Граничний термін навчання



Скачати 203.67 Kb.
Сторінка3/9
Дата конвертації10.09.2018
Розмір203.67 Kb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9
Граничний термін навчання може перевищувати нормативний на один рік. Різниця між граничним і нормативним термінами не фінансується з державного бюджету.

 

2. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ



2.1. Навчальний процес в умовах кредитно-модульної системи здійснюється за індивідуальними навчальними планами студентів.

Індивідуальний навчальний план студента формується під керівництвом куратора в КМС на основі нормативних та вибіркових навчальних модулів дисциплін відповідно до освітньо-професійної програми та структурно-логічної схеми підготовки фахівця.

При формуванні індивідуального навчального плану студента на наступний навчальний рік враховується фактичне виконання студентом індивідуальних навчальних планів поточного і попереднього навчального року.

Формування індивідуального навчального плану студента за певним напрямом передбачає можливість індивідуального вибору навчальних модулів дисциплін з дотриманням послідовності їх вивчення відповідно до структурно-логічної схеми підготовки фахівця.



Загальний час, передбачений для засвоєння навчального матеріалу під час аудиторної та самостійної роботи студента протягом навчального року, повинен становити не менше 60 кредитів ECTS.

2.2. Реалізація індивідуального навчального плану студента здійснюється протягом часу, який не перевищує граничного терміну навчання.

2.3. Студент має можливість переходу з одного спорідненого напряму підготовки (певної галузі знань) на інший.

Спорідненість напрямів підготовки визначається спільністю переліку навчальних модулів нормативної складової індивідуальних навчальних планів студента за цими напрямами, коли різниця між обсягами навчальних модулів може бути засвоєна студентом у межах граничного терміну підготовки.

2.4. Поділ навчального матеріалу дисципліни на навчальні модулі, їх кількість, види поточного контролю та терміни його проведення визначаються та ухвалюються відповідною кафедрою, затверджуються науково-методичною комісією факультету (науково-методичною радою інституту) і доводяться до відома студентів та викладачів.

Кількість навчальних модулів з дисципліни рекомендується визначати з розрахунку: один модуль на 1,5 кредити ECTS, але, як правило, не більше трьох.

Курсова робота (проект), що виконується в даному семестрі, вважається окремим модулем у складі навчальної дисципліни і на нього розповсюджуються всі норми відповідного Положення.

2.5. Складовими навчального модуля дисципліни, як правило, є:



  • Номер та назва.

  • Цілі навчання щодо засвоєння даного модуля.

  • Методичні рекомендації та пояснення щодо роботи з модулем.

  • Теоретична частина з переліком та стислим змістом ключових питань.

  • Тематика та завдання семінарських, практичних, лабораторних занять та навчально-методичні вказівки з їх проведення.

  • Завдання для аудиторного поточного контролю.

  • Індивідуальні завдання, що виконуються під час самостійної роботи (СРС): розрахунково-графічні, розрахункові, аналітичні, контрольні роботи, реферати тощо та навчально-методичні вказівки з їх виконання.

  • Варіанти модульних контрольних завдань.

  • Питання для самоперевірки.

  • Рейтингові оцінки (в балах) за виконання кожного з видів завдань.

2.6. Зарахування навчальних модулів дисциплін, введених до індивідуального навчального плану студента, здійснюється за результатами поточного та модульного контролю рівня засвоєння навчального матеріалу.

2.7. Кредити, відповідно до системи ECTS, відображають обсяг усіх видів роботи студента: лекційних, практичних, семінарських та лабораторних занять, консультацій, практик, екзаменів, самостійної роботи студента тощо, тобто базуються на повному навантаженні студента, а не обмежуються лише аудиторними годинами, причому:



  • один кредит відповідає 36 академічним годинам;

  • максимальний загальний обсяг навчальної роботи студента на тиждень складає 54 академічних години або 1,5 кредити;

  • один тиждень практики відповідає 1,5 кредитам;

  • один тиждень однотижневої екзаменаційній сесії відповідає 1,5 кредитам;

  • трудомісткість підсумкової атестації (державний екзамен, підготовка та захист дипломної роботи (проекту) розраховується, виходячи із співвідношення: один тиждень – 1,5 кредити;

  • трудомісткість виконання різноманітних індивідуальних завдань (розрахунково-графічних, розрахункових, аналітичних, контрольних робіт, у тому числі – модульних, рефератів, курсових робіт та проектів) входить у загальну трудомісткість навчальної дисципліни;

  • розрахунок трудомісткості дисципліни у кредитах здійснюється, виходячи з ділення її трудомісткості в академічних годинах на 36 годин з наступним округленням до 0,5 відповідно до встановлених правил.

Зарахування студенту кредитів ЕСТS відбувається лише за умови успішного виконання ним навчального плану та задоволення вимог рейтингової системи оцінювання.

2.8. Рейтингова система оцінювання є невід’ємною складовою модульної технології навчання і має за мету оцінку систематичності та успішності навчальної роботи студента. Вона формується на засадах поопераційного контролю та накопичення рейтингових балів за різноманітну навчальну діяльність студента за певний період навчання.

РСО має вагомі переваги порівняно з традиційними формами контролю знань: стимулює систематичну, свідому самостійну роботу студента, диференціює студентів за рівнем засвоєння навчального матеріалу, створює можливості для індивідуалізації навчання, дозволяє знизити рівень випадковості при визначенні підсумкової оцінки тощо.

2.9. Кафедра розробляє положення про рейтингові системи оцінювання з кожної дисципліни, які є невід’ємними складовими їх робочих навчальних програм, виконаних за кредитно-модульними засадами.

Зазначені робочі навчальні програми затверджуються в установленому порядку, доводяться до відома студентів та викладачів і протягом навчального року залишаються незмінними.

3. ВИДИ НАВЧАЛЬНОЇ РОБОТИ ТА КОНТРОЛЬНІ ЗАХОДИ

3.1. Навчальний процес в університеті здійснюється за такими видами навчальної роботи: аудиторні навчальні заняття, самостійна робота студентів, практична підготовка, контрольні заходи.

Тривалість навчального процесу становить у непарних семестрах – 17 тижнів, у парних – 18 тижнів.

3.2. Аудиторні навчальні заняття проводяться за затвердженим в установленому порядку розкладом. До основних видів аудиторних навчальних занять відносяться: лекції, лабораторні, практичні, семінарські, індивідуальні заняття, консультації.

3.3. Самостійна робота студента є основним видом засвоєння навчального матеріалу у вільний від аудиторних занять час.

Під час СРС студент опрацьовує теоретичний матеріал, виконує індивідуальні завдання, проводить науково-дослідну роботу тощо. Зміст СРС над конкретною дисципліною визначається робочою навчальною програмою з цієї дисципліни, навчально-методичними матеріалами, завданнями та вказівками викладача.

3.4. Практична підготовка студентів є невід’ємною складовою процесу підготовки фахівців всіх освітньо-кваліфікаційних рівнів і здійснюється на оснащених відповідним чином базах практики університету, а також підприємств, організацій та установ різних галузей економіки.

Метою практики є оволодіння студентами сучасними методами і формами організації та знаряддями праці в галузі їх майбутньої професії, формування та поглиблення у них, на базі одержаних в університеті знань, професійних умінь і навичок, здатності прийняття самостійних рішень під час конкретної роботи в реальних виробничих умовах.

3.5. Контрольні заходи якості підготовки фахівців в університеті є необхідним елементом зворотного зв’язку в навчальному процесі. Вони забезпечують визначення рівня досягнення завдань навчання і дозволяють коригувати, при необхідності, хід навчального процесу.

В університеті використовуються такі види контролю: вхідний, поточний, модульний (проміжний), підсумковий та інші.

3.5.1. Вхідний контроль проводиться з метою визначення рівня підготовки студентів з тих дисциплін, які вивчалися перед вивченням певної дисципліни, або загального рівня підготовки студентів за попередній період навчання.

3.5.2. Поточний контроль здійснюється в формі опитування та перевірки результатів виконання різноманітних індивідуальних завдань (розрахунково-графічних робіт, рефератів тощо), лабораторних робіт, виступів на семінарських та практичних заняттях, експрес-контролю тощо. При цьому контроль засвоєння навчального матеріалу, запланованого на самостійне опрацювання студентом, також обов’язково завершується оцінкою.

3.5.3. Модульний контроль здійснюється в формі виконання студентом модульної контрольної роботи.

3.5.4. Семестровий контроль здійснюється в формі семестрового екзамену або диференційованого заліку, тобто засвоєння студентом навчального матеріалу з усіх навчальних дисциплін завершується оцінкою.


: wp-content -> uploads -> 2014
2014 -> Філологічний факультет
2014 -> Методичні рекомендації для самостійної роботи студентів магістратури Херсон 2016 ббк
2014 -> З “Порівняльно-історичного І типологічного мовознавства” для студентів V курсу
2014 -> Бланк Робочої програми навчальної дисицпліни
2014 -> Програма для загальноосвітніх навчальних закладів історія україни 10 11 класи академічний рівень зі змінами
2014 -> Робоча програма навчальної дисципліни історія релігії львів 2015 рік Робоча програма навчальної дисципліни «Історія релігії»
2014 -> Міністерство аграрної політики України
2014 -> Міністерство аграрної політики України
2014 -> Робоча програма навчальної дисципліни історія україни (гсе 01)
2014 -> Пуховська Валентина Василівна


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9


База даних захищена авторським правом ©referatu.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка