Тема № 9 Базові методики прикладного аналізу міжнародних відносин і політико-світових інститутів



Сторінка49/166
Дата конвертації18.03.2019
Розмір3.86 Mb.
ТипПротокол
1   ...   45   46   47   48   49   50   51   52   ...   166
Тема № 9 Базові методики прикладного аналізу міжнародних відносин і політико-світових інститутів

План


  1. Соціально-політичні методи аналізу міжнародних відносин.

  2. Специфіка застосування методології соціології до міжнародних політико-правових організацій.

  3. Методика когнітивного картування.

  1. Найбільш ж поширеними у вивченні міжнародних відносин і зовнішньої політики є такі соціально-політичні методи: спостереження, дослідження документів, системний метод, синергетичний метод, моделювання, контент-аналіз, івент-аналіз.

Спостереження дозволяє експерту зробити висновки на підставі того, що він бачить. Елементами даного методу є суб’єкт спостереження, об’єкт та засоби спостереження. Спостереження може бути безпосереднє та інструментальне (проводиться за допомогою технічного обладнання); зовнішнє (не передбачає безпосередньої участі суб’єкта спостереження у тому чи іншому процесі, що досліджується) і включене (спостерігач є прямим учасником того чи іншого процесу, що вивчається) (П. Циганков). Головний недолік даного методу – значна роль суб’єктивних факторів, пов’язана з ідеологічними установками суб’єкта, недосконалістю засобів спостереження (Ю. Кукулка). Дослідження документів передбачає вивчення доступних офіційних матеріалів у сфері міжнародної політики: повідомлень прес-служб дипломатичних та консульських відомств, інформації про візити державних діячів, статутних документів, заяв, декларацій, міждержавних угод тощо. Проте незважаючи на очевидні переваги даного методу, значними є й недоліки в його використанні. Так, часто необхідні документи містять таємну інформацію, що значно звужує коло осіб, які мають до них доступ. Існує й інша проблема, котра ускладнює можливість широкого використання даного методу для вивчення зовнішньої політики – це фінансові кошти, які необхідні для їх придбання, обробки і зберігання. Звісно інформаційні технології спростили процедуру пошуку документації, яку сьогодні можна отримати в електронному вигляді, проте повністю не усунули такі незручності через недостатнє фінансування сфери науки. Системний метод передбачає комплексний аналіз механізмів функціонування політичних явищ. Його популярність пов’язана з використанням найновіших досліджень у галузях математичного аналізу, комп’ютерного моделювання і соціології. Системний метод передбачає систематизацію всіх процесів міжнародно-політичної діяльності у вигляді моделей (модель бюрократична, раціональна / ірраціональна, моделі зовнішньої політики демократичних / транзитивних / авторитарних держав). Основне положення системного методу полягає в тому, що будь-який об’єкт являє собою складну, відносно самостійну систему, якій притаманна єдність множинності елементів, сторін та відносин: структурних, функціональних, генетичних, необхідних та випадкових, об’єктивних та суб’єктивних.

Системний метод важливий ще й тим, що дозволяє вивчати міжнародну політику не лише як суму її складових елементів, а й як складний єдиний механізм, властивості якого в цілому не вичерпуються ознаками, притаманними кожному з його складових. Починає активно використовуватися у міжнародно-політичній науці з 50-х рр. ХХ ст. (М. Каплан, Т. Парсонс, Р. Роузкранц). З точки зору синергетичного методу, що був названий його творцями Іллєю Пригожиним та Ізабеллою Стенгерс «новим поглядом на світ», міжнародна політика представлена як нелінійна, відкрита, флуктуативна, складноорганізована і самоутворююча система компонентів міжнародно-політичної діяльності (внутрішнє і зовнішнє середовище). Самоорганізація виражається в еволюції взаємин, в складних поєднаннях станів існування: від порядку до хаосу і назад. Характерні прояви хаосу в міжнародній політиці в глобальних, міжрегіональних і локальних масштабах – це періоди військових сутичок, війн, криз. Така ситуація зазвичай виникає в екстремальні моменти, в періоди історії, коли на міжнародній арені активно діють всупереч один одному претенденти на світове панування і виникає гранична неупорядкованість, для якої притаманні значні відхилення від усталених міжнародних зв’язків і стосунків. Внаслідок досягнення хаотичними процесами критичної межі, виникають жорсткі конфронтації, що можуть мати непередбачуваний результат. А пік невпорядкованості загрожує існуванню всьому людству. В цей самий момент, згідно із синергетикою, відбувається пошук системою варіантів подальшого розвитку із новою структурою. Іншими словами, відбувається переформатування зовнішньої політики. Метод моделювання дозволяє вивчати об’єкт на основі його конструйованого образу, що відображає визначені сторони, зв’язки, функції об’єкта дослідження.

Як правило, моделювання вимагає від дослідника відповідних математичних знань. Методика контент-аналізу є одним з найбільш поширених наукових інструментів обробки текстового матеріалу. Сутність даної методики полягає у систематичному виокремленні і фіксації певних одиниць змісту тексту, квантифікації даних з подальшою їх інтерпретацією, прогнозуванням подій. У другій половині ХХ ст. було видано цілу низку наукових праць з методики контент-аналізу, зокрема: «Аналіз невипадкових зв’язків» (Ч. Осгуд), «Система слів» (Р. Ікера), «Аналіз висловлювань» (С. Вейман). Одним з найбільш відомих прикладів застосування методики контент-аналізу у галузі міжнародних досліджень вважається «Стенфордський план». Група вчених Стенфордського університету адаптувала техніку контент-аналізу до проблематики міжнародної кризи (на прикладі світових подій 1914 р.), зокрема до аналізу документів, якими обмінювалися ворогуючі сторони. На підставі отриманих результатів Д. Циннес запропонувала логічну модель внутрішньополітичної інформаційної поведінки держави під час кризи.

Івент-аналіз – методика вивчення подій, спрямована на обробку інформації, що вказує на те, хто (що) говорить і хто (що) робить, по відношенню до кого і до чого. Методика івент-аналізу дозволяє простежити за перебігом та інтенсивністю зовнішньополітичних зусиль держави, виявити основні тенденції її дипломатії при розв’язанні конкретної міжнародної проблеми, встановити характерні ознаки її поведінки в окремих країнах, регіонах. Дана методика також може бути використана й для аналізу поведінки країни на переговорах: дослідження частоти внесених пропозицій, оцінки динаміки поступок (К. Боришполець).

Оцінюючи методологію аналізу міжнародних відносин, звертає на себе увагу два аспекти: по-перше, незважаючи на наявні переваги в кожному з методів / методик жоден з них окремо не може надати цілісне уявлення про зміст міжнародних відносин. У цьому плані справедливою є теза О. Коппель про доцільність використання комплексного підходу в дослідженнях з міжнародно-політичних проблем; по-друге, наявність в аналізі міжнародних відносин різних підходів, і зокрема, ізоморфних (структурно-функціональний підхід, статистичні методики) є ознакою незавершеності становлення даного наукового напряму. На це вказує і відсутність домінуючого дослідницького методу (М. Хрустальов).


Каталог: wp-content -> uploads -> 2018
2018 -> Програма І робочий план конкретно-соціологічного дослідження Методи збору соціологічної інформації
2018 -> Робоча програма навчальної дисципліни політична комунікація та інформаційна безпека (Частина 2) Ступінь магістра
2018 -> Політична історія миколаївщини
2018 -> З методикою навчання
2018 -> Навчально-методичний комплекс
2018 -> Конспект лекцій з дисципліни
2018 -> Програма навчальної дисципліни Політична історія україни Ступінь бакалавра
2018 -> Навчально-методичний комплекс


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   45   46   47   48   49   50   51   52   ...   166


База даних захищена авторським правом ©referatu.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка