Розділ I. Сучасні теоретичні підходи в дослідженні газетно-інформаційних повідомлень



Сторінка1/7
Дата конвертації01.03.2018
Розмір0.53 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7

ЗМІСТ
Вступ

Розділ I. Сучасні теоретичні підходи в дослідженні газетно-інформаційних повідомлень

1.1 Теоретичні основи перекладу. Загальні поняття та роль перекладу в сучасному світі

1.2 Актуальні проблеми перекладу газетно-інформаційних повідомлень


Розділ II. Визначення перекладацької еквівалентності в текстах газетно-інформаційних матеріалів


2.1 Особливості перекладу газетних заголовків

2.2 Лінгвістичні та екстралінгвістичні фактори перекладу текстів газетних статей

Висновки

Резюме


Список використаної літератури

ВСТУП



Переклад має давню історію, яка уходить корінням у часи коли виникла потреба в людях, що володіли б декількома мовами і могли б бути посередниками при спілкуванні різних мовних націй. Але як самостійна наука, переклад сформувався лише на початку ХХ ст. В умовах розширення міжнародних зв'язків і обміну інформацією, перекладознавство швидко розвивалося і цей процес триває і дотепер, оскільки мова постійно оновлюється за рахунок неологізмів і запозичень. З'являються нові теорії, погляди на проблеми перекладу.

У наш час динамічного розвитку, що постійно відбувається і впливає на всі сфери людської діяльності, час, коли обмін інформацією став, можливо, як ніколи грандіозним, прямопропорційно ростуть і вимоги до перекладу, а саме до якісних параметрів.

Матеріали газетно-інформаційного жанру складають основний зміст газетних текстів. Перекладачу газетно-інформаційної літератури часто доводиться перекладати статті і замітки інформаційного характеру з англійських і американських газет, і йому слід добре знати стилістичні особливості таких матеріалів.

Граючи важливу роль в житті суспільства, газетно-інформаційне повідомлення в той або інший ступені привертає до себе увагу представників різних суспільних наук – економічної теорії, права, соціології, психології, а також ця сфера привертає увагу і лінгвістів. Зокрема – лінгвістів-перекладачів.

Різні, деколи взаємовиключні погляди на суть перекладу і його принципів доводиться спостерігати на різних етапах розвитку людської думки”[35,ст.57].

Теорія перекладу міцно затвердилася як наукова дисципліна. Цьому сприяли усвідомлена потреба в науковому узагальненні перекладацької діяльності, розвиток мовознавства, теорії комунікації та інших галузей знання, що забезпечили наукову базу для вивчення перекладу, і нарешті поява перекладацьких досліджень, що переконливо довели можливість і перспективність створення наукового напряму для виявлення суті перекладу як процесу міжмовної і міжкультурної комунікації.

Перекладати можна все: художню літературу, науково-технічні тексти, газетно-інформаційні матеріали, а також суспільно-політичні і офіційно-ділові тексти і документи.

Найбільш затребуваним перекладом є переклад газетно-інформаційних повідомлень.

Актуальність теми “газетно-інформаційного перекладу” полягає в тому, що в сучасних умовах переклад газетно-інформаційних текстів набуває особливого значення, виступаючи як засіб реклами і спосіб інформування громадськості. Обсяг видаваних щорічно газетно-інформаційних текстів, орієнтованих на іншомовну (англомовну) аудиторію достатньо великий і відповідно до розширення міжнародних зв'язків продовжує збільшуватися. Тут і виступи державних, партійних і громадських діячів; публікації хроніки, новин економіки і спорту ну й звичайно ж реклама.

Об’єктом нашого дослідження є особливості перекладу газетних заголовків та текстів газетно-інформаційних матеріалів.

Предметом даного дослідження є статті з газет “Financial Times”, “Sunday”, “The Daily Worker”.

Мета роботи, присвяченої особливостям газетно-інформаційного перекладу, полягає в тому, щоб дослідити лексико-граматичні аспекти перекладу, передати екстралінгвістичні проблеми перекладу, показати особливості номінації абревіатур в газетно-інформаційному тексті, а також розкрити стилістичні засоби, що найбільш вживаються, в газетно-інформаційних текстах.

Завдання:



  1. Розглянути теоретичні основи перекладу та його роль у сучасному світі.

  2. Визначити актуальні проблеми перекладу газетно-інформаційних матеріалів.

  3. Розглянути особливості перекладу заголовків і скорочень англійських і американських газет.

  4. Розглянути лінгвістичні і екстралінгвістичні чинники при перекладі текстів газетних статей.

При роботі над дипломним проектом було використано:

  1. Кудрявцев А.Ю., Куропаткин Г.Д. Англо-русский словарь сленга и ненормативной лексики. – Р.: ТОВ Издательство АСТ, 2004. – 383 с.

  2. Литвинов П.П. Англо-русский фразеологический словарь: Москва, “Яхонт”.

  3. Мюллер Л.М. Англо-русский словарь.

  4. Longman Dictionary of Contemporary English, 2000

  5. Longman Business English Dictionary, 2000

  6. Longman Idioms Dictionary, 2000

  7. ABBYY Lingvo 9.0

  8. Random House Dictionary

В процесі досліджень нами було використано такі методи: метод суцільної вибірки, аналізу і порівняльно-зіставний метод.

Практична значущість дипломного дослідження полягає в тому, що отримані результати можуть використовуватись студентами при підготовці до занять (семінарських і практичних) з теорії і практики перекладу, написанні рефератів, курсових і дипломних робіт, виконанні студентських наукових досліджень з проблем перекладу газетної інформації, а також під час проходження різних форм перекладацької практики.

Розділ I. Сучасні теоретичні підходи в дослідженні газетно-інформаційних повідомлень
1.1 Теоретичні основи перекладу. Загальні поняття та роль перекладу в сучасному світі
Як було сказано у вступі, дане дослідження присвячене особливостям перекладу газетно-інформаційних текстів. Проте перш ніж приступити до розгляду цих особливостей, доцільно звернутися до деяких базових теоретичних понять перекладу, які є характерними для цього процесу і які лягли в основу дослідження даної роботи.

Таким чином, цей параграф присвячений визначенню перекладу, адекватності перекладу і пов'язаної з ним прагматичної адаптації.

Відомий перекладознавец А.Д. Швейцер визначає переклад, як: «Однонаправлений і двофазний процес міжмовної і міжкультурної комунікації, при якому на основі підданого цілеспрямованому («перекладацькому») аналізу первинного тексту створюється вторинний текст (метатекст), замінюючий первинний в іншому мовному і культурному середовищі; процес, що характеризується установкою на передачу комунікативного ефекту первинного тексту, що частково модифікується відмінностями між двома мовами, між двома культурами і двома комунікативними ситуаціями» [37,ст.75]. У цьому визначенні А.Д. Швейцер з перекладом пов'язує такі поняття як - «мова і соціальна структура» і «мова і культура». Дане А.Д. Швейцером поняття перекладу, має безпосереднє відношення до теми особливостей перекладу газетно-інформаційних повідомлень і тому в даній роботі йому віддано перевагу.

Як відомо в умовах стрімкого розвитку економіки права, соціології, психології, форсованого розвитку реклами виникла особлива необхідність в перекладачах цієї області знань. Сьогодні переклад газетно-інформаційних текстів став не тільки необхідним, але і повсякденним явищем життя світової спільноти. При цьому знання теоретичних основ процесу є не тільки обов'язковою умовою, але і гарантією якості перекладу.

Базові теоретичні поняття перекладу включають адекватність перекладу і неминуче пов'язану з нею прагматичну адаптацію. «Адекватним перекладом називається переклад, здійснюваний на рівні необхідному і достатньому для передачі незмінного плану змісту, при дотриманні норм мови перекладу» [4,ст.9-12]. В зв'язку з цим А.Д. Швейцер пише: «Адекватність спирається на реальну практику перекладу, яка часто не допускає вичерпної передачі всього комунікативно-функціонального змісту тексту. Вона виходить з того, що рішення, яке приймається перекладачем, нерідко носить компромісний характер, що переклад вимагає жертви.» [37,ст.96]. Цим А. Д. Швейцер хоче сказати, що адекватність часто носить компромісний характер, і що досягнення перекладацької адекватності пов'язане з деякими смисловими втратами в змісті тексту. Далі Швейцер припускає, що «теоретично оптимальним можна рахувати переклад, в якому разом з відтворенням функціональних характеристик тексту передаються всі функції тих, що входять в його одиниці» [38,ст.270-275]. Під функціональними характеристиками А.Д. Швейцер розуміє властивості висловів (функція, яка служить для опису предметів і зв'язку між ними) і експресивну функцію (функція, яка виражає відношення того, що говорить до вислову) [38,ст.275]. Проте на практиці такий переклад не завжди можливий. Перекладачу нерідко доводиться шукати особливі засоби для передачі смислових і стилістичних складових оригіналу. У такому разі досягається прагматична еквівалентність між оригіналом і перекладом, що і визначає комунікативний ефект газетних повідомлень. Про прагматичні аспекти перекладу писав відомий теоретик-дослідник В.Н. Комісаров. Так, згідно його науковим розробкам, теорія рівнів еквівалентності грунтується на виділенні в плані змісту оригіналу і перекладу п'яти рівнів: 1. Рівень мовних знаків; 2. Рівень вислову; 3. Рівень повідомлення; 4. Рівень опису ситуації;

5. Рівень мети комунікації. На кожному з цих рівнів за допомогою мовного коду (одиниць слів) що володіють планом змісту, передається особливий вид інформації. При цьому обов'язковою умовою еквівалентності В.Н. Комісаров вважає збереження домінантної функції вислову [13,ст.61-78].

В зв'язку з цим А.Д. Швейцер, який доповнив дослідження В.Н. Комісарова, стверджує, що «прагматичний рівень займає вище місце в ієрархії рівнів эквівалентності» [37,ст.85]. Звідси слідує висновок, що, адекватний переклад - це переклад, який забезпечує прагматичні завдання перекладацького акту на максимально можливому для досягнення цієї мети рівні еквівалентності.

У даній роботі, в процесі дослідження газетно-інформаційних текстів, ми припускаємо, що цільова аудиторія розмовляє на іншій мові, а також має інші специфічні особливості соціокультурного середовища. У зв'язку з цим, прагматична адаптація – це зміни, що вносяться перекладачем в текст перекладу з метою досягнення необхідної реакції з боку цільової аудиторії, іншими словами, слід правильно передати основну комунікативну функцію оригіналу.

Перекладачі газетно-інформаційних текстів стикаються з істотними труднощами при передачі прагматичного потенціалу оригіналу. Зокрема, це пов'язано з перекладом в газетному тексті фактів, подій і реклами пов'язаних з культурою даного народу, різними національними звичаями, назвами блюд, деталями одягу, і т.д.

А.Д. Швейцер пише, що перекладач повинен передати прагматичний аспект змісту тексту, який перекладається, шляхом його переадресації іншомовному одержувачу «з урахуванням тієї реакції, яку викличе текст, точно переданий денотативний і конотативный компоненти змісту початкового вислову у іншомовного читача. При цьому відбувається прагматична адаптація початкового тексту, тобто внесення певних поправок на соціально-культурні, психологічні і інші відмінності між одержувачами оригіналу і тексту перекладу» [37,ст.242]. На практиці саме соціолінгвістичні чинники стають такими, що визначаються при перекладі газетно-інформаційних текстів на іншу мову.

Важливе місце в теоретичному перекладознавстві займають дослідження самого процесу перекладу, розумова діяльність перекладача, дослідження його технічних прийомів. В процесі дослідження широко застосовуються різні теоретичні моделі і можливі методи переходу від оригіналу до перекладу (перекладацькі трансформації). Проводяться психолінгвістичні експерименти.

Тепер стисло зупинимося на ролі перекладу в сучасному світі.

XXI століття становить нові завдання в інформаційному просторі людства. Завдяки масовій інформації роль перекладу в житті людства неухильно зростає. Сьогодні перекладацькі зв'язки охоплюють майже всі сфери людської діяльності. Рух інформаційних потоків не знає ні меж, ні часу, ні простору. Нескінченна різноманітність сучасного світу передається за допомогою засобів інформації у відчуттях і інтерпретаціях численних учасників міжнародного інформаційного процесу – журналістів, кореспондентів, коментаторів, телеоператорів. Тому постійно зростає значення перекладацької діяльності, і разом з ними виникають і перекладацькі проблеми. Загострення мовних проблем спонукає пошук нових рішень. Якщо раніше перекладацька діяльність розглядалася тільки у зв'язку з перекладом художньої літератури, то сьогодні все більш важливе місце - і за об'ємом, і за соціальними цінностями - стали займати переклади текстів спеціального характеру – інформаційні, економічні, юридичні, технічні.

Практика перекладу знає немало випадків, коли при порівнянні перекладу з оригіналом щось «додавалось», а щось «втрачалось», або змінювалось. Сучасні реалії примушують нас уважніше відноситися до перекладу газетно-інформаційних текстів, з погляду їх психологічного впливу на масову аудиторію. При перекладі газетно-інформаційних текстів перекладач повинен враховувати: мету тексту, характер споживача, мовні якості тексту оригіналу, культурні і індивідуальні можливості мови в культурному аспекті споживача і багато що інше. Переклад газетно-інформаційних текстів може визначатися як близький до «адекватного». Такий тип перекладу викликаний його практичною необхідністю. Даний підхід вимагає твердих знань перекладачем предмету, про який йде мова в оригіналі, що хотів сказати автор газетного тексту, тобто комунікативне завдання тексту. Переклад газетно-інформаційних текстів при зміні словесної форми повинен бути, разом з тим, точно переданий по змісту.

Продовжуючи говорити про роль перекладу в сучасному світі, не можна уникнути слів відносно газетної реклами, в створенні якої використовують загальновизнані фрази або стереотипи, щоб підтримати відчуття, пов'язане з особливістю рекламованого продукту.

Знання теоретичних основ перекладу і екстралінгвістичних реалій також є дуже важливою і необхідна умовою адекватності перекладу.



Розглянемо тепер, які актуальні проблеми існують при перекладі газетно-інформаційних текстів.
1.2 Актуальні проблеми перекладу газетно–інформаційних текстів
Перед тим, як почати розгляд газетно-публіцистичного стилю, необхідно одразу зауважити, що газетно-інформаційні тексти рідко перекладаються для друку повністю та в чистому вигляді. При цьому переклад замінюється більш коротким реферативним викладом 34,ст.410.

Матеріали газетно-інформаційного жанру складають основний зміст газетних текстів. Перекладачу суспільно-політичної літератури часто доводиться перекладати статті та замітки інформаційного характеру з англійських та американських газет і перекладач має бути добре ознайомлений зі стилістичними особливостями таких матеріалів.

Газета – засіб інформації, а також засіб впливу на широку та неоднорідну аудиторію читачів. Так як газету зазвичай читають в умовах, коли важко зосередитись (в метро, за обідом, після роботи і т.п.), то існує необхідність подавати матеріал стисло, але повідомивши всю необхідну інформацію.

Загальна картина американської преси досить різноманітна, починаючи від серйозних видань і до “жовтої преси“.

Для практичної роботи перекладача найбільш істотними є наступні характерні риси американської преси:

  1. Розмовно-фаміл’ярний характер ряду матеріалів

  2. Емоційна забарвленість шляхом вживання жаргонізмів,перифраз

  3. Офіційність титулів та звернень

  4. Специфічність газетних заголовків

  5. Лексичні особливості газетно-інформаційних матеріалів

  6. Вживання термінів

В газетно-інформаційному стилі дуже широко вживаються власні назви, імена, що роблять повідомлення більш конкретним описуючи якісь події у певній місцевості, або тих, що стосуються певних людей або установ. Через це у рецептора мають бути певні попередні знання, які дозволять йому пов’язати назву з предметом чи об’єктом, що називається 29,ст.161. Так, наприклад, будь-якому американському читачу добре відомо, що Amtrak –це залізнична компанія, або Frick Collection- художній музей в м. Нью-Йорк.

Ще однією особливістю цього жанру є намагання американських журналістів зробити сухе повідомлення більш емоційно яскравим за рахунок вживання в тексті жаргонізмів. Зазвичай при перекладі вони не передаються.

Особливістю американських газет є звичайно заголовки газетних матеріалів. Автори статей докладають максимум зусиль аби заголовок їх статті складався з якомога меншої кількості слів, при цьому передавав інформацію про яку йдеться і привертав до себе увагу читача так аби читач побачивши заголовок вже був зацікавлений придбати газету і прочитати саме ту статтю, заголовок якої йому видався цікавим з інформаційної точки зору.

Перекладач має гарно розуміти зміст газетного заголовку та вміти гарно та правильно його передати з мови оригіналу на мову перекладу. Адже для заголовків американських газет характерним є і те, що заголовок може мати подвійний зміст, так як комбінація слів підбирається таким чином, що за змістом можна зробити абсолютно протилежні переклади, тому дуже важливо відчувати цей нюанс. Наприклад заголовок “ Milk drinkers are turning to powder ” можна перекласти як “ Люди, що п’ють молоко перетворюються на порошок” хоча, звичайно, правильно перекласти необхідно як “ Люди, які полюбляють молоко, починають вживати сухе молоко”.

Взагалі, так як автори статей намагаються привернути увагу читача і зробити так, щоб він таки прочитав сам матеріал, то заголовки часто не передають зміст статті, а навпаки, бувають зовсім в незначній мірі пов’язані з нею. Тому основна інформація знаходиться у підзаголовку. Це значно полегшує роботу перекладача, адже, як ми вже зазначили вище, не завжди вдається перекладачу перекласти газетний заголовок з першого погляду, так як або бракує інформації, або заголовок можна перекласти декількома, абсолютно не поєднаними між собою за змістом способами.

При перекладі англійських заголовків перекладач має враховувати, що для американських газет характерними є дієслівні заголовки: BOB DORREL IS DEAD. FLOODS HIT FLORIDA. Для української преси дієслівні заголовки не є характерними і перекладач має це враховувати при перекладі. На українську мову вищенаведені заголовки будуть перекладатись як “Смерть Боба Доррела. Повінь у Флориді.”. Іноді буває важко при перекладі уникнути дієслова, наприклад воно буде зберігатись, якщо заголовок буде складатись з питального речення: WILL PRICE CURBS BOOST EXPORTS? На українську цей заголовок можна перекласти “Чи підвищить рівень експорту зниження цін?”

Перекладач має постійно пам’ятати про особливості вживання часових форм в заголовках. Сучасні американські газети використовують неперфектні часи. Коли мова йдеться про дію, яка вже відбулась, але в недалекому минулому, тоді використовується теперішній час, така форма ніби наближує читача до певних подій: MARY GRACE DIES, 80. ROYAL FAMILY QUITS. При перекладі на українську мову таких заголовків, якщо дія на момент публікації закінчилась, то переклад робиться у минулому часі, за виключенням тих заголовків, де необхідно зберегти дієслівну форму. Past Simple використовується в заголовках, якщо в самому заголовку є обставина часу, або читачу добре відомо, що дія відбулась в минулому. Для позначення майбутнього часу в заголовках часто використовується інфінітив.

Ще однією проблемою при перекладі газетних заголовків є різні скорочення. Скорочення, що їх можна зустріти в американській пресі, можна розділити на кілька груп 14,ст.268.

Перша і найбільш чисельна група включає до себе скорочення назв партій, організацій, різних посад: (FBI-Federal Bureau of Investigation = ФБР, NAM = National Association of Manufacturers – Національная асоціація підприємців = НАП. Gov == Governor; D. A, == District Attorney; Sen. = Senator; Rep. = Representative.

Також дуже часто зустрічаються скорочення назв міжнародних організацій: U.N. == United Nations; NATO == North Atlantic Treaty Organization та багато інших. При перекладі таких скорочень перекладач має дотримуватись таких правил, по-перше, багато скорочень назв міжнародних організацій мають свій еквівалент в українській мові, а якщо назва організації не відома реципієнту, то перекладач може подати скорочення перекладу назви, але в дужках подати повний варіант. Також перекладач має враховувати і те, що деякі скорочення можуть мати однакове написання, але в повному варіанті будуть стосуватись різних організацій: РМ = Prime Minister або ж Police Magistrate 14,ст.268.

Дослідники відмічають, що в газетній лексиці є велика кількість власних назв: назв організацій, закладів, топонімічних назв. А також широко використовуються газетні кліше 3,ст.384. Це “готові формули”, які або вказують на джерело інформації: according to well-informed sources, або є просто політичними штампами: generation gap; vested interests.

Специфіку газетно-інформаційних матеріалів складають вже вищезгадані кліше, а також фразеологізми. Суспільно-політичний стиль більше ніж будь- який інший стиль є наближеним до художньої літератури. В суспільно-політичних текстах, статтях, оглядах широко використовується образна фразеологія. Характеризуючись метафоричністю, вона надає висловлюванню выразності, яскравості, своєрідності.

По способу перекладу на українську мову образну фразеологію можна умовно розділити на чотири групи:

1) Фразеологізми, що мають повний відповідник в українській мові і повністю калькуються при перекладі: a domino effect – ефект доміно;

2) Фразеологізми, які частково не співпадають по образності з українськими: to buy a pig in a poke – купити кота в мішку;

3) Фразеологізми, при перекладі яких образ повністю змінюється: to hang fire – призупинити роботу;

4) Фразеологізми, які перекладаються нейтральною лексикою: to cut no ice – нічого не досягати.

Переклад фразеологізмів – це особлива проблема, адже передати їх слово в слово зазвичай неможливо, через те, що вони являють собою єдиний образ, звідси – необхідність їх розгляду, як єдине семантичне ціле; а заміна їх словами в прямому значенні може спричинити зникнення атмосфери звичних читачу образів. Техніка передачі фразеологізмів вже давно розроблена, перекладач має їх розглядати, як єдине семантичне ціле і намагатись відшукати в мові перекладу відповідник-фразеологізм, бажано з тим же ступенем семантичної зв’язаності. Якщо такого еквіваленту в мові перекладу не існує, перекладач має знизити ступінь семантичної єдності і замінити ідіому на фразеологічну єдність, де образність зберігається. При перекладі фразеологізмів в сучасному газетно-інформаційному тексті перекладач має бути дуже уважним та враховувати такий феномен, як деформація і контамінація фразеології. Один з найпростіших прикладів деформації є неповнота складу. В такому разі при перекладі, якщо перекладач віднайшов еквівалент, він має відновити принцип неповноти, інакше кажучи, обірвати приказку в тексті перекладу таким чином, щоб зберігти семантику оригіналу 2,ст.288.

В газетно-інформаційних матеріалах часто зустрічаються багатозначні терміни, терміни-синоніми, скорочені терміни. Один і той же термін може бути перекладений по-різному, в залежності від ідейної направленості тексту, в якому його було вжито 29,ст.161. Терміни, що зустрічаються в газетно-інформаційному матеріалі, відносяться, в першу чергу, до політичної номенклатури, економіки та міжнародних відносин, а обсяг речення направлений на те, щоб не ускладнювати сприйняття читача, тобто зазвичай довгі та розгорнуті складнопідрядні конструкції уникаються 34,ст.416.

Ще однією особливістю, яка притаманна англійському газетно- інформаційному стилю – це переплетення книжної лексики та розмовної мови.

Серед всіх текстів газетно-публіцистичного стилю найбільш сухими та діловими по стилю є повідомлення та статті інформаційного характеру. Точність при перекладі таких статей досягається шляхом синтаксичної перебудови речень 21,ст.136.

Отже, переклад газетно-публіцистичного стилю характеризується певними специфічними особливостями, які перекладач обов’язково має враховувати при перекладі.

Розділ II. Визначення перекладацької еквівалентності в текстах газетно-інформаційних матеріалів
2.1 Особливості перекладу заголовків статей
Перейдемо тепер до розгляду особливостей інформаційно-описових матеріалів. Оскільки газетні заголовки представляють для перекладача особливу складність, ми зупинимося на них детальніше [14,cт.216 ].

Характерна концентрична подача інформації, полегшує читачу можливість вибрати в газеті те, що його цікавить. Заголовок дає найзагальнішу орієнтацію. За підрахунками С.П. Суворова, заголовок в Daily Worker складався в середньому з п'яти слів і нерідко на першому місці містив слово, яке повідомляло, про що йде мова. Це слово дається абсолютно самостійно. Підзаголовок, якщо він дається, розширює інформацію, набирається менш крупним шрифтом, але все таки поліграфічно завжди виділений: 28 days strike notice now given. Перші декілька термінів самого тексту (іноді набрані жирним шрифтом) містять виклад суті повідомлення. Далі йдуть подробиці, які частково набираються петитом.

Таким чином, читач може одержати найзагальніше уявлення про головні події дня по заголовках і підзаголовках і прочитати повністю тільки те, що його особливо цікавить [3,cт.189 ].

Велике значення при роботі з інформаційно-описовими матеріалами набуває уміння розуміти і швидко перекладати газетні заголовки англійської і американської преси. Це особливо необхідно при перекладі газетних матеріалів усно, письмово, а також при реферуванні. Якщо письмовий перекладач в тих випадках, коли заголовок важкий для розуміння, може повернутися до проблеми його передачі після того, як він переклав все повідомлення або статтю, тобто з'ясував собі їх зміст, то усний перекладач такої можливості, як правило, не має, його переклад газетного матеріалу звичайно починається з перекладу заголовка, а при реферуванні газетного матеріалу положення ускладнюється ще і тим, що саме по заголовках перекладач повинен визначити, чи відноситься той або інший матеріал до заданої йому теми чи ні. Тим часом, через ряд специфічних особливостей газетних заголовку їх розуміння і переклад представляють значну складність і вимагають великого досвіду.

Ці специфічні особливості пояснюються в основному трьома чинниками. По-перше, основне призначення заголовка в газеті полягає в тому, щоб зацікавити читача, привернути його увагу до публікованого матеріалу. По-друге, заголовок визнаний в короткій формі повинен викласти зміст статті (повідомлення) або виділити найбільш важливі факти. По-третє, заголовок повинен переконати читача, вселити йому основну ідею публікованого матеріалу [14,cт.215 ].

Специфічні особливості газетних заголовків, які представляють для нас особливий інтерес, можна в основному звести до наступних:

1) Прагнення в що б те не стало привернути увагу до публікованого матеріалу і в той же час викласти в короткій формі його зміст призводить до того, що заголовки в англійських і американських газетах звичайно бувають багатоступінчастими. Як правило, вони складаються з «шапки» (власне headline, іноді banner headline), що набирає повністю або частково дуже крупним шрифтом і підзаголовка (lead) з декількох строчок, що набираються менш крупним шрифтом. «Шапка» визнана виділяти найяскравішу думку статті, а часто навіть окрему, найбільш виразну, таку, що б'є в очі або запам'ятовується фразу із статті. У англійських і американських комуністичних газетах «шапка» дуже часто носить характер, гасла, а в буржуазних газетах має чисто рекламно-сенсаційне призначення. Нерідко «шапка» направлена тільки на те, щоб, уразити уяву читача, примусити його прочитати сам матеріал. Тому в більшості випадків вона недостатньо повно розкриває зміст статті, а іноді навіть буває дуже мало з ним пов'язана. Функцію розкриття змісту статті заповнює підзаголовок, який в декількох термінах дає короткий переказ статті, свого роду її узагальнення. Наприклад, «шапка» наступного заголовка в «Дейлі Уоркер» PARIS PROTEST MARCH STAGED BY STUDENTS. Цей заголовок не дає нам ясного уявлення про зміст статті, бо залишається нез’ясовним, з якого приводу студенти провели демонстрацію. Зміст статті стає ясним тільки з підзаголовка: EDUCATIONAL SYSTEM'S RESTRICTIONS PROTESTED. Тільки тепер ми можемо перекласти заголовок правильно: Студентська демонстрація протесту в Парижі проти введення обмежень в системі освіти.

Бувають проте випадки, коли двоступінчаті і навіть триступінчаті заголовки все ж таки не розкривають достатньо повно зміст повідомленя.

Недостатньо ясно говорить про зміст статті і наступний триступінчатий заголовок в газеті «Дейлі Уоркер»: “NAZI” CRY AT JUDGE

HITLER'S VICTIMS HITTING BACK

Berlin Court Sensation

Тут йдеться про те, що під час процесу над членами організації жертв фашизму, що проходив в Західному Берліні, один колишній ув'язнений концентраційного табору, що знаходився серед публіки, встав і заявив, що голова суду Вернер—сам колишній нацист.

Якщо говорити про одноступінчаті заголовки, в більшості своїй, вони лише дуже віддалено пов'язані із змістом самих статей або заміток. Особливо цікавий в цьому відношенні наступний заголовок, що абсолютно не розкриває змісту статті. Йдеться про те, що газета «Дейлі Уоркер» одержала на конкурсі премію за краще оформлення. Стаття озаглавлена MAKKS MOCKS. Ці два слова вирвані з пропозиції в середині статті: The judges say that the Daily Workеr "continues to make the most of its limited number of pages". Очевидно, що в даному випадку при перекладі неможливо відтворити англійський заголовок, його слід перекласти так, щоб він відображав основний зміст: Присудження премії газеті «Дейлі Уоркер» або Премія, нашій газеті. У всіх вищенаведених випадках для того, щоб правильно зрозуміти і перекласти заголовок, нам слід перш за все прочитати саму статтю. Проте достатньо часто навіть одноступінчаті заголовки достатньо ясно відображають зміст повідомлення. Наприклад: LAST REBEL POST TAKEN IN BRUNEI; PROSPERITY NOT AUSTERITY; POLICE IN QUEBECK ATTACK JOBLESS ASKING FOR WORK н т.п. Тут нам залишається тільки знайти адекватний варіант перекладу на українську мову. [13,cт.219]. Спробуємо перекласти. LAST REBEL POST TAKEN IN BRUNEI – В Брунеї заарештован останній повстанській загін. PROSPERITY NOT AUSTERITY – Процвітання, а не злиденність. POLICE IN QUEBECK ATTACK JOBLESS ASKING FOR WORK - Поліція Квебека арештовує мітингуючи безробітних.

Досить часто існують випадки, коли більш менш довга стаття або повідомлення розбивається на окремі частини вставлені в текст додатковими заголовками. Це робиться для того, щоб максимально зацікавити читача, не допустити того, щоб він, пробігши очима перші терміни статті, кинув це читати і перейшов до других матеріалів. В більшості випадків ці врізані в повідомлення додаткові заголовки мало пов'язані з наступним за ними матеріалом і є вихопленими з тексту яскравими, помітними словами або виразами. Така практика абсолютно чужа нашим газетам. У радянському друці додаткові підзаголовки зустрічаються тільки в дуже великих за розміром статьях—«подвалах», звичайно наукового або оглядового характеру, і передують собою окремим розділам статті, виражаючи логічну послідовність викладу матеріалу. Навіть порівняно довгі матеріали оглядачів «Правди» і «Вістей» часто таких підзаголовків не мають.

У англійських і американських газетах будь-яка стаття або повідомлення про події може ділитися підзаголовками. Ось характерний приклад. У газеті «Дейлі Уоркер» було розміщене повідомлення про те, як вибухом газу, що скопився в результаті витоку на автоматичній телефонній підстанції, була зруйнована половина селища, коли абонент після розмови поклав трубку на важіль і цим викликав іскру підстанції. Повідомлення надруковане під наступним заголовком PHONE BLOWS UP HALF VILLAGE – Телефон зруйнував пів селеща. Вже в самому заголовку помітно явне прагнення заінтригувати читача.

При перекладі англійських газетних заголовків на українську мову нам слід враховувати, що для англійських і американських газет характерне переважання дієслівних заголовків. Наприклад: FLOODS HIT SCOTLAND; JOHNSON SENDS MESSAGE; WILLIAM FAULKNER IS DEAD; EXPORTS TO RUSSIA ARE RISING; SANDYS GOES ON CARIBBEAN TOUR; 300 SACKED AT CLYDE FACTORY; A TRAIN DRIVER DIES AFTI'-R LOCOS COLLIDE.

Проте в нашому сучасному друці дієслівні заголовки зустрічаються досить рідко, для неї характерне переважання бездієслівних заголовків. Цю особливість слід враховувати при перекладі англійських і американських газетних матеріалів на українську мову. Тому вищенаведені приклади ми повинні перекласти на українську мову бездієслівними заголовками: Повінь в Шотландії; Послання Джонсона; Смерть Уїльяма Фолкнера; Збільшення експорту в Радянський Союз; Поїздка Сенгдіса в країни Карібського басейну; Звільнення 300 робочих на фабриці в Клайде; Загибель машиніста в результаті зіткнення потягів. Украй неприродно і незвично звучали б українською такі, наприклад, заголовки:


Каталог: files
files -> Україна в 70-90 рр. XIX ст. Реферат
files -> Урок 2 Тема. Архітектура кам'яний літопис століть
files -> Реферат на тему : Застосування альтернативних джерел енергії в сільському господарстві
files -> Закон України,,Про охорону навколишнього середовища ''
files -> Конспект уроку Національні парки Африки. Стихійні явища природи. Екологічні проблеми
files -> Уроках «Художньої культури»
files -> «Україна і Африка»
files -> Уроків з географії 7 класу з теми: «Африка» Вчитель географії П’ятак С. В


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©referatu.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка