Дефіцит води та імпорт продовольства



Скачати 166.75 Kb.
Сторінка3/6
Дата конвертації23.12.2017
Розмір166.75 Kb.
ТипРеферат
1   2   3   4   5   6
3.Дефіцит води та імпорт продовольства .

У 1990-і рр.. Північна Африка, де швидко зростає дефіцит води у зв'язку її обмеженими ресурсами і зростанням населення, стала регіоном з найбільш швидко зростаючим імпортом зерна. Імпорт 1 т зерна еквівалентний імпорту 1000 т води. У результаті для країн, що переживають водний голод, найбільш ефективним способом імпорту води стає імпорт зерна при його нинішніх цінах. Підраховано, що імпорт зерна в країни Північної Африки і Близького Сходу за витратами води на його виробництво еквівалентний середньорічному стоку річки Ніл.

Якщо раніше в світі брак землі формував структуру ринку зерна, то сьогодні її формує і дефіцит води, а також неконтрольоване зростання населення, що особливо характерно для Африки.

Дефіцит води сильно впливає на структуру економіки. На виробництво 1 т пшениці витрачається 1000 т води, ціна тонни пшениці на світовому ринку становить близько 200 доларів США. У той же час 1000 т води, використовуваної в промисловості, в середньому забезпечує випуск продукції на 14 тис. доларів, що в 70 разів перевищує результат її використання в сільському господарстві]. Тому в країнах з дефіцитом води вигідніше розвивати промислове виробництво. Проте в Африці цьому перешкоджають бідність, брак інвестицій, високий рівень неграмотності населення, політична нестабільність.

Особливістю Африки є зростаючий процес зростання чисельності і щільності населення. Якщо в більшості країн, що розвиваються почався демографічний перехід (тобто зміна режиму відтворення населення - скорочення народжуваності з одночасним збільшенням тривалості життя і зменшенням смертності), то в багатьох країнах Африканського континенту зберігається високий рівень приросту населення, наприклад в субсахарської регіоні він становить майже 3 % на рік. При збереженні такої тенденції водний голод у багатьох країнах буде зростати. В даний час близько 240 млн. чоловік (майже третина населення континенту) живуть у країнах, де кількість доступної води на душу населення швидко падає або вже впало нижче рівня, необхідного для нормальної підтримки життєдіяльності. Ніде в світі посухи не завдали такої шкоди, як в Африці: за 1964-1991 рр.. від цих стихійних лих постраждало більше 120 млн. і загинуло 675 тис. чоловік, тоді як від повеней за той же період постраждало 11500 тисяч і загинуло близько 4,3 тис. чоловік .

Не вирішені в Африці проблеми постачання населенню питної води та систем водовідведення. Результатом проведення Десятиліття питної води та санітарії (1980-1989 рр.). Стало зростання забезпеченості питною водою в містах з 66 до 77%, (до 2001 р. вона збільшилася до 82%), але в сільській місцевості тільки з 22 до 26% ( до 2001 р. - до 47%). До середини 1990-х рр.. більше 300 млн. сільських жителів і понад 80 млн. міських не були забезпечені питною водою. Багато жителів Африки споживають від 5 до 20 л води на добу. Навіть там, де є водорозбірні колонки та інші пристрої колективного користування, добове споживання води обмежується 20-50 л. Міські жителі становлять на континенті лише близько третини чисельності всього населення. У багатьох країнах Африки ситуація з водопостачанням в кінці ХХ століття навіть погіршилася, перш за все, через швидке зростання населення.






Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©referatu.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка