Модуль 1\n\n«СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ТРУДОВИХ ВІДНОСИН»

1. Поняття трудового права як провідної галузі права. Співвідношення трудового, цивільного, адміністративного права і права соціального забезпечення.

2. Предмет трудового права і сфера його дії.

3. Метод трудового права і механізм правового регулювання трудових відносин.

Під час підготовки до першого питання студентам передусім потрібно розкрити поняття «праця», зрозуміти, що являє собою суспільна організація праці і особливості найманої праці. Трудове право потрібно вміти відмежовувати від суміжних галузей права. Студентам необхідно мати на увазі, що серед пропозицій альтернативного найменування галузі права (замість терміну «трудове право») звертає на себе увагу термін «право зайнятості». Нормативною передумовою такої пропозиції є існування умовно самостійного напрямку правового регулювання – правове регулювання зайнятості населення. Втім, на сьогодні статус цього нормативного угрупування остаточно не визначений, його норми належать до сфери різних галузей права. Це дає підстави для широкого тлумачення зайнятості населення, що частково підтверджується змістом Закону України «Про зайнятість населення», а також для думок про потенціал права зайнятості як «надгалузі». Студентам слід мати на увазі, що питання про відмежування трудового права від інших галузей права належить до таких, що мають особливе значення для забезпечення ефективного правового регулювання. Термін «відмежування», з одного боку, передбачає визначення відмінності трудового права від інших галузей права, а з другого – встановлення певної подібності та взаємозалежності впливу на трудові відносини або інші відносини норм різної галузевої належності. Для визначення ролі кожної із галузей права у взаємодії (яка первинна, а яка похідна; яка основна, а яка додаткова) при регулюванні трудових відносин треба визначити: мета якої галузі досягається у першу чергу.

Під час підготовки до другого питання студентам необхідно охарактеризувати специфічні риси трудових відносин, їх відмінності від цивільних відносин, пов’язаних з працею. Необхідно охарактеризувати кожен з видів відносин, що складають у своїй сукупності предмет трудового права. Слід мати на увазі, що для позначення предмета трудового права використовуються такі терміни: трудові відносини; соціально-трудові відносини; суспільно-трудові відносини; трудові та інші, з ними пов’язані, відносини; єдині трудові відносини; певні види праці; індивідуальні та колективні трудові відносини; безпосередні та похідні трудові відносини; відносини з організації праці на підприємстві, в установі, організації; відносини, пов’язані з реалізацією людиною своїх здібностей до праці; відносини несамостійної праці тощо. Найбільш поширена конструкція предмета трудового права позначається як трудові відносини та інші відносини, пов’язані з ними. Визначення предмета трудового права має особливе значення, адже тільки окресливши коло суспільних відносин, які в даний час становлять предмет, можна встановити сферу застосування трудового законодавства. Студенти повинні ознайомитися з різними точками зору про «широку» і «вузьку» сфери трудового права.

Розглядаючи питання про поняття методу трудового права і його особливості, студенти повинні враховувати його змішану природу, яка включає диспозитивно-імперативний, координаційно-субординаційний, автономно-авторитарний, централізовано-децентралізований, нормативно-договірний елементи. Студенти повинні розкрити всі способи правового регулювання праці та пояснити особливості механізму правового регулювання трудових відносин.