Мотиваційна складова еволюції жіночих образів у творчості Т. Г. Шевченка



Скачати 70.42 Kb.
Дата конвертації17.09.2018
Розмір70.42 Kb.

Гришина І.З.,

вчитель української мови і літератури

Млинівської ЗОШ І-ІІІ ст. № 1

Мотиваційна складова еволюції жіночих образів

у творчості Т.Г.Шевченка



Кожний справжній геній отримує нову оцінку своєї творчості в кожну наступну епоху. Тарас Шевченко належить до людей, які стали не тільки символами свого часу, а й віссю в системі часовиміру, по якій українське суспільство рухається вперед.

Т. Шевченко охопив своїм генієм усі царини духовного й соціального буття українців. Багато уваги приділяв поет жіночій темі, створюючи прекрасні образи дівчат, молодиць, проте найглибше він схиляється в пошані до жінки-матері, відтворюючи національні особливості душі українського народу, його ментальність. З прадавніх часів наші предки сповідували культ Матері-Землі: жінку боготворили, а наругу над нею вважали великим гріхом.

Т.Г. Шевченко називав жінку-матір «святою силою». «пресвітлим раєм», прославив її високу місію на землі - давати нове життя, плекати, виховувати й пускати в світ свою дитину. «Такого полум'яного культу материнства, — стверджував Максим Рильський, — такого апофеозу жіночого кохання і жіночої муки не знайти, мабуть, ні в одного з поетів світу». Глибоко нещасний в особистому житті, Шевченко найвищу і найчистішу красу світу бачив у жінці, у матері. Перед нею він схиляв голову, «мов перед образом святим».

Жіноча недоля для Т. Шевченка — це передусім соціальна трагедія, всенародне лихо, породжене кріпацькою сваволею. Образ нещасної, закріпаченої жінки поет носив, «наче цвяшок у серце вбитий».

Жіноча доля в Шевченкових творах завжди трагічна, бо такою вона була в жінок, яких здебільшого поет зустрічав у житті. Це і рідна ненька, яку передчасно «у могилу нужда та праця положили», це його сестри Катря, Ярина та Марія, оті «голубки молодії», у яких «у наймах коси побіліли», це його трепетна юнача любов Оксана Коваленко, та й доля всіх нещасних жінок, що «німі на панщину ідуть». Шевченко ніби зібрав воєдино у своєму серці страждання українських жінок і схвильовано розповів про них цілому світові.

Сучасному читачеві, а особливо дітям важливо вказати мотиваційні важелі, які впливають на життєвий вибір Шевченкових героїнь, акцентувати увагу на розбіжностях суспільної моралі XIX та XXI століття.

Ставлення до жінки визначає культуру не лише чоловіка, а й цілої нації. ЇЇ статус у суспільстві й в родині відображає рівень нашої духовності. Адже жінка – це джерело життя, любові. Тому зберегти ореол чистоти, святості жінки-матері в сучасній родині – зберегти духовність нації.

Якнайкраще цей постулат ілюструється поемою «Катерина», написаної майже 180 років тому. Зараз інший час, інший побут, інші основи життя… Але злободенно звучить Шевченкове славнозвісне: "Кохайтеся, чорнобриві, та не з москалями, бо москалі — чужі люде, роблять лихо з вами". Ми знаємо, що поет постає тут не "росіяноненависником", адже москаль для нього — не синонім росіянина, а солдат московської армії. І застерігає він тут тих дівчат, які довірливо віддаються першому коханню, ламаючи тим своє життя назавжди. Дехто дорікне, що жінка у XIX і XXI столітті має абсолютно різний статус, різні можливості, і наша сучасниця може з гідністю вийти з ситуації, яка поставила у глухий кут дівчину XIX століття? Можливо, однак трагедія обманутої жінки і сьогодні викликає співчуття, тому багатьом дівчатам варто прислухатися до застережень поета, а надто- збагнути причини цієї трагедії.



Катерина – перша красуня на селі, єдина дочка люблячих батьків, змушена поневірятися, ночувати під тином. Маючи щиру довірливу душу, стає жертвою  підступного офіцера-розпусника. І все тому , що «полюбила москалика, як знало серденько», «вона любить, то й не чує, що вкралося горе». Чи можна було б відвернути трагедію? Хто чи що могли б врятувати дівчину від безчестя? Чому батьки, найрідніші люди, стали їй чужими? Адже в найтяжчі хвилини свого життя ми шукаємо підтримки саме в них. Мати мала б стати найкращою подругою, щирою порадницею своїй доньці. Та чи допоможуть Катерині батьки, коли в їхніх очах лише докір, страждання, яке принесла їм донька? Адже сором доньки – це сором батька й матері. А може, й справді «вміла мати брови дати, карі оченята, та не вміла на сім світі щастя-долі дати». Не вміла, не вберегла , не навчила. Тепер тяжко спокутує свій гріх. Розбиті мрії про щасливе заміжжя єдиної доньки, про спокійну старість. Їм нічого не залишається, як чекати смерті, а Катерині – спокутувати свій гріх перед сином, перед батьками. Та найбільший гріх у тому, що зробила нещасним сина, покинула напризволяще того, про чию долю подбати призначено природою та Богом.

Історія життя й смерті Катерини лише доводить істинність споконвічного морального закону: не буває гріха малого, тому що найменший гріх породжує нові гріхи. Порушивши норми народної моралі, Катерина мимоволі стає причиною горя своїх батьків, нещасливої долі свого сина і власної смерті. Можливо, жінка вдалася до самогубства через жорстокий громадський осуд, можливо, хибними є моральні принципи? Але в них не тільки духовність народу, але й розум, практичність, життєвий досвід, який доводить, що справді щасливою людина може бути лише в сім’ї, де є батько і мати, де діти оточені піклуванням батьків. А хіба у XXI столітті це втратило актуальність?Чи якось деформувалася суспільна мораль? Кожна мати мріяла, що її донька знайде сімейне щастя,не буде самотньою. Дівчина , котра родила дитину без шлюбу, втрачала надію на щастя, на сім’ю. Тому батьки так старанно оберігали своїх дочок від гріха, тому так жорстоко осуджували дівчат, які порушували норми моралі і ставали негідним прикладом . Таким чином, не жорстокість керувала людьми, а цілком природне, неусвідомлене бажання захистити себе, своїх дітей від нещасливої долі. Тому, люблячи й жаліючи Катерину, Шевченко застерігає всіх дівчат від її долі.

Чи був у Катерини вибір? Чи могла б вона створити сім’ю з москалем? Можливо, дещо прояснить відповідь з’ясування значення слова берлин, яким їде батько Івася-поводиря. Це карета, виготовлена в Берліні на індивідуальне замовлення, була привілеєм особливо багатих дворян, у чиєму володінні перебували значні маєтності, тисячі кріпаків. Офіцер ніколи б не одружився з селянською дівчиною, якою б красивою вона не була. Узагалі офіцерам російської армії дозволялося одружуватися після досягнення 30-річного віку, більше того, охочий узяти шлюб мусив звертатися до свого начальства з письмовим клопотанням, указавши походження нареченої, її титул, придане. Одруження офіцера з селянкою – повна втрата для нього кар’єри, відторгнення дворянина його середовищем. Зрозуміло, на такий крок могла піти винятково сильна особистість. Не таким виявився Катрин обранець, а тому й він напряму причетний до її самогубства.

Образ Катерини символізує долю України – ошуканої, збезчещеної москалями. Він має глибокий психологічний підтекст: трагедія героїні – це трагедія країни, виродження духовності. Можна говорити про символічність імені: Катерина з грецької – чиста, непорочна, свята. Саме такою стала Україна в московській неволі.

Цікаво простежити динаміку цього образу. Очевидно, що в перші роки творчості ця тема не є панівною: серед перших поем лише в «Катерині» втілений сюжет про покритку. Вдруге цей сюжет виникне аж у в поемі «Слепая», і відразу впадає в око тоталізація цього сюжету, вихід на новий рівень узагальнення за рахунок того, що доля покритки віддзеркалюється: дочка покритки стає не лише покриткою, а й об'єктом домагань батька.

Поема «Наймичка» — етапний твір для теми покритки. Недарма Б. Лепкий писав про поему, що це «наче старша сестра «Катерини», яка гріх свій покутує не під льодом, а в тихій, святій самопожертві. Апофеоз материнської любові, один з найгарніших малюнків української жінки, твір, писаний в євангельському настрої, без злості, без злоби.

В ній «образ покритки відчутно змінився порівняно з образом поеми «Катерина»: актуалізується не тема нещасливого кохання, трагізм якого визначається зрадливістю москаля, а тема материнства. Наймичка — це вже цілком виправдана покритка, їй нема в чому, як Катерині, каятись: її життя стало зразком самозреченого материнства. Молода і працьовита Ганна, підкинувши дитину, могла б спробувати влаштувати своє життя, адже вона ще молода. Але в такому разі вона не змогла би бути біля дитини. Ганна приносить себе в жертву синовому щастю, у її серці перемагає материнська любов, що допомагає спокутувати гріх перелюбу. Тож вибір Ганною життєвої долі цілком мотивований психологічно. У фіналі «Наймички» син прощає матері її гріх, тим самим узаконюючи її соціальний статус. Сучасна дійсність, на жаль, рясніє прикладами безвідповідального, навіть злочинного ставлення деяких молодих сучасних матерів до долі власних дітей. Чи не тому зараз так багато в Україні сиротинців, сиріт при живих батьках, чи ще жахливіше – умисного вбивства немовлят їхніми ж батьками?

Свого апогею і водночас виходу на найвищий рівень образ покритки набуває в поемі Шевченка «Марія». Тут покритка — мати розп'ятого за гріхи людства Христа. Сюжет «Марії» — це такі ж поневіряння серед неприйняття й осуду, як і сюжет про покритку. Після розп'яття сина Марія запалила в «нетвердих» його учнях вогонь нової віри, й вони «По всьому світу розійшлись», а Марія «під тином, / Сумуючи, у бур'яні / Умерла з голоду.». Шевченко вбрав Богородицю в український одяг, поселив у бідній українській хаті, дав їй долю української дівчини, тим самим бажаючи сказати: у кожному українському серці живе Бог, любов Матері і Сина, живе любов , доброта, самопожертва. От тільки ворогів довкола багато, біди переслідують,неправда розпинає.

Образ матері митець підніс з кріпацьких низин до вершин вічності.

Обожнювання Шевченком жінки-матері найяскравіше виражене у його словесному портреті української Мадонни:

У нашім раї на землі

Нічого кращого немає,

Як тая мати молодая

З своїм дитяточком малим.

У цій картині — світова гармонія. Бо йдеться про рай як уособлення щасливого людського існування, а в тому раю найкрасивіше, найщасливіше, що може бути, — молода мати із дитиною на руках... Поет глибоко відчував красу материнства. І йому ставало нестерпно боляче, коли він бачив збезчещених і покинутих дівчат-покриток. Для нього це було кричущою дисгармонією.

У тому шляху, який протягом життя проходять героїні творів

Т. Г. Шевченка, немовби втілюється цілий шлях людства, що його необхідно пройти для морального очищення, одухотворення.



У реальному житті Шевченко не прожив ні ролі сина, ні ролі батька, ні ролі чоловіка. Вже по тому, як він уникав цих ролей в житті, можна припустити, що він їх проживав на іншому рівні, занурюючись в своїй творчості. Десь у незмірних висотах духу справді відбулось його синівство, батьківство, одруження. Він «запліднив Україну духовним сім'ям, з якого виросла нова нація, вивів «дітей нерозумних», українців, у світ широкий, поставив зганьблену матір-покритку на п'єдестал святої Богоматері» .


Каталог: method kabinet -> biblioteka.php -> Педагогічний%20досвід%20освітян%20Рівненщини -> Українська%20мова%20та%20література -> Конференція%20у%20Млинові%20до%20200-річчя%20Т.%20Г.%20Шевченка
biblioteka.php -> Методист інклюзивна освіта: наукові засади, проблеми та перспективи впровадження в загальноосвітній навчальний заклад
biblioteka.php -> Гуманістично-психологічний підхід в роботі з дітьми з особливими освітніми потребами
biblioteka.php -> І. Структура та етапи наукового дослідження проблеми підготовки педагогів до роботи в умовах інклюзії
biblioteka.php -> Нагорна О. Б. Особливості корекційно-виховної роботи з дітьми з особливими освітніми потребами: навчально-методичний посібник / О. Б. Нагорна. Рівне, 2012. 99 с
biblioteka.php -> Розвиток творчої особистості дошкільнят шляхом використання казок В. О. Сухомлинського
biblioteka.php -> Тематичний інтернет-навігатор
biblioteka.php -> Словник педагогічних термінів
biblioteka.php -> Особливі діти в закладі І соціальному середовищі
Конференція%20у%20Млинові%20до%20200-річчя%20Т.%20Г.%20Шевченка -> "Із Кобзарем у серці" (Розвиток інтересу школярів до вивчення життя і творчості Т. Г. Шевченка засобами літературного краєзнавства)


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©referatu.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка