Сценарій виступу «Тютюнопаління шкідлива звичка»



Скачати 412.43 Kb.
Сторінка1/9
Дата конвертації14.07.2018
Розмір412.43 Kb.
ТипСценарій
  1   2   3   4   5   6   7   8   9

Методична розробка

Формування здоров’язберігаючої компетентності підлітків

Виконала


Авілова Н.В. , вчитель хімії та біології

Лисичанського багатопрофільного ліцею

2017

ЗМІСТ
ВСТУП ………………………………………………………………………………3



І. ПРОБЛЕМА ЗДОРОВ’Я МОЛОДІ – ГЛОБАЛЬНА ПРОБЛЕМА ЛЮДСТВА…………………………………………………………………………..7

1.1 Законодавчі акти, направлені на поліпшення здоров’я молоді…………….8



    1. Статистичні дані про стан здоров’я молоді в Україні та причини його низького рівня…………………………………………………………………9

1.3. Правові засади та цілі Української держави щодо збереження здоров’я молоді………………………………………………………………………………..13

ІІ. ПРІОРИТЕТИ ФОРМУВАННЯ ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ………..14

2.1 Структура здоров'язберігаючої компетенції………………………………..15

ІІІ ПРОСВІТНИЦЬКА РОБОТА ЩОДО ФОРМУВАННЯ ЗДОРОВ'ЯЗБЕРІГАЮЧОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ЛІЦЕЇСТІВ………………….17

3.1 Сценарій виступу « Тютюнопаління – шкідлива звичка»…….20

3.2 Сценарій агітбригаді «За здоровий спосіб життя»…………………………..22



    1. Сценарій виступу агітбригади за екологічною тематикою.…26

3.4 Буклети, публікації, санбюлетні як одна з ланок у формуванні здоров’язберігаючої компетентності……………………………………………..29

ВИСНОВКИ……………………………………………………………..….31

ВИКОРАСТАНІ ДЖЕРЕЛА………………………………………………33

ДОДАТКИ…………………………………………………………………..34

Додаток А. Технологія освіти «рівний — рівному» ………………………....34

Додаток Б. Фрагменти виступу агітбригад…………………………………....36

Додаток В. Приклади самодрукованого просвітницького матеріалу………..37

Додаток Г. Фрагменти науково-дослідницької роботи МАН………..………..44

«Організм є відкритою термодинамічну систему,

стійкість якої (життєздатність) визначається її енергопотенціалом.

Чим більше потужність і ємність реалізованого енергопотенціалу,

а також ефективність його витрати, тим вище рівень здоров'я індивіда»

В. І. Вернадський

 

ВСТУП


Входження України в новий період становлення всіх сфер соціального розвитку, коли відбувається відновлення державності, відродження багатогранного культурно-історичного досвіду та традицій національного виховання, активізувало проблему фізичного та духовного розвитку молодого покоління, становлення його як соціальної особистості.

Пріоритетним напрямом в політиці держави є збереження та укріплення здоров'я молоді. Від цього залежить формування трудового та інтелектуального потенціалу України. Ситуація, яка складається сьогодні із здоров'ям молоді, потребує негайного розв'язання проблем загальнодержавного характеру. Першочерговим є припинення погіршення здоров'я, що може бути досягнуто шляхом здійснення державної політики у галузі охорони здоров'я через економічні, соціальні та інші важелі. Впровадження здорового способу життя серед молоді є гарантом здоров’я нації і наступних поколінь Нині ніхто не заперечує думки про те, що за молоддю майбутнє, що саме ця категорія населення акумулює творчий потенціал, а це неодмінно призведе до позитивних зрушень у суспільстві. Але разом з тим є очевидною залежність ефективності використання цього потенціалу від рівня здоров'я молодого покоління, від його способу життя. Наскільки здоров'я населення відзеркалює минулий та сьогоднішній добробут країни, настільки ж твердою може бути впевненість у тому, що її перспектива перебуває у прямій залежності від здоров'я молоді.

Отже сьогодні, як ніколи раніше, постає проблема виховання свідомого ставлення молоді до свого здоров'я як найвищої соціальної цінності, яка дасть їй змогу успішно виконувати будь-які життєві та соціальні ролі, бути творцем свого життя, активно інтегруватись до сучасного суспільства.

В одвічних пошуках істини людство нарешті зрозуміло, що головна соціальна цінність – це життя і здоров'я кожної людини, а рівень цивілізації визначається духовним, інтелектуальним і фізичним розвитком кожного.

Можна стверджувати, що спосіб життя та здоров'я людини залежить від наявності впевненості в перспективах на майбутнє. Отже, здоров'я, з одного боку, - це ідеальний стан організму, якого особистість мала б прагнути досягти з перших днів свого свідомого життя, а з іншого – це є одна з найважливіших характеристик, яка відображає в якості життя ресурс, що свідчить про можливість особистості впоратися з повсякденними труднощами життя, задовольнити свої потреби задля досягнення фізичного, психологічного і соціального благополуччя.

Здоров'я та здоровий спосіб життя потребують на сучасному етапі розвитку суспільства особливого інтегрованого підходу. Сучасні соціальні негаразди, економічна криза в державі негативно позначились на здоров'ї української нації взагалі, а найбільше занепокоєння викликає стан здоров'я майбутнього покоління.

Сьогодні на здоров'я підлітків найпомітніше впливають чинники, дія яких раніше була значно меншою. Більшість із чинників ризику починають інтенсивно діяти саме у молодому віці. Урбанізація, автоматизація виробництва, зниження фізичного і підвищення нервово-психологічного навантаження, інформаційні перенавантаження – усі ці складові нашої доби, звичайно, різною мірою, але відбиваються на здоров'ї молодих людей.

Не секрет, що у прагненні досягти вершин науково-технічного прогресу і благ цивілізації людина забуває про найголовніше: можливість жити і бути щасливим дає перш за все здоров'я. Сьогодні ми змогли звільнитися від багатьох інфекційних хвороб, які раніше забирали життя сотень тисяч людей. Проте останні статистичні дані ВОЗ свідчать: захворюваність дітей 7-14 років збільшилася майже на 35%; зріс кількісний показник дитячої інвалідності.

Першочерговим за значущістю і одним з ефективних шляхів покращення стану здоров'я молоді є створення умов для формування здорового способу життя. Навчання здоровому способу життя має бути системним і сприяти гармонійному розвиткові психофізичних здібностей вихованців. Воно не повинно зводитися до періодичного інформування дітей з питань збереження здоров'я, а має передбачати комплекс систематичних заходів, спрямованих на забезпечення вихованцями здорового способу життя. Необхідно терміново вжити заходів, що сприятимуть покращенню здоров'я молоді.

Метою даної роботи є:



  • теоретичне обґрунтування педагогічних умов, що забезпечують ефективність виховання культури здоров'я, валеологічних навичок, бажання дотримуватись здорового способу життя підлітками;

  • вироблення ефективних стратегій для захисту вихованців від впливу негативних факторів навколишнього середовища;

  • спираючись на народні традиції, кращі надбання національної та світової педагогіки і психології, формувати у підлітків ціннісне ставлення до власного здоров'я та здорового способу життя, що є важливою умовою становлення активної життєвої позиції зростаючої особистості, сформованості в неї вміння цінувати себе як носія фізичних, духовних і соціальних сил.

Відповідно до визначеної мети основними завданнями є:

  • упровадження активних методів виховної діяльності (ситуаційно-рольові ігри, презентації, дебати, практикуми, санбюлетені, тематичні буклети, публікації, виступи агітбригад, науково-дослідницька діяльність, участь у МАНі, тематичних проектах різних рівній тощо);

  • застосування інноваційних виховних технологій у практичній виховній роботі;

  • безпосередня участь ліцеїстів у тематичних заходах різних рівній тощо.

Очікувані результати:

  • поліпшити стан здоров'я учнів; покращення їхнього фізичного та морально-психологічного стану;

  • піднесення ролі виховання у свідомому ставленні до свого здоров'я та здоров'я інших громадян як найвищої соціальної цінності;

  • формування людини з новим світоглядом, спроможної активно реалізувати себе в дорослому житті;

  • забезпечення ефективності профілактики девіантної поведінки підлітків, попередження та подолання тютюнокуріння, вживання наркотичних речовин; профілактики ВІЛ/СНІДу;

  • формування фізично, психічно, морально здорової особистості з високим рівнем громадянської відповідальності, яка веде здоровий спосіб життя, прагне до самовдосконалення;

  • підвищення якості просвітницької роботи щодо покращення знань, формування навичок, поліпшення обізнаності учнів по збереженню здоров'я.

І. ПРОБЛЕМА ЗДОРОВ’Я МОЛОДІ– ГЛОБАЛЬНА ПРОБЛЕМА ЛЮДСТВА


Стан фізичного, психічного, соціального і духовного здоров'я підростаючого покоління є інтегральним показником суспільного розвитку, могутнім чинником впливу на економічний, культурний, обороноздатний потенціал країни.

Світовий досвід профілактики тютюнокуріння, алкоголізму, наркоманії та СНІДу, охорони навколишнього середовища підтверджує, що з моральної і матеріальної сторін найдоцільнішим є використання таких засобів і форм профілактичного впливу, які сприяють формуванню активної діяльності, спрямованої проти звичок і чинників, що викликають відхилення у поведінці підлітків, а також цілеспрямовану роботу з учнівською молоддю, яку відносять до груп ризику.

До найсуттєвіших відхилень у поведінці, що негативно впливають на стан здоров'я дітей, відноситься вживання наркогенних речовин, статева нестриманість та нездоровий спосіб життя. Ці відхилення тісно пов'язані між собою: алкогольне, наркотичне сп'яніння посилює статевий потяг, а все разом призводить до різкого зниження культури здоров'я в побуті, загальної культури поведінки, веде до нездорового способу життя. Саме тому ці відхилення слід розглядати комплексно, під кутом зору превентивності - попередження, запобігання, захищення. Концепція такого підходу базується на гуманістичних засадах, в основі яких лежить, передусім, захист дитини та надання їй допомоги у зміцненні здоров'я, формуванні культури здоров'я через різноманітні види діяльності.

Саме тому феномен здоров'я людини протягом усієї історії людства привертав увагу багатьох дослідників, які напрацювали велику кількість різноманітних характеристик цього явища. В останні десятиліття світова наука віднесла проблему здоров'я, в широкому розумінні цього поняття, до кола глобальних проблем, вирішення яких обумовлює характеристики майбутнього розвитку людства, та й навіть сам факт подальшого існування його як біологічного виду.

Сьогодні проблема загрози здоров'ю розглядається світовою спільнотою як одна із загроз планетарного масштабу - антропологічна катастрофа. Сутність цього явища пов'язана з тим законом біології, що кожен біологічний вид вимирає, якщо змінюються умови існування, до яких він пристосовувався тисячоліттями у ході своєї еволюції. Склалося так, що людська діяльність протягом XX століття не тільки не перешкоджала формуванню передумов антропологічної катастрофи, а, навпаки, сприяла їх розвитку, тому що кардинально змінювала умови життя, до яких людство адаптовувалося віками.

Глобальна вагомість і актуальність проблеми викликала стурбованість передових представників світової науки, особливо у сферах, що стосуються проблем здоров'я. Формування здорового способу життя, культури здоров'я протягом своєї майже двадцятип'ятирічної історії пройшло шлях від первинного накопичення фактів і свідчень до розробки цілісної теорії.





    1. Законодавчі акти, направлені на поліпшення здоров’я молоді

Аналіз нормативно-правових актів світової спільноти та законодавства деяких країн Заходу щодо сприяння впровадженню здорового способу життя, а також вітчизняного законодавства з зазначеної проблеми дає підстави зробити узагальнення, що світова спільнота дедалі більше виходить з необхідності забезпечення права людини на збереження та зміцнення здоров'я. Це право передбачене Декларацією прав людини, Європейською соціальною хартією та іншими міжнародними документами. Проблема сприяння здоровому способу життя находить своє відображення у ряді спеціальних документів, що приймалися в ході регулярних міжнародних конференцій з проблем пропаганди здорового способу життя. Зокрема, це Оттавська хартія за здоровий спосіб життя, "Аделаїдські рекомендації: Політика у громадському здоров'ї", "Сандстальська угода про здорове довкілля", Джакартська декларація з питань пропаганди здорового способу життя. Вони є логічним продовженням і доповненням один одного і приймалися у зв'язку з розвитком як науково-теоретичного розуміння проблеми, так і усвідомлення широкою громадськістю необхідності активізації практичної діяльності у цьому напрямі і фактично заклали правову основу на міжнародному рівні в цій сфері життєдіяльності.

Основні ідеї, які вони містять, - це чітке усвідомлення того, що основний шлях досягнення максимально можливого здоров'я проходить через впровадження здорового способу життя та створення сприятливого навколишнього середовища, що розуміється у широкому сенсі, як соціально-економічне та фізичне оточення людини.

Інші документи підкреслюють, що лише усвідомлення цих істин як окремими особистостями, так і широкими верствами населення є необхідною, але недостатньою умовою здоров'я. Необхідні конкретні дії з боку урядів щодо забезпечення поінформованості людей ; встановлення довірливих стосунків між населенням та органами охорони здоров'я та фахівцями задля контролю за станом свого здоров'я, упередження захворювань та планування здоров'я; запобігання поширенню та ліквідація інфекційних захворювань; боротьба з поширенням неінфекційних хвороб ; викорінення шкідливих звичок та зменшення шкоди від ризикової поведінки ; інвестицій у сферу охорони здоров'я (реформування системи охорони здоров'я) та довкілля, а також розвиток інфраструктури здорового способу життя та програми контролю щодо шкідливостей.
1.2 Статистичні дані про стан здоров’я молоді в Україні

та причини його низького рівня

Однією з причин антропологічної катастрофи, яка в Україні набула рис демографічної кризи, є низький рівень мотивації здорового способу життя та культури здоров'я у значної частини населення України. Ось чому куріння, зловживання алкоголем, гіподинамія, неправильне харчування, вживання наркотиків, надмірне психоемоційне навантаження, бездумний ризик і безладні статеві стосунки набули поширення в нашому житті. Викликає тривогу погіршення здоров'я школярів, особливо, старшокласників, що підтверджується даними державної та галузевої статистики, соціологічними дослідженнями.

За даними Міністерства охорони здоров'я України підвищення рівня захворюваності та поширеності хвороб серед молоді відбулося за всіма їх класами. Найбільше зросла захворюваність на хвороби крові та кровотворних органів (у 5,5 разів), новоутворення (у 4 рази), хвороби сечостатевої системи (у 3,5 разів), кістково-м'язової системи і сполучної тканини (у 3,1 разів), системи кровообігу (у 2,2 разів). Захворюваність підлітків (15-17 років) за цей період зросла в 1,6 разів, поширеність хвороб - в 1,7 разів.

Висновок, зроблений ученими, звучить як присуд для всіх, хто займається проблемами здоров'я дітей та молоді: постійна емоційна напруга, участь дітей у сімейних конфліктах викликають порушення регуляції основних фізіологічних функцій. За даними спеціальних досліджень, поширеність гінекологічних захворювань серед дівчат-підлітків становить 108,2 на 1000 осіб. Велику частку становлять пологи у жінок наймолодшого віку (до 14 років - 0,03 %, віком 15-17 років - 3,2 %), що збільшує ймовірність ускладнень як у медичному, так і в соціальному планах. Дедалі більш загрозливою та соціально небезпечною проблемою стає для країни СН1Д (ВІЛ-інфекція). За даними ЮНЕЙДСТ темпи поширення епідемії ВІЛ в Україні були одними з найвищих у світі. Україна є однією з найбільш уражених ВІЛ/СНІДом країн в Європі. Рівень розповсюдження ВІЛ-інфекції серед осіб віком 15 років і старше складає 0,62% – це один з найвищих показників серед країн Західної, Центральної та Східної Європи/СНД. Досі спостерігається концентрована епідемія ВІЛ серед груп ризику. Відзначається збільшення кількості інфікованих серед осіб 15—19 років. Так, згідно статистичних даних Українського центру контролю за соціально небезпечними хворобами МОЗ Українина на 01.07.2016, за шість місяців 2016 року в Україні 7 612 нових випадки ВІЛ-інфекції (з них 1 365 дітей до 14 років). Всього з 1987 року в Україні офіційно зареєстровано 287 970 нових випадків ВІЛ-інфекції, від СНІДу в Україні померло 39 887 осіб. Найбільш ураженими ВІЛ-інфекцією регіонами є Дніпропетровська, Донецька, Київська, Миколаївська й Одеська області, а також Київ.

Діаграма 1.1

Найбільш поражені ВІЛ-інфекцією регіони України

(нові випадки ВІЛ-інфекції)



2015_regions

На слабке здоров'я молоді вказує його рівень у призовників, причому він з року в рік знижується. Кількість здорових призовників протягом останніх 10 років знизилася майже вдвічі. У цей же період придатними до військової служби було визнано 74-76 %, отримали відстрочку за станом здоров'я 4-6 % призовників. При цьому кількість юнаків, які отримують відстрочку за станом здоров'я, постійно збільшується. Багато юнаків висловлюють бажання служити в армії, але лікарі б'ють на сполох. Все більше хлопців страждає на хронічні захворювання, до того ж намагаються їх приховати від лікарів.


Найчастіше юнаки страждають на захворювання шлунково-кишкового тракту та серцево-судинної системи – наслідки нездорового способу життя.
Приблизно третина 18-25-річних-постійні курці, більш як половина всіх курців свою першу сигарету викурили у віці до 12 років.

Нікотин виявився психоактивною речовиною, яка з-поміж усіх ПАР викликає найвищу смертність. Дослідження ефективності профілактичних програм за останні 10 років досить переконливо доводять, що на сьогоднішній день серед усіх психоактивних речовин саме тютюнокуріння є основною проблемою, яка потребує рішучих профілактичних дій.

У свою чергу доведено, що ранній початок вживання тютюну є передвісником проблем, пов'язаних із наркотиками та алкоголем. Тютюн є легальним наркотиком, який дуже широко розповсюджений, який руйнує психічне та фізичне здоров'я людини і впливу якого можна запобігти шляхом припинення його вживання.

В основних напрямках політики суспільного здоров'я Всесвітньої організації охорони здоров'я визначено навіть кількісні та якісні показники, на які треба орієнтуватися в європейських країнах для того, щоб зменшити шкоду, якої завдає тютюн. 

Низький рівень здоров'я молоді мас низку конкретних причин. Серед усіх чинників, які так чи інакше впливають на стан як фізичного, так і психічного здоров'я населення й, зокрема молоді, найважливішою є поведінка. Цей показник перевищує вплив спадковості, навколишнього середовища та якості медичної допомоги. Найважчі хвороби в сучасних розвинутих країнах пов'язані з індивідуальними звичками, особливо постійними, які в сукупності часто називають способом життя. Поведінка людини дуже важлива для здоров'я, впливає на нього безпосередньо, через спосіб життя, або опосередковано - через економічні чи соціально-економічні умови, які, безперечно, є основною детермінантою здоров'я. Щоб уплинути на поведінку людини, необхідні зусилля з боку як самої людини, так і сім'ї та суспільства.

Серед причин, що призводять до різкого підвищення захворюваності є падіння моральних устоїв, значне соціальне розшарування населення, складна криміногенна ситуація, комерціалізація статевих стосунків, більш ранній початок статевого життя. Серед чинників, які підвищують ризик виникнення нервово-психічних розладів та порушень психічного здоров'я і форм поведінки у підлітків і молоді, значну роль відіграють конфлікти в родині, зловживання батьків алкогольними напоями, тобто агресивне соціальне середовище.

1.3 Правові засади та цілі Української держави

щодо збереження здоров’я молоді

Окремого законодавства про сприяння здоровому способу життя в Україні немає. Відповідні правові норми щодо цього містяться у нормативно-правових актах, що належать до різних галузей законодавства.

З метою поліпшення здоров'я населення і, зокрема дітей та молоді, в Україні щорічно приймається десятки важливих документів у цій сфері.

Конституція України визнає життя і здоров'я людини одними з найвищих соціальних цінностей. Держава, яка згідно з Основним Законом, несе відповідальність перед людиною за свою діяльність, зобов'язана забезпечити якнайповнішу реалізацію цих цінностей і при цьому вирішити завдання виховання здорового покоління, від чого значною мірою залежить стан продуктивних сил країни, її економічний, оборонний, інтелектуальний, духовний потенціал, ресурс розвитку суспільства. Ще 1991 року в Україні набула чинності Конвенція ООН про права дитини. Виконання умов Конвенції, положень Всесвітньої декларації про забезпечення виживання, захисту й розвитку дітей вимагало цілеспрямованих дій Української держави, всього суспільства щодо створення сприятливих умов для розвитку дітей. Сприяння здоров‘ю та здоровому способу життя визначене законодавством України як один з основних напрямів державної політики охорони здоров‘я, який передбачає необхідність здійснення багатосекторальної діяльності, залучення до неї держави, громади, некомерційних та комерційних неурядових організацій та індивідуумів. Пріоритети цієї діяльності в Україні в цілому співпадають з пріоритетами у цій сфері, визначеними Основами політики досягнення здоров‘я для всіх у ХХІ столітті у Європейському регіоні. До них належать завдання щодо полегшення здорового вибору відносно харчування, фізичних вправ, сексуального життя; зменшення шкоди, що спричиняється алкоголем, речовинами, що зумовлюють залежність, і тютюном; створення безпечних та сприятливих фізичних, соціальних та економічних умов життя з метою забезпечення здоров‘я молоді тощо.

ІІ. ПРІОРИТЕТИ ФОРМУВАННЯ ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ

За сучасними уявленнями здоров`я розглядається не як суто медична, а як комплексна проблема, складний феномен глобального значення.

Проголошений статут Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), затверджений у 1949 р., дає таке визначення «здоров'я — це стан повного фізичного, духовного та соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороб та фізичних вад». Тобто здоров'я визначається як філософська, соціальна, економічна, біологічна, медична категорії, як об`єкт споживання, вкладу капіталу, індивідуальна і суспільна цінність, явище системного характеру, яке динамічно, постійно взаємодіє з оточуючим середовищем.


  • Фізичне здоров’я людини характеризується особливостями анатомічної будови тіла, рівнем фізичного розвитку органів і систем організму, якості фізіологічних функцій в різних умовах довкілля під час спокою та руху.

  • Психічне здоров’я людини характеризується особливостями психічних процесів, властивостей мислення, характеру, психоемоційного типу (збудженість, емоційність, чутливість, потреби, мотиви, стимули, установки, цілі, уявлення, почуття тощо), які зумовлюють силу і швидкість реакцій на ситуації, рівень стресу.

  • Соціальне здоров’я людини характеризується рівнем соціалізації особистості, ставленням до норм і правил, прийнятих у суспільстві, соціальними зв’язками з людьми і соціальними інститутами, набутим соціальним статусом та прагненням до його підвищення в межах чинних законів і моральних традицій, джерелами і рівнем доходів і витрат тощо.

  • Духовне здоров’я людини визначається багатством духовного світу особистості, знанням і сприйняттям духовної культури (цінностей освіти, науки, мистецтва, релігії, моралі, етики тощо), включає рівень свідомості, особливості світогляду, життєвої самоідентифікації, ставлення до сенсу життя, оцінку власних здібностей і можливостей їх реалізації відповідно до індивідуальної ментальності.

2.1 Структура здоров'язберігаючої компетенції

Суспільству потрібні випускники, готові до включення в подальшу життєдіяльність, здатні практично вирішувати постають перед ними життєві і професійні проблеми. Тому відбувається зміщення акцентів в освіті на компетентнісний підхід, який передбачає чітку орієнтацію на майбутнє, вміння здійснювати вибір виходячи з адекватної оцінки своїх можливостей.

В ряду сучасних ключових компетенцій (загальнокультурної, громадянської, соціальної, інформаційної та ін.) знаходиться і здоров'язберігаюча компетенція - здатність (готовність) мобілізувати систему знань, умінь, розумових і особистісних якостей, необхідних для формування у підлітків, учнівської молоді мотивації до здоров'язбереження, а також уміння передбачати, запобігати або компенсувати втрату здоров'я.

Основою здоров'язберігаючої компетенції є усвідомлення пріоритету здоров'я, турбота про здоров'я як необхідному чиннику людського життя.



Здоров'язберігаюча компетенція включає в себе компоненти, здібності, орієнтовані на збереження, зміцнення і підтримку здоров'я:

  • соціально-трудовий компонент включає в себе здатності формування активної громадянської позиції «Я здоровий - значить, корисний державі», дотримання техніки безпеки, знання і застосування правил особистої гігієни;

  • загальнокультурний компонент включає в себе здатності формування культури здоров'я, харчування, поведінки та спілкування; наявність уявлень, пов'язаних з філософським, релігійним, науковим і правовим відношенням до здоров'я; знання етнокультурних традицій і звичаїв збереження здоров'я;

  • когнітивний компонент передбачає теоретичну готовність до процесу здоров'язбереження і включає в себе знання, за допомогою яких можна зміцнювати і зберігати здоров'я; знання, необхідні для самоосвіти в аспекті здоров'язбереження, а також для здійснення здоров'язбереження в професійній діяльності;

  • навчально-пізнавальний компонент включає в себе вміння ефективно

організовувати навчальну діяльність з точки зору розподілу навантажень і сил, формування умінь здоров'язбереження засобами навчально-пізнавальної діяльності, розвиток навичок складання індивідуальних траєкторій життєдіяльності та навчання; оволодіння раціональними способами обробки інформації щодо збереження здоров'я;

  • інформаційний компонент включає в себе вміння аналізувати інформацію про шкоду і користь здоров'ю, знання небезпеки куріння, алкоголізму, СНІДу, наркоманії, знання норм здорового способу життя, правил поведінки в екстремальних ситуаціях, грамотність в питаннях здоров'я;

  • діяльнісний компонент передбачає вміння здійснювати діяльність по здоров'язбереженню в професійній підготовці, вміння виявляти чинники, що негативно впливають на здоров'я, планувати і реалізовувати індивідуальну і групову роботу в області здоров'язбереження, максимально використовувати потенціал ресурсів для збереження власного здоров'я та здоров'я оточуючих;

  • компонент особистісного вдосконалення включає в себе вміння володіти способами фізичного, духовного вдосконалення, елементами психологічної грамотності, емоційної саморегуляції, самопідтримки і самоконтролю, вміння підбирати індивідуальні засоби і методи для розвитку своїх фізичних, психічних і особистісних якостей. Молодому громадянину нашої країни повинні бути притаманні такі якості, як відповідальність і толерантність, самоконтроль і професійна вимогливість, креативність і фізична тренованість, адаптивність, оптимізм, прагнення до підвищення рівня свого здоров'я і здоров'я оточуючих;

  • комунікативний компонент здоров'язберігаючої компетенції включає в себе вміння володіти безконфліктним, конструктивним спілкуванням, вміння слухати і чути, толерантне спілкування, спрямоване на збереження здоров'я;

  • ціннісно-смисловий компонент включають в себе здатності формування цінностей життя, здоров'я і довголіття, сім'ї, мотивацію до здорового способу життя, знання і застосування факторів позитивного впливу здорового способу життя на організм.

ІІІ. ПРОСВІТНИЦЬКА РОБОТА ЩОДО ФОРМУВАННЯ ЗДОРОВ'ЯЗБЕРІГАЮЧОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ЛІЦЕЇСТІВ
Отже, очевидна необхідність побудови цілісного навчально-виховного процесу, спрямованого на формування здоров'язберігаючих компетенції громадян нашої країни, особливо молодого покоління. Формування здоров'язберігаючої компетенції - одна з актуальних задач сучасної освітньої системи, породжена потребою сучасних освітніх тенденцій і є компонентом у вирішенні професійних завдань по збереженню, зміцненню і вдосконаленню здоров'я.

Застосування навичок здорового способу життя принципово вимагає свідомого ставлення кожного конкретного індивіда до власного здоров’я, до необхідності його збереження та зміцнення. Примусити людину, а тим паче дитину, дотримуватися тих чи інших навичок в обов’язковому порядку держава практично не в змозі, оскільки такий примус певною мірою може розглядатися, як втручання у особисті права індивіда.

Із вищезазначеного доходимо висновку, що без комплексного підходу в боротьбі з негативними явищами в підлітковому середовищі досягти успіху практично неможливо. Тому завдання полягає в тому, щоб у першу чергу скоординувати зусилля школи, сім'ї та громадськості, всіх зацікавлених центральних, місцевих органів виконавчої влади та місцевого самоврядування на створення системи превентивної освіти та виховання, позитивної мотивації на здоровий спосіб життя та формування культури здоров'я з відповідними ціннісними орієнтаціями.

В 2002 році у Лисичанському багатопрофільному ліцеї утворився волонтерський рух «To be or not to be», основними задачами якого є пропаганда здорового способу життя.

Якщо з початку у цій волонтерській роботі приймали участь тільки учні хімічно-біологічного профілю (потім біологічно-хімічного), то в останній час до роботи залучаються ліцеїсти усіх напрямків. Заходи стають все більш різноманітними, залучається до роботи майже увесь колектив ліцею

Першопрохідцями були хлопці – учні одинадцятого класу, які зайняли друге місце у міському змаганні агітаційних бригад «За здоровий спосіб життя». І після багатократного виступу призерів, які майже літали на крилах свого успіху, перед усіма класами ліцею, виникла ідея створення постійного учнівського об’єднання, який буде займатися наочною пропагандою здорового способу життя серед однолітків у рамках програми «рівний – рівному», відголосок проекту ПРООН «Створення безпечного середовища для молоді України» за фінансової підтримки Канадської агенції з міжнародного розвитку (CIDA). (З серпня 2000 року Уряд України за підтримки Програми розвитку Організації Об'єднаних Націй в Україні, ЮНЕЙДС (Об'єднаної Програми ООН з ВІЛ/СНІД) впроваджує програму «Сприяння просвітницькій роботі «рівний — рівному» серед молоді України щодо здорового способу життя»). Основні положення технології «рівний рівному» приведено у додатках (Додаток А).

Було обрано координаційний центр, складено перспективний та оперативні плани роботи щодо навчання підлітків-інструкторів, проведення тематичних заходів, а саме:


  • індивідуальне консультування або інформування підлітками своїх однолітків стосовно проблем, пов'язаних зі здоров'ям;

  • проведення у групах навчальних заходів щодо здорового способу життя з використанням різних інтерактивних методів;

  • проведення акцій серед однолітків;

  • безпосереднє спонтанне спілкування між однолітками, під час якого розповсюджуються певні знання, переконання, цінності, зразки відповідальної безпечної поведінки.

Переваги передавання знань від однолітка до однолітка полягали в тому, що:

  • підлітки більше часу спілкуються один з одним;

  • глибше розуміють потреби свого оточення;

  • на відміну від дорослих розуміють субкультурну мову;

  • більше довіряють один одному, краще налаштовані на розу міння й наслідування поведінки;

  • неперервність спілкування підлітків-інструкторів з ровесниками, що забезпечує постійний вплив.

Причому від час роботи підлітки-інструктори набували не тільки знання щодо здорового способу життя, а й опановували основні положення теорії спілкування, що сприяло формуванню навичок ефективної комунікації – підґрунтям активної позиції у формуванні усвідомлення цінності здоров'я, відповідального до нього ставлення, протистояння спокусі та соціальному тиску, наприклад, запобіганню вживання наркотичних речовин; підвести підлітків до розуміння того, що ВІЛ/СНІД, непланова вагітність — це поведінкові ускладнення, запобігти яким можна через формування навичок відповідальної поведінки.

Активна волонтерська діяльність також сприяла розвитку у підлітків власної гідності, відчуття необхідності для суспільства; на усвідомлення своїх прав, обов'язків, відповідальності за свої дії; на стимулювання у підлітків формуванню відповідної активної позицію з реалізації своїх прав у житті, бачення життєвих перспектив, відповідальності за своє майбутнє, розвиток навичок критичного мислення, вміння оцінювати свої дії, підсилення впевненості в собі та здатності брати на себе відповідальність, визначати власні цілі.

Наприклад, данні щодо профорієнтаційного вибору випускників, очні та on line спілкування дають змогу стверджувати, що роки проведенні ними у ліцеї позитивно сприяли не тільки на вибір та якість подальшого навчання, а і на професійне становлення...

Участь у заходах різних рівнів, а саме, індивідуальному спілкуванні, полілогах, бесідах, дискусіях, конференціях, дослідженнях, створенні санбюлетнів, буклетів, листівок, участь у виступах агітбригад, написання сценаріїв, навіть ролі респондентів, надали змогу відчути повити свою самооцінку, відчути впевненість у своїх силах, свою значимість.

За час існування у Лисичанському багатопрофільному ліцеї волонтерського руху «To be or not to be», склалися певні традиції. Випускники не тільки передають восьмикласникам символічний «Ключ здоров’я», а й опікують їх, діляться своїм опитом, нотатками, всіма тонкощами нелегкої волонтерської турботи.

Особливо успіху досягають виступи агітаційних бригад (Додаток Б).

Мабуть тому, що зі сцени говорять однолітки, піднімаючи такі дорослі питання. Друзі по ліцею, сусіди по парті на своєму прикладі дають корисні життєві поради. Отже буває, що не маючи достатнього часу на виховання, а може, і відповідного бажання або, просто настрою, виховні заходи батьків зводяться до систематичних нотацій, які бувають йдуть у різнобій з образом життя самого дорослого…
3.1 Сценарій виступу « Тютюнопаління – шкідлива звичка»

(Під час виступу демонструється презентація)

Лийся, пісня, на просторі, не сумуйте, школярі,

Ми прийшли дати поради, як здоров'я зберегти.

Щоб жили, не сумували і веселими були,

Щоб хвороби ви не знали,організм свій зберегли.



Ми, агітбригада багатопрофільного ліцею міста Лисичанська включилися в здоров’язберігаючий марафон тому, що

він,ти, ми, я - разом дружна сім'я!

Чистіше, прозоріше, краще –

Це нашої команди девіз.

Здоров'я рідного народу –

Найзаслуженіший приз.

Значення здоров'я людини не можна переоцінити, воно є найважливішим і найнеобхіднішим для всього суспільства.

Кожна людина повинна піклуватися про своє здоров'я.

Парадокс: епоха бурхливого розвитку науки, техніки і людина, що не дбає про стан свого здоров’я.

Хлопчина цей засохнув зовсім, то нікотин і СО2, Найтяжчий камінь душить йому горло, його кружляє голова. Створили ми агітбригаду, щоб приклад твій ніхто не повторив,

Адже ти був веселим та кмітливим, пограти у футбол любив.

Тютюновий дим - це вид забруднення повітря, який у сотні тисяч разів перевищує забруднення від якого-небудь металургійного або хімічного комбінату. Людина, що палить, вдихає повітря, забруднення якого майже в 400 тисяч раз перевищує всі допустимі норми. Потім людина видихає – і цим жахом дишуть усі навколо!

Я брехати вам не стану, знаю сам, що говорю:

Дим поганої цигарки отруює всю сім'ю


Кинь , юначе, цю цигарку, перестань, скоріш палити.

Виростиш, як я, красивий, будеш два століття жити.

Але з дна виносять хвилі тільки міцного душею,

Покажи на що ти здатний, підуть сотні за тобою.

Епіграф. Дружба – дружбою, а тютюнець – кинь. (Народна мудрість)

Я пам'ятаю ту хвилину переді мною мрія - ти,

Струнка, красива як калина, як зірка чистої мети.

Та тютюновий дим між нами розсіяв спогади мої…


І я забув твій образ ніжний, твої цілунки чарівні

Але пробудження настало. .Я не палю… зі мною знов

І божество, і надихання, життя, і щастя, і любов.

Нікотин – підступний звір, не лякає нас тепер.

А ти кинув палити ?!

А ви перестали отруювати димом оточуючих?! Тобі треба тільки кинути палити…і стане в світі легше дихати,

І життя твоє молоде розквітне як весняний сад.

Проблема, яку ми сьогодні підняли важлива не тільки для тебе, а і для нас. Давай вирішимо її разом. Тому, що ти, він, ми, я – разом дружна сім'я.

Ми мріємо, щоб небо було небом,

Блакитним, життєрадісним, веселим.

Як здорово! Чого ще там казати:

Повітрям чистим спрагу вгамувати.

Якщо небо буде небом,

Ми будемо здорові і веселі,

Якщо небо буде синім,

Ми будемо рум'яні і красиві.

3.2. Сценарій агітбригаді «За здоровий спосіб життя»

( під час виступу демонструється презентація)


Вас приветствует агитбригада «To be or not to be»

Наш девиз:


Каталог: blog -> articles
articles -> Уроку фізики у 8 класі за темою «Теплові двигуни»
articles -> Сучасна українська література. Літературні угруповання («бу-ба-бу», «ЛуГоСад», «нова деґенерація», «пропала грамота», «червона фіра»). Створення ауп. Література масова та елітарна. Сучасні часописи й альманахи
articles -> Інтегрований урок з інформатики та української літератури в 6 класі
articles -> Тема. Застосування алгоритмів програми Advanced Grapher до розв’язування вправ за темою «Квадратична функція»
articles -> Закону України «Про освіту»


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9


База даних захищена авторським правом ©referatu.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка