Комунальні проблеми



Скачати 112.4 Kb.
Сторінка1/3
Дата конвертації03.06.2018
Розмір112.4 Kb.
ТипРеферат
  1   2   3

Міністерство освіти і науки України

Академія муніципального управління



Реферат
з дисципліни «Муніципальне управління»
на тему «Комунальні проблеми»

Сутність проблеми вивезення сміття та її правове підґрунтя
Виконала:

студентка V курсу

економічного факультету


Київ 2009

Український досвід у сфері вирішення проблем, пов’язаних зі сміттям
Вивіз сміття було і залишається однією із найактуальніших комунальних проблем. Основні проблеми вивезення сміття можна охарактеризувати, цитуючи мешканців міста Києва, хоча схожі проблеми маю усі міста України:

- «…сміття, буває, вивезуть вчасно, а іноді контейнери кілька днів стоять переповнені. Тоді вітер розносить непотріб по всій окрузі.»

- «… вже не так турбує проблема із сміттям у столиці, як навколо неї. Як тільки виїжджаєш з Києва, то бачиш засмічені ліси і лісосмуги. Відпочити ніде — всюди купи сміття. І це в радіусі кількох кілометрів від міста. Починаючи з Лісового масиву, Гостомеля таке враження, ніби всі сміттєвози розвантажуються саме тут. За радянських часів таку безгосподарність навіть важко було собі уявити. Через ці сміттєзвалища почуваєшся громадянином якоїсь країни третього світу.»

На прикладі м. Києва можна побачити ще один тип даної проблеми: "Якщо хтось робить ремонт і викидає вам у двір будівельне сміття, то це ваші проблеми, і Київська адміністрація впоратися із цим тоді не зможе, якщо тільки ви на це не відреагуєте. От назад до нього додому і занесіть викинуті ним старі вікна, двері..." Ці слова однієї з перших осіб нової столичної влади, що прийшла після "помаранчевої" революції 2004 року, напрочуд гарно характеризують катастрофу з вивозом і утилізацією побутових відходів у колись квітучому Києві.

Особливо гостро проблема сміття починає відчуватися (і нерідко, у найбільш буквальному значенні цього слова) з початком літньої жари. Усюди раз у раз відбуваються загоряння невивезеного вмісту сміттєвих контейнерів, а то й уже звичайних для людського ока стихійний смітників.

Ті, кому кияни делегували владу над собою, своєю територіальною громадою, її майном і, напевне, найбільш безцінним – своїм здоров’ям і благополуччям, – замість зусиль по звільненню міста від поглинаючих його тонн сміття, воліють лише зрідка згадувати про проблему й дотепер відмовляються від її комплексного вирішення.

Не були продовжені позитивні тенденції до повного переходу на загальноприйняту в країнах Західної Європи систему переробки твердих побутових відходів (ТПВ). Більше того, жахливі масштаби набуває розмах і способи неприйнятних для Києва методів утилізації сміття.

На весь Київ існує тільки один завод із переробки ТПВ, ідею створення якого у свій час усіляко просувала Партія Зелених України. В основі його роботи полягає принцип сортування сміття. Підприємство здатне сортувати чверть виробленого в Києві сміття. Його потужність досягає 1 млн. куб. м на рік. Із цього мільйона приблизно 130 тис. куб. м відбирається на вторсировину (пластикова, скляна, бляшана тара), інше пресується, упаковується в брикети й захоронюється. Упаковане у такий спосіб сміття займає менший обсяг – відповідно, збільшується термін служби полігона.

Але, таких заводів місту тільки зараз конче потрібно не менше трьох, оскільки щорічно Київ виробляє близько 4 млн. куб. м відходів. На жаль, у цьому напрямі не робиться зовсім нічого.

Як наслідок, украй перевантажений полігон ТПВ № 5, абсолютно обґрунтовано названий у народі "другим Чорнобилем". Інше ж спалюється й розвозиться по полігонах на території Київської області. Збиток для екології – колосальний.

Про те, що полігон № 5, розташований у селі Підгірці Обухівського району Київської області, є екологічно небезпечним – відомо давно. Однак його рекордна перевантаженість із кожним днем усе більше збільшує інтоксикацію організмів людей і тварин у районі розташування підприємства, отруює ґрунтові води й ріку Дніпро.

"Діяльність полігона наразі несе величезну небезпеку жителям міста Києва й області", – переконаний глава Комісії антикорупційних організацій Ярослав Місяць. За його словами, на полігоні №5 не функціонують дренажні системи, завезене сміття не присипається піском, як того вимагають санітарно-гігієнічні норми, а також не вирішується проблема фільтрату, тому бруд зі смітника потрапляє в стічні води, а потім у колодязі жителів району й у ріку Дніпро. Полігон намагалися неодноразово закрити державні інспекції, однак після декількох днів простою смітник знову відкривався. "Такі різкі зміни політики полігону викликані просто хабарами", – вважає Місяць.

"Якщо там іде дощ, то Чорнобиль відпочиває. Якщо Чорнобиль ми не відчуваємо, то там такий сморід стоїть, що жах. А найстрашніше, знаєте, що люди з найближчих сіл не можуть тримати бджіл, тому що всі бджоли кормляться на смітнику. І коли відкриваєш вулик, то там чорний бруд замість меду. От що найстрашніше ", – додає депутат Київської обласної ради Олександр Черников.

Але через те, що на полігоні дотепер розміщають 80% усього сміття столиці, перевантажений й відпрацювавший свій строк смітник знову дав про себе знати. При цьому об’єми відходів, які туди вивозять, постійно збільшуються. Не так давно екологічна комісія Підгірцівської сільської ради зафіксувала витікання фільтрату із другої черги полігону через трубу, прокладену в дамбі, за його межі. Як наслідок, констатувала комісія, "десятки тисяч кубометрів отрутного "розсолу" потрапили в навколишнє середовище й забруднили поверхневі й підземні води". Комісія стверджує, що "керівництво полігону №5 свідомо порушило всі норми експлуатації полігону, у результаті чого виникла загроза епідемічних ускладнень серед населення".

Більше того, замість заводу "Енергія", що отруїв життя не одному поколінню киян, сміття тепер буде спалюватися на новому підприємстві, тендер на будівництво якого виграла австрійська фірма AVN. Його спорудження планується почати в 2008 році, а завершити – до 2010 року. Під будівництво заводу виділена земельна ділянка біля ТЕЦ-6 у Деснянському районі Києва площею 5,05 гектара. Таким чином, жителі найбільш великого житлового масиву – Троєщина – тепер будуть дихати цілим букетом продуктів згоряння ТПВ. Чому було ухвалене рішення про будівництво саме в безпосередній близькості від житлових будинків, сказати складно. мабуть, далеко не останню роль зіграла вартість тендера, що дорівнює $ 400 млн.

Виходити з даної ситуації потрібно комплексно. Крім перерахованих вище промислових методик член Політичної ради Партії Зелених України, Федір Судніцин пропонує провести демонополізацію житлово-комунальної інфраструктури столиці, що допоможе подолати корупцію в сфері утилізації ТПВ і відразу ж підвищити якість життя киян. "Лише екологічно безпечне є економічно вигідним", – не утомлюються повторювати Зелені.



Каталог: files
files -> Україна в 70-90 рр. XIX ст. Реферат
files -> Урок 2 Тема. Архітектура кам'яний літопис століть
files -> Реферат на тему : Застосування альтернативних джерел енергії в сільському господарстві
files -> Закон України,,Про охорону навколишнього середовища ''
files -> Конспект уроку Національні парки Африки. Стихійні явища природи. Екологічні проблеми
files -> Уроках «Художньої культури»
files -> «Україна і Африка»
files -> Уроків з географії 7 класу з теми: «Африка» Вчитель географії П’ятак С. В


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©referatu.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка