Психолого-педагогічний супровід навчально-виховного процесу для учнів (вихованців) з особливими освітніми потребами (Т. В. Хорошева)



Сторінка5/20
Дата конвертації11.10.2018
Розмір0.49 Mb.
ТипМетодичні рекомендації
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   20
Психолого-педагогічний супровід навчально-виховного процесу для учнів (вихованців) з особливими освітніми потребами (Т. В. Хорошева)

Станом на кінець 2015-2016 н. р. в Полтавській області діти з особливими освітніми потребами отримують освітні послуги за інклюзивною формою навчання у 15 дошкільних та 83 загальноосвітніх навчальних закладах. Ці заклади забезпечені спеціалістами психологічної служби не в повній мірі: ДНЗ практичними психологами на 52 %, ЗНЗ – практичними психологами на 90 %, соціальними педагогами на 60 %.

Організаційно-методичні засади здійснення психологічного і соціального супроводу дітей з особливими освітніми потребами в умовах інклюзивного навчання визначені у документах:



  • лист МОН України від 02.01.2013 №1/9-1 «Про визначення завдань працівників психологічної служби системи освіти в умовах інклюзивного навчання»;

  • лист МОН України від 26.07.2012 № 1/9-529 «Про організацію психологічного і соціального супроводу в умовах інклюзивного навчання».

Алгоритм діяльності практичного психолога і соціального педагога, в умовах інклюзивної освіти включає:

1. Ознайомлення з особовою справою дитини, історією та особливістю протікання захворювання, співбесіда з представником психолого-медико-педагогічної консультації.

2. Бесіда з дитиною та її батьками з метою визначення рівня можливостей дитини (самообслуговування, спілкування, пізнавальних можливостей, самоконтролю поведінки, емоційно-вольової сфери тощо).

3. Оцінка освітнього середовища, визначення щодо його відповідності до потреб і можливостей дитини. Психолог надає пропозицію щодо здійснення організаційних, функціональних, методичних змін.

4. Вивчення індивідуальних особливостей та психічного розвитку дитини.

5. Участь у психолого-педагогічному консиліуму з метою розробки індивідуальної програми розвитку.

6. Проведення зустрічі з батьками і учнями класу (школи), педагогами з метою формування їх психологічної готовності до взаємодії з дитиною з особливими освітніми потребами (просвітницька робота).

7. Проведення психокорекційної роботи з дитиною з метою розвитку її потенційних можливостей та відповідного формування особистості.

8. Відстеження соціально-психологічного клімату в колективі та статусу дитини в групі.

9. Сприяння соціальній інтеграції дитини: залучення в позакласну і позашкільну діяльність.

10. Моніторинг рівня адаптованості й інтегрованості учня, адаптація відповідних індивідуальних програм, планів.

Одним із перших завдань працівника психологічної служби щодо організації інклюзивного навчання в загальноосвітньому навчальному закладі є спостереження за дитиною з метою вивчення її індивідуальних особливостей, схильностей, інтересів та потреб. Напрямки спостереження за дитиною:



  • особливості рухової активності;

  • соціальний вік, комунікація з оточуючими (дітьми, дорослими)‏;

  • навички самообслуговування;

  • що викликає зацікавленість;

  • розвиток дрібної моторики;

  • особливості пізнавальних процесів;

  • зона актуального та найближчого розвитку;

  • внутрішні ресурси;

  • особливості емоційно-вольової сфери.

Пропонуємо орієнтовну схему психолого-педагогічного обстеження дітей дошкільного віку:

  • стан аналізаторів (зір, слух);

  • контакт з оточуючими: продуктивний, ускладнений (протести, стереотипія, гіпердинамічність), формальний;

  • пізнавальна активність: (не)достатня, (не)стійка, низька;

  • розуміння та виконання інструкцій;

  • ігрова діяльність;

  • розумовий розвиток: сенсорний розвиток, рівень знань про навколишній світ, розвиток елементарних математичних уявлень (просторове уявлення, розвиток часових уявлень, математичні знання), сформованість навичок грамоти;

  • дрібна моторика: (не) достатній розвиток зліва, справа; (не) достатній розвиток графічних навичок;

  • загальна моторика: (не) ходить (з підтримкою), (не) сидить;

  • розвиток навичок самостійності та самообслуговування (не) достатні.

Після обстеження дитини організовується психокорекційна робота. Для проведення корекційно-розвивальні занять в індивідуальному навчальному плані учня має бути визначено кількість годин на тиждень, з урахуванням рекомендацій ПМПК. Корекційно-розвивальні заняття регламентуються окремим розкладом. Групи формуються з урахуванням однорідності порушень з наповнюваністю 2-6 осіб, з урахуванням особливостей психофізичного розвитку учнів. За неможливості формування групи – індивідуально.

Для організації та проведення відповідної роботи спеціаліст обирає корекційно-розвивальну програму (авторську або рекомендовану до використання Українським науково-методичним центром практичної психології і соціальної роботи НАПН, Центром практичної психології і соціальної роботи ПОІППО ім. М. В. Остроградського). Єдині вимоги до укладання корекційно-відновлювальних, розвивальних, реабілітаційних, просвітницьких програм викладено у наказі ДОН Полтавської ОДА від 22.03.2013 р. № 111 «Про організаційні заходи щодо здійснення експертизи психологічного та соціологічного інструментарію».

Повний каталог корекційних та розвивальних програм, які схвалені рішенням експертної комісії при ЦППСР ПОІППО можна отримати у ЦППСР ПОІППО.

В нагоді стануть науково-методичні посібники, рекомендації щодо організації роботи з дітьми з особливими освітніми потребами, розміщені на сайті Інституту спеціальної педагогіки НАПН України в розділі «Бібліотека» (http://ispukr.org.ua/ukn/14/143/143_15.html).







  1. Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   20


База даних захищена авторським правом ©referatu.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка