Робоча програма навчальної дисципліни екологія біологічних систем



Сторінка3/5
Дата конвертації23.12.2017
Розмір0.62 Mb.
ТипРобоча програма
1   2   3   4   5

Усього годин


108

30




30




48




















2. ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ
2.1. Блочно-модульний розподіл навчального часу в годинах

для студентів денної форми навчання


п/п


Н а з в а р о з д і л у

Лекції

Практичні та лабораторні заняття

Самостійна робота





Модуль І. Аутекологія рослин


8

9

14

1

Основні екологічні поняття та закономірності в екології рослин

2





2

2

Біотичні взаємовідносини рослинних організмів

2




2

3

Екологічні групи рослин по відношенню до дії абіотичних факторів




6


4

4

Адаптація рослин до несприятливих умов навколишнього середовища

2




2

5

Екологія фотосинтезу

2


2

4




Модульна контрольна робота 1



1






Модуль II. Синекологія рослин





6

7

10

6

Рослинні угруповання та їх структура

2

2

2


7

Фітомаса і первинна продукція біоценозів

2

1

2

8

Біологічна продуктивність і врожайність агрофітоценозів




1

6

9

Розвиток та стійкість рослинних угруповань. Сукцесії та флуктуації

2

2

2




Модульна контрольна робота 2



1







Модуль ІІІ

Тваринний організм і середовище

6

7

10

10.

Системна екологія, системність життя

2

2

12

11

Організм і середовище. Загальні закономірності

4

2

8

12

Найважливіші абіотичні фактори і адаптації до них тваринних організмів.

6

2

10

13

Особливості існування тварин в різних середовищах

6

2

14




Модульна контрольна робота 3




1







Модуль IV. Угруповання тварин як екологічні системи

6

7

10

14

Поняття про біоценоз і біоценотичне середовище

4

2

10

15

Загальні принципи адаптації на рівні організму

4

2

16

16

Популяція як біологічна система

6

4

10




Модульна контрольна робота 2




1




ВСЬОГО

131

32

16

80


2.2. Теоретичні основи
Тема 1. Основні екологічні поняття та закономірності в екології рослин

Екологія рослин як самостійна наука. Об’єкти вивчення та завдання екології рослин. Основні екологічні поняття. Загальні закономірності впливу екологічних факторів на рослинні організми.


Тема 2. Біотичні взаємовідносини рослинних організмів

Фітогенні та зоогенні компоненти середовища. Внутрішньовидові взаємовідносини – конкуренція. Міжвидові взаємовідносини: прямі контактні механічні; прямі контактні фізіологічні (симбіоз, паразитизм, напівпаразитизм, сапрофітизм); непрямі трансбіотичні (через тварин і мікроорганізми) та трансбіотичні (конкуренція, алелопатія).


Тема 4. Адаптація рослин до несприятливих умов навколишнього середовища

Суть поняття адаптація. Класифікація адаптацій. Генетична адаптація (акламація та акліматизація). Морфологічна адаптація. Фізіолого-біохімічна адаптація. Швидка адаптація. Стійкість рослинних організмів. Посухо – та жаростійкість. Холодо – та морозостійкість. Солестійкість. Стійкість рослин до забруднення ксенобіотиками.


Тема 5. Екологія фотосинтезу

Фототрофна функція рослинних організмів і запасання енергії. Фотосинтетична продуктивність. Інтенсивність та якість світла. Ефективність використання сонячної енергії, ККД. Вплив внутрішніх факторів на інтенсивність фотосинтезу.


Тема 6. Рослинні угруповання та їх структура

Фітоценоз як компонент видової структури біоценозу. Елементи морфологічних ознак рослинних угруповань. Флористичний склад угруповання. Ценопопуляції. Диференціювання видів за функціями у фітоценозі. Конкурентноспроможність домінантів: віоленти, пацієнти, експлеренти. Види – едифікатори та субдомінанти.


Тема 7. Фітомаса і первинна продукція біоценозів

Біологічна продукція та продуктивність екосистем. Фітомаса та первинна продуктивність. Агрофітоценози та їх урожайність.


Тема 9. Розвиток та стійкість рослинних угруповань. Сукцесії та флуктуації

Основні принципи стійкості фітоценозів. Сукцесії як незворотні зміни рослинних угруповань. Співіснування видів з різними стратегіями. Види-опортуністи та збалансовуючі види. Флуктуації як тимчасові зміни видового складу фітоценозів.



Тема 10. Системна екологія, системність життя
Екологія як наука про системи. Методологічні основи екології. Розвиток поглядів на екологію біологічних систем. Екологія як система наук про живу природу. Закони термодинаміки та їх застосування в екології. Закони композиції. Складні системи та їх структура. Поведінка системи та принципи її ускладнення. П'ять рівнів ускладнення систем. Концепція екосистеми і біогеоценозу. Схожість і відмінність цих основних категорій екології. Роль живої речовини в утворенні середовища існування. Біосфера як цілісна система, біоми, біоцикли і біохори. Різноякісність форм життя і біогенний круговорот.
Тема11. Біогеоценологія і екологія угруповань
Адитивні і емерджентні властивості системи. Регуляція біологічних систем на принципах прямого та зворотного зв'язків. Рівні організації біологічних систем від організменного до біосферного. Структурно-функціональна організація біогеоценозу. Біоценоз і геоценоз, їх складові частини. Екосистема та її компоненти. Класифікація біомів. Основні біоми Землі. Природа і характеристика угруповань. Повночленні і неповночленні угруповання, склад угруповання. Учення про консорції. Консорція як структурно-функціональна одиниця біогеоценозу. Поняття про концентри. Концентри першого, другого та інших порядків.
Тема 12. Організм і середовище. Загальні закономірності
Екологічні фактори або чинники. Основна класифікація екологічних чинників. Вплив екологічних чинників на тварин. Типи змів чинників навколишнього середовища в часі. Ресурси і умови. Адаптації. Основні адаптації на рівні організму. Поняття про зону оптимуму та зону песимуму екологічного чинника. Критична точка і екологічна валентність. Закон оптимуму. Аклімація та акліматизація. Різноманітність індивідуальних реакцій на чинники середовища. Неоднозначність впливу чинника на різні функції організму. Відносна незалежність пристосування організмів до різних чинників. Різноманітність індивідуальних реакцій на чинники середовища. Правило обмежуючих чинників. Взаємодія чинників. Неспівпадіння екологічних спектрів окремих видів. Принципи екологічної класифікації організмів. Активне і приховане життя. Явище уявної смерті, анабіоз, гіпобіоз, криптобіоз.
Тема 13. Найважливіші абіотичні фактори і адаптації до них тваринних організмів. Температура.
Температура середовища та її зміни. Закон Вант-Гоффа та його застосування в екології. Коефіцієнт Q10, його біологічний зміст. Температурні межі існування видів, Тварини-кріофіли. Основні механізми адаптації до холоду. Резистентність і толерантність. Механізми холодової телерантгості. Термофільні тварини. Зв'язок організації тварин з їх активністю при високих температурах. Температура тіла і тепловий баланс організмів. Ектотермія та ендотермія. Пойкілотермні та гомойотермні організми. Удавана та істинна гомойотермія, Гетеротермні організми. Температурні адаптації пойкілотермних організмів. Спеціалізація і толерантність. Ефективні температури розвитку пойкілотермних організмів. Температурний поріг розвитку, біологічний нуль розвитку. Температурна компенсація. Можливості регуляції температури у пойкілотермних тварин. Випаровувальна терморегуляця пойкілотермних тварин. Температурні адаптації гомойотермних організмів. Хімічна та фізична терморегуляція. Правило Аллена і правило Бергмана. Закон економії поверхні. Екологічні вигоди пойкілотермії і гомойотермії. Гетеротермія, торпідний стан, естивація.

Тема 14. Сонячна радіація
 Світло як умова орієнтації тварин. Потреба тварин в світлі різної частоти та певного спектрального складу. Види-фотофіли та фотофоби, евріфотні та стенофотні, основні характеристики екологічних форм. Повнота зорового сприйняття навколишнього середовища у тварин. Екологічні та еволюційні адаптації до сприйняття світла тваринами. Кольорове та чорно-біле бачення. Світло і біологічні ритми. Фотоперіодична регуляція життєвих явищ. Фотоперіод у тварин. Режим освітлення як сигнальний чинник, який визначає час початку і закінчення активності. Добові ритми. Циркадіанні (циркадні) ритми. Правило Ашоффа. Світлові чинники-синхронізатори. Механізми циркадіанних ритмів і їх регуляція. Концепція хронона. Циркануальні (цирканні) ритми і їх природа. Фотоперіодична регуляція сезонних циклів.
Тема 15. Особливості існування тварин в різних середовищах
Чотири основні середовища проживання тварин – водне, наземно-повітряне, ґрунт, живі організми. Водне середовище. Специфіка адаптації гідробіонтів. Екологічні зони Світового океану. Основні властивості водного середовища. Щільність водного середовища і пристосування тварин до пересування в ньому. Кисневий режим гідробіонтів. Аноксибіоз як екологічний фактор. Сольовий режим. Пойкілоосмотичні та гомойосмотичні тварини. Сольовий анабіоз і температурний режим водойм. Поняття термоклину. Світловий режим у водному середовищі. Еуфотична, дисфотична та афотична зони, їх основні характеристики і особливості. Біолюмінісценція, сигнальне значення біолюмінісценції. Способи орієнтації тварин у водному середовищі.

Наземно-повітряне середовище життя. Повітря як екологічний чинник для наземних організмів. Анемохорія – розселення за допомогою повітряних потоків. Аеропланктон. Газовий склад повітря. Значення кисню для появи перших наземних тварин. Рівень метаболізму наземних тварин в порівнянні з первинноводними. Добові зміни газового складу атмосфери в приземних шарах. Ґрунтове дихання.

Ґрунт і рельєф. Погодні і кліматичні особливості наземно-повітряного середовища. Едафічні чинники середовища. Погодні особливості. Клімат місцевості та його складові. Опади як екологічний чинник. Ґрунт як місце існування. Особливості ґрунту. Структура ґрунту, основні шари ґрунту як місце життєдіяльності живих організмів. Особливості розподілу ґрунтової вологи і його значення для тварин-мешканців ґрунту. Особливості дихання тварин-мешканців ґрунту. Основні життєві форми мешканців ґрунту. Мікро-, мезо-,і макро- і мегафауна ґрунту. Тварини-мешканці нір, нідіколоценози.
Тема 16. Загальні принципи адаптації на рівні організму
Типи пристосування до зовнішніх чинників. Пасивний шлях адаптації — адаптація за принципом толерантності. Активний шлях пристосування – адаптація за принципом резистентності. Пойкілоосмотичні тварини гомойоосмотичні тварини як приклади толерантного і резистентного типу пристосування. Правило оптимуму. Специфічні адаптивні механізми пристосування виду до абіотичних і біотичних чинників. Адаптація до будь-якого чинника як джерело витрат енергії. Адаптація і екологічна валентність виду.

Комплексний вплив чинників середовища. Оптимум і пессимум ареалу. Взаємодія чинників в комплексах, констелляція. Модифікуючі чинники та їх вплив на адаптації. Опосередкований характер впливу модифікуючих чинників на життєдіяльність. Погода як модифікуючий чинник, коефіцієнт суворості погоди. Модифікуючий вплив снігового покриву. Лімітуючі чинники. Правило мінімуму. Закон мінімуму Лібіха, закон мінімуму Тінемана. Пристосування тварин до лімітуючих чинників. Правило двох рівнів адаптації. Принцип гомеостазу на рівні організму. Взаємодія двох рівнів адаптації – необхідна умова стійкого існування в динамічному середовищі. Концепція ароморфозів і ідіоадаптацій О.М. Северцова.


Тема 17. Поняття про біоценоз і біоценотичне середовище
Визначення біоценозу за К. Мебіусом. Ієрархічна організація біоценозу. Відмінність принципів стійкості біоценозів від стійкості живих організмів складаючих його. Біоценоз – система каркасного типу. Особливості системи надорганізменного рівня за класифікацією В. Тішлера.

Видова структура біоценозу. Поняття про видове багатство і видову різноманітність в біоценозі. Залежність видового складу угруповання від різнородності місця існування. Приграничний або узлісний ефект. Характеристика видової структури біоценозу за кількісним співвідношенням видів. Чисельність та щільність організмів в біоценозах. Розмірність видів, що входять до складу природних біоценозів. Види-домінанти біоценозу, Ступінь домінування та його визначення. Індекс Сімпсона. Зв'язок між чисельністю видів-домінантів і загальним видовим багатством в угрупованні. Показник схожості Серенсена. Місце рідкісних і зникаючих видів в біоценозі. Кількісні характеристики виду в біоценозі. Щільність і частота зустрічаємості виду в біоценозі. Кількісне визначення різноманітності за індексами Шеннона, Пієлу, Маргалєфа, Міхиника, Одума

Просторова структура біоценозу. Ярусність біоценозів. Приуроченість тварин до певного ярусу біоценозу. Мозаїчність біоценозу.

Екологічна структура біоценозу. Явище екологічного вікаріату. Закономірності екологічної структури біоценозу. Макроскопічний і мікроскопічний підходи до оцінки біоценозів.

Відносини організмів в біоценозах. Відносини хижак-жертва, паразит-хазяїн. Справжнє хижацтво, або хижацтво у вузькому сенсі слова, паразитизм, збирацтво, пасіння. Активний і пасивний способи захисту від хижаків. Коменсалізм і його форми – нахлібництво (дармоїдство) і квартирантство. Мутуалізм, нейтралізм і аменсалізм. Конкуренція, закон конкурентних відносин.

Прямі і непрямі відносини між видами в угрупованні. Трофічні, топічні, форичні і фабричні зв'язки в угрупованні. Фізіологічний і синекологічний оптимум виду.

Екологічна ніша та її характеристики. Розподіл екологічних ніш, часткове перекривання екологічних ніш. Розмежування екологічних ніш. Механізми розмежування екологічних ніш – розмірна і просторова диференціація, поведінкові відмінності, відмінності в часі активності.


Тема 18. Популяція як біологічна система
Структура популяції виду. Підвид — крупне територіальне угруповання загального видового населення біогеоценозу. Принцип засновника. Географічні популяції. Єдність морфобіологічного типу і життєвих ритмів особин в географічних популяціях. Просторова ізоляція географічних популяцій. Екологічні популяції за Н.П. Наумовим. Специфіка окремих екологічних популяцій. Елементарні популяції, субпопуляції, локальні або місцеві популяції. Базовий принцип екологічних популяцій: однонаправленість індивідуальних адаптацій у особин, що спільно мешкають на загальній території.

Генетичне і екологічне трактування поняття популяції. Здатність до вільного обміну генетичною інформацією (панміксія) — головний критерій популяції. Межі популяцій. Місце популяції в ієрархії біологічних систем.



Тема 19. Просторова структура популяцій
Просторова структурованість популяцій як "морфологічна" основа гомеостазу популяції. Типи просторового розподілу: рівномірний (регулярний), дифузний (випадковий) і агрегований (груповий, мозаїчний).

Просторова диференціація. Осілий та номадний спосіб життя тварин. Використання території осілими і номадними тваринами: екстенсивний тип та інтенсивний тип використання території. Осілі тварини. Ділянки проживання. Біологічна роль ділянки проживання. Формування ділянки проживання. Номадні тварини. Просторова структура груп. Біологічні переваги групового способу життя. "Метаболічний "ефект групи". Просторові вазємовідносини особин в стадах і зграях . Функціональна інтеграція. Внутрішньопопуляційні угруповання.


Тема 20. Гомеостаз популяцій
Три найважливіші функціональні категорії гомеостазу популяції. Безперервний потік інформації про стан зовнішнього середовища і самої популяції як основа узгоджених дій особин у складі популяції. Підтримання просторової структури. Механізми індивідуалізації території. Територіальна агресія. Маркування території. Регуляція територіальної поведінки. Механізми підтримки ієрархії. Підтримання генетичної структури. Еволюційний і екологічний аспекти мінливості. Механізми підтримки генетичної гетерогенності. Ієрархія і сексуальне домінування. Рухливість і розселення. Статева вибірковість. Віковий крос. Регуляція щільності населення. Регуляція плодючості і смертності. Динаміка плодючості і смертності. Регуляція дисперсії особин в просторі.
Тема 21. Динаміка популяцій
Демографічна структура популяцій і її динаміка. Вікова структура популяції. Інтенсивність розмноження і темпи зростання популяції. Участь в репродуктивному процесі завжди як функція віку. Функціональний поділ вікового спектру популяції на репродуктивно незрілу частину, зрілу, і пострепродуктивну когорту особин. Статева структура. Первинне співвідношення статей, вторинне співвідношення статей, третинне співвідношення статей. Чотири типи динаміки статевої структури популяції.

Тема 22. Репродуктивний потенціал і зростання популяції
Здатність популяції до відтворення. Експоненційна модель зростання популяції. Репродуктивний потенціал популяції або її біотичний потенціал. Логістична модель зростання популяції. Динаміка чисельності і цикли популяцій. Співвідношення плодючості і смертності. Видова норма народжуваності. Кореляція видового рівня плодючості і середньої норми загибелі. Типи динаміки чисельності і екологічні стратегії. Типи динаміки населення тварин: стабільний, лабільний і ефемерний. Виживання і відтворення виду. Залежні і не залежні від щільності населення чинники динаміки чисельності. Багаторічна динаміка структури і репродукції.

2.3. Практичні заняття


№ п/п

Тема та зміст заняття

Тип заняття

Кількість годин

1

2

3

4

1.

Екологічні групи рослин за вимогами до світла та температури


Лабораторна

робота


2

2.

Екологічні групи рослин за відношенням до води


Лабораторна

робота


2

3.


Екологічні групи рослин за субстратом місцезростань та елементів мінерального живлення


Лабораторна

робота


2

4

Листок рослинних організмів як орган фотосинтезу


Лабораторна

робота





5.

Проміжний контроль:

Модуль 1. Аутекологія рослин



Контрольна робота

1

6.


Життєві форми рослин та їх домінування в різних екосистемах світу


Лабораторна

робота


2

7.


Вплив екологічних факторів на біопродуктивність рослин


Лабораторна

робота


2

8.


Порівняльний аналіз флори в біоценозах

Практична

робота


2

9.


Проміжний контроль:

Модуль 2. Синекологія рослин



Контрольна робота

1

10.

Оцінювання параметрів розподілу при «малій» кількості спостережень.


Лабораторна робота

2

11.

Зведення результатів «великої» кількості спостережень.

Лабораторна робота

2

12.

Оцінювання значущості зв’язку між випадковими величинами при «малій» кількості спостережень.

Лабораторна робота

2

13.

Обчислення статистик ряду розподілу випадкової величини.

Лабораторна робота

2

14.

Моделювання емпіричних розподілів.

Лабораторна робота

2

15.

Моделювання зв’язку між випадковими величинами методом найменших квадратів.

Лабораторна робота

2

16.

Кореляційний аналіз

Лабораторна робота

2

17.

Проміжний контроль:

Модуль 4. Біоценотичне середовище тварин



Контрольна робота

1



2.4. Самостійна робота студентів
Самостійна робота студентів з дисципліни «Екологія рослин» включає :

  • вивчення матеріалу, винесеного на самостійне опрацювання;

  • домашню підготовку для виконання лабораторних робіт;

  • самопідготовку (письмова робота для засвоєння найбільш складних тем з дисципліни);

  • підготовку для виступів на конференціях;

  • виконання творчих завдань;

  • підготовку до заліку.


2.4.1. Питання, винесені на самостійне опрацювання
Тема 1. Основні екологічні поняття та закономірності в екології рослин

Принцип лімітуючих факторів. Закон мінімуму. Закон оптимуму. Закон взаємодії факторів. Закон толерантності. Характеристика амплітуди толерантності видів.


Тема 2. Біотичні взаємовідносини рослинних організмів

Алелопатично активні речовини Рослини-донори та рослини-акцептори. Поняття про фітогенне поле. Епіфітизм. Епифіти тропічного лісу. Резервуарні та гніздові епіфіти.


Тема 3. Екологічні групи рослин по відношенню до дії абіотичних факторів

Освітленість. Екологічні групи рослин по відношенню до світла. Тепловий режим рослин. Екологічні групи рослин відносно температури. Водний баланс рослин. Екологічні групи рослин за відношенням до води. Кореневе живлення рослин. Екологічні групи рослин за субстратом місцезростань і вимогами до елементів мінерального живлення.


Тема 4. Адаптація рослин до несприятливих умов навколишнього середовища

Посухо – та жаростійкість. Холодо – та морозостійкість. Солестійкість. Загартування рослин. Стійкість рослин до забруднення важкими металами. Газостійкість. Стійкість до хвороб. Радіаційний стрес.


Тема 5. Екологія фотосинтезу

Вплив температури на фотосинтез. Залежність фотосинтезу від концентрації СО2 . Водний режим рослин і фотосинтез. Вплив мінерального живлення на процеси фотосинтезу. Шляхи фотосинтетичної асиміляції СО2 у різних екологічних груп рослин.


Тема 6. Рослинні угруповання та їх структура

Ярусність та її роль у формуванні рослинних угруповань. Мозаїчність фітоценозів. Чисельність та щільність ценопопуляцій. Основні типи рослинних угруповань.



Тема 8. Біологічна продуктивність і врожайність агрофітоценозів

Біопродукція в різних біомах. Принцип лімітування біопродукції. Основні класи екосистеми за біопродуктивністю. Генетичні фактори продуктивності.


Тема 9. Розвиток та стійкість рослинних угруповань. Сукцесії та флуктуації

Загальні принципи стійкості екосистем. Еволюція екосистем. Екологічні принципи стійкості екосистем. Агрофітоценози та їх стійкість. Еволюція життєвих форм рослин. Стратегія життя рослинних організмів.




Тема 10. Системна екологія, системність життя

Екологія як наука про системи. Методологічні основи екології. Розвиток поглядів на екологію біологічних систем. Екологія як система наук про живу природу. Закони термодинаміки та їх застосування в екології.


Тема11. Біогеоценологія і екологія угруповань

Адитивні і емерджентні властивості системи. Регуляція біологічних систем на принципах прямого та зворотного зв'язків. Рівні організації біологічних систем від організменного до біосферного. Структурно-функціональна організація біогеоценозу.


Тема 12. Організм і середовище. Загальні закономірності

Екологічні фактори або чинники. Основна класифікація екологічних чинників. Вплив екологічних чинників на тварин. Типи змів чинників навколишнього середовища в часі. Ресурси і умови. Адаптації. Основні адаптації на рівні організму.


Тема 13. Найважливіші абіотичні фактори і адаптації до них тваринних організмів. Температура.

Температура середовища та її зміни. Закон Вант-Гоффа та його застосування в екології. Коефіцієнт Q10, його біологічний зміст. Температурні межі існування видів, Тварини-кріофіли. Основні механізми адаптації до холоду. Резистентність і толерантність.


Тема 14. Сонячна радіація

 Світло як умова орієнтації тварин. Потреба тварин в світлі різної частоти та певного спектрального складу. Види-фотофіли та фотофоби, евріфотні та стенофотні, основні характеристики екологічних форм. Повнота зорового сприйняття навколишнього середовища у тварин.


Тема 15. Особливості існування тварин в різних середовищах

Чотири основні середовища проживання тварин – водне, наземно-повітряне, ґрунт, живі організми. Водне середовище. Специфіка адаптації гідробіонтів. Екологічні зони Світового океану. Основні властивості водного середовища.

Наземно-повітряне середовище життя. Повітря як екологічний чинник для наземних організмів. Анемохорія – розселення за допомогою повітряних потоків. Аеропланктон.

Ґрунт і рельєф. Погодні і кліматичні особливості наземно-повітряного середовища. Едафічні чинники середовища.


Тема 16. Загальні принципи адаптації на рівні організму

Типи пристосування до зовнішніх чинників. Пасивний шлях адаптації — адаптація за принципом толерантності. Активний шлях пристосування – адаптація за принципом резистентності. Пойкілоосмотичні тварини гомойоосмотичні тварини як приклади толерантного і резистентного типу пристосування. Правило оптимуму.


Тема 17. Поняття про біоценоз і біоценотичне середовище

Визначення біоценозу за К. Мебіусом. Ієрархічна організація біоценозу. Відмінність принципів стійкості біоценозів від стійкості живих організмів складаючих його. Біоценоз – система каркасного типу. Особливості системи надорганізменного рівня за класифікацією В. Тішлера.


Тема 18. Популяція як біологічна система

Структура популяції виду. Підвид — крупне територіальне угруповання загального видового населення біогеоценозу. Принцип засновника. Географічні популяції. Єдність морфобіологічного типу і життєвих ритмів особин в географічних популяціях. Просторова ізоляція географічних популяцій. Екологічні популяції за Н.П. Наумовим.


Тема 19. Просторова структура популяцій

Просторова структурованість популяцій як "морфологічна" основа гомеостазу популяції. Типи просторового розподілу: рівномірний (регулярний), дифузний (випадковий) і агрегований (груповий, мозаїчний).

Просторова диференціація. Осілий та номадний спосіб життя тварин.
Тема 20. Гомеостаз популяцій

Три найважливіші функціональні категорії гомеостазу популяції. Безперервний потік інформації про стан зовнішнього середовища і самої популяції як основа узгоджених дій особин у складі популяції. Підтримання просторової структури.


Тема 21. Динаміка популяцій

Демографічна структура популяцій і її динаміка. Вікова структура популяції. Інтенсивність розмноження і темпи зростання популяції. Участь в репродуктивному процесі завжди як функція віку. Функціональний поділ вікового спектру популяції. Чотири типи динаміки статевої структури популяції.



Тема 22. Репродуктивний потенціал і зростання популяції

Здатність популяції до відтворення. Експоненційна модель зростання популяції. Репродуктивний потенціал популяції або її біотичний потенціал. Логістична модель зростання популяції. Динаміка чисельності і цикли популяцій. Співвідношення плодючості і смертності. Видова норма народжуваності.




2.4.2. Теми рефератів та доповідей

  1. Розвиток вчення про середовище життя рослин.

  2. Адаптація як біологічне явище.

  3. Абіотичні фактори у житті рослин.

  4. Біотичні фактори у житті рослин. Внутрішньовидові й міжвидові взаємини.

  5. Антропогенні фактори у житті рослин.

  6. Вода як екологічний фактор та її значення в житті рослин.

  7. Форми води в природі. Властивості води як середовища життя.

  8. Життя рослин у водному середовищі.

  9. Екологічні особливості водяних рослин (морфологічні, анатомічні, фізіологічні).

  10. Особливості розмноження водяних рослин.

  11. Весняне ушкодження рослин низькими температурами.

  12. Життєдіяльність рослин під снігом. Теплозахист.

  13. Вплив снігового покриву на вегетацію рослин.

  14. Температурний режим рослин в горах.

  15. Значення світла в житті рослин. Причини різного відношення рослин до умов освітлення.

  16. Фізіологічні й анатомо-морфологічні особливості світлолюбних і тіньовитривалих рослин. Фотоперіодизм.

  17. Рельєф і вітер як екологічні фактори. Значення їх у тепловому й світловому режимі рослин.

  18. Едафічні умови як екологічний фактор у житті рослин.

  19. Екологічні особливості рослин різних типів грунтів.

  20. Піщані рослини, або псаммофіти.

  21. Рослини кам'янистих місцезростань.

  22. Рослини глинистих ґрунтів.

  23. Екологічні особливості рослин грунтів різної кислотності.

  24. Екологічні особливості галофітів.

  25. Розвиток вчення про життєві форми рослин.

  26. Ієрархічний характер класифікації життєвих форм рослин.

  27. Життєві форми дерев та їхні екологічні особливості.

  28. Основні риси морфогенезу життєвої форми в деяких хвойних і покритонасінних деревних рослин.

  29. Життєві форми чагарників та їхні екологічні особливості.

  30. Життєві форми чагарничків. Екологічні особливості чагарничків.

  31. Життєві форми ліан і подушковидних рослин, їхні екологічні особливості.

  32. Життєві форми трав'янистих рослин та їх класифікація.

  33. Екологічні особливості різних життєвих форм трав'янистих рослин.

  34. Епіфіти і ліани. Різноманіття та екологічні особливості.

  35. Симбіоз у житті рослин.

  36. Рослини-паразити, їх екологічні особливості.

  37. Значення тварин у житті рослин.

  38. Алелопатія та її значення у житті рослин.

  39. Вплив забруднення середовища на рослину.

  40. Адаптивні зміни рослин під впливом антропогенного фактора.

  41. Температура  тіла рослини і стійкість її органів до перегріву та низьких температур.

  42. Характеристика ефемерів і ефемероїдів.

  43. Концепція екосистеми і біогеоценозу. Біосфера як цілісна система.

  44. Правило обмежуючих чинників. Взаємодія чинників.

  45. Активне і приховане життя. Явище уявної смерті, анабіоз, гіпобіоз, криптобіоз.

  46. Ектотермія та ендотермія. Пойкілотермні та гомойотермні організми. Гетеротермні організми.

  47. Удавана та істинна гомойотермія. Температурні адаптації.

  48. Світловий режим у водному середовищі. Еуфотична, дисфотична та афотична зони, їх основні характеристики і особливості.

  49. Особливості розподілу ґрунтової вологи.

  50. Ґрунтове дихання.

  51. Трофічні, топічні, форичні і фабричні зв'язки в угрупованні.

  52. Екологічна ніша та її характеристики. Розподіл екологічних ніш.

  53. Регуляція біологічних систем на принципах прямого та зворотного зв'язків.

  54. Структурно-функціональна організація біогеоценозу.

  55. Фактори еволюції тварин – ароморфоз, ідіоадаптація, дегенерація (редукція), дивергенція, конвергенція, паралелізм.

  56. Фізіологічний і синекологічний оптимум виду.

  57. Прямі і непрямі відносини між видами в угрупованні.

  58. Експоненційна і логістична залежності росту популяції.

  59. Генетична структура популяції, Закон Харді-Вайнберга.

  60. Динаміка чисельності тварин як коливальний процес. Спалахи чисельності.

  61. Сезонні коливання активності тварин.

  62. Циркадні і цирканні ритми та їх зв'язок з фотоперіодом.


  1. МЕТОДИ ТА ШКАЛА ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ


МЕТОДИ ОЦІНЮВАННЯ: поточне тестування; захист практичних робіт, виступи на семінарських заняттях, виконання творчих завдань, підсумковий письмовий тест.

Критерії оцінки виконання навчальних завдань є одним з основних способів перевірки знань, умінь і навичок студентів з дисципліни “Екологія рослин”. При оцінці завдань за основу слід брати повноту і правильність їх виконання. Необхідно враховувати такі вміння і навички студентів:



  • диференціювати, інтегрувати та уніфікувати отримані знання;

  • викладати матеріал логічно й послідовно;

  • користуватися додатковою літературою.


Таблиця 3.1. РОЗПОДІЛ БАЛІВ ЗА НАВЧАЛЬНИЙ КУРС


Поточне тестування

Студентська самостійна робота

Підсумковий контроль

Сума

Модуль І.

Модуль ІІ

Загальна кількість балів

Загальна кількість балів

Т. 1

Т. 2

Т.3

Т.4

Т.5

Т.6

Т. 7

Т.8

Т.9

Модуль І


Модуль ІІ



Залік




5

5

10

5

5

5

5

5

5

10

10

30

100

РЕЙТИНГОВЕ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ

Рейтинг студента із засвоєння дисципліни визначається за 100 бальною шкалою. Він складається з рейтингу з навчальної роботи, для оцінювання якої призначається 70 балів, і рейтингу з атестації (заліку) – 30 балів. Кожний змістовий модуль теж оцінюється за 100 бальною шкалою.


На рейтинг з навчальної роботи за рішенням кафедри може впливати рейтинг з додаткової роботи до 10 балів і рейтинг штрафний (з від’ємним знаком) до 5 балів.


Рейтинг студента з навчальної роботи НР визначається за формулою

0,7· (R(1)ОМ + R(2)ОМ )

RНР = ------------------------------- + RДР - RШТР,

2

де R(1)ОМ, R(2)ОМрейтингові оцінки відповідно 1-го та 2-го змістового модулів за 100-бальною шкалою;



RДР, RШТРвідповідно рейтинг з додаткової роботи і рейтинг штрафний.

Каталог: sites -> default -> files
files -> Додаток до наказу від
files -> Зміст 2 Коран та його переклади в контексті історії 5
files -> Робоча програма навчальної дисципліни
files -> Програма навчальної дисципліни фізична реабілітація в педіатрії
files -> Кабінет міністрів україни
files -> Робоча програма навчальної дисципліни проектування технологічних процесів
files -> Реферат 2016 Реферат циклу наукових праць на здобуття щорічної премії Президента України для молодих вчених на тему
files -> Кафедра загальної екології та безпеки життєдіяльності


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©referatu.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка