Нікопольський центр професійної освіти



Скачати 478.48 Kb.
Сторінка1/13
Дата конвертації24.02.2018
Розмір478.48 Kb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13






МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД "НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЦЕНТР ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ"






.

Формування компетентності саморозвитку шляхом самоосвітньої діяльності учнів при вивченні історії.

Укладач: викладач вищої категорії Прончакова Лариса Володимирівна

Нікополь

2014
Зміст


1. Вступ………………………………………………………………………….3

2. Основна частина

2.1. Теоретичний розділ……………………………………………………….12

2.2. Практичний розділ…………………………………………………..……18

2.3. Використані джерела…………………………………………….………..31

3. Висновки……………………………………………………………………..32

4. Додатки……………………………………………………………………….35

1.Вступ
Розвиток освіти на початку XXI ст. зумовлює необхідність посилення ролі професійно-технічної освіти, як динамічної системи, що здійснює активний вплив на подальший розвиток економіки, забезпечує випереджувально-професійну підготовку, наступність і взаємозв’язок усіх видів і рівнів професійної освіти.

Науково-технічний прогрес, широке впровадження наукоємних інформаційних технологій вимагають значного підвищення якості професійної підготовки кваліфікованих робітників. В умовах ринкової економіки, інформаційно-технологічного розвитку розширюються функції професійно-технічної освіти, відбувається її трансформація в професійну освіту, що відповідає світовим тенденціям безперервної професійної освіти і навчання – навчання впродовж життя. Зростає потреба наукового, науково методичного, нормативно-правового супроводу функціонування системи професійно-технічної освіти, врахування міжнародного досвіду з метою модернізації підготовки кваліфікованих робітників для різних галузей промислового, сільськогосподарського виробництва, будівництва і сфери послуг.

Проблема озброєння учнів вміннями і навичками самостійного оволодіння основними науками завжди була в центрі уваги викладачів гуманітарних предметів. Саме тому в моїй роботі проаналізовано теоретичну базу методики формування компетентності саморозвитку шляхом самоосвітньої діяльності учнів на уроках історії, зокрема ефективності навчання.

Актуальність досвіду:

Суспільство має потребу у високоосвічених, ініціативних і заповзятих молодих людях, здатних творчо реформувати наше суспільство, збільшити інтелектуальний потенціал країни, відновити її духовну культуру.

Досвід спирається на теорію поетапного формування

розумових дій щодо управління процесом навчання, на принцип розвитку активного і самостійного мислення шляхом індивідуалізації навчання. Виконання поетапних дій залежить в самій структурі побудови навчального плану, в якому навчання розбито на етапи, пов’язані з вивченням тем, кожна з яких відпрацьовується за чіткою схемою;

1) загальне ознайомлення з теоретичним питанням.

2) навчання учнів оволодівати найскладнішими проблемами історії

3) вироблення в учнів навиків самостійної роботи з історичними документами.

4) послідовний виклад теоретичного матеріалу, контроль, облік знань і вмінь учнів.

Традиційні завдання освіти у вигляді знань, умінь, навичок сьогодні недостатні, адже сучасне суспільство потребує особистостей, здатних практично розв’язувати різноманітні професійні та життєві проблеми, бути спроможним до самореалізації в різноманітних сферах своєї життєдіяльності.

Самостійна робота учнів – діяльність учнів, спрямована на оволодіння навчальним матеріалом або його застосування, що відбувається без участі вчителя.

Доцільність розробки концепції розвитку професійної освіти зумовлена Завданнями розвитку України у європейському та світовому контекстах, соціально-економічними змінами, посиленням суспільних вимог до рівня освіченості, професіоналізму, конкурентоспроможності майбутніх фахівців на вітчизняному і світовому ринках праці, професійної, економічної, правової інформаційної та комунікативної культури, їхньої готовності до професійного саморозвитку і самовдосконалення, формування власної кар’єри, відповідальності за результати своєї професійної діяльності.

Сьогодні, як ніколи, гостро стоїть завдання осмислення й пізнання буття, створення нової філософії освіти, відкритої до таємниць життя людини, її прагнень, життєвого потенціалу. На цій підставі має формуватися нова педагогіка — педагогіка компетентної, відповідальної людини.

Компетентне ставлення особистості до життя означає потребу в самопізнанні, саморозумінні, самореалізації в різних видах творчої діяльності; володіння науковими знаннями про сутність «Я»; усвідомлення, організацію свого психологічного часу, життєвого шляху особистісного розвитку; проблемне бачення свого життя; осмислене розв'язання міжособистісних протиріч; здатність до об'єктивного оцінювання рівнів, сфер і меж поширення своєї життєвої активності; усвідомлене й адекватне оцінювання результатів своєї життєдіяльності; високу культуру споживання: відповідальне ставлення до свого життя, здоров'я; культуру фізичного розвитку; філософське, етичне осмислення свого життя.

Ці проблеми сьогодні стоять перед освітніми закладами, діяльність яких у розвитку життєвої компетентності учнів є не досить ефективною. Тому в значної частини нашої молоді, яка закінчує ДПТНЗ, спостерігаються:

• несформованість активної громадської позиції, політичного мислення й політичної культури;

• низький рівень життєвої компетентності, використання знань як інструменту розв'язання життєвих проблем, аналізу нестандартних ситуацій.

Компетентісний підхід покликаний подолати прірву між освітою й потребами життя. Ідея компетентісно спрямованої освіти органічно пов'язана з тими педагогічними прецедентами, де утверджуються такі суспільно значущі цінності, як свобода вибору, творчий продукт, життєвий досвід, проектна діяльність учнів.

Поняття «компетентність» розкриває якісно нові перспективи розуміння місії професійних навчальних закладів, життєвих результатів освітньої діяльності.

Компетентність — це підхід до знання як інструменту розв'язання життєвих, проблем, прийняття ефективних рішень у різних сферах життєдіяльності людини.

Компетентність формується у процесі навчання і виховання не лише в професійних навчальних закладах, але й під впливом сім'ї, друзів, роботи, політики, релігії, культури тощо. Тому реалізація компетентісного підходу залежить від освітньо-культурної ситуації, в якій живе і розвивається учень.

Компетенція особистісного самовдосконалення, спрямована на засвоєння засобів фізичного, духовного та інтелектуального саморозвитку, емоційну саморегуляцію та самопідтримку, пов'язана з безперервним самопізнанням, розвитком необхідних особистісних якостей, формуванням психологічної грамотності, культури мислення й поведінки.

У виховній роботі з метою розвитку творчих здібностей та сприяння самоствердженню стимулюється зайнятість учнів нашого центру у роботі гуртків та студій за інтересами, залучення їх до самоврядування.

Компетентність саморозвитку і самоосвіти

1. Формування загальнонавчальних вмінь учнів як основи самоосвітньої діяльності.

2. Стимулювання пізнавального інтересу учнів.

3. Практикування диференційованих домашніх завдань та прийомів випереджального навчання.

4. Залучення учнів до виконання творчих завдань та участі в інтелектуальних заходах.

5. Проведення розвивально-пізнавальних ігор.

6. Залучення учнів до гурткової роботи.(В НЦПО працює історичний гурток «В гостях у КЛІО»)

7. Складання та реалізація програми самоосвітньої діяльності учня.
Нові умови життя потребують нового мислення, нової культури, діяльності, а звідси — якісно іншого рівня освіченості, здатності до постійного оновлення знань, тобто «здатності до навчання упродовж усього життя». На формування у підростаючого покоління «сучасного світогляду, розвиток творчих здібностей і навичок самостійного і наукового пізнання, самоосвіти і самореалізації особистості» вказує й Національна доктрина розвитку освіти. Справді, сучасний випускник ПТНЗ не завжди відповідає вимогам життя, зокрема в таких сферах, як уміння організувати свою освіту, розвивати компетентності, діяти самостійно в різноманітних критичних ситуаціях. Лише готуючи особистість, здатну до самоосвіти, сучасний вчитель може реалізувати модель випускника, спроможного до самостійного розв'язання власних та глобальних проблем, здібного до творчості, саморозвитку та самореалізації, розширення кругозору, пошук нових знань, розвиток умінь самостійного здобуття інформації стали актуальною потребою сучасності.

Самоосвіта — цілеспрямована, вільна та самостійна пізнавальна діяльність, спрямована на задоволення інтересів, потреб людини в пізнаванні оточуючого світу.

Самоосвіта — складний вид систематичної пізнавальної діяльності, підчас якої людина сама ставить перед собою пізнавальні цілі й завдання, визначає шляхи їх досягнення, контролює хід самостійної роботи щодо набуття знань і сама оцінює їх результати.

Сьогодні ми розглядаємо освіту та самоосвіту, навчання та самонавчання як єдиний цілісний процес, що дає змогу учням розвиватися адекватно своїм можливостям, знаходити необхідні джерела інформації та використовувати їх для задоволення своїх пізнавальних потреб. Отже, саме в ПТНЗ необхідно закласти ті основи самостійної роботи, що дають можливість самостійно набувати знань.

Зміст самоосвіти учнів частіше за все пов'язаний із поглибленим вивченням окремих навчальних предметів, задоволенням пізнавальних інтересів у позакласній діяльності. Моя практика показує, що в процесі самоосвіти учні мають труднощі, які помітно знижують інтенсивність самоосвітньої роботи. Ці труднощі пов'язані з відсутністю у учнів умінь та навичок самостійної розумової роботи, невмінням систематизувати отриману інформацію та співвідносити її зі своїми прогалинами в знаннях основ наук. Тому досить активна результативність самоосвіти практично неможлива без уміння навчати себе.

Загальною потребою сучасного ПТНЗ є створення умов, за яких кожен учень мав би змогу навчатися самостійно здобувати необхідну інформацію, використовуючи її для власного розвитку, самореалізації, для розв'язання існуючих проблем. Цілеспрямований розвиток у учнів НЦПО загально-навчальних умінь та навичок самостійного здобуття знань — це один із пріоритетів підвищення якості освіти. Ефективне формування та розвиток цих умінь передбачає відповідне організаційне та методичне забезпечення цього процесу, в якому головною є програма розвитку самоосвітніх умінь, на підставі якої можлива подальша розробка методичного комплексу, який буде супроводжувати самоосвітній процес.

Процес навчання учнів відбувається з різним застосуванням сил, пізнавальної активності та самостійності учнів. В одних випадках він має репродуктивний, відображальний характер, в інших — пошуковий чи творчий. Саме характер навчального процесу впливає на кінцевий його результат — рівень набутих знань, умінь, навичок, досвіду.

Опановуючи все більш складні інтелектуальні вміння, учень починає виявляти інтерес до активного смислового орієнтування, що дозволяє йому навчитись самостійно розв'язувати проблему самоосвіти. Учень не лише опановує навички самостійної пізнавальної творчої діяльності, самоорганізації, але й набуває звичок систематично займатися самоосвітою. При цьому учень усвідомлює, що самоосвітня діяльність відрізняться від навчальної вже тим, що вона є пошуковою, а її результат— це розв'язання проблемних ситуацій.

Позиція учня в самоосвітній діяльності — це позиція суб'єкта, що усвідомлює значимість цього процесу саме для нього. У ході самоосвіти відбувається збагачення власного досвіду особистості, яка не лише засвоює інформацію, а перетворює її, наповнюючи особистісно значущим смислом. Учні набувають досвіду спілкування з оточуючим світом, який розширює їх можливості щодо активної творчої участі в житті суспільства. Набутий досвід стимулює подальше вдосконалення.

Формування вмінь здійснення процесу самоосвіти відбувається за певних умов. Спочатку учні опановують методику роботи з різноманітними джерелами інформації, елементами пізнавальної діяльності (такими, як уміння аналізувати прочитане, роботи свої висновки, вміти відстоювати власну точку зору, складати конспекти, тези тощо). Далі в самостійній навчально-пізнавальній діяльності з'являються елементи творчості. Це досягається шляхом створення відповідних психологічних та педагогічних умов, які стимулюють виникнення та розвиток в учнів власне потреби в самоосвіті, прагнення до самореалізації, активності, самостійності.

Усвідомлення себе як особистості, визначення своїх ідеалів, життєвих планів є головною лінією розвитку спонукальних сил самоосвіти. Саме на цьому етапі в учнів формується самостійність, почуття свободи вибору та відповідальності за обраний шлях, пробуджується бажання досягти певної мети. Отже, та цілеспрямованість — це:


  • здатність свідомо ставити мету й досягати її;

  • уміння проявляти інтелектуальні й вольові зусилля для досягнення мети.

Слід додати, що ще одним необхідним компонентом самоосвіти є енергетичний, який включає як вольову, так і емоційну сторони діяльності; Самоосвіта завжди здійснюється при високому рівні активності, напруженості пізнавальних, вольових та емоційних сил. Самоосвіта пов'язана з наявністю позитивних емоцій.

Таким чином, проблема формування готовності до самоосвіти зводиться до виховання в особистості прагнення до постійного вдосконалення своїх знань, умінь самостійно здійснювати пізнання та його організовувати. Проблема підготовки учнів до самоосвіти, її розв'язання на сучасному рівні — це розв'язання проблеми оволодіння всіма компонентами самоосвітньої діяльності. Оволодіння будь-якими із них, наприклад, пізнавальними вміннями, ще не забезпечує можливості залучення до цієї діяльності.

Самоосвітня компетентність учнів складається з таких компонентів, як:


  • розуміння власних потреб на підставі самоаналізу, самопізнання;

  • уміння розв'язувати проблеми на основі отриманих самостійно знань;

  • організація власних прийомів самонавчання;

  • упорядкування власних знань, знаходження зв'язків між ними;

  • критичне ставлення до будь-якої отриманої інформації, вироблення власної позиції при набутті певних знань;

  • використання для отриманої інформації різноманітних баз даних, джерел інформації;

  • уміння долати труднощі, невпевненість;

  • адекватне оцінювання значення набутих знань у власній діяльності;

  • представлення, обґрунтування та захист отриманого результату;

  • уміння співпрацювати з оточуючими людьми, здобувати знання шляхом колективної діяльності;

  • прийняття рішення на основі співробітництва, толерантне ставлення до опозиційної точки зору;

  • уміння розробляти та виконувати програми самоосвіти з урахуванням власних потреб і потреб суспільства;

  • уміння використовувати нові технології інформації та комунікації;

  • знаходження нестандартних нових рішень на основі самостійно набутих знань;

  • гнучкість застосування знань, умінь, навичок в умовах швидких змін;

  • постійний самоаналіз та самоконтроль за самоосвітньою діяльністю.

Самоосвіта розпочинається тоді, коли учень на основі знань і вмінь, отриманих в процесі навчання, усвідомлює нестачу існуючих знань для вирішення конкретної проблеми. Необхідно створювати саме такі ситуації, котрі сприяють самостійному пошуку знань, розвивають ініціативу, звернення до додаткових джерел інформації, формують самостійність.

Для учнів 1 і ІІ курсів НЦПО була запропонована анкета щодо вивчення рівня самоосвітньої компетентності. Моніторингові дослідження виявили, що учням складно самостійно оцінювати свою навчальну та самоосвітню діяльність, планувати її та виконувати. Завдання вчителя — допомогти учням. Ні для кого не таємниця, що вміння самоорганізуватися більш високого рівня в учнів, які займаються дослідницькою діяльністю, беруть участь в олімпіадах. Необхідно залучати до цієї роботи якнайбільшу кількість учнів.

Учні не завжди із задоволенням йдуть на уроки, мало використовують додаткову літературу. Завдання педагогів — зацікавити учня вивчати історію. Не всі учні вміють знаходити додаткову інформацію, користуватися каталогами, складати плани, таблиці, конспекти. Учителю необхідно звертати увагу на те, що деякі види робіт (тези, анотація, рецензія) учні лише вчаться виконувати. Пропонуючи підготувати складні види завдань, необхідно чітко окреслити коло питань і джерела інформації. Учителю доречно звернути увагу на учнів з низьким і середнім рівнем, організувати індивідуальну роботу з ними, допомогу, спрямовану на формування компетентності самоосвіти.

Щоб знайти своє місце в житті, ефективно освоїти життєві та соціальні ролі, випускник ПТНЗ має володіти певними якостями, вміннями:



  • бути гнучким, мобільним, конкурентоздатним, уміти інтегруватись у динамічне суспільство, презентувати себе на ринку праці;

  • критично мислити;

  • використовувати знання як інструмент розв'язання життєвих проблем;

  • генерувати нові ідеї, приймати нестандартні рішення й нести за них відповідальність;

  • володіти комунікативною культурою, вміти працювати в команді;

  • вміти запобігати та виходити з будь-яких конфліктних ситуацій;

  • цілеспрямовано використовувати свій потенціал як для самореалізації в професійному й особистісному плані, так і в інтересах суспільства, держави;

  • уміти здобувати, аналізувати інформацію, отриману з різних джерел, застосовувати її для індивідуального розвитку і самовдосконалення;

  • бережливо ставитись до свого здоров'я та здоров'я інших як до найвищої цінності;

  • бути здатним до вибору численних альтернатив, які пропонує сучасне життя.

Отже, статус людини в суспільстві залежить від неї самої. Швидкоплинність соціального прогресу, динамічних змін викликає необхідність постійної роботи над собою, розвиток життєвої компетентності, посилення відповідальності молодої людини за своє майбутнє, за можливість досягнення життєвого успіху.


: uploads -> editor -> 4941 -> 507535
editor -> Самоаналіз освітньої діяльності комунального дошкільного навчального закладу (ясел-садка) №29 «Біла лелека»
editor -> Профілактика захворювань органів зору
editor -> Над випуском працювали
507535 -> Організація виховної роботи в птнз метою виховної роботи в птнз
507535 -> Тема: Культура – повага до людей І до себе
507535 -> Кафедра природничої освіти
507535 -> План роботи методичної комісії природничо-математичних дисциплін на 2014 2015 н р. № п/п Назва заходу
507535 -> Будучи дітьми, всі ми дивуємось синьому небу, білим хмарам І яскравим зіркам
507535 -> Впровадження інноваційних технологій


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13


База даних захищена авторським правом ©referatu.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка