АНАЛІТИКО-СИНТЕТИЧНА ОБРОБКА ДОКУМЕНТНОЇ ІНФОРМАЦІЇ



Сторінка8/26
Дата конвертації18.10.2018
Розмір0.85 Mb.
ТипПрограма
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   26
АНАЛІТИКО-СИНТЕТИЧНА ОБРОБКА ДОКУМЕНТНОЇ ІНФОРМАЦІЇ

Теоретичні основи аналітико-синтетичної обробки документів

Поняття про аналітико-синтетичну обробку документів, причини її виникнення, мету і завдання.

Поняття «згортання інформації», його поширення у різних галузях знань та сферах практичної діяльності. Згортання документної інформації як узагальнення й синтетичне об'єднання основних відомостей про первинний документ. Семантичне та лексичне згортання. Аналіз і синтез як основні операції аналітико-синтетичної обробки документів та інформації. Макроаналітичне та мікроаналітичне згортання інформації.

Види аналітико-синтетичної обробки документів та інформації: складання бібліографічного опису, індексування (систематизація, предметизація, координатне індексування), анотування, реферування, науковий переклад, огляд документів. Дискусійний характер віднесення наукового перекладу і огляду документів до видів наукової обробки (аналітико-синтетичної) документів.

Використання та особливості аналітико-синтетичної обробки документів та інформації в різних видах інформаційно-аналітичної діяльності. Здійснення процесів «згортання інформації» та доведення її до користувачів шляхом представлення бібліографічних записів, анотацій, рефератів, оглядів у базах даних електронних та традиційних інформаційно-пошукових систем.
Теоретичні основи бібліографічного опису

Бібліографічний опис як бібліографічна характеристика документа та елемент бібліографічної інформації, його обов'язкові елементи.

Функції бібліографічного опису та сфери його використання. Загальні вимоги до складання бібліографічного опису. Забезпечення єдності бібліографічних описів.

«Бібліографічний опис», «бібліографічний запис»: співвідношення термінів. Вибір першого елемента бібліографічного запису, його значення. Поняття про авторитетний запис і про авторитетний контроль.

Особливості функціонування бібліографічного опису у традиційних та електронних каталогах і мережі Інтернет.

Стандартизація бібліографічного опису документів

Пошуки на початку XX ст. шляхів уніфікації правил бібліографічного опису у міжнародному масштабі. Діяльність міжнародного бібліографічного інституту над створенням інструкції з бібліографічного опису для універсального "Керівництва до складання всесвітнього бібліографічного репертуару" (1907 р.). Спроби створення міжнародних правил книгоопису та дискусії про них у 20-30-х р.р. Міжнародна організація зі стандартизації (англ. International Organization for Standardization, ISO). Створення секції каталогізації ІФЛА (1954 р.) для координації роботи в галузі міжнародної каталогізації. Значення Паризької Міжнародної конференції з принципів каталогізації (1961 р.).

Створення міжнародного стандартного бібліографічного опису (ІSВD) у рамках міжнародної довгострокової "Програми універсального бібліографічного обліку і міжнародного формату МАRС" (UВСІМ).

Створення міжнародного комунікативного формату UNIMARC в рамках реалізації Програми універсального бібліографічного обліку і міжнародної програми МАRС (UBCIM) та Постійного Комітету з UNIMARC. Використання формату UNIMARC в Україні. Впровадження формату для обміну бібліографічними даними на магнітних носіях (ДСТУ 3578-97) "Формат бібліографічного запису (книги і серіальні видання)" Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського (НБУВ), його значення для вирішення каталогізаційних завдань та зв'язку з міжнародною практикою каталогізації.

Сучасні тенденції та перспективи розвитку опису в Україні. Національний стандарт ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 «Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання» як базовий для системи стандартів, правил зі складання бібліографічного запису в Україні, його відповідність рекомендаціям ІФЛА «Міжнародний стандартний бібліографічний опис – ISBD». ДСТУ 8302:2015 «Інформація та документація. Бібліографічне посилання. Загальні вимоги та правила складання».
Загальна методика складання бібліографічного опису.

Поняття про загальну і спеціальну методики складання бібліографічного опису.

Документ як джерело складання бібліографічного опису.

Види бібліографічного опису залежно від об'єкта, обсягу застосування елементів та його структури.

Структура бібліографічного опису.

Правила складання бібліографічного опису. Мова складання бібліографічного опису. Умовні розділові знаки. Скорочення у бібліографічному описі.


Методика анотування документів та представлення анотацій у базах даних ЕК

Процес анотування, його послідовність. Читання й осмислення документа. Загальний аналіз первинного документа. Структура інформаційних елементів анотацій. Складання плану анотації. Смисловий аналіз тексту (виявлення окремих інформаційних елементів, визначення засобів стимулювання до читання первинного документа). Вивчаюче й реферативне читання тексту. Синтезування згорнутої інформації та оформлення тексту анотації. Методи згортання відомостей. Використання словесних кліше (маркерів). Редагування тексту. Обсяг анотації.

Особливості складання різних видів анотацій: довідкових, рекомендаційних, аналітичних, групових тощо. Мова, стиль, обсяг анотацій.
Індексування документів: сутність, призначення, види

Сутність індексування документів і інформації. Загальне уявлення про інформаційно-пошукову мову (ІПМ) і пошуковий образ документа (ПОД).

ПОД як відтворення змісту документа за допомогою коду. Види індексування документів.

Поняття про класифікацію як базу індексування. Класифікація як метод наукового пізнання. Штучна та природна класифікація. Їх характерні особливості, відмінності й значення.

Значення класифікації документів у різних сферах документних комунікацій. Поняття про документні класифікації, їхні види (формальні, змістовні). Групування документів та бібліографічних записів про них за формальними ознаками і в залежності від змісту документів. Алфавітно-предметні й систематичні класифікації як види змістовних.

Вимоги до документних класифікацій.


Теоретичні основи систематизації документів

Класифікація наук як філософсько-методологічна основа документної систематичної класифікації. Значення класифікації наук для бібліотечно-бібліографічних класифікацій. Відмінності документної класифікації від класифікації наук (об’єкти, мета, форма).

Типи систематичних документних класифікацій у залежності від технології побудови (ієрархічні та фасетні).

Таблиці класифікації, призначення, структура: основні, допоміжні таблиці, алфавітно-предметний покажчик, індексація. Класифікаційні індекси як інформаційно-пошукова мова систематичних бібліотечно-бібліографічних класифікацій.

Види індексації за базою та побудовою.
Універсальна десяткова класифікація (УДК)

Філософсько-методологічна основа УДК. Основний ряд УДК, принципи його структурування. Невідповідність сучасній структурі наукового знання. Пропорційна насиченість класів.

УДК як ієрархічна комбінаційна класифікаційна система. Десятковий принцип у побудові таблиць. Допоміжні таблиці (загальні та спеціальні визначники). Індексація в УДК, математичні знаки та інші символи.

УДК як міжнародна система кодування інформації. Діяльність Міжнародної федерації з документації (МФІД), Консорціуму з розвитку УДК.

Використання УДК в Україні. Видання таблиць УДК українською мовою. Електронна версія УДК.
Теоретичні основи предметизації документів. Загальна методика предметизації документів

«Предмет» з точки зору предметизації документів і предметного пошуку. Предметна рубрика (ПР), визначення, функції, полісемічність.

Мова предметних рубрик як лексичних одиниць ІПМ предметизації.

Прийоми уніфікації мови предметних рубрик. Лексика мови ПР, її однозначність. Інверсія та її використання у формуванні ПР. Значення першого (провідного) слова у заголовку ПР. Інші загальні положення формулювання ПР (вимоги, вживані частини мови, повна та скорочена форма предмета тощо).

Види ПР за структурою. Види підзаголовків ПР, їх застосування. Посилально-довідковий апарат мови ПР. Метод типізації в предметизації.

Суть і послідовність процесу предметизації документів. Основні етапи. Глибина предметизації, види ПР за обсягом змісту. Адекватна та узагальнююча предметна рубрика. Метод багаторазового відображення документа у процесі предметизації.

Залежність методики предметизації документів від призначення.

Використання предметизації для електронних ІПС.



Каталог: wp-content -> uploads -> 2018
2018 -> Програма І робочий план конкретно-соціологічного дослідження Методи збору соціологічної інформації
2018 -> Робоча програма навчальної дисципліни політична комунікація та інформаційна безпека (Частина 2) Ступінь магістра
2018 -> Політична історія миколаївщини
2018 -> З методикою навчання
2018 -> Навчально-методичний комплекс
2018 -> Конспект лекцій з дисципліни
2018 -> Програма навчальної дисципліни Політична історія україни Ступінь бакалавра
2018 -> Навчально-методичний комплекс


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   26


База даних захищена авторським правом ©referatu.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка