Психологічна культура як складник професіоналізму викладача



Скачати 395.07 Kb.
Сторінка1/8
Дата конвертації23.12.2017
Розмір395.07 Kb.
ТипРеферат
  1   2   3   4   5   6   7   8

Міністерство освіти і науки України

Чортківський гуманітарно-педагогічний коледж

імені Олександра Барвінського

Предметна(циклова) комісія викладачів

психолого-педагогічних дисциплін

Реферат на тему:



«Психологічна культура

як складник професіоналізму викладача»

Виконавець:

Дибаш Майя Володимирівна

викладач психолого-педагогічних

дисциплін

2015


План

Вступ


2 І. Психологічна культура як обов'язкова складова особистості викладача вищої школи

4 ІІ. Педагогічна майстерність та її елементи

3 III. Культура спілкування викладача вищої школи

IV. Інформаційна культура сучасного викладача

5 Висновки

6 Список використаної літератури

Додатки

Учитель для школи - це те саме,

що Сонце для всесвіту.

А. Дістервег


Вступ
У зв'язку із зростаючою індивідуалізацією освіти, з огляду на надання особливої уваги особистісно-орієнтованому підходу у навчанні, збільшується роль власне особистості викладача. Його якості стають однією з важливих складових учбового процесу. Якщо ми бажаємо отримати гармонійну освічену людину, яка є метою процесу навчання у нашій

державі, то маємо приділити увагу такому недостатньо вивченому компоненту, як особистість викладача Викладач на сучасному етапі здійснює найважливішу функцію в процесі навчання: передачу певних знань, вмінь, навичок студентам чи учням, з метою створення у них найбільш повної картини світу й у майбутньому вдалого пристосування до швидкозмінних умов життя. Але, як з'ясувалося, викладач не є бездушною машиною, яка передає знання від одного покоління наступним. Викладач вносить в цей процес особистий внесок: він має коментувати цифри і факти, спілкуватися з учнями, слухати й прислухатися, вести студентів шляхом логічної думки, - інакше кажучи, саме від викладача залежить атмосфера навчання, оточуюче середовище, у якому студент здобуває

знання. Ні для кого не є секретом, що переважна більшість людей доволі чітко асоціює будь-яку шкільну або університетську дисципліну із тією людиною, яка її викладала. Це іноді негативні враження, іноді - позитивні спогади. І це пояснюється сама взаємовідносинами викладача і студентів, що складаються в ході навчального процесу і, як відомо, мають психологічний характер. Тому якість цих психологічних відносин

визначається перш за все рівнем психологічної підготовки викладача і його загальною культурою (і як її особливою часткою – психологічною культурою).

Зокрема високий рівень психологічної культури викладача вищої школи – одна із головних й постійних вимог, стоїть поряд із любов'ю до дітей, пофесії, наявністю спеціальних знань в окремо взятій галузі науки та ерудованістю вцілому. Усі ці характеристики, як і власне психологічна культура, не є врожденними. Вони набуваються систематичною і наполегливою працею, величезною роботою педагога над собою. Не випадково викладачів та педагогів багато, а обдарованих, талановитих, таких, що блискуче виконують свої обов'язки та сприймають їх як покликання - одиниці.

2 І. Психологічна культура як обов'язкова складова особистості викладача вищої школи

Сам термін «культура» має походження від латинського слова «сultuге» «обробіток землі, догляд». Цей термін якомога точніше визначає сутність поняття культури, під яким філософи розуміють усі види перетворюючої діяльності суспільства і людини разом з її результатами. Нині слово«культура» часто також вживається як міра рівня освіченості та вихованостілюдини. Тому у нашому сьогоденні всебільшої актуальності набуває теза: «Від людини освіченої – до людини культури».



Психологічна культура (як елемент загальної культури) – сукупність психологічних здібностей, знань, вмінь, навиків, які допомагають успішному самопізнанню, самовираженню і самовихованню особистості, а також успішному спілкуванню і взаємодії в різних соціальних групах.

Коли ж ми говоримо про психологічну культуру, то мусимо розглядати як цінність перш за все систему психологічних знань, умінь, навичок, властивостей людини які інтегруються у вищі цінності- цінності особистості.

Запитом вищої школи в сучасному соціально-економічному розвитку суспільства є модель висококваліфікованого, добре підготовленого викладача, який би поєднував у собі глибоку наукову ерудицію з ґрунтовним знанням основ психолого-педагогічної науки та високим рівнем методичних умінь. Сучасне суспільство висуває до особистості викладача особливі вимоги, пов'язані з тими змінами, що відбуваються в соціальній сфері та сфері освіти. Професійна діяльність викладача, характеризується досить високим рівнем психологічної культури

У “ Психологічному словнику” за редакцією В.І.Войтка психологічна культура вчителя визначається як система антропологічних, психологічних, педагогічних знань умінь і навичок учителя, його особлива здатність розуміти психіку інших людей, вміння спілкуватися з ними.


Передумовами психологічної культури вчителя є його сформованість як особистості, світоглядна зрілість., внутрішня настроєність на виховну діяльність. Уміння відчувати настрої дитини,її внутрішній світ, поважати гідність дитини як особистості, високе довір”я і справжня любов до дітей, уміння щедро ділитися з дітьми знаннями, емоційною наснагою свого серця- все це входить у зміст психологічної культури вчителя.[9 58-60]

Викладач ВНЗ має досконало володіти педагогічною культурою, адже за висловом А. Дістсрвега "як ніхто не може дати іншому того, що не має сам, так не може розвивати, виховувати і навчати той, хто сам не розвинений, не вихований, не освічений". Тому ще 1639 року в Сорбонні у Великій хартії університетів, сформованій з метою їх об'єднання, було проголошено, що вища школа є інститутом відтворення і передачі культури.[7 45-50]

Український педагог-методист С.У. Гончаренко підкреслює: "Водночас під культурою розуміють рівень освіченості, вихованості людини, а також рівень володіння якоюсь галуззю знань або діяльністю" . [10 45] У цьому розуміння поняття культури наближається до поняття професійної культури, культури діяльності фахівця, що знаходить відбиток у його професійній діяльності, засобах і прийомах вирішення професійних завдань

Що стосується вимог до особистісних якостей викладача, то для налагодження оптимальних стосунків зі студентами він має володіти такими рисами: об'єктивність в оцінці знань, поважне ставлення до студентів і терпіння, доброзичливість, вимогливість, взаєморозуміння, зацікавленість в успіхах студентів.

Студент має сприйматись викладачем як суб'єкт навчання, їх взаємодія має будуватись на основі діалогічного підходу, що забезпечує суб'єкт-суб'єктні стосунки, які ґрунтуються на рівності позицій, повазі та довірі до студента як свого партнера .Саме це дає змогу зрозуміти один одного і є найкращим способом взаємодії, а також допомагає задовольнити особисті потреби й інтереси всіх учасників навчального процесу. Сучасний викладач не має бути маніпулятором, тобто не намагатися підкоряти і контролювати волю слухачів для досягнення власної мети; він має володіти протилежним до маніпуляції потенціалом – самоактуалізацією. Цей термін ввів в науку американський психолог Маслоу. [ 5 67] Самоактуалізуючими людьми він назвав тих, які відрізнялись від інших сильною потребою в діяльності, творчості, а також відповідальністю, справедливістю тощо. За його вченням самоактуалізація - це бажання людини стати тим, ким вона може стати, досягти вершини свого потенціалу. Маслоу розробив характеристику самоактуалізуючих людей, з якої виходить, що вони становлять „цвіт" своєї нації і є кращими її представниками, яким притаманні такі якості: ефективне сприйняття реальності, прийняття себе, інших, безпосередність, простота, сконцентрованість на проблемі, незалежність, свіжість сприйняття, вершинні переживання, суспільний інтерес, глибокі міжособистісні взаємостосунки, демократичний характер, креативність і опір окультурюванню. Завдяки цим якостям та стремлінню викладач прагне бути високим професіоналом, реалізувати свій багатогранний науковий і творчий потенціал.
Головними складовими психологічної культури є психологічна грамотність та психологічна компетентність, які разом з рефлексією можуть бути віднесені до свідомого компонента психологічної культури

Психологічна культура є важливою й невід'ємною складовою професіоналізму викладача (втім, й інших фахівців також) через те, що вона значною мірою визначає його загальну культуру. Невипадково ще з глибокої давнини суспільство довіряло виховання молодого покоління найбільш мудрим, досвідченим і високоморальним людям. Педагогічна діяльність викладачів вищих навчальних закладів відзначається особливо високою соціальною відповідальністю, адже їх зусилля спрямовуються на підготовку еліти нації, фахівців вищої кваліфікації, від рівня знань та умінь яких залежить якість соціально-економічної, політичної, культурної розбудови української держави, формування національної свідомості й духовності її громадян.

Вирішення цього завдання під силу лише педагогам, котрі мають високий рівень загальної і психологічної культури.


: attachments
attachments -> Тема. Роль вірусів у природі та в житті людини мета
attachments -> Курсова робота з художньої культури з теми виконала курсант
attachments -> Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України
attachments -> Панасовський Ігор Вікторович Лисянка 2015р. Анотація велике значення для розвитку активної розумової діяльності в навчанні має не тільки засвоєння навчального матеріалу, а й контроль І самоконтроль знань. Біля 70% урок
attachments -> Державний вищий навчальний заклад
attachments -> Урок «Поняття про колір. Змішування кольорів»
attachments -> Тема уроку. Ліки загального доступу та їх застосування під час надання першої медичної допомоги
attachments -> Економіко-географічна характеристика Індії
attachments -> Тема. Абсолютна І відносна висота точок місцевості. Зображення на плані нерівностей поверхні на плані та карті
attachments -> Настилання підлог керамічними плитками


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8


База даних захищена авторським правом ©referatu.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка