Сценарій літературно-музичного вечора до 145-ї річниці від дня народження Лесі Українки Оформлення сцени



Сторінка1/28
Дата конвертації17.09.2018
Розмір0.6 Mb.
ТипСценарій
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   28

«До тебе, Україно, струна моя перша озветься»

Сценарій літературно-музичного вечора до 145-ї річниці від дня народження Лесі Українки

Оформлення сцени:

Портрет Лесі Українки,велика цифра—145,під ними слова:“ Як я умру,на світі запалає покинутий вогонь моїх пісень…”,фортепіано з накинутим на ньому вишитим рушником та підсвічником,відкриті ноти.




Голос. Де ти, Лесю? Де ти, жінко, вища своєї слави? Ловили тебе сліпі фотокамери і старанні пензлі художників, щось нам залишили від тебе – може, тінь твою, тінь твого болісного сонця, може, силует твого земного буття, безсмертна горлице української долі, простуджений соловейко душі, який вічно клекотатиме у завірюсі.

Ім’я свого народу взяла ти своїм найменням і поставила коло себе як стяг! І пломінь твій у твоїм народі, і сонце твоє кипить у духовнім єстві України, геніальний поете наш… Чистоголоса Мавко нашої суті, наша незламносте! Совісте наша!

Воскресни нам по краплині, по пилиночці – з волинських озер і полтавських полів, із зелені Буковини і туманів Мінська – озовися!

З’явися нам хоч одним помахом свого крила сивого! Знайдися нам бодай одним колосом зі свого безмежного золотого лану! Об’явися нам, нині сущим, хоч одним передзвоном-клекотом!

Ти – вічний дзвоне нашого неба!


Леся Українка:

Мріє, не зрадь! Я так довго до тебе тужила,

Стільки безрадісних днів, стільки безсонних ночей,

А тепер я в тебе остатню надію вложила.

О, не згасни, ти, світло безсонних очей!

Тільки – життя за життя! Мріє, станься живою!

Слово, коли ти живе, статися тілом пора.

Хто моря переплив і спалив кораблі за собою,

той не вмре, не здобувши нового добра.

Ведучий:

Пророчими стали слова великої Лесі Українки. Мрії її стали дійсністю,— і сьогодні ми свідки здійснених мрій безсмертної дочки безсмертного народу.



Ведуча:

Справді безсмертного, якщо має таких геніїв як Леся, і якщо навіть після смерті живуть вони віки в пам’яті народній.



Леся Українка:

Як я умру, на світі запалає

Покинутий вогонь моїх пісень,

І стримуваний пломінь засіяє,

Вночі запалений, горітиме удень.
Ведучий:

Вогонь пісень Лесі Українки палає уже понад століття. Це незгасимий вогонь таланту, справжнього, від Бога. Донька Прометея, як назвали її люди, несла їм вогонь своїх поезій, цю іскру Божу за життя і несе зараз, устами нашими, її потомків. То ж нехай нев’янучими квітами вплітається у вінок безсмертя нашій славній землячці літературно-музична композиція, яку ми підготували з нагоди вшанування її 145-річчя від дня народження. Хай звучить слово Лесі і слово про Лесю як шана наша пам’яті її великій.



Ведуча:

Хто ж така ця безсмертна жінка з Волині – Леся Українка?

(Виходять учні)
- Окраса і гордість української нації, одна з

основоположників нової української літератури.

- Геніальна поетеса і драматург.

- Талановитий прозаїк і перекладач.

- Учений літературознавець і фольклорист-етнограф.

- Публіцист, педагог,видавець,журналіст,поліглот(знала до 10 мов),громадський діяч.

- Просто жінка, котра багато страждала,уміла кохати і хотіла бути потрібною.

Ведучий:

Леся Українка — це така багатогранна творча особистість, про яку Микола Бажан сказав: ”В історії світової літератури важко знайти таке ім’я, яке дорівнювало б їй талантом,мудрістю,проникливістю,

значущістю ”. І світ не знав ще такої поетеси, не знав такої страдниці святої.

1 читець:

Йти назустріч бурям і зливам,

Буть одній — як велика рать,

Жить в нещасті життям щасливим,

Муку творчістю перемагать.

2 читець:

Хвора дівчина, бідна Леся!

Де ще хворі такі були,

Щоб літали у піднебесся,

Що його не сягнуть й орли!

3 читець:

Ти себе Українкою звала,

І чи краще знайти ім’я

Тій,що радістю в муках сіяла,

Як вітчизна велика твоя.
Звучить пісня “Україночка”, сл. А.Демиденка, муз. Г.Татарченка.

Ведуча:

145 років тому, 25 лютого 1871 року у метричній книзі Новоград – Волинської Преображенської церкви з’явився запис про народження Лариси Петрівни Косач – Лесі Українки.

Мати – відома українська письменниця Олена Пчілка, батько - Петро Антонович Косач, людина прогресивних поглядів.


Каталог: Files -> downloads
downloads -> Україна в 70-90 рр. XIX ст. Реферат
downloads -> Урок 2 Тема. Архітектура кам'яний літопис століть
downloads -> Закон України,,Про охорону навколишнього середовища ''
downloads -> Конспект уроку Національні парки Африки. Стихійні явища природи. Екологічні проблеми
downloads -> Уроках «Художньої культури»
downloads -> «Україна і Африка»
downloads -> Не згасає вогонь у розумних очах
downloads -> Наказ №257 Про затвердження програм гурткової роботи
downloads -> Різноманітність тварин у природі


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   28


База даних захищена авторським правом ©referatu.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка