Компетентність продуктивної творчої діяльності



Скачати 198.2 Kb.
Сторінка4/5
Дата конвертації23.12.2017
Розмір198.2 Kb.
ТипУрок
1   2   3   4   5
Компетентність продуктивної творчої діяльності – навчаю учнів розв’язувати проблеми в індивідуальній діяльності та в групах, заохочую ініціативу учнів, залучаю школярів до складання ребусів, віршів, реклам , прогнозування явищ в географічній оболонці, виготовлення саморобного озера, вулкана, болота, природної зони, гори, моря. Залучаю учнів до підготовки і проведення предметного тижня, виступу у місцевій газеті з висвітленням певних питань, обов’язково заохочую творчу діяльність.

Компетентність самоосвіти та саморозвитку – формую і розвиваю інтерес до предмета, виготовляю картки для обдарованих дітей, залучаю учнів до самостійного опрацювання літератури з написанням рефератів, повідомлень, розвиваю уміння працювати з текстом, картою, залучаю дітей до складання планів, питань, структурно-логічних схем, таблиць.

Формування компетнентностей учнів зумовлене реалізацією не тільки відповідного оновленого змісту освіти, але й адекватних методів та технологій навчання. У своїй діяльності я використовую активні методи навчання, які допомагають мені у формуванні перелічених раніше компетентностей. Я розділяю думку вчених-педагогів, які підкреслюють, що активним методам навчання притаманна чітка пізнавальна діяльність учнів, тісний взаємозв’язок теорії з практикою, оволодіння діалектичним методом аналізу та розв’язку складних проблем, розвинена атмосфера співпраці та партнерства, розвиток необхідних навичок спілкування. У своїй практиці я використовую такі активні методи навчання:

1. Мозкова атака;

2. Ігри;


3. Метод самоорганізації;

4. Асоціативний;

5. Метод проектів.,та інші.(Дод.2)

Щоб учні відчували себе комфортно і хотіли творити я застосовую принципи сугестопедагогічного навчання, тобто розпочинаю урок такими словами, які є підтримкою і налаштуванням на творчість та активність:

1. Посміхніться вчителеві, однокласникам.

2. Гарний настрій і володіння собою допоможуть вам бути активними на уроці.

3. Будьте уважними й доброзичливими.

4. Не бійтеся помилитися, продемонструвати свої знання, уміння, пам'ять, увагу.

5. Робіть самостійно висновки.

6. Я бажаю всім вам успіхів.

Метод, який впроваджую в свою педагогічну діяльність - метод «мозкової атаки». Це груповий метод у розв’язанні проблем, що активізують творче мислення, його широко застосовують у різних модифікаціях. «Мозкова атака» може заздалегідь плануватися як фрагмент уроку, так і уроку у цілому.

Методика проведення складається з таких етапів:

а) формування проблеми, яку потрібно розв’язати, обґрунтування задачі для пошуку розв’язання;

б) тренувальна розминка (вправи в швидкому пошуку відповідей на поставлені питання);

в) «мозкова атака» − штурм поставленої проблеми (генерація ідей починається за сигналом учителя одночасно в усіх робочих групах. До кожної групи закріплюється експерт з числа учнів, який фіксує на папері запропоновані ідеї;

г) оцінка та вибір найкращих ідей експертами;

д) повідомлення результатів «мозкової атаки», обговорення підсумків роботи груп, оцінка найкращих ідей, їх обґрунтування та публічний захист.

Учням 9 класу при вивченні теми «Економіко-географічна характеристика Тернопільської області» пропоную обговорити географічні назви, їх походження, класифікувати топоніми. Клас об’єднується в групи, кожна група отримує своє завдання. Наприклад, перша група досліджує назви міст області, розбиває їх на топонімічні групи, підраховує результати у відсотках, виявляє найбільш численну і висуває свою гіпотезу. Друга група досліджує назви сіл , систематизує їх, підраховує кількість топонімів у кожній групі, повідомляє свої міркування, робить висновок. Третя група працює над гідрологією області, тобто класифікує гідроніми і теж повідомляє результати.

Ефективність сучасного уроку географії характеризується насамперед активізацією пізнавальної діяльності учнів, їх творчим, дослідницьким характером. Адже навчання – це пошук істини тим, хто навчається.

Дидактичні ігри є одним із методів активного навчання. Гра – одна з форм дидактичної взаємодії з учнем. Вона не має вікових обмежень та дозволяє учасникам відчути себе суб’єктами процесу. Ігри сприяють розвитку універсальних здібностей, ключових компетенцій:

- здатності до дослідження;

- здатності до ефективної комунікації;

- здатності до прийняття рішень та їх реалізації;

- здатності до саморозвитку та самореалізації.

Гра ефективно підвищує мотивацію, оскільки спрямована на результат, як на процес. Під час гри навіть пасивний учень швидко залучається до гри. Ігри мають вимоги до їх організації. Наприклад: гра повинна відповідати матеріалу, що вивчається, та будуватися з урахуванням підготовленості учнів, їхніх психологічних особливостей, вона повинна будуватися на інтересі, учасники мають отримати задоволення від гри. Ігри мають такі функції:

1. Пізнавальна, спрямована на засвоєння (використання) знань.

2. Комунікативна (створення міні-колективів).

3. Розвивальна (розвиток мислення та фантазії).

4. Створення сприятливої психологічної атмосфери.

Вивчаючи у 6 класі тему «Літосфера» застосовую гру «Хто більше?». За фіксований час учням пропонується скласти певну кількість запитань до сьогоднішньої теми. Бажано, щоб їх було якомога більше. Перемагає той, у кого їх буде найбільше і хто зможе на них відповісти.

У 7 класі при вивченні природних зон кожного материка використовую гру «Де я »? Під час гри один з учнів називає ознаки природної зони, другий повинен відгадати, що це за природна зона. Тобто, де знаходиться його товариш.

«Пінг-понг» використовую для перевірки домашнього завдання. До дошки викликаються два учні. Вони по черзі ставлять один одному підготовлені вдома запитання з теми домашнього завдання. Клас оцінює якість запитань і відповідей. Враховується оригінальність, винахідливість, ґрунтовність відповідей.

При вивченні у 8 класі теми «Мінерально-сировинні ресурси» під час повторення проводжу вікторину «Відгадай» з такими запитаннями:

1. Знаходиться в басейні, але не вода. (Кам’яне вугілля)

2. Використовується як паливо й добриво. ( Торф)

3. Корисна копалина, яку учні носять у пеналах. (Графіт)

4. Без чого вчитель не може працювати в класі? (Крейда)

5. У воді родиться, а води боїться. (Сіль)

6. У Микитівці видобувається, у термомитер заливається. (Ртуть)

7. І планета Сонячної системи і корисна копалина. (Уран)

8. Підстилка для відпочинку на морі, будівельний матеріал на суші. (Пісок)

9. У надрах залягає, у труби поступає. (Газ)

10. Чорне золото планети. (Нафта)
Після вивчення материків – Австралія, Антарктида , Південна Америка у 7 класі на повторення вивченого матеріалу перевіряю рівень засвоєння матеріалу проводячи географічний диктант:

1. Австралія… (Материк)

2. Джеймс Кук… (Дослідник)

3. Муррей і Дарлінг… (Річки)

4. Ейр… (Озеро Австралії)

5. Пустеля… (Природна зона)

6. Пінгвіни… (Тварини)

7. Тасманія… (Острів)

8. Калахарі… (Пустеля)

9. Аконкагуа… (Гора)

10. Найхолодніший материк… (Антарктида)

11. Сідней… (Місто Австралії)

12. Савани… (Степи).
Постійно здійснюю повторення і на уроках у 10 класах. Так на етапі закріплення вивченого матеріалу перевіряю знання учнів проводячи фронтальне опитування по таких питаннях:

1. Яку форму правління має Велика Британія? (Конституційна монархія)

2. Який з підрозділів ООН займається освітою? (ЮНЕСКО)

3. Яка частина світу найбільша за площею? (Азія)

4. Який регіон називається Новим Світом? (Америка)

5. Яка країна, не маючи власних корисних копалин, входить до Великої вісімки? (Японія)

6. Які країни колишнього СРСР першими вийшли з його складу?(Країни Балтії)

7. Яка країна є батьківщиною сакури? (Японія)

8. Який штат США найбільший за площею? (Техас)

9. Яка релігія вважає корову священною твариною? (Індуїзм)

10. Який об’єкт, побудований у Китаї, видно з космічних супутників? (Великий китайський МУР.)

Практикую методи самоорганізації навчання, а саме :

- робота з підручником або навчальними посібниками, довідковою літературою, першоджерелами, приладами, реальними об’єктами, виконання вправ ;

- виготовлення моделей, виробів (природні зони Африки, пустеля Сахара, зона саван, тайга, тундра, болото, вулкан, гори );

- творчі дослідження ( яку кількість сміття виробляє кожний мешканець міста? Скільки води використовує людина у своєму житті ?)

Психолого-педагогічні дослідження (Л.І. Боковия, Г.С. Костюк, В.О. Сухомлинський, Г.І. Щукіна, П.М. Якобсон) вказують на те, що почуття та емоції безперервно пов’язані з пізнавальною діяльністю людини. Саме переживання стимулюють зміни та наступний розвиток інтелекту. Почуття дитини стають рушійною силою дій, тому виконання учнями різних видів завдань, що передбачає поєднання раціонального та емоційного навчання, дає змогу посилити вплив навчання географії на розвиток у цілому. Емоції викликаються словами , які створюють образи різних географічних об’єктів, думки про них. Для посилення емоційності використовую фотографії, афоризми, вірші, географічні загадки застосування художнього слова є можливим на різних етапах уроку. Найефективнішим, на мою думку, є використання поезії на етапі мотивації навчальної діяльності. Тож наступний метод базується на емоціях дітей та їх всебічному розвитку.

Асоціативний метод застосовую на етапі актуалізації опорних знань та вмінь. Учням, наприклад, 10 класу задаю запитання : «З чим у вас асоціюється країна Японія?» Кожний учень самостійно працює в зошиті, записує свої асоціації. Потім зачитуються вголос асоціації та визначається учень з їх найбільшою кількістю. Доцільно використовувати цей метод під час мотивації вивчення теоретичного матеріалу (ідеї, поняття).

У 8 класі під час вивчення теми «Моря України» теж пропоную дітям скласти асоціативний кущ. Чорне море − солоне, гарне, Керченська протока, пісок, глибоке, кораблі, сірководень, екологічна біда, 2245м, забруднене, риба, осетер. Їх можуть складати в групах, коли асоціації закінчуються, я пропоную учням з кожної групи відібрати по три найхарактерніших. Із відібраними асоціаціями відбуватиметься подальша робота.

Ці активні методи навчання стимулюють пізнавальну активність на уроці та сприяють утворенню позитивних емоцій, бо при перевірці творчого продукту учня, вчителю не дозволяється критикувати вислови чи гіпотези дітей.

Важливим засобом формування у дітей позитивного відношення до школи являються мотиви навчання, тому проблему мотивації навчання вважаю не менш актуальною для проведення уроку і намагаюся розв’язувати її на кожному уроці.

В психології і дидактиці виділяють кілька груп взаємопов’язаних мотивів навчання, серед них:

- широкі соціальні мотиви, пов’язані із суспільними взаємовідносинами дітей;

- комунікативні мотиви, пов’язані з потребами у самовихованні, з бажанням особистості до удосконалення ;

- пізнавальні мотиви, серед яких провідним являється інтерес до знань і до процесу їх здобуття;

- мотиви відповідальності;

- мотиви перспективи.

Роботу по керівництву мотиваційною сферою учнів веду на кожному етапі уроку різними способами. Це і постановка проблеми, і повідомлення практичної і теоретичної значимості матеріалу, що вивчається на уроці, і створення ситуацій задоволення своїми успіхами, і постановка далекої та близької перспективи, тощо. Всі ці способи мотивації допомагають формувати у школярів позивне відношення до навчання і приводять до покращення результатів навчання.

Загальна мета і засоби організації уроку конкретизуються на кожному уроці в залежності від призначення уроку, його тематичного змісту. Протягом уроку застосовую різні форми і методи організації навчальної діяльності учнів. Перевірку усного домашнього завдання здійснюю шляхом фронтального опитування. Перевіряю знання також і індивідуально. Користуюся такими активними формами контролю: тест, бліцопитування, понятійний диктант, вибірковий диктант, знайди спільне, знайди відмінне, знайди головне, та усне парне опитування. Перевірка домашнього завдання є значним мотивуючим і стимулюючим фактором.

Коли людина мислить,

Вона має сумнів, але

Вона впевнена, коли діє.

А. Франс.

Тож на мою думку метод проектів якраз і спонукає учнів діяти, бо цей метод передбачає розв’язання певної проблеми за допомогою різних прийомів, засобів навчання, інтегрованих знань.

У своїй практиці використовувала такі типи проектів:

1-й тип – дослідницький проект: проводяться досліди чи експерименти і результат обробляється. Наприклад: особливості культури рідного краю, водопостачання Підгаєцького району, лісонасадження Підгаєцького району та міста.

2-й тип − рольові проекти : подорожі Лондоном, Парижем.

3-й тип – прикладні : «Маршрут вихідного дня».

4-й тип – телекомукаційні ( на комп’ютері). Наприклад : «Вода – життя», «Багатогранна Болгарія», «Найцікавіші куточки Європи»(Дод. 1). Цей метод завжди орієнтований на самостійну діяльність учнів (індивідуальну, парну, групову.) Гарні результати спостерігаються і при впровадженні у діяльність структурно-логічних схем, які на уроках є особливим видом наочності, у стислому вигляді передають зміст матеріалу , що вивчається. З їх допомогою програмується навчальна діяльність учнів, систематизуються навички і аналізується матеріал, що вивчається, підвищується ефективність запам’ятовування і полегшується творче застосування.

Суть системи проблемно-символічних сигналів розкрита П. Барбохою у 1998 році, але й нині вона вважається новітньою технологією навчання. Головне завдання цієї системи - це розвивати інтелектуальні здібності учнів. Методична частина ПСС полягає у сполученні проблемного завдання, яке виражене мовою символів та опорною парою понять. Ця система допомагає дитині чітко сформулювати відмінні риси та подібні риси явищ, країн, міст. Також , дає можливість формулювати висновки, визначати проблему, виділяти головне, наводити приклади, вказувати недоліки та переваги. ПСС спрацьовує у 6-10 класах.

Як результат роботи, над формуванням компетентностей на уроках географії, помічаю сприятливий психологічний клімат, самостійність, творчість, позитивні внутрішні мотиви навчання, прагнення учнів до саморозвитку. Під час уроку учні стають співавторами діяльності, і це підвищує значимість кожної особистості, підвищує самооцінку та розвиває закладені здібності.

Формування ключових компетентностей у школярів проходить не тільки через вивчення предмета, а через усю організацію шкільного життя і позашкільну ді-яльність. Засобами позашкільної діяльності формуються:


  • цінності діяльності: спілкування, самоосвіта;

  • індивідуальні риси: самостійність, відповідальність, досвід спіл-кування і взаємодія з людьми.

Основні напрямки проведення позаурочної роботи:

  • робота з виявлення та підтримки обдарованої молоді;

  • індивідуальні консультації;

  • участь в конкурсах;

  • участь в олімпіадах;

  • науково-дослідницька робота.

Учні, які мають бажання і здібності до вивчення географії, залу-чаються до написання наукових робіт в МАН. Дослідницька робота школярів від-бувається поетапно.

На першому етапі проводиться черговий набір до роботи в секцію географії МАН.

На другому етапі спільно з учнями визначаємось з вибором теми, об’єкта і предмета досліджень та збором і систематизацією наукових даних.

Використовуючи доступні методи дослідження організовуємо дослідження природних компонентів Підгаєччини, його населення, господарство, історико-ар-хітектурні пам’ятки(Дод. 2).

Логічним завершенням спільного проекту над дослідженням є узагальнення результатів і представлення їх на районному, обласному етапах конкурсу-захисту.


Каталог: bitstream -> 123456789
123456789 -> Енергетика України І проблеми енергозбереження
123456789 -> Робоча програма з дисципліни «Природні ресурси України» Курс: 3 Семестр: 5
123456789 -> Навчально-методичний посібник для самостійної роботи Для студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів
123456789 -> Навчальний посібник для студентів вищих медичних навчальних закладів
123456789 -> З досвіду роботи вчителя хімії нвк «Лановецька загальноосвітня школа №1 I-III ступенів- ліцей»
123456789 -> Опис досвіду актуальність досвіду


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©referatu.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка