ТЕМА 3. Художні напрямки та стилі



Сторінка11/33
Дата конвертації23.12.2017
Розмір1.37 Mb.
ТипПрограма
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   ...   33

ТЕМА 3. Художні напрямки та стилі.




УРОК № 20.



ТЕМА: Періодизація розвитку художньої культури.

Поняття «стиль епохи», «національний стиль»,

« індивідуальний стиль митця».
МЕТА: вчити орієнтуватись в періодах історії культури,

дати поняття про історичні епохи;

ознайомити з видами періодизації культури;

визначити,що таке «стиль»;

сприяти формуванню всебічно розвиненої особистості.
ОСНАЩЕННЯ: таблиці різних видів періодизації історії культури,

зразки творчості художників з власним стилем, який легко

впізнається ( С.Далі, А. Модільяні, М.Приймаченко та ін.),

твори мистецької спадщини різних національностей.


ТИП УРОКУ: вивчення нового матеріалу. Лекція з випереджувальними

завданнями.


Хід уроку

1.Організаційна частина.

2.Лекція .

Спроби періодизувати розвиток людської культури існують протягом всієї історії людства. Існує чимало варіантів періодизації, які давно й активно працюють в науці: це класифікації,які виникли в різних галузях – вони торкаються якихось особливих сторін культурно – історичного процесу, взаємно доповнюють одна одну і дають змогу всебічно аналізувати культурну еволюцію.



Екскурс в історичне минуле.
Давньогрецький письменник Гесіод в свій час поділив всю історію людства на п’ять віків: 1) золотий, 2) срібний, 3) мідний, 4) героїчний, 5) залізний. З його точки зору, еволюція відбувалась у зворотному порядку.

В міру того, як культурні досягнення ставали значнішими, суспільство стали усвідомлювати значення культурних надбань і погляд на розвиток людства оформився в концепцію, побудовану на принципі прямої еволюції.

Римський філософ і поет Лукрецій Кар в поемі « Про природу речей» висунув здогадки про найважливіші прояви людської культури:


  1. використання каменю й металу для виготовлення знарядь праці;

2) походження мови; 3) поява права і релігії.
В Середньовіччі панував релігійний світогляд, єдиним джерелом про походження людства, його історію і культуру був біблійний міф.

З початком наукового вивчення історії стали можливі нові підходи до періодизації культури.

Шотландський філософ А.Фергюссон виділив три епохи: 1) дикість, 2) варварство, 3) цивілізація.

Датський вчений К.Томпсон ввів поняття трьох віків: кам’яного, бронзового, залізного.

Геологічна періодизація розбиває існування життя на чотири ери: архейську, палеозойську, мезозойську, кайнозойську – час виникнення людини.

К.Маркс обґрунтував принципи періодизації історичного процесу в залежності від рівня розвитку виробничих сил:

- первіснообщинний;

- рабовласницький;

- феодальний;

- капіталістичний;

- комуністичний.

Англійський вчений Г.Чайдл висловив десять ознак цивілізації: поява міст, поява в містах громадської архітектури, поява податків, розвиток торгівлі, виділення ремесла, поява писемності, зачатки науки, розвиток мистецтва, поява привілейованих класів, держава.

Англійський філософ А.Тойнбі поділяє історію людства за релігійною залежністю і вважає, що до нашого часу збереглися лише п’ять діючих цивілізацій: західна, ісламська, китайська, індійська і православна.

Культурно – історичний поділ на епохи базується на систематизації періодів за найбільш загальними ознаками і якостями. Розвиток загальнолюдської культури розглядається як єдиний процес, в якому один її тип змінює інший послідовно у часовій перспективі.
Культурні періоди розвитку людства


  1. Період первісного суспільства.

  2. Період ранньокласового суспільства (з нього починається людська цивілізація)

  3. Античність – 1-ий перехідний період

  4. Період Середньовічного суспільства

  5. Відродження – 2-ий перехідний період

  6. Період культури Нового часу

  7. Період культури ХІХ – ХХ сторіччя

Протягом історії існування людства в культурних епохах та періодах спостерігалось панування різних стилів.



Стиль – це сукупність спільних ознак,система художніх форм, наділених певною якістю і змістовою виразністю. Ознаки певного стилю можуть проявлятись в різних сферах життя людини.

За всієї живої мінливості художніх форм у межах історичного періоду існують їх відносно стійкі художні ознаки, що притаманні певній стильовій системі. Стилі не можуть виникати за бажанням, вони формуються через об’єктивні обставини: внаслідок дії зовнішніх і внутрішніх і випадкових ф

акторів.

До зовнішніх факторів відноситься перш за все світогляд епохи.



Світогляд - це система поглядів нас віт і місце людини в ньому, на ставлення людей до навколишньої дійсності і до самих себе, а також погляди, ідеали, принципи пізнання і діяльності. Через систему світогляду на стилеутворення можуть впливати соціально – економічні, політичні, релігійні фактори.

Внутрішні процеси розвитку зумовлені суперечностями всередині самого мистецтва: в одних випадках процес стилеутворення супроводжується витісненням старих форм новими, в інших – появою нових за умови збереження старих. Відбувається протиборство традицій і новацій.

Випадкові фактори відіграють велику роль в процесі зародження нових стилів – риси нового часто пробиваються через другорядні риси, набуваючи згодом помітної ваги.

Зрушення у світогляді, зміни художніх уподобань епохи дають поштовх пошуку якісно нових художніх форм. Тривалість культурної епохи залежить від стійкості світоглядних настанов суспільства і й інтенсивності внутрішніх процесів.

Хоча світовий соціокультурний процес складає цілісну єдність, відбувається певна уніфікація поведінки, стандартів спілкування, умов життя – різноманітність національних культур продовжує існувати.

Національний стиль – існує на основі традицій певного народу, нації. Він відображає психологічно – етнонаціональні особливості країни або окремих її регіонів. (Перегляд мистецьких творів різних народів, визначення характерних особливостей)

У галузі невідомого в культурному житті відбувається постійний пошук. Кожен митець, якщо він не ремісник-копіїст, намагається знайти свою індивідуальність, свій власний творчий стиль митця.

(Перегляд робіт художників, прослухування фрагментів музики митців, індивідуальні стилі яких легко впізнаються. Визначення характерних рис.)
Висновок: помилково розглядати нові стилі як вищу стадію розвитку мистецтва чи, навпаки, пов’язувати їх із занепадом – кожен стиль самоцінний та самодостатній, він є продуктом свого часу, відображаючи його світогляд.


  1. Підсумок уроку.

Запитання


  1. Заповніть таблиці.

Різні форми періодизації історії культури

Періодизація Гесіода


1

Періодизація Л. Кара

2

1

3

4

2

5

3

Періодизація А.Фергюссона

Періодизація К. Томпсона

1

1

2

2

3

3




Періодизація К Маркса.

1

2

3

4

5


Історичні культурні періоди

1

2

3

4

5

6

7




  1. Дайте визначення поняттю «стиль»……………………………………….

………………………………………………………………………………………

…………………………………………………………………................................



  1. Фактори, які впливають на формування художніх стилів










  2. Національні стилі

Назва Країни

Характерні риси
























УРОК № 21.




Каталог: Documents
Documents -> Нетрадиційні методи оздоровлення
Documents -> Наказ №145 н/в Про проведення навчання та перевірки знань з питань охорони праці та безпеки життєдіяльності членів адміністрацій навчальних закладів та працівників відділу освіти
Documents -> Педагогічної освіти 01. 09
Documents -> Акушерство
Documents -> Державний вищий навчальний заклад
Documents -> Договір на надання інформаційних (консультаційних) послуг
Documents -> Програма usaid лев впроваджується: Міжнародною благодійною організацією «Фонд Східна Європа» у партнерстві з
Documents -> Рівненська обласна державна адміністрація
Documents -> Магістерська робота: проведення наукового дослідження, підготовка й оформлення


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   ...   33


База даних захищена авторським правом ©referatu.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка