ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ



Сторінка2/13
Дата конвертації23.12.2017
Розмір0.79 Mb.
ТипУрок
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13
ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ

ТЕХНОЛОГІЙ НА УРОКАХ БІОЛОГІЇ

Інтерактивне навчання на уроках біології дає позитивний результат, адже роботу можна урізноманітнити моделюванням життєвих ситуацій, використанням рольових ігор, спільним вирішенням проблеми на основі аналізу обставин та відповідної ситуації.



Щоб інтерактивне навчання було ефективним можна використати такі прийоми (дати завдання дітям для попереднього підготування):

  • прочитати, продумати, виконати самостійні підготовчі завдання;

  • відібрати до уроку або заняття такі інтерактивні вправи, які б дали «ключ» для освоєння теми;

  • під час виконання самих вправ дати учням час подумати над завданням, щоб вони його сприйняли серйозно, а не механічно, або «граючись» виконали його;

  • на одному занятті можна використовувати одну (максимум – дві) інтерактивну вправу, а не їх калейдоскоп;

  • дуже важливим є проведення глибокого обговорення за підсумками інтерактивної вправи, зокрема акцентування уваги й на іншому матеріалі теми;

  • проводити швидкі опитування, самостійні домашні роботи з різноманітних матеріалів теми, що не були пов'язані з інтерактивними завданнями.

Для контролю за ходом навчання необхідно дотримуватись таких вимог:

  • глибоко вивчити і продумати матеріал, у тому числі додатковий, наприклад, різноманітні тексти, зразки документів, приклади, ситуації, завдання для груп тощо;

  • старанно спланувати і розробити заняття: визначити хронометраж, ролі учасників, підготувати питання і можливі відповіді, виробити критерії оцінки ефективності заняття;

  • мотивувати учнів до вивчення шляхом добору найцікавіших для учнів фактів, проблем, оголошення очікуваних результатів (цілей) заняття і критеріїв оцінки роботи учнів;

  • передбачити різноманітні методи для привернення уваги учнів, налаштування їх на роботу, підтримання дисципліни, необхідної для нормальної роботи аудиторії; цьому, зокрема, можуть сприяти вправи розминки, письмовий розподіл ролей в групах тощо.

Кожна дитина повинна під час уроку почувати себе успішною, отримувати задоволення від навчання. Тому і завдання повинні бути такими, які сприяли створенню ситуації успіху. За словами видатного педагога В.О. Сухомлинського: «У наших школах не повинно бути нещасливих дітей, душу яких гнітить думка, що вони ні на що не здібні. Успіх у навчанні – єдине джерело внутрішніх сил дитини, які породжують енергію для переборення труднощів, бажання вчитися». Інтерактивне навчання біології здійснюється на моїх уроках за принципом педагогіки співпраці, де вчитель є організатором навчання, посередником між учнем і його соціальним досвідом. Воно сприяє створенню умов для активності, ініціативності, творчої діяльності учнів. Під час опрацювання теми відбувається поетапне формування знань, умінь і навичок учнів, а також реалізується диференційований підхід до змісту і темпу вивчення матеріалу, передбаченого шкільною програмою. Порівняно з традиційними уроками вивільняється багато часу, який можна використовувати для розвитку комунікативних навичок учнів, вміння вести дискусії, аналізувати інформацію, працювати в групах, знаходити додаткову інформацію з теми, створювати проекти, презентації. Чітка структура вивчення теми дозволяє учням уникнути стану тривожного очікування, а диференційований підхід дає можливість всім учням відчувати особистий ріст незалежно від рівня навчальних досягнень. Сутність інтерактивної методики в тому, що навчальний процес ґрунтується на постійній активній взаємодії всіх учнів. Безперервна співпраця в тандемах „учитель – учень” і „учень – учень”. При цьому і педагог, і дитина рівнозначні суб’єкти навчального процесу. Це моделювання життєвих ситуацій, рольові ігри, диспути, в ході яких аналізується і виконується завдання. У цілому атмосфера співробітництва, взаємодії, довіри. У такому процесі педагог легко і природно стає справжнім лідером дитячого колективу.

”Інтерактив” у перекладі з англійської «inter» - взаємний, «act» - діяти. Отже, інтерактивний – здатний до взаємодії. Кажуть, нове – це добре забуте старе. В історії освіти в Україні вже були спроби використання методик, що ґрунтуються на принципах взаємного навчання. В 20-ті роки минулого століття, епоху масштабного реформування освіти, в школах вводили бригадно-лабораторний і проектний методи, випробовували роботу в парах змінного складу, екскурсії і практику на виробництва. Все це було передовим словом у радянській та світовій педагогіці. Уже пізніше розробкою елементів інтерактивного навчання займались Василь Сухомлинський, педагоги-новатори 70 – 80-х років. Віктор Шаталов, Шалва Амонашвілі, Євген Ільїн, Софія Лисенкова. На їхніх творчих знахідках ґрунтується теорія і практика розвивального навчання. Однак, на жаль, у радянських школах використання таких методів було швидше винятком, ніж правилом.

Тим часом у Західній Європі і США групові форми навчання, можна сказати, сіялися і колосилися. З кожним роком методики розвивались і вдосконалювались. Аналіз засвоєння матеріалу при інтерактивному навчанні порівняно з традиційними методами показує разючі результати.

Набагато важливіше, хоча значно важче навчити дитину, ніж просто розповісти, звично „відчитати” урок, хай навіть багатий і цікавий. Швидко викласти учням те, що вони повинні знати – це означає: вони ще швидше його забудуть. Мозок – не відеомагнітофон, щоб автоматично записувати. Радше його можна порівняти з комп’ютером. Щоб він працював, його треба ввімкнути – ввімкнути в процес навчання розум і відчуття дитини. Інтерактивну технологію розраховано на слух, пам’ять, зір, активність і енергію учня. А це значно багатший арсенал, ніж за пасивного навчання з монологом учителя на 45 хвилин. Пригадаймо слова відомого китайського філософа Конфуція: “Те, що я чув, я забуваю. Те, що я бачу й чую, я трохи пам’ятаю. Те, що я чую, бачу й обговорюю – я починаю розуміти. Коли я чую, бачу, обговорюю й роблю – я набуваю знань. Коли я передаю знання іншим, я стаю майстром.”

Досі школа була зорієнтована дати більше інформації дитині. Час диктує потребу в іншому. Навіть у вузькій галузі неможливо одній людині знати все. Для цього є довідники, комп’ютери з великими обсягами пам’яті. Учня треба навчити розуміти суть речей, аналізувати інформацію, вміти її шукати і застосовувати. Всім цим озброюють інтерактивні технології. Повторюючи високі слова про права людини, рівність і свободу, ми забуваємо про те, що дитина в класі лишається „одиницею навчального процесу”. Інтерактивна технологія – жива нитка, що пов’язує  вчителя з кожним учнем і учнів між собою. Таке нововведення – не данина моді й не самоціль. Це лише простий і надійний спосіб створити атмосферу активної праці, творчості і співробітництва, взаємо-розуміння в класі.

Зодчий будує храми та палаци. Композитор пише музичні тво-ри, художник – картини… А вчитель, якщо він не «урокодатель», а творець, створює урок як твір педагогічної майстерності, створює його для дітей й разом із дітьми. 

Кожний учитель вважає свій предмет найважливішим і ви-магає ґрунтовної  підготовки від учнів. Тепер ми оцінюємо  учнів за результатами опанування ними конкретної теми. Якщо врахувати кількість тем з усіх предметів, скільки учню доводиться складати тематичних оцінювань за навчальний рік? Диктанти, перекази, письмові контрольні роботи, усні заліки, міні-іспити, тестування – усі ці форми перевірки вчителі використовують для тематичного оцінювання. І це правильно, не треба від них відмовлятися. Як зацікавити учня, запалити в ньому вогник творчості, бажання отримувати задоволення від підсумкового оцінювання, а не зму-шувати його «просидіти» цей урок або взагалі не з’явитися на нього? Вчителька вважає, що під час проведення тематичного оцінювання, особливо коли тема містить великий обсяг теоретичного матеріалу, потрібно використовувати елементи гри, змінювати форми роботи, щоб дати можливість кожному учню виявити себе, показати свої здібності і міння.

Розвитку вмінню досліджувати істину сприяє також сокра-тичний прийом. У Стародавній Греції філософ Сократ будував бесіду з учнями таким чином, щоб викликати їх на обговорення спірних питань. Він спрямовував хід бесіди в таке русло, щоб вона набула характеру дискусії. На уроках біології є можливості для того, щоб учні намагалися доводити й обґрунтовувати свої міркування, використовуючи запис або наочність. Так, з'ясовуючи відмінності між кореневищем рослин і коренем, учні спочатку не можуть дати правильну відповідь, але пропонують різні мірку-вання, іноді помилкові (кореневище росте горизонтально, а корінь – вертикально; на кореневищі є бруньки, а на коренях їх немає; кореневище може зеленіти на світлі, а корені не зеленіють тощо). Обговорення цих міркувань супроводжується вивченням роздавального матеріалу - живих рослин або гербарних зразків. Зрештою учні доходять висновку, що кореневище – це видозмінений пагін, який хоч і не має зелених листків, але має всі ознаки характерні для пагона.

На уроках активно застосовуються обговорення, дискусії, роздуми, які дають учням можливість обмінюватися ідеями, враженнями, активізують розумову діяльність, навчають умінню висловлювати власні ідеї та думки, а також почути міркування однокласників, це елементи кооперативного навчання-робота в парах, ротаційні трійки, карусель, “Один-удвох-усі разом”. Особливо ефек-тивними є методи взаємодіючого навчання (фронтальне навчання): “мозковий штурм – форма колективної роботи, яка характеризується спільною спрямованістю мислення і має на меті розробку ідей та підходів до розв’язання певної проблеми, але не їх оцінку.  Застосовуються  групові методи навчання, взаємонавчання (“кон-сультаційні центри”), рольові ігри, дослідні проекти, навчальні екскурсії, інтегровані уроки та інші. В ході вивчення нової теми або узагальнення учні малюють схеми, заповнюють таблиці під ке-рівництвом вчителя або самостійно. Результати роботи обгово-рюються. Наприклад, при вивченні теми «Загальна характеристика рослин» складаємо схему.

Життєвий цикл: гаметофіт, спорофіт

Ознаки Ознаки

Ріст протягом усього життя

Клітинна оболонка целюлозна

Рух – не переміщуються у просторі

Автотрофне живлення
Завдання кожного вчителя  під час викладання предмету полягає не лише у навчанні, а й у вихованні учнів та розвитку їх вмінь спілкуватися, відстоювати власну життєву позицію, тобто формуванню активної й успішної особистості. Результати дослідження американського соціолога Ноумена Джеймса з цього питання виявилися однозначними. На успішність учнів найбільш впливає сам класний колектив де вони навчаються. Розвиток товаришів, їх успішність та життєві плани мають приоритетне значення. У колективі, який уміло організований, кожен працює на кожного. На долю вчителя припадає „дрібничка” – допомогти класу вдало організуватися на уроках. Один з видів організації спільної діяльності учнів  –  робота в групах. Цим забезпечується взаємодія дітей у праці, їх відповідальність один за одного. Види завдань для груп:


  • групи отримують одне й те саме завдання. Залежно від типу завдання результат своєї роботи група може просто здати вчителю, або ж спікер однієї з груп оголошує результати роботи, інші учні його доповнюють або спростовують. Саме таку форму роботи використовую під час вивчення матеріалу по темах „Кров і органи кровообігу”, „Травлення”;

  • групи отримують  різне завдання. Тоді групи (або їх спікери) звітують перед класом. Або, змінюючись по черзі, спікери по колу обходять усі групи і працюють з кожною. Найбільш доцільний  цей прийом роботи під час уроків, матеріал до яких перевантажений інформацією (різноманітність рослин, тварин, екологія) ;

  • групи отримують різні завдання, які працюють на спільний результат.

Організовуючи роботу в групах, вчителька пропонує учням наступні прийоми: „спіймати помилку”. Діти шукають помилку групою, сперечаються, радяться. Зробивши певний висновок, група вибирає спікера. Спікер передає результат його виконання перед усім класом. Щоб обговорення не затяглося, зразу визначається на нього час.

Наприклад,  при поданні серії формулювань, серед яких зустрічаються і правильні, і неправильні. Задача групи – знайти неправильні, до-вести їх помилковість і замінити вірними - група складає опорний конспект уроку чи теми на аркуші паперу великого формату. Інший варіант – декілька сильних учнів раніше отримують творче домашнє завдання: скласти опорні конспекти на різні раніше вивчені теми. На одному з уроків ці учні стають тренерами. Клас об’єднується на групи, із кожною групою працює такий тренер, користуючись власним опорним конспектом. Після виконання завдання у певний час над певною темою тренери змінюють групу й процес повторюється. Важливо: групи повинні отримати від тренера певне завдання. Наприклад, скласти список питань за цим конспектом, або знайти помилку, яка навмисне внесена до конспекту, або щось інше.

Наприклад, під час вивчення теми «Нервова система» вчителька використовує таке завдання: виправити допущені помилки в тексті.

В основі будь – якого рефлексу лежить синапс (рефлекторна дуга). Елементарний синапс (рефлекторна дуга) з трьох (двох) нейронів – чутливого та вставного (рухового). Передача імпульсу із чутливого на руховий нейрон відбувається за рахунок спеціальних утворень, що дістали назву медіаторів (синапсів). Медіатори (синапси) – це щілиноподібні контакти аксона нейрона з будь – якою ділянкою іншого нейрона або м'язовою чи секреторною клі-тиною. Передача збудження в синапсі відбувається за допомогою хімічних речовин. основна частина рефлекторних дуг в організмі складається з двох (трьох) нейронів. До назви вище нейронів приєднується ще й руховий (вставний) нейрон.

При вивченні нових термінів і понять можна використати наступне завдання:



  • Обірвіть зайві пелюстки на «ромашці» так, щоб залишена відповідала поняттю, яке записане всередині. Відповідь обґрунтуйте.

ПАГІН

Осьовий орган рослин. Що складається із стебла, листків і бруньок і здатний до верхівкового росту

Видозмінений корінь є наслідком відкладання в головному корені запасних речовин

Підземна видозмінена частина рослин, на якій розміщуються бруньки, додаткові корені

Генеративний орган покритонасінних рослин

Сукупність усіх коренів рослин




  • використання прийому мозкового штурму. Найцікавіше питання розв’язання творчих, евристичних задач у групах. Такі задачі прийнято називати „відкритими”, вони найкраще розвивають креативність мислення.

Наприклад, під час вивчення теми «Запилення квіткових рослин» вчителька використовує таке питання: «У теплицю посадили розсаду огірків і помідорів. Через деякий час огірки зацвіли, але плоди не утво-рилися. Плоди помідорів, натомість, розвивались добре. Чим це пояснити?»

При виборі питань для мозкового штурму можна використати літературні джерела. В 9 класі при вивченні теми «Слухова сенсор-на система» був використаний твір Шекспіра «Гамлет»

Кожному знайома сцена появи батька Гамлета, де привид розповідає про здійснене вбивство:

…Когда я спал в саду

В свое послеобеденное время,

Мой уголок прокрался дядя твой

С проклятым соком белены в фляге

И мне в ушную полость влил настой…

…Так был рукою брата я во сне

Лишен короны, жизни, королевы…



  • Чи правий був Шекспір, описуючи сцену отруєння батька Гамлета?

  • В якому випадку це можливе?

В обговоренні проблемних питань бере участь весь клас, але в цей час вчитель бере на себе роль диригента.

Наприклад: Отже у людини розрізнять п'ять основних сенсорних систем: зорову, слухову, смакову, дотикову і нюхову, за допомогою яких вона отримує найбільше інформації про довкілля. Часто говорять ще про так зване шосте відчуття, маючи на увазі здебільшого інтуїцію, тобто підсвідомі відчуття, що беруть участь у формуванні нашої поведінки.

Але крім вказаних класичних п'яти відчуттів, людина відчуває температуру, положення тіла в просторі, біль, рухи, спрагу, голод тощо. Існують змішані відчуття, які не можна визначити.

Як ви розумієте вислів: «Найкоротший шлях до щастя – відчуття любові?»

Найбільш  об’єктивно можна перевірити рівень знань, умінь та навичок учнів за допомогою  системи уроків тематичного оцінювання. Ці уроки найскладніші, бо вимагають синтезу  роботи як учителя, так  і учнів. Завдання до тематичної  атестації я складаю різнорівневі по  запитанням, які відпрацьовували протягом всієї теми. Під час узагальнення теми, підготовки до тематичного оцінювання діти складають діаграму Вена, заповнюють таблиці, створюють схеми.

Добре відомо, що ніщо так не привертає увагу й не стимулює роботу, як цікаве. Як варіант – відтягнута відгадка. На початку уроку вчитель задає загадку (цікавий факт), відгадка на яку (ключ до розуміння) буде відкрита на уроці під час роботи над новим матеріалом. „Наступного уроку мова піде про дуже небезпечну тварину, - каже вчитель. – Як ви вважаєте, про яку? (Діти відповідають: тигр, акула, вовк...)”Ні, - продовжує вчитель, - ця тварина не хижак. Але вона поставила під загрозу знищення багато тварин цілого континенту. Вона сповнила тривогою і розгубленістю велику кількість людей. Ця тварина - ... Втім, не будемо поспішати – далі буде...” Наступного уроку учитель відкриє таємницю: ці тварини – кролі! Так-так, вам не почулося – кролі! (далі йде мова про екологічну катастрофу в Австралії, їх роль в біоценозі).

Стимулює творчу активність, дозволяє підвищити зацікавленість кожної дитини до біології використання так званого випереджаль-ного завдання ,сенс якого в тому, що учні готують свої приклади до нового матеріалу. Можливо також складання своїх задач, вису-нення ідей по застосуванню вивченого матеріалу тощо, складання загадок на біологічну тематику, ребусів, кросвордів тощо.

Під час вивченя теми «Сільськогосподарські, лікарські, декора-тивні рослини» учні отримують випереджальне завдання зібрати найбільше інформації про ці групи рослин. Клас можна поділити на групи і кожна група буде представляти свій матеріал у вигляді презентації, повідомлень, рефератів.

На уроках біології часто застосовуються міжпредметні зв'язки. Наприклад, при вивченні теми «Зорова сенсорна система» учні згадують розділ фізики «Оптика». Даний урок можна провести інтегрований з вчителем фізики, а також «Опорно – рухова система. М'язи» з вчителем фізкультури. Також часто використовуються евристичні питання, що містять в собі міжпредметний зв'язок з хімією. Згадуючи, що яблука містять багато заліза, ставиться таке запитання: «Якось зустрілись два черв'ячка. Та й розговорились:

- Щось у тебе дуже поганий вигляд. До речі, які яблука ти їси?

- Які трапляються.

- А я вибираю лише з великим вмістом заліза, тому – то завжди й здоровий?

- І як визначити, скільки заліза в яблуці?

- Дуже просто. Відкушую шматочок і спостерігаю…

А як ви гадаєте, шановні діти, які спостереження провів і які висновки зробив черв'ячок?

(М'якоть яблука набуває рожевого відтінку внаслідок окиснення заліза, що є в ньому міститься. І чим швидше та інтенсивніше відбувається цей процес, тим більший уміст заліза.)

При вивченні теми «Плазуни», згадуючи про значення цього класу тварин, звертається увага, що деякі народу Сходу вживають їх в їжу і використовується таке питання: «Люди, які побували в Китаї, стверджують, якби Адам і Єва були китайцями, вони до цих пір би жили в раю. А чому?»

( Китайці з'їли б спочатку змію, яка їх спокусила, а не яблуко).

А ось ще декілька прикладів міжпредметних зв'язків на уроках біології.

«Життя – це горіння». Ці слова належать відомим французьким ученим ХVІІІ ст. А. Лавуазьє та П. Лапласу. Поясніть як ви розумієте вислів. Чи стосується він перебігу процесів життєдіяльності в організмі людини?

Відповідь: І горіння, і дихання відбувається з участю кисню, але горіння відбувається швидко і до кінцевих продуктів, а дихання – повільніше, через проміжні стадії. Енергія, що виділяється, може використовується для перебігу процесів життєдіяльності, утворення АТФ, терморегуляції.

Ця рослина – важливе джерело існування населення найбільшої пустелі – Сахара. Її називають «королевою пустелі», вона завжди тримає «голову у вогні, а ноги – у воді».

Знайдіть цю пустелю на карті і назвіть рослину. (Фінікова пальма).

Під час першої подорожі Христофора Колумба до берегів Півночної Америки значна кількість членів екіпажу загинула від поширеної на той час морської хвороби, що супроводжувалась кровоточивістю ясен, набряками і виразками. Але під час наступних подорожей Колумб зміг запобігти поширенню цієї хвороби, внісши зміни до провіанту, який брали на корабель.

Що це за хвороба і як Колумб змінив раціон моряків?

Відповідь: Цинга. Христофор Колумб взяв на корабель велику кількість цибулі, багатої на вітамін С, і продуктів, що довго не псуються.

До різноманітних навчальних умінь, якими має оволодіти учень, належать і уміння перевіряти та оцінювати результати навчання. Тобто йдеться про формування  в учнів об’єктивного самооцінювання навчальних досягнень. Увага акцентується на груповій навчальній діяльності учнів. Працюючі  в малій групі, учні мають змогу порівнювати особисті досягнення з досягненнями однокласників, брати участь у оцінюванні їхніх і своїх результатів. Методика групової роботи у процесі перевірки та оцінювання знань уможливлює проведення усного опитування всіх присутніх на занятті учнів, чого не вдається зробити під час фронтального опитування. Навчання у складі малих груп відбувається під опосередкованим керівництвом учителя та за  безпосередньої участі лідера групи.Це суттєво індивідуалізує процедуру контролю, виставлена консультантом оцінка підкріплюється самооцінюванням учня.  

Перед проведенням контрольної  роботи або замість тематичної атестації проводиться взаємоконтроль знань учнів.  Працюють в групах  по 3 учня,  після взаємооцінювання  кожна група здає відомість вчителю, пропонується елемент гри. Представник групи витягує табличку. Табличка “Довір’я” - вчитель виставляє оцінки групи як поточні, “Демократія” – група  пропонує учня, який буде захищати свою оцінку. Якщо він  не підтвердить свої знання, то знижається оцінка всім членам групи на відповідну кількість балів, на яку зніжена оцінка представнику групи. При отриманні таблички “Демократія” опитування учнів здійснюється  за бажанням вчителя  і відповідно корегуються оцінки. Можливе проведення тематичної атестації у вигляді іспиту. Вчитель готує собі помічників ,які будуть допомогати вчителю опитувати учнів з певних питань та виставляти оцінки, що дозволяє провести щільне опитування  учнів.

Завжди бачить  в учнях особистості, шанує їхні думки, почуття, право на свободу вибору, визначає їхню неповторність, право на співтворчість.

Які прийоми і методи Світлана Анатоліївна використовує для розвитку логічного мислення учнів? Дуже до вподоби їй такі методи навчання, коли учні разом працюють у пошуку істини, допомагаючи один одному.

Користуючись сходами активного пізнання, намагається, щоб на кожному уроці діти задавали запитання. Чому? Вчитель вважає, що легше відповісти на запитання, ніж сформулювати правильне запитання. Тому на уроках використовується така форма “запитання - відповідь”. Це одна із форм інтерактивного навчання. Дуже цікавою формою роботи є “інформаційно-пізнавальна” суперечність. Характерна особливість полягає в тому, що її елементами є істинні, але, на перший погляд суперечливі судження. Як писав відомий психолог С. Л. Рубінштейн: “Важливо, щоб людина, зіткнувшись із суперечливими фактами, що породжують запитання, здивувалася, “емоційно” загорілася цим питанням, щоб незрозуміле викликало в неї емоцію здивування...”.У розвитку логічного мислення учнів ефективною є побудова гіпотез. Для здійснення гіпотетичного мислення необхідні розумова активність, самостійність думки, потяг до інтелектуального напруження. Для розвитку логічного мислення в учнів користуються таким прийомом роботи, як “матрьошка”. Суть її полягає в тому, щоб скласти з простого складне або розібрати складне.

А. Фар'єр – швейцарський педагог (1879 – 1960р.р.) написав легенду про те, як люди створили школу за нашіптуванням диявола: «І вчинили так, як велів їм диявол. Дитина любить природу, тому її замкнули в чотирьох стінах. Дитині подобається усвідомлювати, що її робота має якийсь зміст, тому все побудовано так, щоб її активність не принесла ніякої користі. Дитина не може залишатися без руху – її примусили до нерухомості. Дитина любить працювати руками, а її стали вчити теорії та ідеї. Дитина любить говорити – їй наказали мовчати. Дитина прагне зрозуміти – її змусили завчати напам'ять. Дитина хотіла б сама шукати знань – їй все дають у готовому вигляді.

… І тоді діти навчились того, чого б вони ніколи не навчились в інших умовах. Вони навчились обманювати і лицемірити.

… Зникли Любов і Доброта. Думки стали сухими і сірими, душі зачерствіли, серця озлобились»…

Кажуть, що всі діти талановиті. І це щира правда. Все залежить від вчасно виявленого таланту і від його розвитку. Просто комусь таланить на людей, які помічають дитячий талант, розвивають його, а комусь – ні. Для того щоб розвивати талант, потрібно створити умови, щоб іскра в душі дитини могла розгорітися. Це залежить від батьків і вчителів. Тема педагогічних інновацій надзвичайно актуальна і об’єктивно обумовлена. Світ ідей змінювається швидше, ніж покоління людей. Завдання освітян – створити атмосферу суспільного прийняття інновацій. Національна доктрина розвитку освіти України передбачає поступовий перехід від репродуктивної, авторитарної освіти до освіти інноваційного, гуманістичного  типу.

ВИСНОВКИ

Розглядаючи інтерактивні технології, як інноваційні, треба пам'ятати, що будь – яка педагогічна технологія, буде недієвою, якщо реальні люди, які її втілюють, не розглядатимуть її як цілісну систему в єдності її компонентів і взаємозв'язків. Розроблена і описана технологія – одне, а реалізація її на практиці – зовсім інше, адже несе відбиток особистості, ментальності інтелекту конкретного вчителя.

У 80 – х роках минулого століття Національним тренінговим центром у США (штат Меріленд) були проведені дослідження використання інтерактивних технологій в галузі освіти. Дані дослідження засвідчують, що інтерактивні методи ведуть до збільшення відсотка засвоєння отриманої інформації, бо впливають не лише на свідомість учасників, а на їх почуття, волю. Результати цих досліджень відображено в схемі.



Лекція – 5 %


Пасивні

Читання – 10%

Відео/ аудіо матеріали – 20%



Інтерактивні

Демонстрація – 30%

Дискусійні групи – 50%

Практика – 75%

Використання інтерактивних технологій дає свої позитивні результати. Випускники школи на ЗНО з біології з підтверджують результати своїх знань. Щорічно беруть участь у районній олімпіаді з біології. В 2011 – 2012 навчальному році учениця 9 класу Пильщик Юлія зайняла перше місце і стала учасником обласної олімпіади. Вже стала традицією участь наших школярів у природничих конкурсах «Колосок», «Веселий колосок». В цьому році 3 учасника конкурса отримали сертифікат «Золотий колосок», а 9 учасників - сертифікат «Срібний колосок. Історія біології». Діти мають змогу отримати додаткові знання в біологічному гуртку «Юний натураліст».

Підсумовуючи результати своєї роботи, я б хотіла завершити свою розповідь словами своєї колеги – біолога:


Знають старець і дитя:
Вища цінність – це життя.
Як дітей добру навчати?
Як навчити шанувати
Кожну квіточку й стеблину,
І звірятко, і пташину?
З особистістю дитини
Рахуватись слід постійно,
І щоб учень був активним –
Вчитель мусить креативно
До уроку підійти,
Ключик до дітей знайти.
Треба бути енергійним,
Небайдужим, емоційним,
І творити, і шукати,
Серце – дітям віддавати.
Щоб отримать  результати,
Якісно дітей навчати -
Те, що Гузик і Шаталов
Вивчили, обґрунтували,
В школі втілюю в уроки,
Об’єднавши їх у блоки.
Тема вчиться по спіралі:
Спершу – суть, потім деталі.
Кожну тему крок за кроком
Ми вивчаєм цілим блоком:
Лекція, малюнки, схеми,
Що стосуються проблеми,
Йдуть на першому етапі.
Потім слід відпрацювати
Основні знання шаблонні.
(В зошитах – як на долоні
Видно дані основні).
Далі – кроки більш складні.
Ми з підручником працюєм,
Мислимо, аналізуєм.
На макетах, на таблицях
Все, що можем подивиться,
Розбирати і складати,
Порівняти, описати –
Намагаємось зробити,
Тему щоб повніш розкрити.
Часто ставиться завдання:
До проблемного питання
Вдалу відповідь знайти,
Разом істини дійти.
Дуже модні стали нині
Методи інтерактивні.
Так дискусії й дебати
Нас навчають поважати
Думку іншої людини
(і дорослої, й дитини).
Щоб розкрити суть проблеми –
Веббінг, діаграма Вена,
Метод “Прес”, мозковий штурм –
Все до послуг наших нині,
Щоб розвинути в дитині
Мислення і світлий ум.

1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13


База даних захищена авторським правом ©referatu.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка