Пише: Микола шанта



Скачати 309.63 Kb.
Сторінка6/26
Дата конвертації11.10.2018
Розмір309.63 Kb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   26
УПЛЇВ АМЕРИЦКЕЙ ДИЯСПОРИ

Концом 1917. и початком 1918. року русинска дияспора у Зєдинєних америцких державох почина розправяц о тим як помогнуц своєй европскей оцовщини. Прилапело ше идею америцкого адвоката, русинского походзеня, Григория Жатковича, о автономней „русинскей держави” як часци новей держави Чехословацкей. Уряд младей Мадярскей републики по Першей шветовей войни бул упознати зоз вимогами Русинох за автономию. У децембру 1918. року, власц у Будапешти допущела формовац автономни реґион Руска країна (Руска жем) зоз администратирвним центром у Мукачове. Медзитим, у периодзе од новембра 1918. року по януар 1919. року, лидере Карпатских Русинох ше на вецей заводи стретали на своїх националних радох, хтори пропаґовали иншаки ришеня – припоїц ше зоз Мадярску, Русию, Україну, або Чехословацку. У тей хвильки найреалнєйше було припоїц ше ґу Чехословацкей, кед нє пре инше, воно прето же уж 12. януара 1919. року. 31. полк чехословацких леґионарох вошол до Ужгороду.

У маю 1919. року, Централна руска народна рада ше зишла у Ужгородзе и завжала становиско же Русини хтори жию южно од Карпатох, маю войсц до союзу зоз Чехами и Словацами як „треца держава“ у новей Чехословацкей републики. Русински лидере ше закладали за то же би тота держава була федеративна република под назву Чехо-Словацка-Русиния (по чески: Česko-slovenska-ruska republika).

Уж 10. септембра 1919. р. Закарпатє официйно вошло до составу Чехословацкей Репубики, а за першого ґубернатора Закарпатя бул меновани Георгий Жаткович. Ужгород першираз у своєй историї постал официйни административни, политични, образовно­културни центер краю. У 1920. року, после приношеня закона „О административним устройстве Подкарпатскей Руси” Ужгород преглашени за престолнїцу Закарпатя.

Предсидатель и снователь новей держави Томаш Масарик обецал Карпатским Русином право на самоуправянє. Так ше на политичней карти зявела нова провинция, Подкарпатска Рус, хторей ческа власц допущела одредзени ступень самоуправяня, автономию хтора ґарантована зоз медзинароднима догварками (Сен-Жерменску 1919. року и Триянонску 1920. року и з уставом Чехословацкей зоз 1920. року).



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   26


База даних захищена авторським правом ©referatu.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка