Проект мій шлях професійного розвитку на 2013-2018 рр з проблеми



Скачати 145.31 Kb.
Сторінка1/5
Дата конвертації14.04.2018
Розмір145.31 Kb.
ТипДиплом
  1   2   3   4   5

Тернопільський обласний комунальний інститут

післядипломної педагогічної освіти
ПРОЕКТ

МІЙ ШЛЯХ ПРОФЕСІЙНОГО РОЗВИТКУ

на 2013-2018 рр.

з проблеми:

«СТВОРЕННЯ СПРИЯТЛИВОГО ВИХОВНОГО СЕРЕДОВИЩА ДЛЯ ДУХОВНОГО РОЗВИТКУ ДІТЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ»

Слухача групи курсів підвищення

кваліфікації

Щеснович В.В.

вчителя християнської етики

Тернопільського обласного

навчально-реабілітаційного центру

Науковий керівник

Городецька Оксана Володимирівна

кандидат педагогічних наук,

викладач кафедри

викладання навчальних предметів

і освітнього менеджменту

Тернопіль

2013

1.Назва проекту. «Мій шлях професійного розвитку з проблеми «Створення сприятливого виховного середовища для духовного розвитку дітей з особливими потребами».

2. Обгрунтування проблеми.

Проблема виховання підростаючого покоління — одна із найбільш актуальних у сучасній педагогічній науці. Державною національною програмою «Освіта (Україна ХХІ століття)» визначено, що пріоритетним напрямком реформування освіти є забезпечення в кожному навчально-виховному закладі гуманістичного підходу до дитини. Організація навчально-виховного процесу має бути спрямована на створення відповідного життєвого простору, який допоможе кожній дитині знайти своє місце в житті, бути самостійною особистістю, здатною ціннісно ставитися не лише до самої себе, а й оточення, приймати свідомі рішення та відповідати за їх виконання. У Національній доктрині розвитку освіти України, Конституції України, законах України «Про освіту», «Про дошкільну освіту», «Про охорону дитинства», Концепції ранньої соціальної реабілітації дітей-інвалідів, Концепції державного стандарту спеціальної освіти та інших державних документах вказано на рівний доступ до освіти всіх громадян України незалежно від їх психофізичних можливостей і визначено мету державної політики щодо розвитку освіти, яка полягає у створенні ефективного життєвого простору з метою забезпечення розвитку особистості та творчої самореалізації кожного громадянина України, вихованні покоління людей, здатних ефективно працювати й навчатися протягом життя, оберігати та примножувати національно-культурні та громадянські цінності. У процесі життєтворчості зростає роль освіти, яка покликана допомогти дитині знайти смисл життя, створивши оптимальні умови для забезпечення повного фізичного, психічного, духовного та соціального благополуччя.

Навчання й виховання дітей з особливими освітніми потребами тісно пов’язане із сучасним освітнім простором. Ідея спеціальної освіти сьогодні стає все більш зрозумілою й сприйнятливою в суспільстві. Змінюється відношення до дітей з особливостями психофізичного розвитку, зокрема визнаються їх рівні права на отримання освіти.

У доповіді ЮНЕСКО «Освіта для ХХІ століття» зазначено, що освіта – це любов до дітей, яких ми повинні інтегрувати в нове суспільство. Завдання освіти — дати можливість кожній без винятку особистості виявити свої таланти.

Об’єкт дослідження – виховне середовище як фактор духовного розвитку особистості школяра.

Виховне середовище – частина соціального середовища, яке створюється в суспільстві для соціалізації молодого покоління на всіх рівнях: матеріальному, організаційному, кадровому, змістовному. Виховне середовище – це, в першу чергу, безпосереднє оточення суб’єкта. Оскільки, виховне середовище ТОНРЦ не є ізольованим, тому у нашому закладі ми намагаємося створити такі умови, де б дитина з особливими потребами не була відірвана від реального життя. Пріоритетом виховної роботи у закладі є виховання духовності та становлення моральних орієнтирів.

Проблема духовності належить до тих філософських проблем, які прийнято називати “вічними”. У психології зміст поняття «духовний розвиток» визначається як процес реалізації когнітивно-інтелектуального, почуттєво-емоційного, вольового, креативного потенціалів суб'єкта, здійснення прогресивних якісних та кількісних змін у його ціннісних орієнтаціях та вчинках, результатом якого є досягнення психічної цілісності та гармонії. Цей процес може бути інтерпретований як різновид творчості, оскільки він є індивідуальним шляхом пізнання дитиною своєї природи, відкриття власних можливостей та їх реалізації.

Як свідчить практика, розвиток духовності та творча діяльність сприяє збагаченню власного життєвого світу дитини за рахунок внутрішніх компонентів, стимулює прагнення учня з функціональними обмеженнями спілкуватися, розширювати міжособистісні стосунки. Це один із способів пом'якшити своє почуття відокремленості від інших і запевнити себе в причетності до життя не тільки своєї соціальної групи, а й суспільства в цілому.
З метою формування сприятливого виховного середовища для духовного розвитку учнів у закладі здійснюються такі заходи:

- щотижнева участь у недільних Богослужіннях;

- у закладі постійно проводяться молитовні зустрічі з о. Василем (Свято-Троїцький духовний центр), братами-семінаристами Вищої духовної семінарії ім.Й.Сліпого, молодіжним братством Свято-Троїцького духовного центру та церкви «Віри. Надії. Любові.»


  • тижні духовного виховання;

  • традиційні поїздки святими місцями нашого краю;

  • традиційна шкільна молитва перед їжею.


: bitstream -> 123456789
123456789 -> Енергетика України І проблеми енергозбереження
123456789 -> Реалізація компетентнісного підходу до навчання на уроках та в позакласній роботі з географії
123456789 -> Робоча програма з дисципліни «Природні ресурси України» Курс: 3 Семестр: 5
123456789 -> Навчально-методичний посібник для самостійної роботи Для студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів
123456789 -> Навчальний посібник для студентів вищих медичних навчальних закладів
123456789 -> З досвіду роботи вчителя хімії нвк «Лановецька загальноосвітня школа №1 I-III ступенів- ліцей»
123456789 -> Опис досвіду актуальність досвіду


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©referatu.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка