Програма «Освіта: Україна ХХІ століття»



Скачати 86.99 Kb.
Дата конвертації26.03.2018
Розмір86.99 Kb.
ТипПрограма



Формування духовності школярів

засобами музичного мистецтва

Підготувала

вчитель Шишкинської ЗШ І-ІІІ ст.

Клименко Т.О.

Державна національна програма «Освіта: Україна ХХІ століття» визначає формування особистісних рис громадянина України, що включає в себе національну самосвідомість, розвинену духовність, моральну, художньо-естетичну, правову, трудову, фізичну, екологічну культуру, розвиток індивідуальних здібностей і таланту як головну мету виховання молоді на сучасному етапі .

Головним завданням сучасного освітнього процесу є розвиток особистості учня, становлення в людині системи цінностей: особистісних, загальнолюдських, професійних тощо. Серед предметів, що вивчаються в загальноосвітній школі, чи не найвищий виховний та розвивальний потенціал має мистецтво з притаманним йому впливом на свідомість і підсвідомість особистості, на інтелектуальну та емоційну сфери, на моральне і фізичне здоров’я людини.

Метою музичної освіти є формування основ музичної культури учнів як важливої і невід’ємної частини їхньої духовної культури, комплексу ключових, міжпредметних і предметних компетентностей у процесі сприймання й інтерпретації кращих зразків української та світової музичної культури, а також формування естетичного досвіду та емоційно-ціннісного ставлення до мистецтва.

Питання формування духовності школярів було актуальним в усі часи, але особливо загострилося на початку ХХІ століття, коли діти оточені проявами зла і жорстокості в повсякденному житті. Протистояти цьому може система уроків музичного мистецтва, яка за допомогою народної та класичної музики розвиває естетичні смаки та моральну культуру. Формування духовності дітей – це процес виховання особистості. Починаючи ще від Я.Коменського, видатні педагоги світу Й.Песталоцці, Ф.Дістервег, Г.Сковорода, В.Сухомлинський, А.Макаренко, К.Ушинський вважали, що виховання має пронизуватися високою духовністю, людяністю, гуманістичною і творчою спрямованістю навчально-виховного процесу, доброзичливістю й чуйністю у ставленні до дитини. Так, К.Ушинський застерігав, що «погано спрямоване виховання негативно впливає на моральний та розумовий розвиток». Саме тому метою своєї діяльності вважаю визначити напрями формування духовної особистості засобами музичного мистецтва. Для досягнення мети було визначено такі завдання:


  • на основі теоретичного аналізу з’ясувати сутність і особливості формування духовних цінностей школярів;

  • визначити та теоретично обґрунтувати методичні умови формування ціннісних орієнтацій у процесі навчання;

  • охарактеризувати роботу, що сприяє формуванню ціннісного ставлення до життя, до людей, до природи;

  • ефективно використовувати методики формування ціннісних орієнтацій, форми і методи виховного впливу, педагогічні інновації відповідно до віку.

Визначені завдання реалізую шляхом:

  • вироблення вмінь і навичок слухати, розуміти і цінувати музику;

  • формування ціннісного ставлення до народної, класичної та сучасної музики та розвитку вокально-хорових навичок;

  • ознайомлення з національною співацькою традицією, зумовленою багатьма чинниками: фонетичним складом мовлення, менталітетом народу, специфікою психології, темпераменту, смаків, уподобань, мрій, інтересів.

Духовність – категорія людського буття, що виражає його здатність до творення культури та самотворення. Прояснення природи людського буття через категорії «дух» та «духовність» означає, що людина може не тільки пізнавати та відображувати навколишній світ, а й творити його. У сучасній українській філософії обрії духовності окреслюються засобами екзистенціалів «віра, надія, любов» (Шинкарук, Криський), що вияскравлює духовність як онтологічне осереддя людини.

Теоретичною основою мого досвіду є праці вітчизняних та зарубіжних педагогів і психологів, присвячені розробці теорії духовного розвитку особистості, Л.Виготського, Е.Еріксона, О.Леонтьєва, С.Рубінштейна, Е.Фрома, К.Юнга та ін.; концепції виховання духовності молодого покоління на основі національних традицій і релігійних цінностей Г.Ващенка, О.Вишневського, Т.Власової, Н.Іринея, І.Огієнка; ідеї про залежність духовного розвитку особистості від активного освоєння культурних цінностей С.Гессена, Д.Кабалевського, М.Кагана, Б.Немедського, Г.Шевченко та інших; теорії гуманізації виховного процесу, розроблені Г.Баллом, І.Бехом, Є.Бондаревською, С.Гончаренком, Ю.Мальованим, О.Сухомлинською, В.Франклом та ін.; теоретичні положення про закономірності формування особистості педагога, його професійного становлення Л.Конрашової, В.Сластьоніна, Є.Шиянова та ін.; практичні методи духовного розвитку школярів К.Журба, В.Кудрявцева, О.Пометун, А.Лопатіна, М.Скребцова.

Бажаючи розвивати духовність дитини, вчитель має допомогти їй зорієнтуватися в світі музики, вибрати справді високохудожні твори, що сприятимуть розвитку і збагаченню культури почуттів учнів, розвитку їх музичного та естетичного смаків.

Формування музичної культури учнів – основа уроку, його зміст, який може мати різне художньо-педагогічне втілення. Цілісність уроку досягається завдяки єдності всіх елементів, адже в його основі мають бути не різні види діяльності, а різні грані музики як цілісного явища. Це дає можливість вносити в урок будь-які контрасти, необхідні для підтримки уваги учнів, створення атмосфери творчої зацікавленості.

Сучасний урок музики передбачає звернення до різних видів мистецтва, насичення його художньою інформацією, що дозволяє учням збагнути, що музика, дійсно, є часткою життя. Щоб зрозуміти музику, недостатньо лише слухати й аналізувати окремі музичні твори, що вчитель використовує на уроці. Доцільно допомогти дітям усвідомити, що музика має величезну перетворюючу силу.

У програмах із музики, створених під керівництвом О.Ростовського, увага зосереджується як на народній, так і на класичній, сучасній музиці. Музика розкривається перед учнями як частина життєдіяльності народу, як набутки його духовної культури. Так, на уроці на тему «Чудодійний образ» (5 клас) засобами технології розвивального навчання, спрямованого та розкриття особистісних рис учня, формую поняття, «духовна музика», розкриваю особливості духовної музики та іконопису у відтворенні духовного світу людини. Коли п’ятикласники слухають твір А.Веделя «Херувимська» і милуються іконою Вишгородська (Володимирська) Богоматір, здається, зупиняється плин часу, мізерніє все земне і скороминуче, а душа дитини зосереджується на розмові з Богом. Програма орієнтує вчителя на інтеграцію мистецтв, що дає змогу розкрити складний світ людських почуттів, переживань, характерів, передати найтонші відтінки настрою людини, поглиблює художнє сприймання, посилює емоційний вплив, збагачує життєві й художні асоціації за допомогою різних видів мистецтв. Прикладом ефективної інтеграції різних видів мистецтва є урок за темою: «Від симфонії до скульптури», у ході якого використано репродукції картини В.Васнецова «Три богатирі», скульптурна композиція Й.Пінзеля «Святий Юрій», симфонічна творчість О.Бородіна, Л.Бетховена (інтеграція образотворчого і музичного мистецтв, скульптури).

Між музикою й учнем на уроці стоїть учитель, озброєний певною програмою і методикою. Традиційні види діяльності на уроці – спів, слухання музики, музична грамота – не можуть задовольнити сучасні вимоги до уроку музики та потреби учнів. Цілісність уроку досягається постановкою єдиної мети: духовне пізнання світу засобами музичного мистецтва.

Відповідно до концепції Д. Кабалевського проблема сприйняття музики не пов’язується з жодним окремим видом діяльності. Активне сприйняття музики – основа музичного виховання в цілому, усіх його ланок. Підхід до музичного сприймання як основи музичної освіти учнів виводить на перший план завдання аналізу й інтерпретації музичних творів. Емоційне сприйняття музики, роздуми про неї, втілення образного змісту у виконанні створюють можливість оволодівати прийомами порівняння, аналізу, узагальнення, класифікації різних явищ музичного мистецтва.

На етапі ознайомлення з музичним твором треба навчити дітей насолоджуватися серйозною (тобто класичною) музикою – музикою, перевіреною століттями, допомогти зрозуміти українську пісенну культуру, як одне з найцінніших духовних надбань народу. Важливе значення для розвитку духовності дитини має вміння зорієнтуватися у світі музики, обирати високохудожні твори.

Із метою вироблення вмінь і навичок слухати, розуміти і цінувати музику є цікавий і завершений за змістом матеріал, яскраві, доступні і невеликі за обсягом музичні шедеври. Для слухання переважно інструментальні твори, щоб діти з самого початку привчалися вслуховуватися в образ, переживати певний настрій. Так, наприклад, слухаючи «Осінню пісню» із збірки «Пори року» П.Чайковського, діти не тільки визначають характер музики, її темп, динаміку, уявляють образи, а й вчаться розуміти красу світу, гармонію людини в природі, любити рідний край і берегти його.

Сучасну молодь приваблює «легка» музика, тому необхідно формувати в учнів уміння відрізняти високохудожні зразки та справжні шедеври масової музичної культури від малозмістовних творів із низькими художніми якостями, висловлювати власне судження про творчість музикантів, розуміти образний зміст і звучання музичних творів. Так, на уроці на тему «Рок музика: легенда і кумири» (8 клас) учні знайомляться з творчістю гуртів «Бітлз», «Квін», «Океан Ельзи», історією їх виникнення та особливостями їх музичного стилю. Доречно використати технологію проектів, яка допомагає восьмикласникам самим прийти до усвідомлення того, що найбільшою цінністю є людське життя, доброта, співчуття, взаєморозуміння і милосердя. Яскравий приклад творчості музикантів є об’єктом обговорення та приводом до роздумів: для чого і як жити?

Видатні філософи, етнографи, психологи, педагоги, мовознавці, музичні діячі-композитори Н.Леонтович, К.Стеценко, Я.Степовий, П.Козицький та інші підкреслювали, що виховання повинне мати яскравий національний характер. Так, український філософ, поет, педагог Г.Сковорода визначав: «Кожен повинен пізнати свій народ і в народі пізнати себе». Вчив, що людина сильна своєю громадянськістю, своїми почуттями любові до рідної землі, до духовних надбань народу.

Творче використання народознавчого матеріалу є основою уроку музики, що стимулює пізнавальний інтерес, викликає слухові й зорові уявлення, почуття, формує думку, оптимізує процес розумової праці учнів, сприяє створенню атмосфери шанобливого захоплення багатством скарбів рідного народу, сприяє розвитку музично-вокального слуху як основного засобу відображення музики в співацькому процесі.

Вивчаючи тему «Троїсті музики», знайомимося з українськими національними інструментами та оволодіваємо інструментальною технікою гри. На даному уроці здійснюється комп’ютерна підтримка навчального процесу, впроваджуються інтерактивні методи навчання (робота в малих групах, ситуативне моделювання, опрацювання дискусійних питань тощо).

Із метою ознайомлення з національними фольклорними традиціями розроблено систему роботи над розучуванням пісень календарно-обрядового циклу: щедрівок, колядок, гаївок та веснянок тощо. Залучаючи учнів до традицій колядування й щедрування, зосереджую увагу на властивостях менталітету та ідентичності українського народу, особливостях уподобань і мрій.

Виконання сприяє усвідомленню значущості народної мудрості, підтримує мотивацію учнів до навчально-пізнавальної діяльностш. Розучування колядок інтегруємо із спостереженням за картиною В.Іваніва «Щедрий вечір» та ігровою діяльністю (гра «Слово-асоціація»). У процесі гри учні мають дібрати якомога більше відповідних слів-іменників з лексичним значенням музичних образів-почуттів (радість, світло, добро, щедрість, свято, надія).

У сучасному процесі музично-естетичного виховання вагому роль відіграє вокальне мистецтво. Спів сприяє фізичному і духовному розвитку дитини. Організація вокально-хорової роботи на уроці, спрямована на формування голосу і слуху. Так, вивчаючи тему «Жанри української пісні», а саме «Колискові пісні», діти не тільки імітують рухи, якими супроводжуються ці пісні, а й відтворюють особливості маминого голосу, почуття любові, ніжності, ласки. Вивчення жартівливих пісень сприяє розвитку творчого мислення, артистизму. Формуванню в учнів понять про добро і зло, виробленню вміння відчувати характер людини і її прагнення, сприяє прийом інсценізації пісень. Особливо ефективним є це при вивченні пісень «Сіяв мужик просо», «Грицю, Грицю, до роботи» , пісні Л.Кніппера «Чому ведмідь узимку спить» .

Навчання співу має бути тісно пов’язане з розвитком музичних здібностей, створенням сприятливих психологічних умов для формування креативних якостей особистості, зацікавленості й творчому ставленню учнів до музики .

Добираючи ту чи іншу композицію враховую емоційний стан дитини, адже музика – це не тільки джерело радощів та насолоди, але й складна художньо-естетична система виховання.

Сьогодні музика повинна вийти за межі одного навчального предмета, проникнути глибше в педагогічний процес, у шкільне життя. Музика повинна жити в школі.



Музика – мистецтво, тісно пов’язане із життям. «Життя – коротке, мистецтво – вічне!» (Гіппократ).
: Files -> downloads
downloads -> Україна в 70-90 рр. XIX ст. Реферат
downloads -> Урок 2 Тема. Архітектура кам'яний літопис століть
downloads -> Закон України,,Про охорону навколишнього середовища ''
downloads -> Конспект уроку Національні парки Африки. Стихійні явища природи. Екологічні проблеми
downloads -> Уроках «Художньої культури»
downloads -> «Україна і Африка»
downloads -> Не згасає вогонь у розумних очах
downloads -> Наказ №257 Про затвердження програм гурткової роботи
downloads -> Різноманітність тварин у природі


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©referatu.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка