Методичні рекомендації щодо відзначення в 2016 році 20-ї річниці Конституції України



Скачати 86.84 Kb.
Сторінка1/3
Дата конвертації16.03.2018
Розмір86.84 Kb.
ТипМетодичні рекомендації
  1   2   3

Додаток

до листа МОІППО

від 09.06.2016 № 805/15-26
Методичні рекомендації

щодо відзначення в 2016 році 20-ї річниці Конституції України
Важливою подією 2016 року є відзначення 20-ї річниці Конституції України. Із її прийняттям розпочався надзвичайно важливий етап утвердження української державності.

Україна пройшла багаторічну історію державотворення, в якому важлива роль належить першій конституції – гетьмана Пилипа Орлика, яку слід оцінювати не лише як значне юридичне досягнення, а й як доказ зрілості української політичної думки того часу. Цей документ на десятки років випередив розвиток західноєвропейської правової думки, заклавши дійсно демократичне підґрунтя в процесі українського державотворення.

Вагомий внесок у розвиток українського конституціоналізму зробили Універсали Центральної Ради. Якщо I, II та III Універсали виходили з того, що Україна – це автономія у складі федеративної Росії, то IV Універсал, прийнятий  22 січня 1918 року, офіційно проголошував незалежність Української Народної Республіки. 29 квітня 1918 року Центральною Радою було ухвалено проект Конституції Української Народної Республіки і обрано Михайла Грушевського Президентом УНР. Проте через історичні обставини ця Конституція так і не набула чинності.

Шлях розвитку був іншим і у 1991 році: здобувши незалежність, український народ отримав ще один шанс побудувати вільне і демократичне суспільство. Діюча нині Конституція України набрала чинності з дня її ухвалення Верховною Радою України – 28 червня 1996 року. Конституція 1996 року стала першою Конституцією незалежної України; вона стала продовженням багатовікових конституційно-правових традицій українського народу. Конституція закріпила правові основи незалежної України, її суверенітет і територіальну цілісність.

Із прийняттям Конституції були визначені базові координати й орієнтири, сукупність суспільних цінностей – усе те, що формує політико- економічну систему:


  • створено передумови для того, щоб функціонування й розвиток держави і суспільства не залежали від політичної орієнтації партій чи окремих політичних діячів;

  • окреслено відносини держави й громадянина, їхні права і взаємні обов’язки;

  • установлено межі втручання держави в життя суспільства й окремої особистості.

Прийняття Конституції внесло стабільність у політичне життя українського суспільства, законодавчо розмежувавши права й обов’язки різних гілок влади, політичних партій і громадських організацій.

Прийняття демократичної за своїм характером Конституції зміцнило міжнародний авторитет молодої держави. Система прав і свобод людини і громадянина, гарантованих Конституцією України, відповідає загальновизнаним демократичним стандартам, закріпленим міжнародно-правовими актами. Відповідно до Основного Закону, утвердження і забезпечення прав і свобод є пріоритетним напрямом діяльності держави.

На виконання Указу Президента України від 15 березня 2016 року № 94/2016 «Про відзначення 20-ї річниці Конституції України», з метою належного відзначення в 2016 році 20-ї річниці Конституції України, формування високого рівня правової свідомості та правової культури дітей та учнівської молоді, виховання в юних громадян поважного ставлення до Основного Закону України у дошкільних, позашкільних навчальних та дитячих оздоровчих закладах Миколаївської області рекомендуємо організувати та провести:  



  • тематичні наукові конференції, «круглі столи»: «Конституція України для молоді», «Я – громадянин і патріот держави», «Право, обов’язок, свобода й відповідальність»;

  • бесіди «Конституція України – гарант захисту прав людини», «Державна символіка. Конституція України», «Конституція України як Основний Закон держави»;

  • брейн-ринги «Що ти знаєш про Конституцію України?», «Відповідальність за свої вчинки», «Культура політичної дискусії»;

  • екскурсії до музеїв області, в яких наявні експозиції, присвячені національно-визвольним змаганням в Україні;

  • конкурси малюнків, музичної і літературної творчості, вишиванок, виробів народно-прикладного мистецтва;

  • тематичні виставки фото- та архівних документів, присвячених становленню та утвердженню державних символів України;

  • показ кращих фільмів українського кінематографа;

  • покладання квітів до пам’ятних знаків, могил сучасних борців за свободу і незалежність України;

  • організувати постійно діючі експозиції, виставки, що відображають конституційні процеси в Україні, удосконалення Основного Закону України; випуск тематичних інформаційних бюлетенів, присвячених 20-й річниці Конституції України.

Також рекомендуємо ознайомити учнів із історією української національної символіки, яка задекларована у 20 статті Конституції та Законом України «Про Державний Гімн України» (від 06 березня 2003 року, №602-1V, стаття 1).

Доцільно дати коротку характеристику державної символіки і надати інформацію про історію виникнення та значення Державного Прапора України, Державного Гербу України, Державного Гімну України. 



Під час проведення виховних справ необхідно розглянути загальні засади демократичного та суспільного ладу нашої держави, які проголошені в Конституції України, обговорити проблеми національного державного будівництва в країні, національного відродження у контексті історичного досвіду. Підкреслити, що знання свого родоводу, історичних та культурних надбань предків необхідне не лише для формування національної самосвідомості, але й для використання кращих традицій в етнонаціональній практиці сьогодення. Учні мають задуматися над Шевченковими словами «Хто ми? Чиї сини? Яких батьків?».

У ході підготовки та проведення заходів рекомендуємо використовувати плакати з державною та національною символікою, карти й художні репродукції краєвидів України, тексти художніх творів, музичних творів українських композиторів. Виховну справу слід розпочати звучанням гімну України.

Звертаємо увагу педагогів на правила використання державних символів, що затверджені наказом Міністерства освіти і науки від 07.09.2000 № 439 «Про затвердження Рекомендацій щодо порядку використання державної символіки в навчальних закладах України», а саме:



  • Державний Прапор ні перед ким не опускається вниз. Не можна ним салютувати. Не можна схиляти його перед будь-якою особою чи предметом;

  • Державний Прапор при вивішуванні серед інших прапорів має займати перше, найпочесніше місце. Він вивішується або вище за всі інші, або у фронті інших прапорів займає правий геральдичний бік;

  • на зібраннях у приміщенні Державний Прапор розміщується на естакаді (подіумі) з правого боку від промовця; якщо Прапор виставляється з боку аудиторії, то займає правий бік фронтом до естради;

  • у процесіях Державний Прапор треба нести попереду всіх інших прапорів або праворуч від них;

  • не можна виставляти пошкодженого Прапора;

  • при вивішуванні Державний Прапор не повинен торкатися землі, підлоги;

  • на Державному Прапорі не можна розміщувати предмети, емблеми, прикраси тощо;

  • Державний Прапор ніколи і ніде не можна використовувати як прикрасу чи декорацію, з цією метою можна використовувати барви Державного Прапора;

  • Державний Прапор (стяг), спущений на півдревка (півщогля), означає жалобу;

  • церемоніал внесення  Державного  Прапора України здійснюється групою прапороносців;

  • мелодія Державного Гімну звучить під час державних і урочистих заходів та свят, після оголошення початку заходу.

День Конституції ми маємо сприймати  як день затвердження наших прав і свобод і того, що «людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю» (стаття 3 Конституції України), а не просто свято на честь нормативного акту.

Пропонуємо до використання список літератури та інтернет-ресурсів що є цінним джерелом для організації та проведення виховних справ до Дня Конституції України.




Каталог: attachments -> article
article -> Курсова робота з художньої культури з теми виконала курсант
article -> Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України
article -> Панасовський Ігор Вікторович Лисянка 2015р. Анотація велике значення для розвитку активної розумової діяльності в навчанні має не тільки засвоєння навчального матеріалу, а й контроль І самоконтроль знань. Біля 70% урок
article -> Урок «Поняття про колір. Змішування кольорів»
article -> Економіко-географічна характеристика Індії
article -> Настилання підлог керамічними плитками
article -> Методичні рекомендації до самостійної роботи з дисципліни «історія україни» для студентів окр «Молодший спеціаліст»
article -> Навчання біології на основі технології розвитку критичного мислення учнів
article -> «Складання автобіографії, резюме»


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©referatu.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка