ОДНОШЕНЄ ЧЕСКЕЙ ВЛАСЦИ ҐУ РУСКОМУ ЯЗИКУ



Скачати 309.63 Kb.
Сторінка9/26
Дата конвертації11.10.2018
Розмір309.63 Kb.
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   26
ОДНОШЕНЄ ЧЕСКЕЙ ВЛАСЦИ ҐУ РУСКОМУ ЯЗИКУ
„Нєпочитованє руского народу и руского язика були обачлїви вшадзи. Вшадзи були чески написи, алє руских – скоро нїґдзе. На линиї Мукачево-Воловец, нашо кондуктере за свойо пенєжи направели руски написи За курящих и За нєкурящих. Ческе руководительство им наказало зняц их и пригрожело з одпущованьом зоз служби.

Полицийски формулари у оддзелєньох за приявйованє у Ужгородзе и Хусту були видруковани по чески и по мадярски. На пошти чески чиновнїки нє знали читац руски адреси.

Нєдзечно ше спомина тото цо висловел чески публицист Ярослав Гилберт у владових новинох ище у 1920. року: Руски народ – то нїзша, полутатарска нация, нє здатна до високей култури. А вон бул школяр Масарика и блїзки чловек з нїм.”
ЦЕНЗУРА
„У Карпатскей Руси нє було анї шлєбоди слова, анї шлєбоди друку. Ческа влада затримала на моци шицки мадярски закони, з якима ше огранїчовали шлєбода преси и слова. Особлїво закон з хторим кажди новини мали унєсц уплату з якей би полиция могла наплацовац пенєжни штрофи за будуци потупеня. Була уведзена цензура. Полиция могла нє лєм конфисковац кажде окремне число новини, алє и зопрец їх виходзенє на одредзени час або занавше.

Ужгородски Русский Вестник у 1937. року бул конфисковани 17 раз. Кед наша делеґация припутовала з Америки, тоти новини нас одушевено привитали. После того ческа полиция зопарла їх виходзенє на три мешаци.

Жандарох и полициї у Карпатскей Руси було дзешец раз вецей як под час Мадярох. Шицки вони були Чехи и нє давали спокою нашому народу.”
ШКОЛА
„Високей школи у Карпатскей Руси нє було. Гоч орґанизовац универзитет було барз лєгко з помоцу универзитетских професорох з Русиї, яких було вельо у Чехословацкей, Сербиї и других жемох. Лєм у Беоґрадзе 54 особи з тих крайох преподавали на универзитету. Медзи нїма були и шветово познати науковци. З їх помоцу у Ужгородзе мож було створиц нє просекови, алє першокласни универзитет. Велї з нїх сцели припутовац до Карпатскей Руси, алє Чехи то нє жадали.

Кед ми були у Карпатскей Руси, зоз школством руководзел Франтишек Хмелаж, Чех. И коло нього шицки руководителє Шкільного реферата були Чехи: Йосиф Пешек, Антонїн Граздїл, Йосиф Шимек, Вацлав Славик, Виктор Клима. Нїхто з нїх нє бешедовал по руски. За цали 19 роки иснованя Чехословацкей зоз школством анї раз нє руководзел Русин, гоч у Сен­Жерменскей догварки ясно поведзене же ческа влада нє ма право мишац ше до школских стварох Карпатскей Руси.

У 1938. року у краю було 463 основни руски школи и 365 чески (або мишани). У руских школох ше учел 99 731 школяр, а у ческих 21 325. На таки способ, на єдного ческого учителя припадали пецеро дзеци, а на руского – 40.”



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   26


База даних захищена авторським правом ©referatu.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка