Реферат з дисципліни Екологія на тему „Екологічна криза сучасності



Скачати 283.59 Kb.
Сторінка9/11
Дата конвертації16.05.2018
Розмір283.59 Kb.
ТипРеферат
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11
6.3 Вибух на хімічному підприємстві
На ВАТ "Северодонецький азот" стався вибух метанолу. За інформацією Головного управління МНС в Луганській області вибух стався в цеху по виробництву метанолу М100. Внаслідок вибуху один працівник заводу отримав тілесні ушкодження. Представники влади запевняють, що загрози здоров’ю людей та навколишньому середовищу немає. Проте, метанол є отруйною речовиною, яка діє на нервову та судинну систему та представляє реальну загрозу для здоров’я людей. Потрапляння метанолу в атмосферу є небезпечним для мешканців міста.

Подібний інцидент є проявом безкарності посадових осіб, які повинні відповідати за безпеку на всіх рівнях. Надавати випадку, що стався в Северодонецьку статус другорядності неправильно .Чиновники, нарешті повинні усвідомити, що екологічна безпека це їх головне питання. Застарілі технології та халатність влади – головні фактори, що призводять до численних катастроф та аварій.

Партія Зелених України готова на законодавчому рівні забезпечити умови для якісного та безпечного життя в Україні. Зелені закликають до системних реформ, які посилять відповідальність чиновництва та забезпечать нові стандарти безпеки в країні.

Створення “Карпатського моря” матиме катастрофічні наслідки

Через варварське водогосподарювання в Україні засолено, пересушено, підтоплено та втрачено понад 5% території, а лісів знищено на понад 10 мільйонах гектарів. Щорічно із земельного кадастру вилучають десятки тисяч гектарів орних земель. Акваторії рік і водосховищ настільки забруднені, що воду з них не можна вважати питною. Найбільш повноводні та чисті в минулому річки України поступово перетворюються на стічні канави та рівчаки. Із 71 тисячі річок нашої держави впродовж останніх десятиліть зникло 5,5 тисячі малих річок.

Неконтрольована вирубка лісів призвела до катастрофічних повеней у Карпатах. Щорічні збитки від повеней і підтоплень в Україні сягають 3,2 млрд. гривень. Експерти-екологи констатують: руйнівні процеси стають незворотними. Якщо не вживати негайних заходів, то впродовж найближчих 10 років нас очікує екологічна криза...

Гіркий досвід радянського господарювання переконливо довів, що повертати ріки назад і будувати рукотворні моря – невдалі ідеї. Будівництво в Карпатах Стрийського водосховища, так званого “Карпатського моря”, розпочали в другій половині 1980-х. За задумами проектантів, фахівців Київського інституту “Укрводпроект”, штучне гірське водосховище у верхів’ї ріки Стрий могло б вирішити низку важливих проблем Прикарпатського регіону. Великий об’єкт, який мав накопичити близько 200 млн. кубометрів води, планували використати для надійного водопостачання Львова й інших міст. Під час великих повеней водойма мала захистити міста й селища в долині, які постійно потерпають від паводків. А встановлення двох потужних турбін забезпечило б їх дешевою електроенергією. З часом планували облаштувати навколо водосховища міжнародну рекреаційну зону. Все це сприяло б економічному, культурному та туристичному розвитку цього регіону Карпат. Словом, “Карпатське море” мало стати аналогом штучного гірського озера Соліні в Польщі.

Уже було повністю побудовано два тунелі діаметром 6 м кожен, поверхневий водоскид, майже завершено будівництво донного водоскиду. Залишалося насипати земляну греблю заввишки 60 м і спорудити кілька допоміжних об’єктів. У реалізацію проекту вклали десятки мільйонів доларів у перерахунку з радянських рублів. Не раз і не два в Польщу виїжджали для експертизи львівські фахівці. На Львівському телебаченні створили фільм про відпочинок на польському водосховищі. Телекамера, яка охоплювала водну гладь на тлі мальовничих карпатських гір, наче ненароком ковзнула за межі земельної греблі. Маленький каламутний потічок вибивався з-під високої греблі в широкому кам’яному річищі, колись повноводної ріки. Але диктор телебачення, “фахівець” з екології та сільського господарства авторитетно заспокоїв львів’ян, мовляв, із річкою Стрий такого не буде.

На перший погляд, усе виглядало гарно та привабливо. Проте будівництво й експлуатація водосховища мали й інший бік, на який треба було звернути увагу фахівців та ентузіастів проекту. Традиційно майже всі міста Львівщини для питно-господарських потреб, як, зрештою, і для промисловості, використовують артезіанську воду. Підземна вода, що надходить із глибин, найбільш екологічно чиста й не потребує значної водопідготовки. Щоб транспортувати і використовувати технічну воду водосховища, необхідно збудувати магістральні водогони (близько 150 км), насосні станції, електропідстанції, накопичувальні резервуари, впроваджувати нові технології очистки та водопідготовки для потреб мешканців.

На прикладі польського водосховища й інших гірських штучних озер можливо спрогнозувати, що річка Стрий, яка має живити його, взагалі зникне в нижній течії. За значного забору поверхневих вод різко зменшаться запаси підземних водоймищ заплави цієї річки, впадуть динамічні рівні комплексу артезіанських свердловин. А Стрий має стратегічне значення для водопостачання Прикарпатського регіону, адже 40% води Львів та інші міста беруть із підземних водоймищ ріки.

Після екологічної аварії 1999 року, коли забруднили стрийські водозабори нафтопродуктами, без централізованого водопостачання залишилися 500 тисяч жителів. Стало зрозуміло: будь-який експеримент із річкою Стрий може мати катастрофічні наслідки. Регулювання рівня та хвилі водосховища руйнуватимуть навколишні гори, через що почнуться зсуви.

Авторів проекту не засмутило, що будівництво великого водосховища може змінити мікроклімат, флору та фауну, порушити підземний гідробаланс саме в бальнеологічному регіоні Карпат, де розташовані курорти, якими пишається вся Галичина. А унікальні джерела мінеральної води взагалі розмиються.

Щоб затопити землі, яких і так мало в Карпатах, потрібно було б переселити мешканців сіл Довге, Нові і Старі Кропивники, Рибник, Перепростине та Лакоть в інші райони.

Повінь у горах формується за п’ять-шість годин, і якщо прорветься насипна гребля, то хвилі водоймища в кілька метрів увірвуться в долину, руйнуючи все на своєму шляху. Таке вже траплялося 1995 року, коли прорвало греблю Солінського водосховища в Польщі – сталося катастрофічне затоплення сіл і містечок. Галичани пам’ятають також прорив греблі Стебницького калійного комбінату та жахливе отруєння Дністра аж до Чорного моря. Ось таку міну сповільненої дії хотіли закласти в Карпатах. “Добро” на будівництво “Карпатського моря” дали науковці інституту екології Карпат, які проводили екологічний моніторинг проекту.

Перелік екологічних проблем, пов’язаних із будівництвом та експлуатацією “Карпатського моря”, аж ніяк не повний. Скільки конференцій, презентацій, доповідей, поїздок за кордон тоді відбувалося. Скільки списів було зламано на сторінках газет, у наукових кабінетах. Але врешті, під тиском ухвалили правильне рішення. Помилковість будівництва “Карпатського моря” стала всім зрозумілою з роками.


Каталог: files
files -> Україна в 70-90 рр. XIX ст. Реферат
files -> Урок 2 Тема. Архітектура кам'яний літопис століть
files -> Реферат на тему : Застосування альтернативних джерел енергії в сільському господарстві
files -> Закон України,,Про охорону навколишнього середовища ''
files -> Конспект уроку Національні парки Африки. Стихійні явища природи. Екологічні проблеми
files -> Уроках «Художньої культури»
files -> «Україна і Африка»
files -> Уроків з географії 7 класу з теми: «Африка» Вчитель географії П’ятак С. В


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11


База даних захищена авторським правом ©referatu.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка