Реферат амоній сульфат абсорбер Пояснювальна записка до дипломного проекту: 37 с., рис., 21 табл., 37 літературних джерел. Об’єкт дослідження



Сторінка1/21
Дата конвертації03.06.2018
Розмір1.14 Mb.
ТипРеферат
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   21


Реферат

амоній сульфат абсорбер

Пояснювальна записка до дипломного проекту: 137 с., 9 рис., 21 табл., 37 літературних джерел.

Об’єкт дослідження – відділення уловлювання аміаку.

Мета роботи – проект реконструкції сульфатно-піридинового відділення з метою впровадження безсатураторного способу уловлювання амоніаку, спеціальна частина – абсорбер для уловлювання аміаку.

У загальній частині проекту вибрано та обґрунтовано необхідність реконструкції відділення, описано асортимент продукції та вимоги до неї, подано характеристику сировинних матеріалів, описано фізико-хімічні основи уловлювання аміаку.

У технологічній частині подано структурно-технологічну схему виробництва та описано технологічний процес, розраховано матеріальний та тепловий баланси виробництва, наведено розрахунок основного технологічного обладнання.

У спеціальній частині описана конструкція та принцип дії основних апаратів, які пропонуються до впровадження в реконструюємому відділенні; зроблено їх конструктивний розрахунок.

У проекті розроблено заходи з охорони праці та з автоматизації виробничих процесів.

В організаційно-економічній частині проекту розраховано основні техніко-економічні показники реконструюємого відділення.

РЕКОНСТРУКЦІЯ, КОКСОВИЙ ГАЗ, АМІАК, СУЛЬФАТ АМОНІЮ, КРИСТАЛИ, СХЕМА ТЕХНОЛОГІЧНА, АБСОРБЕР, ВИПАРНИК


Зміст
Вступ

1. Аналітичний огляд методів виробництва

1.1 Сатураторний метод

1.2 Безсатураторний метод

1.3 Уловлювання аміаку водою

1.4 Отримання безводного аміаку

1.5 Очищення коксового газу круговим фосфатним способом зі знищенням аміаку

2. Фізико-хімічні основи виробництва

2.1 Заходи проти злежування

3. Характеристика сировини, напівпродуктів і готової продукції

3.1 Характеристика сировини

3.2 Характеристика продуктів

4. Вибір, обґрунтування і опис технологічної схеми

5.Матеріальний та тепловий баланси виробництва

5.1.1 Кількість розчину, що перетікає з абсорберу другого ступеня в абсорбер першого ступеня

5.1.2 Кількість розчину, що виводиться з першого ступеня абсорберу у випарник

5.2 Матеріальний та тепловий баланси абсорбера першого ступеня

5.3 Матеріальний та тепловий баланси збірника першого ступеня

5.3.1 Матеріальний розрахунок

5.3.2 Тепловий баланс збірника першого ступеня

5.4 Матеріальний та тепловий баланси абсорберу другого ступеня

5.5 Матеріальний та тепловий баланси збірника другого ступеня

5.5.1 Матеріальний розрахунок

5.5.2 Тепловий баланс збірника другого ступеня

5.6 Розрахунок випарника

5.6.1 Матеріальний розрахунок

5.6.2 Тепловий розрахунок випарника

6.Технологічні розрахунки

6.1 Визначення розмірів абсорберів першого та другого ступенів

6.2 Визначення поверхні теплопередачі випарника

7. Механічні розрахунки

7.1 Товщина обичайки

7.2 Днище

7.3 Штуцери

7.4 Розрахунок опори

Список літератури




Вступ
Аміак утворюється в процесі коксування з азоту і водню кам'яного вугілля. Велика частка азоту вугілля (до 60%) залишається в коксі у вигляді термічно стійких азотистих поєднань, а остання частка видаляється з вугілля разом з леткими продуктами коксування - газом, смолою і надсмольною водою.

Утворення аміаку при коксуванні вугілля починається при температурі біля 600°С, а максимальний вихід його досягається при температурах 800-900°С.

По даним [1] вихід аміаку від сухої шихти для донецького вугілля варіюється в межах 0,25-0,30%, а для кузнецьких може досягати 0,45 %.

Вміст аміаку в газі для різного вугілля [1] може варіюватися в межах 5,5 - 12,5 г/м3 (0 °С).

Вилучення аміаку з коксового газу - обов'язкова технологічна операція при підготовці газу до його подальшого використання. Норми допустимого вмісту аміаку в газі: не більше 0,03 г/м3[2], тобто повнота витягання аміаку з газу повинна складати 99,7 – 99,8 % мас. Такі серйозні вимоги визначаються чисто технологічними причинами [3]:

- необхідність видалення компонента, який призводить до корозії газопроводів та обладнання;

- для попередження виникнення відкладань в газопровідних комунікаціях і регулючих пристроях коксових батарей;

- для нормальної експлуатації бензольно-скруберних відділень і цехів сіркоочистки;

- аміак з ціаністим воднем, що знаходиться в газі, різко посилює корозію устаткування, утворюючи добре розчинне комплексне з'єднання –

гексацианферрат – (NH4)4[FeCN6];

- аміак, що залишається в газі, при спалюванні перетворюється переважно на токсичні і корозійно-небезпечні оксиди азоту;

- аміак стабілізує емульсії води і олії при уловлюванні бензольних вуглеводнів.

У результаті уловлювання аміаку сірчаною кислотою утворюється сульфат амонію.

Сульфат амонію виробляється на коксохімічних заводах у великих кількостях. На 1 т сухої шихти виробництво сульфату амонію (сухого) складає 11,0-11,5 кг.

Сульфат амонію являється дуже ефективним азотним добривом. Особливістю цього вигляду добрива є ті, що він дозволяє підпитувати ґрунт не лише азотом, але і сіркою. Остання входить до складу білків і амінокислот рослин і тому разом з азотом є одним з важливих елементів живлення сільськогосподарських культур. По мірі важливості для рослин сірку можна поставити на третє місце після азоту і фосфору. Продукт володіє важливою для життєдіяльності рослин властивістю. Він переводить фосфор, що знаходиться в ґрунті з нерозчинної форми в розчинну і тим самим підсилює процес поглинання рослиною цієї речовини. Це дозволяє понизити кількість фосфорних добрив, що вносяться до ґрунту.

Не дивлячись на те, що продукт найширше використовується в сільському господарстві, він також застосовується і в інших галузях. Наприклад, у біохімії переосадження сульфатом амонію є загальним методом очищення білків. Використовується в технології хлорування води з амонізацією, вводиться в оброблювану воду за декілька секунд до хлору, з хлором утворює хлораміни - зв'язуючи вільний хлор, завдяки чому значно скорочується утворення хлорорганіки шкідливої для організму людини, скорочується витрата хлору, зменшується корозія трубопроводів. В харчовій промисловості його використовують як харчову добавку Е517 (речовини проти злежування). В промисловості сульфат амонію використовують як сировину при виробництві акумуляторів, у виробництві віскозного волокна і як основу при виробництві вогнезахисних просочень для дерева.

Так як сатураторний метод не дає можливості регулювати розмір отримуваних кристалів, то пропонується для впровадження безсатураторний метод отримання сульфату амонію на ПАТ ЕВРАЗ «Днепродзержинский КХЗ», у якому на стадії абсорбції отримують ненасичений розчин солі, що піддається вакууму, - випарці в умовах інтенсивної циркуляції , що забезпечує незначне пересичення і керований ріст кристалів.[3]





Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   21


База даних захищена авторським правом ©referatu.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка