Методологія досліджень у сучасній зарубіжній політології (частина 2)



Сторінка48/166
Дата конвертації18.03.2019
Розмір3.86 Mb.
ТипПротокол
1   ...   44   45   46   47   48   49   50   51   ...   166
Деструктивні ролі респондентів: конкуренти модератора, домінатори, місіонери, антагоністи, уточнювачі, веселуни, базіки, пасивні.

Загальні техніки корекції бесіди з респондентами: стримування щодо балакучих респондентів, активізація стриманих респондентів, розширення участі, змістовне мовчання.

Процес проведення фокус-групи: 

1. Підготовчий етап складається з визначення цілей і завдань, підготовки плану фокус-групи (gaidе), формування команди дослідників, набору респондентів.

Техніка набору учасників називається scrining. Головним інструментом набору учасників фокус-груп є фільтруюча анкета, яка розробляється на основі відбірних критеріїв і з урахуванням вимоги забезпечення гомогенності складу груп. Окрім того, до заповнення фільтруючої анкети не слід залучати осіб, чия участь небажана за професійними ознаками (фахівці з маркетингу та інші). Цільовими відбірними критеріями, зазвичай, є критерії використання відповідного продукту або, у більш широкому змісті, знайомство із предметом обговорення. Фільтруюча анкета може містити й інші запитання, які виконують функції довідкової інформації. Попередній збір такої інформації якоюсь мірою може зберігати час у процесі обговорення на фокус-групах, що є досить важливим фактором. Включення у фільтруючу анкету інформаційних запитань надає процедурі відбору звичайний вид кількісного опитування, тому респонденти, що не пройшли за відбірними критеріями, не здогадуються, що їх відфільтрували. Нарешті, використання розширених анкет дозволяє формувати бази даних, на основі яких можуть проводитись процедури відбору для наступних фокус-груп.



Фільтруючі опитування при відборі респондентів для участі в групах проводяться на основі таких методів, як випадковий відбір, метод «снігової грудки», за допомогою використання готових списків (деякі організації-замовники мають великі списки своїх клієнтів, які тотожно збігаються з досліджуваною цільовою аудиторією), формування спеціальної (як правило, професійної) вибірки, створення комп'ютерної бази даних. 

Для забезпечення явки використовуються матеріальні стимули. З огляду на те, що випадки неявки все ж таки можливі, кількість респондентів, запрошених для участі в групі, встановлюють на 20% вище запланованої. 

2. Польовий етап. Проведення фокус-групи залежить від багатьох причин, у першу чергу від особистих якостей модератора і від ролі учасників. 

3. Аналітичний етап - розшифровка аудіо-, відеозапису, складання звіту.

3. Найбільш поширеним методом збору соціологічної інформації є опитування. Опитування передбачає, по-перше, усне чи письмове звернення дослідника до певної сукупності людей - респондентів із запитаннями, зміст яких репрезентує проблему, що вивчається, на рівні емпіричних індикаторів, по-друге, реєстрацію та статистичну обробку отриманих відповідей, а також їх теоретичну інтерпретацію. За формою й умовами спілкування соціолога з респондентом розрізняють письмові (анкетування) й усні (інтерв'ю) опитування, за місцем проживання, за місцем роботи і в цільових аудиторіях (глядачі в кінотеатрах, пацієнти в клініках і т. ін.), очні (особисті) й заочні (звернення з анкетою через газету, телебачення, по телефону), групові й індивідуальні тощо.

Найбільш поширений вид опитування - анкетування. Воно є груповим й індивідуальним. Групове опитування застосовується за місцем роботи або навчання. Один анкетер найбільш ефективно працює з 15-20 особами. При цьому досягається 100% повернення анкет, підтримуються взаємні стосунки між анкетерами й респондентами. При індивідуальному анкетуванні анкети розповсюджуються на робочих місцях чи за місцем проживання респондентів. Термін повернення анкет заздалегідь обговорюється.

Соціологічна анкета - це система запитань, об'єднаних єдиним дослідницьким задумом і спрямованих на з'ясування кількісно-якісних характеристик об'єкта і предмета аналізу. До анкети висувається ряд вимог, яких треба дотримуватись при їх конструюванні. Запитання соціологічних анкет повинні класифікуватися за змістом (про факти свідомості, поведінки, особу респондентів), за формою (відкриті й закриті, прямі й непрямі), за функціями (основні й неосновні) тощо.

Інтерв'ювання. Цей метод опитування зараз використовується рідше, ніж методи анкетування. Інтерв'ю беруть за місцем роботи, за місцем проживання. Розрізняють три види інтерв'ю: формалізоване, фокусовано, вільне.

Метод експертної оцінки. Для її проведення як методу збирання необхідних даних насамперед формується група добре поінформованих осіб, які відбираються за такими ознаками: професійний статус (посада, науковий ступінь і вчене звання, стаж роботи тощо); результати тестування (з урахуванням оцінки їхньої попередньої діяльності як експертів) та атестації їх колегами. Враховуються також громадська думка, імідж кожного у даній сфері суспільного життя. Основний робочий інструментарій експертних опитувань - анкети або бланк-інтерв'ю, опрацьовані за спеціальною програмою. Згідно з цим процедура одержання інформації може виглядати як анкетування чи інтерв'ювання експертів.


Каталог: wp-content -> uploads -> 2018
2018 -> Програма І робочий план конкретно-соціологічного дослідження Методи збору соціологічної інформації
2018 -> Робоча програма навчальної дисципліни політична комунікація та інформаційна безпека (Частина 2) Ступінь магістра
2018 -> Політична історія миколаївщини
2018 -> З методикою навчання
2018 -> Навчально-методичний комплекс
2018 -> Конспект лекцій з дисципліни
2018 -> Програма навчальної дисципліни Політична історія україни Ступінь бакалавра
2018 -> Навчально-методичний комплекс


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   44   45   46   47   48   49   50   51   ...   166


База даних захищена авторським правом ©referatu.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка