Концепція викладання історії покладена в основу сучасних підручників історії ?



Скачати 182.68 Kb.
Сторінка1/4
Дата конвертації23.12.2017
Розмір182.68 Kb.
ТипКонцепція
  1   2   3   4


О. Малій,

кандидат історичних наук


Сучасні підручники історії України та Всесвітньої історії
1. Наукове підґрунтя
--- Яка концепція викладання історії покладена в основу сучасних підручників історії ?

Проблема якісного підручника історії була і залишається на сьогоднішній день важливим предметом обговорення і критики педагогічної громадськості, тому, що підручник усе ще зберігає статус домінуючого засобу навчання не лише в Україні, але й у інших країнах Європи. Наше завдання – спроба поставити питання про вироблення загальних критеріїв підручника з історії, що дозволяють співвідносити суспільно схвалені і прийняті педагогічні вимоги до шкільного курсу історії та способи їх практичної реалізації.

Сучасні підручники з історії створюються на базі діючих програм з історії, які є державним документом. Автори підручників повинні виконувати усі вимоги до додержання змісту шкільних програм з історії. В результаті процес створення підручника треба починати з аналізу діючих програм, затверджених Міністерством освіти і науки України.

У пояснювальній записці нині діючій програмі з історії України та всесвітньої історії зазначається: «Пропонована програма з історії … складена, виходячи з цілей, вимог і змісту навчання історії в школі, закладених у Державному стандарті освіти (освітня галузь «Суспільствознавство»). Представлено курси історії України і всесвітньої історії з давніх часів до сьогодення, які складають хронологічно послідовну лінійну систему шкільної історичної освіти.

Зміст навчального історичного матеріалу побудований на основі синтезу культурологічного, цивілізаційного та соціоантропоцентричного підходів у контексті всесвітньої та європейської історії. Людина розглядається як суб’єкт і творець історичного процесу. Методологія відбору змісту програмного матеріалу базується на системі таких загальнолюдських і громадянських цінностей українського суспільства, як гуманізм, Батьківщина, самовизначення, права і свободи людини, держава, громадянин, людина, сім’я тощо.

Вітчизняну і всесвітню історію представлено у вигляді двох курсів, що є важливим для цілісного уявлення про кожен із них.

Зміст курсів інтегрує соціальну, економічну, політичну й духовну історію та висвітлює тісний взаємозв’язок всіх сфер людського буття. В межах даного підходу особлива увага приділяється питанням духовності, повсякденного життя, психології суспільства, взаємовідносинам, взаємовпливу та діалогу культур різних народів. Це дозволяє разом з формуванням конкретних знань та загально історичних уявлень учнів створювати умови для розвитку їхніх моральних та естетичних цінностей.

… Основними компонентами програми є: зміст історичного навчального матеріалу, перелік державних вимог до рівня загальноосвітньої підготовки учнів, на який учитель орієнтується під час вивчення конкретних тем окремих курсів.

… До кожної теми надано орієнтований узагальнений перелік інформаційних питань змісту, які обов’язково мають бути відбиті у підручниках або інших посібниках, що повідомляють учням зміст навчального історичного матеріалу. Вони застосовуються учнями у вигляді знань історичних фактів і понять різного ступеня узагальненості та складності.
--- Які концепції викладання національної історії/ світової історії використовується в країнах Європи, США, Росії? В чому переваги/ недоліки?

Французька концепція

Національна шкільна програма повинна дозволити дитині

Як індивідууму

--- сформувати свою особистість;

--- набути знань і умінь, які дозволяють їй мислити позитивно, критично та логічно при аналізі та розв’язанні проблем повсякденного життя;

В сім’ї

--- поважати сімейні цінності та традиції;



В соціально – культурному контексті

--- інтегруватися до свого культурного оточення, свого суспільства, своєї культурної спадщини та своєї цивілізації;



В суспільстві

--- жити, працювати, ефективно спілкуватися з іншими;



В духовному плані

--- шанувати творіння і Творця;



Як частина людства

--- відкривати для себе і поважати культури інших країн та співпрацювати з ними заради побудови кращого світу;



Заради майбутнього

--- познайомитися з досягненнями техніки, культури, економіки і навчатися пристосовуватися та брати участь у змінах.


1. Історична освіта повинна сприяти розвитку особистості кожного учня.

2. Історична освіта разом з наданням знань молодим людям повинна спрямовувати їх до знаходження своєї активної ролі в економічному житті.

3. Історична освіта повинна формувати з молодих людей активних відповідальних громадян вільного суспільства.

Концепция исторического образования в общеобразовательных учреждениях Российской Федерации (проект)


1) Историческое образование на современном этапе характеризуется следующими чертами:

--- приоритетностью изучения отечественной истории;

--- изучением ее в контексте мирового развития;

--- преемственностью между уровнями исторического образования в рамках становления системы непрерывного образования;

--- углублением содержания читаемых исторических курсов и расширением объемов учебного времени;

--- повышением воспитательной роли исторического образования.


2) Цели и задачи исторического образования

Главной задачей исторического образования является выявление и изучение основных закономерностей развития общества со времени его возникновения до наших дней. Именно история позволяет не только проследить изменения в системе общественных отношений, но и выяснить основные направления в развитии человечества. Ярко выраженный воспитательный характер истории позволяет говорить о ее особой роли в структуре общего образования.


3) Основные функции исторического образования и принципиальные подходы к его обновлению

Историческое образование в школе должно обеспечивать реализацию функции образовательного процесса:

--- познавательно – развивающая функция заключается в приобретении научных знаний, раскрывающих основные закономерности функционирования общества во всей его противоречивости и многообразии;

--- познавательно – обучающая функция предполагает формирование умений и навыков самостоятельного поиска научных знаний, работы с историческим материалом, его систематизации и анализа;

--- воспитательная функция предусматривает формирование личности, ответственной перед обществом и государством.

В своей совокупности эти функции позволяют решать проблему социальной адаптации учащихся.


4) Для выполнения этой задачи необходимо руководствоваться следующими принципами обновления исторического образования:

--- Единство обучения и воспитания. В процессе обучения необходимо формировать историческое сознание подрастающего поколения воспитывать чувство гордости и любви к своей Родине;

--- Единство требований к содержанию и уровню подготовки учащихся независимо от форм обучения, видов учебных заведений и их местонахождения. Реализация вариативности должна быть ограничена различными учебными и методическими пособиями в рамках единой программы в соответствии с теми требованиями, которые предъявляются к учащимся по окончании школы. Вариативность содержания образования возможна только в 11 – 12 классах, где представляется право выбрать курс в соответствии с будущей профессиональной деятельностью, и в части касающейся регионального компонента в основной школе. При этом последний не должен заменять федеральный. Он дается сверх минимума требований, предъявляемых к учащимся, и его содержательная часть не может вступать в противоречие с основным курсом.

--- Выработка единых подходов к преподаванию истории в школе. Необходимо оптимальное сочетание формационного и цивилизованного подходов. Первый из них хорошо отражает течение времени, преемственность и внутреннюю обусловленность этапов развития, позволяет проникнуть в логику социально – экономических процессов. Второй – как бы дает горизонтальный срез развития человечества в определенную эпоху, показывает взаимодействие и взаимовлияние культур разных стран и народов, позволяет широко применять сравнительно – типологическую методику. Сочетание «вертикального» и «горизонтального», формационного и цивилизационного подходов позволяет показать глубину и многомерность исторического процесса. Целостность и логичность изложения исторического материала должны обеспечиваться целевой установкой на воспитание патриота и гражданина России.

--- Научная объективность предполагает максимально полный и всесторонний анализ совокупности исторических фактов, процессов и явлений без подготовки их под заранее созданные и заданные схемы. Этот принцип важен для изучения каждого исторического сюжета в совокупности его позитивных и негативных сторон. Применение принципа научной объективности дает реальную возможность отойти от политической конъюнктуры, отказываться от неаргументированной критики одних явлений, процессов и безосновательной идеализации других.

--- Историзм требует рассматривать исторический процесс с точки зрения того, где, когда, вследствие каких причин он возник, как оценивался современниками, как изменялся, развивался, какие результаты были достигнуты в итоге. Фундаментальный принцип историзма предполагает использование совокупности частных методов: проблемно – хронологического, сравнительно – исторического, интегративного, ретроспективного, актуализации.


Построение учебных курсов с учетом возрастных особенностей учащихся.

В начальной школе в процессе эмоционального восприятия учебного материала упор должен делаться на:

--- формирование элементарных представлений об истории родной страны;

--- привития интереса к изучению ее прошлого;

--- осознание ребенка себя как части своей страны, общества.

На данном этапе речь должна идти о фрагментарном изучении отдельных наиболее ярких страниц отечественной истории.


В основной средней школе ставятся задачи:

--- сформировать представления об основных этапах всеобщей истории и вкладе России в прогрессивное развитие человечества;

--- сформировать у школьников основы исторического мышления;

--- подвести учеников к пониманию закономерностей исторического процесса;

--- сформировать гражданскую позицию школьника.
В полной средней школе должна стоять задача формирования потребностей к историческому самообразованию, к углубленному изучению истории.

Личностно – ориентированная направленность процесса обучения на основе новейших учебных технологий и форм организации учебного процесса. В 9 – 12 классах целесообразно применение методик сопоставительного анализа отечественной и всеобщей истории, работа с историческими источниками, широкое привлечение дополнительной научной литературы, а также проведение занятий в виде лекций и семинаров, защиты рефератов, стимулирование индивидуальной самостоятельной работы учащихся.


Структура исторического образования в школе.

Базисный вариант исторического курса в основной средней школе строится на основе реализации линейного принципа: изучение процесса развития человечества от первобытности до современности – с 5 по 10 класс. Это будет способствовать более качественному усвоению учебного материала. Начиная с 8 класса, предлагается параллельное преподавание отечественной и всеобщей истории с целью формирования у школьника целостной картины мира и понимания роли и места России в нем.

--- Чи викладається історія України на сучасному етапі як частина світової історії?
--- Як інтерпретуються факти історії, які включаються до підручників? Чи викладаються на сторінках підручників факти/події, які ще не знайшли свого остаточного осмислення в науковому середовищі? Якщо «ні», то як вони представляються?

1) В українських підручниках нового покоління з’являються спроби уникнення однозначно ідеологізованих оцінок, нерідко наводяться альтернативні кути зору на події. Так автор підручника «Всесвітня історія» П. Полянський, характеризуючи приреченість Веймарської республіки у темі «Нацистська диктатура», наводить аргументи прихильників та опонентів, а також подає матеріали, що показують на можливість інших альтернативних варіантів розвитку. У цьому ж підручнику (тема «СРСР у 20 – 30 – рр.») автор характеризує не лише адміністративно – командний шлях розвитку країни, але й подає характеристику ліберальної моделі як його альтернативи.

2) Правди історичної як такої немає, є різні погляди. Через те дитина повинна передбачати що є от ОУН – УПА, є ось такі погляди: на заході України до ОУН – УПА ставляться саме так, а от на сході України ставляться так. Ці два погляди повинні бути представлені у підручнику. Учень сам повинен буде ( це не дуже просто) зробити вибір, яким вибрати своє ставлення до того чи іншого.
--- Що таке підручник історії європейського зразка?
--- Чи наслідують сучасні українські підручники європейський (або інший) досвід?
--- Чи потрібно наслідувати європейські зразки або торувати свій власний шлях?

Європейські підходи не завжди для нас є цікавими, тому, що в західноєвропейських державах головним підходом є територіальний. Ми ж належимо до Східної Європи, а тут виступають пріоритетними етнокультурні ознаки. В цьому головна проблема. В Європі ніхто не заперечує провідну роль в політиці і культурі титульного етносу. Всі інші етноси визнають цю роль, а тому титульний ставиться до них максимально толерантно. У нас же цієї толерантності стосовно титульного етносу не існує. Його провідну роль не сприймають, хоча в відсотках він становить понад 70 процентів від загальної кількості населення. Якщо ми пишемо історію України, то маємо писати з інтересів українського етносу, держави, враховуючи той факт, що тут живуть представники інших етносів. Але все – таки провідна роль має відводитися українському етносу.

Наступне – нам треба відходити від конфронтації, але світ все рівно конфліктний. Ми можемо виділити групи конфліктів – ідентифікації, цінностей та інтересів. Якщо говорити про позитивну історію, то як можна без кінця знаходити позитивний матеріал, якщо ми маємо історію пригнобленої нації. Ми не ідеальні, але так склалося, тому що ми були пригноблені.


: wp-content -> uploads
uploads -> Цикли календарних свят І обрядів українців
uploads -> Программа першого рівня вищої освіти за напрямом 016 Спеціальна освіта (логопедія)
uploads -> Робоча програма навчальної дисципліни регіональні проблеми стійкого розвитку
uploads -> Трудове навчання з практикумом
uploads -> Філологічний факультет
uploads -> Конспект лекцій з дисципліни «Основи охорони праці»
uploads -> Львівський національний університету імені івана франка кафедра історії держави, права та політико-правових учень
uploads -> Державний стандарт професійно-технічної освіти дспто 5123. Н55043-2006


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©referatu.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка