Розділ ІІ Основи художньої культури



Сторінка9/33
Дата конвертації23.12.2017
Розмір1.37 Mb.
ТипПрограма
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   33

Розділ ІІ Основи художньої культури




Тема 1. Художня культура як духовне явище




УРОК № 16.



ТЕМА: Загальне уявлення про культуру та її роль в суспільстві.
МЕТА: ознайомити з структурою культури підвищувати загальний інтелектуальний рівень.
ОСНАЩЕННЯ таблиці, які висвітлюють структуру культури, як соціального явища і види культур, що об’єднує в собі світова культура
ТИП УРОКУ: вивчення нового матеріалу. (Лекція з випереджувальними завданнями).
Хід уроку

1. Організаційна частина.

2. Розповідь вчителя

Термін „культура” (від лат. cultura) –означає обробка, виховання, освіта. В наш Час він налічує багато тлумачень, загальним для них є те, що під поняттям „культура” ми розуміємо те, що створене людиною.

У різних суспільствах розуміння культури як „виховання” набувало різних відтінків:

- елліни в сукупності норм поведінки, певному способі життя вбачали свою головну відмінність від варварів;

- європейське середньовіччя наближає термін „культурність” до цивілізованості – себто до устрою міського життя;

- в добу Відродження культурність починають розглядати як відповідність гуманістичним ідеалам людства;

- у домарксистській філософії культура визначає передусім духовне життя людей, доцільність суспільного устрою та досягнення науки і мистецтва;

- радянська філософія пояснює культуру як сукупність результатів людської діяльності.

Кожен з вищеназваних поглядів має позитивні сторони. Ядро поняття „культура” становлять не засоби, які вона використовує, а життєвий зміст, котрий реалізується за допомогою тих чи інших засобів – у кожному акті та результаті людської діяльності обов’язково присутній культурний аспект, особлива сфера нашої життєдіяльності.

За визначенням англійського вченого – етнографа Е.Б. Тайлора



культура - це сукупність матеріальних та духовних цінностей, вироблених людством протягом його існування.

В розвитку людства можна виділити 3 етапи:

1) Дикість

2) Варварство

3) Цивілізація

Розвиток культури співпадає з переходом від життя дикого через варварське до цивілізованого. З ідеальної точки зору культуру можна розглядати як загальне удосконалення людства шляхом вищої організації окремої людини і цілого суспільства.



Цивілізація – це етап розвитку людського суспільства і характера самого суспільства. Чим вище розвинуте суспільство, тим більша питома вага в ньому загальнолюдських цінностей.

Процес становлення загальнолюдських цінностей – головне що ми простежуємо в історії культури.

- Короткий диспут з учнями: цивілізація може служити культурі, а може відриватись від неї (учні роблять спробу навести приклади позитивного і негативного впливу цивілізації на розвиток культури)

Як висновок диспуту:



Суть культури не в рівні технічного процесу, а в якості духовно – морального суспільства. В сучасному світі існує багато глобальних проблем – одна з них культурна катастрофа, адже ніякі економічні успіхи та політичні свободи не можна вважати тривкими якщо існує небезпека зниження культурного рівня людей, занепаду духовних та моральних цінностей.

Суб’єкти процесу розвитку культури:

  • суспільство

  • різні соціальні групи

  • окремі особи

їх взаємодія часто викликає суперечливість у розвитку культури

Культурна діяльність – це діяльність людська, вона характеризується доцільністю – ставлячи ціль людина враховує не лише особисті потреби, а й соціальні ( учні наводять приклади: роботи художників, музикантів, акторів і їх значення для суспільства)



Суперечливість у розвитку культури – річ закономірна, оскільки суб’єктами можуть виступати і суспільство в цілому, і певні соціальні групи і окремі особи (учні наводять приклади суперечливостей, коли суспільство чи окремі групи не сприймають творчої діяльності окремих письменників, художників, співаків і т.п.

Історичні типи культур

Світова культура – визначається власною системою загальнолюдських цінностей і об’єднує різні типи культур:

1. Культурні епохи

2. Національні культури - синтез культур різних класів, соціальних шарів і груп певної нації.

3. Культури етнічні – створені окремим етносом (це найстародавніший шар національних культур, він охоплює сферу побуту, мораль, мову, релігію, фольклор, міфологію, звичаї)

4. Регіональні культури – конгломерат різних культур, створених різними народами, що живуть в певному географічному ареалі. Схожість природних умов життя, економічні, культурні зв’язки між народами забезпечують спорідненість культур ареалу.

5. Класові культури – властиві певному класу суспільства.

6. Професійні культури

7. Особливості культури різних психологічних типів окремих людей

8. Народні культури

Виділяють також такі види культур характерні для суспільства:

- Локальна – культура конкретного, історично визначеного суспільства. Кожна із локальних культур має свої специфічні риси і особливості що залежать від географічних та соціально – історичних умов;

- масова - різновид культури, що орієнтує духовні і матеріальні цінності, які вона поширює на „усереднений” рівень розвитку масових споживачів.

- домінуюча – сукупність цінностей, вірувань, традицій, звичаїв, якими керується більшість членів суспільства

- елітарна – культура привілейованих груп суспільства, що характеризується принциповою відмінністю, духовним аристократизмом і ціннісно – змістовною-змістовною самодостатністю.

- політична – сфера культури, що вироблює уявлення про цивілізаційні форми політичного прогресу, оцінки рівня його розвитку; включає в себе політичну думку, зв’язок культури і політичної філософії; оцінку політичних структур з точки зору культури, політичної самосвідомості і політичної поведінки суспільства.

Підсумок уроку

На будь-якому рівні свого існування культура не просто перебуває поряд з іншими сферами життя, а проникає у всі його сфери, виявляючи себе і в політичній діяльності, і у відношенні до праці; в мистецтві – створенні його творів та розумінні їх.

Культура – це ланцюг від життєвого сенсу до втілення його в дію.

Розвиток культурних цінностей, їхній вплив на життя суспільства та особи необхідно розглядати у всіх сферах життєдіяльності людини, а це можливо лише за умови володіння відповідними конкретними знаннями. Але навіть отримати знання фактів з історії мистецтв мало, треба вчитись осмислювати їх з філософської точки зору.

Час, в який ми живемо непростий і ми з сумом і жалем спостерігаємо деградацію духовного життя суспільства і окремих людей. Не допускати цього, сприяти відродженню та розвитку культури як умови повноцінного життя суспільства та особистості завдання кожного з нас.

3. Підсумок уроку.



Запитання
1.Назвіть три етапи розвитку людства

1) …………………………..2) …………………..3) …………………………

2. На якому етапі починається розвиток культури

………………………………………………………………………………….


3. Заповніть таблицю:

Продукти матеріальної та духовної культури, вироблені людством в цивілізованому суспільстві, їх значення для людства

„+”

„-„





































4. В чому полягає суть культури, як духовного явища?

…………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………..._

5. Хто є суб’єктами процесу розвитку культури?.........................................

………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………….


6.Чому у розвитку культури завжди існує суперечливість?

…………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………

7.Назвіть історичні типи культур, які об’єднує в собі світова культура.

1) 5)


2) 6)

3) 7)


4) 8)
8.Назвіть основні види культур, характерні для суспільства:

1)

2)



3)

4)

5)


УРОК №17.


ТЕМА: Художня культура – духовне явище.

Художня культура – народна і професійна, їх взаємодія.

Збереження національної культурної спадщини
МЕТА: дати поняття про художню культуру як духовне явище, вчити порівнювати зразки народної та професійної культури, знаходити ознаки взаємодії; сприяти формуванню художнього смаку і естетичному розвитку особистості.
ОСНАЩЕННЯ: матеріали, які висвітлюють художню творчість народних та професійних митців (художників, скульпторів, музикантів, виконавців)
ТИП УРОКУ: вивчення нового матеріалу (з творчим підходом)
Хід уроку
1.Організаційна частина.

2.Повторення визначень, що стосуються поняття культура.

3.Подача нового матеріалу.
Духовна культура – одна із сторін загальної культури людства, вона протиставляється матеріальній культурі (але вони тісно пов’язані між собою). Духовною культурою є явища, пов’язані із свідомістю, інтелектуальною, а також емоціонально-психологічною діяльністю людини – це мова, звичаї, вірування, знання, мистецтво

Художня культура – одна із спеціалізованих сфер культури, що функціонально вирішує завдання інтелектуально – чуттєвого відображення дійсності в художніх образах, а також різні аспекти забезпечення цієї діяльності.

Художня культура – складне багатошарове явище, вона об’єднує:

1)усі види мистецтва;

2)сам процес художньої творчості; його результати;

3)систему заходів із створення, збереження і розповсюдження художніх цінностей;

4) виховання творчих кадрів і глядацької аудиторії

Художня картина світу – це створений мистецтвом образ дійсності.

Художній образ – це естетична категорія, в якій відбита об’єктивна дійсність через специфічні закони мистецтва й художньої творчості. Художній образ існує і функціонує як форма активної діяльності розуму людини.

В основі мистецьких творів лежить певна ідея, кордон між художнім і реальним світом завжди був рухливим – ступінь умовності відображення дійсності залежить від специфіки мови кожного виду мистецтва.

Створення художнього образу та його сприйняття складають дві сторони одного художнього процесу, що відбувається у спільному просторі. Митець надає імпульс, програму для переробки інформації, стимулює думку глядача, запрошує його до співпраці, той же, в свою чергу, порівнюючи художній твір з дійсністю, намагається відтворити образ, що виникає в уяві митця. Істина для нього – те, як він зрозумів твір, а не те, що відобразив художник.

Художня культура є активним творчим феноменом, що обумовлений як художньою картиною світу конкретної епохи, так і внутрішніми художніми процесами. Митець є тим ланцюгом, який пов’язує внутрішньо художні процеси і світоглядні настанови суспільства.

Справжнє розуміння мистецьких творів потребує залучення до художнього сприйняття всього масиву знань щодо історичної епохи, засобів художнього мислення автора і його прийомів тлумачення світу, особливостей мови виду та жанру мистецтва, до якого належить твір – все це обумовлює рівень культури сприйняття художнього твору.

Для розгляду учням пропонується три картини (можливе застосування і більшої кількості прикладів) одного виду (живопис), жанру (портрет) але абсолютно різних за художнім почерком художників наприклад:

1) Ян Матейко „Портрет дружини в весільному вбранні”

2) Сальвадор Далі „Сферична

3) Анрі Руссо „Портрет жінки”

(Учні висловлюють власні думки щодо картин, визначають професійне і аматорське виконання, мотивуючи свою думку).

Таких способів визначення можна застосувати декілька – змінюючи вид, жанр, імена художників (наприклад: натюрморти Сальвадор Далі –„Туристичний натюрморт”, Катерина Білокур –„Сніданок хлібороба, Ян Давідс де Хем „Десерт”)

Як висновок, учні роблять спробу визначити професійне і народне мистецтво та різницю між ними.

В структурі культури виділяють поняття

Народна культура – вона створюється анонімними творцями, що не мають професійної підготовки. Народ виступає як суб’єкт культури, він бере участь у самому процесі художньої творчості, є її творцем. Одночасно він є кінцевим адресатом і споживачем своєї культури. У зв’язку з цим основною умовою народної культури є доступність її сприйняття народом, співзвучність з його інтересами і світоглядом.

В основі народної культури лежать традиції, що відіграють роль генетичної пам’яті людей. Народна культура завжди відображає психологічно-етнонаціональні особливості країни або окремих її регіонів. Яскравим прикладом є міфи, легенди, сказання, епос, казки, пісні, танці, архітектура і живопис дерев’яних церков та ін.

Професійна культура створюється людьми, які пройшли відповідну підготовку, мають освіту за фахом, який відповідає процесам їхньої творчості.

Було б хибним вважати, що між народною і професійною культурою не існує зв’язку: народна культура не проти стоїть загально художнім процесам розвитку. Народна культура засвоює не всю систему художніх форм професійної культури, а лише окремі її елементи, трансформуючи їх і поєднуючи з традиційними художніми прийомами.

Водночас народна культура живить своїми цілющими силами професійну культуру.

Далі продовжується перегляд фотоматеріалів (слайдів, відеозаписів) із зразками творчості народних та професійних виконавців; прослухуються пісні в народному та професійному виконанні (бажано один і той же твір). Учні визначають спільні і відмінні риси, характер взаємодії між народною і професійною культурою.


Домашнє завдання: підготуватись до семінарського заняття – « Культура і її роль у суспільстві.»

Орієнтовні завдання:

«Взаємодія народного і професійного мистецтва»

«Народна культура – підґрунтя розвитку національної культури.»



Матеріали можуть бути як загального характеру, так і стосовно окремих конкретних митців.

4. Підсумок уроку.


Запитання

1.Поясніть своїми словами поняття «духовна культура» та «художня культура»……………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………

2. Структура художньої культури


1.

2.

3.

4.

3.Дайте визначення поняттю «художній образ».

4. Заповніть таблицю




Ознаки й характерні риси професійного мистецтва

Ознаки й характерні риси народного мистецтва














































Каталог: Documents
Documents -> Нетрадиційні методи оздоровлення
Documents -> Наказ №145 н/в Про проведення навчання та перевірки знань з питань охорони праці та безпеки життєдіяльності членів адміністрацій навчальних закладів та працівників відділу освіти
Documents -> Педагогічної освіти 01. 09
Documents -> Акушерство
Documents -> Державний вищий навчальний заклад
Documents -> Договір на надання інформаційних (консультаційних) послуг
Documents -> Програма usaid лев впроваджується: Міжнародною благодійною організацією «Фонд Східна Європа» у партнерстві з
Documents -> Рівненська обласна державна адміністрація
Documents -> Магістерська робота: проведення наукового дослідження, підготовка й оформлення


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   33


База даних захищена авторським правом ©referatu.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка