Курсова робота



Сторінка1/5
Дата конвертації24.12.2017
Розмір0.66 Mb.
  1   2   3   4   5


Економічна сутність акцизного збору”

Зміст


Стор.
Розділ1. Теоретичні та методичні основи методики обліку, аудиту та економічного аналізу розрахунків з бюджетом з акцизного збору

    1. .Економічна сутність акцизного збору 6

    2. .Методичні основи обліку розрахунків з бюджетом з акцизного збору

    3. .Методичні основи аудиту розрахунків з бюджетом з акцизного збору

Розділ 2.Бухгалтерський та податковий облік розрахунків з бюджетом з акцизного збору на прикладі “Крисківського спиртзаводу”

2.1. Бухгалтерський облік розрахунків з бюджетом з акцизного збору

2.2 .Податковий облік розрахунків з бюджетом з акцизного збору

2.3.Інформаційне забезпечення з обліку, аналізу та аудиту розрахунків з бюджетом з акцизного збору
Розділ3. Економічний аналіз та аудит розрахунків з бюджетом з акцизного збору на прикладі “Крисківського спиртзаводу”

3.1 Економічний аналіз розрахунків з бюджетом з акцизного збору

3.2 Аудит розрахунків з бюджетом з акцизного збору
Розділ4. Методичні та практичні рекомендації удосконалення обліку, аналізу та аудиту розрахунків з бюджетом з акцизного збору

4.1. Удосконалення методики обліку, аналізу та аудиту розрахунків з бюджетом з акцизного збору

4.2 .Практичні рекомендації з обліку, аналізу та аудиту розрахунків з бюджетом з акцизного збору
Висновки

Список використаних джерел

Додатки

ВСТУП

На сучасному етапi розвитку ринкових вiдносин в Україні особливу роль відіграє податкова система. Податкова система - це сукупність норм, що регулюють розміри, форми, методи і терміни стягнень податків і платежів, які носять податковий характер і необхідні державі для виконання її функцій. Комплекс податкових заходів істотно впливає на економічну діяльність господарюючих суб'єктів, стимулюючи економічну та інвестиційну діяльність. Отже, податкова система призначена для регулювання економічних відносин товаровиробників з органами державної влади.

Податки вносяться в бюджет і являють собою одну із основних форм державних доходів. Збільшення доходів бюджету відбувається за рахунок зменшення доходів підприємства. Практика свідчить, що наслідком збільшення ставок і маси стягнення державою податків, призводить до зростання цін або через скорочення попиту внаслідок зростання цін веде до погіршення фінансового становища господарюючих суб'єктів, що характеризується спадом виробництва у загальноекономічному масштабі. Суперечності набувають особливої гостроти в умовах економічної кризи. Розв'язання суперечностей забезпечується внаслідок встановлення раціональної системи оподаткування.

Система оподаткування України являє собою сукупність податків, зборів та платежів до бюджету та внесків до державних цільових фондів, що стягуються у визначеному порядку, її сьогоднішній стан можна охарактеризувати, як створення основ. За короткий час здійснено перехід до системи формування доходів бюджету на податковій основі, реформовано саму податкову систему, тобто впровадження податків, характерних для більшості розвинутих країн з ринковою економікою. Але, оскільки, ця система базується на системі доходів бюджету, заснованій на принципах значної централізації, на сучасному етапі гостро постає питання наповнення нових форм оподаткування ринковим змістом.

В системі оподаткування України чільне місце посідає акцизний збір. Законодавство із зазначеного питання має тенденцію до постійних змін та коригування, тобто є нестабільним. Тому необхідно сформувати необхідне певне коло спеціалістів цілком обізнаних з питань оподаткування – саме ними і є аудитори. Вони допомагають працівникам економічних служб підприємства найефективніше виконувати вимоги податкового законодавства, запобігають допущенню можливих помилок, допомагають вишукувати приховані резерви власних засобів підприємства.

Отже, зважаючи на вищенаведене, що податки є формою фінансових відносин між державою та товаровиробниками з метою створення загальнодержавного централізованого фонду грошових ресурсів, необхідних для здійснення державою ії функцій та дослідження податкової системи, зокрема , акцизного збору, є надзвичайно важливим в галузі економіки.

Метою написання магістерської роботи є розгляди питання розрахунки з бюджетом з акцизного збору на прикладі “ Крисківського спиртзаводу “.

Для досягнення цієї мети було виконано наступні завдання :

розглянуто нормативно-законодавчу базу та спеціальну літературу з питань обліку, аналізу та аудиту розрахунків з бюджетом з акцизного збору;

розглянуто методику податкового та бухгалтерського обліку розрахунків з бюджетом з акцизного збору;

розглянуто методику економічного аналізу та аудиту розрахунків з бюджетом з акцизного збору;

виявлено особливості обліку, аналізу та аудиту в умовах інформаційного забезпечення;

викладено методичні та практичні рекомендації удосконалення обліку,аналізу та аудиту розрахунків з бюджетом з акцизного збору.

Питанням обліку, аналізу та аудиту розрахунків з бюджетом з акцизного збору присвячені праці: Білухи М.Т., Завгороднього В.П., Кузьмінського А. М ., Савченка В. Я., Сопка В. В., Ткаченка Н. М., Яремка У. Л.

Дана магістерська робота виконана на базі даних Крисківського спиртзаводу. Дане підприємство діє на підставі статуту. Підприємство займається виробництвом спирту.

Розглянувши основні економічні показники діяльності Крисківського спиртзаводу, що приведені в співставлий вигляд, проаналізуємо роботу підприємства і охарактеризуємо виробничий, технічний та економічний рівень за допомогою таблиці 1.

Табл. 1.

Основні економічні показники діяльності підприємства “’Крисківський спиртзавод ‘’за 9 місяців 2000-2001 років.



Показники



Період

Абсолютне відхилення +,-



9місяців 2000р.

9місяців 2001р.

1

2

3

4

Cтатутний капітал, тис.грн.

3997,9

3997,9

0

Виручка від реалізації робіт, послуг, тис.грн.

2943,6

1424,7

-1507,3

Валовий прибуток, тис.грн.

76,3


158,4

82,1

Адміністративні витрати, тис.грн

85,1

234,8

149,7

Податок на додану вартість

451,3

237,5

-213,8




Акцизний збір, тис. грн.

6,7

52,4

45,7

Матеріальні затрати, тис. грн.

3071,3

1411,5

-1660,8

Витрати на оплату праці, тис. грн.

181,7

104,1

-77,6

Середньоспискова чисельність, чол.

101

141

40

Фонд оплати праці тис. грн..

180,2

201,1

20,9

Собівартість реалізації продукції, тис.грн..

2397,9

976,4

-1421,5

Продовження Табл.1

Підприємство “Крисківський спиртзавод” працює не досить стабільно, що засвідчує його статутний капітал – 3997,9 тис. грн.. Середньоспискова чисельність працюючих за 9 місяців 2000 року становить 101 чоловік, а за 2001 – 141 чоловік. Збільшення кількості працівників пов'язано із збільшенням обсягу робіт на підприємстві. Так, у 2001 році діяльність підприємства погіршилась порівняно з 2000 роком. Прибуток у 2001 році збільшився на 82,1 тис. грн.. порівнюючи з аналогічним періодом 2000 роком. Відповідно відбулося збільшення загальної суми сплачуваних податків, в тому числі акцизного збору на суму 45,7 тис. грн..

Джерелами для написання магістерської роботи були використані наступні документи: накладні, податкові накладні, платіжні документи, книга обліку продажу товарів, книга обліку придбання товарів, розрахунок акцизного

збору, головна книга, баланс, звіт про фінансові результати.

Розділ 1.Теоретичні та методичні основи методики обліку, аудиту та економічного аналізу розрахунків з бюджетом з акцизного збору.

1.1.Економічна сутність акцизного збору


Акцизи є одним із видів непрямих податків і в сучасних податкових системах відіграють роль джерела наповнення бюджету та регулятора економічних відносин.

Податкові системи XIX століття ряду країн включали акциз як синонім до всієї системи непрямих податків, які були фіскальним джерелом наповнення бюджету.

Акциз як не прямий податок на певні види продукції включається до ціни цієї продукції і в кінцевому результаті сплачується покупцями, а не виробниками підакцизних товарів. З моменту введення акцизного збору до податкової системи України в 1992 році його законодавче визначення змінювалось.

Так, у Декреті КМУ № 18-92 [ 12 ] його визначення наводиться у статті 1, а саме :

Акцизний збір – це непрямий податок на високорентабельні та монопольні товари (продукцію), що включається до ціни цих товарів (продукції).

Перелік товарів (продукції), на які встановлюється акцизний збір та його ставки затверджуються КМУ.

З часом, згідно із Законом України № 1243-XIV [7 ] визначено наступне:

Акцизний збір – це непрямий податок на споживачів (одержувачів) окремих товарів (продукції), визначених законом як підакцизні, що стягуються з них під час здійснення оборотів з продажу (інших видів відчуження) таких товарів (продукції), вироблених на митній території України, або при імпортуванні (ввезенні, пересуванні) таких товарів (продукції) на митну територію України. Акцизний збір включається до ціни підакцизних товарів.

Крім цього, в Декреті [12] було введено новий термін “податковий агент”, під яким розуміється суб'єкт підприємницької діяльності, створений у формі підприємства з іноземною інвестицією, право якого на звільнену від оподаткування окремими податками, зборами (обов'язковими платежами) було підтверджено рішенням суду, який уповноважений згідно із статтею 4 цього Декрету здійснювати нарахування та стягнення акцизного збору з платників акцизного збору, визначених у пункті “Д” статті 2 цього Декрету, а також вносити суми акцизного збору, стягнуті з його платників, до бюджету.

Податковим агентом вважається також уповноважений державний орган, що здійснює продаж підакцизних товарів, вилучених з вільного обігу або конфіскованих у випадках, передбачених законодавством.

Акцизний збір належить до категорії спецефічних акцизів і стягується за ставками, диференційованими відносно кожної групи товарів.

При введенні акцизного збору у податкову систему незалежної України ним було замінено інший непрямий податок - податок з обороту. Акцизним збором, як і податком з обороту оподатковуються високорентабельні предмети споживання, які не належать до предметів першої необхідності.

Надходження до бюджету від податку з обороту формувались як різниця між роздрібною й оптовою цінами, які встановлювалися державою. У сучасних умовах, коли ціни встановлював здебільшого ринок, цей податок неефективний, і тому виникла потреба замінити його акцизним збором.

Спільним для податку з обороту та акцизним збором є те, що вони стягуються одиин раз у кінцевому технологічному процесі виготовлення.

Дослідження економістів свідчать про те, що предмети не першої необхідності, до яких належать підакцизні товвари, проявляють високу еластичність як щодо цін, так і щодо доходів споживачів. Тобто, при збільшенні цін на підакцизні товари або зменшенні доходів споживачів скорочення обсягів останніх відбуваєтться більш високими темпами.

У період економічного спаду, коли доходи зменшуються, споживання підакцизних товарів різко скорочується, що призводить до зменшення надходжень до бюджету від цього податку, а в період економічного зростання, навпаки, надходження збільшуються темпами, які перевищують темпи розвитку економіки. З іншого боку, завдяки високій еластичності надходжень від акцизного збору відносно динаміки національного доходу, цей податок є ідеальним з точки зору “вбудованого стабілізатора” економічного циклу. Ннижче наведено визначення платника акцизного збору згідно із законом України № 1243 [ 7 ] .
Платники акцизного збору:
субєкти підприємницької діяльності, а також їх філії, відділення (інші відокремлені підрозділи) - виробники підакцизних товарів (послуг) на митнній території України, у тому числі з давальницької сировини;
нерезиденти які здійснюють виготовлення підакцизних товарів (послуг) на митній території України безпосередньо або через їх постійні представництва чи осіб, прирівняних до них згідно із законодавством;
будь-які субєкти підприємницької діяльності, інші юридичні особи, відділення, які імпортують на митну територію України підакцизні товари;
фізичні особи, резиденти або нерезиденти, які ввозять підакцизні речі або предмети на митну територію України у вигляді супроводжувального або не супроводжувального багажу, а також фізичні особи, які одержують такі підакцизні речі (предмети) із- за митного кордону України у вигляді поштових чи інших відправлень, визначені митним законодавством;
юридичні або фізичні особи, одержують в інші форми володіння, користування або роспорядження підакцизні товари у податкових агентів.

Обєктом оподаткування є :


обороти з реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) шляхом їх продажу, обміну та інші товари, безплатної передачі товарів (продукції) або з частковою їх оплатою;

обороти з реалізації (передачі) товарів (продукції) для власного споживання, промислової переробки (крім оборотів з реалізації (передачі) для виробництва підакцизних товарів), а також для своїх працівників;


митна вартість товарів (продукції), які імпортуються (ввозяться, пересилаються) на митну територію України , у тому числі в межах бартерних (товарообмінних) операцій або без оплати їх вартості чи з частковою оплатою.

При продажу податковими агентами підакцизних товарів (продукцї) обєктом оподаткування є:

для вироблених на території України товарів (продукції) – обороти з реалізації таких підакцизних товарів, включаючи вартість будь-яких додаткових послуг або робіт, повязаних з такою реалізацією;

для імпортованих (ввезених) на митну територію України товарів – обороти з реалізації таких підакцизних товарів (продукції), включаючи вартість будь-яких додатових послуг або робіт, повязаних з такою реалізацією.


Пункти складені на основі статті з Декрету КМУ №1243-V [12].

Протягом дії Декрету підпункт “в” змінювався декілька разів.

З метою впорядкування сплачування акцизного збору та забезпечення своєчасного надходження коштів до Державного бюджету України, посилення контролю у сфері виробництва та реалізації підакцизних товарів Президент у своєму Указі № 453\98 [17] визначив, всіх платників акцизного збору.

В Україні перелік товарів, на які встановлюється акцизний збір та ставки цього збору, встановлюється Верховною Радою України. Майже щорічно перелік підакцизних товарів та ставки акцизного збору змінювались. Так в 1994 році ставки на підакцизні товари були встановлені у відсотках до відпускної ціни (таблиця 1.1).

До 13 грудня 1993 року стягнення акцизного збору з імпортних товарів проводилося тими ж ставками, що і з вітчизняних. З метою заахисту вітчизняного товаровиробника та збільшення надходжень до бюджету, починаючи (13 грудня 1993 року) на деякі імпортні підакцизні товари встановлюються ставки, які в декілька разів вищі, ніж ставки за аналогічні вітчизняні товари (таблиця 1.1.2.).

Таблиця 1.1.

Перелік підакцизних товарів та ставки акцизного збору.


№ п\п

Найменнування підакцизного товару.

Ставки акцизного збору (у % до відпускної ціни)

1

Пиво

20

2

Спирт питний та етиловий

90

3

Горілка, лікеро-горілчані вироби.

85

4

Коньяк

60

5

Шоколад і шоколадні вироби, кава

20

6

Цукор

30

7

Сигарети з фільтром

40

8

Відеотехніка

20

9

Вироби з кришталю, виготовлені ручним способом.

45

10

Хутрові вироби та вичинені шкурки

30

11

Килими та килимові вироби

40

12

Натуральна шкіра та одяг з неї

35

Таблиця 1.1.2.


Підакцизні імпортні товари та акцизні ставки.

№ п\п

Найменування підакцизного товару

Ставки акцизно-го збору (у %)

1

Спирт питний та етиловий, горілка, лікеро-горілчані вироби

300

2

Коньяк

250

3

Вино та виноматеріали, шампанське.

200

4

Пиво

150

5

Тютюнові виробі

150

З часом переважна більшість ставок встановлюється у твердих сумах. Перелік підакцизних товарів та акцизних ставок наводиться в додатку (дод.А).

У зв’зку з тим, що акцизним збором оподатковуються товари не першої необхідності і потреба в соціальних пільгах невелика, перелік пільг за цим податком невеликий.

З метою стимулювання експорту вітчизняних товарів та надходження валюти до країни, згідно зі статтею 5 Декрету [12] акцизний збір не справляється при реалізації підакцизних товарів (продукції) на експорт за іноземну валюту.

Не підлягає оподаткуванню також оборот з реалізації легкових автомобілів спеціального призначення для інвалідів, оплата вартості яких провадиться органами соціального забезпечення, а також легкових автомобілів спеціального призначення за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України.

У свій час було актуальним питання оподаткування оборотів з реалізації спирту етилового, що використовується на виготовлення лікарських засобів і ветеринарних препаратів, та підакцизних товарів власного виробництва підприємств і організацій агропромислового комплексу при використанні їх для обміну на паливно-мастильні матеріали, ліс, гербіциди, добрива та інші імпортні матеріально-технічні ресурси для сільського господарства. Тому щодо них була надана пільга, яка на сьогодні скасована.

Якщо порівнювати акцизне оподаткування України та деяких країн світу, то можна сказати, що за останні роки в країнах світу намітились певні зміни в структурі податкових надходжень.

Так, в США надходження від акцизного збору зросли на 10 млрд. доларів, або на 20% порівняно з минулими роками. Високі темпи росту за останні 3 роки пояснюються тим, що через загострення дефіциту федерального бюджету були підвищені акцизи на ряд товарів, утому числі на пиво, вино, тютюнові вироби. Введений акциз на дорогі автомобілі, дорогоцінності, хутро, особисті літаки.

Наукова теорія оподаткування виникла саме у Великобританії. Осмислення ролі та місця податків у суспільстві почалося ще на початку XVII століття. У 1625 році у праці “Досліди або настанови моральні і політичні” англійський філософ Френсіс Бекон писав: “Податки, які стягуються за згодою народу, не так послабляють його мужність. Відмітьте, що мова в нас йде сьогодні не про гаманець, а просерце. Податки, які стягуються за згодою народу або без такої, можуть бути однаковими для гаманця, але не однакова їх дія на дух народу” [ c.]

Серед непрямих податків в Англії друге місце займають акцизи. Підакцизними товарами є алкогольні напої, пальне, тютюнові вироби, транспортні засоби. Акциз на спиртні напої та пальне стягується в твердих сумах з одиниці товару (з літра). Акциз на тютюнові вироби встановлюється як відсоткова надбавка до ціни товару. Ставка акцизних зборів змінюється за звичай в межах від 10 до 30%.

В Японії більше 64% усіх податкових надходжень становлять державні податки, решта-місцеві податки. Значна частина податкових коштів перерозподіляється через державний бюджет шляхом відрахування від державних податків до місцевих бюджетів.

Податкова система Японії характеризується багатьма податками. Їх має право стягувати кожен орган територіального управління. Причому всі податки зафіксовані в законодавчих актах. Кожний вид податку регулюється законом.

У країні діє майже 25 державних та 30 місцевих податків. Серед споживчих податків Японії головну роль відіграє податок із продажу, який стягується за ставкою 3%. Насьогодні, ця ставка підвищена до 5 %. Суттєво наповнюють бюджет податки із власників автомобілів, акцизи на спиртні напої, тютюнові вироби, нафту, газ, бензин, податок на розвиток електроенергії, акцизи за послуги (проживання в готелі, харчування в ресторанах, купання в гарячих джерелах тощо).

1.2 Методичні основи обліку розрахунків з бюджетом з акцизного збору

Суми податкових забовязань з акцизного збору відображаються по кредиту субрахунка 642 “Розрахунки з обовязкових платежів” (саме на цьому рахунку ведеться облік розрахунків за збором (обовязковими платежами)). За цим субрахунком доцільно відкрити окремий субрахунок другого порядку, наприклад, 642/1 “ Розрахунки з акцизного збору”.

За дебетом цього рахунку відображаються суми акцизного збору, перераховані до бюджету (в кореспонденції з кредитом рахунку 301 “Розрахунковий рахунок”); за кредитом цього рахунку - суми акцизного збору по реалізованих товарах, які враховані у складі виручки від реалізації та які належать до сплати в бюджет ( у кореспонденції з дебетом рахунку 701 “ Реалізація”). Кредитове сальдо за цим рахунком показує суму заборгованості по акцизному збору перед бюджетом у підприємства-платника, дебетове-навпаки, суму, зайво перераховану до бюджету.

При відвантаженні підакцизних товарів, в оплату яких кошти від покупця не надійшли, а також при відпуску за готівку субрахунок 642\1 кореспондує з рахунком 70 “Доходи від реалізації”.

Цікавим ньюансом є те, що при одержанні попередньої оплати інструкцією № 291 [19], окремий субрахунок не передбачено. Тому доцільно відкрити окремий субрахунок, наприклад, 645 “Податкові забовязання з акцизного збору”. Після відвантаження попередньо оплачених товарів рахунок 70 дебетується в кореспонденції з субрахунком 645.

У імпортера підакцизної продукції при придбанні марок суми сплаченого акцизного збору буде відображатися по дебету субрахунка 642\1. При ввезенні товару на митну територію України сума акцизного збору ( разом з сумою мита та інших витрат) відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9№246 [16] включається до початкової вартості ввезених запасів.

Кореспонденцію рахунків із нарахування та сплати акцизного збору можна навести у вигляді таблиці 1.2.


Таблиця 1.2.
Кореспонденція рахунків та сплати акцизного збору.


Первинний документ

Зміст господарської операції

Бухгалтерській облік







Дт

Кт

1

2

3

4

Якщо оплата здійснюється відвантаженням







Видаткова накладна

Відвантажено покупцю підакцизну продукцію (товар) виробником

361

701

Податкова накладна

Нараховано податкові забовязання з ПДВ

701

641\ПДВ

Довідка бухгалтера

Нараховано податкові забовязання з акцизного збору

701

642\1

Списано з балансу відвантажену продукцію

901

26

Списано на фінансові результати чистий дохід

701

791

Списано на фінансовий результат собівартість реалізації

791

901

Виписка банку

Отримано оплату за відвантажену продукцію

311

361

Якщо товар реалізується на умовах передоплати

Виписка банку

Отримано передоплату від покупця

311

681

Продовження таблиці 1.2.




Податкова накладна

Нараховано податкові забовязання з ПДВ

643

641\ПДВ

Довідка бухгалтера

Нараховані податкові забовязання з акцизного збору

645

642\1

Видаткова накладна

Відвантажено продукцію

361

701

Списано податкові забовязання з ПДВ

701

643

Списано податкові забовязання з акцизного збору.

701

645

Довідка бухгалтера

Списано з балансу відвантажену продукцію

901

26

Списано на фінансові результати чичтий дохід

791

901

Зарахування заборгованості

681

361

Операції зі сплати акцизного збору

Платіжне доручення

Сплата акцизного збору з вітчизняних товарів виробником або власником

( код бюджетної класифікації –140200000)



642\1

311

Платіжне доручення

Сплата за марки акцизного збору (код бюджетної класифікації – 14060900)

642\1

311

Платіжне доручення

Сплата акцизного збору з імпортних товарів (код бюджетної класифікації – 14030000)

642\1

311

Розглянувши методику обліку, перейдемо до наступного питання магістерської роботи.


1.3. Методичні основи аудиту розрахунків з бюджетом з акцизного збору

Аудит – це перевірка публічної бухгалтерської звітності обліку, первинних документів та іншої інформації, що стосується фінансово-господарської діяльності підприємства з метою визначення достовірності їх обліку, його повноти і відповідності діючому законодавству і установленим нормам.

Вирішальну роль у створенні бюджету країни відіграє надходження податків, а отже, і податкова система. Для вирішення непорозумінь між податковими органами і власником засобів виробництва, державного контролю було недостатньо. Отже, виникла потреба у незалежному контролі, який дістав назву аудит.

Починаючи з 22 квітня 1992 року Законом України “ Про аудиторську діяльність”[5], передбачено правові основи здійснення аудиторської діяльності спрямованої на системи незалежного фінансового контролю з метою захисту інтересів власника.

Аудит розрахунків з бюджетом з акцизного збору повинні здійснювати аудитори, які працюють самостійно, або в аудиторській філії.

Одним з головних етапів проведення аудиту є організація і планування у відповідності з яким аудитор будує свою професійну діяльність. Організація і планування аудиту необхідні для того щоб, забезпечити високу якість перевірки, визначити пріоритети та розумно поділити робочий час.

Для проведення аудиту розрахунків з бюджетом з акцизного збору складається програма перевірки, в якій вказуються періоди проведення перевірки, перелік аудиторського процесу, робочі документи, виконавець, який буде здійснювати перевірку певного підприємства.

Після цього необхідно провести аудит фінансової та податкової звітності з акцизного збору. Після проведення проведення аудиту, аудитор складає аудиторський висновок, в якому висвітлює всі аспекти та рекомендації щодо ведення обліку на підприємстві.

Платники акцизного збору та їх службові особи несуть відповідальність за правильність обчислення та своєчасність сплати акцизного збору в бюджет відповідно до чинного законодавства. Контроль за правильністю та своєчасністю сплати здійснюють податкові інспекції шляхом камеральної та документальної перевірок розрахунків з акцизного збору, які подаються платниками. Камеральна перевірка проводиться в момент одержання розрахунку податковим інспектором без виходу на підприємство. Перевіряються відповідність сум акцизного збору, відображених у розрахунку та інших формах бухгалтерської звітності (зокрема в додатку до балансу), а також правильність арифметичного підрахунку.

Документальна перевірка розрахунків по акцизному збору проводиться з виходом на підприємство не менше 1 разу на два роки в строки, встановлені керівником податкової інспекції.

При документальній перевірці необхідно визначити правильність відображення оборотів по кредиту рахунку 642/1"Розрахунки з акцизного збору". Для цього використовуються: відомість №16 ( з відвантаження товарів), товарно-транспортні накладні на відвантаження продукції, банківські (журнал-ордер №2) та касові документи.

Слід звертати особливу увагу на напрями використання власних підакцизних товарів, отже акцизний збір по цих товарах сплачується не тільки у випадку їх реалізації покупцем, але й при їх використанні на власні потреби, при безоплатній їх передачі і т.ін.. У цьому випадку акцизний збір відноситься не на дебет рахунку 701 ( у кореспонденції з кредитом 642\1), а за рахунок відповідних джерел фінансування ( прибутку, який залишається в розпорядженні підприємства, тощо).

При документальній перевірці підприємств і організацій, які виробляють (імпортують) підакцизні товари, а особливо тих, які не виробляють (не імпортують) останні необхідно перевірити, чи не реалізувалися на них підакцизні товари, що були придбані до 1999 року, та чи сплачено акцизний збір по цих товарах до бюджету. Для цього використовуються бухгалтерські регістри обліку товарно-матеріальних цінностей, зокрема дані обліку основних виробничих та невиробничих фондів, а також банківські ( журнал-ордер№2) та касові документи.

При перевірці оборотів за дебетом рахунку 642\1 перевіряється своєчасність розрвхунків з бюджетом по акцизному збору. На завершення документальної перевірки звертається увага на правильність арифметичних підрахунків за дебетом та кредетом рахунку 642\1 та відповідність цих сум сумам, відображених у відповідних розрахунках по акцизному збору, поданих у податкову інспекцію.

За результатом документальної перевірки в разі встановлення неправильності чи несвоєчасності сплати акцизного збору до бюджету складається акт у двох примірниках.

З розділу 1 можна зробити наступні висновки:

Акцизи є одним із видів непрямих податків і в сучасних податкових системах відіграють роль джерела наповнення бюджету та регулятора економічних відносин .Акцизний збір належить до категорії специфічних акцизів і стягується за ставками, диференційованими відносно кожної групи товарів .

Цікавим ньюансом в бухгалтерському обліку є те  що інструкцією 291[19] окремий субрахунок не передбачено.Тому доцільно відкрити окремий субрахунок  наприклад  645 “Податкові зобов’язання з акцизного збору “'.

За дебетом цього рахунку відображаються суми акцизного збору  перераховані до бюджету. За кредитом – суми акцизного збору по реалізованих товарах  які враховані у складі виручки від реалізації та які належать до сплати в бюджет. Кредитове сальдо за цим рахунком показує суму заборгованості по акцизному збору перед бюджетом у підприємства-платника дебетове –навпаки  суму, зайво перераховану до бюджету.

Аудит розрахунків з бюджетом з акцизного збору повинні здійснювати аудитори які працюють самостійно або в аудиторській філії .Одним з головних етапів проведення аудиту є організація і планування у відповідності з яким аудитор будує свою професійну діяльність .Організація і планування аудиту необхідні для того щоб забезпечити високу якість перевірки визначити пріоритети та розумно поділити робочий час.

Розділ 2. Бухгалтерський та податковий облік розрахунків з бюджетом з акцизного збору .

2.1 Бухгалтерській облік розрахунків з бюджетом з акцизного збору


Обєктом організації бухгалтерського обліку виступає рух первинних документів, облікових реєстрів і звітних форм. При цьому організація руху носіїв облікової інформації на підприємстві не повинна охоплювати час і шлях від першого запису, що був здійснений в носії до здачі його в архів.

Формування потоків інформації (документопотоків) залежить від організаційної структури підприємства, форми організації обміну, типу, виду і характеру технічних засобів та обчислювальних машин, що використовуються в обліку.

Організація облікового процесу як обєкт організації складається з різних етапів і блоків. Загальну організацію облікового процесу поділяють на окремі етапи залежно від типу виконавчих робіт. Облік поділяють на три частини:

первинний;

поточний;

підсумковий.

Бухгалтерський облік на “Крисківському спиртзаводі” ведеться безперервно з дня його реєстрації.

Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належить до компетенції начальника та головного бухгалтера відповідно до законодавства та установчих документів.

Головний бухгалтер “Кривського спиртазоводу” забезпечує дотримання на підприємстві встановлених одиниць методологічних засад бухгалтерського обліку, в тому числі і розрахунків з бюджетом з акцизного збору; складання і подання у встановлені сроки податкової звітності; організовує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій що стосуються обліку розрахунків з бюджетом з акцизного збору, а також забезпечує організацію діловодства, яка передбачає організацію зберігання документів.

Сукупність операцій дає змогу виділити організаційні місця, які характеризують виконавчі ГОСТИ. У бухгалтерії Крисківського спиртзаводу відбувається розподіл праці відповідно до трьох рівнів: спеціалісти, молоді спеціалісти, технічні виконавці.

Ведення бухгалтерського обліку на підприємстві здійснюється за журнально-ордерною формою бухгалтерського обліку (рис. 2.1)


Первинний документ Журнали ордери







Допоміжні і Реєстри Головна

групувальні аналітичного книга

відомості(книги) обліку






Відомості за Баланс

окремими аналітич-

ними рахунками

Звітність

Рис.2.1 Схема журнально-ордерної форми обліку “Крисківського спиртзаводу”.


Підставою для обліку господарських операцій розрахунків з бюджетом з акцизного збору є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій (накладна, рахунок-фактура, платіжне доручення, податкова накладна). Первинні документи на підприємстві “Крисківський спиртзавод” складають під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо, до безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблених даних на підставі первинних документів бухгалтерією складаються зведені облікові документи: книга обліку продажу (дод.Б), книга обліку придбання товарів (дод.В.), головна книга (дод.Г.).

У бухгалтерському обліку розрахунки з бюджетом з акцизного збору відображають на рахунку 641 “Розрахунки за податками й платежами” на субрахунку 641\3 “Розрахунки з бюджетом з акцизного збору”.

По кредиту рахунку 641\3 “Розрахунки з бюджетом з акцизного збору” нараховують суми платежів до бюджету, а по дебету,- фактичне перерахування грошей у доход бюджету. Кредитове сальдо показує заборгованість підприємства перед бюджетом, тобто суму, яку підприємство має перерахувати до бюджету. Дебетове сальдо по рахунку 641\3 “Розрахунки з бюджетом з акцизного збору” означає переплату до бюджету, яку необхідно зарахувати в розрахунок чергових платежів або повернути підприємству.

Указом Президента[17] встановлено, що датою виникнення податкового забовязання з продажу підакцизних товарів вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що настала раніше: або дата оплати товарів або дата їх відвантаження.

Бухгалтерією підприємства при продажу підакцизних товарів відкривається накопичувальна відомість підакцизних товарів (дод.Д.), в якій окремо по кожному виду товарів здійснюється із зазначенням дати, характеристики, кількості реалізованих товарів, ціни реалізації, вартості та інші відомості.

Основна кореспонденція розрахунків з бюджетом з акцизного збору наведена в таблиці2.1.


Таблиця 2.1.
Кореспонденція розрахунків бухгалтерського обліку операцій, повязаних зі сплатою та відшкодування акцизного збору


Зміст операції

Реєстр синтетичного обліку

Бухгалтерський облік

Сума, грн.







Дт

Кт




Нараховано акцизний збір при реалізації підакцизної продукції

Ж\010

701

641\3

25.2

Перераховано до бюджету акцизний збір

Ж\02

641\3

311

43.3

Пповернення з бюджету надлишково сплачений акцизний збір

Ж\010

311

641\3

12.1

Облік зберігання і відпуску спирту етилового на Крисківському спиртзаводі здійснюється згідно чинного законодавства.

З метою одержання спирту етилового для виробництва підакцизних товарів на території України та інших потреб без сплати акцизного збору, що здійснює його закупівлю (покупець), надає виробнику (Крисківський спиртзавод) і представнику державної податкової служби на підприємстві виробника:

Копію ліцензії, довідку державної податкової адміністрації за місцем надходження покупця (дод.Е.) в якій зазначаються обсяги мета використання спирту етилового, а також підстави для звільнення від акцизного збору. Довідка вважається дійсною протягом поточного кварталу; наряд на відпуск спирту етилового, який є документом суворої звітності (дод.Ж.), довіреність покупця встановленої форми (дод.З.).

Для одержання спирту етилового із сплатою акцизного збору на території України покупець надає Крисківському спиртзаводу наряд і довіреність.

Експорт спирту етилового здійснюється згідно з діючим порядком. Оформлення документів на відвантаження спирту етилового здійснюється працівниками, призначеними наказом директора підприємства. Зразок підписів зазначених посадових осіб подаються представнику державної податкової інспекції м.Новгород-Сіверський.

До початку відвантаження спирту етилового відповідальні посадови особи зобовязані звірити відповідність реквізитів виданого наряду реквізитам документів на право одержання спирту етилового.

На відпущений спирт етиловий заповнюється спеціальна товарно-транспортна накладна (дод.И.), що є документом суворої звітності.

Накладні, в яких не зазначена вся необхідна інформація вважаються недійсними.

Всі обсяги відвантаженого виробником та прийнятого на подальшу переробку покупцем спирту етилового реєструються в спеціальному журналі представника державної податкової інспекції.

Покупцям, які придбали спирт етиловий забороняється використовувати його не за призначенням, продавати або передавати іншим субєктам підприємницької діяльності, в тому числі вборг, а також обмінювати на інші матеріали.

Бухгалтерія Крисківського спиртзаводу і покупець щомісячно до 15 числа місяця, що настає за звітним, повідомляє ДПІ про обсяги виробництва і реалізації спирту етилового та про обсяги його надходження та використання.

2.2. Податковий облік розрахунків з бюджетом з акцизного збору

Що стосується методики податкового обліку, то згідно з підпунктом 4.2.1. статті 4 ЗУ № 283\97 ВР [ 6 ], суми акцизного збору, отримані (нараховані) підприємством у складі ціни реалізації, не включаються до складу валових доходів.

У підприємства, що придбає підакцизну продукцію, а також в імпортера підакцизних товарів сума підакцизного збору включається до складу валових витрат (за наявності підтверджуючих документів на підставі підпункту 5.2.5 статті 5 Закону України "Про податок на прибуток".

При цьому наказом ДПА № 306 [ 9 ], яким внесено зміни до порядку по- дання декларації про прибуток підприємства (дод.К.), затвердженого наказом ДПАУ №214 [13], встановлено Порядок відображення акцизного збору в податковому обліку. Так, відповідно до абзацу третього підпункту 3.1.1 Порядку,“платник податків, що забовязаний включати до ціни товару (продукції) акцизний збір, відображає загальний дохід від продажу таких товарів без сум акцизного збору і не включає суми акцизного збору до валових витрат ( рядок 19 декларації) при внесенні сум акцизного збору з його платників до бюджету. Решта платників податків відображають дохід від продажу товарів з урахуванням сум акцизного збору”.

Відразу слід сказати, що зміни внесені до Порядку Наказом №306[21], стосується тільки податкових агентів (які лише виконують функції платників акцизного збору, однак при цьому такими не є) і осіб, що придбувають у них підакцизні товари.

Відповідно до процитованого вище абзацу суми акцизного збору, включені податковим агентом до ціни проданих їм підакцизних товарів, не включаються до загального доходу від продажу таких товарів (тобто не відображаються в рядку 1.1. додатку А), але і не включаються до валових витрат податкового агента ( тобто не відображаються в рядку 19.1 додатка Ж-1). Покупець же підакцизних товарів, який у цій операції (операції з придбання підакцизних товарів у податкових агентів) і є платником акцизного збору, включає суму сплаченого податковому агенту акцизу до складу валових витрат не в загальній сумі придбаних у нього ж товарів, а шляхом включення її до рядка 19 декларації про прибуток підприємства (через рядок 19.1 додаток Ж-1). При подальшому продажу таких товарів суму акцизного збору буде відображено в складі валових доходів підприємства – покупця, отриманих від їх продажу (із зазначенням у рядку 1.1 додатка А).

Вітчизняні товаровиробники- платники акцизного збору відображають суми акцизного збору , включеного до ціни реалізованої підакцизної продукції (товару), у складі валових доходів від продажу такої продукції (товарів) у рядку 1.1. додатка А. При цьому сума акцизного збору, що підлягає перерахуванню до бюджету, включається до складу валових витрат зазначених підприємств (з відображенням по рядку 19.1 додаток Ж-1).

Інші продавці підакцизної продукції (товарів), які не є платниками акцизного збору включають до податкової вартості придбаної продукції (товарів) з відображенням їх в рядку 5 додатка Ж. При подальшому продажу такої продукції (товарів) суму збору буде відображено у валових доходах підприємства в складі продажної вартості цієї продукції (товарів) у рядку 1.1. додатка А.

У нагромаджувальних відомостях окремо по кожній назві (найменування) товарів (продукції) з урахуванням характеристики цього товару (підгрупи, групи), на підставі первинних документів накопичуються дані про кількість реалізованих товарів, ціна реалізації, вартість за відпускними цінами з урахуванням акцизного збору.

Підсумки у відомостях здійснюються у строки, необхідні для подачі податкової звітності та сплати акцизного збору за певний період.

Розрахунок акцизного збору складається з трьох розділів:

Розділ 1 “Обчислення суми акцизного збору” включає в себе дані про реалізований товар, про діючі ставки акцизного збору, нарахованому при продажу підакцизних товарів.

Розділ 2 “ Результати перерахунку акцизного збору” заповнюються шляхом порівняння підсумку нарахованої суми акцизного збору (графа 12 Розділу 1 “Обчислення суми акцизного збору”) з підсумком сплаченого акцизного збору (пункт 1 розділу П “Результати перерахунку акцизного збору”) і визначається сума акцизного збору, яка підлягає сплаті до бюджету чи зарахуванню в рахунок чергових платежів.

Розділ 3 ”Зменшення акцизного збору при експорті підакцизних товарів при розрахунках за іноземну валюту” заповнюється у разі необхідності.

Датою виникнення забовязання щодо сплати акцизного збору при реалізації спирту етилового вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що настала раніше: дата відвантаження спирту або дата зарахування коштів від покупця на банківський рахунок платника акцизного збору, але сплату можна відсрочити шляхом видачі податкового векселя. Податковий вексель складається на суму податкового забовязання, тобто на суму акцизного збору, яка нарахована і повинна бути сплачена при реалізації спирту етилового.

Податковий вексель є податковим звітним документом і підлягає обліку та зберіганню за правилами і в строки, встановлені для первинних бухгалтерських документів.

2.3 .Інформаційне забезпечення обліку, розрахунків з бюджетом з акцизного збору

Автоматизація обліку господарської діяльності підприємства повинна здійснюватись в умовах розподіленої обробки облікової інформації на базі створення АРМ бухгалтера.

Для забезпечення єдності засобів розробки і функціанування цієї інформаційної системи слід дотримуватись також методологічних принципів:

децентралізація експлуатації засобів автоматизації у місцях виникнення облікової інформації, тобто безпосередньо у бухгалтеріях та інших службах, де виникає і використовується первинна обробка інформації про господарські операції, що підлягають відображення в бухгалтерському обліку;

використання дерективних вказівок з організації ведення автоматизованої форми бухгалтерського обліку, що забезпечує єдність методології;

автоматизація введення даних і складання документів первинного обліку на паперовому і магнітному носіях на дільницях й смужках з масовим характером виникнення господарських операцій й передача цих даних бухгалтеру відповідної ділянки обліку відображення даних у бухгалтерському обліку.

АРМ бухгалтера виконує функції автоматизації праці персоналу зайнятого обліком, і є багатофункціональною спеціалізованою людинно-машинною системою, що поєднує комплекс технічних засобівпрограмного, інформаційного забезпечення. Працівники обліку, що працюють на АРМ, виконують введення шаблонами,. Її візуальний контроль, виправлення помилок. Разом з введенням інформації є можливість автоматизованого формування первинних документів, їх відображення на екрані монітора та друкування.

За функціанальною ознакою на підприємстві Крисківський спирзавод АРМ бухгалтера класифікують на такі види:

АРМ бухгалтера з обліку основних засобів; АРМ бухгалтера з обліку матеріальних цнностей; АРМ бухгалтера з обліку праці і заробітної плати; АРМ бухгалтера з обліку готової продукції; АРМ бухгалтера з обліку розрахунків з бюджетом по податках та зведеного обліку і складання звітності.

Вся інформація, підготовлена на АРМ бухгалтері зведеного обліку і складання звітності, розглядається в світлі її кінцевого впливу на прийняття рішень. Раніше, ніж прийняті рішення, необхідно було визначити мету, керівне направлення і отримати відповідне рішення традиційних задач ведення обліку і складання звітності.

По результатам рішення задач формується єдина база даних бухгалтерських записів. Формування бази даних і логічний контроль правильності її заповнення виконується на протязі місяця по мірі надходження інформації з АРМ сумісних ділянок обліку.

Взаємозвязок даних забезпечується використанням єдиної структури кодів синтетичного обліку і обєктів аналітичного обліку, застосуванням одних і тих же бухгалтерських записів в усіх ділянках обліку.

Розподіл АРМ бухгалтера зведеного обліку на три категорії проводиться організаційним образом з авторизацією доступу до необхідної інформації. Тому структуру і технологію рішення задач будемо розглядати як єдину для всіх трьох категорій АРМ. Головне меню має наступні пункти:

вхідна інформація:

нормативно-довідкова інформація;

аналітичний облік;

синтетичний облік;

звітність;

моделювання управлінських рішень;

база знань.

При виборі функції «Вхідна інформація» в меню другого рівня відображається перелік вхідної інформації:

бухгалтерська довідка;

інформація, одержувана з інших АРМ бухгалтера;

книга обліку господарських операцій.

Режим «Бухгалтерська довідка» використовується для коригування даних або для введення тих даних, що не знайшли відображення в інших АРМБ.

В режимі «Інформація, одержувана з інших АРМБ» здійснюється контроль і відображення інформації по кожному окремо АРМ бухгалтера. Це дасть можливість бухгалтеру здійснювати контроль за наявністю інформації, її вірогідністю і повнотою.

Помилкові записи аналізуються і при необхідності здійснюється їхнє коригування в режимі «Бухгалтерська довідка».

В режимі «Книга обліку господарських операцій» виробляється введення первинних операцій в Книгу обліку господарських операцій, що являє собою хронологічні упорядкований (за часом виконання) список бухгалтерських проводок по рахункам. Вона містить записи всіх бухгалтерських операцій, що зміняті, стан обліку і служить основним джерелом для формування бухгалтерської звітності.

Бухгалтерські записи в Книгу обліку господарських операцій можуть заноситися або шляхом безпосереднього введення господарських операцій з формуванням бухгалтерських проводок або при генерації бухгалтерських проводок шляхом використання довідника господарських типових операцій, який знаходиться в пункті меню "Нормативно-довідкова інформація".

В режимі «Аналітичний обліку» формується аналітична інформація по кожному синтетичному рахунку. Меню другого рівня має наступні пункти:

відомість аналітичного обліку;

картка аналітичного обліку;

довідкова інформація по аналітичному врахуванню.

Відомість аналітичного обліку (Табл.2.3.1) призначена для докладної розшифровки об'єкту обліку. Це оборотно-сальдова відомість по синтетичному обліку в аналітичному розрізі. Бухгалтер має можливість зробити аналіз аналітичних даних по кожному синтетичному рахунку.

Таблиця 2.3.1


: data -> ukr -> Ekonomichna teoriya
ukr -> Обробка текстів
ukr -> "Компонентна база рез"
ukr -> Транспортна система України
ukr -> Надзвичайні ситуації техногенного характеру
ukr -> Вільні економічні зони в Україні (на прикладі Донецької області)
ukr -> Методи формування суспільної поведінки
Ekonomichna teoriya -> Економічні концепції К. Маркса І Ф. Енгельса”
Ekonomichna teoriya -> Предмет, структура І функції економічної теорії
Ekonomichna teoriya -> Інвестиційна модель дж. М. Кейнса
Ekonomichna teoriya -> “Розвиток ринкової економіки в Україні”


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©referatu.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка