Програма кваліфікаційного екзамену з історії та методики її викладання

ПРОГРАМА КВАЛІФІКАЦІЙНОГО ЕКЗАМЕНУ

З ІСТОРІЇ ТА МЕТОДИКИ ЇЇ ВИКЛАДАННЯ

І ПЕДАГОГІКИ

На спільному засіданні кафедри всесвітньої історії та методик навчання, історії України і кафедри педагогіки

протокол № 3 від 26 березня 2018 р.

Умань – 2018

Державна атестація студентів, які закінчують вищий навчальний заклад, полягає у встановленні відповідності рівня якості отриманих ними знань вимогам стандартів вищої освіти після закінчення навчання за напрямом підготовки «бакалавр».

Державна атестація студентів – це форма підсумкового контролю, що проводиться після завершення навчання за освітнім ступенем «бакалавр» з метою визначення фактичної відповідності підготовки випускників нормативним освітньо-кваліфікаційним вимогам.

Програма кваліфікаційного екзамену охоплює теми фундаментальних дисциплін з історії та методики їх викладання та педагогіки, які забезпечують базовий рівень професійних знань та умінь бакалавра.

У програму екзамену включені питання з історії України, історії стародавнього світу, історії середніх віків, історії слов’янських народів, нової історії країн Європи і Америки, нової історії країн Азії і Африки, новітньої історії країн Європи і Америки, новітньої історії країн Азії і Африки, теорії і методики навчання історії та педагогіки.

Метою державної атестації з освітньо-професійної програми підготовки студентів ОС «бакалавр» є визначення рівня засвоєння студентами цих нормативних дисциплін.

Інформаційною базою для формування засобів об’єктивного контролю ступеня досягнення кінцевих цілей освітньо-професійної підготовки є змістові модулі за програмами навчальних дисциплін, що формують систему компетенцій бакалавра і виносяться на державну атестацію.

Відповідно до цього, до державного екзамену включено основні теоретичні питання зі зазначених дисциплін.

Бакалавр історії повинен знати:

‒ призначення і зміст гуманітарних наук, місце історії в системі гуманітарного знання, природу людського суспільства і роль особи в його функціонуванні;

‒ типи і форми культури, її роль в житті суспільства, місце української культури в структурі європейської і світової культури;

‒ основні віхи світової історії в цілому та конкретну історію окремих країн, регіонів і народів;

‒ значення історії України в загальноєвропейському та світовому історичному процесі;

‒ сутність європейського антропогенезу і процесу формування українського народу;

‒ етапи становлення і розвитку історії як науки, її основні напрями і школи, вітчизняні та зарубіжні історіографічні концепції;

‒ основні поняття та методи історичного джерелознавства та спеціальних історичних дисциплін;

‒ методологічні засади методики навчання історії;

‒ поняття й теоретичні положення курсу;

‒ особливості реалізації загальних методів і засобів навчання історії;

‒ методики формування окремих умінь учнів;

‒ форми організації навчальних занять з історії; інноваційні технології навчання історії;

‒ методи і прийоми організації позакласної і позашкільної роботи; права і обов’язки вчителя; особливості атестації вчителів історії.

‒ комплексно аналізувати історичні джерела та історичні факти;

‒ системно мислити і синтетично використовувати набуті знання у своїй дослідницькій та професійній діяльності;

‒ проводити бібліографічний аналіз та опис, способи та прийоми роботи з базами даних та інформаційних систем;

‒ готувати наукові реферати, огляди літератури, рецензії;

‒ організовувати і проводити краєзнавчу та лекційно-екскурсійну роботу;

‒ вести краєзнавчу роботу, виявляти, пропонувати та сприяти збереженню історико-культурних пам’яток;

‒ застосовувати категоріальний апарат та методи дослідження, проводити історіографічний та джерелознавчий аналіз;

‒ вільно володіти оптимальним понятійним апаратом курсу «Теорія і методика навчання історії»;

‒ володіти прийомами методичної та психолого-педагогічної роботи, достатніми для викладання історичних дисциплін у навчальних закладах різних рівнів акредитації.