів.

Тому по захисту атмосферного повітря всі основні заходи направлені на оптимізацію руху автомобільного транспорту - це будівництво розв"язок, створення магістралей непереривного руху, розвиток пасажирського електротранспорту, популяризація велосипедного транспорту. Також необхідно збільшувати та проводити реконструкцію існуючих вуличних зелених насаджень.

Передбачається реструктуризація також 37-ми підприємств, які негативно впливають на навколишнє середовище, в тому числі і підприємства першого класу шкідливості. Наприклад, ВАТ "Фармак", яке розташовано на Подолі, першого класу шкідливості підприємство має кілометрову санітарну захисну зону і тим самим накриває половину Подолу.

Запропоновано саме шкідливу частину виробництва винести на території, які дадуть змогу дотримуватися санітарно-захисної зони. Також на 19-ти підприємствах запропоновано



<--- 27 Августа 15 ч 13 м 57 с ---- Перший --->

застосування комплексу технологічних рішень для обмеження впливу на навколишнє середовище.

У цілому в місті приблизно 11% території покрито санітарно-захисними зонами. У межах цих санітарно-захисних зон проживає, приблизно, 490 тис. осіб. Більшою частиною в межі санзон потрапляє садибна забудова, це якраз санітарно-захисна зона від Бортницької станції аерації та санітарно-захисні зони від діючих кладовищ.

Багатоповерхова житлова забудова, яка потрапляє в межі санітарно-захисних зон, вона обумовлена діяльністю таких підприємств як Подільсько-Куренівського промрайону, промрайону Теличка та промрайону по вулиці Дегтярівській.

Для скорочення та забезпечення режимів санітарно-захисних зон, як уже зазначалось, це реструктуризація промислових підприємств, застосування комплексів технологічних рішень, ліквідація зони екологічного ризику - це санація території ВАТ "Радикал", здійснення робіт по ліквідації забруднення на Державному науково-виробничому підприємстві "Захід" та розробка санітарних ...(нерозбірливо) існуючих кладовищ, проведення необхідних інженерно-технологічних заходів для можливості в подальшому зменшити їх санітарно-захисні зони.

Також у складі розділу "Розроблення заходів по санітарній очистці міста".

На сьогоднішній день існуюча схема збору та утилізації твердих побутових відходів на перевантажених полігонах, а по факту назвали, що застаріла і не відповідає санітарним вимогам та загальним світовим тенденціям.

З огляду на це нами запропоновано впровадження роздільного збору, сортування та вивезення твердих побутових відходів на сміттєпереробні комплекси. Для цього передбачається, в першу чергу, привести відповідно санітарним вимогам та оптимізувати використання 5-го полігону, здійснити технічне переоснащення заводу "Енергія", сміттєспалювального, з першочерговим встановленням дієвих фільтрів для мінімізації шкідливих викидів, розширити існуючу станцію "Грінко" до 400-х тисяч тонн на рік та використовувати на повну потужність існуючу сортувальну станцію "Селтік".

Також пропонується розмістити сміттєсортувальну станцію по вулиці Колекторній біля заводу "Енергія", а також побудувати чотири сміттєпереробні комплекси потужністю по 200 тисяч тонн на рік на території приміської зони.

Для цих територій нами запропоновано сміттєзвалище "Десна-2", полігон № 5 в селі Підгірці, це дасть змогу, до речі, також зняти навантаження з полігону




<--- 27 Августа 15 ч 16 м 57 с ---- Другий --->

і частково переробити те сміття і відходи, які вже там сьогодні знаходяться.

Також це ділянка біля села Гнідин у Бориспільському районі - це ділянка біля існуючих мулових майданчиків Бортницької станції аерації та сміттєзвалище типове в межах Бородянського району.

Для задоволення додаткових потреб територій для розміщення кладовищ, а це більше 210 га, запропоновані наступні заходи: по-перше, на території міста, так як у нас усі кладовища вже майже вичерпали свій ресурс і мають місце сьогодні тільки під захоронення, тому запропоновано провести реконструкцію кладовищ з обов"язковим... (нерозбірливо) стінок, що дасть змогу певним чином проводити поховання на території міста, а на території приміської зони вже здійснювати традиційні поховання.

Для цього передбачається розширення Північного кладовища на 68 га, Південного кладовища на 27 га, до речі, це вже закладено в Генеральному плані Віти-Поштової, а також створення кладовищ пропонується в Бориспільському районі (це Вишенська сільська рада) та в Києво-Святошинському районі - між селищами Мироцьке та Блиставиця. У мене все. Дякую за увагу!

Резніков О.Ю.: Дякую!

Я прошу до обговорення, Михалко Михайло Єфимович - голова громадської ради екологічних організацій міста Києва.

З зали: (Нічого не чути).

Резніков О.Ю.: Перепрошую!

З зали: (Нічого не чути).

Резніков О.Ю.: Ви зразу по ходу задавайте. Ми вже домовилися, пане Віктор, що під час виступів колеги задають питання, доповідач їх формує і ми після підведення... Всі будуть давати відповіді... Зобов"язані дати відповідь... Ну, якщо вони відповідно знають цю відповідь.

Будь ласка! Прошу, Михайло Єфимович!

Михалко М.Є.: Скільки в мене часу?

Резніков О.Ю.: Три хвилини.

Михалко М.Є.: Ви знаєте, без валер"янки не можна тут знаходитися. Куди йдуть гроші державні? На що? На те, щоб знищувати нашу столицю? 23 обласних центри, 600 районних центрів, а ви із-за наживи присмокталися до столиці і знищуєте її.

Учора відбулося засідання громадської ради екологічних організацій Києва.




<--- 27 Августа 15 ч 19 м 57 с ---- Перший --->

Ми довго згадували з болем, яким Київ був раніше, і написали наші пропозиції, вступ.

Визначити, що Київ знищується забудовами. Те, що кацапська потвора Путін робить на сході України, знищуючи її, київська влада робить всередині України, знищуючи її столицю - місто Київ.

Наш ідеал Києва - не міста-мільйонники і супермільйонники, а це столиця Канади Оттава. Лише 400 тисяч людей, а зате подивіться, яка могутня процвітаюча країна, площа європейського масштабу. Для чого нам це жлобське уявлення про столицю, що вона повинна бути самою великою? Давайте позбуватись цього жлобства.

Вимагаємо повернути Києву його славу минулих часів. А для цього треба визначити населення Києва в кількості не більше 2,5 млн. чоловік, заборонити житлове будівництво в місті Києві. Споруди, які спотворили місто Київ, мають бути знесеними. Зелену зону Києва збільшити до розмірів, які забезпечать Києву звання найзеленішої столиці світу, як було раніше. Це вам задача і займайтесь нею.

А це, що ви говорите, обговорюєте, це коло постійних неприємностей і комфорт Києва на якомусь уже 170-му місці, чи що, після якоїсь африканської країни.

Бажаю вам успіхів саме от у виконанні цих пропозицій.

Резніков О.Ю.: Пане Михайло, дякую! Передайте, будь ласка!

(Оплески).

Наступний, прошу Євстифєєв Владислав, будь ласка, голова депутатської групи більшості спільноти "Спільна мета", селище Коцюбинське. Будь ласка!

Євстифєєв В.: Добрий день, шановні присутні! Моє звернення в принципі повинно було бути для депутатів Київради, але я тут не бачу їх, чи є хоч хтось.

Резніков О.Ю.: Я - депутат.

Євстифєєв В.: Так, є. Так, дякую!

Я хочу сказати, що я представляю депутатську групу більшості. Створена вона в 10-му році в цій шостій каденції. І перше наше, що було зроблено нами - це мораторій на виділення земельних ділянок. Жодної земельної ділянки не видавалось протягом всієї каденції, щоб усі ви знали. До моменту розмежування території з Києвом і



<--- 27 Августа 15 ч 22 м 58 с ---- Другий --->

встановлення природно-заповідного статусу.

Що я хочу сказати? Ознайомившись з цими матеріалами Генерального плану - він є неприйнятним. Чому? Якщо ви подивитеся, Коцюбинське, вказано 87 га. Що це за площа 87 га? Це площа приватного сектора, там проживає біля 5 тисяч населення, а у нас 20 тисяч населення.

Вся наша промислова зона - це Київ. Селищна рада знаходиться на території Києва, садочки та школи знаходяться на території Києва. Коцюбинська селищна рада ніколи не була анклавом. Генеральний план- 2002, чому він не був узгоджений в облраді Коцюбинського і не отримав позитивний висновок? Тому що малював Коцюбинське окремо і не тільки.

Я не хочу тут спорити. Я прийшов з конструктивними пропозиціями. В чому вони полягають? По-перше, Коцюбинське має Генеральний план. Ми не настоюємо на тому, щоб цей Генеральний план був у такому обсязі погоджений. Він є, він легітимний на сьогоднішній день.

Що ми пропонуємо в даному випадку?

Залишити територію за Коцюбинським ту, яка передбачена як територія існуючої забудови, - це 400 га. Зробити поєднання нас із територією Ірпіня як невід"ємної частини Коцюбинського.

Ми згодні передати всю цю територію, яка є, поєднанням з Ірпінем комунальному підприємству "Зеленбуд", яке повинно передати його... надати статус згідно Указу Президента "Про Біличанський ліс" заповідно-природного фонду.

Нас цікавить лише за межами нашої території - це кладовище існуюче Романівське, яке ми хочемо використовувати для Коцюбинського, в тому числі. Нас цікавить дорога, яка проходить від Коцюбинського до Ірпіня через ці кладовища, до Романовки там 4 км. Ми не настоюємо на тому, щоб це була автомобільна дорога, нехай вона буде пішохідна дорога, але вона... це стара грунтова дорога, яку використовує селище.

У нас є напірний колектор, який йде на нову дорогу і впадає в Ірпінський колектор. Він зараз знаходиться в аварійному стані. Ми не можемо зараз... у нас є рішення про його реконструкцію, ми не можемо зараз його зробити як слід, тому що немає погодження із Святошинською лісопарковою... чи Києвом. Ну, це неправильно, я рахую.

У вас є висновок експертизи. Він не є позитивним. У ньому є зауваження, в тому числі з урахуванням
<--- 27 Августа 15 ч 25 м 58 с ---- Перший --->

щодо селища Коцюбинського.

Тому ми надаємо вам у письмову вигляді наше бачення нашої співпраці з вами і, будьте добрі, якщо є, робити зустріч і враховувати наші побажання, в тому числі.

Резніков О.Ю.: Дякую! Передайте, будь ласка!

Прошу Віктор Глеба, будь ласка!

Глеба В.: Я ще раз вітаю присутніх!

Перед тим, як включити таймінг, переміститься на вулицю Жмаченка, 28. Тут все зрозуміло, те, що казав Коцюбинський? Так, що є Указ Президента про національний парк, у Генплані не враховано. Це все інші території.

До речі, знову ж повертаючись до показників і назв.

У цій брошурі, яку роздали сьогодні, написано "Охорона навколишнього середовища". Пункт 5 порядку денного "Охорона навколишнього середовища". Розділ Генплану називається "Озеленення", "Ландшафтно-рекреаційні території", "Території й об"єкти природного заповідного фонду".

То як кажуть, "мы так и не услышали начальника транспортного цеха". А де ж ті рекреаційні території? То де ж воно, це все, показано? Де ці баланси, про які так хизувались, що збільшили зелені зоні?

Я проаналізував по таблицях.

Генплан-2020 - 5 тис. 200 гектарів рекреацій, 10 тис. лісів.

Генплан-2025, увага, - 6,5 тис. лісів, але 8,7 тис. гектарів рекреацій.

Тобто в нас збільшується рекреація за рахунок лісів. Але де ділось 2 тис. 300 гектарів лісів? В математиці воно не сходиться.

В стратегії Генерального плану, яка є основою Генплану, перший етап прийнято в 11-му - 12-му роках, інші показники.

І повертаючись до нашого сперечання фахового із Олексієм Юрійовичем Резніковим.

У таблиці 6.4 Генерального плану, я неодноразово казав, є поквартальна забудова. Ви стверджуєте, що Генеральний план не передбачає поквартальної забудови. Та вона передбачає.

Більше того, Генеральний план на вулиці Жмаченка, 28 легалізував переведення лісу, території лісгоспу, рекреаційних територій під житлову забудову. Яскравий приклад, це все уже доведено, це все видно. Там проливалась кров, на Жмаченка, 28. І ми стверджуємо, що Генеральний план, який узаконює переведення... Покажіть, будь ласка, Жмаченка, 28. Який колір забудовано зараз? Жовтенький. Бачите. А було зелененьке. І коли ми говоримо, що зелененьке перетворюється в жовтеньке, то нам ніхто не вірить, але ось вам факт.

Генплан, який Присяжнюк розробляв, і Броневицький, в 2011 році, ця територія - зелененька. Чому зараз вона стала жовтою? Чому зараз вона стала житловою забудовою? Це таке збільшення рекреацій?

<--- 27 Августа 15 ч 28 м 58 с ---- Другий --->

Далі. Садочки і школи. Ви знаєте, дорогі друзі, що в нас обліковується в розділах Генерального плану нового, обліковуються навіть зелені насадження не тільки шкіл, садочків, але й поліклінік, житлових масивів і кладовищ.

Покажіть, будь ласка, розподіл земельних балансів, на підставі яких ви розробляли Генплан! Де землі згідно з Земельним кодексом поділені на категорії природо-охоронні, рекреаційні, водні? Де цей земельний баланс?

В ДБНі написано: "Згідно із Земельним та іншими кадастрами розробляється Генплан". Повна невідповідність земельного кадастру до містобудівного кадастру і до Генплану-2025. Багато ще питань є до розробників, але три хвилини, на жаль, я не можу всього розказати.

Наголошую, що вкрадено 2300 га і їх треба знайти, бо інакше ми повісимо це все на нову владу. Дякую!

(Оплески).

Резніков О.Ю.: Пане Вікторе, якщо можна, письмову ваше застереження так само. Було би чудово.

Будь ласка, я прошу до слова Андрія Кудєліна, першого заступника директора Департаменту містобудування та архітектури. Питання "Про результати громадських слухань Генерального плану міста Києва серед населення та врахування думки громади міста". Є критичні зауваження? Були слухання? Не було слухань? Будь ласка, ми продовжуємо наше обговорення.

З зали: (Нічого не чути).

Резніков О.Ю.: У нас час завершився на обговорення... Я розумію. Час завершився. У вас буде можливість, можливо в 6-му розділі, тому що записано багато виступаючих.

Будь ласка, продовжуйте!

Кудєлін А.Є.: Добрый день, уважаемые присутствующие! Если позволите, я пару реплик скажу по поводу того, что сегодня обсуждалось, те выступления, которые были.

Мы говорим о Генеральном плане и на сегодняшний день город имеет действующий Генеральный план, без которого невозможна другая деятельность в городе, в том числе и отвод земли, и освоение отдельных площадок земельных.

Что произошло на сегодняшний день? Это без упреков предыдущих, предыдущим разработчикам, действующим разработчикам, власти и так далее. Что произошло? Давайте разбираться.

Действующий Генеральный план на сегодняшний день продолжает быть юридическим документом. На сегодняшний день все претензии, которые существуют к моменту разработки нового Генерального плана, был решениями киевской власти... дополнен решениями, в которых значилось - внести изменения в действующий Генеральный план. Таким образом, порядка 4 тыс. га были изменены в действующем Генеральном плане. То есть, на сегодняшний день юридически Генеральный план, я подчеркиваю, с изменениями, это тот Генеральный план, который сегодня действует и который мы имеем вместе с изменениями.

Мы все прекрасно понимаем, что разработчики, которые занимаются, или этим, или предыдущим Генеральным планом, - это профессионалы, которых в общем-то политические




<--- 27 Августа 15 ч 31 м 58 с ---- Седьмой --->

проблемы в меньшей степени волнуют по одной простой причине.

Преемственность разработки генеральных планов, а она в любых генеральных планах, тем более крупнейших городов присутствует, но невозможно просто город поменять под каденцию какой-то определенной власти. Поэтому инертность развития города, а для Киева это особенно актуально как для исторического города, не позволяет каждый раз проектировать новый город. Поэтому говорить о преемственности мы вынуждены и это так и есть. Поэтому, если мы говорим о новом Генеральном плане, внесение изменений в Генеральный план, мы говорим только о реакции профессионально подготовленных разработчиков на те проблемы, которые во времени возникают в том или ином городе.

В 2002 году был утвержден действующий Генеральный план и после утверждения Генерального плана действия власти должны в первую очередь быть направлены на то, чтобы закрепить юридические статусы этих территорий, на которых был ... (неразборчиво) Генеральный план. То есть, в первую очередь власть должна была заняться тем, чтобы разработать проект городской черты и довести до решения Верховного Совета по утверждению городской черты города Киева. Насколько мы все знаем, этого до сих пор не случилось, поэтому город Киев до сих пор не имеет городской черты и таким образом не определены полномочия.

Что хотелось бы еще отметить? Генеральный план как документ, стратегический документ, после своего утверждения, любой Генеральный план, я не говорю новый или действующий, в свое развитие имеет новую градостроительную, вернее, последующую градостроительную документацию, которая называется детальным планом территории.

Почему бы я на этом хотел остановиться? Постольку-поскольку основная часть претензий общественности, выступающей сегодня, те, которые выступали и писали свои пожелания по включению в Генеральный план, относилась именно к этой стадии градостроительного проектирования, а совсем не к Генеральному плану как стратегическому документу. Тут нет ничего удивительного, постольку-поскольку эта область настолько специфическая и людей, которые готовы воспринимать информацию Генерального плана, ну, их не так много, потому что сегодня это в общем-то достаточно редкая профессия - градостроителя, поэтому кого-то упрекать в этом совершенно не стоит и мы вынуждены считаться с тем положением, которое возникло на сегодняшний день.

Мне кажется, что разработка генеральных планов, детальных планов территорий в развитии Генерального плана любого должна в первую очередь финансироваться все-таки местной властью, постольку-поскольку интересы инвесторов, которые сегодня по закону имеют право финансировать, и основная масса детальных планов финансируется именно инвесторами, вносят ...(неразборчиво), которую мы сегодня получаем. То есть, мне представляется, что наиболее правильный подход, и, я думаю, профессионалы меня в этом поддержат,

<--- 27 Августа 15 ч 34 м 58 с ---- Другий --->

наиболее правильный подход - это формирование фонда городского, который бы позволил все-таки мнениям громады регулировать эти вопросы на уровне детальных планов территорий.

Я потом, после того, как скажу основную часть своего выступления, пару фраз скажу по поводу того, как мне представляется дальнейшее развитие в этом направлении.

Теперь то, что касается основной темы моего выступления, - это громадські слухання. Существует закон, 21-я статья Закона "О регулировании градостроительной деятельности".

В развитие этой статьи закона была постанова Кабинета Министров 555 "О порядке проведения громадських слухань". И там досконально выписано каким образом проходят эти громадськие слухання, и мы, как заказчики этой документации, а я хотел бы подчеркнуть, что я выступаю именно как заказчик в данном случае и не пытаюсь кого-то там в данный момент охарактеризовать с худшей или лучшей стороны. Как заказчики мы просто пытались выполнить все статьи закона и постановы Кабинета Министров по поводу проведения этого мероприятия.

Пару слов о том, как должно быть в соответствии с законодательством. После того, как градостроительная документация передается заказчику, объявляются громадські слухання, эти громадські слухання... Объявления доводятся через средства массовой информации до общественности, а это делается самыми различными путями, так как это и было сделано через газеты, через радио, по телевидению было несколько выступлений, связанных с обнародованием этого процесса. Выставляются материалы Генерального плана на обсуждение.

Для Киева конкретно было выставлено в Союзе архитекторов, была большая выставка сделана. Были в районах выставки сделаны.

Меня, честно говоря, несколько удивило выступление нескольких выступающих сегодня, которые сказали, что громадських слухань не было и о результате этих громадських слухань им ничего не известно. Они были проведены, я довожу до вашего сведения, что каждый район имел даже переплетенную, такого примерно формата тетрадь, в которую должны были вноситься предложения...

З зали: (Нічого не чути).

Кудєлін А.Є.: Что?

З зали: (Нічого не чути).

Кудєлін А.Є.: Это было в 2011 году, начиная...

З зали: (Нічого не чути).

Кудєлін А.Є.: Еще раз повторяю, дайте мне закончить, потом мы будем разбираться. Начиная, я вам даже числа могу назвать, с 29 сентября 2011 года по 01 июля 2012 года эта процедура громадських обговорень...

З зали: (Нічого не чути).

Кудєлін А.Є.: Я прошу прощения, они были проведены. Не перебивайте меня, пожалуйста!

Резніков О.Ю.: Ирина, держите себя в руках! Вы же не...

З зали: (Нічого не чути).

Резніков О.Ю.: Ирина, еще раз, когда вы выступаете с позицией, которая не нравится кому-то, например, мне, я вас не
<--- 27 Августа 15 ч 37 м 58 с ---- Перший --->

перебиваю и не ору здесь как навиженный. Пожалуйста, уважайте здесь присутствующих людей, которым интересно послушать информацию. Не нравится, пожалуйста, на Facebook стройными рядами, выписывайте свой клич, все, что вы считаете нужным, лайки собирайте у друзей, перепосты и будет вам счастье.

Спасибо! Продолжайте!

Кудєлін А.Є.: В 2011 году такая процедура началась и, я еще раз повторяю, в районах были организованы вот такие тетради, в которых, они были пропечатаны, прошиты для того, чтобы нельзя было оттуда потом никакие замечания изъять. И эти тетради хранились в районных администрациях и некоторые тетради нам вернулись без единой записи. Я просто вас информирую о том, как это было сделано, не по нашей инициативе, как вы понимаете.

При всем при этом мы получили большое количество письменных, как требует закон, письменных обращений с просьбой учесть в Генеральном плане те или иные положения, которые были как от юридических, так и от частных лиц.

Значит, этих предложений было получено больше тысячи. И хотя многие эти предложения не имели прямого отношения к Генеральному плану, тем не менее... Да, они были не просто, не имели отношения к Генеральному плану, они всупереч законодательству не имели обращений, вернее, отношения к законодательным актам и к нормам, которые действуют на сегодняшний день.

То есть, сегодня в положении написано, что в письменном виде, подавая все те замечания, должны посылаться на законодавчу нормативну базу. Многие, точнее, очень немногие имели такие обращения с посыланием на законодавчу базу. Основная масса были просто - мы предлагаем сделать то-то.

Понимая, что люди не готовы к тому, чтобы всерьез говорить на законодательном уровне о таких проблемах градостроительных, мы, тем не менее, принимали к рассмотрению такие предложения, они вносились на рассмотрение рабочей группы, которая была создана приказом директора Департамента градостроительства, и рассматривались в рабочей группе в общем порядке.

По результатам рассмотрения в рабочей группе вносились предложения и каждый, кто давал свои предложения по внесению изменения в Генеральный план, получал письменные ответы, подчеркиваю, письменный ответ на свои предложения. То есть, те, которые вошли у нас в отчет, практически все получили письменные ответы на свои предложения. Вот такой отчет был подготовлен.

В этом отчете на сегодняшний день значится порядка 754 позиций, основная часть которых опять-таки не имеют прямого отношения к Генеральному плану, тем не менее, они в отчет были внесены и на них были даны




<--- 27 Августа 15 ч 40 м 59 с ---- Другий --->

обоснованные ответы.

Хотелось бы подчеркнуть, что основная масса этих предложений были, как раз... относились к той проблеме, которая и сегодня в выступлениях людей, и раньше такие же выступления звучали, относились к возврату территорий зеленых зон в статус зеленых зон.

В Генеральном плане, и вот здесь зафиксировано, в этом звите, какие конкретно предложения были приняты, а их основное большинство, они были приняты, и те, которые не могли быть приняты просто потому, что на этих территориях, которые предлагалось вернуть в зеленую зону, или уже фундаменты стояли, или еще что-то, то есть, практически восстановить зеленую зону на отдельных участках было практически невозможно к тому моменту.

Поэтому с юридической точки зрения были выполнены абсолютно все позиции, которые касались проведения процедуры учета громадських предложений общественности для внесения в Генеральный план, был составлен вот такой вот реестр и люди, которые обращались, получили обоснованные ответы на свои предложения в Генеральный план.

Теперь по процедуре дальнейшей. Те несоответствия или проблемы, которые все-таки вызывали отдельные земельные участки, и люди просто... Кто по незнанию, кто имел свое мнение, все равно обращались и настаивали на том, чтобы это было учтено. Мы просто не могли юридически это все сделать, постольку-поскольку и через суды землепользователи пытались добиться своего. То есть, были определенные площадки, которые мы вынуждены были вынести в соответствии с положением и законодательством на рассмотрение Погоджувальной комиссии.

Погоджувальна комиссия, это была, если вы помните, особый такой момент, поскольку сама комиссия создавалась довольно сложно, больше 50 человек были членами этой Погоджувальной комиссии. Шевченко ее возглавлял тогда, и первое заседание было посвящено организационным вопросам. Там практически не рассматривались конкретные вопросы.

В дальнейшем было рассмотрено 13 вопросов, которые получили свое отражение, а результаты Погоджувальной комиссии были запротоколированы и внесены в Генеральный план в таком виде, как Погоджувальна комиссия нам сказала.

В конечном итоге, есть еще один момент, на который не обращают внимания почему-то выступающие, но в законе написано, что если Погоджувальна комиссия не достигает с общественностью консенсуса или согласия, то существует еще один момент, который позволяет обществу, людям, настояв на своем, все-таки в Генеральном плане внести изменения.

В законе написано, что при утверждении Генерального плана решением




<--- 27 Августа 15 ч 43 м 59 с ---- Перший --->

Киевсовета эти изменения все равно могут быть внесены в законном порядке и в таком случае в Генеральном плане будет мнение общественности полностью учтено.

Мне кажется, что это очень серьезный момент, на который до этого не обращали внимания, но если сегодня внимательно прочитать текст закона, то на это стоило бы обратить внимание.

Мне кажется, что за последнее время достигнута определенная степень взаимодействия между разработчиками, между экспертами и между людьми, которые болеют за город, которые выступают от имени общественных организаций.

Но сегодня уже пару раз в адрес разработчиков, я имею ввиду Пламеницкую и Татьяну Серафимовну, прозвучали даже аплодисменты из зала, хотя раньше такого не было. Это говорит о том, что уже отдельные разделы люди начинают воспринимать и понимать.

То есть, необходимо еще отметить, что в городе Киеве, как нигде в Украине, я могу просто говорить это по опыту, потому что 35 лет в градостроительстве работал, нигде в Украине такого уровня подготовки людей для обсуждения Генерального плана пока еще нет, но, наверное, к счастью, что в Киеве это есть, потому что все-таки исторический город и проблемы перед городом стоят особые.

Поэтому, видимо, активность людей и готовность заказчиков и разработчиков сегодня найти те пути, которые позволят выйти из сложнейшей ситуации, которая нам досталась в наследство от предыдущих там 20-ти - 25-ти лет, развитием города не назовешь, но то положение, которое сложилось.

Мне кажется, что вот эти положительные моменты на сегодняшний момент как раз мы обязаны использовать для того, чтобы сделать документ, который можно было бы поставить на утверждение, утвердить и наконец-таки получить, многие их называют "конституция города", двигать дальше градостроительное развитие города и так, как предусмотрено законом, и здравым смыслом.

Спасибо!

Резніков О.Ю.: Дякую!

Будь ласка, шановні колеги, записались Збанацький, Агеєва, Фролов, Лішанський, Сікор, Якубцов, Дьомін. Будь ласка!

З зали: (Нічого не чути).

Резніков О.Ю.: І депутат Єскіна. Будь ласка, пані Олена, ви дійсно перша записались.

Підготуватись Збанацькому.

Єскіна О.О.: Шановні колеги та кияни! Щодо проведення депутатських слухань.

Я неодноразово зверталась щодо роз"яснення з цього питання, оскільки я прекрасно пам"ятаю те, що відбувалось у 11-му та 12-му роках. Були організовані громадські слухання проекту нового Генерального плану і вони відбулися лише в Дарницькому районі. Я особисто була присутня на громадських слуханнях у Подільському районі, звідки люди після обговорення пішли і сказали, заявили, що




<--- 27 Августа 15 ч 46 м 59 с ---- Другий --->

ми не будемо брати участь в обговоренні і в затвердженні цього плану, який ми вважаємо взагалі не юридично... нелегітимним.

Далі. Аналогічні слухання пройшли в Дніпровському районі. І там відбулося теж саме. Наступні слухання повинні були пройти в Голосіївському районі. Я теж особисто туди прибула, але вже на будівлі красувалася об"ява, що слухання відмінені і ця процедура закінчена.

На підтвердження моїх слів ви можете знайти відповідний фотозвіт всіх цих подій на моїй сторінці в Фейсбуці в відповідних проміжках часу.

Я була дуже здивована, коли мені відповідали, що громадські слухання проекту нового Генерального плану проходили. Тому я попросила в директора Департаменту містобудування та архітектури протоколи відповідних громадських слухань по районах, де вони нібито відбулися, на що я двічі отримували однакову відповідь, яка, звісно, мене не задовольнила.

Ось у мене, я зараз тримаю повторну відповідь від пана Целовальника, який мені повторно відправляє не протоколи, на жаль, громадських слухань, які я хотіла отримати, а звіт про результати розгляду пропозицій громадськості до проекту Генерального плану міста Києва.

Тут є достатньо пропозицій - 754 і, звісно, що зроблена певна робота. Пропозиції, я так розумію, ці надсилалися в електронній формі, потім оброблювалися.

Я була дуже здивована, коли, наприклад, у моєму сквері, в рідному Шевченківському районі, там, де ми відбили, ще коли я ходила до школи, забудову церквою, там знову заплановано згідно з проектом нового Генерального плану сквер з можливістю там побудови релігійної споруди. Ну, що це таке? Також є і інші нюанси. Але я не про те.

Я про те, що громадські слухання все ж таки, я вважаю, не відбулися, тому що повноцінний з широким представництвом зацікавлених киян.

Ще хочу наголосити на тому, що детальні плани територій теж не повинні проходити такі ж самі віртуальні громадські обговорення, як це відбувається зараз.



<--- 27 Августа 15 ч 49 м 59 с ---- Седьмой --->

І, крім того, депутати теж позбавлені можливості брати, тобто повноцінно обговорювати ці детальні плани територій, оскільки недостатньо часу, і вони не в належному форматі виносяться на розгляд відповідних комісій.

Я хочу внести, я вже в письмовій формі запропонувала ...(нерозбірливо) до внесення до резолюції і щодо п"ятого пункту, це якраз що стосується громадських слухань, то я вимагаю все ж таки провести, вивчити думку громади і...

Резніков О.Ю.: Пані Олено, завершуйте, будь ласка!

Єскіна О.О.: І припинити винесення на затвердження детальних планів територій, які не пройшли широкого громадського обговорення та не відповідають чинному Генеральному плану.

Резніков О.Ю.: Передасте мені ваші пропозиції, так? ... Добре, дякую!

Єскіна О.О.: Дуже дякую!

Резніков О.Ю.: Будь ласка, громада Корчуватого, Збанацький Ярослав, прошу!

Збанацький Я.В.: Добрий день! Збанацький Ярослав, "Громада Корчуватого".

Стосовно Голосіївського району затверджена Чапаєвка, Теремки-3, Велика кільцева. Інша містобудівна документація, що розроблялась в межах Голосіївського району, не затверджена офіційним листом за підписом. Після чого провели громадські слухання на рівні міста Києва, утворили групу по розробці проекту Корчувате-2025 і напрацювали те, що Кличко Віталій Володимирович просив, 20-ть пунктів, узгоджених з людьми, в проектній документації, те, що вони хочуть, з підписами, повністю з розробкою, з плануванням, з вписанням до територій того, чого люди наші хочуть у нас на нашій землі.

Далі зібрали громадські організації, винесли, створили координаційну раду Голосіївського району, винесли пропозиції Південного Голосієва, великі стратегічні об"єкти, на нашу думку, які повинні бути не на 20-ть, а на 50 і 200 років вперед, і підписались. Це меморандум між нашими громадськими організаціями - "Корчувате" і сусідами: "Самбурки", "Пироги" і так далі.

Рішення громадських слухань, які ми проводили, на тему екологічних проблем та розвитку Південного Голосієва, інші, крім цієї, що ми взяли на себе ініціативу, не виконуються. Острів Галерний не звільнений від кабаків, а рішення було,



<--- 27 Августа 15 ч 52 м 59 с ---- Другий --->

встановлюють навпаки ще нові кафе і нашу молодь просто знищують. Пийте! Пийте! Пийте! Не спортзалів... нічого немає, не стадіонів, ні-чо-го!

Телеграми Президенту? Одна була. Приїхав Віталій Володимирович і сказав: "Три дні і все виправимо". Уїхав. Три місяці нічого ніхто не виправив. Пішло ще 4 телеграми Президенту від громадських організацій. Чекаємо рішення. Поки що ігноруються всі звернення до всіх інстанцій і органів вищої влади, яка відповідає за наш район, ігноруються.

Третє. Просимо Вас провести громадські слухання з урахуванням пропозицій всіх мешканців тих територій, на яких розробляється проект Генплану. Будь ласка, з урахуванням наших пропозицій. Того, що нам треба, тому що ми кошти платимо. З нас кошти беруть. Нам потрібно, щоб малювали те, що нам потрібно, нашим дітям, а не комусь іншому.

Четверте. Прохання Генеральний план розробляти не на 20-25 років, а на 50 і 200 років. І взагалі, з великою стратегічною метою і ціллю на тисячу років уперед. Потрібно далі дивитися.

Просимо створити координаційну раду для контролю внесення змін, в подальшому затвердження Генерального плану, який прийметься після громадських слухань. Стосовно звідки взяти кошти і де брати на розвиток міста, я пропоную звернутися до Ватикану за фінансовою допомогою. Як це буде робитися і як це робиться в усіх країнах світу вам розкаже наступний доповідач Юрій Якубовець. Дякую вам!

Резніков О.Ю.: Дякую! Якщо письмово ваші пропозиції передасте, буде добре. Дякую!

Будь ласка, Агеєва, прошу! Наступний Фролов.

Агеєва В.: Ви знаєте, я записувалася на попереднє питання, на виступ. Я не можу його оминути, бо я представляю громадський комітет "За збереження Біличанського лісу" і оминути питання збереження природно-заповідного фонду, я не можу. Тому значну частину свого виступу приділю саме цьому питанню.

Коли ми подавали пропозицію щодо депутатських слухань, то пропонували внести до порядку денного питання "Про саботаж Указу Президента України №446/2014 від 01.05.2014" запланованим варіантом Генерального плану міста Києва і винесеним на обговорення.

Проаналізувавши всі схеми Генерального плану, ми констатуємо, що тільки одна з них - схема функціонального зонування територій -


<--- 27 Августа 15 ч 55 м 59 с ---- Седьмой --->

позначає територію Біличанського лісу як об"єкт природно-заповідного фонду, всі інші це ігнорує. Там - це або лісопаркова зона, або територія перспективна для розвитку заповідного фонду і, як наслідок, проектанти планували як по цілині.

Що ми отримали в підсумку? Проект Генерального плану, який пропонується, так званий, оновлений, є смертельно небезпечним для природного комплексу "Біличанський ліс", а також шкідливим для Києва та киян. Він передбачає розташування природо необхідних об"єктів на території природного комплексу. І з цими об"єктами природний комплекс приречений на загибель у перспективі на 25-30 років.

Це так званий технополіс "Біонік Хілл", а фактично новий мікрорайон у центрі природного комплексу, де планується одночасно, перебування щонайменше 35 тис. людей одночасно. Це вся інфраструктура та під"їзні дороги до "Біонік Хіллу" через лісовий масив, про який я вже казала. Він буде створювати дуже потужний антропогенний вплив, негативний, на природний комплекс, а ця територія - одна з найкраще збережених у Біличанському лісі, бо там знаходились артсклади.

Ми не проти розвитку високих технологій, але давайте інноваційні парки розташовувати на іншій території. В Києві такі території є, ви ДПТ таких територій затверджували.

Далі, забудова заплави річки Нивка узаконюється. До речі, ці два об"єкти не передбачалися нині діючим Генеральним планом. Забудова ...(нерозбірливо) річки Нивка, ділянка виділена за часів Черновецького. Таким чином буде вилучено ...(нерозбірливо) комплекс, найбільш цінна його компонента. Річка дуже важлива для стану лісу, вона визначає стан грунтів і це є центр життя лісу.

А що ж ми бачимо? Ми бачимо пляму жовтого кольору! І нечувано, пропонується матеріалами Генерального плану ліквідувати прибережні захисні смуги - це взагалі злочин! Це злочин!

І замість того, щоб відмінити ці рішення Черновецького по забудові заплави річки Нивка, та ще там планується рекреаційна забудова в лісі якась, зараз це намагаються узаконити і розробляють ДПТ за номером 73 замість того, щоб відмінити ці рішення. Це неприпустимо! І це ж намагаються узаконити в Генеральному плані!

Про мережу автомобільних доріг я казала раніше.

Далі, не запланована буферна зона навколо об"єкта природно-заповідного фонду, як це зазвичай робиться. Натомість на самій території Національного природного парку всупереч закону "Про природно-заповідний фонд" заплановані три буферні парки. Це взагалі законом прописано, як не передбачено, та ще один просто парк.

Розумієте, в той час, як має розроблятися проект організації Національного природного парку, що зараз робиться, має бути

<--- 27 Августа 15 ч 59 м 00 с ---- Другий --->

вивчена наукова його територія і далі парк буде визначати, де які зони, де зони регульованої рекреації, де заповідна зона і таке інше, а не малювати все зараз.

Як висновок. Якщо Генеральний план і реалізують, то природний комплекс "Біличанський ліс" буде зруйновано. Він перетвориться з природного комплексу, а національні природні парки створюються якраз з метою збереження цінних природних комплексів, він перетвориться на аморфну безструктурну зелену зону, так звані зелені насадження... (нерозбірливо) його оздоровча, рекреаційна, кліматоутворююча, науково-освітня, виховна функції будуть втрачені і це дуже негативно позначиться на якості життя людей.

Останнє. Ми передавали, якраз 11-й, 12-й роки, пропозиції письмові і по забудові Нивки, щоб відмінили і врахували, і по дорогах. На робочій групі в Левади ми давали пропозиції щодо автомобільної мережі і все це...

Резніков О.Ю.: Дякую! Виключайте мікрофон!

Агеєва В.: ...І все це не було враховано... (відключений мікрофон).

Резніков О.Ю.: Дякую!

Будь ласка, я запрошую до слова колегу Фролова Анатолія Олександровича, рада народного контролю. Прошу дуже!

Фролов А.О.: Фролов Анатолій Олександрович, рада народного контролю, заступник голови.

Пан Кудєлін виступав і сказав, що Київрада прийняла більше 4 тис. рішень. І це все? Він промовчав про те, що ці рішення - це є частина. Це приблизно то, что Верховный Совет принимает законы. Он принял закон, но после этого Гройсман и Президент должны подписать и опубликовать их. То же самое произошло с этими решениями.

Да, Киеврада приняла эти решения и дала распоряжение внести их в действующий Генеральный план города. Главные архитекторы, начиная от пана Присяжнюка, не вносили это. Хоть одно решение внесено в Генплан? Ни одного! Значит, все главные архитекторы города сделали преступление должностное. Они не выполнили решение Киеврады.

Следующее. Выступали и сказали, что Дымер, выносится огромнейший складской комплекс.

Также было сказано, что выносились промышленные зоны, кладбища. А вы провели слушания? Куда вы выносите? Ваш Генплан не живой! Он мертвый! Какое село, какой поселок даст вам разрешение туда что-то переводить? Если вы предоставите протоколы этих

<--- 27 Августа 16 ч 02 м 00 с ---- Перший ---->

сильских рад, селищних, что они дали вам согласие, тогда вы можете туда переносить.

Вы говорите, мы будем разговаривать с областью. Как вы будете разговаривать? Когда в действующем Генеральном плане была огромная территория, которая Киеву должна была быть передана областью.

Я не хотел этого затрагивать, но почему главные архитекторы Киева не выполнили своих функциональных обязанностей? Ведь это же они должны были подготовить для Киевсовета и выполнить, и перенести это все к Кабинету Министров, и попросить, чтобы Кабинет Министров эти территории выделил Киеву, отдал Киеву, договорился с областью и провел.

Почему, господин Резник, Вы скрываете высновки? Мы не можем нигде...

Резніков О.Ю.: Моя фамилия - Резников.

Фролов А.О.: Извините, Резников.

Почему ни на одном сайте нету высновков, которые делал Союз архитекторов, другие организации?

Резніков О.Ю.: Я скрываю?

Фролов А.О.: Нет, я не знаю, вы - старший у нас сегодня, поэтому я к вам обращаюсь.

Ведь на сайте можно выставить все полностью, что давали организации. Ведь это же скрыто. Мы не знаем, может быть все сказали, что Генеральный...

Резніков О.Ю.: Анатолий Александрович, три минуты, завершайте, пожалуйста!

Фролов А.О.: Последнее слово.

Значит, мы не знаем, что говорили другие. Может быть все ...(нерозбірливо) у нас. И экспертиза. До сих пор нету додатков по экспертизе.

Депутаты спрашивают главного архитектора города пана Целовальника, он говорит: еще нету.

Резніков О.Ю.: Какой депутат спросил?

Фролов А.О.: Левада.

Резніков О.Ю.: Когда?

Фролов А.О.: Вот позавчера он мне об этом говорил. 17 листов...

Резніков О.Ю.: Анатолий Александрович, Левады нет, давайте не будем...

Фролов А.О.: ...(Нерозбірливо). Где я могу их увидеть? Где я могу?

Резніков О.Ю.: Завершайте, пожалуйста, я вас прошу.

Фролов А.О.: Идея ...(нерозбірливо) в том, что этот Генеральный план начали делать незаконно, не имея на это оснований, это знают все. Более того, органы соответствующие займутся тем, что огромное количество бюджетных денег, так как это незаконно...

Резніков О.Ю.: Спасибо вам большое!

Я прошу до слова пана Сікору! Представник фундації "Відкрите суспільство", Іван Сікора, будь ласка!

Сікора І.: Доброго дня, шановні панове!

Перш за все, я хотів би попросити, щоб, власне, те, що ми сьогодні обговорюємо, було оприлюднено, стенограма, якщо це можливо, тому що ми розуміємо, тут запис, все це говоримо, щоб громадськість мала інформацію про те, що в проекті пропозиції надавались і що, власне, було запропоновано владою.

<--- 27 Августа 16 ч 05 м 00 с ---- Другий --->

Друге питання, яке я би хотів підняти пропозицією, є те, що в нас, ми знаємо, є дуже сумнівні юридичні підстави для розробки цього Генерального плану. Це вже неодноразово відмічали і опоненти його, і ті, хто є в команді, яка належить до депутатської більшості в Київраді.

Ми знаємо, що згідно із Законом "Про врегулювання містобудівної документації" Генплани є безстрокові, і в Києві є Генплан, тому якби треба, напевно, поважати букву закону про врегулювання і виконувати.

Далі. Є питання в нас щодо того, наскільки були враховані ті пропозиції численні щодо змін різних територій, які висловлювала громадськість ще в 2011 році.

Тобто логічно, щоб це обговорення відбувалося в рамках кожного з десяти районів, де можна було би чітко побачити ті проблемні місця, де це відбувалося, і після цього, чи перед... а після цього вже створювати Погоджувальну комісію, де узгоджувати позиції сторін, де можливо знайти компроміс і де це не суперечить чинному законодавству. Тому що, якщо це порушує Водний, Земельний кодекси чи інші норми, ДБНи, то, власне, як можна погоджувати знищення лісу, якщо громадськість хоче його знищити. Але закон же... Ми маємо керуватися ним у своїй дільності перш за все.

Далі, як говорив попередній виступаючий, дійсно є проблема експертизи цього документа. Ми пропонували ще рік назад провести цю експертизу і публічно зверталися до міського голови.

На жаль, ми зараз так само не можемо побачити результатів експертизи для того, щоб дійсно люди могли, експерти ознайомитися, хто погоджує цей документ і які підстави для цього погодження. Ось такі короткі пропозиції.

Завтра ми проводимо прес-конференцію в Українському... (нерозбірливо) центрі і я з радістю запрошую пана Олексія Резнікова взяти в ній участь і представити позицію за результатами обговорення, і, власне, відкрите звернення, яке вже підготувала... (нерозбірливо) суспільства і підтримано було рядом громадських організацій. Ініціативи ми вам уже передали.

Сподіваємося, воно буде враховано в... включено до пропозицій наших депутатських слухань і ми хотіли би отримати чітку інформацію по кожному пункту.

На попереднє звернення, до речі, ми так і не отримали відповіді, яке надіслали 30 липня. Очікуємо відповідь до 30 серпня.



<--- 27 Августа 16 ч 08 м 00 с ---- Другий ---->

надавали під... Будемо дуже вдячні отримати.

Резніков О.Ю.: Дякую, пане Іване! Єдине уточнення, що я тому і звертаюся до всіх, щоб подавали в письмовому вигляді пропозиції, тому що ведення протоколу, вибачте, шестигодинного засідання, не ведеться, кожне слово не фіксується. Є трансляція відео. Зараз усі журналісти отримують сигнал. Ми зараз будемо саме по тій пропозиції, які, в тому числі, ваша поважна інституція подала, і вони будуть обговорюватися. Дякую вам за виступ і за вашу небайдужість.

Будь ласка, запрошую, пан Якубцов! Зараз я представлю пана Якубцова, одну хвилиночку. Це благодійна організація "Об"єднані Майданом", Якубцов Юрій. Будь ласка!

Якубцов Ю.: Доброго дня! Мене звати Юрій. Я громадянин України, живу на Теремках. Була можливість жити в Канаді, 6 років у місті Оттава. Тут пан правильно сказав, місто дійсно-таки дуже красиве, але... Чесно вам скажу, я повернувся в Україну з радістю і відповідно я хочу сказати, що Київ набагато уютніше місто.

Що я би хотів сказати? В даному випадку я би хотів підняти процес отримання коштів, фінансування тих унікальних задумок, які українці мають. Що би я хотів бачити в Генеральному плані? Арт-унікальний, науковий, розумний підхід з українським стилем.

В даному випадку, що я пропоную? Це також розташувати в Україні, в Києві пам"ятки з країн-членів ООН, тому що ми знаємо, що є дуже високоповажні науковці з інших країн, яких ми поважаємо.

Також необхідно врахувати, щоб були збільшені також робочі місця. Мусорний завод. Я розмовляв з науковцями. Вони мають унікальні технології електромагнітної переробки сміття.

Я вважаю, що треба запровадити розташування сонячних батарей на кожній будівлі. Ми цим економимо електроенергію. Збільшити кількість комунальних підприємств.

Я вважаю, що реструктуризація - це класний етап. Я маю деякі поради. Річка - дуже важливий момент, і громадські слухання.

Що би я хотів сказати щодо коштів і як їх залучити? Я за останні кілька років дуже уважно вивчаю українське законодавство і зустрів дуже розумного пана з Одеси, який мене запитав: "Що тобі потрібно? Тобі потрібні технології чи тобі потрібні гроші?" Інколи нам просто необхідно якесь унікальне обладнання на ті ж заводи, реєстрація з реструктуризацією.

Що стосується річки. Наприклад, необхідні якісь наукові інноваційні, першочергові якісь унікальні технології очищення.

В даному випадку можна звернутися дипломатичними каналами до інших країн і вони з радістю профінансують дані проекти із своїх бюджетів. Чому? Тому що


<--- 27 Августа 16 ч 11 м 00 с ---- Перший --->

кошти підуть в ці країні, в компанії цих країн, а ми відповідно в Україні отримаємо їхні технології і їхню, те, що нам потрібно.

Також я кожного хочу, щоб кожний із вас задумався, що таке на сьогоднішній день гроші? Гроші, так сталося, ми знаємо Шарль де Голь в 75-му році віддав танкер з доларами і отримав золото. На сьогоднішній день гроші у світі нічим не підкріплені, це чисто види цифри в комп"ютері.

Я хочу, щоб кожний з вас, я хочу допомогти, згідно з Статутом ООН і декларації про принципи міжнародного права, щоб ми разом з міністерствами сформували документи і звернулись до інших мерів...

Резніков О.Ю.: Пане Юрій, три хвилини!

Якубцов Ю.: Зрозумів.

До інших мерів інших країн, щоб можна було отримати ту кількість коштів, які нам необхідні. Якщо в світі не вистачає якоїсь цифри, яку українцю хочеться отримати, нам необхідно збільшити цю цифру в комп"ютері.

Значить, я вже провів з Мінрегіоном попереднє листування і отримав документ, згідно з яким постанова Кабінету Міністрів під № 153 дозволяє офіційно отримувати міжнародну технічну, фінансову та інші послуги від інших країн світу.

Резніков О.Ю.: Пане Юрію, завершуйте, будь ласка!

Якубцов Ю.: Моя пропозиція наступна - збільшити кількість громадських слухань і звернутись до інститутів, університетів молоді, щоб вони, кожен з них намалював той Київ, який вони хочуть бачити.

Дуже вам вдячний! Я хочу сказати, що я, із свого боку, готовий надати ці документи, наприклад, про згоду Мінрегіону розглядати проект на отримання 150 млрд. доларів.

Резніков О.Ю.: Передайте, обов"язково...

Якубцов Ю.: І тому, хто бажає вже оформити документи на дипломатичні канали, звернення до інших країн світу, я відповідно згоден ...(нерозбірливо).

Резніков О.Ю.: Дякую! Пане Юрію, дуже вам дякую!

Будь ласка, Лішанський Євген, академік Академії архітектури України, член правління Національної спілки архітекторів України, заслужений архітектор України. Будь ласка! Досвід по Генпланах у вас величезний, так, життєвий.

Лішанський Є.Ю.: Шановні присутні! Я вибачаюсь, але спочатку декілька слів, так би мовити, про себе.

От 9 серпня виповнилось 55 років як я почав після закінчення інституту працювати в архітектурі. Із цих 55-ти років 50 років я займаюсь Києвом.

У 65-му - 66-му роках я був головним архітектором проекту приміської зони міста Києва, коли розроблявся Генеральний план 68-го року.

У 80-му - 84-му роках я був головним
<--- 27 Августа 16 ч 14 м 00 с ---- Другий --->

архітектором проекту Генерального плану міста Києва на період від 84-го до 2005 року. В проміжку я був ще й головним архітектором проекту спільного Генерального плану міст Донецька та Макіївки, який також, як і всі інші, був затверджений Урядом України, і багатьох інших Генеральних планів міст України.

Крім того, так сталося, що я очолював державну експертизу по Генеральному плану Дніпропетровська, по Генеральному плану Одеси, по Генеральному плану Маріуполя, він тоді називався Жданов, по Генеральному плану Харкова. Тобто я маю певний досвід.

Тепер безпосередньо до Генерального плану. Справа в тому, що більшість зауважень абсолютно слушні, які сьогодні були висказані на цій зустрічі. Вони абсолютно слушні, ще раз підкреслюю, але вони виходять від розуміння, що таке Генеральний план, кожної окремої особи, а не від того, що таке Генеральний план згідно із законодавством.

Ось у мене в руках Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності". Цей закон прийнято 17 лютого 13-го року і це головна наша містобудівна конституція. Зауважу, що я був одним із розробників цього закону.

В цьому законі в розділі 1-му - визначення термінів - абсолютно чітко написано: "Генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку планування забудови та іншого використання території населеного пункту".

Абсолютна більшість наших громадян, які висловлюють законне незадоволення станом нашого життя, станом навколишнього середовища, станом узагалі всього того, що робиться в нашій країні, вони виходять з того, що Генеральний план - це план соціально-економічного розвитку, як це було колись. Але Генеральний план - це не план соціально-економічного розвитку. Він трактує


<--- 27 Августа 16 ч 17 м 00 с ---- Перший --->

саме ті положення, про які я говорив. Але, як на мою думку, це так би мовити лава, яка виходить із жерла вулкана загального невдоволення ситуацією соціально-економічною, політичною, яка складається в країні, яка спрямована на те, щоб поліпшити цю ситуацію.

Друге. Що таке розробка нашого Генерального плану? На якій підставі він розробляється?

Тут багато було закидів, що ми не маємо стратегії розвитку.

Знаєте, стратегія може б краща, гірша, але у 12-му місяці 2010 року така стратегія в цій залі була прийнята, Стратегія розвитку міста Києва. З нею можна погоджуватись, не погоджуватись, вважати, що вона була досить недосконала, але така стратегія є. Тобто Генеральний план розроблявся на основі Стратегії розвитку міста Києва.

Далі. Тут багато було закидів щодо законності розробки Генерального плану, нового Генерального плану.

Я, виходячи з мого досвіду, хочу сказати, що жоден Генеральний план міста Києва не дожив до свого проектного строку. Всі Генеральні плані, які були розроблені в післявоєнний період, один Генеральний план довоєнний, вони тримались 10-12 років і приймались рішення про їх коригування, і розроблявся новий Генеральний план. Так само було і з цим Генеральним планом.

У цьому законі...

А тепер щодо законності розробки Генерального плану. Що написано в законі?

Резніков О.Ю.: Пане Євгене, підсумовуйте, тому що вже час.

Лішанський Є.Ю.: Вибачаюсь!

Що написано в законі? Рішення про розроблення Генерального плану приймає відповідно сільська, селища, міська рада. Жоден Кабінет Міністрів, жоден Президент не мають будь-якого відношення до, розробляти Генеральний план, чи не розробляти.

Далі. Пункт 10-й. Генеральні плани населених пунктів та зміни до них розглядаються, затверджуються відповідними сільськими, селищними, міськими радами на чергових сесіях протягом, там, певного періоду з дня подачі.

Тобто ми маємо абсолютно всі




<--- 27 Августа 16 ч 20 м 01 с ---- Другий --->

законні підстави розробляти Генеральний план, розглядати його і затверджувати, тому що рішення про розробку Генерального плану було прийнято в 2008 році, а закон, який трактує Генеральний план як безстроковий документ, був прийнятий в 11-му році. Будь-який закон немає зворотньої сили, тому рішення про прийняття і розробку Генерального плану абсолютно законне і не підлягає жодному перегляду.

Далі...

З зали: (Нічого не чути).



Резніков О.Ю.: Я прошу прощения! Ирина Алексеенко, у вас другая роль - вы слушатель.

Лішанський Є.Ю.: Я абсолютно не протирічю. Було прийнято рішення про розробку Генерального плану...

З зали: (Нічого не чути).

Резніков О.Ю.: Ви не вступайте, будь ласка, в дискусією, пане Євгене! Ирина, я вас прошу, пожалуйста, не создавайте...

Лішанський Є.Ю.: Безстроково в 11-му році.

Резніков О.Ю.: Ирина, не создавайте впечатления у коллег в зале, что у нас душевнобольные находятся здесь, пожалуйста! Ведите себя прилично для того, чтобы не было обвинений, что кто-то здесь не адекватен. Пожалуйста! У вас было время выступать - вы выступали. У вас будет время подойти и пообщаться с коллегой отдельно. Уважайте людей, выступающих перед вами, даже если вам не нравится то, что они говорят! Пожалуйста!

Лішанський Є.Ю.: Олексій Юрійович, я завершую. Багато зауважень, які сьогодні були висловлені, вони виходять з неповної ознайомленості з Генеральним планом. Вельмишановний пан Глеба, якого я дуже поважаю, говорив про невідповідність показників зелених насаджень.

Дайте, будь ласка, це бачте, Генеральний план 2002 року, а червоним - це межі, в яких розробляється Генеральний план сьогодні. Ті показники, які містяться в Генеральному плані - 2020, вони відносяться до цієї великої території, показники зелених насаджень, зокрема. Вони виникають тоді, коли до існуючої території Києва дорізають ще 60 тис. га. Тобто це абсолютно інша територія і показники ці стосуються абсолютно іншої території.

На закінчення. Шановний Олексій Юрійович! Я дуже жалкую, що мало депутатів сьогодні в залі. Мені здається, що для того, щоб у майбутньому ми мали менше проблем з містобудівним розвитком міста, треба обов"язково ініціювати розроблення


<--- 27 Августа 16 ч 23 м 01 с ---- Перший --->

київських норм, київських будівельних норм. Бо загальнодержавні будівельні норми, вони абсолютно не відповідають реаліям Києва. Це, по-перше.

По-друге, рішення, яке було запропоновано в Генплані-2020 по створенню "великого" Києва, скажімо так, це дуже прогресивне, це дуже цікаве рішення. Але, на превеликий жаль, не було зроблено жодного кроку для того, щоб це рішення було реалізовано.

Тому, мені здається, треба зараз при затвердженні Генерального плану обов"язково прийняти рішення про ініціювання і про питання, це, мабуть, перед Верховною Радою, про розробку Генерального плану київського регіону, чи київської агломерації.

Дякую!

Резніков О.Ю.: Пане Євгене, дуже вам дякую!



Будь ласка, Дьомін Микола Мефодійович, професор, завідувач кафедри міського будівництва КНУБА, науковий керівник проекту, народний архітектор України. Будь ласка! Лауреат Державної премії України в галузі архітектури.

Дьомін М.М.: Я думаю, что мы должны поблагодарить всех, кто сегодня и на предыдущих вот наших встречах принимали активное участие в обсуждении, вот, идей Генерального плана.

И тут уже докладывал заместитель главного архитектора города о том, как мы пользовались и как мы учитывали, значит, процедурно и по сути, значит, все, вот, замечания, которые были сделаны.

И сегодня, несмотря на некоторые, так, экзальтированность некоторых выступлений, значит, все-таки в них содержалось желание внести какую-то лепту в тот документ, который мы сегодня рассматриваем.

Тут уже говорилось о том, что Генплан - это в общем документ, который принципиальные и технические решения формулирует. Все остальное - это дальнейшая разработка, это еще две стадии. И кроме того, должны быть разработаны еще отраслевые схемы - схемы транспорта. И там вот эта вот дорога через, значит, Беличанский лес, она меня возмущает, когда я вижу эту дорогу. Да, я понимаю так, что это показано направление, откуда - куда.

Значит, Генеральный план, он дает направление, он не рисует. Почему? Он не может рисовать в десятитысячном масштабе это все. Дальше это требует следующей проработки.

Не исключено, что эта дорога уйдет. Для этого потребуется разработка комплексной транспортной схемы, может будут какие-то другие решения.

Есть прецедент, когда мы решаем, в разных уровнях




<--- 27 Августа 16 ч 26 м 01 с ---- Другий --->

развязываем это дело. ... (Нерозбірливо) под Москвой, значит, там был скандал вокруг этого леса. Там туннель построили. То есть, возможность принятия уже конкретных решений, а здесь только технические решения.

Так что с благодарностью все это дело принимается и будет учтено: или на этой стадии, или на последующих.

Ну, и последнее замечание. Тут меня представили как заведующего кафедрой. Мне приходится общаться с нашими зарубежными коллегами университета и там я обратил внимание, что многие люди, которые приходят работать в муниципалитеты, они повышают свою квалификацию на соответствующих, по специальности городское строительство и хозяйство.

Зампред. Антоненко, который закончил ПГС, он закончил наш факультет, то же самое. Я могу привести в пример человек 10 сотрудников городской администрации. Пришли они из разных областей абсолютно. Они повысили квалификацию. Я думаю, что если бы общая градостроительная культура всех нас была несколько выше, чем она, к сожалению, есть сейчас, то многие вопросы бы отпали сами по себе.

Последнее, что я бы хотел сказать. Мы вместе с вами, обсуждая Генеральный план, ну, считайте, что это площадка такая, мы вырабатываем муниципальную градостроительную политику и эти собрания все, они имеют огромное значение для формирования... ну, громкие слова - это нации, но во всяком случае городской громады - это безусловно. Потому что сидят тут люди влиятельные - это руководители общественных организаций, депутаты, которые связаны с нашими гражданами, и это конечно... Вся эта культура, которая вырабатывается нами совместно, она должна идти в массы. Спасибо за внимание!

Резніков О.Ю.: Дуже вам дякую! Шановні колеги! У нас накопичилися питання. Ми зробимо так. Ті питання, на які зараз можливо буде отримати відповідь, вони зараз будуть поступово на всі запитання дані.

Ті, які потребують вивчення - будуть узагальнені разом з вашими всіма пропозиціями, які надійшли письмово, які, можливо, не подали письмово, але усно озвучили, я вас знову ж таки закликаю подавати їх у письмовому вигляді, можна навіть на моє ім"я в секретаріат, і протягом кількох днів буде узагальнено і оприлюднено всі пропозиції, які були зроблені. З них ми відповідно напрацюємо якийсь документ, який буде називатися протокольне доручення, якщо треба дати якесь доручення, тому що є пропозиції, які можливо виконати, я вже деякі переглянув, поки тут читав. Є пропозиції, які виконати неможливо. Ну, деякі поважні громадські організації пропонують створити робочу групу, запросити Президента, Уряд і їх щось забов"язати зробити.




<--- 27 Августа 16 ч 29 м 01 с ---- Перший --->

Я не візьму на себе такий обов"язок, немаю я впливу ні на Президента, ні на Прем"єра. Мало того, чинне законодавство для мене чітко говорить: Генеральний план - це компетенція міста. І ні до чого тут ні Президент, ні Уряд, і слава Богу! Тому що, якщо ми говоримо про децентралізацію, то давайте самі от якраз входити в режим децентралізації.

Але ті реальні рішення, які ви напрацювали, можливо виконати, вони безпосередньо будуть розписані як завдання. Я дуже сподіваюсь, що та, нехай незначна, кількість депутатів, їх десь близько 25-ти було зареєстровано, які приділили увагу нашому цьому засіданню, найбільш стійкі. Олена Єскіна тут є, я, як знову ж таки депутат, Роман Головня, бачу, там ще декілька колег. Знову ж таки зроблять висновки і будуть готувати, в тому числі, спільні якісь проекти, доручення або рішення.

Будь ласка, колега Броневицький! Може з трибуни вам краще, давайте!

Прошу!

З зали: (Нічого не чути).



Резніков О.Ю.: Я тут, подавайте ...(нерозбірливо). Вона зараз не буде озвучена, ця резолюція, ми її ...(нерозбірливо) і зробимо. Тому всі побажання, будь ласка, welcome.

Броневицький С.П.: Шановні депутати, шановні присутні! Я дякую всім за ті пропозиції, які надані нам як замовникам, розробникам Генерального плану. Ми безперечно на всі дамо відповідь.

Я спробую зараз, я конспектував собі, на більш типові надати відповідь.

Наприклад, пропозиція розробляти Генеральний план більше ніж на 20, на 50 років, на 200 років. Це неможливо, спрогнозувати розвиток міста на 200 років. Але я хочу сказати, що за існуючим законодавством кожні 5 років необхідно коригувати весь Генеральний план, тому будуть вноситись відповідні корективи.

Далі. Що стосується транспортної моделі. Було багато зауважень, але хочу зауважити, що на сьогодні розробляється комплексна схема транспорту, почала розроблятися. Це документ, який розробляється після Генерального плану і на підставі матеріалів Генерального плану, і може уточнювати положення Генерального плану.

Теж саме стосується зауважень щодо кількості місць для зберігання особистого транспорту, що в Генплані ці показники не відповідають дійсності. Хочу сказати, що по кількості показників по місцях зберігання особистого транспорту, ці питання будуть вирішуватись при розробці детальних планів територій для кожних конкретних мікрорайонів.

Взагалі хочу зауважити, що Генеральний план - це не догма, це динамічний документ, він повинен постійно моніторитись. І внесення змін до Генерального плану - це нормальний процес, тому що місто - це живий організм, передбачити його розвиток на 20 років вперед просто неможливо.

Тому після затвердження Генерального плану необхідно розробити галузеві програми і по інженерних мережах, і комплексну схему транспорту, і, крім того, розробляти детальні плани територій, про які тут говорили.




<--- 27 Августа 16 ч 32 м 01 с ---- Другий --->

Але, що стосується ДПТ, слушні зауваження. Я підтримую виступаючих, що на сьогодні, на жаль, при відсутності бюджетних коштів на ці розробки, ми пішли на те, в законодавстві це передбачено, що розробляємо детальний план території за інвестиційні кошти. Це викликає дуже багато складнощів, тому що інвестори перестають фінансувати детальні плани територій, коли бачать, що їх пропозиції не враховуються. В нас є кілька детальних планів територій, які ми 1,5 року не можемо розробити і не можемо закінчити, тому що не можна таке розробляти, а інвестор каже: "А мені іншого не треба".

Тому я підтримую пропозицію, щоб створити якийсь фонд, якщо це можливо, у Програмі соціально-економічного розвитку для розробки містобудівної документації. Це буде нормально.

Далі. Схема затоплення. Була пропозиція. Вона буде виконана як окрема робота і про це є висновок відповідний Міністерства надзвичайних ситуацій. Я вдячний за виступ представників Біличанського лісу.

Я з вами згоден, але я хочу сказати, що неможливо на етапі Генерального плану вирішити всі проблеми організації цієї території. Взагалі необхідно виконати проект організації цієї території як окремий документ і там уточнити і питання транспорту, в тому числі, і питання переходів для тварин, як це робиться в усьому світі під магістралями. Це... Але в Генеральному плані ми не можемо охопити всі ці питання.

Що стосується вашого зауваження щодо напрямків магістральних доріг. Ми це проаналізуємо. Ми собі записали.

Далі... Але я прошу в письмовому вигляді пропозиції надавати.

Що стосується розширення або не розширення меж міста Києва. Ми на 1300 га пропонуємо розширити межі міста Києва, але глобальне розширення міста Києва... Ну, немає в цьому необхідності, тому що ми при розробці Генплану аналізували світовий досвід.

Жодна європейська і світова країна не йде шляхом юридичного розширення меж. В цьому немає потреби. Просто створюється містобудівна документація, яка охоплює приміську зону, в тому числі, і приміська зона розвивається за погодженням з муніципалітетами міст і приміської зони. Це досвід Парижа, Лондона, лише Москва пішла шляхом юридичного розширення меж, але там щільність населення в 3 рази більша ніж в Києві і це зовсім інше питання.

Метро на Троєщину. Ми передбачаємо швидкісний рейковий транспорт і по Маяковського, і по Бальзака. Це в Генеральному плані є.

Що стосується показників Генплану, які постійно змінюються, як кажуть виступаючі, я хочу сказати


<--- 27 Августа 16 ч 35 м 01 с ---- Перший --->

що там, в порівнянні з тією Концепцією, яка була затверджена на Київраді 10-го року, показники змінились.

Але я хочу зауважити, що за цей час пройшли громадські обговорення, на яких були надані сотні пропозицій письмових, крім того, пройшла державна експертиза, крім того, були надані нам рекомендації, десятки рекомендацій Спілки архітекторів, які ми безперечно повинні були врахувати, і саме тому змінюються показники. Генеральний план, поки він не затверджений, він може мінятись - це нормальна ситуація, я вважаю. І в тому числі за пропозиціями депутатів, проект Генерального плану.

Було зауваження, що досить, як сказали, радянський метод розробки Генеральних планів. Я згоден з цим. Наші фахівці зараз беруть участь у розробці державних нормативів щодо вимог до містобудівної документації.

Коли ми вивчили принципи розробки містобудівної документації в світі, в Німеччині, наприклад, там ця документація значно простіша. Можливо, якби вона була простіша, просто був план земельного устрою, не виникло б стільки питань.

Але я хочу зауважити, що в нас є Державні будівельні норми, які нас зобов"язують виконувати Генеральні плани саме в тому обсязі, на жаль, які прописані в Державних будівельних нормах. Тому давайте виходити з тих питань, з тих норм, які є на сьогодні.

Я, якщо коротко, дякую! Пропоную всім надавати пропозиції письмові.

Ми багато з ким з вас переговорили, на наступний тиждень призначили зустрічі. Я прошу вас, мій телефон ви знаєте, телефон Сергія Анатолійовича теж. Ми відкриті для спілкування. Дякую!

Резніков О.Ю.: Дякую!

І, шановні колеги, в мене для вас таке технічне прохання. Навіть, якщо будете направляти пропозиції на ім"я пана Броневицького або Целовальника, ставте мене, будь ласка, в копію для того, щоб я міг дубль побачити вашого звернення. Тому що, от якраз стаття 30-та пункт 13-й, він дає можливість головуючому після проведення цих слухань провести відповідну, за результатами слухань провести відповідну перевірку, надати інформацію, вжити заходів інших відповідно до законодавства або цього Регламенту.

Тому я з радістю опрацюю ваші пропозиції. Там, де будуть відповідні побажання. Якщо, знову ж таки, в нашій компетенції, ми відповідно, можливо декілька зробимо речей, десь запит на надання інформації, десь уточнення, як от колега там попросив по експертизі, і так далі, зробити публічно. Всі ці речі ми обов"язково пройдемо.

Шановні колеги, я всім дуже дякую за плідну роботу, всім небайдужим!

Ми на цьому завершуємо роботу депутатських слухань. Всі запитання в приватному порядку. Дякую!

Стенограма на 113 стор.



__________ В.Вороніна

03.09.2015
Каталог: sites -> default -> files
files -> Додаток до наказу від
files -> Робоча програма навчальної дисципліни екологія біологічних систем
files -> Зміст 2 Коран та його переклади в контексті історії 5
files -> Робоча програма навчальної дисципліни
files -> Програма навчальної дисципліни фізична реабілітація в педіатрії
files -> Кабінет міністрів україни
files -> Робоча програма навчальної дисципліни проектування технологічних процесів
files -> Реферат 2016 Реферат циклу наукових праць на здобуття щорічної премії Президента України для молодих вчених на тему


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©referatu.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка