Структурна характеристика матеріально-технічної бази виробництва та переробки зерна



Сторінка5/9
Дата конвертації06.03.2018
Розмір1.09 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9
2.2 Структурна характеристика матеріально-технічної бази виробництва та переробки зерна
Матеріально-технічна база кооперативу “Україна” включає в себе засоби вирощування, зберігання і переробки зерна, хлібопекарню, млин марки АВМ-7, агрегат для приготування круп АПК-300, кормодробилку КДУ-2,0-Ш “Українка” і дробилку для помолу фуражного зерна Д-0,6 «Муравей».

Вирощування зерна, зберігання, переробка, виробництво хлібопродуктів.

Посів озимих і ярих зернових проводиться тракторами МТЗ-80, ДТ-75, Т-75 і сівалками С3 – 3,6, СЗТ 3,6, “Ліда”. Збір зернових озимих і ярих проводиться комбайнами “Домінатор Мега – 204”, “Нива”.

Первинна обробка зерна проводиться на зернотоці, тобто первинна очистка проводиться віялкою ОВП-25. Після чого проводиться очистка і сушка на КЗС-1,5. Після очистки і сушки зерно засипається в склади, а також в силосах.

Склади цегляні, оброблені хімікатами і просмолені на висоту 1м. Стіни побілені. Склади мають вентиляцію для підтримки температури в складі.

Виробництво хліба складається з таких виробничих операцій;

1. приймання і зберігання сировини;

2. підготовка сировини;

3. приготування тіста;

4. поділ тіста на шматки і його вистоювання;

5. випікання хліба;

6. зберігання і відпуск хліба.

1. Борошно направляють в склад, який розрахований на 7-10-денний добовий запас. Запас борошна необхідний для ритмічної роботи заводу, прогріву борошна в зимовий період року, проведення аналізу змішування борошна з хлібопекарними властивостями.

2. Для отримання необхідних хлібопекарних якостей тіста й в залежності від асортименту різні партії борошна в певних пропорціях, які встановлюються заводською лабораторією, подається в борошнозамішувачі. В борошнозамішувачах борошно через борошнопросівачі, магнітну полоску поступає у вагу – автомукомір. Із автомукоміру борошно самоплином поступає в діжку для замісу. Для вимірювання певної кількості води певної температури використовуються автоводоміри. Сіль і цукор попередньо розчиняють в спеціальних соле-цукро розчинах. Жир, маргарин і вершкове масло попередньо розтоплюють в бачку з паровою або водяною сорочкою.

3. Тісто готується у відділенні, в склад якого входить закваска і дріжджове відділення.

Пшеничне тісто готується в дві стадії:

- Опара і тісто. Опару готують із 45 частин борошна, 60-80 частин води, 0,7-1 частин пресованих дріжджів або 20-25 частин рідких дріжджів. Після 3-4-ох годин бродіння в опару добавляють борошно, воду, сіль і інші допоміжні продукти та замішують тісто яке бродить 1-1,5 год. В процесі бродіння тісто обминають для покращення його властивостей і створення рівномірної пористості хліба.

- Безопарний спосіб використовується для приготування тіста з борошна вищих сортів. В цьому випадку всю сировину з підвищеною кількістю дріжджів замішують одночасно. Бродіння проходить на протязі 3-4-ох год. При безопарному способі необхідні 3-4 перебивки. Цей спосіб простіший, але якість хліба гірша. Заміс здійснюється в тістомісильних машинах.

В кооперативі "Україна" на хлібопекарні використовуються тістомісильні машини з підкатними діжами місткістю 600, 330, 300 літрів. В діжах замішують тісто, закваску, опару. Після замісу діжі відвозять в спеціальні камери для бродіння. В процесі бродіння частину закваски із діжі перевантажують у інші діжі, де замішують тісто.

Механізований процес приготування тіста має велике значення в зв’язку з важкою працею по переміщенню підкатних діж місткістю 600 літрів і вагою з тістом біля 1 100 кг. 4. Тісто з діжі поступає через приймальний бункер в ділильну машину. Пшеничне тісто після ділильної машини округлюють, придаючи йому кулеподібну форму. Далі шматки тіста надходять в конвеєрну шафу попереднього вистоювання на 3-5 хвилин для більш рівномірного розподілення внутрішніх напружень в шматках тіста. Після цього тісто надходить в закаточні машини, які надають йому форму.

Остаточне вистоювання тістових заготовок здійснюється в закритих конвеєрних шафах або на пересувних етажерках, розташованих в камерах остаточного вистоювання. Тривалість вистоювання 30-100 хвилин при температурі 40-45 С і відносній вологості повітря 75-80%.

Зберігання більше 8-ми годин не допускається тоді, коли хліб черствіє. В хлібосховищі хліб укладається в лотки. Хліб приймають по рахунку з вибірковим зважуванням (відхилення по вазі 10 буханок не повинне перевищувати ±2%).

Роблять розрахунок цехових витрат на обладнання, загальнозаводських витрат на основі фактичних даних звітного року. Робимо розрахунок амортизації, заробітної плати.

Чисельність і зарплата. В пекарні є чисельність основного виробництва і додаткового. Чисельність основного виробництва - це ті працівники, які працюють в цеху; чисельність допоміжного виробництва - це слюсарі, столяри, вантажники, техніки.

Працівникам основного виробництва зарплату нараховуємо згідно розцінок, працівники одержують зарплату від виробітку.

В кооперативі розробляють такі спеціальні карточки, в яких вказують кількість хліба на вагу, час випічки, рахуємо норму на одного чоловіка і розцінку за 1 тонну хліба.

Наприклад:

Розрахунок змінного виробітку і розцінок на виробництво хліба


де 24 - кількість,

0,60 - вага хліба,

24 - кількість хліба на мольці,

0,8 - коефіцієнт переходу,

50 - час випічки.

Зміна норма виробітку складає

7630 : 3 = 2540.




Посада

Розряд

К-сть чоловік

Тарифна ставка

Сума тарифної ставки

Норма виробітку

Норма виробітку на 1чол.

Розцінка

Пекар

ІІІ в




3

3.94










Машиніст

ІІІ




3

3.52










Укладчик

ІІІ в




3

3.94










Майстер

ІV




3

3.80










Разом







12

15.2

254.3

231

18.05

Млин марки АВМ-7 працює на електроенергії – 180кВт на 1 тонну. Млин працює в одну зміну, його роботу обслуговує 2 чоловіки; мельник і помічник мельника.

Процес зерноочищення включає виділення з маси зерна всіляких домішок і здійснюється в обоєчній і щітковій машинах , аспіраційному каналі, зерновому сепараторі і саме каменевідокремлювальній машині, після чого відбувається зволоження зерна у чинеку і витримка його в бункері для досягення необхідної вологості (16%).

Після цього зерно проходить ще через одну щіткову машину і дозволожується безпосередньо перед розмолом.

Розмол зерна проводиться у вальцових установах, де передбачено встановлення трьох розподільчих систем.

Агрегат для приготування крупи АПК-300 призначений для одержання гречаної крупи та борошна з гречки і проса. Технічні можливості агрегату дозволяють використовувати його для калібрування зерна сільськогосподарських культур, очистки його від домішок і подрібнення зерна.

Переробка гречки складається з 3-х етапів:


  • піджарка;

  • сортування по фракціях;

  • лущення гречки.

Обжарочний агрегат складається з таких етапів: загрузка гречки; жарка, вигрузка.

Зерно вологістю не більше 1% засипається в бункер. Загрузка проводиться вручну, так як гречану крупу одержують в мішкотарі. З бункера зерно під власною вагою по катках потрапляє в нижню кришку приймача-підживлювача. Там його забирають кошами і викладають на лоток нижнього сита.

Обжарка гречки проводиться на лотку нижнього сита, яке підігрівається відходами лісопильного виробництва в котлі з послідуючим механічним переміщуванням.

Вигрузка здійснюється за допомогою робочого органу мішалки за рахунок відцентрованих сил, через вихідний патрубок жарочного агрегату. Після цього скрипковим транспортером подається в накопичувальний бункер сортувально-очисної машини. Тут проходить розділення зерна від камінців та інших домішок і поділ крупи на 3 фракції.

Лущення здійснюється на лущильній установці фірми “Бріх”. Основна фракція по лотку повернення подається в мольковий конвеєр і далі в бункер глушника. Зерно з бункера висипається на рухомий диск і під дією відцентрових сил закидається у вільні місця між дисками, де здійснюється лущення.

Полущене зерно поступає на 2-х ярусне верхнє сито. Недолущене зерно сходить з верхнього ярусу і через сепаратор і систему лотків попадає на лоток повернення нижнього сита і далі в глушник.

Крупа, мілка гречка і борошно розділяються в нижньому ярусі. Крупа очищується від луски в сепараторах, з’єднаних з вентилятором. Борошно, крупа, очищені від луски, висипаються в мішки, які закріплені на рамках.

Управління цією машиною ведеться за допомогою електро-магнітів через пульт управління.

Кормоподрібнювач зерна на дерть працює в комплексі 3-х машин: КДУ-20-Ш “Україна”, “Котигорошко” Д-0,2”, “Мурашка” Д-0,6.

З приймального бункеру зерно поступає в дробильний барабан і під взаємодією молотків, дек і сита подрібнюється. Подрібнені частинки корму провалюються через отвори в ситі і з засипної площини відсмоктуються вентилятором, який транспортує їх в циклон, де відбувається відділення частин корму від пилу. Через шлюзовий отвір подрібнений корм поступає в патруб мішка приймачів і висипається в мішки.

Повітря через зворотній трубопровід направляється назад в подрібнювач. Для зменшення надлишкового тиску повітря частина зворотнього трубопроводу зроблена у формі фільтрувального рукава. Подача подрібненого продукту в подрібнювальний барабан регулюється поворотною ширмою.

Напівзамкнута система повітряного руху, яка застосовується в подрібнювачі і знаходиться між дробильною камерою і циклоном, забезпечує зчеплення робочого процесу. Для забезпечення нормальної роботи фільтрувального рукава необхідно захищати його від попадання вологи і періодично проводити стріпування з метою видалення борошневої пилі.

Для ефективнішого виробництва дерті в комплексі з подрібнювачем КДУ-20-Ш працює подрібнювач “Мурашка” Д-0,6. Він призначений для подрібнення фуражного зерна і зерносумішей різних культур у відповідності із зоотехнічними вимогами для всіх видів, вікових категорій тварин і птиці. Склад зерносумішей не лімітується.

Подрібнювач виготовлений з конвеєром, який забезпечує збирання подрібненого матеріалу з-під дробильної камери і транспортування його на рівень розміщення мішкотари. Управління подрібнювачем здійснюється дистанційно з ящика управління. Живлення ящика управління від трьохфазної мережі змінного току з глухозаземленою нейтраллю.

Показники продуктивності і використання техніки підприємства можна зобразити у вигляді таблиці 2.3.

Таблиця 2.3.


Основні показники використання техніки в кооперативі “Україна”.

Показники

Машини і устаткування

Од. виміру

Млин АВМ-7

АПК-300

Кормоподріб-нювач КДУ-2,0-Ш

Продуктивність

т/год

0,2

0,04

3

Місткість бункера

м3




0,04

0,08

Номінальна потужність

кВт

180

6,3

30

Вологість зерна

%

16

1

17

Вихід продукції

%

68-70

53-55

99

Кількість обслуг. персоналу

чол.

2

1

2

Для покращення виробництва борошна підприємство планує закупити млин “Харків’янка”. Його перевагою є використання обдиральних вальців, на поверхні яких нанесено спеціальні зносостійкі покриття, і розмельних вальців, поверхня яких має електроерозійну обробку. Це дозволяє підвищити в 1,5-2 рази строк служби вальців, а також забезпечує підвищення виходу високоякісного борошна.

Кожна вальцьова пара має індивідуальний привід, ланцюгова передача замінена пасовою або шестерінчатою, що значно знижує рівень шуму.

Продукти розмолу після проходження кожної пари вальців розділяються за величиною частинок в секції плоскорешіткою шафового розсіву.

Використання розсіву дозволяє стабілізувати вихід борошна вищого ґатунку на рівні 61-65% за рахунок природного процесу просіювання продуктів розмолу. В той час, коли вихід борошна вищого гатунку становить 30% на даному млині.

З метою покращення умов праці також пов’язане планування придбання млину “Харків’янка”. В ньому система очищення повітря забезпечує відповідність санітарним вимогам, встановленим до млинів.

Економічна суть собівартості полягає в тому, що вона показує виражену в грошовій формі величину всіх витрат підприємства, покриття яких в даний час необхідне для здійснення простого відтворення.

Собівартість вивчають тому, що вона є важливим показником виробничо-фінансової діяльності підприємства, який характеризує рівень організації і культури ведення виробництва, а також впливає на його рентабельність. Собівартість — це один з найважливіших показників ефективності виробництва, вихідна база для визначення економічного ефекту, який дають затрати праці і коштів, вкладені в різні галузі.

Обчислення собівартості потрібне для правильного встановлення рівня цін на сільськогосподарську продукцію (бо в основі ціноутворення лежить собівартість продукції), для раціонального розміщення виробництва продукції по території країни; для визначення результатів господарської діяльності підприємства і рівня його доходності. А найголовніше значення вивчення собівартості полягає в тому, що вона дає змогу накреслити реальні шляхи для її зниження.

Будучи відособленою частиною вартості, собівартість включає як витрати минулої (уречевленої) праці, втіленої в засобах виробництва, так і ту частку живої праці, яка створює необхідну продукцію і виступає у формі витрат на оплату праці. Отже, першою складовою собівартості є витрати на оплату праці як у натуральній, так і в грошовій формах, чи заробітна плата; другою — вартість зносу основних засобів виробництва, тобто їх амортизація; третьою — вартість сировини і матеріалів, потрібних для здійснення процесу виробництва, а останньою — загальновиробничі і загальногосподарські витрати.

Обчислення собівартості, вивчення цієї категорії, й пізнання необхідні насамперед для встановлення шляхів і заходів для її зниження. З цією метою потрібно визначити як рівень собівартості, так і її структуру, а також методику їхнього розрахунку.

Рівень собівартості — це витрати, що припадають на одиницю виробленої продукції чи виконаної роботи.

Структура собівартості — це процентне співвідношення окремих елементів (статей) затрат у загальних витратах.

Динаміку собівартості продукції в кооперативі “Україна” можна зобразити у вигляді таблиці 2.4.


Таблиця 2.4.


Динаміка собівартості продукції переробки зерна в кооперативі “Україна” за 1997-1999рр.

Собівартість 1ц/грн.

1997

1998

1999

1998 в % до 1997

Виробництва борошна

31,5

32,65

33,33

6

Виробництва гречки

9

8

7

-22,22

Виробництва дерті

2

2,5

3

50

Проаналізувавши динаміку собівартості продукції переробки зерна бачимо, що собівартість виробництва борошна з кожним роком зростала. І в 1999р. вона становила 33,33грн., що на 1,83грн. більше, ніж у 1997р. або собівартість збільшилась на 6%.

Збільшилась також собівартість виробництва 1ц дерті, у 1997р. вона становила 2грн., а у 1999р. – 3грн. Якщо розглядати це у процентному співвідношенні, то собівартість зросла на 50%. Це високий показник і він негативно впливає на реалізацію даної продукції, а отже і на фінансові результати підприємства.

Зате собівартість виробництва 1ц гречки знизилась на 22,22%. Це відбулося за рахунок вдосконалення агрегату по виробництву гречки: менше зерна іде у відходи (луску) і більше на вихід самої крупи.

Структура собівартості дає змогу визначити не лише питому вагу кожного виду затрат, а й певну залежність між собівартістю та її складовими.

По нашому підприємству проаналізуємо структуру фактичної собівартості борошна вищого і першого гатунку. Це зробимо на основі наступної таблиці2.5.


Таблиця 2.5.


Структура фактичної собівартості борошна за 1999р.

Статті витрат

Борошно вищ.гат., 1т

Борошно 1-го гат., 1т

Соб-сть, т/грн.

Структура соб-сті, %

Соб-сть, т/грн.

Структура соб-сті, %

1. Вартість виходу борошна

535,50

74,75

490,25

74,75

2. Транспортні витрати

26,19

3,65

23,97

3,65

3. Витрати на обладнання

23,84

3,35

21,82

3,35

4. Цінові витрати

20,07

2,8

18,37

2,8

5. Загальнозаводські витрати

36,44

5,08

33,36

5,08

6. Заробітна плата

13,84

1,93

12,67

1,93

7. Нарахування

5,19

0,72

4,75

0,72

8. Паливо і енергія

55,33

7,72

50,65

7,72

Разом

716,40

100

655,84

100

Як бачимо з таблиці 2.5., найбільшу питому вагу у структурі собівартості займає вартість виходу борошна — вона складає 74,75% усіх витрат. У вартість виходу борошна включають закупівельну ціну зерна, яке перемелюють на муку.

Також порівняно високу частину у структурі собівартості займають паливо і електроенергія і загальнозаводські витрати. Витрати на паливо і електроенергію становлять 7,72% і це відбувається тому, що з кожним роком, кожного місяця відбувається підвищення цін на пальне та електроенергію.

В кооперативі “Україна” здійснюють розрахунки планових сум витрат на виробництво продукції, а також собівартість одиниці продукції. Ці розрахунки ми проведемо на прикладі розрахунку витрат на виробництво борошна у січні місяці 2000р.

Вихід борошна по сортах складає:

– борошно вищого ґатунку – 30%;

– борошно першого гатунку – 40%;

– висівки – 27%;

– природні втрати – 3%.

Таблиця 2.6.


Виробництво борошна по сортах в кооперативі “Україна”

за січень місяць 2000р.



Назва зерна

Одиниці виміру

Розхід зерна

Вихід борошна

вищого гатунку

першого гатунку

висівки

Пшениця

Т

9000

2700

3600

2430

Вартість зерна — 2250грн.

Початкову вартість борошна визначають з вартості зерна.

Таблиця 2.7.


Розрахунок собівартості борошна (по рахунках).

Назва пр-ції

К-сть муки

Поч. вар-тість

23

24

25

26

60

70

Од.

вим.


Нарахування

Сума всього

С/в 1т муки

69/1

69/4

69/3

Мука в/г

2700

958,52

86,84

51,18

68,97

87,32

166,20

38,72

грн.

1,55

12,38

0,58

1472,2

545,27

Мука І/г

3600

1170

106

62,48

84,19

106,58

202,87

47,26

грн.

1,89

15,12

0,71

1797,1

490,19

Висівки

2430

121,50

11,32

6,66

8,76

11,07

21,19

41,92

грн.

0,20

1,59

0,07

224,29

92,29

Разом




2250

204,16

120,32

161,92

204,97

390,26

90,90




3,64

29,09

1,36

3493,6



Отже, як бачимо з таблиці 2.7., собівартість 1т борошна вищого ґатунку становить 545грн.27коп.; борошна першого ґатунку – 499грн.19коп.; висівок – 92грн.29коп.

Найвища собівартість борошна вищого ґатунку, адже воно є найкращою для випічки. Меншою є собівартість борошна першого ґатунку, а також його вихід із зерна становить більше %, ніж вихід борошна вищого ґатунку.

Якщо порівняти загальну вартість борошна, то побачимо, що собівартість борошна вищого ґатунку становить 37%, першого ґатунку – 27%, а висівок – 41%. Отже найкращі результати від виробництва борошна першого ґатунку.

Чисельність трудових ресурсів у кооперативі “Україна” складає 7 чоловік. Невелика кількість працівників на підприємстві тому, що це приватне господарство і директор наймає лише стільки працівників, скільки вважає за потрібне.

З часом, коли підприємство розшириться, закупить нові агрегати, розширить коло своєї діяльності, то і працівників буде більше. Важливим фактором щодо прийняття на роботу в кооперативі “Україна” є кваліфікація працівників.

Під кваліфікацією розуміють систему теоретичних знань і практичних навиків, здобутих людиною в процесі професійної підготовки в навчальному закладі та протягом трудової діяльності. Кваліфікація визначає ступінь придатності, підготовленість працівника до виконання певної роботи.

Кваліфікація забезпечує високо інтенсивне використання матеріально-технічних, трудових та земельних ресурсів. Саме кваліфікація є основою:



  • суміщення та заміщення професій (що інтенсивно використовується в господарстві);

  • створення та використання нових методів праці;

  • формування та функціонування нових форм організації праці;

  • раціонального використання та економії робочого часу.

Суміщення професій — це виконання працівником упродовж робочого дня паралельно з основною роботою і додаткової роботи за іншою професією. Воно здійснюється на основі ущільнення використання працівником його робочого часу, застосування прогресивних методів роботи.

В кооперативі “Україна” існують робочі місця основних і додаткових працівників. Основними вважаються: директор підприємства, головний бухгалтер, інженер-технолог по виробництву круп і два мельники (мельник по виробництву борошна і мельник по виробництву дерті). Додатковими працівниками є помічники обох мельників.

Як говорилось вище, в господарстві широко використовується суміщення професій. Виділяють такі види суміщення професій:


  1. основних функцій з основними (директор суміщає функції касира і завскладом, головний бухгалтер суміщає функції економіста);

  2. основних функцій з допоміжними (інженер-технолог по виробництву круп суміщає функції слюсара-наладчика).

Крім суміщення професій проводять їх заміщення. Заміщують працівника, тобто виконують його функції, в період його тимчасової відсутності – відпустки, відрядження, хвороби, ін.

Кооператив “Україна” самостійно визначає фонд оплати праці без обмеження його зростання з боку державних органів. Трудові доходи найманого працівника підприємства визначається трудовим договором підприємства відповідно до законодавства України, а для інших працівників — угодою між ними. Мінімальний розмір оплати праці найманих працівників не може бути меншим прожиткового мінімуму, який встановлюється законодавчими актами України.

Підприємство самостійно встановлює форми, системи і розміри оплати праці, а також інших види доходів працівників. Підприємство може використовувати державні тарифні ставки, посадові оклади як орієнтири для диференціації оплати праці залежно від професії, кваліфікації оплати праці залежно від професії, кваліфікації працівника, складності і умов виконуваних робіт.

Згідно із Статутом кооперативу “Україна”, крім основної, додаткової оплати та інших винагород, що здійснюються в межах фонду оплати праці, застосовують також матеріальне заохочення з чистого доходу. Виходячи з цього, на підприємстві створено фонд матеріального заохочення за рахунок чистого доходу господарства. Воно дає можливість здійснювати матеріальне стимулювання працівників згідно з наслідками їх роботи.

Заробітна плата по основному виробництву нараховується по відрядно-преміальній системі (від виробленої продукції). Працівники підприємства поділені на три цехи: цех виробництва борошна, цех виробництва гречки і цех виробництва дерті.

Чисельність працівників на виробництві борошна і дерті становить по 2 чоловіки; а на виробництві круп — 1. Мельник кожного цеху, він є і майстер, керує роботою цеху, звітує за виконану роботу, а також складає робочий листок. В робочому листку з однієї сторони записує вихід працівників на роботу, а з другої — випуск продукції. Такий робочий листок, разом із звітом, діється в бухгалтерію.


Копія робочого листка:

Кооператив “Україна” Форма №11-24

Робочий листок

Бригадир Табачишин Л.



Прізвище, ім’я, по-батькові робочих

Посада

Розряд

Продовженість робочого дня

Денна тарифна ставка

Сума денного заробітку по розцінкам

Норма виробітку

Табачишин Л.П.

мельник

ІV шк.

8

3,24

3,24




Басок О.І.

помічник

ІІ шк.

8

2,93

2,93
















6,17

6,17

100

У бухгалтерії, згідно галузевої тарифної угоди, є розроблені відповідні розцінки на виробництво кожного виду продукції.

Бухгалтер проставляє в робочий листок розцінки і нараховує заробітну плату, а також визначає норму виробітку. Після цього, робить накопичуючу по нормах виробітку і заробітній платі за кожен день. При цьому враховується, що умови праці є шкідливими (надмірна запиленість повітря, збільшена швидкість руху повітря (протяги), нижча освітленість виробничої зони). За шкідливі умови праці ще нараховується 12% від тарифної ставки.

У кінці місяця бухгалтер додає всі дні і визначає норму виробітку за місяць по кожному цеху зокрема і заробітну плату кожного працівника.

Фонд основної заробітної плати — це зарплата по розцінках, окладах, тарифах. Фонд додаткової зарплати — це нічні, вечірні, недільні, святкові дні, також класність, сумісництво і заміщення, відпускні, ін.

Крім основного виробництва, на підприємстві є допоміжне: це робота по суміщенню професій: касир, завскладом, економіст, слючар-наладчик.

На кожну посаду також розроблені розцінки згідно розрядів, а також ставки працівникам, які виконують некваліфіковану роботу (наприклад, прибиральниця).

Згідно галузевої тарифної угоди розроблений штатний розпис посадових окладів, керівника, спеціаліста, в якому вказана посада і місячний оклад.

Згідно проведеного аналізу, можна сказати, що фонд оплати праці з кожним роком зменшувався. Це пояснюється тим, що підприємство працює на давальницькій сировині. А так як з кожним роком ціни на сільськогосподарську продукцію, в т.ч. і на зерно, зростають, то населення не в змозі його придбати, а отже, і сировини для роботи підприємства немає. Щоб не простоювати, підприємство знизило ціни на переробку зерна, а тому знизились і прибутки господарства. А від них залежить фонд оплати праці.

Вартісним балансом на рівні підприємства і галузей є фінансовий план. Він являє собою систему вартісних показників, які характеризують створення й використання доходів і нагромаджень підприємств, відображує в грошовій формі результати господарської і фінансової діяльності підприємств, взаємовідносин з бюджетом.

Фінансовий план є завершальною частиною виробничо-фінансових планів, яка синтезує і відображає у вартісній формі результати всіх розділів; вони мають оперативний характер і є засобом здійснення госпрозрахунку, правильної організації фінансів.

Як уже говорилося раніше, планування на підприємстві не проводять. А тому зробимо аналіз фактичних показників за три останні роки (табл.2.8.).


Таблиця 2.8.


Основні показники фінансового стану кооперативу “Україна за 1997-1999рр.

Показники

Одиниці виміру

Роки

1997

1998

1999

Валовий дохід

т.грн.

454,7

318,7

188,6

Прибуток

т.грн.

1,6

-16,1

-12,6

Собівартість

т.грн.

26,23

167,88

103,28

Рівень рентабельності

%

6,1

-9,59

-12,2

Як бачимо, в 1997р. підприємство мало прибутки — 1600грн. Це хоч і не велика сума, але підприємство вважалось ще рентабельним, рівень рентабельності становив — 6,1%. В 1998р. виробництво різко скоротилося, собівартість продукції підвищилась (167,88грн.), а показник прибутковості став мінусовим, тобто господарство мало 16,1т.грн. збитку. В зв’язку з цим знизився рівень рентабельності до – 9,59%.

Минулого року, 1999, збитки кооперативу “Україна” стали меншими, ніж у 1998р., собівартість також знизилась, але рівень рентабельності не покращився в зв’язку із зростанням цін.

На прикладі виробництва борошна покажемо розрахунок повної собівартості борошна та середніх цін реалізації (таблиця 2.9).


Таблиця 2.9.

Калькуляція собівартості борошна вищого і першого гатунків


Показники

Борошно вищого гатунку

Борошно першого гатунку

Вартість виходу борошна

535,50

490,25

Транспортні витрати

26,19

23,97

Витрати на обладнання

23,84

21,82

Цехові витрати

20,07

18,37

Загальнозаводські

36,44

33,36

Заробітна плата

13,84

12,67

Показники

Мука вищого гатунку

Мука першого гатунку

Нарахування

5,19

4,75

Паливо і електроенергія

55,33

50,63

Фабрична собівартість

716,40

655,84

Рентабельність – 20%

143,22

131,17

Разом

859,68

787,01

ПДВ – 20%

171,94

157,40

Разом

1031,62

944,41

Торгова націнка – 20%

206,32

188,88

Реалізаційна ціна

1237,94

1139,29

З поданої таблиці бачимо, що собівартість борошна включає в себе вартість придбаного зерна (535,50грн/т., 490,25грн/т.), різні витрати, а також заробітну плату. І загальна фабрична собівартість борошна становить 716,4грн./т вищого ґатунку, 655,84грн. першого ґатунку.

Щоб визначити реалізаційну ціну 1т борошна, до собівартості додаємо 20% рентабельності, до одержаної суми додаємо 20% відрахувань ПДВ, і останні 20% - це торгова націнка на борошно. Отже, в загальному ціна 1т борошна вищого ґатунку становить 1237,94грн/т., а борошна першого ґатунку – 1133,29грн/т.

Продукція, створена в господарстві за рік, називається валовою. Якщо від валової продукції відняти матеріально-грошові витрати, використаних у процесі виробництва основних і оборотних засобів, матимемо валовий доход.

Валовий доход підлягає розподілу. В першу чергу віднімають оплату праці працівників господарства. Потім віднімають відрахування на соціальне страхування і соціальне забезпечення працівників і залишається чистий доход або прибуток.

Якщо у господарстві вся продукція реалізується (так як у нашому випадку), то чистий доход = прибутку.

За рахунок прибутку, господарстві сплачує прибутковий податок в бюджет, плату за землю, з прибутку проводяться відрахування у формі штрафів, пені за неустойки, інші стягнення, які не включені у собівартість виробленої продукції.
2.3 Агросервісне забезпечення і обслуговування виробництва зерна і зернопродуктів
Приватизація, або процес трансформації знеособленої власності (державної чи колективної) у приватну має принципове значення для сільського господарства України у двох основних аспектах: для посилення індивідуальної або групової мотивації власників у ефективному використанні ресурсів і забезпечення на цій основі економічного зростання; для утворення підприємств нового типу, орієнтованих на ринкові відносини.

Відповідно до Закону України “Про сільськогосподарську кооперацію” сільськогосподарський обслуговуючий кооператив являє собою підприємство, що створене для обслуговування переважно членів кооперативу на засадах взаємодопомоги та економічного співробітництва.

Обслуговуючі кооперативи створюються для надання сільськогосподарським товаровиробникам послуг, пов’язаних з використанням їх основної функції — виробництва сільськогосподарської продукції. Такими послугами можуть бути заготівля і реалізація продукції, її переробка, матеріально-технічне постачання. Обслуговуючі кооперативи на ставлять на меті отримання прибутку, оскільки їх клієнтами є власники.

Свої управлінські функції члени кооперативу здійснюють через загальні збори, які є вищим органом управління кооперативом. Оскільки члени кооперативу об’єктивно не мають змоги брати участь у розробці і прийнятті всіх управлінських рішень, існує система делегування повноважень шляхом виборів тими і серед тих, хто є клієнтами-власниками правління кооперативу для передавання йому повноважень прийняття принципових управлінських рішень. Основне завдання правління кооперативу полягає в розробці стратегії ринкової діяльності, фінансування, обслуговування членів кооперативу, контролю діяльності всієї організації згідно з поставленими завданнями. Кількість членів правління кооперативу, періодичність і порядок їх переобрання визначається статутом кооперативу.

Засновниками кооперативу є юридичні особи і фізичні згідно Установчого Договору.

Кооператив набуває статуту юридичної особи з моменту його державної реєстрації. Кооператив є юридичною особою, має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки у банківських установах, круглу печатку та штампи із своєю повною назвою, товарний знак та інші реквізити, здійснює господарську діяльність від свого імені, за інтересами Учасників, на підставі повного господарського розрахунку та самофінансування. Товариство може від свого імені укладати угоди, набувати майнових та немайнових прав та нести обов’язки, бути позивачем та відповідачем у арбітражному суді, суді та третейському суді.

Кооператив може створювати на території України, а також за кордоном дочірні підприємства, філії та представництва відповідно до чинного законодавства України.

Філії та представництва Кооперативу діють від імені та на основі положень про них, затверджених Кооперативом, а дочірні підприємства на основі затверджених Кооперативом статутів.

Керівництво діяльністю філій та представництв, дочірніх підприємств здійснюють особи, призначені Кооперативом.

Кооператив може бути спільних підприємств, акціонерних та інших товариств, концернів, асоціацій, товариств та інших добровільних об’єднань.

Кооператив не відповідає по зобов’язаннях держави, держава не відповідає по зобов’язаннях Кооперативу.

Кооператив не відповідає по зобов’язаннях Учасників, а Учасник відповідають по зобов’язаннях Кооперативу в межах їх вкладів.

Основною метою діяльності Кооперативу є отримання прибутку.

Предметом діяльності Кооперативу є:



  • виробництво, переробка, закупка та реалізація всіх видів продукції сільського господарства з застосуванням високоефективної техніки та технології;

  • заготівля, переробка та реалізація вторинної сировини, рослинної та мінеральної сировини у встановленому законодавством порядку;

  • організація навчання з агротехнічних зооветиренарних і економічних питань, в тому числі платних курсів з менеджменту;

  • виробництво та реалізація товарів народного споживання, продуктів харчування;

  • організація інвестиційної діяльності у встановленому законодавством порядку (у тому числі інвестування соціально-економічних та науково-технічних програм, комерційних проектів та операцій).

  • зовнішньоекономічна діяльність у встановленому законодавством порядку, направлена на утворення ефективних господарських структур міжгалузевого характеру;

  • добування та переробка природного каміння, виробництво та реалізація будівельних матеріалів;

  • сервісне обслуговування транспортних засобів, а також виконання усього комплексу робіт з цим пов’язаних;

  • транспортно-експедиторські послуги;

  • організація громадського харчування та усіх видів побутового обслуговування населення;

  • надання послуг по охороні державної, колективної та приватної власності на підставі спеціальної ліцензії;

  • здійснення актів доброчинності та милосердя;

  • заняття доброчинною діяльністю.

У випадках, передбачених чинним законодавством України Кооператив одержує ліцензію на заняття окремими видами діяльності. Кооператив керується в своїй діяльності чинним законодавством, міжнародними договорами, та міжурядовими угодами, діючим Статутом, Установчим Договором, а також внутрішніми правилами процедур, регламентами та іншими локальними нормативними актами.

Кооперативи можуть здійснювати свій економічний розвиток шляхом зовнішнього зростання. В таких випадках відбувається об’єднання, приєднання або придбання вже існуючих підприємств. Доцільність зовнішнього зростання полягає у швидкому розширенні зони діяльності кооперативу, послабленні конкуренції, зменшенні ризику.



Каталог: data -> file doc
data -> Характеристика твердого стану речовини
data -> Мова в житті людини
data -> Теорії походження біосфери та
data -> "Вклади культури І мистецтва XX століття у світову цивілізацію"
data -> Реферат на тему: Господарство країн
data -> Концепція необоротності й термодинаміка
data -> Масаж при травмах І захворювання нервової системи
data -> Вроджені ортопедичні деформації опорно-рухового апарату
file doc -> Охорона здоров’я Німеччини
file doc -> Молодіжна політика в Польщі


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9


База даних захищена авторським правом ©referatu.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка