Робоча програма навчальної дисципліни зовнішня політика країн західної європи галузь знань 0302 Міжнародні



Скачати 301.9 Kb.
Сторінка1/2
Дата конвертації20.02.2018
Розмір301.9 Kb.
ТипРобоча програма
  1   2

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА КРАЇН ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ
Галузь знань 0302 – Міжнародні відносини

Напрям підготовки 6.030201 – Міжнародні відносини

Інститут довузівського, заочного та дистанційного навчання

Опис навчальної дисципліни





Найменування показників

Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень

Характеристика навчальної дисципліни

денна форма навчання

заочна форма навчання

Кількість кредитів – 4

Галузь знань

0302 – Міжнародні відносини



Вибіркова

Напрям підготовки

6.030201 – Міжнародні відносини



Модулів – 2

Спеціальність (професійне

спрямування): Міжнародні відносини



Рік підготовки:

Змістових модулів – 2




ІІ-й

Загальна кількість годин – 144




II-й

Лекції




Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр





6 год.

Практичні, семінарські




6 год.

Лабораторні







Самостійна робота




132 год.

Вид контролю: іспит



  1. Мета та завдання навчальної дисципліни

Мета курсу – оптимізація навчального процесу шляхом форму­вання у студентів уявлення про систему регіональних міжнародних відносин і механізм вироблення зовнішньої політики держави; розуміння глобальних і регіональних тенденцій світового розвитку, закономірностей і особливостей утворення сучасної політичної карти світу; ознайомлення студентів із найважливішими питаннями міжна­родної діяльності країн Західної Європи. Визначення студентами специфіки суспільно-політичного, економічно та культурно-громадського життя країн Західної Європи для більш детального розуміння зовнішньополітичних процесів, їх ролі в політиці світових лідерів та впливу на розвиток світової політико-економічної системи.
Основними завданнями, яку ставить навчальна дисципліна є:

  • ознайомити студентів з понятійно-категоріальним апаратом навчального курсу «Зовнішня політика країн Західної Європи»;

  • висвітлити історію міжнародних відносин даного регіону;

  • дати студентам цілісні й систематизовані знання про принципи й основні риси зовнішньої політики країн регіону Західної Європи, розкрити чинники, що впливають на її формування, еволюцію та перспективи реалізації цілей;

  • вивчення дисципліни дає змогу зрозуміти роль зовнішньої політики у глобальних і регіональних процесах, стимулює усвідомлення єдності й суперечностей відносин з країнами інших регіонів;

  • узагальнення минулого досвіду дає можливість прогнозувати майбутнє, враховувати характерні риси й особливості зовнішньої політики кожної країни;

  • водночас приділяється увага новій якісній рисі – спільній зовнішній політиці країн Європейського Союзу;

  • до єдності дій спонукає спільність інтересів у боротьбі проти міжнародного тероризму, нелегальної міграції, наркобізнесу, поширення ядерної та іншої зброї масового знищення;

  • освоєння дисципліни має стати підґрунтям для застосування наукових методів під час аналізу тенденцій і процесів у зовнішньополітичній сфері країн Заходу, вміння враховувати їх у зв’язках України із зовнішнім світом.

Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні:



знати:

- друковані, електронні та мультимедійні джерела зовнішньополітичної інформації;

- навчатися вільно інтерпретувати та аналізувати на основі знань події та явища міжнародного життя означеного регіону;

- особливості системного і комплексного підходу в дослідженнях зовнішньополітичної діяльності країн і регіонів;

- дефініції держави, країни, їх роль у міжнародних відносинах;

- загальну структуру зовнішньополітичних досліджень;

- визначати місце держави в міжнародних відносинах регіону й частини світу;

- добирати, систематизувати й аналізувати зовнішньополітичну інформацію;

- будувати загальну схему характеристики міжнародної діяль­ності країни регіону;

- застосовувати системний підхід при побудові схеми зовнішньо­політичних досліджень;

- використовувати системний (геосистемний і геокомплексоло­гічний) підхід при характеристиці міжнародного становища країни чи держави.

вміти:


  • вільно орієнтуватися в специфіці міжнародних відносин західноєвропейського регіону;

  • визначати та прогнозувати роль та вплив провідних держав регіону на політику світових лідерів та на розвиток світової політико-економічної системи.

На вивчення навчальної дисципліни відводиться 126 годин / 3,5 кредитів ECTS.




3. Програма навчальної дисципліни

Змістовний модуль № 1. Зовнішня політика провідних держав Західної Європи.

Тема 1. Вступ до курсу.

Предмет, завдання, хронологічні рамки курсу. Поняття «Західна Європа». Головні поняття курсу. Терміни «Західна цивілізація» та «Європейський дім». Європа як геополітична реальність.



Тема 2. Загальноєвропейські та субрегіональні організації як інструменти міжнародної політики.

Загальна організаційна структура та основні напрямки діяльності загальноєвропейських організацій (Рада Європи, Організація з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ), Європейський Союз (ЄС)). Західноєвропейський Союз (ЗЄС). Спільна зовнішня політика та політики безпеки країн Західної Європи. Відносини між НАТО – ЗЄС та ЄС.



Тема 3 Пріоритети зовнішньої політики Великої Британії.

Зміцнення зовнішньополітичних позицій у 1980-х – 90-х рр. Еволюція «особливих відносин» зі США. Місце та роль Великої Британії у НАТО. Великобританія в європейських інтеграційних процесах. Велика Британія і держави Співдружності. Відносини Великої Британії з Францією. Відносини Великої Британії з ФРН. Політика «нового реалізму» Д.Кемерона.



Тема 4. Пріоритети зовнішньої політики Франції.

Розпад біполярної системи та зовнішня політика Ф.Міттерана. Еволюція зовнішньополітичного курсу Франції в постбіполярний період. Франція в процесах європейської інтеграції. Франко-німецькі відносини як стрижень європейської безпеки і співробітництва. Еволюція відносин Франції і НАТО. Середземноморський вектор у політиці Франції. Франція і країни Африки та Південно-Східної Азії.



Тема 5. Місце ФРН у постбіполярній Європі.

Об’єднання та нова зовнішня політика Німеччини. Роль Німеччини в інтеграційних процесах Європейського Союзу. ФРН і США в контексті євроатлантичних відносин. «Drang nach Osten» сучасної зовнішньої політики Німеччини. ФРН і країни, що розвиваються. Німецько-французькі відносини в контексті розвитку інтеграційних процесів у Євросоюзі.


Змістовний модуль №2. Зовнішня політика середніх та малих промислово розвинутих країн Західної Європи.

Тема 6. Місце Італії у світовій, європейській та субрегіональній політиці.

Формування зовнішньополітичного курсу Італії після закінчення «холодної війни». Зовнішня політика Італії в рамках Європейського союзу. Середземномор’я як пріоритет регіональної політики Італії. Балкани у зовнішній політиці Італії. Африканський напрям італійської дипломатії. Італія та основні інститути безпеки (ОБСЄ, НАТО). Діяльність Італії в Раді Європи. Діяльність Італії у «Великій вісімці». Італія і країни Північної та Південної Америки.



Тема 7. Зовнішня політика Ірландії.

Головні напрямки зовнішньої політики Ірландської Республіки. Зміни соціально-економічного становища Ірландії в кін. XX – на поч. XXI ст. Сприяння Ірландської Республіки процесам європейської інтеграції. Мирний процес у Північній Ірландії на сучасному етапі.



Тема 8. Пріоритети зовнішньої політики країн Бенілюксу.

Нова зовнішньополітична доктрина Бельгії. Бельгія в процесах євроінтеграції. Євроатлантизм і стратегія міжнародної безпеки сучасної Бельгії. Основні напрямки зовнішньої політики Нідерландів. Доктрина національної безпеки Нідерландів. Нідерланди і Європейський Союз. Внесок Люксембургу в процес євроінтеграції.



Тема 9. Зовнішня політика Іспанії та Португалії.

Національні інтереси в зовнішній політиці Іспанії. Європейський напрям дипломатії Іспанії. Іспанія та США в контексті євроатлантичних відносин. Взаємовідносини Іспанії з країнами Латинської Америки. Взаємовідносини Іспанії з країнами АТР. Концепція «Альянс цивілізацій» в зовнішній політиці сучасної Іспанії. Середземноморський напрям зовнішньої політики Іспанії. Зовнішньополітичні пріоритети Португалії.



Тема 10. Особливості зовнішньої політики Альпійських держав (Швейцарія, Австрія, Ліхтенштейн).

Еволюція австрійського нейтралітету. Внутрішні чинники формування і реалізації європейської політики Австрійської республіки. Європейський вектор австрійської дипломатії. Особливість швейцарського нейтралітету та вступ в Організацію Об’єднаних Націй. Європейський напрям швейцарської дипломатії. Відносини Швейцарії та США. Питання національної безпеки Швейцарії. Зовнішня політика Ліхтенштейну.



Тема 11. Скандинавські країни в системі сучасних міжнародних відносин.

Євроінтеграційний напрям зовнішньої політики Швеції. Євроінтеграційні прагнення Норвегії. Європейська складова дипломатії Данії. Еволюція зовнішньополітичних пріоритетів Фінляндії. Нейтралітет Швеції та її військово-політичні відносини з ЄС і НАТО. Нова зовнішньополітична концепція Данії. Співпраця Норвегії в контексті європейської системи безпеки і оборони. Північна рада – система співробітництва країн Північної Європи. Основні напрями зовнішньополітичного курсу Ісландії.



: doc
doc -> Уроків з географії 7 класу з теми: «Африка» Вчитель географії П’ятак С. В
doc -> Комунальний заклад сумської обласної ради
doc -> Мета курсу: вироблення світоглядних передумов для розуміння національної І світової культур
doc -> Комунальний заклад сумської обласної ради
doc -> Навчально-методичний посібник «мікробіологія з основами вірусології»
doc -> Панкова Є. В. Туристичне краєзнавство
doc -> Нетрадиційні методи оздоровлення
doc -> Методичні вказівки для виконання самостійних робіт з дисципліни " фізична реабілітація" Методичний посібник
doc -> Програма навчальної дисципліни концепція сталого розвитку суспільства галузь знань 0201 Культура Спеціальність 02010501, 02010501 Документознавство та інформаційна діяльність


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2


База даних захищена авторським правом ©referatu.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка