Методологія досліджень у сучасній зарубіжній політології (частина 2)



Сторінка156/166
Дата конвертації18.03.2019
Розмір3.86 Mb.
ТипПротокол
1   ...   152   153   154   155   156   157   158   159   ...   166
в) експертні оцінки;

г) контент-аналіз.

49. До основних підходів вивчення політичного процесу відносять:



а) інституціональний;

б) біхевіористський;

в) функціональний;

г) структурний.
50. Івент-аналіз належить до такої групи методів:

а) пояснювальні;

б) аналізу ситуації;

в) прогностичні;

г) експериментальні.
51. Методологія критичної теорії розвивалася в межах:

а) неомарксизму;

б) реалізму;

в) біхевіоризму;

г) структуралізму.

52. Представниками цивілізаційного підходу у політології є:

а) А.Тойнбі;

б) Ф.Фукуяма;

в) Р.Кокс;

г) С. Хантінгтон.

53. Представниками англосаксонської школи у політології міжнародних відносин вважаються:

а) Ф.Ратцель;

б) Р.Челлен;

в) Х.Макіндер;

г) Н.Спайкмен.

54. До основних підходів вивчення політичного процесу відносять:



а) структурно-функціональний;

б) інституціональний, біхевіористський, структурний;

в) інституціональний, біхевіористський, функціональний;

г) інституціональний, біхевіористський.
6 питань

55. Політичний аналіз - це сукупність різних методів і методик, за допомогою яких можливе дослідження конкретних політичних подій і політичної ситуації, формулювання гіпотез з приводу її ймовірного розвитку і прийняття ефективних політичних рішень.

56. Політологія реалізовує цілий ряд функцій: інструментальну, інноваційну, прогностичну, методологічну, нормативну, прикладну, політичної соціалізації. Нижче подано ряд варіантів, серед яких визначіть ті, що відповідають змісту окремих функцій політології, згаданих у тесті.

1) забезпечення процесу включення людини в політичне життя та становлення у неї певного типу політичної культури: політична соціалізація;

2) обґрунтування вибору форм та видів політичної дії для досягнення потрібного результату інструментальна;

3) окреслення можливого стану політичної дійсності у майбутньому: прогностична;

4) регулювання відносин між суб’єктами політичного життя: нормативна;

5) надання прогнозам та висновкам найбільш повної науковості та контрольованості: прикладна;

6) формування способів, методів та принципів теоретичного дослідження політичної і практичної реалізації набутих знань: методологічна;

7) вироблення критеріїв ефективності діяльності політичних інститутів, становлення знань про реальний стан справ і засоби ефективного впливу: інноваційна.

57. Політичний прогноз – це імовірнісне науково обґрунтоване судження про перспективи, можливі стани того чи іншого політичного явища у майбутньому та (або) про альтернативні шляхи і терміни їх здійснення.

58. Нормативний прогноз – визначення шляхів і термінів досягнення можливих станів політичного явища, що приймаються за мету.

59. Моделювання – побудова пошукових і нормативних моделей з урахуванням імовірної або бажаної зміни прогнозованого явища на передбачуваний період за наявними прямими і непрямими даними про масштаби та напрями змін.

60. Аналітичне дослідження перспектив розвитку всього об’єкта або його окремих елементів на основі багатостороннього і ретельного вивчення його теперішнього стану в контексті максимальної кількості об’єктивних і суб’єктивних чинників з урахуванням як внутрішніх, так і зовнішніх, сприятливих і несприятливих впливів – це прогнозування.



Високий рівень

(вміння аналізувати і застосовувати набуті знання)

6 питань

61. Який з видів анкетного опитування дає найбільш достовірну інформацію про стан громадської думки:

а) комп’ютерне;

б) телефонне;

в) поштове;

г) роздавальне;

д) пресове.

62. У політичній практиці поширеним методом прийняття політичних рішень є консенсус. Його характерною рисою можна назвати:

а) забезпечення провідної ролі у прийнятті політичних рішень більш могутньому суб’єкту;

б) досягнення згоди шляхом взаємних поступок;

в) прийняття спільного рішення завдяки розумінню необхідності реалізації загального інтересу, незважаючи на те, що є розбіжності та незгоди по окремих пунктах програми дій;

г) всі відповіді неправильні.

63. Наприкінці ХХ – на початку ХХІ ст. поширення у політологічних дослідженнях набув синергетичний метод, йому властиво:

а) розглядати політичні явища в єдності і боротьбі протилежностей, в постійному розвитку та оновленні;

б) пошук відмінностей та спільних рис;

в) багатоваріантність, альтернативність вибору шляхів суспільно- політичного розвитку, наявність асиметричних структур;

г) цілісність об’єктивного світу, співвідношення цілого та частин.

64. Вперше міждисциплінарний підхід у політології до вирішення глобальних проблем сучасності запропонував відомий вчений:

а) А. Ейнштейн;

б) Б. Рассел;

в) В. Вернадський;

г) Н. Бор.

65. Глобальні проблеми сучасності охоплюють:

а) проблеми окремих країн;

б) проблеми окремих регіонів та континентів;

в) проблеми, що торкаються окремих категорій людей у світі;

г) проблеми, що зачіпають життєво важливі інтереси усього людства.

66. Об’єктом дослідження політології є:

а) політичні відносини;

б) владні відносини;

в) політичне життя особи і суспільства;

г) політичне лідерство



9 питань

67. Інструментальна функція політології дозволяє:

а) пояснити причини явищ політичного життя;

б) обґрунтувати технології обраних дій;

в) захистити певний політичний ідеал;

г) створити засоби та прийоми аналізу явищ і процесів у політичній сфері.

68. Політологію як міждисциплінарну, інтегральну науку про політику в усіх її проявах розглядають підходи:

а) моністичний;

б) плюралістичний;

в) альтруїстичний;

г) етноцентричний;

д) комплексний.

69. До емпіричних методів, використовуваних політологією, належить:

а) системний;

б) аналізу і синтезу;

в) порівняльний;

г) моделювання;

д) спостереження.

70. Комплексно розкрити причини й умови виникнення певних соціально-політичних явищ і процесів дозволяють принципи:

а) цілісності;

б) системності;

в) детермінізму;

г) об’єктивності;

д) конкретності.

71. Біхевіористський метод у політології спрямований на дослідження:

а) цілісності політики і характеру її взаємодії із навколишнім середовищем;

б) особистісного виміру політики, поведінки індивіда;

в) залежності політики від соціальних чинників;

г) взаємодії політичних інститутів;

д) дослідження реальної поведінки суб’єктів політики незалежно від тієї інформації, яку вони подають про себе або яка надходить від інших.

72. Виділіть особливі (специфічні) категорії політології:

а) політична система;

б) влада;

в) свобода;

г) політичний плюралізм;

д) суспільство.

73. Дослідження політичних феноменів з позиції їх відповідності нормам моралі і права, притаманне для таких методологічних підходів:

а) ціннісного;

б) структурно-функціонального;

в) нормативного;

г) системного;

д) синергетичного.

74. Контент-аналіз належить до такої групи методів:

а) пояснювальні;

б) аналізу ситуації;

в) прогностичні;

г) експериментальні;

д) ціннісні.


75. Методологія світ-системної теорії розвивалася в межах:

а) неомарксизму;

б) реалізму;

в) біхевіоризму;

г) структуралізму;

д) жодна з відповідей неправильна.


9 питань

76. Автором концепції «зіткнення цивілізацій» у політології є С.Хантінгтон.




Каталог: wp-content -> uploads -> 2018
2018 -> Програма І робочий план конкретно-соціологічного дослідження Методи збору соціологічної інформації
2018 -> Робоча програма навчальної дисципліни політична комунікація та інформаційна безпека (Частина 2) Ступінь магістра
2018 -> Політична історія миколаївщини
2018 -> З методикою навчання
2018 -> Навчально-методичний комплекс
2018 -> Конспект лекцій з дисципліни
2018 -> Програма навчальної дисципліни Політична історія україни Ступінь бакалавра
2018 -> Навчально-методичний комплекс


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   152   153   154   155   156   157   158   159   ...   166


База даних захищена авторським правом ©referatu.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка