Програма з позашкільної освіти еколого-натуралістичного напряму



Сторінка1/43
Дата конвертації16.05.2018
Розмір0.53 Mb.
ТипПрограма
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   43


Навчальна програма з позашкільної освіти

еколого-натуралістичного напряму

юних медиків-мікробіологів
Чотири роки навчання

Автори:


Литвиненко Віра Валентинівна – керівник гуртка-методист медиків-мікробіологів «Первоцвіт» Центру позашкільної роботи Святошинського району міста Києва.
Штефан Олена Вікторівна – методист Центру позашкільної роботи Святошинського району міста Києва.
Пояснювальна записка
Кожний період історичного розвитку суспільства формує свої вимоги до удосконалення людини, її подальшого розвитку. Особливо актуальною стає проблема створення умов для формування особистості, яка здатна до самоактуалізації, творчого сприйняття світу та соціально значущої діяльності, спрямованої на розвиток суспільства. Саме тому соціальні та педагогічні проблеми формування життєвої компетентності особистості виходять сьогодні на рівень пріоритетних в українському суспільстві.

Існує великий світ мікроорганізмів, як корисних так і шкідливих для біосфери і людини. Мікроорганізми є найбільш важливими об’єктами для вивчення молекулярних механізмів існування і розвитку всього живого на Землі, їх вплив на стан здоров’я людського організму. Сьогодні мікробіологія займає одне з провідних місць серед медико-біологічних наук. А тому специфікою навчальної програми є вивчення мікробіології в комплексі з медициною.

Навчальна програма еколого-натуралістичного напряму реалізується у гуртку медиків-мікробіологів та розрахована для вихованців віком 11- 15 років.

Метою програми є створення умов для підтримки і самореалізації обдарованих та захоплених мікробіологією і медициною дітей, прищеплення навичок здорового способу життя, формування умінь науково-дослідної роботи.

Реалізація мети навчальної програми передбачає вирішення таких завдань:


  • надати учням знання про медицину і мікробіологію, історію їх розвитку, основні досягнення;

  • сприяти виробленню наукового підходу до вивчення роботи органів та систем в організмі людини;

  • ознайомити з механізмами та властивостями процесів, що відбуваються в живому організмі;

  • виробити уміння надання першої медичної допомоги;

  • опанувати основні знання з фітотерапії, гомеопатії та валеології;

  • навчити працювати з медичними приладами та основними лабораторними інструментами ;

  • сформувати в гуртківців профілактичну грамотність по відношенню до основних інфекційних хвороб;

  • активізувати розвиток мислення, пошуку, творчості через пізнавальний інтерес до науково-дослідної роботи;

  • виховати свідому мотивацію та сформувати навички здорового способу життя;

  • допомогти учням в їхньому професійному самовизначенні.

Програма гуртка розрахована на 4 роки навчання:

1-й рік – основний рівень – 144 години на рік, 4 години на тиждень; 2-й рік – основний рівень – 216 годин на рік, 6 годин на тиждень; 3-й рік – основний рівень – 216 годин на рік, 6 годин на тиждень; 4-й рік – вищий рівень – 288 годин на рік, 8 годин на тиждень.

Протягом першого року навчання відбувається формування в учнів цілісної картини світу мікробіологічних об’єктів, уявлення про виникнення бактерій, вірусів, грибів та простіших, знайомство учнів з зародженням мікробіології, її видатними вченими, відкриттями, основними приладами, інструментами та посудом, що використовуються в мікробіології. По закінченню першого року навчання відбудеться засвоєння учнями знань про мікроорганізми води, повітря та ґрунту; розкриття основ промислових та народногосподарських використань бактерій; формування наукового світогляду, навичок користування основними приладами, інструментами та посудом гуртка; розвиток пізнавальної сфери особистості; розвиток уваги, кмітливості та ініціативи; виховання пізнавальних інтересів, обережної та усвідомленої поведінки на гуртку; формування бережливого ставлення до основного приладу гуртка – мікроскопа.

Протягом другого року навчання відбувається формування в учнів картини морфологічних та фізіологічних властивостей бактерій, вірусів та грибів; уявлення про нормальну мікрофлору людини та патологічну (вірусну, бактеріальну, паразитарну і грибкову). Зокрема гуртківці познайомляться з поживними середовищами, які використовуються в вірусології; морфологією та фізіологією вірусів, бактерій та грибів, їх систематикою; нормальною мікрофлорою людини; найбільш поширеними вірусними та бактеріальними хворобами; набуття основних понять про бактеріофаги, токсини мікробів, антибіотики, біопробу, вивчення ВІЛ/СНІДу.

Третій рік навчання передбачає теоретичне набуття знань з анатомії та фізіології людини, з надання першої медичної допомоги, а також щодо практичних знань і навичок роботи з деякими медичними приладами та інструментами.

Четвертого року гурток працює як окрема міні-країна. Учні набувають подальших знань з медицини, фітотерапії, гомеопатії, валеології та екології. Відбувається знайомство гуртківців з правилами асептики та антисептики, видами кровотеч, ушкодженнями м’язів, сухожиль та кісток людини; шокові стани людини, принципи та методи реанімації; формування в учнів картини патологічних ушкоджень організму людини, принципів та методів надання допомоги. досягнення розуміння різних видів імунітету людини; розвиток навичок бинтування та надання першої допомоги при різних травмах, навичок користування медичними приладами; набуття вміння і навичок активного слухання та аргументації, формування наукового світогляду.

Організаційні форми роботи: лекції, бесіди, диспути, практичні роботи, майстер-класи, екскурсії, конкурси, тренінги. На заняттях відбувається виконання теоретичних та практичних завдань, ведення зошитів-конспектів та словників спеціальних термінів, зошитів практичних занять; робота з науковою літературою. Наприкінці вивчення розділу: тестування; оформлення рефератів; участь у конкурсах. Передбачається і самостійна робота учнів з літературними джерелами, екскурсії на природу, до музеїв, на виставки медицини та охорони здоров’я, науково-дослідних установ, виготовлення наочних посібників, написання і захист рефератів, виконання дослідницьких робіт, участь у науково-практичних конференціях наукового товариства закладу, малій академії наук.

Контроль знань здійснюється за допомогою індивідуального та групового самоаналізу, взаємоконтролю, самоконтролю, виправлення дітьми помилок, усвідомлення причин їх виникнення.

Методи діагностики результатів можуть бути групові, індивідуальні; у вигляді гри «Що? Де? Коли?», контрольної роботи, заліку; метод закінчення думки; тестування; конкурси, стенди, оформлення альбомів і ін.

Форми фіксації результату: публікації на WEB-сторінці наукового товариства закладу освіти, звіти, портфоліо досягнень, виставки дослідницьких робіт, участь у конференціях, семінарах.



Основними засадами навчально-виховного процесу є інди­відуалізація, особистісні замовлення, інтереси й освітні запити дітей та їхніх батьків, обов’язкова спрямованість конкретної педагогіч­ної дії на кожну особистість дитячого колекти­ву, включення її в систему навчальних, виховних, суспільно корисних і набуття корисних соціально-комунікативних компетентностей.

: doc
doc -> Уроків з географії 7 класу з теми: «Африка» Вчитель географії П’ятак С. В
doc -> Комунальний заклад сумської обласної ради
doc -> Мета курсу: вироблення світоглядних передумов для розуміння національної І світової культур
doc -> Комунальний заклад сумської обласної ради
doc -> Навчально-методичний посібник «мікробіологія з основами вірусології»
doc -> Панкова Є. В. Туристичне краєзнавство
doc -> Нетрадиційні методи оздоровлення
doc -> Методичні вказівки для виконання самостійних робіт з дисципліни " фізична реабілітація" Методичний посібник
doc -> Програма навчальної дисципліни концепція сталого розвитку суспільства галузь знань 0201 Культура Спеціальність 02010501, 02010501 Документознавство та інформаційна діяльність


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   43


База даних захищена авторським правом ©referatu.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка