План I. Вступ



Скачати 361.36 Kb.
Сторінка1/2
Дата конвертації30.01.2018
Розмір361.36 Kb.
  1   2



План

I.Вступ

Аргументація актуальності обраної теми, мета та завдання розробки, доцільність та прогнозовані результати.



II.Основна частина

Впровадження інтерактивних методів роботи в процесі підвищення орфографічної грамотності учнів.



  1. Знання орфографічних норм – запорука досконалого володіння мовою.

  2. Принципи української орфографії.

  3. Дотримання наступності і послідовності у вивчені мови.

  4. Впровадження інноваційних освітніх технологій разом із традиційними методами навчання.

III.Висновки

Результативність розробленої моделі грамотного письма.



12.pngПідвищення орфографічної грамотності на уроках української мови

Грамотність – слово багатозначне. У поширеному розумінні воно означає насамперед написання слів і речень без помилок, згідно з існуючими нормами правопису, які відповідають усталеним нормам сучасної літературної мови.

Одна із складових загальної культури людини є її орфографічна та пунктуаційна грамотність. Уміти грамотно писати – життєва необхідність. Грамотна людина без труднощів напише заяву чи листа, занотує почуте або прочитане. Вона, безперечно, скрізь працюватиме краще, продуктивніше. А це те , чого потребує сучасна Україна, якій потрібні грамотні фахівці в усіх галузях державної діяльності. Тому вчителям, а словесникам передовсім, треба домагатися, щоб наші учні були освіченими, грамотними людьми, достатньою мірою ознайомленими з багатими скарбами української мови і могли практично використовувати їх. Запорука успіху вчителя-словесника в цій справі-вироблення системи грамотного письма.

Дуже важко українській мові в сучасному зрусифікованому суспільстві стати загальновживаною в усіх сферах життя. Проїжджаючи у транспорті чи проходячи вулицями міста, звертаєш увагу на вивіски, реклами, афіші, назви магазинів. Місто рясніє чужомовними назвами. І (мабуть, це вже професійне) часто-густо впадають в око слова, у написанні яких допущені помилки: "діскотека" (дискотека), "евріка" (еврика), "більярд" (більярд), "товари по самих низьких цінах" (товари за найнижчими цінами), "найкращих побажань" (найкращих побажань), "зобов'язаний" (зобов'язаний) та ін. Мимоволі думаєш, що писав цю афішу чи рекламу колишній учень, якого словесникові не вдалося навчити грамотного письма. Отже, актуальність обраної теми пов'язана з тим , що кожен випускник загальноосвітньої школи, а тим паче ліцею чи гімназії, має



12.pngПідвищення орфографічної грамотності на уроках української мови

бути грамотною людиною. Це безсумнівно. А ось досягти цього не так то й легко. Звичайно, багато залежить від самого учня, однак майстерність учителя відіграє чи не вирішальну роль, тому що він не тільки вчить, а й повсякденно спонукає учня підвищувати мовну грамотність.



Доцільність обраної теми полягає в тому, що формування освіченої, творчої, моральної та фізично розвинутої особистості залежить від того, наскільки ця особистість володіє навичками грамотного письма.

Вивчаючи зі школярами правопис, ми зустрічаємося з великими труднощами. Словесник, насамперед, вимагає знання теорії мови – так диктує програма. Та щоб забезпечити грамотність, самого лише знання правил не досить, потрібна також різноманітна й ефективна практика письма, виконання навчально-тренувальних вправ, які мають виробити навички безпомилково і швидко застосовувати вивчені правила, працювати свідомо, адже правописна практика взаємопов'язана з постійним мисленням.

Передумовою правильного виконання різних видів завдань є стійка увага. Розсіяність – характерна психологічна особливість підлітків. Тому – то учнів насамперед слід привчати слухати, систематично й наполегливо виробляти вміння зосереджуватися під час будь-якої письмової роботи. Проте одних словесних спонукань не досить. Для цього потрібні різноманітні, добре підготовлені навчальні завдання, які активізували б думку учня. Крім того, кілько робіт учитель має перевірити, на оцінку під час уроку, чим стимулюватиме дітей виконувати завдання уважно, з почуттям відповідальності.

12.pngПідвищення орфографічної грамотності на уроках української мови
Серед різноманітних засобів, що застосовуються у школі для досягнення

глибоких знань учнів з мови, дуже важливе місце відводиться роботі вчителя над виправленням помилок. Про порядок ведення й перевірку шкільних зошитів говориться у програмі з української мови: від учителя вимагається перевіряти зошити, в яких виконуються навчальні класні й домашні роботи у 5-му класі - після кожного уроку в усіх учнів протягом першої чверті, з другої ж чверті у 5-9-х класах - після кожного уроку тільки в слабких учнів, у решти - не всі роботи, а найважливіші, але з таким розрахунком, щоб раз на тиждень перевірялися зошити всіх. Практика переконує: словесник має регулярно забирати для перевірки зошити як з класними, так і домашніми роботами. Така систематична фронтальна перевірка спонукає школярів завжди пам'ятати, що кожна робота може бути перевірена й оцінена вчителем.

Я у своїй роботі не обмежуюся лише власною перевіркою виконання учнівських робіт, а й використовую самоперевірку, взаємоперевірку, привчаючи таким чином школярів критично ставитися до своїх помилок і помилок товаришів.

Серед багатьох прийомів виправлення орфографічних і пунктуаційних помилок найефективнішими є ті, які допомагають дітям усвідомити допущені ними помилки в письмових роботах різного виду й позбутися їх. Так, у зошиті слабкого учня закреслюю написане неправильно і зверху подаю правильний варіант, у роботі сильного учня - просто я підкреслюю, а виправляю лише помилки на ще не вивчені правила. Підкреслюю помилки за встановленим принципом, а саме: орфографічні - двічі (на полях ставлю (І), пунктуаційні - один раз (на полях - V), стилістичні - хвилястою лінією (в окремих випадках на полях



12.pngПідвищення орфографічної грамотності на уроках української мови

пишу пояснення). Пропущені розділові знаки ставлю сама, зайві -закреслюю. При неправильному розташуванні слів у реченні над словами ставлю цифри, визначаючи ними послідовність.

Не кожне порушення орфографічних чи пунктуаційних правил вважаю помилкою. Адже й орфографічні, й пунктуаційні помилки бувають грубі та негрубі. Не врахувавши це, ми не зможемо об'єктивно оцінити рівень грамотності учнів, правильно організовувати їхню подальшу роботу.

Велике значення має для учня оцінка за виконане завдання, адже це важливий стимул у вивченні мови. Тому, виправляючи помилки, беру до уваги, в якій роботі вони допущені: у тренувальній, письмовій з розвитку зв'язного мовлення чи в контрольній. Окрім того, до кожного учня застосовую індивідуальний підхід, зважаю на його здібності, ставлення до навчання взагалі й до вивчення мови зокрема. Це допомагає мені підвищувати грамотність навіть у найслабших учнів. Вважаю за доцільне зазначити, що як би не було важко вчителеві, виконані учнями письмові роботи будь-якого типу мають перевірятися до наступного уроку, поки у свідомості учня "свіжі" спогади про те, що він писав і як писав.

Робота над помилками проводиться в зошитах, де виконувалися завдання. Найповнішу картину успішності учнів дають написані ними перекази і твори, бо саме вони потребують активного творчого застосування у мовній практиці здобутих знань, умінь, навичок. У таких роботах мовні помилки поділяються на: орфографічні, пунктуаційні, граматичні (словотворчі - будова і творення слів; морфологічні - зміна форм слів; синтаксичні - будова словосполучень і речень), лексичні і стилістичні.

12.pngПідвищення орфографічної грамотності на уроках української мови

Підготовка запропонованих матеріалів передбачала таку мету: не стільки глибоко розкрити теоретичні основи нових технологій навчання (вони представлені в стислій анотованій формі), скільки представити вчителям розробки і підходи до організації навчального процесу, які будуть мати для нього практичну цінність. Я працюю над впровадженням у навчально-виховний процес нових інноваційних педагогічних технологій: текстоцентричної, інтерактивної, інформаційної, внутрішньої диференціації… а також нетрадиційні типи уроків. В основі моєї діяльності лежать такі завдання: орієнтація не просто на засвоєння знань, а на способи мислення та діяльності, на розвиток пізнавальних сил та творчого потенціалу учнів. Я усвідомлюю процес викладання української мови та літератури як навчальних дисциплін, що сприяють вихованню особистості, яка здатна вчитися і яка хоче вчитися, причому вчитися не просто заради процесу,а у співвідношенні зі своїми особистими значущими потребами. І допомагають мені у реалізації цього завдання різноманітні технології, особливо інтерактивні методи роботи в процесі підвищення орфографічної грамотності.

Писемна мова і орфографія – система правил про написання слів – виникли з потреб суспільного життя. Завдяки писемній мові людські думки, знання, досвід зберігаються в часі, передаються від покоління до покоління. Письмо невіддільне від орфографії, яка визначає норми писемної форми мовлення.

"Мова – це форма нашого життя, життя культурного й національного,це форма нашого організування. Мова – душа кожної національності, ЇЇ національний скарб. У мові наша стара й нова культура, ознака національного



12.pngПідвищення орфографічної грамотності на уроках української мови

визнання. Мова – це не тільки простий символ розуміння, бо вона відтворюється в певній культурі, в певній традиції. В такому разі мова – це найясніший вираз нашої психіки, це найперша сторожа нашого психологічного я. І поки живе мова – житиме й народ," – писав Іван Огієнко.

Для повного оволодіння літературною мовою необхідно знати і зберігати мовні норми. Досконале оволодіння літературною мовою передбачає й обов'язкове дотримування орфографічних норм.

Завдання навчанню орфографії полягають в тому, щоб, по-перше, дати учням зрозуміти і відчути її велику суспільну значимість, а звідси й потребу засвоєння; по-друге, домогтися цілковитого оволодіння необхідними знаннями, вміннями й навичками з орфографії. У процесі навчання орфографії учні вивчають правила позначення літерами звукового складу слів та їх частин, написання разом, через дефіс і окремо, вживання великої літери, переносу слів.

Відповідно до програми з української мови орфографія вивчається в 1-7 класах. Усе вивчене в початкових класах, повторюється й опрацьовується на вищому теоретичному рівні в 5-7 класах. Проте робота над удосконаленням орфографічних знань і навичок не припиняється. У 8-9 класах вона проводиться у зв'язку з вивченням синтаксису, набираючи характеру узагальнення, повторення, закріплення. Звичайно, розширюється й лексична база, на якій відбувається зміцнення орфографічних навичок. У старших класах, де на вивчення орфографії відводиться мало годин, основна орфографічна робота здійснюється при написанні творів, їх аналіз і хід роботи над помилками.



12.pngПідвищення орфографічної грамотності на уроках української мови

На своїх уроках я забезпечую наступність у вивченні питань орфографії. Суттєвою особливістю вивчення орфографії в 5-7 класах є те, вивчають її з введенням поняттям орфограми.

Системне вивчення орфографії проводиться в нерозривному зв'язку з морфологією, будовою слова і словотворенням, а також з урахуванням фонетичних процесів української мови. Все це й зумовлює місце орфографії у шкільному курсі мови.

Орфографію не виділяють в окремий розділ, а вивчають у складі фонетики, будови слова й словотвору та частин мови. Звичайно, зміцнення орфографічних навичок відбувається й під час опрацювання лексики. І взагалі глибокі знання з мови визначають можливість усвідомлено засвоювати орфографічні правила і формувати міцні навички.

Орфографія – система загальноприйнятих правил, що визначають способи передачі мови в писемній формі. Як синонім орфографія вживається термін правопис, який про те, має ширше значення, оскільки включає в себе й пунктуацію. Орфографія вивчається паралельно у розділах "Фонетика" й "Граматика".

Орфографія усталює єдині правописні правила та норми (орфоепічні, словотворчі, морфологічні, лексичні) літературної мови, є гарантом взаєморозуміння між мовцями, що користуються писемним спілкуванням. Вона забезпечує однакове прочитання слів, бо її правила надають йому єдиного графічного образу.



12.pngПідвищення орфографічної грамотності на уроках української мови

Українська орфографія побудована на таких принципах:



  1. Фонетичному.

  2. Морфологічному.

  3. Історичному (традиційному).

  4. Диференційному.

1.За фонетичним принципом пишуться слова, якщо написання слова точно

відображає його вимову, звучання та сприймання.

2.Якщо написання слова розходиться з його звучанням і треба точно знати будову слова (морфеми), щоб правильно його передати, то це означає, що слово пишеться за морфологічним принципом. Так, щоб правильно написати слова возз'єднання, роззброєння, треба знати, що в них є збіг приголосних на межі префіксів воз-, роз- і коренів, що ці слова є іменниками середнього роду на –а(-я). І в них перед закінченням приголосний подовжується, отже, пишеться подвоєння літер, як і в словах знання, читання, писання, буття, життя. Фактично це правопис морфем. Так, у слові дивишся /диви ͤс':а/ пишеться Ш (хоч вимовляється /с'/, щоб зберегти закінчення – показник 2-ї особи однини теперішнього часу –ши, а в слові безжально пишеться префікс без-, незважаючи на вимогу /беж:ал΄но/ для збереження його здорового буквеного образу.

За морфологічним принципом пишуться слова:з наголошеним є,и в коренях слів:се ͧло- села,ви ͤшневий-вишня,ти ͤхесенький-тихо;з суфіксами –еньк-есеньк:маленький,малесенький,гарнесенький,гарненький.



3.Історичний(або традиційний) принцип полягає в тому, що написання

12.pngПідвищення орфографічної грамотності на уроках української мови

зберігається традиційно, не спираючись ні на вимову, ні на морфологічну будову слова. Так, наприклад, тільки традицією пояснюється написання слів багатий і богатир – у різних різне походження, треба простежувати етимологію цих слів, щоб пояснити виникнення у них голосних о й а. Для сучасного мовного стану зовсім неважлива етимологія слів: кишеня (виявляється, в полабській мові воно означає "шлунок, кишка"), кочегар (яке раніше мало форму кочергар - "той, хто орудує кочергою"). Написання й та е в обох словах жодними правилами не пояснюється, ми їх запам΄ятовуємо традиційно, як і слова левада, лимон, кинджал тощо.

За традицією використовуються літери я, ю, є, ї для позначення двох звуків на початку слова й після голосних та для позначення м΄якості приголосного й одного голосного звука після приголосних. За цим принципом передаємо звукосполучення ШЧ однією літерою Щ (читається ШЧА).Традиційно використовуємо невласні українській мові звук і літеру Ф у запозичених словах: факт, фабрика, фізика, фігура, фея, фокус тощо.Традиційним українським звукосполученням є ХВ: хвіст, хворий, хвиля, хвалько, хвалити, а також написання більшості іншомовних слів: Гюго, бюро, журі та ін…

4.Якщо написання слова залежить від того, що це слово означає, то вважають, що воно пишеться за смислорозділювальним, або семантичним чи диференціючим принципом. За цим принципом вживаються велика та мала літери, написання слів разом або окремо.

У жодній мові орфографія не базується на одному принципі, можна

12.pngПідвищення орфографічної грамотності на уроках української мови

говорити лише про переважний принцип, провідний. В основу української орфографії покладено фонетичний і морфологічний принципи.

Одним із кроків підвищення ефективності уроку, я вважаю, є впровадження разом із традиційними методами навчання інноваційних освітніх технологій навчання. Ефективними вважають уроки української словесності з використанням творчо-дослідницьких та інтерактивних технологій навчання, які активізують процес особистісно-зорієнтованого навчання й роблять неможливим домінування одного учня над іншим.

Навчальний процес відбувається за умов постійної, активної взаємодії всіх учнів. Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне розв΄язання проблем. Воно ефективно сприяє формуванню вмінь, навичок і цінностей, створенню атмосфери співробітництва, взаємодії, дозволяє педагогові стати справжнім лідером дитячого колективу. У своїй педагогічній діяльності я велику увагу приділяю підвищенню орфографічної діяльності учнів. Навчання потребує активної участі дитини в цьому процесі. Тому я прихильник інтерактивних методів роботи. Успіх залежатиме від того, як продумано, логічно, системно подається інформація. Інтерактивна взаємодія на перших етапах її впровадження потребує великих зусиль з боку вчителя, але коли учні ознайомляться з правилами роботи в класі, заняття проходять легко, швидко й не потребують багато часу для підготовки. Обов'язковими елементами уроку є:

1.Перевірка теоретичного матеріалу (він проговорюється протягом 4-7хв.

12.pngПідвищення орфографічної грамотності на уроках української мови

майже всім класом).

2.Інтерактивні вправи практичного спрямування (швидке опитування).

3.Вирішення проблемних питань.

4.Актуалізація набутих раніше знань під час вивчення навчального матеріалу (використання виробленої формули запам'ятовування).

5.Інтерактивні вправи, які дають «ключ» до розуміння нового матеріалу.

6.Залучення учнів-асистентів до оцінювання роботи однокласників.

Коли учні досягають високого рівня мовної грамотності? Тоді,коли вчитель має певну систему в методиці, вдало обирає оптимальні форми і методи навчання, знає вікові особливості учнів, можливості їх пам'яті.

Важливою особливістю методичної системи є дотримання наступності й послідовності у вивченні мови. Класовод повинен бути обізнаний з програмою середніх класів, щоб спрямувати дітей на оволодіння метою, а вчитель-словесник – з попередніми програмами, за якими учні засвоювали курс української мови раніше,щоб у разі потреби актуалізувати набуті знання. Адже кожна попередня ланка зумовлює успіх наступної.

Проблема грамотності залишається актуальною, незважаючи на те, що на сторінках методичних журналів, у виступах учителів-словесників, у працях учених їй приділяється немало уваги. Я на своїх уроках постійно дбаю про підвищення педагогічної майстерності, працюю творчо над пошуками ефективних методичних прийомів навчання школярів, але деякі діти не вміють



12.pngПідвищення орфографічної грамотності на уроках української мови

грамотно висловлюватись, вправно написати листа, заяву, навіть не вміють правильно написати своє прізвище, ім'я по батькові.

У чому ж справа? Чи, можливо, орфографія – розділ мовознавства, який дітям опанувати не під силу? Так, розділ цей справді один із важких, а виробити навички грамотного письма надто складно.

На мою думку, однією із причин великої кількості орфографічних помилок у письмових роботах учнів є розрив між теоретичними знаннями та вміннями й навичками, тобто вони не вміють зовнішні дії переносити у внутрішній, розумовий план.

Іноді школярі, під час використання письмових робіт не бачать орфограми, не можуть застосувати правило на практиці, тому на своїх уроках я формую і розвиваю орфографічну пильність, навички самоконтролю.

Щоб виробити свідоме письмо, на уроках я використовую інтерактивні методи навчання – це методи "Два-чотири-всі разом", "Карусель", "Акваріум", робота в парах, "Мікрофон", "Мозковий штурм", "Навчаючи - вчусь", "Незакінчені речення", "Прес", "Дерево рішень". Але перше сприймання нового не має цілісного характеру,тому велику роль я приділяю добре продуманим вправам навчальним, а потім творчим.

Інтерес учнів до навчання постійно формую за допомогою різних ігрових ситуацій, які дають можливість мені поєднати в одне нерозривне ціле два процеси: засвоєння знань та їх застосування. Роботу організовую так, щоб діти вчилися на заняттях, а вдома тільки закріплювали здобуте. Щоб учні активно

12.pngПідвищення орфографічної грамотності на уроках української мови

працювали, розподіляю розумову діяльність дітей таким чином, щоб усі вони в міру своїх сил і можливостей шукали і знаходили шляхи розв'язання завдань, самостійно доходили висновків, щоб процес пошуку істини захоплював їх, а всі види роботи спонукали їх до цього, створювали відповідний психологічний настрій. Наприклад,



Мовна гра «Коректор»

Знайдіть помилку у виборі слова. Правильну відповідь запишіть. Із двома словосполученнями складіть речення. Терміново подзвони ─ терміново зателефонуй; вдати удару ─ нанести удар; приймати участь ─ брати участь; на протязі тижня ─ протягом тижня; перевертати сторінки ─ перегортати сторінки; відкривати двері ─ відчиняти двері. Запропонована вправа сприяє виробленню навичок культури мовлення.



«Відшукай ключик»

Прийом вносить у навчальний процес елементи гри й творчого азарту, стимулює роботу: адже перед дитиною є близька мета ─ знайти приховане, проникнути в таємницю.

У 6-му класі вивчаючи написання неозначених займенників, для самоконтролю пропонуємо записати подані словосполучення у дві колонки:


  1. частини,що в дужках, пишуться разом;

  2. частини, що в дужках, пишуться через дефіс.

(Хтозна)які книжки; (будь)чия річ, (аби)яка ряднина, чого (небудь) вчаться,

12.pngПідвищення орфографічної грамотності на уроках української мови

(будь)яке доручення, (де) кому скажемо, (казна)що згадалося, (хтозна)скільки доріг.

Ключ. У кожному другому слові підкресліть другу від початку букву. Із цих букв прочитаєте другу частину прислів'я: «Краще мало (як нічого)».

Прийом какографії

Какографія ─ запис із навмисними помилками. Учневі потрібно знайти їх і виправити. У сучасній школі прийом какографії не використовувався до 1984-1985 років, коли його відродив відомий учитель-новатор із Грузії Ш.Амонашвілі.

Наводимо приклади використання цього прийому на уроках української мови у 5 ─ 6-х класах.

1.Виправте помилки в розділі прикметників на групи.



Якісні

Ослячі вуха, баранячий ріг, лебединий пух,

лисяча голова, яструбині крила, вовчий хвіст, качиний ніс



Відносні

Осляча впертість, баранячий розум, лебедина вірність, лисяча хитрість,яструбина злість,вовчий апетит

Присвійні

Ослячі чоботи, баранячий кожух, лебедина подушка,лисяча шуба, качине м'ясо

2.Виправте помилки у твердженнях.

12.pngПідвищення орфографічної грамотності на уроках української мови

а) Нові слова, які виникають у нашій мові, називаються застарілими.

б) Слова, засвоєні українською мовою з інших мов, називаються діалектними.

в) За своїм походженням слова української мови діляться на дві групи: загальновживані та власне українські.



«Третій зайвий»

У кожній групі знайдіть «зайве» словосполучення.

а) Читати книгу, любити матір, любов до матері;

б) Барвисті шати дерев; поспішати до школи; повні кошики жолудів;

в) Сонце світить; грітися на сонці; пити джерельну воду. Пригадавши ознаки словосполучення, п'ятикласники роблять висновок, що у першій групі зайвим буде словосполучення «любов до матері», оскільки головне слово виражене іменником, а в двох інших випадках ─ дієсловом. У другому рядку зайвим є «поспішати до школи», адже на відміну від інших, воно є непоширеним. У третій групі виділяємо «сонце світить», оскільки це речення.

изображение 027.jpg

12.pngПідвищення орфографічної грамотності на уроках української мови

Вважаю, головним завданням своїх уроків – навчити дітей змістовно, логічно, чітко висловлювати думки, виробити необхідні навички грамотного письма. Тому у центрі уваги повинна бути робота над удосконаленням орфографічних умінь і навичок, оскільки помилки краще запобігти, ніж працювати над їх виправленням.

Готуючись до уроку, я добре продумаю матеріал, добираю такі види вправ, які б зацікавлювали, викликали бажання виконати їх, дати змогу осмислено засвоїти нову інформацію і водночас запам'ятати відповідні орфограми. Учні не заучують правило, а обґрунтовують, підкріплюють новими прикладами і, таким чином, свідомо його запам'ятовують, вчаться правильно застосовувати у майбутньому.

изображение 026.jpg

Вироблення орфографічних умінь і навичок має поєднуватися з розвитком мовлення. Діти охоче пишуть твори, перекази різного виду і змісту,але



12.pngПідвищення орфографічної грамотності на уроках української мови

допускають при цьому велику кількість помилок. Тому перед кожною творчою роботою я проводжу підготовку, сплановану з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей, набутих умінь тощо.

Програма з української мови побудована так, що новий матеріал вивчається майже на кожному уроці, а тому не вистачає часу закріпити пройдене. Це може компенсувати лише домашнє завдання. Діти вдома часто виконують письмове завдання, а потім читають правила і вважають, що вони до уроку вже підготувалися. Щоб направити дітей, як виконувати домашнє завдання, пропоную пам'ятку, яку доцільно записати у кінці зошита.

Пам'ятка

Домашнє завдання готуй у такому порядку:



  1. Відкрий зошита, переглянь на які правила виконували завдання.

  2. Відкрий підручник, прочитай уважно правила, повтори їх, доки не переконаєшся, що вивчив.

  3. Прочитай з підручника наведені приклади, намагайся осмислити їх і зрозуміти.

  4. У разі потреби підкресли, що незрозуміло.

  5. Наведи власні приклади на вивчене правило.

  6. Прчитай завдання до заданої вправи, птім її текст, вдумайся, як виконати. Якщо необхідно, звернутися знову до правила.

  7. Коли переконаєшся, що зрозумів і вивчив потрібне правило, виконуй вправу.

12.pngПідвищення орфографічної грамотності на уроках української мови

  1. Уважно перевір написане.

Під час вивчення орфографічних правил одразу виявляю прогалини у знаннях школярів за допомогою перфокарт, словникового диктанту, само диктанту, диктанту "Перевір себе", невеликого граматичного твору, грою "Розумне перо" (на місці пропусків учні зробили помилки. Які це помилки? Запишіть правильно). Також пропоную учням підкреслювати сумнівне (Орфограму, слово), це привчає учнів писати вдумливо, осмислено аналізувати свої знання, бачити помилку, намагатись пояснити її, а отже розвивати орфографічну пильність. Попередження помилок як "один із найважливіших принципів сучасної методики орфографії" забезпечує міцні знання і навички, дає змогу ґрунтовніше засвоїти нові правила. Роблю це вчасно, оскільки у формуванні орфографічної навички значну роль відіграє зорова пам'ять, що надовго фіксує написане або прочитане.

Щоб розвивати інтерактивну активність учнів систематично добираю пізнавальні завдання, виконуючи які учні усвідомлюють правописні норми, граматичні категорії.



kol.jpg

12.pngПідвищення орфографічної грамотності на уроках української мови

Це вправи дослідницькі, поступово ускладнюються. Ще К.Ушинський стверджував, що сама психофізіологічна й суспільна природа мови потребує активності й самостійності, бо мова є "витвором самосвідомості".

Я використовую на своїх уроках найпоширеніший вид вправи, що формує орфографічну пильність, це переписування. Залежно від навчальної мети уроку, воно може бути дослівне, вибіркове з деякими змінами тексту, із поясненням орфограм, орфографічним розбором, доповнене власним судженням.

Вправи з ускладненим переписуванням мають на меті повторити або закріпити здобуті знання, засвоїти певні правила правопису. Тому таку роботу я добре продумую, а результати учнів контролюю. Якщо учень добре усвідомлює мету виконуваної роботи й уважно ставиться до неї, то орфографічні навички, їх важливі компоненти закріплюються і, таким чином, виробляються вміння знаходити орфограму, характеризувати її і співвідносити з теоретичним матеріалом, тобто, добираючи відповідну орфограму під час переписування, учень спирається на певне правило, отже, письмо є свідоме.

Наприклад, на своїх уроках я використовую такі види ускладненого переписування, як :


  1. Переписати текст. Замість крапок вставити пропущені літери.

Зразок: мороз…во – морозиво.

2.Переписати речення, розкрити дужки, вказати назви орфограм. Зразок: (най)коштовні ший – найкоштовніший ("Написання разом і окремо прикметників вищого і найвищого ступенів порівняння").



12.pngПідвищення орфографічної грамотності на уроках української мови

3. Переписати речення, вибрати з дужок ті слова, які відповідають нормам літературної мови. Обгрунтовувати зроблений вибір. Зразок: (скоріший, скоріший) – скоріший; проста форма прикметника вищого ступеня утворюється за допомогою суфіксів.

Також на своїх уроках я використовую неускладнене переписування. Це:

1. Переписати текст. Знайти в ньому слова з літерами на


позначення голосних, які не перевіряються наголосом. Записати їх у
саморобні словнички і запам'ятати правопис.

2. На основі переписаного тексту визначити умови вживання


орфограми "И, е у префіксах пре-, при-".

3. Від самостійних письмових вправ на своїх уроках я переходжу до


складання простих речень, поєднання цих речень у зв'язний текст. Таким
чином, діти, виконуючи орфографічні завдання, готуються до написання творів.

4.Одним із ефективніших видів робіт, які я застосовую на своїх уроках, є


диктанти. Я вважаю, що диктант є одним із засобів підвищення грамотності
учнів. Класифікуючи їх, враховую такі критерії: мету проведення, характер
запису друкованого тексту, час пояснення правопису орфограм у тексті.
За метою проведення диктанти поділяю на контрольні,навчальні та
контрольно-навчальні(диктант''Перевіряюсебе","Взаємоперевірка", "Вчусь").

  1. За характером запису тексту – дослівні та із зміною тексту. За часом пояснення орфограм - попереджувальні, коментовані, пояснювальні. У своїй практиці я використовую різні види диктантів.

  2. На уроках закріплення та перевірки знань учнів з орфографії чільне місце в моїй практиці займають словникові диктанти, що охоплюють одне правило чи

12.pngПідвищення орфографічної грамотності на уроках української мови
кілька.

Проводячи їх, я за короткий час повторюю значний обсяг матеріалу, з'ясовую прогалини у знаннях. Крім того, вони сприяють виробленню автоматизму грамотного і швидкого письма, знать визначати і коментувати орфограми.

Перед проведенням словникового диктанту визначаю його мету (повторити повне правило, закріпити орфограму, підготувати до написання творчої роботи, контрольного диктанту переказу тощо). Перевірку здійснюю різними способами: учні самі читають слова і пояснюють їх, звіряють з написанням на
дошці, за таблицею чи підручником, коментують або перевіряють за орфографічним словником. У будь-якому разі я домагаюсь того, щоб учень пояснив, що він вивчає, для чого, з якою метою, де він це застосовує. Використовую також міні-диктакти, які складаються із 15-20 слів або 5-6 речень зв'язного тексту і пишу 5-6 хвилин, бо саме у зв'язному тексті найбільше виявляються знання учнів, вміння їх знайти потрібне слово, визначити орфограму.

Це можуть бути диктанти-переклади, диктанти-завдання, творчі, вільні, словникові і вибіркові диктанти. Також за моїм завданням, учні підбирають і самі диктанти.

Механізм формування у школярів орфографічних умінь і навичок довготривалий. Це пов'язано з особливостями пам'яті, якій характерні не лише процеси запам'ятовування і відтворення, а й забування, що може посилюватися під тиском не завжди сприятливого в наш час мовного середовища.

12.pngПідвищення орфографічної грамотності на уроках української мови
Я вважаю, що важливим чинником нормативності мови є її чистота. Позалітературні елементи з'являються здебільшого внаслідок впливів з боку діалектної і спорідненої мови.

Аби позбутися змішування рис української літературної, діалектної і російської мов, я на своїх уроках:

A) планомірно застосовую прийом порівняння (виявлення в однорідних
явищах відношень подібності - зіставлення та відмінностей - протиставлення)
літературних норм з інтегрованими формами:

Б) використовую наочність для ілюстрування порівняльного матеріалу;

B) укладаю порівняльні орфографічні словники;

Г) звертаюся до орфографічно складних слів, зіставляючи правописні явища (у російській мові) і графічний образ слів з їх звучанням у діалектах.

Порівняння я використовую під час актуалізації опорних знань, вивчення нового матеріалу або його закріплення, повторення чи узагальнення вивченого.

Порівняльний аналіз мовних явищ проводиться в порядку послідовно розумових дій. Наприклад, коли на уроці в 5 класах вивчаємо правопис глухих

приголосних в корні слова, я пропоную такі завдання стосовно слів казка, гадка, везти.

Гра «Перевал кмітливих»

1 сходинка. Прочитати слова.

2 сходинка. Записати їх фонетично транскрипцією І поділити на склади: /каз - ка/, /гад - ка/, /вез - ти/.

3сходинка. Охарактеризувати приголосні звуки,

4 сходинка. Пояснити, як вимовляються в українській літературній мові дзвінкі приголосні. (У кінці складів дзвінкі приголосні вимовляються перед глухими дзвінко; у цій позиції лише приголосний /г/ оглушується в кількох

12.pngПідвищення орфографічної грамотності на уроках української мови
словах: дьогтю, нігті, вогкий, легко, кігті.

5 сходинка. Розкрити лексичне значення даних слів. (Казка - розповідний народнопоетичний або літературний твір про вигадані події, вигаданих осіб, іноді за участю фантастичних сил;, гадка - те саме, що й думка; везти –

пересувати, переміщати якимось транспортом кого-небудь або що-небудь з одного місця на інше.



6 сходинка. Сказати, чи зміниться значення записаних слів, якщо кінцеві дзвінкі приголосні у першому складі заміни - відповідними їх глухими приголосними (каска - металевий головний убір у вигляді шолома, що його носять військовослужбовці, пожежники, шахтарі...; гадка - настіл з дерева, хмизу і под для проїзду через болото; вести - рухати ким-небудь у певному напрямку.)

7 сходинка. Умотивувати роль орфоепії в процесі передачі слів на письмі.

Також, коли у класі аналізую особливості орфоепії шиплячих звуків, які, окрім позиції перед і, завжди тверді; вимовляються й записуються іменники Ш відміни: ніч, піч, розкіш. Я пропоную учням пригадати характерні вимовні

ознаки шиплячих у російській мові, те, що в кінці іменників жіночого роду в називному і знахідному відмінках однини після ж, ч, ш, щ пишеться м'який знак: ночь, печь, роскошь, вещь, рожь. Висловлюю застереження, щоб школярі, користуючись українською мовою, не вживали м'який знак у подібних випадках. Я використовую на своїх уроках такі види зіставлень, як: зіставні таблиці, зіставні вправи і вправи-переклади.

Зіставні таблиці активізують розумову діяльність учнів, допомагаючи їм виконувати пізнавальні завдання в умовах різнорідного мовного середовища. Так, в українській мові іменники чоловічого й середнього роду II відміни м'якої і



12.pngПідвищення орфографічної грамотності на уроках української мови
мішаної груп в орудному відмінку однини мають закінчення -ем; у таких самих

іменниках російської мови, що закінчуються на шиплячий або ц, у наголошених закінченнях пишеться -ом, у ненаголошених -ем. Зміст таблиці становлять приклади, які ілюструють наведені теоретичні положення.

Порівнюю мовні явища у спеціально обладнаних орфографічних куточках, розміщую матеріал за рубриками: «Вимовляй правильно!», «Пиши грамотно!», «Спотиканочка», «Мовна скарбничка». До оформлення

залучаю учнів, викликаю у них живий інтерес, особливо тоді, коли вони можуть виявити власну ініціативу:

A) фіксують неправильно вимовлені однокласниками слова;

Б) допомагають вибирати в письмових робіт слова з найтиповішими орфографічними помилками;

B) укладають списки орфографічно складних слів;

Г) самостійно оформляють зібрані й узгоджені зі мною.

Також значну користь у навчанні дає використання настінних орфографічних словників. Виготовляють учні їх у формі таблиці з яскравими заголовками, розміщують на видному місці у спеціально обладнаних орфографічних куточках. Ці словники мають змінний характер і складаються із 10-15 слів. Наприклад, зменшити інтерферуючий вплив на правописні норми української мови, учням дається можливість запам'ятати графічний образ слів, розміщених у наступному словнику:

Часник жакет ніч

Курча чаклун зріж

Значний вздовж носиш

Ключ дівча розкіш

12.pngПідвищення орфографічної грамотності на уроках української мови
Постійне користування словником настінним, допомагає учням здійснювати самоконтроль, власними зусиллями виправляти допущені мовленнєві й орфографічні помилки і, що найголовніше, якоюсь мірою запобігти їх.

На уроках української мови я практикую зпівставляючі вправи. Протиставляю українську мову і російську, так як російська мова вивчається паралельно з українською.

Так, у літературній українській мові після букв, що означають губні приголосні /б/, /п/, /в/, /м/, /ф/, якщо перед ними немає літери на позначення кореневого приголосного перед я ,ю, є, ї", які становлять два звуки, пишеться апостроф. Злита вимова звуків аналізованому явищі властива російській мові. Отже, роздільна вимова, що в писемному мовленні увиразнюється апострофом, характерна для української літературної мови. Наприклад, ім'я -имя, м'ясо - мясо, дев'ять – девять.

Важливим видом зіставлень є вправи-переклади. Об'єктом вправ-перекладів можуть бути окремі слова, словосполучення, речення і, безперечно, зв'язні тексти, яким я віддаю перевагу, Мете перекладів полягає в тому, щоб знайти потрібний відповідник слову або словосполученню, правильно передати його на письмі.

На уроках української мови я застосовую такі види перекладів, для закріплення орфографічних умінь, як: переклад з російської мови на українську, з української на російську.

Складність перекладу полягає в тому, що на перших порах учні, сумніваючись, як перекласти те чи те слово рідною мовою, а тим більше написати його, уникають специфічних ознак перекладеної: мови, і дозволяють



12.pngПідвищення орфографічної грамотності на уроках української мови
деяким елементам спорідненої мови проникати в рідну, сприймаючи їх за власне українські. Тому, під час перекладу окремих слів, я даю учням можливість користуватися перекладними словниками, зв'язні тексти опрацьовуємо колективно. Виділяємо і пояснюємо орфограми, лише поступово збільшую частку самостійної участі школярів у цьому виді роботи.

Своєрідним довідником з правопису для учнів може стати зошит орфограм, цей прийом я використовую на своїх уроках для підвищення грамотності. Діти записують у такій послідовності: Орфограма. Параграф. Правило. Приклади.

Правило для вживання певної орфограми залежно від її складності формулюють для зошита учні, використовую метод "Навчаючись - учусь". Такі записи мають свої переваги:

1.у разі відсутності підручника дають змогу повторити основні правила орфографії, оскільки записані компактно;

2.пов'язують матеріал розділів, навчають порівнювати різні мовні явища;

3.сприяють ефективній роботі над помилками.

Важливим етапом уроку є закріплення знань, і недооцінка цього

призводить до згубних наслідків. Учнів привчаю вдумуватися в результати своєї роботи. На своїх уроках використовую різні вправи для закріплення. За підручником, за словником, картиною, оперними словами, за індивідуальними картками.

Також пропоную відкрити сторінку, наприклад, підручника історії, літератури і виписати слова з орфограмами, що саме вивчаються (з апострофом, м'яким знаком, подвоєними буквами - " Острів мовних скарбів"). Виписати із "Кобзаря" Т. Шевченка десять слів з апострофом, увести їх у речення. Чи

12.pngПідвищення орфографічної грамотності на уроках української мови
виписати речення, у яких є слова на вивчені правописні орфограми. Подібну роботу даю на домашнє завдання у вигляді самодиктанту чи вибіркового диктанту. Крім того, у 5-му класі майже на кожному уроці проводиться повне або часткове коментування речень, окремих слів або орфограм.

Наприклад, після вивчення теми "Вживання апострофа" учням пропоную на закріплення коментоване письмо. Поки діти не всі міцно засвоїли правила, коментую докладно (наприклад, у слові цвях апостроф не пишеться, бо перед


губним є інший приголосний (але не р), який належить до кореня). Пізніше пояснення може бути коротким (Наприклад, у слові мавпячий перед губним -кореневий приголосний слово пишеться без апострофа).

Коментоване письмо запобігає помилкам і закріплює правило, але якщо учні добре засвоїли тему, то коментування користі не принесе, а , навпаки, процес пізнання, здійснення посильних розумових операцій.

Під час виконання письмового завдання учням у разі сумніву дозволяю також запитувати, яку орфограму писати. Це дає можливість мені зробити для себе висновок, який матеріал діти засвоїли погано, посильні чи непосильні для них завдання з мови, учень під моїм керівництвом або самостійно розв'язує посильні для нього завдання, доходе певних висновків, узагальнень, тобто виконує хай невеличку, але роль дослідника. Ефективних наслідків домагаюся уміло поєднаною бесідою із спостереженням над мовним матеріалом. Це може

бути робота в групах "Наукова рада", чи користуємось таблицею 3 х В (Знаю - Хочу знати - Вивчив).


12.pngПідвищення орфографічної грамотності на уроках української мови



Що я знаю

Що я хочу знати

Що я вивчив










Перед вивченням будь-якої теми з орфографії великого значення надається вступній бесіді, яка мас на меті пов'язати відоме з невідомим, оскільки новий матеріал ґрунтується на засвоєному раніше. Актуалізуючи первинні знання учнів, вступна бесіда розвиває їхню ініціативу, самостійність, полегшує сприймання наступної теми. Також звертаю увагу на те, щоб не відбувся діалог між мною і одним учнем, а навпаки, брав участь весь клас. Запитання для перевірки вивченого ставлю чіткі, конкретні і вони носять проблемний характер.

Використовуючи метод "Прес" , п'ятикласникам ставлю такі запитання:

1. Чим пояснити, що у словах червяк, верф'ю, розв'язати є апостроф, а
у словах мавпячий, різьбяр його не має? Наведіть свої приклади на вживання
апострофа, поясніть.

2. Ми знаємо, що апостроф вживається після губних перед буквами я,


ю, є, ї. А як же виправдати апостроф у слові возз'єднання? Наведіть свої
приклади.

Подібні запитання активізують думку, розвивають уміння порівнювати мовні факти і явища, сприяють свідомому засвоєнню знань, адже багато школярів заучує матеріал заданого параграфа і не вміють знайти головне, не розуміють змісту прочитаного.

Під час вивчення теми "Вживання м'якого знака" проводжу "Мозковий штурм":


  1. Чому у словах сільський, запорозький є м'який знак, а у словах

12.pngПідвищення орфографічної грамотності на уроках української мови

ковзкий, різкий, баский його немає?

2. Відомо, що м'який знак пишемо в середині і в кінці слів перед д, т, з, с,
ц, н, л. Чим тоді пояснити відсутність його у словах клац, паяц, бац?

Частіше на моїх уроках звучать питання "Чому?", "За яким правилом пишемо так, а не інакше?"

Також на уроках української мови я формую з учнів орфографічні уміння і навички на основі зв'язку з різними розділами української мови, я вважаю, що це є базисним для оволодіння орфографією.

Наприклад, під час вивчення теми "Вимова і написання префіксів пре-, при-, прі-" (5-й клас) я використовую метод спостереження й аналізу мовних явищ (метод "Акваріум", який допоможе вдосконалити навички роботи в малих групах.

Виконавши розбір за будовою ряду слів (прегарний, препогано, пречудово, припливти, придорожній, присісти, прізвище, прізвисько, прірва),

учні самостійно з'ясовують значення префіксів пре~; при-, прі- і формують правила написання їх.

Під час закріплення теоретичних знань проводжу лінгвістичну гру "Розумове перо". Я пропоную вихованцям прочитати слова, які написані на дошці, і записати їх у три колонки, вставивши ш. місці крапок пропущені літери:

1.з префіксом пре-;

2.з префіксом при- на позначення приєднання, наближення;

3.з префіксом при- на позначення неповної дії або ознаки.

4.з префіксом прі-. Слова для гри:

Премудрий, пригріти, приміський, приклеїти, прірва, претихий, причинити, прехороший, прізвище, приховати, прибережний, прізвисько, прилетіти,



12.pngПідвищення орфографічної грамотності на уроках української мови
прибудований, пресвітлий, прірвистий, приварити.

Виграв той, хто правильно І найшвидше виконав завдання.

Також на завершальному етапі уроку використовую рефлексивні запитання:

Що нового я виніс із сьогоднішнього уроку? Що було найцікавішим на уроці? Що найважливіше?

Проводжу ще таку форму роботи в групах "навчаючись - учусь": "Уявіть собі, що ви побували з турпоході і хочете розповісти пре це друзям. Складіть розповідь, вживаючи, по можливості слова і словосполучення: прибережна діброва, прекрасний відпочинок, прибути на місце, трохи притомитися, присолити, пресмачний.

При формуванні в шестикласників орфографічних умінь використовую творче моделювання. Учні записують продиктовані іменники у формі орудного відмінка однини у три колонки:



  1. іменники з подвоєними приголосними;

  2. іменники з апострофом;

3. іменники, в яких не відбулося подвоєння приголосних і не вжитий
апостроф.

Слова для творчого моделювання:

Радість, нехвощ, любов, мідь, піч, верф, ніч, честь, блакить, мить, молодість, бандероль, розкіш, повість, галузь, ніжність, ненависть, Лодзь, Керч, подорож, мазь.

З одним із слів колонки школярі складають речення.

Серед різноманітних засобів, що я застосовую на уроках для досягнення глибоких знань учнів з мови, дуже важливе місце відводжу роботі над

12.pngПідвищення орфографічної грамотності на уроках української мови
виправленням помилок. Ця робота допомагає дітям усвідомити допущені ними помилки в письмових роботах різного виду й позбутися їх. Так, у зошиті слабкого учня закреслюю написане неправильно і зверху подаю правильний варіант, у роботі сильного учня - просто підкреслюю, а виправляю лише помилки на ще не вивчені правила, далі проводжу роботу над помилками в зошитах, де виконувалися завдання. Практикую цей вид роботи таким чином. Щонайперше загалом характеризую наслідки перевірки учнівських робіт (хоча дітей насамперед цікавить оцінка), повідомляю, на які правила найбільше допущено помилок і роздаю зошити. Потім ми колективно працюємо над типовими помилками. Учні виписують слово, де була допущена орфографічна помилка, підкреслюють орфограму і наводять приклади (не менше 2 - 3) на цю

орфограму. Правильно наведені приклади означають, що учень пригадав правило, на яке допустив помилку. Залучаються до роботи всі учні (встигаючі і невстигаючі). Потім кожен учень самостійно працює над своїми помилками аналогічно виконаній (колективно) роботі на дошці. Рекомендую учням користуватися підручником з мови, українським правописом, орфографічним словником.

Працюючи разом з учнями в режимі нестійких шукань, намагаюсь на своїх уроках розвивати розумову уяву дітей.

Працюючи на уроці, я пам'ятаю, що не механічне

запам'ятовування певних відомостей, а здатність осмислювати вивчене, виділяти основне сприяє виробленню вмінь свідомо застосовувати знання на практиці, активізує розумову діяльність учнів, формує в них глибокі й міцні правописні навички.

12.pngПідвищення орфографічної грамотності на уроках української мови

І на практиці я бачу результати. У дітей дійсно підвищується орфографічна грамотність.

І ще вважаю, що у боротьбі за високу грамотність важливо, щоб робота вчителів-словесників була підтримана всіма педагогами школи, щоб усі вчителі-предметники виробляли в учнів навички логічно, послідовно, чітко й грамотно висловлювати свої думки усно й на письмі, збагачували мову учнів науковими термінами зі свого фаху. Для досягнення цієї мети вчитель повинен передовсім стежити за власною як усною, так і писемною мовою, багато читати, частіше звертатися до словника. Спід зазначити й таке: грамотність учнів відчутно зросте, якщо адміністрація школи постійно контролюватиме роботу з учнівськими зошитами з усіх дисциплін, ведення школярами щоденників, класними керівниками - класних журналів, особових справ, якщо проводитимуться декади української мови у школі, виставки кращих учнівських зошитів та творчих робіт учнів, активно працюватиме шкільна преса, діти

відвідуватиму гуртки філологічного напрямку.



12.pngПідвищення орфографічної грамотності на уроках української мови


: attachments
attachments -> Тема. Роль вірусів у природі та в житті людини мета
attachments -> Курсова робота з художньої культури з теми виконала курсант
attachments -> Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України
attachments -> Панасовський Ігор Вікторович Лисянка 2015р. Анотація велике значення для розвитку активної розумової діяльності в навчанні має не тільки засвоєння навчального матеріалу, а й контроль І самоконтроль знань. Біля 70% урок
attachments -> Державний вищий навчальний заклад
attachments -> Урок «Поняття про колір. Змішування кольорів»
attachments -> Тема уроку. Ліки загального доступу та їх застосування під час надання першої медичної допомоги
attachments -> Економіко-географічна характеристика Індії
attachments -> Психологічна культура як складник професіоналізму викладача
attachments -> Тема. Абсолютна І відносна висота точок місцевості. Зображення на плані нерівностей поверхні на плані та карті


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2


База даних захищена авторським правом ©referatu.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка