Реферат з предмету: «Релігієзнавство»



Скачати 162.34 Kb.
Сторінка7/7
Дата конвертації11.10.2018
Розмір162.34 Kb.
ТипРеферат
1   2   3   4   5   6   7
Молитва — неодмінна частина релігійного культу, обов'язковий атрибут обрядів, богослужінь, церковних свят. Це звертання священика або віруючих до Бога, святих, небесних сил у надії на допомогу і відвернення зла.

Молитви поділяються на індивідуальні, групові, молитви у храмі, богослужінні, молитви словесні і без слів, молитви з посилюючим ритуалом і без нього, їх зміст різниться за тим, кому вони адресовані і на що спрямовані. Мети досягають

тільки щирі молитви. Найперші молитви, які має знати християнин, це Ісусова, Господня, Символ Віри і Ангельська Пісня Пресвятій Богородиці.

Успіхові молитви сприяє моління перед іконою, моління у молитовній позі, в групі людей, у храмі на релігійні свята, під час богослужіння, під час посту.

Православна церква користується Юліанським календарем, це так званий старий стиль. Католицька церква та протестантські церкви користуються Григо­ріанським календарем, тобто новим стилем літочислення.

Склалася система православних свят. Кожне свято відзначається особливим богослужінням. Широко відзначаються головні, двунадесяті (їх дванадцять) — господні і богородичі свята. Найбільше з головних християнських свят — Пасха. Особливою любов'ю користується Різдво Христове — 7 січня.

Урочисто відзначаються-і вхід Господ­ній в Єрусалим (вербна неділя), Вознесіння, П'ятидесятниця (день святої Трійці), Хрещення Господнє, Стрітення, Преобра­ження, Здвиження Чесного і Животворного Хреста Господнього, Введення у Храм Пре­святої Богородиці, Благовіщення, Успіння Богородиці.

Головне християнське свято Пасху називають також Великдень. Встанов­лене це свято на згадку про Воскресіння Ісуса Христа, яке згідно з новозавіт­ним переказом відбулося на третій день після його смерті. В центрі свята —стражденний та вмираючий на хресті і воскресаючий Ісус Христос, що споку­тував людські гріхи своєю кров'ю. Воскресіння Христа стає кульмінаційним пунктом свята.

Тиждень перед Великоднем називається Великим або Страсним, бо в ньому відбулися Страсті Господні. Найважливіші дні цього тижня починаються від чет­верга. Богослужіння Великого Четверга присвячене згадкам про Таємну Вечерю, яка, згідно з Євангеліями, була влаштована учнями Христа в домі одного з жи­телів Єрусалиму на честь зустрічі єврейської Пасхи. Тут Ісус передбачає зраду Юди, відречення Петра і свою мученицьку смерть. Вечеря стала подією, котра послужила основою для встановлення християнською церквою таїнства причас­тя: «Як вони споживали, Ісус узяв хліб і поблагословив, поламав і дав своїм учням і сказав: «Прийміть, споживайте — це Тіло Моє». А взявши чашу й подяку вчинивши, подав їм і сказав: «Пийте з неї, бо це Кров Моя Нового Заповіту, що за багатьох проливається на відпущення гріхів» (Євангеліє від Мат­вія, ст. 26 с.26-28).

У народній традиції Великий Четвер називається «Чистим», оскільки вважа­ється, що це день весняного очищення. Ще вдосвіта господарі чистили стайні, комори, палили торішнє листя, бур'ян, госпо­дині прибирали в хатах. Здавна вірили, що дуже добре стригтися в Чистий Четвер — не буде боліти голова і лізти волосся.

Після вечірньої служби з церкви несли «страсні» свічки, випалювали ними хрест на дверях, що мало оберігати від нечистої сили.

У богослужінні Страсної П'ятниці зга­дується засудження, страждання і смерть Ісуса Христа. Згідно з Євангеліями, після звинувачення синедріоном (верховним су­дом) Христа в богохульстві, іменуванні себе Месією, Сином Божим. Він був при­ведений до римського прокуратора Понтія Пилата, який за наполяганням натовпу і первосвящеників оголосив вирок — розіп’яти Ісуса на хресті. Після довгих знущань до розп'яття та страждань на хресті він помер. Євангелісти розповідають, що в п'ят­ницю ввечері тіло Христа було зняте з хрес­та, обгорнуте в плащаницю і поховане

в печері. Тому головним обрядом Великодньої П'ятниці є винос плащаниці (зображення тіла Ісуса Христа в тому вигляді, в якому воно було зняте з хреста і покладене в гріб). Плащаницю урочисто виносять з вівтаря і встановлюють посередині храму для масового поклоніння і цілування. До виносу плащаниці у п'ятницю нічого не їдять і робота також не дозволяється.

Матеріальним втіленням символу воскресіння стали пасхальні яйця. Історія пасхального яйця сягає у глибину століть. Це загальнолюдський символ життя, весни, сонця. Виникнення християнської традиції пасхального яйця пояснює оповідь про те, як Марія Магдалина, якій першій, за Євангелієм, з'явився воскреслий Христос, піднесла римському імператору Тіберію червоне яйце зі словами «Христос Воскрес!» За давнім трактуванням, яйце є образ голови Адама, похо­ваного на Голгофі, на тому ж місті, де пізніше був розп'ятий Христос, і кров Його, стікаючи по хресту, торкнулася черепа Адама. Отже, червоне яйце це ще і символ спокути гріха людини.

Світле і радісне свято Різдво Хрис­тове, яке православна церква святкує 7 січня (католицька церква відзначає його 25 грудня), встановлене на честь народження Ісуса Христа. Це свято про­буджує в людях найдобріші почуття, окрилює надією, адже Син Божий прий­шов на грішну Землю... Святий вечір напередодні Різдва. Тиша ніби фізично стає складовою зимового пейзажу. Вдо­ма запалені свічки, 12 страв на столі, серед них кутя — поминальна їжа. А наступного дня вже інший настрій — піднесений. «Христос рождається» — чути скрізь, в церкві, на вулиці, в осе­лях людей. У кожній церкві виставле­но шопку — зображення новонародже­ного Ісуса Христа в яслах, в пастушій стайні, поклоніння йому волхвів. А вис­тави вертепів (неодмінного атрибуту цього свята) переносять нас у І ст. н. е., у часи правління царя Ірода. З нат­хненням співають різдвяні колядки, це також дуже давній звичай. А зірка на святковій новорічній ялинці нагадує про зірку, яка вказала волхвам шлях до місця народження Христа.

Різдво починало двотижневий період зимових свят. Ще 567 року за рішен­ням Другого Синоду в Турі (Франція) були оголошені святковими всі дні від Різдва до Богоявлення — так зване дванадцятидення.

І православна, і католицька церква однаково урочисто відзначають Собор Пресвятої Богородиці (на другий день Різдва) та свято першомученика апостола Степана (на третій день).

Святкування Нового року мало світський характер і в усі часи, в усіх народів пов'язувалося з надіями на нове, краще життя.

Перший день Нового року — ще й свято Василя. Василій Великий (329— 379) — архієпископ Кесарії Каппадокійської (Мала Азія). Аскет, богослов, вче­ний, автор кодексу чернечого життя. Братства монахів-василіян були надзвичай­но поширені у середньовічній Європі.

Завершували зимові свята Водохрещі. Інша назва цього свята —Богоявлення. Традиція Водосвяття (Водохреща) на знак хрещення Ісуса Христа йде з V століття. Освячена на це свято вода вважається цілющою.

Серед свят, які відзначаються взимку, слід згадати свято, яке дуже люблять діти — свято св. Миколая. Вони дуже чекають дня 19 грудня, щоб, прокинув­шись, знайти під подушкою подарунок від Миколая. Святий Миколай шанується як заступник скривджених, несправед­ливо осуджених, бідних і нещасних. Дуже шанували цього святого у Київській Русі. На Україні дуже багато храмів св. Миколая. Перший храм св. Миколая збудувала княгиня Ольга над могилою Аскольда.

На літній період припадають такі великі свята, як Трійця (або П'ятидесят­ниця), святих Петра і Павла, народження Іоанна Предтечі, Преображення, Успення Богородиці та ін.

Трійця відмічається на 50-й день після Пасхи, тому називається ще П'ятиде­сятницею. У Новому Заповіті розповідається про зішестя Святого Духа на апос­толів в цей день і про одержання ними пророчого дару для проповіді християн­ства. В народі це свято називають зеленими святами, тому що воно співпало з давньослов'янським святом семиком, під час якого наші пращури намагалися вплинути на духів рослинності і духів предків, від яких залежала доля врожаю.

Свято Преображення відзначається 19 серпня. В його основу покладена єван­гельська розповідь про Преображення Ісуса Христа в присутності його вірних учнів. В Євангеліє від Матвія ця подія описана так: одного разу Ісус Христос у супроводі своїх учнів Петра, Якова та Іоанна піднявся на гору. І раптом, не­сподівано для них він преобразився: «об­личчя його, як сонце, засяяло, а одежа його стала біла, як світло», а потім роз­кинувся голос з небес: «Це син мій улюб­лений, що його я вподобав. Його слухай­теся.» (Євангеліє від Матвія, 17, 25).

На наших землях це свято серед на­селення більше відоме під назвою Дру­гого або Яблучного Спаса. Всього свят­кують три Спаси — Медовий, Яблучний і Спас на полотні. Слово Спас означає спаситель, а свята Спаса — це дні, при­свячені спасителю Ісусу Христу. За ста­рим звичаєм до Яблучного Спаса не можна було їсти яблук. В день свята плоди освячувались. Спас пов'язувався з наближенням осені.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Лубський В.І.

РЕЛІГІЄЗНАВСТВО” Київ “Вілбор” 1997 р.



2. Ходькова Л.П.

РЕЛІГІЄЗНАВСТВО” Львів «Афіша» 2001р.



3. Біблія


: data -> bib -> Religioznavstvo
bib -> Сутність І значення менеджменту
bib -> Ренесансна архітектура Львова (ХVI – пер пол. XVII ст.)
bib -> Блез Паскаль
bib -> Лекція №10. Зарубіжна філософія XX ст. (продовження) План Культурологічні та історіософські напрями філософії ХХ ст
bib -> Організування як загальна функція менеджменту
Religioznavstvo -> Українська греко-католицька церква
bib -> Реферат на тему використання вбудованих засобів контролю виконав студент групи Хоружий М. Прийняв
bib -> Рішення Сутність, класифікація та процес вироблення управлінських рішень
bib -> Шаблон для оформлення методичних вказівок


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©referatu.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка