Рекомендації до написання курсової роботи для студентів історичного факультету окр



Скачати 334.86 Kb.
Сторінка5/21
Дата конвертації18.10.2018
Розмір334.86 Kb.
ТипПротокол
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   21
    Навігація по даній сторінці:
  • Вступ
Структура вступу:

– актуальність проблеми;

– об’єкт і предмет дослідження;

– хронологічні рамки роботи;

– географічні межі дослідження;

– історіографічний огляд;

– мета та завдання дослідження;

– характеристика джерел;

– методи дослідження;

– обґрунтування і характеристика структури роботи.

Вступ і висновки разом мають становити до 10% загального обсягу роботи.

Вступ починається з обґрунтування актуальності обраної теми. Актуальність – обов’язкова вимога до будь-якого дослідження. Чітко й однозначно визначити наукову проблему і, таким чином, сформулювати її суть буде неважко, якщо студенту вдасться провести межу між знанням і незнанням з предмету дослідження. Актуальним є будь-яке корисне для суспільства неупереджене, написане з позицій історизму дослідження. Науково-педагогічне, практичне значення роботи має бути переконливо доведене автором. Актуальність теми зумовлюється також її недостатньою вивченістю або необхідністю переосмислення на основі раніше недоступних джерел і літератури. Виклад актуальності повинен займати 0,5 – 0,75 сторінки.

Об’єкт дослідженняісторичне явище, на яке спрямована пізнавальна діяльність дослідника. Предмет дослідження – частина об’єкта, конкретизована в даному дослідженні. Об’єкт і предмет співвідносяться між собою як загальне та часткове. У предмет виділяється частина об’єкта, яка вивчається у курсовій. Саме на предмет спрямована основна увага, оскільки він визначає тему курсової, заявлену на титульному аркуші як її назва.

Наприклад, якщо курсова робота присвячена темі: «Країни «середньої сили» в сучасних міжнародних відносинах», то об’єктом дослідження виступають країни «середньої сили», а предметом – їхній вплив на сучасні міжнародні відносини. Правильне визначення об’єкта та предмета дослідження допомагає чітко зрозуміти співвідношення загального та конкретного, спрямовує студента на проведення повноцінної, самостійної наукової розвідки.



Хронологічні рамки роботи визначають нижню і верхню часову межу дослідження. Їх вибір необхідно пояснити. Як правило, початковою й кінцевою хронологічними межами виступають певні визначні події, які започаткували нові тенденції у явищі, що вивчається.

Географічні межі дослідження передбачають визначення території, де відбувалося те чи інше історичне явище.

Наступний елемент вступу – історіографічний огляд з даної теми (аналіз стану вивчення теми). Автор на основі критичного аналізу літератури (а не простого її перерахування) вказує на досягнення у вивченні обраної проблеми його попередників і наголошує на питаннях, що залишились невисвітленими, формулює завдання дослідження. Для з’ясування стану розробки обраної теми складається короткий огляд наукової літератури, з якого можна зробити висновок, що дана тема ще не розкрита (розкрита лише частково або не в тому аспекті) і тому вимагає подальшого розроблення. Матеріали такого огляду систематизують у певному логічному зв’язку та послідовності. Критичний аналіз праць можна подавати у хронологічно-проблемному або проблемно-хронологічному порядку. В огляді називають і критично оцінюють публікації (монографії, статті, автореферати дисертацій), що стосуються теми курсової. З історіографічного аналізу має випливати висновок про недостатньо вивчені аспекти обраної проблеми, з чого формулюється мета дослідження, яка буде реалізовуватися в курсовій роботі.



Мета і завдання дослідження. Мета роботи має спрямовуватися на розкриття теми, зазначеної в назві роботи. Її слід формулювати однією фразою, лаконічно. Завдання повинні слугувати досягненню мети. Їх може бути сформульовано 3-6. Кожне з них має відображати певний крок у проведенні дослідження (вивчення наукової літератури, збір джерел, визначення умов розвитку певного явища, визначення його місця в загальному поступі тощо).

Характеристика джерел містить групування використаних джерел і коротку характеристику кожної з груп. Історичні джерела поділяються на: писемні, речові, зображувальні, усні, лінгвістичні, етнографічні. Найбільш універсальною групою є писемні джерела, серед яких за походженням виділяють такі групи: законодавчі акти, актові джерела (нормативні документи органів влади, приватно-правові, метрики), документи громадських об’єднань і політичних партій, статистичні матеріали (сюди включають і матеріали соціологічних обстежень), діловодна документація, періодична преса, джерела особового походження (мемуари, щоденники, листування, записники тощо), художня література (створена в епоху, що досліджується).

Одні і ті ж джерела можна поділити на опубліковані та неопубліковані. Більшість неопублікованих джерел зберігається в архівосховищах, наприклад, у державному архіві Донецької області, Центральному державному історичному архіві України, а також у краєзнавчих музеях, приватних зібраннях тощо. Неопубліковані джерела становлять для дослідника найбільший інтерес. Тому бажаною є робота студента-історика в архівній установі, яка передбачає виявлення, вивчення та вилучення необхідної інформації з документу для курсової роботи. Якщо студенти 1-2 курсів можуть обмежитися опублікованими джерелами, то студенти 3-4 курсів повинні обов’язково працювати в архіві. Для того, щоб отримати таку можливість, необхідно оформити офіційний лист від університету (додаток Г).

Джерела дослідження в галузі політичних наук групуються наступним чином: нормативно-правові акти; документи політичних партій і громадських об’єднань; статистичні матеріали; результати соціологічних обстежень; промови, інтерв’ю, публікації провідних державних і політичних діячів; довідкові видання; джерела особового походження (мемуари,щоденники, листування) тощо.

Методи дослідження представляють собою перелік використаних методів дослідження для досягнення поставленої мети. Перераховувати їх треба стисло та змістовно визначаючи, що саме в рамках курсової роботи вивчалося тим чи іншим методом.

Метод – це спосіб, шлях дослідження. Методи поділяються на загальнонаукові та спеціальні історичні (методи політичних наук). Загальнонаукові методи застосовуються представниками всіх наукових галузей. Основні серед них такі: описово-розповідний, аналітико-синтетичний, індуктивно-дедуктивний, проблемно-хронологічний, конструювання, моделювання, узагальнення, статистичний, кількісного аналізу (передбачає застосування методів математичного аналізу), контент-аналізу тощо. Спеціальні історичні методи: ретроспективного аналізу, історико-порівняльний, історико-генетичний, історико-типологічний тощо. Методи політичних наук: системний, структурно-функціональний, порівняльний, біхевіористський та інші.



Наукова новизна одержаних результатів. Лаконічно викладають нові наукові положення (рішення), запропоновані студентом особисто. Новизну можуть становити знайдені та запроваджені в науковий обіг нові джерела (наприклад, результати проведеного власноруч соціологічного опитування, зібрані усні свідчення учасників подій), опрацьована нова наукова літератури, нові інтерпретації вже відомих подій і матеріалів.

Обґрунтування і характеристика структури роботи – заключна частина вступу. Необхідно пояснити принцип, покладений в основу розміщення матеріалу. Як зазначалося вище, найчастіше обирають проблемно-хронологічний або хронологічно-проблемний принцип.

Отже, вступ – дуже відповідальна частина курсової, оскільки містить усі необхідні кваліфікаційні характеристики дослідження. Це своєрідна візитівка всієї роботи, оскільки за ним визначається актуальність, масштаби дослідження, а також володіння автором обраною проблемою.


Каталог: 665844
665844 -> Методичні матеріали
665844 -> Міністерство освіти та науки україни
665844 -> Методичні матеріали щодо змісту та організації самостійної роботи студентів, поточного І підсумкового контролю знань з дисципліни «договори у міжнародному праві»
665844 -> Методичні матеріали щодо змісту та організації самостійної роботи студентів, поточного І підсумкового контролю їх знань з дисципліни
665844 -> Методичні вказівки до написання реферату з навчальної дисципліни «Історія економіки та економічної думки»
665844 -> Національна академія статистики, обліку та аудиту
665844 -> Тематика курсових робіт та вимоги до їхнього написання «кримінальне право»
665844 -> Модуль перший
665844 -> Робоча програма дисципліни "Гармонізація національного законодавства з міжнародно-правовими нормами" розроблена відповідно до Положення про робочу навчальну програму в кнеу


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   21


База даних захищена авторським правом ©referatu.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка